Ухвала суду № 140382509, 07.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7996/26

2/465/5704/26

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ: 43696954, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року уповноважений представник позивача, адвокат Рудзей Ю.В., звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 397,93 грн на рахунок НОМЕР_2 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК».

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Судове засідання у справі призначено на 25.09.2026.

22 вересня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із повним виконанням зобов`язань за кредитним договором.

У судове засідання, призначене на 25.09.2026 учасники справи не з`явились, розгляд справи просили проводити без їх участі (представник позивача - у заяві від 24.08.2026, відповідач у заяві від 22.09.2026).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.09.2026 визнано обв`язкою явку представника позивача в судове засідання на 30.09.2026 о 08 год. 30 хв. для дачі пояснень щодо обставин справи, зокрема, для з`ясування чи не залишилося у сторін неврегульованих питань, у зв`язку із поданням відповідачем квитанцій про погашення заборгованості.

У зв`язку із неявкою учасників у судове засідання на 30.09.2026, судове засідання призначено на 07.10.2026.

У чергове судове засідання, призначене на 07.10.2026, сторони повторно не з`явились, явки своїх представників не забезпечили, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Основними, проголошеними Конституцією України (ст. 129), засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 2, 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов`язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 43 ЦПК України учасників справи зобов`язано: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також в даному разі визнання його явки обов`язковою.

Суд, звертає увагу на те, що у ході розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку із повним виконанням зобов`язань за кредитним договором, судом досліджено квитанцію №1207628006 від 31.08.2026, відповідно до якої відповідач 31.08.2026 о 10 год. 27 хв., через систему «iPay.ua» здійснила оплату 24397,93 грн, із призначенням платежу «Погашення заборгованості за договором №2001948675101, боржник: ОСОБА_1 , 3300304383», на рахунок одержувача:

ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (ЄДРПОУ: 43696954)

IBAN: НОМЕР_2 , АТ «ОТП БАНК», номер операції: 1207628006, код авторизації: 750151, термінал: www.lpay.ua, банк-еквайер: АТ «Райффайзен Банк»

Також досліджено платіжну інструкцію 8428-1540-3687-6841, відповідно до якої відповідач 21.09.2026, на той же рахунок позивача ( НОМЕР_2 ) також здійснила оплату 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із неявкою представника позивача суд не має можливості з`ясувати чи не залишилося у сторін неврегульованих питань, у зв`язку із поданням відповідачем квитанцій про погашення заборгованості та кола таких питань.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поряд з цим, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пп. 9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов`язковою.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

Станом на 07.10.2026 позивач не висловив своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, з урахуванням наданих відповідачем доказів. Беручи до уваги триваючу пасивну поведінку з урахуванням наявної у позивача можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, суд не вбачає можливості здійснювати розгляд справи без участі представника сторони, явка якої визнана обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 43, 257-261, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.

Суддя: Баран О.І.