Рішення № 140371069, 06.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2642/26

2/154/1558/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 371618-КС-002 від 14 червня 2025 року у загальному розмірі 12 880,00 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 червня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір № 371618-КС-002 про надання кредиту.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9747, який був направлений на зазначений нею номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

За умовами договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 5 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші передбачені договором платежі.

Кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту.

Позивач стверджує, що відповідачка належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 1 270,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору станом на 08 червня 2026 року позивачем визначено заборгованість у загальному розмірі 12 880,00 грн, яка складається із:

-5 000,00 грн - прострочених платежів за тілом кредиту;

-4 900,00 грн - прострочених платежів за процентами;

-2 500,00 грн - процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України;

-480,00 грн - прострочених платежів за комісією.

Позивач просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надати інформацію щодо випуску банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 та виписку про рух коштів за рахунком, відкритим для обслуговування цієї картки, за період з 14 червня 2025 року по 04 жовтня 2025 року.

28 липня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. Своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування позовних вимог не скористалася. Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подала.

Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.

За змістом частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки передбачені статтею 280 ЦПК України умови у цій справі наявні, суд постановив проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

14 червня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформувало та направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 371618-КС-002 про надання кредиту.

Відповідно до анкети позичальниці під час оформлення кредиту зазначено особисті та контактні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП НОМЕР_3 , номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та банківську картку № НОМЕР_2 .

Для підписання кредитного договору на номер мобільного телефону НОМЕР_1 було направлено одноразовий ідентифікатор UA-9747.

14 червня 2025 року пропозицію про укладення кредитного договору акцептовано шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-9747.

За пунктом 1 договору № 371618-КС-002 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальниці грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у порядку та на умовах, установлених договором і Правилами надання грошових коштів у кредит.

Договором установлено строк кредитування з 14 червня 2025 року по 04 жовтня 2025 року.

Відповідно до пункту 2 договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом.

Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, з урахуванням дня видачі кредиту та дня його повернення відповідно до графіка платежів.

Пунктом 3 договору визначено графік платежів, які позичальниця повинна була здійснювати для належного виконання своїх грошових зобов`язань.

Умовами договору та графіком платежів також передбачено сплату комісії, загальний несплачений розмір якої за розрахунком позивача становить 480,00 грн.

Відповідно до пункту 10 договору Правила надання грошових коштів у кредит є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з пунктом 5.1 Правил обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору.

З наданих позивачем документів убачається, що 14 червня 2025 року на банківську картку № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн.

З відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданої 28 липня 2026 року на виконання ухвали суду, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 була випущена до рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

Надані банком відомості про рух коштів за рахунком підтверджують зарахування 14 червня 2025 року на рахунок відповідачки кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачка у період дії договору здійснила платежі на загальну суму 1 270,00 грн.

Згідно з розрахунком позивача вказані платежі були зараховані у рахунок погашення нарахованих процентів та передбачених договором платежів, у зв`язку з чим станом на 08 червня 2026 року позивач обліковував заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн, за процентами - 4 900,00 грн та за комісією - 480,00 грн.

Після закінчення визначеного договором строку кредитування проценти за користування кредитом, передбачені договором, позивачем не нараховувалися.

Окремо позивачем за період прострочення виконання грошового зобов`язання нараховано 2 500,00 грн процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо укладення кредитного договору.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій, зокрема електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису у випадках, передбачених законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронний договір, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, за умови підтвердження передбаченої законом послідовності дій сторін є належною письмовою формою правочину.

Надані позивачем оферта, акцепт, договір, анкета позичальниці та відомості про використання одноразового ідентифікатора UA-9747 у своїй сукупності підтверджують досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору.

Зазначені у договорі персональні та контактні дані відповідачки відповідають інформації, наведеній у позовній заяві та банківських документах.

Крім того, відповідачка здійснила часткове виконання кредитного зобов`язання, сплативши 1 270,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зазначила, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

Отже, досліджені докази у своїй сукупності підтверджують укладення 14 червня 2025 року між сторонами договору № 371618-КС-002 про надання кредиту.

Щодо надання кредитних коштів.

Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт перерахування 14 червня 2025 року кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 підтверджується документами позивача та відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідь банку також підтверджує, що відповідний банківський рахунок був відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Отже, позивач належними та допустимими доказами підтвердив виконання свого обов`язку з надання кредитних коштів відповідачці.

Щодо виконання грошового зобов`язання та заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідачка отримала кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн та зобов`язалася повернути їх відповідно до погодженого графіка, однак належним чином свого обов`язку не виконала.

Наявні у справі докази не підтверджують повернення відповідачкою отриманої суми кредиту.

Тому позовна вимога про стягнення 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно із частиною першою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За договором № 371618-КС-002 процентна ставка визначена як фіксована та становить 1 % за кожен день користування кредитом.

Договір укладено 14 червня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Умовами договору передбачено процентну ставку у розмірі 1 % на день, що не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Позивач просить стягнути 4 900,00 грн процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З урахуванням суми кредиту, встановленої ставки, строку кредитування, здійснених відповідачкою платежів та наданого розрахунку заявлена до стягнення сума процентів не перевищує розміру процентів, які могли бути нараховані відповідно до договору та вимог закону.

Відповідачка контррозрахунку не подала, факту нарахування процентів або їх розміру належними доказами не спростувала.

Отже, позовна вимога про стягнення 4 900,00 грн процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Щодо комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця і кредитного посередника, для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу, що оцінка правомірності комісії залежить від її змісту, характеру послуги, за яку вона встановлена, та належного доведення погодження такої умови зі споживачем.

У цій справі комісія передбачена безпосередньо умовами кредитного договору та графіком платежів, які були надані відповідачці до акцепту договору і підписані нею одноразовим ідентифікатором.

Сума комісії включена до загальних витрат за кредитом та відображена у графіку платежів.

Доказів того, що заявлена комісія нарахована за дію, яку кредитодавець вчиняв виключно у власних інтересах або яка не була передбачена договором, матеріали справи не містять.

З огляду на це позовна вимога про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 480,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредитний договір укладений 14 червня 2025 року, а проценти відповідно до статті 625 ЦК України нараховані позивачем у період дії воєнного стану.

Норма пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є спеціальною щодо положень статті 625 ЦК України та прямо звільняє позичальницю від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання у відповідний період.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідачки 2 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, відсутні, тому в цій частині позову слід відмовити.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд установив, що між сторонами укладено кредитний договір, позивач виконав свій обов`язок та надав відповідачці кредитні кошти, однак відповідачка належним чином свої грошові зобов`язання не виконала.

Позивач довів наявність у відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн, за процентами за користування кредитом у розмірі 4 900,00 грн та за комісією у розмірі 480,00 грн.

Вимога про стягнення 2 500,00 грн процентів за частиною другою статті 625 ЦК України суперечить пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України і задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором № 371618-КС-002 від 14 червня 2025 року у загальному розмірі 10 380,00 грн, яка складається із:

- 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту;

- 4 900,00 грн - заборгованості за процентами;

- 480,00 грн - заборгованості за комісією.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено у розмірі 10 380,00 грн із заявлених 12 880,00 грн, що становить 80,5901 % заявлених вимог.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 145,63 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 202, 204, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 371618-КС-002 про надання кредиту від 14 червня 2025 року у загальному розмірі 10 380,00 грн (десять тисяч триста вісімдесят гривень 00 копійок), яка складається із:

- 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованості за тілом кредиту;

- 4 900,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок) - заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 480,00 грн (чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) - заборгованості за комісією.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 2 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2145,63 грн (дві тисячі сто сорок п`ять гривень 63 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасниця справи, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ігор ВІТЕР