Рішення № 140377318, 05.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2637/26

Провадження №:2/138/1905/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що 05.08.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 6277297. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 11701,10 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк та сплатити проценти за користувагння кредитними коштами на умовах визначених пунктами договору. 28.09.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» було укладено договір №ФК 28-09/21 відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 6277297. У свою чергу, 01.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» та позивачем було укладено договір № 01-12/25 відповідно до якого ТОВ «Фінансова коммпанія «Сіті фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6277297. Разом з тим, заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 25355,03 грн., яка складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11701,10 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13653,93 грн.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути заборгованість у розмірі 25355,03 грн. та судові витрати.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач отримала ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. 19.08.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, зокрема, що позивачем не доведено фактичної видачі кредитних коштів, так як відсутній документ, який безпосередньо фіксує рух коштів від первісного кредитодавця до відповідача. Крім того, не підлягають стягненню підвищені проценти 4,95% на день у зв`язку з тим, що дана ставка у 6,04 рази перевищує первісну ставку 0,82 % на день. За п. 1.4 договору кредит надано на 7 днів із терміном повернення 12.08.2021. Пункт 1.6 передбачає підвищення ставки до 4,95 % і «автоматичне продовження» на 21 день виключно у випадку, якщо позичальник не повернув кредит та проценти у строк. Відповідач не вчиняв окремої дії для продовження, не сплачував плату за пролонгацію, не укладав додаткової угоди та не отримував нових коштів, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову. Крім того, просив зменшити витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн.

25.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, зокрема, що доводи сторони відповідача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують факту отримання кредитних коштів, розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення, визначений не довільно, а відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору № 6277297 від 05.08.2021 та графіку платежів, наведений розрахунок заборгованості відповідає тим умовам, які були погоджені сторонами при укладенні Договору.

Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 05.08.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6277297 за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти на умовах та у порядку, встановлених цим договором (п. 1.1 договору).

Розмір кредиту: 11701,10 грн. Кредит надається на 7 днів. Термін повернення кредиту 12.08.2021. З 1-го по 7-й день користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,8200 % за кожен день. У зв`язку з підвищенням ступеню кредитного ризику , за останній день строку користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю проценти за користування грошовими коштами, що дорівнює 7,00% від сумикредиту, тобто 819,08 грн. (п.п. 1.2-1.5 договору).

У випадку не повернення позичальником кредиту, а також не сплати позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього договору подовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 21 днів ( автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти ( плату за користування грошовими коштами) у розмірі 4,95 % за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 договору).

Тип процентної ставки у п.п. 1.5 та 1.6 фіксована (п. 1.9 договору).

Строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 календарного року (п. 1.10 договору).

На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 51839,44 %, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 13191,82 грн. У випадку настання умов, передбачених у п. 1.6 Договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 1521,14 %, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 25355,11 грн. (п. 1.11. договору).

Кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитора після підписання сторонами договору (п. 2.1 договору).

Твердження сторони відповідача щодо відсутності доказів видачі кредиту є необгрунтованими, оскільки п.2.1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника після підписання сторонами договору. Також п.2.10 договору передбачено, що у разі надання фінансового кредиту готівкою грошові кошти надають позичальнику одночасно з підписанням кредитного договору. Підписанням цього договору позичальник підтверджує факт отримання кредиту готівкою з каси кредитодавця у повному обсязі.

Таким чином, оскільки договір кредиту підписаний позичальником власноручним підписом, то суд вважає, що ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» виконало умови договору надало 05.08.2021 відповідачу кредитні кошти в сумі 11701,10 грн., про що також свідчить надана суду квитанція про видачу кредиту за договором №6277297.

До позовної заяви позивачем приєднано заявку на отримання кредитів та встановлення ділових відносин між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 , внутрішні правила надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», затверджені наказом директора ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» №10 від 18.03.2021, Паспорт споживчого кредиту ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс».

Вказані документи підписані відповідачем власноручним підписом і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Також, судом встановлено, що 28.09.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу № ФК 28-09/21, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило за плату належні йому права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6277297 від 05.08.2021.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивачем додано копію платіжної інструкції № 3500 від 28.09.2021 про оплату за договором факторингу № ФК 28-09/21 від 28.09.2021.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог до Договору Факторингу № ФК 28-09/21 від 28.09.2021 ТОВ ««Фінансова компанія «Сіті Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6277297 від 05.08.2021, заборгованість за яким становила 25355,03 грн., з яких 11701,10 грн. заборгованість основним зобов`язанням, 12834,85 грн заборгованість за відсотками, 819,08 сума відсотків за підвищений ступінь ризику.

У свою чергу, 01.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 01-12/25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6277297 від 05.08.2021.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивачем додано копію акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку від 01.12.2025 до Договору факторингу № 01-12/25 від 12.08.2025, Акт приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді від 01.12.2025 до Договору факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025, які підписано сторонами, а також копію платіжної інструкції № 0584320000 від 02.12.2025 про оплату за договором факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025.

Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 6277297 від 05.08.2021 у розмірі 25355,03 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 11701,10 грн, заборгованість за нарахованими процентами 13653,93 грн.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором № 6277297 від 05.08.2021 перед первісним кредитором позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 05.08.2021 по 27.09.2021 з якого вбачається, що станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідача становила 25355,03 грн, з яких: 11701,10 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13653,93 грн. сума заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 05.08.2021 по 27.09.2021.

Також, відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 15.07.2026 заборгованість відповідача становить 25355,03 грн., з яких: 11701,10 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13653,93 грн. сума заборгованості за відсотками.

Щодо заперечень сторони відповідача про те, що договір кредиту не було автоматично продовжено, а відтак і нараховані проценти після 12.08.2021 є незаконними, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до умов кредитного договору № 6277297 від 05.08.2021 сторонами було погоджено не лише основний строк (7 днів), а й можливість подальшої автоматичної пролонгації. Так, як зазначалось вище п.1.6 договору передбачено, що у випадку не повернення позичальником кредиту, а також не сплати позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього договору подовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 21 днів ( автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти ( плату за користування грошовими коштами) у розмірі 4,95 % за кожен день строку користування кредитом.

Тобто, умовами договору передбачено умови автоматичної пролонгації строку кредитування. При цьому, необхідності в укладенні додаткової угоди чи надання згоди від позичальника не вимагається, єдиною умовою є не сплата позичальником процентів у повному обсязі (плати за користування грошовими коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк, встановлений п. 1.4 даного договору, тоді як у даному випадку такі умови дотримані.

Відтак, нарахування процентів у межах строк кредитування (7 днів + 21 день) є цілком правомірним та відповідає волевиявленню сторін при підписанні договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Разом з тим, відповідач не надала доказів, які б підтверджували повернення кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним.

Таким чином, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 6277297 від 05.08.2021 було надано кредит в сумі 11701,10 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 13000,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» домовились, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.

Згідно п.п. 4.1, 4.5 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємним додатком до договору. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 24 від 01.05.20026 сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Зокрема: надання усної консультації (2 год. по 2000,00 грн./год. = 4000,00 грн.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год. по 3000,00 грн./год. = 9000,00 грн.). Всього погоджено послуг на суму 13000,00 грн.

Згідно з Витягом з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 сторони погодили надання вказаних вище правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги.

Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. є значно завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Так, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 25355,03 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Факторинг Партнерс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Враховуючи наведене вище, слушними є запереченням сторони відповідача щодо розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю, обсягом і значенням виконаної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. 7, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178, 259, 263-265, 273, 275, 279, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 6277297 від 05.08.2021 в розмірі 25355 гривень 03 копійки та судові витрати у виді судового збору у розмірі 3328 гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.Б.Київська