Рішення № 140354593, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 жовтня 2026 року Справа № 520/14051/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459, код ЄДРПОУ 04396503), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61165, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправним та нечинним пункт рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат, Надоля Євген Валентинович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Височанської селищної ради, Головного управління ДПС у Харківській області, треті особи: Державна податкова служба України, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття в частині пункту 1 рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради».

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.05.2025 року №154637-2417-2023-UA63120030000035245 про визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 83612,51 грн. земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:00:002:0115 розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, Головного управління ДПС у Харківській області, треті особи: Державна податкова служба України, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення, скасування податкового повідомлення-рішення повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 по справі № 520/31213/25 скасовано. Справу №520/31213/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 відкрито спрощене провадження по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги (з урахуванням змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 з питання виправлення описки), заявлені позивачем по адміністративній справі №520/31213/25 та виділено в окреме провадження позовні вимоги до Височанської селищної ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття в частині пункту 1 рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу №520/14051/26 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття в частині пункту 1 рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради». Призначено підготовче засідання по адміністративній справі на 30 червня 2026 року о 11:00 год.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 є протиправним з огляду на порушення процедури його прийняття, а саме: не здійснено доведення до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради та не здійснено до проведення пленарного засідання опублікування проекту спірного рішення Рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб, що позбавило, зокрема, позивача права на участь в процесі прийняття цього рішення, надання зауважень і заперечень.

Відповідач подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.06.2026 відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Зазначив, що на виконання приписів ст. 9 та ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, 21.05.2024 року Височанською селищною радою було здійснено публікацію оголошення про оприлюднення проєкту регуляторного акту на офіційному сайту Височанської селищної ради https://vysochanska-rada.dosvit.org.ua. В цьому оголошенні було зазначено, що протягом одного місяця з дати публікації проєкту регуляторного акту будуть прийматися у письмовому вигляді зауваження і пропозиції за адресою: вул. Бульварна, 12, селище Високий, Харківського району Харківської області; площа Михайлівська, 2, селище Бабаї, Харківський район, Харківська область, 62403, та на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1. 21.05.2024 року на офіційному сайті Височанською селищною радою було здійснено публікацію проєкту регуляторного акту - проєкту Рішення Височанської селищної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради» та Аналіз регуляторного впливу цього акту. Протягом встановленого строку, Височанська селищна рада, як розробник проєкту регуляторного акту, не одержала зауважень і пропозиції від фізичних та юридичних осіб. Оскільки технічну документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок було здійснено розробником з дотриманням вимог Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок затвердженої Постановою КМУ від 03.11.2021 за №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» розгляд проєкту рішення було включено до порядку денного чергової XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради.Рішенням XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради» було затверджено відповідну технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок..

Представником позивача 19.06.2026 через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив у якому зазначено, що розміщений «АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ проєкту рішення Височанської селищної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради», https://vysochanska-rada.dosvit.org.ua/storage/documents/attachments/0dc926b239994a2515078e75cfaa7a01.pdf не містить підпису керівника або установи, яка готувала цей проект.

Крім того, метадані PDF-файлів, опублікованих на сайті відповідача, містять дату створення 17.07.2025, що на більше ніж рік пізніше від заявленої дати оприлюднення (21.05.2024). Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта має містити, зокрема, інформацію про дату оприлюднення. Наявність на сайті запису про оприлюднення з датою 21.05.2024 при тому, що сам файл створений 17.07.2025, створює неусувну суперечність.

На думку сторони позивача вказані обставини у сукупності з наявними доказами у справі вказують на порушення процедури прийняття регуляторного акту, що позбавило громадян та позивача права на можливість внести свої зауваження та пропозиції під час процедури обговорення.

Судове засідання, призначене на 30.06.2026, відбулось за участі представника позивача. Представники відповідача та третьої особи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Розгляд справи відкладено на 14.07.2026 о 11:00 год у зв`язку з необхідністю здійснити повторний виклик представників відповідача та третьої особи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи від 14.07.2026 задоволено. Відкладено розгляд справи № 520/14051/26 на 28.07.2026 року о 15:00 год..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору по справі №520/14051/26 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у задоволенні клопотання представника позивача (вх. №01-26/72298/26 від 19.06.2026) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали по справі №520/14051/26 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 заяву представника позивача про зміну підстав позову від 28.07.2026 за вх. №01-26/95650/26 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення прийнято до провадження. Відкладено розгляд справи №520/14051/26 на 20.08.2026 року о 11:00 год.. Долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву за вх. № 01-26/67778/26, відповідь на відзив за вх. № 01-26/72298/26, клопотання про долучення доказів за вх. № 01-26/77812/26, заперечення за вх. № 01-26/86064/26, заяву про подання до суду оригіналу письмового доказу за вх. № 01-26/86901/26.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 долучено до матеріалів справи заяву (вх.№01-26/95877/26 від 28.07.2026); клопотання з доданими до нього доказів (вх.№01/26/96582/26 від 29.07.2026); додаткових пояснень у справі з доданими до них доказами (вх.№01-26/99977/26 від 04.08.2026 та вх.№01-26/109885/26 від 20.08.2026). Закрито підготовче провадження у справі № 520/14051/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та нечинним пункт рішення. Призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2026 року о 12:00 год.

Судове засідання, призначене на 30.06.2026, відбулось за участі представника позивача. У судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2026 о 11:00 год..

В судове засідання, призначене на 06.10.2026 представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження.

Представниками відповідача та третьої особи подано клопотання про розгляд справі без їх участі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Встановлені судом обставини спору полягають у наступному.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:00:002:0115 розташована за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 32058846, виданий 06.01.2015, видавник: Реєстраційна служба Харківського Районного управління юстиції Харківської області та має цільове призначення 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

Рішенням XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради .

Позивач вважає, що вищезазначене Рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради прийнято з порушенням положень діючого законодавства, а отже, є незаконними та підлягають скасуванню та з огляду на зазначене звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» №1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до визначення, наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV, об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

У частинах 1, 2 статті 20 Закону № 1378-IV передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1-3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).

З аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частинами 1, 2, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини одинадцятої статті 59 Закону № 280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі - Закон № 2939-VІ), розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту, така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VІ).

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2939-VI, проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Таким чином, обов`язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.

Частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Згідно із визначенням, наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV, регуляторний акт це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV, дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як:

1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом;

2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Статтею 4 Закону № 1160-ІV обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких, прозорість та врахування громадської думки, відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акту у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акту; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

На переконання суду, за своєю правовою природою оскаржуване рішення є регуляторним актом, що спрямований на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а також на безпосереднє врегулювання господарських відносин, адже:

1) спірне рішення прийняте уповноваженим регуляторним органом;

2) воно стосуються невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінюватися);

3) вказане рішення може бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача земельних ділянок).

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а.

Зокрема, у постанові від 14 лютого 2023 року у аналогічній справі № 695/2607/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення Золотоніської районної ради від 25.12.2015 № 2-18/VІІ, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативно-грошової оцінки конкретної земельної ділянки, є нормативно-правовим актом.

По справі №803/417/18 Верховний Суд дійшов висновку, що затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб`єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону № 1160-IV (постанова від 06 березня 2019 року).

В постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

У постанові від 15 червня 2021 року по справі № 200/12944/19-а Верховний Суд вказав, що «рішення Ясинуватської районної ради, які просить визнати протиправними позивач, мають ознаки нормативно-правового регуляторного акту, так як прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а зроблено висновок, що рішення Міськради, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення має ознаки нормативно-правового регуляторного акту, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень; поширюються на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельна ділянка, стосовно якої визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебуває у користуванні позивача, однак у подальшому можуть перебувати у власності чи користуванні інших суб`єктів; та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону 1160-IV, стосовно кожного проекту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.

Статтею 9 Закону № 1160-IV передбачено, що кожен проект регуляторного акт у оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акту.

Проект регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акту.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акту і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акту.

Статтею 13 Закону № 1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акту оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що оскаржуване рішення підпадає під ознаки документу, який підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення.

Згідно із приписами статті 35 Закону № 1160-ІV, оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

- оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;

- можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.

У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акту, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.

Приписами статті 36 Закону № 1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акту не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акту, прийнятого з порушеннями.

Обґрунтовуючи незаконність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, позивач зазначає про те, що останнім під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано положень Закону №1160-ІV, оскільки проект оскаржуваного рішення як регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу не був оприлюднений в межах встановленого законом строку.

Однак, зазначеної позиції позивача, суд зазначає наступне.

Станом на день розгляду справи в Україні продовжено воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб розкрито у Законі № 389-VIII.

Так, за приписами частини 10 статті 9 Закону № 389-VIII, у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Таким чином, враховуючи, що на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжено і на даний час, а оскаржуване Розпорядження відноситься до актів органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій регуляторного характеру, то в силу приписів ч. 10 ст. 9 Закону № 389-VIII, на спірний акт не поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.05.2003 № 1160-IV (в частині щодо необхідності оприлюднення проекту регуляторного акту та відсутності аналізу регуляторного впливу).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах під час прийняття оскаржуваного рішення не допущено порушення приписів ст.ст. 8,9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (в частині щодо необхідності оприлюднення проекту регуляторного акту та відсутності аналізу регуляторного впливу), а аргументація позивача у цій частині є безпідставною.

