Рішення № 140352664, 05.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасувати рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, з урахуванням уточнених позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства у справах ветеранів України з питань розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб, оформлене пунктом 124 Протоколу засідання комісії № 21 від 23.12.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини.

- зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини в порядку і в розмірах визначених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та постанови КМУ від 29.04.2016 № 336.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, щодо протиправної відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни I-Б групи, що настала внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасувати рішення було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 05.10.2026 року ухвалено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

У відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог вказуючи що, у випадку, якщо прийняття рішення на користь Позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся Позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Водночас, суд першої інстанції не вправі перевіряти дотримання Позивачем всіх умов для отримання одноразової грошової допомоги згідно Закону № 3551-ХІІ, це належить до компетенції Мінветеранів, а відтак суд не вправі зобов`язувати Відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням І-Б групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини, відповідно до Закону № 3551-ХІІ. Згідно з абзацом другим підпункту 14 пункту 4 Положення № 1175 Мінветеранів відповідно до покладених на нього завдань організовує та координує роботу з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону № 3551-ХІІ. Відповідно до вищезазначеного Мінветеранів листом від 09.09.2025 № 19262/3/3.2-25 звернулося, до уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу органів з клопотанням надати інформацію про виплату Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України листом від 12.09.2025 № 220/13/24946 (див. додаток 11) повідомило, що: 26.02.2016 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей прийнято рішення про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія 12ААА № 319645 від 17.12.2015 в сумі 206 700,00 грн. Також слід зазначити, що Позивач у позовних вимогах не заперечує, що після отримання ІІІ групи інвалідності, він вже реалізовував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності у повному обсязі через Міністерство оборони України відповідно до Закону № 2011-XII. Позивач акцентує увагу на тому, що отримав іншу травму, пов`язану із захистом Батьківщини, в інший період, у зв`язку з чим, на його думку, має право на ще одну одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності. Слід зазначити, що одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, через поранення пов`язане із захистом Батьківщини, Позивач отримав саме в Міноборони. Натомість Позивач звернувся до Мінветеранів з проханням призначити грошову допомогу відповідно до іншого закону, що суперечить частині сьомій статті 13 Закону № 3551-ХІІ, якою передбачено, що особі виплачується одноразова грошова допомога саме у зв`язку з встановленням інвалідності, а не зміною її групи чи причини (носить одноразовий характер). Позивачу інвалідність ІІІ групи була встановлена з 17.12.2015, у зв`язку з чим він одноразову грошову допомогу на підставі Закону № 2011-XII вже отримав. У 2025 році Позивачу інвалідність вже не встановлювалася (оскільки вона в нього вже була). Ні Законом № 3551-ХІІ, ні Законом № 2011-XII не передбачено призначення грошової допомоги за кожну отриману травму (поранення, контузію, каліцтво) або захворювання, яке призвело до інвалідності. Законом № 3551-ХІІ передбачено, що грошова допомога одноразова, тобто виплачується один раз лише у зв`язку із встановленням інвалідності, а не зміною групи чи причини такої інвалідності, і тому правових підстав для виплати другої одноразової допомоги Позивачу немає. Наведене свідчить, що Позивачем було реалізовано право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону № 2011-XII. Таким чином, оскільки Позивачу вже була виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до Закону № 2011-XII Мінветеранів прийняло правомірне рішення про відмову у призначенні ще однієї одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ. Таким чином, Мінветеранів діяло виключно у межах повноважень визначених законом, та не мало наміру і підстав перешкоджати Позивачу у реалізації його прав, повністю виключаючи будь-який факт дискримінації.

Представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив, в якій зазначає предметом даного спору є право на ОГД Позивача внаслідок нового поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, що є самостійною підставою для виплати за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Навіть якщо стати на хибну позицію Відповідача про те, що це лише «зміна групи», він грубо порушив абзац шостий пункту 8 Постанови КМУ від 29.04.2016 № 336. Вказана норма зобов`язує орган, у разі встановлення вищої групи інвалідності, провести виплату з урахуванням раніше виплаченої суми (тобто виплатити різницю). Відповідач не здійснив нарахування та виплату навіть цієї різниці, прийнявши рішення про повну відмову. Це підтверджує, що дії Відповідача спрямовані не на дотримання закону, а на свідоме обмеження соціальних прав ветерана війни, що є неприпустимим у правовій державі. Окремо слід наголосити на тяжкості та характері отриманого каліцтва: внаслідок бойових поранень, отриманих Позивачем 02.03.2022 року під час безпосереднього захисту Батьківщини, він фактично втратив зір (осліп). Саме це нове тяжке ушкодження здоров`я, а не прогресування попередніх травм, призвело до встановлення Позивачу вищої (І-Б) групи інвалідності. Дана обставина підтверджує, що ми маємо справу з абсолютно новим страховим випадком, який виник внаслідок окремого бойового епізоду, що виключає можливість застосування обмежень щодо виплати лише "різниці" суми допомоги. 4. Щодо наявності права на ОГД як за окремий (автономний) випадок. За встановлених обставин цієї справи та наведеного правового регулювання спірних правовідносин доходимо до висновку про наявність у Позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності у 2025 році, що настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини 02.03.2022 року (підтверджується пунктом 8 свідоцтва про хворобу та довідкою про обставини поранення від 31.08.2022 №1108).

Представником відповідача подано до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає Позивач здійснює аналіз наведеної Відповідачем судової практики не належним чином, оскільки залишає поза увагою основоположний принцип призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. А саме, те що така грошова допомога носить одноразовий характер, що прямо вказано як в Законі України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, так і в Законі України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, в Законі України Про Національну поліцію та інших. Звертаємо увагу, що ні Законом № 3551-ХІІ, ні Законом № 2011-XII не передбачено призначення грошової допомоги за кожну отриману травму (поранення, контузію, каліцтво) або захворювання, яке призвело до інвалідності. Законом № 3551-ХІІ передбачено, що грошова допомога одноразова, тобто виплачується один раз лише у зв`язку із встановленням інвалідності, а не зміною групи чи причини такої інвалідності, і тому правових підстав для виплати другої одноразової допомоги Позивачу немає. Одноразова грошова допомога призначається не за кількість поранень, а за втрату працездатності. Коли особа проходить МСЕК, комісія встановлює групу інвалідності на підставі загального стану здоров`я. Навіть якщо у особи було три різні травми, вони стануть підставою для встановлення однієї групи інвалідності, за яку держава виплачує одну фіксовану суму по одному із законів. Звертаємо увагу, що логіка відповідної законодавчої норми полягає в тому, що одноразова грошова допомога це компенсація за втрату можливості повноцінно працювати та жити. Оскільки у людини одна працездатність, то і компенсація за її втрату (інвалідність) є єдиною, незалежно від того, чи стала причиною одна травма, чи десять. Позивач помилково спирається на логіку, що якщо травми були отримані в різних боях або за різних обставин, то кожна з них дає право на окрему виплату одноразової грошової допомоги. Позивач помилково розглядає інвалідність не як загальний стан організму, а як суму незалежних страхових випадків.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу (військовий квиток серії НОМЕР_1 ) та брав безпосередню участь учать у проведенні антитерористичної операції на сході України, на території Донецької, Луганської областей, у складі військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Під час участі у антитерористичній операції, Позивач отримав контузії, поранення та захворювання, що призвело в подальшому до встановлення йому ІІІ (третьої), а згодом ІІ (другої) групи та І (першої) групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини.

26 лютого 2016 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, одержаної під час захисту Батьківщини.

Позивач проходив військову службу, у звязку з мобілізацією у Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_4 з 24.02.2022-22.07.2024, брав безпосередню участь у бойових діях, забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

12.06.2025, у зв`язку з отриманим раніше пораненням під час захисту Батьківщини, яке призвело майже до повної сліпоти Позивача, в тому числі і поранення отримане під час участі у антитерористичній операції на сході України, за рішенням рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Позивачу встановлено І (першу) групу підгрупи Б інвалідності, у зв`язку з поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 181/25/2546/B.

У червні 2025 року Позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою та повним пакетом необхідних документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною (підвищенням) групи інвалідності відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Пеостанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №336. До заяви було також додано клопотання, в якому Позивач просив призначити ОГД з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги за ІІІ групу інвалідності (виплатити різницю) та зазначав відповідну норму права (вказани нижче). Відповідно до абзацу шостого пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 : «Якщо особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, які реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом, після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або з рішенням медикосоціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої згідно із Законом суми».

Листом від 31.12.2025 № 29201/1.3/3.2-25 на адвокатський запит представника було повідомлено, що відмовлено у призначенні ОГД. Підставою для прийняття такого наказу слугував Витяг з протоколу засідання комісії Мінветеранів від 23.12.2025 № 21 (пункт 124), де вказано, що Позивачу відмовлено «у зв`язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (лист Головного управління соціальної підтримки МОУ від 17.02.2026 №220/13/2121)»

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону №2011-XII).

За змістом ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).

П. 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

-у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;

- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З огляду на вказані приписи, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Водночас суд зауважує, що за приписами ч. 4 ст. 163 Закону № 2011-XII, в редакції до 06.04.2022 року, передбачалось, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Аналогічна правова норма міститься в п.8 Порядку № 975.

Тобто, вказаними нормами встановлювались особливі вимоги щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, щодо обмеження у часі права військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, при зміні групи інвалідності, збільшення відсотка втрати працездатності.

Реалізація такого права обумовлена наявністю зв`язку між первинним встановленням військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності (або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності) та встановленням вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) виключно в межах дворічного строку. Законом також установлено, що в разі зміни групи інвалідності, причини її встановлення або ступеня втрати працездатності після закінчення дворічного строку з часу первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.

Так, постановою Уряду від 29.04.2016 № 336, прийнятою відповідно до ч. 7 ст. 13 та ст. 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Порядок № 336).

Згідно п.п. 1 п.З Порядку №336 одержувачами одноразової грошової допомоги є: особи з інвалідністю внаслідок війни, зазначені у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку №336 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: дата, що зазначена в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно п. 8 Порядку №336 одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання призначається та виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.

Якщо особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, які реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом, після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або з рішенням медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої згідно із Законом суми.

Судом встановлено, що прийнято рішення про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія 12ААА № 319645 від 17.12.2015

В подальшому, 26.06.2020 Комісією прийнято рішення про відмову у призначенні Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що сталася 22.05.2022 на підставі довідок МСЕК серія 12 ААА № 319645 від 17.12.2015 та серія 12 ААБ № 866397 від 26.03.2020. Заявнику групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності; 04.04.2025 Комісією прийнято рішення про відмову у призначенні Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що сталася 22.05.2022 на підставі довідок МСЕК серія 12 ААА № 319645 від 17.12.2015 та серія 12 ААБ № 866397 від 26.03.2020, а 01.08.2024 особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, відповідно довідки МСЕК серія 12 ААГ № 664792 від 01.08.2024. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-XII, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Зважаючи, що ОСОБА_1 звернувся із заявою для призначення одноразової грошової допомоги 27.09.2024, а під час чергового переогляду 01.08.2024 (попередній огляд МСЕК 26.03.2020) підтверджено ІІ групу інвалідності та її причинний зв`язок залишено без змін, він не має права на доплату одноразової грошової допомоги.

У зв`язку із встановленням І групи інвалідності що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

За результатами розгляду документів позивача, відповідачем листом від 31.12.2025 № 29201/1.3/3.2-25 на адвокатський запит представника було повідомлено, що відмовлено у призначенні ОГД. Підставою для прийняття такого наказу слугував Витяг з протоколу засідання комісії Мінветеранів від 23.12.2025 № 21 (пункт 124), де вказано, що Позивачу відмовлено «у зв`язку з отриманням інформації стосовно призначення такої допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (лист Головного управління соціальної підтримки МОУ від 17.02.2026 №220/13/2121)».

Водночас, згідно п. 8 Порядку № 336 одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання призначається та виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.

Якщо особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, які реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом, після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або з рішенням медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої згідно із Законом суми.

Тобто, встановлення позивачу III групи інвалідності (захворювання, пов`язане із проходженням військової служби) та I групи інвалідності (захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини), відбулися з різних підстав.

Відтак, позивачеві в 2025 році вперше встановлено інвалідність І групи внаслідок захворювань, ТАК, пов`язаних із захистом Батьківщини, що дає йому право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачеві вказаної грошової допомоги.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства у справах ветеранів України з питань розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб, оформлене пунктом 124 Протоколу засідання комісії № 21 від 23.12.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства у справах ветеранів України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини в порядку і в розмірах визначених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та постанови КМУ від 29.04.2016 № 336, то відповідачем ще не вирішувалося питання щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Абзац другий частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведені норми суд вважає, що, належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Міністерства у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) про визнання протиправним та скасувати рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства у справах ветеранів України з питань розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб, оформлене пунктом 124 Протоколу засідання комісії № 21 від 23.12.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І-Б групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини в порядку і в розмірах визначених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та постанови КМУ від 29.04.2016 № 336.

В решті позовних вимог - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко