Ухвала суду № 140382309, 07.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 332/3138/25

Провадження №: 1-кп/336/633/2026

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 22025080000000516 від 03.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянин України, який має середню освіту, одружений, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України

встановила:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 111 КК України.

Обвинувачений тримається під вартою.

Прокурором подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави відносно обвинуваченого.

Клопотання обґрунтоване наступним:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22025080000000516 від 03.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.

Наразі ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні правопорушень, передбачених: у вчиненні кримінальних - ч. 2 ст. 111 КК України - державної зради, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне поводження із вибуховими речовинами, тобто придбання, носіння, зберігання та передача вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне поводження із вибуховими речовинами, тобто придбання, носіння, зберігання та передача вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Приблизно в першій декаді січня 2024 року, громадянин України ОСОБА_7 в ході особистого спілкування зі своїм знайомим, громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав контактні дані представника іноземної держави - держави- агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 ».

В подальшому, на початку березня 2024 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем реєстрації та фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній України, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання свідомо надав представнику іноземної держави - держави-агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », добровільну згоду на виконання завдань, направлених на проведення підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану шляхом надання допомоги в облаштуванні схронів, пошуку та транспортуванні по території України вибухових пристроїв та їх комплектуючих.

Так, у період часу з початку березня 2024 року по початок лютого 2025 року ОСОБА_7 перебуваючи на території с. Приморське Василівського району Запорізької області, на виконання завдання від представника іноземної держави - держави-агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », тричі здійснив придбання (отримання) комплектуючих від саморобних вибухових пристроїв у вигляді: пластичної вибухової речовини на основі гексогену, яка є придатною до вибухового перетворення; електродетонатору марки ЕДП промислового виготовлення; брелку-пейджеру, який призначений для передачі дистанційного радіосигналу; пристрою, призначеного для прийому дистанційного радіосигналу; запалу марки МД-5М промислового виготовлення; підривального пристрою механічного підривана уповільненої дії ВЗД-ЗМ промислового виготовлення; з пластичної вибухової речовини на основі гексогену, яка є придатною до вибухового перетворення; електродетонатору марки ЕДП-р промислового виготовлення; саморобної плати ініціації, яка призначена для безпечного й контрольованого підриву спецзасобів, які в свою чергу були доставлені на територію с. Приморське Василівського району Запорізької області за допомогою FPV дронів, які в подальшому переносив та зберігав на території домоволодіння, за місцем реєстрації та фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше першої декади квітня 2024 року, ОСОБА_7 , перебуваючи на території Леваневського кладовища Шевченківського району м. Запоріжжя, яке знаходиться у підпорядкуванні спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», код ЄДРПОУ 03345780, на виконання раніше отриманого завдання від представника іноземної держави- держави-агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », облаштував, за приблизними координатами, точка Google maps 47.8460644, 35.2837900, схрон (схованку), де розмістив (передав) комплектуючі від саморобного вибухового пристрою у вигляді пластичної вибухової речовини на основі гексогену, яка є придатною до вибухового перетворення. Окрім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше першої декади квітня 2024 року, ОСОБА_7 , перебуваючи на території ТОВ «Речовий ринок «Анголенко» ЄДРПОУ 31637873, на виконання раніше отриманого завдання від представника іноземної держави- держави-агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », облаштував, за приблизними координатами, точка Google maps 47.810245, 35.194579, схрон (схованку), де розмістив (передав) комплектуючі від саморобного вибухового пристрою у вигляді запалу марки МД-5М промислового виготовлення та підривального пристрою механічного підривача уповільненої дії ВЗД-ЗМ промислового виготовлення у конструктивному поєднанні між собою.

Також, 11.02.2025 ОСОБА_7 , перебуваючи на території Леваневського кладовища Шевченківського району м. Запоріжжя, яке знаходиться у підпорядкуванні спеціалізованого- комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба», код ЄДРПОУ 03345780, на виконання раніше отриманого завдання від представника іноземної держави - держави- агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », облаштував, за приблизними координатами, точка Google maps 47.847873, 35.279530, схрон (схованку), де розмістив (передав) комплектуючі від саморобного вибухового пристрою у вигляді електродетонатору марки ЕДП промислового виготовлення, брелку- пейджеру, який призначений для передачі дистанційного радіосигналу та пристрою, призначеного для прийому дистанційного радіосигналу.

14.02.2025 ОСОБА_7 , перебуваючи на території Леваневського кладовища Шевченківського району м. Запоріжжя, яке знаходиться у підпорядкуванні спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька 4 ритуальна служба», код ЄДРПОУ 03345780, на виконання раніше отриманого завдання від представника іноземної держави - держави- агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », використовуючи раніше об лаштований ним, за приблизними координатами, точка Google maps 47.847873, 35.279530, схрон (схованку), розмістив (передав) комплектуючі від саморобного вибухового пристрою у вигляді пластичної вибухової речовини на основі гексогену, яка є придатною до вибухового перетворення.

Окрім цього, 19.03.2025 ОСОБА_7 , перебуваючи на території Шевченківського району м. Запоріжжя, на виконання раніше отриманого завдання від представника іноземної держави - держави-агресора рф на ім`я « ОСОБА_9 », облаштував на території Шевченківського району м. Запоріжжя, поблизу автомобільної дороги по вулиці Севастопольська, за приблизними координатами, точка Google maps 47.8081212, 35.1950428, схрон (схованку), де розмістив (передав) комплектуючі від саморобного вибухового пристрою у вигляді електродетонатору марки ЕДП-р промислового виготовлення та саморобної плати ініціації, яка призначена для безпечного й контрольованого підриву спецзасобів.

Так, Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за клопотання прокурора обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.10.2026 включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. З ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, станом на 07.10.2026 термін тримання під вартою спливає тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі у 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

Підставою для продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність беззаперечних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи те, що ОСОБА_7 , вчинив особливо тяжкі злочини - державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, існують ризики, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні користуючись допомогою представників держави-агресора рф, навіть за відсутності паспорту для виїзду за кордон, 5 ухилитися від органу досудового розслідування шляхом перетину лінії бойового зіткнення, перейшовши за межі території, яка є підконтрольною органам державної влади України.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінці «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: листувань в мобільних додатках - системах миттєвими обмінами повідомленнями «Telegram», «Signal», «WhatsApp», оскільки доступ до вказаних месенджерів може здійснюватися з будь-якого місця та мобільного пристрою, у зв`язку із чим обрання менш суворого запобіжного заходу надасть останньому можливість спотворити або знищити сліди вчинення кримінального правопорушення;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку сторони обвинувачення існують ризики того, що ОСОБА_7 , з огляду на проросійські погляди, зафіксовані у провадженні, перебуваючи з обраним щодо нього іншим запобіжним заходом, може продовжити виконувати отримані від представника іноземної держави - держави-агресора рф ім`я « ОСОБА_9 » завдань з метою її подальшої передачі з метою надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України:

- ОСОБА_7 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна, що наразі підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України;

- вік та стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджають останньому знаходитись під вартою;- враховуючи суспільно-політичну обстановку, а також той факт, що м. Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих рф територій Запорізької області, куди обвинувачений, за сприянням представників держави-агресора, може безперешкодно виїхати, а органи Національної поліції в Запорізької області на даний час не здатні забезпечити виконання обвинуваченим будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, що дасть обвинуваченому можливість уникнути від виконання покладених на нього обов`язків і унеможливить запобігання скоєння інших злочинів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України (зі змінами № 2198-ІХ від 14.04.2022) під час дії воєнного стану до осіб, які 6 підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 25 8-25 8-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Також, обвинуваченому ОСОБА_7 та його захиснику - адвокату ОСОБА_6 , у порядку ст. 290 КПК України, у зв`язку із закінченням досудового розслідування надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження № 22025080000000516 від 03.04.2025 з можливістю їх скопіювати або сфотографувати, що останніми було зроблено у повному обсязі, про що є відповідний протокол.

Тому сторона обвинувачення вважає, що надавати стороні захисту копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, відповідно до вимог розділу II КПК України є недоцільним.

Враховуючи викладене, прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі у 1664000 гривень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, заперечував проти клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 липня 2026 року у справі «Колесник і Смельницький проти України».

Положеннями ч.4 ст.199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 колегія виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, особистість обвинуваченого. Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_7 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також, колегія вважає доведеним існування ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 114-2, 258 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тримання під вартою.

Також колегія суддів враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому вказано, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Також колегія вважає за можливе визначити альтернативний захід у вигляді застави.

Що стосується розміру застави, суд вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) суд визначає розмір застави «…з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Згідно рішення ЄСПЛ від 22 травня 2018 року у справі GAFA v. MALTA -відповідно до прецедентного права ЄСПЛ, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, використовуючи як джерело права рішення ЄСПЛ, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього відповідним судовим рішенням та тих обов`язків, перелік яких визначений ч. 7 ст. 42 КПК України.

Встановлюючи заставу в такому розмірі, колегія прийшла до висновку, що саме такий прозір буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, колегія також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. 27, 369-376, 615 КПК України, колегія

постановила:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05.12.2026 включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Визначити розмір застави у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі у 1664000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

У разі внесення суми застави обвинуваченим або іншою особою та надання документу, що це підтверджує, ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на ОСОБА_7 покладаються обов?язки:

-прибувати за викликом суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали до суду апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3