Рішення № 140363914, 06.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/12099/26

В справі 760/1824/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

06 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

17 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 495378-КС-001 про надання кредиту від 06 квітня 2024 року у розмірі 16.120,72 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 06 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 495378-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Позивач направив Відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір, а Відповідач прийняв (акцептував) її на визначених офертою умовах, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2578, надісланим через інформаційно-телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Таким чином, на думку Позивача, договір підписано в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. На обґрунтування цих доводів Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Як зазначає Позивач, відповідно до умов договору він надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 5.000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором і Правилами надання грошових коштів у кредит. Плата за користування кредитом є фіксованою; проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з урахуванням дня видачі та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів. Кредитні кошти в розмірі 5.000,00 грн перераховано на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку він зазначив при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Позивач наголошує, що проценти після закінчення строку дії договору не нараховувалися і до стягнення не заявляються, а заборгованість після цієї дати не змінювалася; розрахунок, що формується автоматично, лише «протягнув» дати до дня його складення. З огляду на це Позивач вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 444/9519/12 та № 910/1238/17, до цієї справи не застосовуються. Позивач також зазначає, що розмір денної процентної ставки на дату укладення договору відповідає максимальному розміру, встановленому частиною п`ятою статті 8 та пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а неустойки (пені, штрафів) він не нараховував і до стягнення не заявляє.

Щодо комісії за надання кредиту Позивач посилається на пункт 4 частини першої статті 1 та частину другу статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджені постановою Правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16, постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та на низку постанов апеляційних судів, вказуючи, що комісія передбачена договором і включена до графіка платежів.

За твердженням Позивача, Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 01 грудня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 16.120,72 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5.000,00 грн, заборгованості за процентами - 10.370,72 грн, заборгованості за комісією - 750,00 грн; заборгованість за штрафами становить 0,00 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2.422,40 грн. У позовній заяві Позивач також просив витребувати в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» докази, що становлять банківську таємницю, розглядати справу за відсутності його представника та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

30 січня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 04 лютого 2026 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20 травня 2026 року, Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року клопотання Позивача про витребування доказів задоволено частково: в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витребувано інформацію про те, чи було емітовано на ім`я Відповідача платіжну картку № НОМЕР_2 та чи відкрито під неї банківський рахунок, виписку з карткового рахунку про рух коштів за період з 06 квітня 2024 року по 09 квітня 2024 року та інформацію про фінансовий номер телефону за цією карткою у той самий період; розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року.

До суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 16 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260910/44421-БТ з випискою по рахунку.

Відповідач, зареєстроване місце проживання якого невідоме, викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Відповідно до цієї норми з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання 06 жовтня 2026 року сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі зазначені умови наявні, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено провести заочний розгляд справи (стаття 281 ЦПК України). У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи. Неподання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір № 495378-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір) в електронній формі шляхом направлення Кредитодавцем пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) Позичальником. Невід`ємною частиною Договору є Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Правила); до укладення Договору Позичальнику надано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер (або тільки цифр чи тільки літер), яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

Згідно з візуальною формою послідовності дій Клієнта 06 квітня 2024 року Відповідач увійшов до особистого кабінету в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, підписав паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором UA-8259, ознайомився з офертою та підписав Договір одноразовим ідентифікатором UA-2578, надісланим у смс-повідомленні на його номер телефону. Договір з боку Кредитодавця підписано кваліфікованим електронним підписом директора. Ідентифікацію та верифікацію Позичальника, як зазначено в пункті 7.9 Договору, проведено шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України.

Персональні дані Позичальника, зазначені в Договорі, акцепті та анкеті клієнта (прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчує особу, номер телефону НОМЕР_1 ), збігаються між собою та з даними, наведеними у виписці Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 06 квітня 2024 року о 13 год 44 хв на платіжну картку отримувача № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», здійснено переказ 5.000,00 грн з призначенням «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №495378-КС-001 від 06.04.2024», платник - ТОВ «Бізнес Позика».

Витребуваними судом доказами ці обставини підтверджено. Згідно з відповіддю Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 16 вересня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ; фінансовим номером телефону, на який у період з 06 квітня 2024 року по 09 квітня 2024 року відправлялася інформація про підтвердження операцій, є НОМЕР_1, тобто той самий номер, на який надсилалися одноразові ідентифікатори для підписання Договору. З виписки по рахунку вбачається, що 06 квітня 2024 року на картку Відповідача зараховано 5.000,00 грн від «payway1*tr4cv, 12G.KOZHUMYATSKA ST.», що відповідає місцезнаходженню надавача платіжних послуг (м. Київ, вул. Кожум`яцька, буд. 12-Г), і того ж дня Відповідач розпорядився зарахованими коштами.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір № 495378-КС-001 про надання кредиту від 06 квітня 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5.000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 2.3, 2.7, 2.13 Договору визначено, що Кредит надається строком на 16 тижнів, строк дії Договору - до 27 липня 2024 року, дата повернення Кредиту - 27 липня 2024 року. Пунктом 3.2.3 Договору встановлено графік із восьми платежів з 20 квітня 2024 року по 27 липня 2024 року. Відповідно до пункту 4.2.3 Договору Позичальник зобов`язаний повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі до закінчення строку дії Договору.

Строк кредитування (113 днів) сплив 27 липня 2024 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що жодного платежу за Договором Позичальником не здійснено. Доказів повернення кредитних коштів повністю або частково Відповідач суду не надав, матеріали справи таких доказів не містять.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту

Пунктом 2.5 Договору передбачено комісію за надання Кредиту в розмірі 750,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту; розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку дії Договору і не може бути збільшений Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Зазначена комісія є одноразовою, її розмір і порядок нарахування прямо визначені Договором; вона відображена в графіку платежів, врахована у складі загальних витрат за Кредитом (5.480,00 грн) та орієнтовної загальної вартості Кредиту (10.480,00 грн), а також окремо розкрита в паспорті споживчого кредиту як платіж, обов`язковий для укладення договору. Нарахування комісії здійснено 06 квітня 2024 року, тобто в день видачі Кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати (комісії) нікчемною; така умова є недійсною як оспорювана. Відповідач вимог про визнання умови Договору про комісію недійсною не заявляв, зустрічного позову не подавав, а тому суд виходить із чинності цієї умови.

З огляду на викладене вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 750,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Згідно з частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору і не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

Пунктом 2.4 Договору встановлено стандартну процентну ставку за Кредитом у розмірі 2,00000000 % в день та знижену процентну ставку в розмірі 1,15514127 % в день; обидві ставки є фіксованими. Згідно з пунктами 3.2, 3.2.1 Договору протягом строку кредитування проценти нараховуються на залишок заборгованості за Кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, і в разі погашення Кредиту згідно з графіком платежів розраховуються за зниженою процентною ставкою. Відповідно до пункту 3.2.2 Договору у разі, якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, внаслідок чого виникає прострочення понад сім календарних днів, умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і застосовується стандартна процентна ставка, нарахування за якою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу та триває до закінчення строку дії Договору.

Розмір обох ставок та умова про застосування стандартної процентної ставки при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту були доведені до відома Позичальника до укладення Договору в паспорті споживчого кредиту (розділи 4 і 6). Відповідач ці умови прийняв, підписавши паспорт споживчого кредиту та Договір; вимог про визнання відповідних умов недійсними не заявляв, зустрічного позову не подавав. За таких обставин обидві ставки залишалися незмінними протягом строку дії Договору, а застосування стандартної процентної ставки відбулося на підставі погодженої сторонами при укладенні Договору умови, а не внаслідок одностороннього збільшення ставки Кредитодавцем.

Перший платіж за графіком підлягав сплаті 20 квітня 2024 року і Відповідачем не здійснений. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховані на всю суму Кредиту 5.000,00 грн: за період з 06 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року (22 дні) - за зниженою ставкою 1,15514127 % в день, тобто по 57,76 грн на день, що становить 1.270,72 грн; за період з 28 квітня 2024 року (восьмий календарний день від дня простроченого платежу) по 27 липня 2024 року (91 день) - за стандартною ставкою 2,00 % в день, тобто по 100,00 грн на день, що становить 9.100,00 грн. Разом - 10.370,72 грн. Розрахунок є арифметично правильним і відповідає пунктам 2.4, 3.2.1, 3.2.2 Договору.

Проценти нараховані виключно в межах строку кредитування, тобто по 27 липня 2024 року включно; після цієї дати розмір заборгованості не змінювався. Це відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Перевіряючи правомірність застосування стандартної процентної ставки, суд враховує, що відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» «у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. ... Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті».

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, отже, дія наведеної норми поширюється на договори, укладені до 22 січня 2024 року включно. Договір у цій справі укладено 06 квітня 2024 року, строк його дії не продовжувався, а тому наведена заборона до спірних правовідносин не застосовується.

Суд також перевірив дотримання Кредитодавцем обмеження денної процентної ставки. Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» «денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях». Відповідно до частини п`ятої цієї статті «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Договір укладено 06 квітня 2024 року, тобто протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, а тому максимальний розмір денної процентної ставки за ним становить 2,5 %. Визначена пунктом 2.11 Договору денна процентна ставка становить 0,97 % ((5.480,00 грн / 5.000,00 грн) / 113 днів х 100 %). Денна процентна ставка, обчислена за фактично нарахованими сумами процентів і комісії, становить 1,97 % (((10.370,72 грн + 750,00 грн) / 5.000,00 грн) / 113 днів х 100 %), а за умови нарахування процентів за стандартною ставкою протягом усього строку кредитування - 2,13 % (((11.300,00 грн + 750,00 грн) / 5.000,00 грн) / 113 днів х 100 %). Отже, встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки не перевищено.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає, а обмеження, встановлені пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, на них не поширюються. Неустойки, а також сум, передбачених статтею 625 ЦК України, Позивач до стягнення не заявляв.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10.370,72 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягають задоволенню в повному обсязі - на суму 16.120,72 грн, з яких тіло кредиту - 5.000,00 грн, проценти за користування кредитом - 10.370,72 грн, комісія за надання кредиту - 750,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12 грудня 2025 року № 20775.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2.422,40 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 9, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 495378-КС-001 про надання кредиту від 06 квітня 2024 року у розмірі 16.120 (шістнадцять тисяч сто двадцять) грн 72 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 10.370,72 грн;

- комісія за надання кредиту - 750,00 грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання невідоме, адреса проживання, зазначена в кредитному договорі: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: