Рішення № 140351970, 05.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокусправа № 380/19364/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Залізничного відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо не зняття арештів майна та коштів, накладених постановами Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.09.2021 року та від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 65873756;

зобов`язати зняти арешти, накладені на майно та кошти постановами Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.09.2021 року та від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 65873756.

В обгрунтування позову зазначає, що виконавче провадження №65873756 завершено, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив. Будь-які інші незавершені виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 виступає боржником і в межах яких накладено арешт на його майно, станом на зараз відсутні. На цей час відпала необхідність обтяження майна боржника в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 463/11707/20, виданого 28.05.2021року Личаківським районним судом м. Львова. Окрім цього, слід врахувати, що дане виконавче провадження здійснювалося з метою забезпечення виконання вироку суду, що передбачало конфіскацію майна, яке є власністю засудженого, як додаткового покарання, визначеного статтею 59 КК України. При цьому, оскільки конфіскація майна є додатковим видом покарання, то вона направлена саме на майно, яке було набуте винною особою до винесення відповідного вироку суду. Засуджений не може нести додаткове покарання у виді конфіскації майна протягом невизначеного часу. Таким чином, жодних підстав для продовження дії арешту майна позивача немає, що є достатньою підставою для скасування та зняття арешту, який накладений постановами державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.09.2021 року та від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 65873756.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року відкрито провадження у справі з повідомленням сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Вироком Личаківського районного суду м.Львова від 04.12.2020 року у справі №463/11707/20 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 3 грудня 2020 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12020140000000273 від 22 квітня 2020 року; особа_11 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання: за ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна;за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік у кримінально-виконавчій установі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_11 покарання у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна; строк відбуття покарання ОСОБА_11 вирішено розглядати и з моменту його затримання з 22 квітня 2020 року; на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, зараховано у строк покарання визначеного вироком суду ОСОБА_11 строк попереднього ув`язнення з 22 квітня 2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі; запобіжний захід ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишено попередній тримання під вартою листом від 04.09.2026 року відповідач повідомив позивача, що відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Постановою Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фіялкович Тетяною-Діаною Іванівною від 23.06.2021 року ВП №65873756 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №463/11707/20 виданого 28.05.2021 року Личаківським районним судом м.Львова.

Постановою Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фіялкович Тетяною-Діаною Іванівною від 02.09.2021 року ВП №65873756 накладено арешт на майно, що належить позивачу.

Постановою заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Наталії Володимирівни від 14.10.2022 року ВП №65873756 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/елетронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать позивачу.

Постановою заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Наталії Володимирівни від 14.10.2022 року ВП №65873756 виконавчий лист №463/11707/20, виданий 28.05.2021 року Личаківським районним судом м.Львова, повернуто стягувачу.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.04.2026 року у справі №442/3169/26 клопотання начальника Державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40» про заміну засудженому ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м`яким задоволено; замінено ОСОБА_1 2 роки 3 місяці 11 днів більш м`яким покаранням у виді виправних робіт на строк 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20% від суми заробітку.

Листом від 04.09.2026 року відповідач повідомив представника позивача, що у відділі відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Змістом спірних правовідносин є бездіяльність з приводу зняття арешту з майна та коштів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

В силу положень статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.59 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КК України), покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Частиною першою ст.80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Частиною другою цієї норми передбачено, що строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Спеціальним законом, що регулював порядок вчинення виконавчих дій на час виконання вироку в частині конфіскації майна, був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XI виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із ч.1 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною другою цієї норми передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом другим ч.1 ст.47 Закону №606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що Личаківським районним судом м.Львова 28.05.2021 року було видано виконавчий лист №463/11707/20.

В подальшому вказаний виконавчий документ було повернено стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону №606-XIV.

При цьому, арешт з коштів та майна позивача на момент подання даної позовної заяви до суду знятий не був, що сторонами не заперечується.

Суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що станом не день розгляду даної справи відсутні будь-які відомості щодо правомірності існування накладеного на кошти та майно позивача арешту згідно виконавчого листа №463/11707/20.

Зазначене вказує на те, що існування арешту коштів та майна позивача на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №65873756, виконавчий лист по якому було повернуто стягувачу, суперечить вимогам наведених норм законодавства.

Окрім того, у постанові від 18.01.2023 року у справі №127/1547/14-ц Верховний Суд зазначив, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У спірних правовідносинах арешт накладений на кошти та майно позивача на підставі виконавчого листа №463/11707/20, виданого Личаківським районним судом м.Львова, станом день ухвалення даного судового рішення є наявним фактично за відсутності самого виконавчого провадження, оскільки згаданий виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що у даному випадку позовні вимоги з приводу зобов`язання відповідача зняти арешт з коштів та майна позивача є підставними та обґрунтованими.

При цьому, судом береться до уваги ч.4 ст.159 КАС України, відповідно до якої неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арештів з майна та коштів ОСОБА_1 , накладених постановами Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.09.2021 року та від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 65873756.

Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: м.Львів, вул.Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206) зняти арешти, накладені постановами Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.09.2021 року та від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 65873756 на майно та кошти ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: м.Львів, вул.Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одну тисячу шістдесять чотири) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович