Ухвала суду № 140378843, 06.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/763/26

УХВАЛА

06.10.2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Туржанського В.В., розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача у заяві про скасування заочного рішення заперечує укладення кредитного договору та додаткового договору між сторонами.

До позовної заяви додано копії пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявки кредитного договору №07.09.2025-100001149 (кредитної лінії), відповіді позичальника по прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №07.09.2025-100001149 (кредитної лінії), інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) звернення позичальника, примірної відповіді кредитодавця по прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) у форматі .pdf.

Згідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи наведене, суд вважає, що по справі наявні підстави для витребування доказів.

Суд враховує, що необхідність для витребування доказів виникла у зв`язку із поданою заявою про скасування заочного рішення суду, у якій представник відповідача заперечує факт укладення кредитного договору, додаткового договору та факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором.

Суд враховує, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 закону „Про судоустрій і статус суддів).

Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом із можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в встановленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто закріплення нормами ЦПК строку на подання доказів дозволяє вже на початку судового провадження визначитися із тактикою та стратегією ведення процесу, спрогнозувати поведінку свого процесуального опонента, визначитися із фактами, які не потребують доказування тощо.

Встановлення того, чи узгодили сторони кредитного договору його істотні умови та чи отримав відповідач кошти за кредитним договором має істотне значення для вирішення цієї справи.

З урахуванням наведеного, витребування доказів у цій справі, є необхідним з метою справедливого розгляду справи, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, може витребувати докази.

Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивача слід витребувати докази.

Керуючись ст.ст. 100, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» оригінали електронних доказів, а саме пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявки кредитного договору №07.09.2025-100001149 (кредитної лінії), відповіді позичальника по прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №07.09.2025-100001149 (кредитної лінії), інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) звернення позичальника, примірної відповіді кредитодавця по прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), копії яких були додані до позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Витребувані докази надіслати до суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. У випадку якщо товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» не має можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, воно зобов`язане повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 06 жовтня 2026 року.

Суддя: