Ухвала суду № 140383528, 06.10.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 465/5261/26

Номер провадження 2/719/306/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

06 жовтня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», за підписом представника Донцової Євгенії Олександрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») у Франківський районний суд міста Львова надійшла позовна заява АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі АТ «ПУМБ»), за підписом представника Донцової Є.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві клопотав про розгляд справи у відсутності представника Банку.

03 серпня 2026 року із Франківського районного суду міста Львова на підставі ухвали суду від 13.07.2026р. в Новодністровський міський суд Чернівецької області надійшла вищезгадана справа.

Ухвалою суду від 14.08.2026р., після усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано час учасникам справи для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 09 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв.; для отримання пояснень щодо розрахунку заборгованості визнано явку представника позивача обов`язковою.

У судові засідання 09 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року та 06 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися; жодних заяв чи клопотань в суд після відкриття провадження не подали.

При цьому, представник АТ «ПУМБ» був належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення кожного судового засідання, що підтверджується матеріалами справи довідками про доставку електронного документа у вигляді судової повістки про виклик до суду (а.с. 68, 72, 76), та отримав ухвалу суду від 14.08.2026р., що підтверджується матеріалами справи довідкою про доставку електронного документа у вигляді ухвали (а.с. 67).

Відповідач ОСОБА_1 також неодноразово повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в суд повернулись поштові конверти із судовими повістками у зв`язку із відсутністю адресата (а.с. 69-70, 77-79).

Згідно з ч. 1, 5-6 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи надіслання судової повістки про виклик до електронного кабінету учасника справи позивача та його представника не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, останні вважаються такими, що належним чином повідомлені про судове засідання.

Окрім того, враховуючи відсутність відповідача за адресою його реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління державної міграційної служби від 10.06.2026р. та відповіддю №3021251 від 13.07.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 39-40), у зв`язку з чим в суд повернулися конверти із судовими повістками про виклик, суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

При прийнятті судового рішення суд зважає, що одним із прав, які надаються учасникам справи, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Як зазначалось вище ухвалою суду від 14.08.2026р., з метою отримання пояснень щодо розрахунку заборгованості суд визнав явку представника позивача обов`язковою.

У пункті 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023р. у справі №911/3312/21 зазначено, що одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України, частина третя статті 196 ГПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 43 ЦПК України, пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України). Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У ч. 3 ст. 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У позовній заяві представник позивача Донцова Є.О. клопотала про розгляд справи за відсутності представника АТ «ПУМБ» (п. 3 прохальної частини позовної заяви).

Як зазначено у постанові ВС у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022р. по справі №905/458/21 учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Аналіз вище наведених норм ЦПК України дозволяє дійти висновку, що виключається розгляд справи за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов`язковою, в даному випадку представника позивача юридичної особи, навіть якщо із позовною заявою було подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

22 вересня 2026 року, відкладаючи судове засідання, суд роз`яснив позивачу та його представнику, що, незважаючи на подане із позовною заявою клопотання про розгляд справи у відсутності представника АТ «ПУМБ», суд визнав явку обов`язковою, а тому розгляд справи у відсутності представника Банку є неможливим, а також наслідки повторної неявки позивача (а.с. 75).

Як зазначалося вище, позивач та його представник були належним чином повідомлені про кожне судове засідання та про обов`язок явки на судові засідання, у зв`язку із тим, що явка представника позивача визнана судом обов`язковою.

Через неявку представника позивача, який не інформував суд про причини своєї відсутності, суд відкладав судове засідання та роз`яснив наслідки повторної неявки позивача. Однак, не зважаючи на вжиті судом заходи представник позивача повторно в судове засідання не з`явився без поважних причин.

При цьому, провести розгляд справи у відсутності представника позивач не є можливим, оскільки останній викликався для отримання додаткових пояснень щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 200327538588 від 25.05.2024р. зі всіма змінами і доповненнями до нього.

Слід зазначити, що обґрунтований розрахунок - це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат та інших операцій по рахунку, тощо.

Натомість наявний у справі розрахунок заборгованості не містить обчислень і порядку нарахування; позивач у частині 1 розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом вказав лише дату нарахування та суму процентів, які нараховані в останній день відповідного місяця і року. Водночас в частині 1 розрахунку відсутні дані на яку суму заборгованості було нараховано проценти (якщо протягом місяця сума заборгованості змінювалася або у сторону збільшення, або у сторону зменшення) та кінцева сума нарахованих за місяць процентів із відображення порядку нарахування шляхом додавання.

У розрахунку заборгованості (частина 1 розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом та частина 2 розрахунок заборгованості за сумою кредиту) наявна інформація про фактичне погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом (сума коштів, яка була скерована Банком на погашення заборгованості по тілу або процентах), однак не відображені суми внесених Позичальником коштів та дати такого внесення, що відповідало б виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 ; не зрозумілий порядок та черговість розподілу внесених Позичальником коштів.

На думку суду, без розуміння методики обрахунку та порядку нарахування сум заборгованості, порядку зарахування внесених Позичальником коштів на погашення заборгованості не можливо перевірити правильність проведених Банком розрахунків, тобто неможливо провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Наслідки повторної неявки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанова Верховного Суду від 12.05.2022р. у справі № 645/5856/13-ц; від 24.05.2023р. у справі № 755/18115/21).

Синтаксичний аналіз норми ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України показує, що законодавець, формулюючи правову норму, використав сурядний єднальний сполучник «і», що вживається для зв`язку однорідних членів та частин складного речення. Зокрема, у конкретному випадку сполучник з`єднує два однорідні члени речення: 1) від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 2) його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За допомогою сполучника «і» законодавець точно виражає необхідність одночасного виконання обох умов для того, щоб виключити застосування загального правила про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки позивача.

Отже, суд має право залишити позов без розгляду, навіть якщо надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, але за умови що дотримані такі вимоги: 1) дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання; 3) суд визнав явку позивача обов`язковою і відкладав розгляд справи, оскільки визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяви про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення; 4) нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи.

Наведене дає підстави зробити узагальнюючий висновок про те, що позивач, подаючи заяву про розгляд справи за його відсутності, не звільняється від обов`язку брати участь у судовому процесі за викликом суду. Якщо його неявка перешкоджає розгляду справи, суд має право залишити позов без розгляду, навіть якщо така заява була подана.

Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024р. у справі № 947/22076/19).

У справі, що розглядається, нез`явлення представника позивача перешкоджає розгляду справи і суд про це роз`яснював позивачеві, неодноразово викликаючи його представника в судове засідання.

У ч. 3 ст. 12 та ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно з п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Ухвалою суду від 14.08.2026р. явку позивача в судове засідання визнано обов`язковою з метою встановлення необхідних обставин, що пов`язані із вирішенням справи, для доведення тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, для надання особистих пояснень.

Суд вважає, що неявка представника позивача унеможливлює вирішення спору та встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, перевірку обґрунтованості розрахунку кредитної заборгованості та встановлення фактичних обставин справи.

Суд обмежений у своїх повноваженнях і не може діяти замість позивача, збираючи докази на підтримку його позиції. Це суперечить принципу змагальності, який вимагає, щоб кожна сторона самостійно обґрунтовувала свої вимоги. Водночас, позивач, звертаючись до суду має обов`язок брати участь в судових засіданнях для підтримки свого позову, якщо суд визнає його явку обов`язковою.

При цьому, суд враховує дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, після визнання явки позивача обов`язковою, не вжив дій, спрямованих на забезпечення явки свого представника в судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 44 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Отже, оскільки представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, що унеможливлює розгляд справи по суті, та, зважаючи на те, що подана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача за визнаної судом обов`язкової явка такого учасника, не звільняє останнього від обов`язку бути присутнім під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 2-4, 7-14, 17-19, 23, 42-44, 48-49, 58, 76-82, 89, 95, 128, 130, 211, 223, 240, 247-248, 257-261, 263-264, 268, 272-275, 279, 352, 354-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», за підписом представника Донцової Євгенії Олександрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: