Рішення № 140382678, 06.10.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/877/2026

Справа № 679/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Балашова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нетішині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» звернулося в суд з позовом ОСОБА_1 про стягнення з нього 27692,00 грн заборгованості по кредитному договору № 460019472 від 28.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 28.06.2024 укладено кредитний договір № 460019472 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора «JFFQ-8749» у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальнику кредит у розмірі 9200,00 грн, шляхом перерахунку на банківську картку, яку відповідач вказав у заявці, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно в порядку визначеному кредитним договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, а в подальшому - додаткові угоди, якими продовжувався термін дії вказаного договору факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором до відповідача, шляхом підписання реєстру прав вимоги № 297 від 13.08.2024.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ ТОВ «Юніт Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, і до відповідача.

Таким чином до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 32292,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам у розмірі 18492,00 грн та заборгованості по штрафним санкціям (штраф, пені) в розмірі 4600,00 грн. При цьому позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27692,00 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Позивач заборгованості по штрафним санкціям (штраф, пені) в розмірі 4600,00 грн не пред`являв до стягнення.

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, витребувано докази.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року до АТ «Акцент-банк» застосовані заходи процесуального примусу за невиконання ухвали суду про витребування доказів.

Будь-які інші процесуальні дії суд не вчиняв.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просить суд проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явився. Представник останнього Галамага Г.С. 14.09.2026 подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі. У цій же заяві зазначив, що сторона відповідача позов визнає частково, а саме визнає в частині заборгованості відповідача по тілу кредиту, водночас не визнає позов в частині стягнення з відповідача відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний договір кредитної лінії № 460019472, за умовами якого позичальник отримує 9200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідно до пунктів 7.3, 8.2, 8.3, 8.4 договору кредит надається строком до 28.07.2029, процентна ставка:

Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого Траншу за цим Договором, виходячи з максимального дозволеного розміру Денної процентної ставки та розраховується відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, з урахуванням пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. На момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором після 21.08.2024 року Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким Траншем. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 15 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 11270 грн 00 коп. (одинадцять тисяч двісті сімдесят грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2070 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 9200 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 13852,27 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування Загальним розміром Кредиту за весь строк кредитування: 251988,00 грн) / (Загальний розмір Кредиту (Кредитний ліміт): 9200 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) х 100% = 1,50 відсотків в день.

Укладення електронного договору, відбулося шляхом введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора «JFFQ-8749» отриманого від товариства на мобільний телефон НОМЕР_1 (а.с. 23).

Згідно з пунктом 14.1 договору невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Відповідно до пунктів 4.10.7. - 4.11. договору позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в Інформаційно-комунікаційну систему Кредитодавця, відповідно з цього моменту Кредитодавець повідомлений про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Кредитодавця є формування та надання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Кредитодавця, через Особистий кабінет; після створення Сторонами електронних підписів Одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з Сторін дій спрямованих на ознайомлення з Паспортом Кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації; після формування фінального файлу з цим Договором, ІКС створює з цим файлом кваліфікований електронний підпис директора Кредитодавця. Файл Договору та файл з даними кваліфікованого електронного підпису, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу (до надання Кредиту) відправлено на електронну пошту Позичальника та стали доступними для скачування в Особистому кабінеті Позичальника. Після виконання всього переліченого в п. 4.10. Договору Кредитодавець ініціює надання Кредиту, способом вказаним Позичальником в цьому Договору.

Згідно п. 5.1. договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4323-34XX-XXXX-9643, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідач отримав кредитні кошти у сумі 9200,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 28.06.2024 № 35001c56-570d-48f284fa-9ced36412592, наданого позивачем (а.с. 44), довідкою № 460019472/03102025/Є, яка видана 03.10.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 87), також дана обставина не заперечується стороною відповідача, про що представник останнього зазначив у поданій ним 14.09.2026 до суду заяві.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024. Пунктом 4.1. вказаного договору, передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку до договору. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 50-55).

28.11.2019 укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 55 зворот).

31.12.2020 укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 та викладено його в новій редакції, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року, п. 4.1 визначено, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с. 56-60).

31.12.2021 укладено Додаткову угоду № 27 до зазначеного договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31.12.2021 (а.с. 61).

31.12.2022 укладено Додаткову угоду № 31 до зазначеного договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31.12.2023 (а.с. 61 зворот).

31.12.2023 укладено Додаткову угоду № 32 до зазначеного договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31.12.2024 (а.с. 62).

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 12.09.2023 № 248 до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024 загальною сумою 20148,00 грн (а.с. 63, 63 зворот).

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024 загальною сумою 32292,00 грн, що також підтверджено реєстром прав вимоги № 2 від 30.09.2025 щодо відступлення фактору прав (а.с. 66-72).

Відповідно до акту прийому передачі від 30.09.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників, відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 (а.с. 73).

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Юніт Капітал», перейшло право вимоги за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 13.08.2024 становить: за тілом кредиту - 9200,00 грн, за процентами - 6348,00 грн, неустойка - 4600,00 грн (а.с. 75).

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача станом на 30.09.2025 становить 32292,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам у розмірі 18492,00 грн та заборгованості по неустойці в розмірі 4600,00 грн (а.с. 76, 77). Така ж сума заборгованості підтверджена випискою з особового рахунка, яка сформована ТОВ «Юніт капітал», за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024 ОСОБА_1 (а.с. 78).

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі достроково ставити вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за неповернутим тілом кредиту та простроченими відсотками.

Водночас, щодо обґрунтованості пред`явлення відповідних сум до стягнення та розміру заборгованості, яка підлягає стягненню суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З умов договору судом встановлено, що на момент укладення Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. (п. 8.3. договору).

Починаючи з 28.06.2024 позивач почав здійснювати нарахування відсотків за відсотковою ставкою 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

У справі, яка розглядається договір кредитної лінії було укладено 28.06.2024.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, але сама норма про максимум 1% на день почала діяти через 8 місяців після перехідного періоду з 20 серпня 2024 року, отже, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Аналізуючи вищезазначені умови укладеного між сторонами кредитного договору в частині нарахування процентів за користування кредитом, а також складений позивачем розрахунок заборгованості за період починаючи з 28.06.2024, суд вважає, що нараховані відповідачу проценти з 20.08.2024 по 09.11.2024 суперечать вимогам п. 17 Закону «Про споживче кредитування», а відтак підлягають перерахунку.

Водночас за період з 28.06.2024 по 13.08.2024 первісний кредитор нарахував відсотки в розмірі 6448,00 грн, що відповідає умовам договору.

За період з 14.08.2024 по 19.08.2024 позивач нарахував відсотки в розмірі 828,00 грн, що відповідає умовам договору.

Проте за період з 20.08.2024 до 09.11.2024 включно (82 дні), з урахуванням тіла кредиту 9200,00 грн, проценти за користування кредитом складатимуть 7544,00 грн,00 грн (9200,00 грн х 1,0% х 82 дні).

Отже станом на 09.11.2024 відповідач мав сплатити відсотки за користування кредитом за період з 28.06.2024 до 09.11.2024 на загальну суму 14720,00 грн (6348,00 грн + 828,00 грн + 7544,00,00 грн).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, а за встановлених судом обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024 у розмірі 23920 грн, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9200,00 грн; суми заборгованості за відсотками у розмірі 14720,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн, а всього - 9662,40 грн, на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02, укладеним з адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» від 20.01.2026, додаткової угоди до нього від 21.01.2026, акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 4000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до частини першої, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 5754,98 грн (23920,00 х 100 : 27692,00 = 86,38%; (2 662,40 + 4000,00) х 86,38% = 5754,98).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за кредитним договором № 460019472 від 28.06.2024 у розмірі 23920 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у розмірі 5754 гривні 98 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 34, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ - 43541163;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 06.10.2026.

Суддя О. М. Гавриленко