Рішення № 140374441, 01.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2576/26

Провадження № 2/401/2214/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», де третьою особою є Світловодський ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" представник позивача, адвокат Гармаш А.В., в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 3761, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованості у загальному розмірі 60 558 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що у липні 2026 року позивач із Єдиного реєстру боржників дізналася про наявність щодо неї виконавчого провадження № 65009017, яке перебуває на виконанні у Світловодському ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо про вчинення 01 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В. виконавчого напису № 3761 про стягнення заборгованості за договором позики № 360968 від 21 січня 2018 року за період з 21 січня 2018 року по 02 березня 2020 року. Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначає, що на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172, який передбачав можливість стягнення заборгованості за кредитними правовідносинами, не підлягав застосуванню, оскільки відповідні зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, були визнані незаконними та нечинними. Крім того, позивач зазначає, що договір позики № 360968 від 21 січня 2018 року укладений в електронній формі та нотаріально не посвідчувався, у зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні передбачені законом підстави для вчинення виконавчого напису. Також позивач посилається на пропуск встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» трирічного строку для вчинення виконавчого напису, оскільки строк повернення позики закінчився 16 лютого 2018 року, а виконавчий напис вчинено 01 березня 2021 року. Крім того, позивач вказує на відсутність безспірності заборгованості, зазначаючи, що при тілі позики в розмірі 2 000,00 грн. у виконавчому написі визначено заборгованість за відсотками в розмірі 57 658,00 грн. При цьому, на думку позивача, нарахування відсотків після закінчення строку кредитування є безпідставним, а тому сума заборгованості, яку відповідач заявив до стягнення, є спірною. (а.с. 1-5)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу 15-денний термін з часу отримання ухвали про відкриття провадження на подання відзиву, а в разі його подання, позивачу 10-денний термін для подання відповіді на відзив. (а.с. 27-28)

Відповідач правом на подання відзиву, в порядку ст. 178 ЦПК України, не скористався.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 січня 2018 року між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 360968, відповідно до якого позикодавець надає позичальникові грошові кошти в позику в сумі 2 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1). Строк позики складає 26 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 16 лютого 2018 року (п. 1.3). Протягом строку позики розмір основних процентів складає: 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 50,00 грн. за перший день користування позикою; 1,9 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики (п. 1.5.1). (а.с. 13-22)

01 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис № 3761 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 360968 від 21 січня 2018 року, укладеним з ТОВ "ВЕЛЛФІН", за період з 21 січня 2018 року по 02 березня 2020 року в розмірі 60 558,00 грн., яка складається з: 2 000,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 57 658,00 грн. - простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 900,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом. (а.с. 23)

Постановою старшого державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гончаренко І.В. від 01 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65009017, на підставі виконавчого напису № 3761, виданого 01 березня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЕЛЛФІН" боргу в розмірі 60 558 грн. 00 коп. (а.с. 12)

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 № 296 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Згідно із ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відтак, для одержання виконавчого напису стягувач має надати нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким може здійснюватися стягнення у безспірному порядку, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача суду не надано жодних доказів того, що виконавчий напис вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

За змістом оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус керувався пунктом 2 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнаний нечинним та незаконним, а тому приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не мав права керуватися цим пунктом Переліку.

За таких обставин, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною не дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відтак, оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ч. 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат".

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно із ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач була звільнена від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України "Про судовий збір", а також задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», де третьою особою є Світловодський ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 01 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 3761, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованості у загальному розмірі 60 558 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09 лютого 2005 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", місцезнаходження за адресою: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ЄДРПОУ 39952398.

Третя особа: Світловодський ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області, місцезнаходження за адресою: 27502, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, вул. Павлова, буд. 13-А, ЄДРПОУ 35037956.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова