Рішення № 140351792, 06.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/45906/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГО БУД ЮЕЙ"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕГО БУД ЮЕЙ" (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2024 №391560415.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки контролюючий орган безпідставно застосував штрафні санкції та неналежним чином розглянув заперечення на акт перевірки.

Відповідач заперечує проти позову та вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

З огляду на звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Леонтовича А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.08.2018 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт від 10.12.2021 №91760/ж5/26-15-07-06-10/42396958.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві 11.01.2022 прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0000741/0706.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, наданого контролюючим органом, щодо грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2022 №0000741/0706 зазначено суму 80 988,00 грн, граничний термін сплати-09.09.2022, дату фактичної сплати -30.09.2022, кількість днів затримки -20.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 10.04.2024 №29850/Ж5/26-15-04-15/42396958.

Вказаний акт камеральної перевірки ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» отримало 17.04.2024.

За результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення строку сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2022 №0000741/0706.

Згідно з розрахунком контролюючого органу сума грошового зобов`язання становила 80 988,00 грн, граничний термін його сплати визначено 09.09.2022, фактичну дату сплати - 30.09.2022, кількість днів затримки -20.

29.04.2024 ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» направило Головному управлінню ДПС у м. Києві лист №29 із запереченнями на акт камеральної перевірки від 10.04.2024 №29850/Ж5/26-15-04-15/42396958.

13.05.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №391560415, яким до ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» застосовано штраф у розмірі 5 відсотків у сумі 4 049,40 грн за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств».

Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415 штрафну санкцію застосовано у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2022 №0000741/0706. У розрахунку зазначено: сума - 80 988,00 грн, граничний термін сплати -09.09.2022, фактична дата сплати -30.09.2022, кількість днів затримки - 20, розмір штрафу -5 відсотків, сума штрафу -4 049,40 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві складено відповідь від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08 на заперечення позивача від 29.04.2024 №29.

У вказаній відповіді зазначено про отримання заперечень ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ», водночас у подальшому її тексті наведено відомості щодо ТОВ «МАОС АВІЕЙШН» та акта камеральної перевірки від 01.03.2024 №17777/Ж5/26-15-04-15/41200110, тоді як заперечення ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» стосувалися акта камеральної перевірки від 10.04.2024 №29850/Ж5/26-15-04-15/42396958.

21.05.2024 ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» поштовим відправленням отримало відповідь Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08.

22.05.2024 ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» поштовим відправленням отримало податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2024 №391560415, ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» оскаржило його до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 26.07.2024 №22950/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415 без змін.

Позивач вважає рішення необґрунтованим як нормативно, так і документально, тому звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом установленого Кодексом строку, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних відповідних інформаційних систем і реєстрів, визначених цим Кодексом. Предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на проведення камеральної перевірки та його присутність під час її проведення не є обов`язковими.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності. Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення розглядаються комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок.

Відповідно до підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема, встановлює, чи вчинив платник податків порушення податкового законодавства, розглядає обставини вчинених правопорушень, відображених в акті перевірки, та обставини, встановлені при розгляді письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

За змістом пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладено обов`язок сплачувати податки та збори у строки та розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків у випадках, передбачених цією нормою.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом із тим відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом установленого цією нормою строку, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, правове значення для вирішення питання про своєчасність виконання податкового обов`язку має не лише факт подальшого оскарження рішення контролюючого органу, а й встановлення обставин щодо строку сплати відповідного грошового зобов`язання та його правового стану у період, за який контролюючим органом встановлено порушення.

У цій справі з наданого контролюючим органом розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415 вбачається, що щодо грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2022 №0000741/0706, контролюючим органом зазначено граничний термін сплати 09.09.2022, дату фактичної сплати 30.09.2022, кількість днів затримки -20, суму -80 988,00 грн.

Водночас наданим у матеріалах справи документом, який підтверджує судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.01.2022 №0000741/0706, є ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2022 у справі №640/17360/22 про відкриття провадження щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.01.2022 №0000740/0706 та №0000741/0706.

Матеріали, надані суду у цій справі, не містять відомостей про конкретну дату подання позовної заяви у справі №640/17360/22. Відтак суд не встановлює таку дату шляхом припущення та оцінює доводи сторін виключно на підставі наявних доказів.

Саме по собі перебування податкового повідомлення-рішення №0000741/0706 на судовому оскарженні станом на дату проведення камеральної перевірки у квітні 2024 року не спростовує зазначених у розрахунку контролюючого органу відомостей про граничний термін сплати 09.09.2022, фактичну дату сплати 30.09.2022 та затримку сплати на 20 днів.

При цьому суд ураховує положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо повноважень контролюючого органу на проведення відповідної перевірки суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

За підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних відповідних інформаційних систем і реєстрів, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, а згода платника податків на перевірку та його присутність під час її проведення не є обов`язковими.

Отже, проведення відповідачем камеральної перевірки та перевірка на підставі наявних у контролюючого органу даних обставин своєчасності сплати грошового зобов`язання відповідають передбаченому Податковим кодексом України виду податкового контролю.

Щодо застосованої до позивача відповідальності суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, установлених зазначеною нормою залежно від кількості календарних днів прострочення.

Як убачається з наданого розрахунку, контролюючим органом до суми 80 988,00 грн застосовано штраф у розмірі 5 %, що становить 4 049,40 грн, при зазначеній у розрахунку кількості днів затримки -20.

Позивач у позовній заяві не посилається на неправильність арифметичного визначення розміру штрафу або неправильне визначення контролюючим органом зазначеної у розрахунку кількості днів затримки. Його заперечення ґрунтуються на твердженні про неузгодженість грошового зобов`язання внаслідок судового оскарження ППР №0000741/0706 та на порушеннях, допущених контролюючим органом при розгляді заперечень на акт перевірки.

Щодо останнього доводу суд зазначає таке.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення, додаткові документи та пояснення.

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення розглядаються комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія, зокрема, встановлює, чи вчинив платник податків порушення, розглядає обставини вчинених правопорушень, відображених в акті перевірки, а також обставини, встановлені при розгляді письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Таким чином, довід позивача про неналежний розгляд заперечень від 29.04.2024 №29 має під собою фактичне підґрунтя в частині змісту відповіді контролюючого органу.

Так, у відповіді Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08 після зазначення про отримання заперечень ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» наведено відомості щодо ТОВ «МАОС АВІЕЙШН» та акта камеральної перевірки від 01.03.2024 №17777/Ж5/26-15-04-15/41200110, тоді як заперечення позивача стосувалися акта від 10.04.2024 №29850/Ж5/26-15-04-15/42396958.

Однак із положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України не випливає правового наслідку, на який посилається позивач, а саме автоматичного визнання контролюючим органом усіх доводів заперечень платника податків за так званим «принципом мовчазної згоди».

Податковий кодекс України встановлює порядок подання та розгляду заперечень до акта перевірки, проте наведені позивачем обставини щодо змісту відповіді від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08 самі по собі не свідчать про припинення визначеного податкового обов`язку, погашення відповідного грошового зобов`язання або про автоматичне визнання контролюючим органом висновків платника податків правильними.

При цьому відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки приймається у порядку та строки, встановлені цією нормою, а за наявності заперечень до акта перевірки - з урахуванням висновку про результати розгляду таких заперечень.

У спірних правовідносинах після подання ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» заперечень від 29.04.2024 №29 контролюючим органом прийнято ППР від 13.05.2024 №391560415. Позивач скористався правом на його адміністративне оскарження, однак рішенням ДПС України від 26.07.2024 №22950/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Відтак установлена невідповідність змісту відповіді від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08 запереченням позивача підлягає врахуванню судом при оцінці дотримання контролюючим органом процедури розгляду матеріалів перевірки, однак сама по собі не підтверджує наведений позивачем правовий наслідок у вигляді «мовчазної згоди» та не спростовує фактичних показників, покладених контролюючим органом в основу розрахунку штрафної санкції.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд виходить із того, що актом камеральної перевірки від 10.04.2024 №29850/Ж5/26-15-04-15/42396958 та розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415 контролюючим органом визначено граничний термін сплати грошового зобов`язання - 09.09.2022, фактичну дату його сплати - 30.09.2022, кількість днів затримки - 20, суму - 80 988,00 грн та штраф у розмірі 5 % - 4 049,40 грн.

Натомість довід позивача про неузгодженість грошового зобов`язання ґрунтується на ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2022 у справі №640/17360/22 про відкриття провадження щодо оскарження, зокрема, ППР №0000741/0706. При цьому надані у цій справі матеріали не містять відомостей про конкретну дату подання відповідної позовної заяви, у зв`язку із чим суд не встановлює такої дати шляхом припущення.

За наведених обставин сам факт існування станом на квітень 2024 року судового провадження у справі №640/17360/22 не є достатнім доказом відсутності встановленого контролюючим органом порушення строку сплати грошового зобов`язання, щодо якого у розрахунку зазначено граничний термін 09.09.2022, фактичну сплату 30.09.2022 та затримку 20 днів.

Доводи позивача щодо неналежного розгляду заперечень від 29.04.2024 №29 також не спростовують зазначених обставин, а передбаченого Податковим кодексом України наслідку у вигляді автоматичного погодження контролюючого органу з такими запереченнями внаслідок недоліків відповіді від 15.05.2024 №48300/6/26-15-04-15-08 позивачем не обґрунтовано.

Таким чином, оцінивши встановлені обставини справи крізь призму положень статей 14, 16, 54, 56, 57, 75, 76, 86, 87, 109 та 124 Податкового кодексу України, а також статей 2 та 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що наведені ТОВ «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» доводи не спростовують правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.05.2024 №391560415.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГО БУД ЮЕЙ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2024 №391560415 є необґрунтованими.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.