Постанова № 140371100, 06.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1039/26

Провадження № 3/156/483/26

Рядок статзвіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацевлаштованого, який зареєстрований за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого

частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

03 серпня 2026 року близько 17:05 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї бабусі ОСОБА_2 : словесно принижував, чим спричинив потерпілій морального болю.

Діями, які виразилися в умисному вчиненні дій психологічного характеру (образах, нецензурній лайці, психологічному тиску), внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю постраждалої особи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Суд викликав ОСОБА_1 шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду на зареєстровану адресу його місця проживання, однак коверти із судовими повістками на ім`я ОСОБА_1 повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній». Також суд викликав ОСОБА_1 шляхом опублікування відповідного оголошення на сайті Судової влади України. Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі статею 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 16:00 год 06.10.2026 року в Іваничівському районному суді Волинської області, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - передбачає адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ІV. Висновок суду та докази вини

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою органів Національної поліції відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї бабусі ОСОБА_2 та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, беззаперечно доведені «поза розумним сумнівом» та підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206762 від 03.08.2026 року, в якому викладено обставини правопорушення та зафіксовано кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Балика Р. О. від 03.08.2026 року (зареєстрованим в ІКС ІПНП (журналі ЄО) за № 9025 від 03.08.2026), у якому підтверджується факт надходження виклику про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , та вжиття відповідних заходів реагування поліцією;

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 03.08.2026 року, написаною власноручно на ім`я начальника ВП № 1 Володимирського РВП, у якій вона просить притягнути онука ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення стосовно неї домашнього насильства психологічного характеру;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 03.08.2026 року, наданими уповноваженій посадовій особі поліції, у яких потерпіла детально описала конфлікт, спробу онука забрати бензокосу та висловлювання ним на її адресу образливих слів і нецензурної лайки;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.08.2026;

- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 03.08.2026 року, винесеного інспектором СРПП лейтенантом поліції Шуровською А. В. стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого кривднику встановлено захід обмеження заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 3 доби;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03.08.2026 року, складеною щодо постраждалої ОСОБА_2 та кривдника ОСОБА_1 посадовою особою поліції;

- характеристикою на громадянина ОСОБА_1 від 03.08.2026 року, складеною старшим дільничним офіцером поліції ВП № 1 Володимирського РВП капітаном поліції Валерієм Поліщуком, згідно з якою ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на профілактичному обліку як особа категорії «кривдник», а також протягом 20252026 років вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Оцінюючи досліджені докази за внутрішнім переконанням, суддя вважає їх належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми для повного та об`єктивного підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про неправомірність дій працівників поліції, суду не надано, а дії поліції правопорушником не оскаржувалися.

V. Накладення адміністративного стягнення

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання приписів статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на психологічну недоторканність та здоров`я літньої людини (бабусі правопорушника), особу винного, який є повнолітнім, працездатним, непрацевлаштованим, характеризується посередньо за місцем проживання, перебуває на профілактичному обліку в органах поліції як «кривдник» та раніше притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні діяння, суддя дійшов висновку, що для досягнення виховної мети та запобігання новим правопорушенням до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок. Саме таке стягнення є справедливим, співмірним вчиненому та достатнім для виховання особи й охорони суспільних інтересів. Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом, а не обов`язком суду.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.

З урахуванням обставин справи, ступеня суспільної небезпеки діяння та особи порушника, суддя на даний час не вбачає крайньої необхідності в направленні ОСОБА_1 на проходження такої програми.

VІ. Судові витрати

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено це стягнення. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок, та підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.

Керуючись частиною 1 статті 173-2, статтями 33, 40-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

Штраф підлягає сплаті на користь держави за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Волинській області/с. Поромів/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA548999980313050106000003468.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у встановлений законом п`ятнадцятиденний строк, ця постанова буде надіслана для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, і в порядку примусового виконання з нього буде стягнуто подвійний розмір штрафу, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання в частині стягнення судового збору 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, або потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська