Рішення № 140377861, 05.10.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/915/26

Єдиний унікальний номер 741/700/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року представник позивача адвокат Гунько Олександр Юрійович, представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору. Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР в ред. 1963 р. зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами як майно колгоспного двору належав його учасникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Після ліквідації колгоспних дворів власники будинку не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із фактично належної їй як члену колгоспного двору 1/3 частини вищевказаного житлового будинку. Спадщину після її смерті прийняли фактично чоловік ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається із фактично належної йому 1/2 частини вищевказаного житлового будинку. Спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_1 , подавши до Носівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Рідна сестра позивача ОСОБА_5 подала заяву про відмову від прийняття спадщини.

07 жовтня 2025 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Саме тому представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності:

- на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , як за членом колишнього колгоспного двору;

- на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 30 квітня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07 липня 2026 року, витребувано з Носівської державної нотаріальної контори інформаційні довідки зі Спадкового реєстру та за наявності копії спадкових справ до майна померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

05 травня 2026 року до суду з Носівської державної нотаріальної контори надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 05 жовтня 2026 року.

У підготовче судове засідання позивач та її представник адвокат Гунько О.Ю. не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що вони підтримують позовні вимоги, просять їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але до початку розгляду справи по суті сільський голова подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без участі представника Мринської сільської ради за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що згідно з погосподарською книгою № 5 (1991-1995 р. р.) Мринської сільської ради, особовий рахунок № НОМЕР_1 , домогосподарство АДРЕСА_2 відносилося до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року склад зареєстрованих у ньому становив: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , що підтверджується довідками виконавчого комітету Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 192/03-08 та № 193/03-08 від 25 вересня 2025 року (а. с. 13, 14).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 не втратили право на вказане домоволодіння, їхні частки в майні, яке належало ліквідованому колгоспному двору, є рівними.

У зв`язку з одруженням 20 листопада 1999 року змінено прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а. с. 11).

Отже, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 5). Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 195/03-08 від 25 вересня 2025 року (а. с. 16).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_3 за життя заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 36-37). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 був чоловіком померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а. с. 15). ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 (а. с. 10), копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 (а. с. 11), копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ними серії НОМЕР_6 (а. с. 12). Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 35) та повідомленням Носівської державної нотаріальної контори № 218/01-16 від 01 травня 2026 року (а. с. 34).

У силу ст. 1261 ЦК України, ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки вони постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї. Однак юридично не оформили своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а. с. 6). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (1/3 частини, належної йому як члену колишнього колгоспного двору + 1/6 частини, успадкованої від дружини). На день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті разом з ним були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 194/03-08 від 25 вересня 2025 року (а. с. 7).

ОСОБА_2 за життя заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 41-42). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 (а. с. 10), копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 (а. с. 11), копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ними серії НОМЕР_6 (а. с. 12). Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу за № 245/2024, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 40).

Із копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 судом установлено, що спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_1 , подавши у визначений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Дочка померлого ОСОБА_5 в шестимісячний строк подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька (а. с. 39).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зверталася до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлого батька на житловий будинок АДРЕСА_2 . Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене майно у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Киреєвої Л.М. № 640/02-31 від 7 жовтня 2026 року (а. с. 17).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто спадкові права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Крім того, з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює державний реєстратор, але відповідно до вищевказаного Закону та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор не наділений правом визначення часток у праві спільної власності на нерухоме майно, яким, у тому числі, є і майно колгоспного двору і, відповідно, державний реєстратор не може зареєструвати за позивачем право власності на 1/3 частини спірного будинку з господарськими будівлями та спорудами як за членом колишнього колгоспного двору. Отже, право власності позивача на 1/3 частини будинку підлягає визнанню в судовому порядку.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 58,4 кв. м, житлова площа 36,8 кв. м (а. с. 18-20).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, оскільки позивач має право на визнання за ним права власності на вищевказаний житловий будинок у порядку спадкування за законом після смерті своїх батьків та на підставі членства у колишньому колгоспному дворі, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності:

- на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 58,4 кв. м, житловою площею 36,8 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 58,4 кв. м, житловою площею 36,8 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 58,4 кв. м, житловою площею 36,8 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд як за членом колишнього колгоспного двору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Мринська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: вул. Броварця, буд. 1, с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області.

Повний текст судового рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА