Ухвала суду № 140362881, 06.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

757/32698/23-ц

2-ві-3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., розглянувши заяву представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» адвоката Чебан Марини Георгіївни про відвід головуючого судді Хайнацького Євгена Сергійовича від участі у розгляді справи № 757/32698/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНФОРМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,

УСТАНОВИВ:

У провадження судді Єрмічової В. В. надійшла заява про відвід головуючого судді Хайнацького Є. С. від участі у розгляді вказаної справи, мотивована тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2024 ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. 22.10.2025 судом постановлено усну ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про залучення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Відмова у залученні Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), на думку заявника, позбавила ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» можливості реалізувати право на спростування обставин щодо чинності містобудівних умов та обмежень № 009-233 від 21.05.2010, які, як зазначає заявник, були встановлені під час розгляду справи № 640/6686/19. На думку заявника, такі дії суду вказують на порушення принципу змагальності, принципу повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також викликають сумнів у безсторонності, неупередженості та об`єктивності головуючого у справі судді.

Вивчивши заяву адвокта Чебан М. Г., суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підставою для відводу є не будь-яка незгода учасника справи з процесуальними діями або рішеннями судді, а наявність обставин, які за своїм характером є об`єктивно обґрунтованими та можуть породжувати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту заяви про відвід установлено, що фактично підставою для відводу заявник вважає незгоду з процесуальним рішенням суду від 25.10.2025 щодо відмови у залученні Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до участі у справі.

Разом із тим, незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, порядком ведення судового розгляду, оцінкою судом доказів або з визначенням кола осіб, які беруть участь у справі, сама по собі не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді та не передбачена п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підставою для його відводу.

Процесуальні рішення суду, з якими учасник справи не погоджується, підлягають оскарженню або можуть бути предметом перевірки у порядку, встановленому процесуальним законом, і не можуть використовуватися як самостійна підстава для усунення судді від розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.

Водночас реалізація принципу змагальності не означає обов`язку суду задовольняти кожне процесуальне клопотання учасника справи або залучати до участі у справі кожну особу, на необхідності участі якої наполягає відповідний учасник.

Питання щодо складу учасників справи, належності та допустимості доказів, необхідності витребування доказів, а також інші питання, пов`язані з організацією та проведенням судового розгляду, вирішуються судом відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства з урахуванням конкретних обставин справи.

Саме по собі прийняття судом процесуального рішення, яке є несприятливим для одного з учасників справи, не свідчить про наявність особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи або про його упередженість.

Посилання заявника на те, що відмова у залученні Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нібито позбавила ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» можливості спростувати обставини щодо чинності містобудівних умов та обмежень № 009-233 від 21.05.2010, також не свідчить про наявність передбачених законом підстав для відводу судді.

Наведені заявником доводи стосуються передусім правильності та обґрунтованості процесуального рішення суду, а не особистої упередженості судді.

Крім того, твердження про те, що певне процесуальне рішення суду обмежує процесуальні можливості учасника справи, саме по собі не підтверджує наявності у судді особистої заінтересованості, прихильності до будь-якої зі сторін або наперед сформованої позиції щодо результату розгляду справи.

Для застосування п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України необхідно встановити саме такі обставини, які об`єктивно можуть породжувати сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді. Заява про відвід повинна містити конкретні фактичні дані, які свідчать про існування такого сумніву, а не лише припущення, що несприятливе для учасника справи процесуальне рішення зумовлене упередженістю судді.

Таких обставин заявником не наведено та матеріалами справи їх не підтверджено.

Не встановлено також обставин, які б свідчили про наявність у головуючого у справі судді Хайнацького Є. С. особистої заінтересованості у результаті розгляду справи, його особистої прихильності чи неприязні до будь-якого з учасників справи, наявність позапроцесуальних зв`язків з учасниками справи або інших обставин, які об`єктивно ставили б під сумнів його безсторонність.

Посилання у заяві на практику Європейського суду з прав людини щодо критеріїв безсторонності суду саме по собі не змінює наведеного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У цій справі таких об`єктивних фактів заявником не наведено.

Незгода ТОВ «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» із процесуальним рішенням суду від 22.10.2025 не є таким фактом та не може ототожнюватися з обґрунтованим сумнівом у безсторонності судді.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, наведені у заяві обставини не доводять існування, передбачених ст. 36 ЦПК України, підстав для відводу судді Хайнацького Є. С.

З урахуванням означеного вище, суддя дійшов висновку, що обґрунтування, наведені у заяві про відвід, не є підставою для відводу судді у справі.

Керуючись статтями1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» адвоката Чебан Марини Георгіївни про відвід головуючого судді Хайнацького Євгена Сергійовича від участі у розгляді справи № 757/32698/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНФОРМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮННА ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Віта ЄРМІЧОВА