Рішення № 140354081, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. Справа № 520/5681/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;

2. визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

3. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не підлягав мобілізації відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як опікун над недієздатною особою за рішенням суду. Проте, позивача протиправно мобілізовано та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Станом на 01.06.2026 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду не надходило доказів, витребуваних ухвалою суду від 26.03.2026 року, а також відзиву на позов.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з письмовими поясненнями стосовно підстав призову на військову службу ОСОБА_1 , а також стосовно наявності чи відсутності у ОСОБА_1 підстав для відстрочки від призову на військову службу.

Станом на 22.07.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов не надходило, а також не надходило витребуваних ухвалами суду від 26.03.2026 року та від 01.06.2026 року доказів.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходи процесуального примусу за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, а також повторного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9984,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Роз`яснено відповідачу, що в силу вимог ч.6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії наступних доказів: копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з письмовими поясненнями стосовно підстав призову на військову службу ОСОБА_1 , а також стосовно наявності чи відсутності у ОСОБА_1 підстав для відстрочки від призову на військову службу. Витребувані ухвалою докази ухвалено направити до Харківського окружного адміністративного суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

08.09.2026 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли письмові пояснення щодо суті спору та витребувані ухвалами суду від 26.03.2026 року, від 01.06.2026 року, від 22.07.2026 року копії витягу з наказу від 20.02.2026 №836/МГ про призов на військову службу ОСОБА_1 та відомостей з АІТС "Оберіг" відносно ОСОБА_1 .

У наданих письмових поясненнях ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив, що 20.02.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув у супроводі працівників НПУ до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як порушник правил військового обліку та особа, що не мала дійсного висновку ВЛК та не могла його підтвердити. Під час перевірки документів та звірки відомостей з АІТС "Оберіг" було встановлено, що позивач є порушником правил військового обліку та немає дійсного висновку ВЛК, що визначає його придатність до військової служби та підтвердити проходження ВЛК не зміг, згідно відомостей з ЄДРПВР підлягав призову. Відповідно до абз.2 п.69 та абз.3 п.81 постанови КМУ №560 позивач взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 20.02.2026 та направлений для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. За результатами проведеного медичного огляду позивач визнаний придатним до військової служби, про що видана відповідна довідка ВЛК. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_1 . Діючої відстрочки чи бронювання станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 не мав. До ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявами про надання відстрочки не звертався. АІТС "Оберіг" на дату призову не містив відомостей про діючу відстрочку та бронювання, підлягав призову.

Від відповідача - військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого посилався на те, що на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.03.2026 року № 131 солдат ОСОБА_1 , який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 № 65/2022 та призначений на посаду механіка 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС 225256А, шпк солдат. Отже, на думку відповідача, після видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу по стройовій частині про зарахування до списків особового складу у позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України Про військовий обов`язок і військову службу та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, які не передбачають звільнення (виключення зі списків особового складу) з військової служби шляхом визнання протиправними дій щодо зарахування до списків особового складу військових частин.Ѓ

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 05.03.2009 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , рядовий склад.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - ЄДРПВ) містяться відомості про звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.01.2026, номер звернення Е4589755, до територіальних органів НПУ для адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

20.02.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув у супроводі працівників НПУ до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як порушник правил військового обліку та особа, що не мала дійсного висновку ВЛК та не могла його підтвердити.

Під час перевірки документів та звірки відомостей з АІТС " ІНФОРМАЦІЯ_9 " встановлено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку та не мав дійсного висновку ВЛК, що визначає його придатність до військової служби та підтвердити проходження ВЛК не міг, згідно відомостей з ЄДРПВР підлягав призову.

Відповідно до абз.2 п.69 та абз.3 п.81 постанови КМУ №560 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 20.02.2026 (про що є відомості в АІТС "Оберіг") та направлений для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

За результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 визнаний придатний до військової служби, про що видана довідка військово-лікарської комісії від 20.02.2026.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2026 №836/МГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 з 23.02.2026. У зв`язку з чим, позивача знято з військового обліку 20.02.2023 на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу".

За відомостями ЄДРПВ діючої відстрочки чи бронювання станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 не мав. До ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявами про надання відстрочки не звертався. АІТС "Оберіг" на дату призову не містив відомостей про діючу відстрочку та бронювання.

За відомостями АІТС "Оберіг" ОСОБА_1 звільнений з військової служби 14.04.2026 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2026 через сімейні обставини.

20.04.2026 позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу", як особу яка звільнена з військової служби.

Після звільнення з військової служби за відомостями ЄДРПВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав відстрочку, надану ІНФОРМАЦІЯ_10 на підставі п. 10 ч. 1 ст.23, у періоди з 25.04.2026 до 03.05.2026, з 06.05.2026 до 01.08.2026, з 02.08.2026 до 30.10.2026.

Вважаючи протиправними накази відповідачів щодо його призову на військову службу під час мобілізації, направлення для проходження військової служби та зарахування до списків особового складу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1.2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби: приписку до призовних дільниць: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військовою обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

Правові основи мобілізаційної підготовки га мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно частин 1 та 2 статті 4 Закону №3543-ХІІ організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною 5 статті 4 Закону №3543-ХІІ регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України. Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, га районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положения № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 розділу І Положення №402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з п.2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з абз. 1 п.1.2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовозобов`язані підлягають медичному огляду ВЛК ТЦК та СП, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення №402.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 05.03.2009 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , рядовий склад.

20.02.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув у супроводі працівників НПУ до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як порушник правил військового обліку у зв`язку зі зверненням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.01.2026, номер звернення НОМЕР_3 , до територіальних органів НПУ для адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Під час перевірки документів та звірки відомостей з АІТС " ІНФОРМАЦІЯ_9 " встановлено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку та не мав дійсного висновку ВЛК, що визначає його придатність до військової служби та підтвердити проходження ВЛК не міг, згідно відомостей з ЄДРПВР підлягав призову.

Відповідно до абз.2 п.69 та абз.3 п.81 постанови КМУ №560 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 20.02.2026 (про що є відомості в АІТС "Оберіг") та направлений для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

За результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 визнаний придатний до військової служби, про що видана довідка військово-лікарської комісії від 20.02.2026.

Як встановлено судом, з заявами та документами, що підтверджують наявність у нього захворювань та встановлених діагнозів, що виключають його придатність до військової служби, до лікарів ВЛК та ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач не звертався. Від проходження медичного огляду не відмовлявся, заяв про відмову від проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 не подавав, акт відмови від проходження ВЛК відносно ОСОБА_1 не складався.

Також у матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем висновків проведеного відносно нього медичного огляду.

Окрім того, суд враховує висновки Верховний Суд, викладені у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2021 року № 820/5570/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

За відомостями ЄДРПВ діючої відстрочки чи бронювання станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 не мав. До ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявами про надання відстрочки не звертався. АІТС "Оберіг" на дату призову не містив відомостей про діючу відстрочку та бронювання.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2026 №836/МГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 з 23.02.2026. У зв`язку з чим, позивача знято з військового обліку 20.02.2023 на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу".

Водночас, за відомостями АІТС "Оберіг" ОСОБА_1 на теперішній час звільнений з військової служби 14.04.2026 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2026 через сімейні обставини та має відстрочку, надану ІНФОРМАЦІЯ_10 на підставі п. 10 ч. 1 ст.23, до 30.10.2026.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Оцінивши добуті у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд висновує про відсутність у позивача порушеного права за спірними правовідносинами.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги таким, що задоволенню не підлягають.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 05.10.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко