Рішення № 140377491, 30.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18866/26

Провадження № 2/127/5405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні тим, що 23.09.2020 року між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1200864686 (далі Договір); сума кредиту складає 7 998 грн.; строк користування кредитом складає 12 календарних місяців; плата за користування кредитом складається з: річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0% від суми Кредиту; реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 39,89% річних від загальної суми Кредиту; одноразової комісії при укладенні даного кредитного договору у розмірі 0% що розраховується у відсотках від вартості товару без урахування першого внеску, який придбавається за рахунок кредиту, та сплачується за рахунок кредиту відповідно до умов цього Договору та додатків до нього; сума разової комісії включена до суми Кредиту; щомісячної комісії за управління (обслуговування) Кредиту у розмірі 5% від суми Кредиту. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 1200864686 від 23.09.2020 року у розмірі 11 197,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 998,00 грн., заборгованість за сумою комісії/відсотків становить - 3 199,20 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб; вказану ухвалу разом із позовною заявою з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду подано не було (поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

При цьому суд, з огляду на подання позивачем документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи зміст Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), з метою процесуальної економії, вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Так, відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковом задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

23.09.2020 року між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1200864686 (далі Договір); сума кредиту складає 7 998 грн.; строк користування кредитом складає 12 календарних місяців; плата за користування кредитом складається з: річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0% від суми Кредиту; реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 39,89% річних від загальної суми Кредиту; одноразової комісії при укладенні даного кредитного договору у розмірі 0% що розраховується у відсотках від вартості товару без урахування першого внеску, який придбавається за рахунок кредиту, та сплачується за рахунок кредиту відповідно до умов цього Договору та додатків до нього; сума разової комісії включена до суми Кредиту; щомісячної комісії за управління (обслуговування) Кредиту у розмірі 5% від суми Кредиту.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 29 вересня 2020 року № 929013.

Як вбачається з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 11200864686 від 23.09.2020 року, заборгованість станом на 10.08.2025 р. (включно) складає: 11 197,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 998,00 грн., заборгованість за сумою комісії/відсотків становить - 3 199,20 грн.; заборгованість за сумою комісії за обслуговування - 0,00 грн.; отримано оплати - 0,00 грн.

Однак із наданого розрахунку вбачається, що сума 3 199,20 грн. визначена як загальна заборгованість за комісією та відсотками без розмежування (диференціації) складових. Відсутність чіткого розмежування цих складових унеможливлює встановлення їх правової природи, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо стягнення комісії.

Згідно з Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ банкам надано право отримувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит); цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 3.7.3. Договору, передбачена щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредиту у розмірі 5% від суми кредиту.

Однак, переліку відповідних послуг щодо обслуговування кредитної заборгованості Договір не містить, а також не доведено надання банком таких послуг.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, якщо у договорі про споживчий кредит не зазначено конкретний перелік додаткових та супутніх послуг, які надаються споживачу, і кредитодавець не довів надання таких послуг, то умова договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною.

Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 3.7.3. Договору, яким передбачена сплата комісії за управління (обслуговування) кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з кредитного договору, встановив, що права позивача відповідачем ОСОБА_1 порушені, однак позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 1 734,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 550 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 71%).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором № 1200864686 від 23.09.2020 року у розмірі 7 998,00 грн. заборгованість за тілом кредиту.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 1 734,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 550 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39А ЄДРПОУ 35310044)

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

СУДДЯ: