Рішення № 140377536, 06.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3622/26

2/154/1969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 червня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0731-5197, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 6800 грн.

Позивач зазначає, що умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 2,5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом та, у визначених договором випадках, знижену процентну ставку у розмірі 2 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

За твердженням позивача, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти у сумі 6800 грн, натомість відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

26 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до реєстру боржників № 1 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року.

Позивач вказує, що станом на 19 серпня 2026 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 20 400 грн, з яких 6800 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 600 грн - заборгованість за процентами.

У зв`язку з наведеним ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року в загальному розмірі 20 400 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати, понесені у зв`язку з направленням відповідачці копії позовної заяви з додатками, у розмірі 302,58 грн.

Стислий виклад позиції відповідачки.

30 вересня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачка заперечує доведеність укладення нею спірного кредитного договору та зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, створення особистого кабінету, отримання пропозиції укласти кредитний договір, одержання та введення одноразового ідентифікатора, а також підписання у такий спосіб електронного кредитного договору.

Також відповідачка заперечує доведеність фактичного отримання кредитних коштів. Вказує, що додане до позовної заяви платіжне доручення не є, на її думку, належним первинним бухгалтерським документом, який підтверджує перерахування первісним кредитором коштів саме на належний їй рахунок, та не містить усіх реквізитів, необхідних для ідентифікації відповідної банківської операції.

Посилаючись на відсутність, на її переконання, належних доказів укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредитних коштів, відповідачка вважає позовні вимоги недоведеними та просить у їх задоволенні відмовити.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 08 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію щодо належності ОСОБА_2 банківської платіжної картки № НОМЕР_1 станом на 23 червня 2021 року та руху коштів за відповідним рахунком у період з 23 червня по 27 червня 2021 року.

25 вересня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла відповідь АТ «ПУМБ» з витребуваною інформацією та доданими банківськими документами.

30 вересня 2026 року до суду надійшов відзив відповідачки на позовну заяву.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не з?явилась, причин неявки не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до статті 223 та частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, розгляд справи відбувся за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

23 червня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0731-5197.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору кредитодавець відкриває позичальниці невідновлювану кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно з пунктом 2.1 договору розмір кредитного ліміту становить 6800 грн. Кредит надається шляхом перерахування грошових коштів позичальниці протягом трьох днів з моменту укладення договору.

Пунктом 2.3 договору визначено фіксований тип процентної ставки. Відповідно до пункту 2.4 договору стандартна процентна ставка становить 2,5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом. Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 2 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Заявлений строк користування кредитом згідно з пунктом 2.5 договору становить 20 календарних днів з дня отримання кредиту. Упродовж цього строку позичальниця могла скористатися передбаченою договором зниженою процентною ставкою.

Відповідно до пункту 2.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату його укладення визначена у сумі не більше 20 400 грн, що включає 6800 грн суми кредиту та проценти за користування кредитом у сумі не більше 13 600 грн.

Пунктами 3.3-3.8 договору передбачено нарахування процентів на неповернену суму кредиту за кожен календарний день користування ним у межах строку кредитування. За умови дотримання передбаченого договором порядку сплати процентів застосовувалася знижена ставка, а у разі невиконання відповідних умов - стандартна процентна ставка.

Згідно з пунктом 6.6 договору строк кредитування становить 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальниці. Строк дії договору визначено рівним строку кредитування, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У реквізитах позичальниці в договорі зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Договір містить відомості про його підписання позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором - паролем «A167».

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за договором № 0731-5197, 23 червня 2021 року через платіжну систему EASYPAY_API здійснено операцію з видачі кредиту у сумі 6800 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 . Номер платежу - 958738799.

Згідно з наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», станом на 23 червня 2021 року на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 .

З виписки за вказаним рахунком за період з 23 червня по 27 червня 2021 року вбачається, що 23 червня 2021 року на рахунок, до якого емітовано зазначену банківську картку, зараховано 6800 грн. У відомостях про операцію зазначено надходження коштів через ТОВ «Контрактовий дім» (EasyPay).

Таким чином, банківські документи містять відомості про належність платіжної картки № НОМЕР_3 ОСОБА_2 та про зарахування 23 червня 2021 року на пов`язаний з нею рахунок грошових коштів у сумі 6800 грн.

26 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, а новий кредитор набуває такі права вимоги та сплачує за них фінансування у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 3.1.3 договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру боржників. Разом із правами вимоги до нового кредитора переходять усі інші пов`язані з ними права в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року. У реєстрі зазначено загальну суму заборгованості 20 400 грн, з яких 6800 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 600 грн - заборгованість за процентами.

На виконання договору факторингу ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» здійснювало на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» платежі із призначенням «сплата ціни продажу за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024».

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором № 0731-5197 вбачається, що на суму неповерненого кредиту 6800 грн з 23 червня 2021 року нараховувалися проценти за користування кредитом.

У період з 23 червня по 12 липня 2021 року проценти нараховувалися за ставкою 2% на день у сумі 136 грн за кожен день користування кредитом. Станом на 12 липня 2021 року загальна сума нарахованих процентів становила 2720 грн.

Починаючи з 13 липня 2021 року проценти нараховувалися за ставкою 2,5 % на день у сумі 170 грн за кожен день користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26 грудня 2024 року залишок основного боргу становив 6800 грн, заборгованість за процентами - 13 600 грн, загальний розмір заборгованості - 20 400 грн. Проценти за статтею 625 ЦК України, комісії та штрафи не нараховувалися.

Відповідно до довідки ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» від 19 серпня 2026 року № 18000/26-ДПЗ заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 0731-5197 станом на 19 серпня 2026 року становить 20 400 грн, з яких 6800 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 13 600 грн - прострочена заборгованість за процентами. Відомостей про здійснення відповідачкою платежів у погашення зазначеної заборгованості довідка не містить.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними - докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при вирішенні цього спору суд оцінює не окремо взяті документи позивача, а всю сукупність доказів, у тому числі відомості, отримані безпосередньо від банківської установи на виконання ухвали суду, та співвідносить їх із конкретними запереченнями відповідачки.

Щодо доведеності факту укладення кредитного договору.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 626 та частини першої статті 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, а якщо електронний правочин має бути підписаний стороною, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 викладено висновок про те, що електронний кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за умови погодження сторонами істотних умов правочину відповідає вимогам письмової форми. Верховний Суд також звернув увагу, що без отримання відповідного електронного повідомлення чи SMS, входу до особистого кабінету та використання одноразового ідентифікатора такий договір не був би укладений.

Відповідачка заперечує факт укладення нею кредитного договору № 0731-5197 від 23 червня 2021 року та посилається на відсутність доказів її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, створення особистого кабінету, отримання оферти й одноразового ідентифікатора та його використання для підписання договору.

Такі заперечення спростовуються матеріалами справи.

Наданий договір про відкриття кредитної лінії № 0731-5197 від 23 червня 2021 року містить персональні дані ОСОБА_2 , її РНОКПП НОМЕР_2 , паспортні дані, адресу проживання та зазначення про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «A167».

Відомості про верифікацію клієнта містять ті самі персональні дані відповідачки та номер телефону НОМЕР_5 .

Моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» фіксує послідовність дій 23 червня 2021 року: вхід до системи кредитодавця, ідентифікацію в особистому кабінеті, створення заявки, направлення SMS про схвалення заявки на номер НОМЕР_5 , розміщення оферти в особистому кабінеті, підтвердження ознайомлення з нею шляхом обрання опції «Приймаю», формування та направлення одноразового ідентифікатора, введення цього ідентифікатора і формування електронного повідомлення про акцепт пропозиції.

Указані відомості узгоджуються між собою за особою позичальниці, її РНОКПП, номером телефону, датою укладення договору та номером кредитного договору.

Відповідачка не надала доказів того, що зазначений у документах номер телефону їй не належав, доступу до нього вона не мала, особистий кабінет створювався іншою особою, одноразовий ідентифікатор нею не отримувався або використовувався третьою особою без її волі.

При цьому заперечення відповідачки не містять посилання на конкретну невідповідність персональних даних у договорі, відомостях верифікації чи моніторингу дій користувача, яка могла б свідчити про укладення договору іншою особою.

Оцінивши зазначені докази у сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що волевиявлення ОСОБА_2 на укладення кредитного договору № 0731-5197 від 23 червня 2021 року підтверджене належними та достатніми доказами. Доводи відповідачки про відсутність доказів укладення нею кредитного договору суд відхиляє.

Щодо доведеності факту надання кредиту.

За змістом статей 509, 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачка заперечує факт отримання кредитних коштів та вважає, що довідка первісного кредитора про їх перерахування не є належним доказом фактичного зарахування коштів на її рахунок.

Суд погоджується з тим, що сама лише внутрішня довідка кредитодавця не може розглядатися відокремлено від інших доказів як безумовне підтвердження фактичного зарахування грошових коштів на рахунок позичальниці. Однак у цій справі факт надання кредиту підтверджується не лише таким документом.

Довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтверджено, що 23 червня 2021 року через платіжну систему EASYPAY_API здійснено переказ 6800 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_6 , номер платежу 958738799.

На виконання ухвали суду АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надало інформацію, згідно з якою станом на 23 червня 2021 року на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 .

Банківська виписка за цим рахунком підтверджує зарахування 23 червня 2021 року грошових коштів у сумі 6800 грн. Відомості про операцію кореспондують даним довідки кредитодавця щодо суми, дати та платіжного засобу.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, які підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком та виконані за ним операції, а у сукупності з іншими доказами можуть підтверджувати факт видачі кредиту та його розмір.

Отже, належність платіжного засобу відповідачці та фактичне зарахування на пов`язаний з ним рахунок саме 6800 грн у день укладення договору підтверджені безпосередньо банківською установою, яка не є стороною спірного кредитного правовідношення.

За таких обставин доводи відповідачки про відсутність належних доказів отримання кредитних коштів суд відхиляє. Факт надання їй кредиту у сумі 6800 грн доведений сукупністю належних, допустимих, достовірних і взаємно узгоджених доказів.

Щодо структури та розміру заборгованості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Договором № 0731-5197 передбачено надання відповідачці кредиту у сумі 6800 грн. Строк кредитування становить 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту.

Пунктом 2.4 договору встановлено стандартну процентну ставку 2,5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом та передбачено право позичальниці на знижену процентну ставку 2 % на день у випадках, визначених договором.

Пунктами 3.4-3.8 договору передбачено, що протягом заявленого строку користування кредитом тривалістю 20 календарних днів застосовується знижена ставка 2 % на день, а за умови невиконання обов`язку зі своєчасної сплати процентів подальше користування кредитом здійснюється за стандартною ставкою 2,5 % на день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що з 23 червня по 12 липня 2021 року проценти нараховувалися за ставкою 2 % на день, тобто по 136 грн щоденно, та за 20 днів склали 2720 грн.

Починаючи з 13 липня 2021 року кредитодавець застосував ставку 2,5 % на день, тобто 170 грн щоденно, та продовжив нарахування процентів до досягнення загальної їх суми 13 600 грн.

Водночас суд враховує спеціальне правове регулювання, чинне у період виконання спірного договору.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України № 591-IX від 13 травня 2020 року було встановлено, що у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії карантину споживач звільняється від відповідальності за таке прострочення. Цією ж нормою прямо заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у відповідний період.

Карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, діяв протягом усього строку кредитування за спірним договором.

Верховний Суд у постанові від 15 червня 2026 року у справі № 465/1735/23, застосовуючи пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 591-IX, зазначив, що у період дії відповідного обмеження заборонялося збільшення процентної ставки за користування кредитом у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

У цій справі перехід від ставки 2 % до ставки 2,5 % був безпосередньо обумовлений невиконанням позичальницею передбаченого договором обов`язку щодо своєчасної сплати процентів.

Отже, незалежно від використаних у договорі назв «знижена» та «стандартна» ставки, фактичним наслідком невиконання відповідачкою зобов`язання стало збільшення процентної ставки з 2 % до 2,5 % на день.

Таке збільшення прямо суперечило пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який мав імперативний характер і діяв у спірний період.

Тому проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами 99-денного строку кредитування підлягають визначенню виходячи зі ставки 2 % на день.

При сумі неповерненого кредиту 6800 грн розмір процентів за один день становить 136 грн.

За 99 календарних днів строку кредитування розмір процентів становить 13 464 грн: 6800 грн ? 2 % ? 99 днів.

Доказів здійснення відповідачкою платежів у рахунок погашення тіла кредиту або процентів матеріали справи не містять, відповідачка такого погашення також не довела.

За таких обставин суд визнає доведеним право позивача на стягнення 6800 грн заборгованості за тілом кредиту та 13 464 грн процентів за користування кредитом.

Водночас вимога про стягнення процентів у сумі 13 600 грн підлягає задоволенню лише частково. У частині 136 грн процентів позивачеві слід відмовити, оскільки ця сума є наслідком застосування підвищеної процентної ставки, використання якої у спірний період було заборонене законом.

Проценти за статтею 625 ЦК України, штраф, пеня, комісія або інші платежі позивачем до стягнення не заявлені та до структури позовних вимог не включені.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2.

Відповідно до реєстру боржників № 1 до цього договору до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» передано право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року.

Реєстр містить ідентифікаційні дані відповідачки, номер і дату кредитного договору та склад переданої заборгованості. Виконання нового кредитора за договором факторингу підтверджується також платіжними інструкціями з призначенням платежу щодо сплати ціни продажу за відступлення права вимоги за договором факторингу № УКФ-261224-2.

Таким чином, перехід до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за спірним кредитним договором належно підтверджений, а позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Висновок за результатами розгляду справи.

Сукупністю досліджених доказів суд установив, що 23 червня 2021 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитний договір № 0731-5197 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, отримала на належний їй банківський рахунок кредит у сумі 6800 грн та не виконала обов`язок щодо його повернення і сплати процентів.

Доводи відповідачки про неукладення кредитного договору та неотримання кредитних коштів спростовуються взаємно узгодженими доказами щодо її ідентифікації, послідовності дій в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, підписання договору одноразовим ідентифікатором, належності їй платіжної картки та фактичного зарахування на пов`язаний із нею банківський рахунок 6800 грн.

Право вимоги за спірним кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Разом з тим заявлений позивачем розмір процентів підлягає коригуванню з огляду на імперативну заборону збільшення процентної ставки у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії карантинних обмежень.

Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 20 264 грн заборгованості, з яких 6800 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 464 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 136 грн процентів слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3720481253 від 27 серпня 2026 року.

Також позивач заявив до відшкодування 302,58 грн витрат, понесених у зв`язку з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Квитанцією ТОВ «ПОШТОВА СЛУЖБА «Е-ПОСТ» № 2226653 від 27 серпня 2026 року підтверджено направлення на ім`я ОСОБА_2 за адресою її місця проживання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення. Загальна вартість такого відправлення становила 302,58 грн, з яких 96 грн - плата за пересилання відправлення, 204,48 грн - плата за друк документів та 2,10 грн - сервісний збір.

Опис вкладення до поштового відправлення № 2226653 підтверджує, що відповідачці направлено копію позовної заяви та документи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, загальним обсягом 54 аркуші.

Зазначені витрати фактично понесені позивачем безпосередньо у зв`язку з виконанням процесуального обов`язку щодо направлення відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами, пов`язані саме з розглядом цієї справи, документально підтверджені та є необхідними для її підготовки до розгляду. Тому вони належать до судових витрат, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідачки 20 400 грн заборгованості. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про стягнення 20 264 грн, що становить 99,33 % від заявлених майнових вимог.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2644,65 грн судового збору та 300,56 грн інших судових витрат, пов`язаних з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими документами.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 2945,21 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, статтями 11, 202, 204, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 0731-5197 від 23 червня 2021 року у загальному розмірі 20 264 грн, з яких:

- 6800 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 13 464 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 136 грн процентів за користування кредитом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у загальному розмірі 2945,21 грн, з яких: 2644,65 грн - судовий збір; 300,56 грн - витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Р. Вітер