Ухвала суду № 140366892, 23.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026Справа №607/17527/14-ц23 вересня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючого судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря Козак О.Є.

-за участі: державного виконавця Кацан А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Алли Борисівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду закордон,-

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан А.Б. звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язання покладеного на нього рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 серпня 2026 року у справі 607/17527/14-ц.

В обґрунтування подання державний виконавець вказав, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №69867903 з примусового виконання виконавчого листа № 607/17527/14-ц, виданого 25.08.2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 382,02 доларів США (що еквівалентно 1 248 734,26 грн), 500 грн пені та 1 827 грн судового збору.

15.09.2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів та майна боржника.

16.09.2022 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна, про розшук транспортного засобу «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить боржнику на праві власності.

У ході перевірки майнового стану встановлено, що грошові кошти на банківських рахунках боржника відсутні, будь - яке нерухоме майно чи сільськогосподарська техніка не зареєстровані.

Разом із тим, встановлено, що ОСОБА_1 є самозайнятою особою (платником єдиного податку) та отримує дохід.

16.08.2024 року та 02.07.2025 року державним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, які були направлені йому для виконання.

При спробі проведення виконавчих дій 16.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити опис майна не вдалося, оскільки боржник за вказаною адресою не проживає, місце проживання його не встановлено.

Посилаючись на наведене та те, що боржник у добровільному порядку не виконує рішення суду, свідомо ухиляється від виконання зобов`язань, просить подання задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судовому засіданні державний виконавець Кацан А.Б. заяву підтримала і просила задовольнити.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2015 року позов ПАТДержавний ощадний банк України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Державний ощадний банк України заборгованість за кредитним договором за № 14 від 27.02.2008 року у розмірі 56 382 (,02 долара США, що еквівалентно 1 248 734 грн 26 коп та 500 грн пені за неналежне виконання зобов`язання, а також по 1 827 грн сплаченого судового збору з кожного. Вказане рішення суду набрало законної сили.

25 серпня 2015 року на виконання рішення суду, судом видано виконавчий лист №607/17527/14-ц.

15 вересня 2022 року державним виконавцем щодо Сисака І.О. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №69867903, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів та майна боржника.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2021 року оголошено в розшук громадянина ОСОБА_1 . Вказана ухвала набрала законної сили.

Згідно відповіді МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів №144867196 від 15 вересня 2022 року встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб «SKODA FABIA 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 .

16 вересня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу «SKODA FABIA 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 .

В судовому засіданні державний виконавець пояснила, що вказаний транспортний засіб був реалізований, кошти від реалізації внесені на погашення заборгованості.

Згідно відповіді Державної податкової служби України №179764894 від 31 жовтня 2023 року встановлено, що доходи ОСОБА_1 за 4 квартал 2022 року становлять 83660 грн.

Як вбачається з відповіді Державної фіскальної служби України № 144867197 від 15 вересня 2022 року, ОСОБА_1 зареєстрований як самозайнята особа, яка самостійно нараховує (сплачує) дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Згідно з відповідей Пенсійного фонду України №179764858 від 31 жовтня 2023 року та №22390396 від 01 вересня 2024 року, №309024392 від 10 січня 2026 року дані про отримання боржником пенсії відсутні.

Відповідно до листів ТОВ «Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації» від 19 серпня 2024 року № 417/07-2 та №132/07-2 від 24 березня 2026 року, за боржником не має зареєстрованого нерухомого майна в м.Тернопіль.

Як вбачається із відповіді Державної податкової служби України №223890390 від 01 вересня 2025 року, інформація про податкового агента та суми отриманих доходів відсутня.

Державним виконавцем здійснювався виклик боржника на 16 квітня 2025 року з вимогою з`явитися до державного виконавця. Однак, боржник на виклик державного виконавця не з`явився.

З акту державного виконавця від 16 квітня 2025 року встановлено, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , для перевірки майнового стану боржника, ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 не проживає за даною адресою, його місце проживання невідоме.

16 серпня 2024 року та 02 липня 2025 року державним виконавцем Кацан А.Б. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника.

Згідно з відповіді №10735-Ю/2026 від 16 квітня 2026 року Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради встановлено, що у ЄДЕССБ та на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зареєстровані відділом державного архітектурного-будівельного контролю Тернопільської міської ради документи, що надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт чи підтверджують введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ОСОБА_1 відсутня.

З відповіді Тернопільського районного госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації №84 від 06 квітня 2026 року встановлено, що станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 в Тернопільському районі Тернопільської області в бюро не проведена.

Як вбачається з відповіді ГУ ПФУ в Тернопільській області №1900-0604-5/14254 від 25 березня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні як фізична особа підприємець з 13.04.2010 року. Станом на 25.03.2026 року відсутня заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За даними банківських виписок ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року ОСОБА_1 збір з операції придбавання (купівлі-продажу) рухомого, нерухомого майна та іншого майна не сплачував.

З відповіді Управління ДМС України в Тернопільській області від 27 березня 2026 року встановлено, що з даних обліків ЄІАС УМП ДМС України ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 24.10.2017 органом 6190.

З відповіді Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Боберська О.А. №31/01-16 від 01 квітня 2026 року встановлено, що 03 квітня 2024 року відкрито спадкову справу щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Станом на 01.04.2026 року свідоцтво про право на спадщину не видавалося. ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Тернопільській області встановлено, що Інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» (далі ІКС) платником ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 - 31.12.2025 сплачено податку на суму 157690,00 грн.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, вважає, що останнє не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

В силу вимог п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення або рішення інших органів, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.

Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення або рішення інших органів, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом державного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно з вимогами ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Положеннями ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

Як вбачається із змісту подання, державний виконавець обґрунтовує подання тим, що боржник рішення суду не виконує.

Однак, сам по собі факт невиконання рішень суду не є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межи території України.

Державним виконавцем не подано жодних доказів того, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання рішення суду, чи має намір перетнути кордон та ухилитись від виконання судового рішення.

З матеріалів подання встановлено, що на даний час боржник доходів не отримує, будь якого майно немає. Факт відсутності майна, коштів не підтверджує факт ухилення боржника від виконання рішення суду.

В матеріалах подання відсутні будь які відомості про доходи боржника станом на 2026 рік, ухилення останнього від виконання рішення суду та перетину ним кордону.

Відомості про доходи відповідача, які долучені до подання, отриманні державним виконавцем станом на 4 квартал 2022 року.

Державним виконавцем не обґрунтовано, як саме таке обмеження боржника у праві виїзду за межі України буде дійсно сприяти на виконання рішення суду та погашенню заборгованості.

Більше того, в матеріалах подання відсутні відомості про перетин кордону ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні докази отримання боржником виклику до органу державної виконавчої служби, відсутні відомості про місце реєстрації боржника та направлення такого виклику саме за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

Державний виконавець не з`ясував наявність рахунків у боржника, коштів на них.

Державним виконавцем долучено список згрупованих відправлень та трекінг АТ «Укрпошта» про направлення вимог боржнику, однак докази того, що боржник зареєстрований чи проживає за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Таким чином, суд вважає, що державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення, оскільки відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) останнього, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Суд вважає, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як стимулюючого фактору для виконання зобов`язань, без доведення факту ухилення боржника від виконання рішення і без обгрунтованої крайньої необхідності застосування такого заходу, становить втручання у права людини на свободу пересування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції боржника Сисака Ігоря Омеляновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 268, 441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Алли Борисівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , слід відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 23 вересня 2026 року.

Суддя І.М. Черніцька