Вказана позиція суду підтримана постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026 по справі №520/24424/25.

Щодо позиції позивача в частині порушення вимог Постанови КМУ від 03.11.2021 за №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», суд зазначає наступне.

Основні засади та вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель, порядок оформлення та затвердження її результатів врегульовано положеннями Закону № 1378-IV.

Положення статті 4 Закону № 1378-IV, одним з принципів оцінки земель визначають принцип законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель».

Стаття 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлює, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Постанова №1147), яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель.

Пунктом 3 Постанови № 1147 передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,

де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Пунктом 5 Постанови № 1147 встановлено, що норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі (Нрд) приймається відповідно до категорії земельної ділянки за основним цільовим призначенням.

Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, приймається відповідно до Додатка 1.

В свою чергу, як вбачається з Додатку 1 до Постанови №1147, показник «норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) за одиницю площі» диференціюється в залежності від чисельності населення у населеному пункті, що є адміністративним центром територіальної громади, в адміністративно-територіальних межах якої розміщується земельна ділянка, що є предметом нормативної грошової оцінки.

Частиною 2 пункту 4 Постанови №1147 визначено, що чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.

Розпорядженням Кабінету міністрів України № 725-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Харківської області» утворено Височанську селищну раду Харківського району Харківської області, як публічну особу публічного права, з визначеним адміністративним центром в смт Високий шляхом приєднання до Височанської селищної ради населеного пункту Покотилівської селищної ради у складі смт Покотилівка, населених пунктів Бабаївської селищної ради у складі смт Бабаї та селище Затишне, населеного пункту Яковлівської сільської ради у складі села Ржавець.

Таким чином, при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) за одиницю площі визначався в залежності від чисельності населення у селищі Високому.

Щодо посилання представника позивача на публікацію у СМІ про скорочення чисельності населення у Харківській області, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положення частини 1 та 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, суд не бере до уваги в якості доказів посилання позивача на інформацію щодо скорочення чисельності населення у Харківській області, оскільки інформація з відкритих інтернет-джерел, не є належними, достатніми та допустимими доказами у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не гарантують достовірності та об`єктивності.

Відтак, такі матеріали не є преюдиціальними чи встановленими фактами та однозначно не підтверджують кількість населення смт Високий Харківської області станом на певний період.

Так, частиною 2 пункту 4 Постанови №1147, що встановлює вимоги до проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначено, що чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.

Відповідно до доданого до заяви про зміну підстав позову представником позивача статистичного збірника (доказ наданий позивачем) кількість населення станом на 1 січня 2022 року у смт Високому становила 9630 чоловік.

Також у листі ГУ Статистики у Харківській області №389 від 22.07.2026 зазначено, що кількість населення станом на 1 січня 2022 року у смт Високому становила 9630 чоловік.

Крім того, відповідно до відомостей Реєстру територіальної громади (РТГ), який веде Державна міграційна служба України, станом на 27.12.2023 року у селищі Високий було зареєстровано 9136 осіб.

Відповідно до відомостей Реєстру територіальної громади (РТГ), станом на 04.08.2026 року у селищі Високий зареєстровано 9072 особи (роздруківка відомості додається).

З огляду на зазначені вище положення Постанови №1147, відповідь Головного управління статистики в Харківській області №389 від 22.07.2026, що містить інформацію щодо чисельності населення в селище Високе станом на 01.01.2022 є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування.

Дійсно, виходячи із наданої відповіді Головного управління статистики в Харківській області, чисельність населення в селищі Високе станом на 01.01.2022 становить 9630 осіб, що значно відрізняється під показника, що був застосований розробником Технічної документації і дорівнює 14107 осіб.

При цьому, виходячи із змісту Додатку №1 до Постанови №1147 та приймаючи до уваги показники чисельності населення в селищі Високе станом 2022 р., зазначені Головним управлінням статистики в Харківській області, розробником Технічної документації мав застосовуватись показник нормативу капіталізованого рентного доходу (Нрд), що дорівнює 133 грн./кв. м. (від 5 до 20 тис. осіб).

Своєю чергою, відповідно до сторінки 13 технічної документації, яка затверджена оскаржуваним рішенням, на момент виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, чисельності населення у селищі Високому становила від 5 до 20 тисяч осіб, отже розробником правомірно застосовано норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) за один квадратний метр та визначено у розмірі 133,00 гривні.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що викладені вище доводи та надані на їх обґрунтування докази підтверджують правомірність пункту 1 рішення XLII сесії VIII скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради», у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011 у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010 у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994 у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003 у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459, код ЄДРПОУ 04396503), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61165, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправним та нечинним пункт рішення - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 06.10.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.