Рішення № 140372305, 18.09.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2199/25

Провадження № 2/273/771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С. , секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором № 91572 від 08.12.2021 року у розмірі 102269,77 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила про те, що 08.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір №91572, підписанням якого відповідач засвідчила те, що до укладення Договору отримала та ознайомилась, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення. Відповідно до умов договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, шляхом видачі окремих траншів. Перший транш в сумі 35556,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту позичальника та шляхом погашення заборгованості позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 160.00 % річних. Загальний строк кредитування 730 днів. Своїм підписом позичальник підтвердила те, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини договору та графіку платежів за першим траншем, отримала особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні.

28.01.2025 року укладений договір № 28012025 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №91572. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділене правом вимоги до відповідача. Станом на дату подання позову до суду заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, загальний розмір якої відповідно до розрахунку заборгованості становить 102269,77 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 35015,62 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 64253,15 грн та заборгованості за комісіями 3001,00 грн.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 19.01.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

08.09.2026 року до суду надійшов відзив відповідачки, в якому вона вказала, що позов визнає частково в частині боргу по тілу кредиту в розмірі 22041,40 грн. також зазначила, що вимоги банку щодо стягнення заборгованості за комісією є необгрунтованими і до задоволення не підлягають. Крім того, позивач нарахував відсотки на суму виданого кредиту і комісії разом, а тому розрахунок заборгованості по відсоткам є некоректним. Разом з тим, вказує, що відсотки нараховані поденно, а умовами договору сторони такого нарахування не погоджували.

15.09.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказала, що нарахування відсотків здійснено відповідно до вимог договору і погоджений сторонами, щодо комісії, то вказала, що комісія за надання кредиту була також відображена в тексті кредитного договору і її включення в умови договору відповідає чинному законодавству. Відповідач підписавши договір, погодилася з його умовами, і мала можливість не вступати у кредитні відносини, якщо вважала умови договору несправедливими. Щодо витрат на правову допомогу на користь відповідачки заявлених останньою, то вважає такі вимоги безпідставними, а їх розмір завищеним і необгрунтованим, просить віжмовити у їх стягненні або суттєво зменшити їх розмір.

18.09.2026 року до суду надійшли заперечення відповідачки на відповідь на відзив, згідно яких відповідачка вказала, що позивачем не спростовано неправомірність отримання з неї разової комісії при видачі кредиту у сумі 3555,60 грн та нарахованої окремо комісії в розмірі 3000,00 грн., не надано доказів перерахування грошових коштів в сумі 3555,60 грн, проте на незаконну суму комісії нараховані відсотки в розмірі 11377,39 грн.. А тому, як наслідок, вважає безпідставно заявленими до стягнення суми комісії та відсотків в розмірі 17932,99 грн. (3555,60 грн. +3000,00 грн. + 11377,39 грн.) , просила відмовити у позові , а також просила зменшити витрати на правову допомогу до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.12.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №91572 (індивідуальна частина), який підписаний відповідачкою особисто. Своїм підписом відповідач підтвердила те, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини договору та графіку платежів за першим траншем отримала особисто в паперовій формі, а публічну частину договору в електронному повідомленні на номер мобільного телефону вказаним нею в заяві на видачу кредиту та договору до підписання цієї індивідуальної частини.

В підтвердження укладення зазначеного договору сторона позивача до позовної заяви надала: примірник договору про споживчий кредит №91572 (індивідуальна частина) від 08.12.2021, паспорт споживчого кредиту та заяву на видачу кредиту №100337667 від 08.12.2021, які підписані власноручно відповідачем.

Відповідно до умов кладеного договору про споживчий кредит №91572 від 08.12.2021, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 91112,00 грн. та надається з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами.

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 160,00% річних (п. 2.3 договору (індивідуальна частина).

Відповідно до п. 2.5 договору (індивідуальна частина) комісія за надання першого траншу складає 3555,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово у день укладення договору за ставкою 10,00 % від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено в п.п. 2.2.2 цієї індивідуальної частини.

Згідно п.п. 2.2.2 договору (індивідуальна частина) перший транш в сумі 35556,00 грн надається не пізніше наступного після укладення договору в порядку: 32000,40 грн на № рахунку/картку позичальника НОМЕР_1 у національній валюті та у розмірі 3555,60 грн шляхом погашення заборгованості по позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.4 договору (індивідуальна частина) знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200,00 грн.

Загальний строк кредитування за цим договором 1660 днів (п. 2.6 договору (індивідуальної частини)).

Згідно з п.п. 2.6.1 строк на який надається перший транш складає 730 днів.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 32000,40 грн згідно умов договору. Зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням №CRD_362675 від 08.12.2021 року, яке видане АТ КБ «Приватбанк». Згідно з даними зазначеного платіжного доручення платником зазначене ТОВ «ФК «Кредіплюс», призначення платежу «6168742725181089 ІПН 2725308885 Надання фінансового кредиту, зг. кред. дог. №91572 від 08.12.2021р. без ПДВ».

У відповідності до картки обліку виконання договору №91572 ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення боргових зобов`язань, відповідно станом на 08.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 102269,77 грн, з яких: 35015,06 грн - тіло кредиту; 64253,15 грн відсотки та 3000,1 грн - комісія.

28 січня 2025 року між ТОВ «Факториг Партнерс» та ТОВ «ФК «Кредіплюс» укладений договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «ФК «Кедіплюс» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі від 28.01.2025 реєстру боржників для друку до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклали даний акт про те, що згідно з вимогами п.8.4 договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 28.01.2025, складений за формою згідно із додатком №1 до договору. Кількість боржників 4024.

Також про виконання умов Договору факторингу свідчить складений акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 28 січня 2025 року до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, у відповідності до якого, фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклали даний акт про те, що згідно з вимогами п.8.4 договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр в електронному вигляді (у форматі Microsoft Excel).

Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами укладеними між позичальником та ТОВ «ФК «Кредіплюс» до договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, серед переліку прізвищ боржників під номером 1792 зазначене прізвище відповідача ОСОБА_1 , сума заборгованості якої за кредитним договором №91572 складає 102269,77 грн, з яких 35015,06 грн - тіло кредиту; 64253,15 грн відсотки та 30001 грн - комісія.

З копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0491640000 від 28.01.2025 слідує те, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» отримало від ТОВ «Факторинг Партнерс» 2047654,81 грн оплати за договором факторингу № 28012025 від 28.01.2025.

З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, який складений ТОВ «Факторинг Партнерс», видно те, що станом на 08.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 91572 складає 102269,77 грн, з яких: 35015,06 грн - тіло кредиту; 64253,15 грн відсотки та 3000,1 грн комісії. Також із зазначеного розрахунку видно те, що позивач жодних нарахувань за кредитним зобов`язанням не здійснював.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених обставин справи слідує, що підписання договору про надання споживчого кредиту №91572 від 08.12.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору та підтвердили його умови.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів підтвердження перерахування відповідачу на картковий рахунок кредитором грошових коштів за договором про споживчий кредит №91572 від 08.12.2021 року, оскільки кредитні кошти в сумі 32000,40 грн. перераховано ТОВ «ФК «Кредіплюс» на картку, номер якої надано позичальником та вказано у кредитному договорі. Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи сплачені відповідачем суми, суд приходить до висновку, що заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 22011,40 грн. (32000,40 грн. 540,38 грн. 9448,62 грн.) .

Щодо стягнення комісії, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У даній справі установлено, що умовами пунктів 2.2.2., 2.4 та 2.5. договору про споживчий кредит від 08.12.2021 року передбачені комісія за управління та обслуговування першого траншу у розмірі 200 грн та комісія за надання першого траншу у сумі 355,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 10 % від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.2. цієї індивідуальної частини.

Аналіз пунктів 2.4. та 2.5 указаного договору свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 200 грн. та 3555,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 10 % від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що положення пунктів 2.4. та 2.5 договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління, обслуговування та надання кредиту (першого траншу) є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункти 2.4. та 2.5. договору про споживчий кредит, яким установлений обов`язок сплати комісії за управління та обслуговування першого траншу у розмірі 200 грн. та комісії за надання першого траншу у сумі 3555,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 10 % від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника,є нікчемними, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії у розмірі 3555,60 грн. та 3000,01 грн.

Щодо розміру відсотків, що підлягають стягненню з відповідача, то суд погоджується з позицією відповідача щодо незаконного включення в розрахунок боргу по відсотках комісії в розмірі 3555,60 грн., а тому нараховані відсотки на незаконну суму комісії слід зменшити на суму 11 377,39 грн.( 3555,60 грн. х160 % х 2 роки).

Відтак, загальний розмір заборгованості за договором про споживчий кредит від 08.12.2021 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 74 887,16 грн., з яких: 22011,40 грн. - заборгованість за тілом кредитом, 52875,76 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач не з`явилась у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надала, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості у заявленому в позовній заяві розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов`язань відповідачем.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд керувався таким.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Указаний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1773,83 грн. (73,22 %).

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ВИРІШИ В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №91572 від 08.12.2021 року у розмірі 74 887 (сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн.. 16 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати, а саме 1773,83 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С.Бєлкіна