Рішення № 140376303, 05.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

452/4625/25

2/465/2410/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

05.10.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до Франківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Свої вимоги мотивувало тим, що 15 вересня 2021 року та 11.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем були укладені два договори про споживчий кредит №3685505 та №100208886 відповідно, а 06 вересня 2021 року між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики №77549835.

Відповідно до умов договору №3685505 від 15 вересня 2021 року товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 3750,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно умов договору №100208886 від 11 вересня 2021 року товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 3750,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитами становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Договорами №3685505 та №100208886 також передбачено загальний строк пролонгації на стандартних (базових) умовах, що становить 60 днів.

За договором позики №77549835 від 06 вересня 2021 року відповідач отримав у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`яався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Загальний розмір наданої позики становить 7 000,00 грн, що включає в себе кошти надані позичальнику за основним договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до нього. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми позики, відповідно до умов договору та додаткових угод до нього. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Підписанням договору відповідач погодився з тим, що він до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Даний Договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

28.12.2021 було укладено договір №28-12/2021-72, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором №3685505 на суму 24 700гривень.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмежувальної відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь Товариства з обмежувальною відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3685505 на суму 39200гривень.

Таким чином, ТОВ «Коллет центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3685505 в розмірі 39200гривень.

17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54, відповідно до якого Товариство з обмежувальною відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмежувальною відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором №100208886 на суму 22298гривень.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмежувальною відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь Товариства з обмежувальною відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10020886 на суму39398,50гривень.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено право вимоги до відповідача за договором №100208886 в розмірі 39398,50гривень.

22.06.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмежувальною відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77549835 на суму 21504,60гривень.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь Товариства з обмежувальною відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитним договором за позичальників, в тому числі за договором №77549835 на суму 21 505,75гривень.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №77549835 в розмірі 21 505,75гривень.

Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитних договорів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, а саме:

1) за договором №3685505 від 15 вересня 2021 року в розмірі 39 200,00 грн, з яких:

5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),

34 200,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги;

2) за договором №100208886 від 11 вересня 2021 року в розмірі 39 398,50 грн, з яких:

9 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),

29 398,50 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги,

1000,00 грн - заборгованість за комісією;

3) за договором №77549835 від 06 вересня 2021 року в розмірі 21505,75 грн, з яких:

7 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),

14 504,60 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги;

1,15 грн - 3% річних.

Загальний розмір заборгованостя за договорами становить 100 104,25 гривень.

Заборгованість не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами, а також 2 422,40 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.01.2026 цивільну страву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишено без руху та надано процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.01.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №452/4625/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позивач не забезпечив явку в судове засідання представника, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. При подачі позовної заяви просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та вказав, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач жодного разу не з`явився в судові засідання, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення №R067088059848, №R067124064225, №R067147390081, №R067170216307, №R067207148579, №R067241461766, №R067267453893, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».

Також відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом оголошення на сайті Судова влада України.

Відтак, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене та беручи до уваги думку представника позивача, який не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.281 ЦПК України.

З урахуванням вимог статті 280 ЦПК України, суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено:

Щодо заборгованості за кредитним договором № 3685505 від 15.09.2021

15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3685505.

Згідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 гривень (п.1.2 договору).

Строком на 30 днів з 15.09.2021 (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4. кредитного договору термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 15.10.2021.

Комісія за надання кредиту становить 950,00 гривень, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом 3 750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).

Відповідно до п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п.1.7. договору).

Кредитний договір № 3685505 відповідач ОСОБА_1 підписав електронним одноразовим ідентифікатором S80289, який ввів 15.09.2021 18:01.

Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором № 3685505 виконав, перерахувавши кошти через ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Елаєнс» на номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , зазначений відповідачем у заяві-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту, що підтверджується квитанцією №61a8ad45-8a2c-4710-bee7-2138baa64c2f_637673256847129175.

28.12.2021 укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3685505 в розмірі 24700гривень, з яких 5000грн. тіло кредиту, 19700грн. відсотки за користування кредитом.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3685505 в розмірі 39200гривень, з яких 5000грн. тіло кредиту, 34200грн. відсотки за користування кредитом.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3685505 в розмірі 39 200гривень, з яких 5 000грн. тіло кредиту, 34 200грн. відсотки за користування кредитом.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 100208886 від 11.09.2021

11.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 100208886.

Згідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 гривень (п.1.2 договору).

Кредит надається строком на 30 днів з 11.09.2021 (строк кредитування) (п.1.3 договору)

Відповідно до п. 1.4 договору, термін(дата) повернення кредиту і сплатити комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.10.2021.

Комісія за надання кредиту:1 000,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 3750.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,2.3 цього договору (п.1.7 договору).

Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Умови кредитного договору №100208886 відповідач ОСОБА_1 підписав електронним одноразовим ідентифікатором S92256, який ввів 11.09.2021 17:18.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши кошти через ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Елаєнс» на номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , зазначений відповідачем у заяві-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту, що підтверджується квитанцією №18a5bfaf-3e93-4277-832d-d2078b43f3f1_637669775813715486/.

17.01.2022 укладено договір № 17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100208886 в розмірі 22 298,50грн., з яких 9 000грн. тіло кредиту, 12 298,50грн. відсотки за користування кредитом, 1000грн. комісія за надання кредиту.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100208886 в розмірі 39 398,50грн., з яких 9 000грн. тіло кредиту, 29 398,50грн. відсотки за користування кредитом, 1000грн. комісія за надання кредиту.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 100208886 в розмірі 39 398,50 гривень.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 77549835 від 06.09.2021

06 вересня 2021 між ТОВ«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 77549835.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатором 7ЕЕНYх3ЕNх.

Відповідно до розділу 2 договору, сума кредиту 7 000,00 грн., цільове призначення кредиту - на споживчі потреби, строк дії кредитної лінії - 30 днів, дата повернення кредиту 06.10.2021, тип процентної ставки - фіксована -1,99% в день, знижена процентна ставка/день 0,70%, процентна ставка за понадстрокове користування за день становить 2,70 %, пеня - 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка 906,08%, орієнтована загальна вартість кредиту у грн. - 8462,65 гривень.

Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 7ЕЕНYх3ЕNх відповідачем підписана таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав за кредитним договором, перерахувавши кошти через ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» на номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 , зазначений відповідачем у заяві-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту, що підтверджується листом-довідкою директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

22.02.2022 укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77549835 в розмірі 21 504,60грн., з яких 7 000грн. тіло кредиту, 14 504,60грн. відсотки за користування кредитом.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77549835 в розмірі 21505,75грн., з яких 7 000грн. тіло кредиту, 14 504,60грн. відсотки за користування кредитом, 1,15грн. 3%річних.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 77549835 в розмірі 21505,75гривень.

Загальна сума заборгованості, заявлено до стягнення позивачем становить 100104,25гривень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови їх надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких Договорів, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання»(статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість :

1)за кредитним договором №3685505 в розмірі 39 200,00 гривень;

2)за кредитним договором №100208886 в розмірі 39 398,50 гривень;

3)за кредитним договором №77549835 в розмірі 21 505,74 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи містять підписані сторонами договорів факторингу та договорів уступки права вимоги реєстр боржників та докази оплати по вказаних договорах.

Таким чином, внаслідок укладення вищезазначених договорів факторингу, договорів уступки права вимоги та додатків до таких договорів до ТзОВ «Коллект центр» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язанні за вищезазначеними кредитними договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, надані позивачем розрахунки заборгованості за договорами, відповідачем жодним чином спростовано не було.

Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договору матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.

Перевіряючи правильність нарахування заборгованості за кредитними договорами, суд виходить саме з тієї суми кредиту, яка була узгоджена сторонами у договорі, і яка підтверджується документами про перерахування коштів, зарахована на рахунок відповідача, від так обгрунтованою і такою, що підлягає до стягнення суд визнає заборгованість по кредиту: за кредитним договором №3685505 в розмірі 5000,00 гривень; за кредитним договором №100208886 в розмірі 9000,00 гривень; за кредитним договором №77549835 в розмірі 7000, 00 гривень.

Визначаючись із розміром заборгованості у частині стягнення процентів за користування кредитами, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з строку кредитування, встановленого кредитними договорами.

Зокрема, кредитними договорами №3685505 та №100208886 встановлено строк кредитування 30 днів, який може бути продовжено не більше ніж на 60 днів, відтак, загальний строк кредитування за вказаними договорами встановлено 90 днів.

Здійснивши перерахунок заборгованість за відсотками за кредитним договором №3685505, виходячи з умов п.п1.5.2., 1.6., 2.3.1.2 договору відсоткової ставки в день та строку кредитування 90 днів, тобто з 15.09.2021 по 13.12.2021, суд визнає такою, що підлягає до стягнення суму заборгованості за відсотками в розмірі 19 700гривень.

Здійснивши перерахунок заборгованість за відсотками за кредитним договором №100208886, виходячи з умов п.п1.5.2., 1.6., 2.3.1.1., 2.3.1.2 договору відсоткової ставки в день та строку кредитування 90 днів, тобто з 11.09.2021 по 25.12.2021, суд визнає такою, що підлягає до стягнення суму заборгованості за відсотками в розмірі 12 298,50 гривень.

Заборгованість за відсотками за укладеним кредитним договором №77549835, слід розраховувати, виходячи з встановленої договором відсоткової ставки в день в розмірі 1,99 % та строку кредитування 30 днів. Кредитним договором не передбачена пролонгація строку надання кредиту. Здійснивши перерахунок заборгованість за відсотками за кредитним договором №77549835, сума процентів за користування кредитом, яка підлягає до стягнення становить 4 179 грн, обчислених в межах строку кредитування за період з 06.09.2021 по 06.10.2021.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за 3% річних у розмірі 1,15грн., суд зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом дії воєнного стану було неодноразово продовжено.

Згідно з п.18. Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки 3% річних за користування кредитом нараховвані ТОВ "Вердикт Капітал" після набуття права вимоги до відповідача, тобто після 22.02.2022, у період дії на території України воєнного стану, платежі по ст.625 ЦК України йому не можуть бути нараховані у будь-якому випадку.

Відтак, суд приходить до висновку, що нарахована сума заборгованості у вигляді 3% річних у розмірі 1,15грн. не підлягає стягненню, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитними договорами, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №3685505 від 15.09.2021 в розмірі 24 700 гривень (5 000грн. заборгованість по кредиту, 19 700грн. заборгованість по відсотках); за кредитним договором №100208886 від 11.09.2021 в розмірі 22 298 гривень 50 копійок (9 000грн. заборгованість по кредиту, 12 298,50грн. заборгованість по відсотках; 1000грн. заборгованість по комісії); за кредитним договором №77549835 від 06.09.2021 в розмірі 11 179 гривень (7 000грн. заборгованість по кредиту, 4 179грн. заборгованість по відсотках), підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 100 104,25гривень.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1407,82 гривень.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Звертаючись даним позовом до суду, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень.

Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги №3472 від 01.10.2025; витяг з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025.

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Таким чином, суд, зважаючи на положення статей 89 133, 134, 137, 141 ЦПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду та враховуючи складністю справи, доказів у справі, їх необхідність, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також заявленими позовними вимогами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень, оскільки за даних обставин справи таке стягнення буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 з на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3685505 від 15.09.2021 в розмірі 24 700 (двадцять чотири тисячі сімсот) гривень; за кредитним договором №100208886 від 11.09.2021 в розмірі 22 298 (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто вісім) гривень 50 копійок; за кредитним договором №77549835 від 06.09.2021 в розмірі 11 179 (одинадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1407,82 гривень та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Частинами 4, 5 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текс рішення виготовлено 05.10.2026.

Суддя Кушнір Б.Б.