Рішення № 140350650, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/14621/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №37/168 (2026), виключно в частині включення ОСОБА_2 до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , та визначення за ним відповідної частки такої допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 виключно в частині включення ОСОБА_2 до кола осіб, які мають право на отримання зазначеної виплати, та визначення належної йому частки одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4 є донькою загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач зазначає, що є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Крім того, факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджується довідкою Жовтоводської державної нотаріальної контори, відповідно до якої спадщину після смерті батька прийняла виключно ОСОБА_1 . 01.05.2026 Міністерством оборони України було прийнято рішення, оформлене протоколом №37/168 (2026), відповідно до якого позивачу призначено лише 1/5 частку одноразової грошової допомоги. Позивачем було подано звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерства оборони України з метою з`ясування підстав визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Позивачем отримано інформацію про те, що ОСОБА_2 було включено до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, що безпосередньо вплинуло на визначення розміру належної позивачу виплати. Із листа ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_2 із заявою та документами щодо отримання одноразової грошової допомоги не звертався, місце його реєстрації та фактичного проживання відповідачу невідоме. Одночасно зазначено, що безпосередній розподіл часток одноразової грошової допомоги не належить до повноважень ТЦК та СП. Позивач наголошує на тому, що матеріали, які стали підставою для прийняття Міністерством оборони України рішення про визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, не містять належних відомостей щодо актуального статусу ОСОБА_2 та інших даних, які були покладені в основу прийняття відповідного рішення. Позивач не заперечує факт наявності актового запису про батьківство ОСОБА_2 щодо загиблого військовослужбовця. Позивач ніколи особисто не бачив ОСОБА_2 та не підтримував із ним будь-яких стосунків. Зі слів матері загиблого військовослужбовця, після припинення сімейних відносин він фактично залишив сім`ю та протягом подальших десятиліть не брав участі у житті свого сина. Сам загиблий військовослужбовець фактично не підтримував із ним стосунків та не мав відомостей про його місце перебування. Тому, після загибелі батька та прийняття Міністерством оборони України рішення про визначення кола отримувачів одноразової грошової допомоги для позивача стало незрозумілим, на підставі яких відомостей до такого кола була включена особа, про місце перебування, актуальний статус та будь-які інші відомості щодо якої не було відомо ані членам сім`ї загиблого, ані, як вбачається з відповідей ТЦК та СП, самим уповноваженим органам. За таких обставин саме на відповідача покладався обов`язок належним чином перевірити актуальний статус ОСОБА_2 , оскільки жоден із близьких родичів загиблого військовослужбовця не володів інформацією про його місце проживання або перебування протягом тривалого часу. Водночас сам по собі факт наявності запису про батьківство не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку належним чином встановити особу, щодо якої приймається рішення, перевірити відомості, покладені в основу такого рішення, та усунути наявні суперечності у персональних даних і фактичних обставинах, що мають істотне значення для визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що згідно ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: діти , у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. Водночас, порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги визначає Порядок №45. ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ) зобов`язаний перевірити документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого та визначити не лише тих, хто вже подав заяви, а й осіб, які можуть звернутися за отриманням виплати (п. 4.3 Порядку №45). Оскільки право батька загиблого військовослужбовця, ОСОБА_2 , на отримання допомоги наразі залишається невизначеним (він не відмовився від виплати, але й не реалізував своє право), його відповідна частка за законом залишається нерозподіленою. Батько має право звернутися із заявою протягом трьох років з дати загибелі сина. З огляду на викладене, представник відповідача зазначає, що ТЦК та СП діють виключно в межах повноважень, встановлюючи весь перелік потенційних спадкоємців/отримувачів для запобігання порушенню їхніх прав, а виплата одноразової грошової допомоги у повному розмірі (15000000 грн) одноособово позивачу за наявності інших близьких родичів (батька), які не відмовилися від свого права, суперечить вимогам Постанови №168 та Порядку №45. Таким чином, рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №37/168 (2026), є законним, обґрунтованим та прийнятим у чіткій відповідності до норм чинного законодавства, а доводи позивача спростовуються матеріалами справи. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечив, позовні вимоги підтримав та просив позовну заяву задовольнити. Наголошував на тому, що матеріали справи не містять доказів направлення запитів до державних органів та реєстрів, відсутні результати перевірки відомостей про місце проживання чи перебування ОСОБА_2 , відсутні документи щодо встановлення можливості зв`язку з ним, відсутні відомості про перевірку факту його життя або смерті, а також будь-які інші матеріали, які б свідчили про реальне здійснення заходів з метою встановлення можливості реалізації ним права на отримання одноразової грошової допомоги. Більше того, надані до справи відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 свідчать не про встановлення відповідних обставин, а навпаки, - про відсутність необхідних відомостей щодо ОСОБА_2 .

До суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо значення розбіжностей у персональних даних ОСОБА_2 для оцінки обґрунтованості оскаржуваного рішення. Позивачем зазначено, що у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та Письменною, сформованому 28.05.2025, у відомостях про чоловіка зазначено: прізвище до розірвання шлюбу - Письменний, прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_5 , власне ім`я та по батькові - ОСОБА_6 . Отже, у матеріалах, які стосуються тієї самої сімейної лінії загиблого військовослужбовця, наявна розбіжність у написанні по батькові особи: у матеріалах відповідача вона зазначається як ОСОБА_2 , тоді як у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу, як ОСОБА_7 . Позивач не стверджує, що сама по собі наведена розбіжність автоматично свідчить про відсутність у відповідної особи будь-якого права. Разом із тим, така розбіжність є юридично значущою для цієї справи, оскільки предмет спору полягає не у формальному існуванні актового запису про батьківство, а у достатності фактичних та правових підстав для включення конкретної особи до кола отримувачів одноразової грошової допомоги та резервування за нею частки бюджетної виплати. Натомість матеріали справи не містять доказів того, що відповідач або територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснювали перевірку актуальних відомостей щодо цієї особи з урахуванням виявленої розбіжності у написанні по батькові. Також, відсутні докази того, що під час прийняття оскаржуваного рішення було перевірено обидва варіанти ідентифікаційних даних особи або надано оцінку причині такої розбіжності. За відсутності належної ідентифікації особи неможливо достовірно встановити, що саме вона є тим суб`єктом, щодо якого відповідач реалізував свої владні повноваження, приймаючи рішення про резервування частини бюджетної виплати.

Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову або відзиву не скористалась.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.02.1995 підтверджено, що ОСОБА_3 значиться батьком, ОСОБА_8 значиться матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 01.07.2017 між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 01.07.2017 зареєстровано шлюб, про що 01.07.2017 складено відповідний актовий запис №54, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.02.2001 між ОСОБА_3 (батьком позивача) та ОСОБА_8 (матір`ю позивача) розірвано шлюб 21.02.2001.

ОСОБА_3 проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_4 та загинув під час виконання бойових завдань, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 22.08.2025, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті село Нетайлове Покровського району Донецької області.

На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 04.09.2025 №252 ОСОБА_3 з 17.08.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-1022-1624-3978-3 від 22.10.2025 « 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро)» затверджено висновок про те, що смерть ОСОБА_3 настала під час участі у бойових діях 09.06.2024 та пов`язана із захистом Батьківщини.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 у справі №176/2585/25 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про оголошення особи померлою задоволено.

Оголошено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Жовті Води, Кам`янського району, Дніпропетровської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , електрика-моториста роти зв`язку, старшого солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Жовті Води, Кам`янського району, Дніпропетровської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , електрика-моториста роти зв`язку, старшого солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постановлено вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті с. Нетайлове, Очеретинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область.

Листами ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2025 №4ЖВ/2598 та Військової частини НОМЕР_4 від 30.09.2025 №4820/15024 зазначено, що ОСОБА_3 особистого розпорядження на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця не складав.

11.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до керівника Кам`янського районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_2 батька старшого солдата ОСОБА_3 .

Відповідно до Висновку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.12.2025 №7/31197/18 на підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці, а саме: дочка ОСОБА_1 , 1995 р. н., має право на одержання рівними частками одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3 ; особи не встановлені: батько ОСОБА_2 , 1943 р. н., з заявою на одноразову грошову допомогу не звертався, місцезнаходження невідоме; мати ОСОБА_12 , 1936 р. н., померла в 2015 році, свідоцтво про смерть (повторно) НОМЕР_7 від 28.05.2025.

Згідно витягу №00051473347 від 28.05.2025 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України батьками ОСОБА_3 значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .

Згідно витягу №00051477281 від 28.05.2025 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 розірвано шлюб 22.11.2012, прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_14 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого повторно 28.05.2025, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (п. 57) від 27.03.2026 №37/168, затвердженого заступником Міністерства оборони України 31.03.2026, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, призначено одноразову грошову допомогу за померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого 09.06.2024 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 22.08.2025 та витягом ВЛК від 22.10.2025 №162439783: дочці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) в сумі 7500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн 00 коп.

У матеріалах справи наявні докази сплати позивачу 1/5 частини призначеної до виплати одноразової грошової допомоги.

Листом Жовтоводської державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.05.2026 №170/01-16 повідомлено про те, що до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №249/2025. Коло спадкоємців померлого, які прийняли спадщину шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини до Жовтоводської державної нотаріальної контори в установлений діючим законодавством шестимісячний строк з часу відкриття спадщини: ОСОБА_1 донька померлого.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.05.2026 №4/ЖВ/1021 «Про надання відповіді на запит на отримання публічної інформації» позивачу на його запит №1462 від 12.05.2026 повідомлено наступне:

«У Вашому запиті зазначено, що «відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють прийом та перевірку документів, встановлення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а також формування та передачу матеріалів уповноваженому органу для прийняття рішення щодо призначення виплати». Зазначаю, що Постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (зі змінами та доповненнями) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не містить положень, які були Вами вище зазначені у запиті. Натомість, відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 розділу IV наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», зазначено, що районний (міський) ТЦК та СП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів надсилає їх ІНФОРМАЦІЯ_12 за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, районний (міський) ТЦК та СП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_14 .

В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян обласний ТЦК та СП перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства. усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері.

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення.

Тому, на підставі вище зазначеного, Ваша попередня заява від 08.05.2026 року про надання інформації була направлена ІНФОРМАЦІЯ_15 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_16 , за належністю, для надання Вам обґрунтованої відповіді. Про що Ви були належним чином повідомлені, а саме: копія листа вих. №4ЖВ/991 від 11.05.2025 року, була надана Вам під особистий підпис.

Стосовно надання Вам копії або витягу документа, яким ОСОБА_2 включено до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, повідомляю, що в документах містяться персональні дані батька загиблого військовослужбовця, який не надавав згоди на поширення його персональних даних. Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 (зі змінами і доповненнями), поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Тому надати даний документ у Ваше розпорядження без порушення чинного законодавства неможливо.

Стосовно документів та відомостей, що стали підставою для включення зазначеної особи до кола отримувачів ОГД. Відповідно до абзацу 5 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у п. 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

У п. 3 та п. 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у п. 4 ст. 16-1, у рівних частках, а саме: до членів сімей загиблих (померлих) осіб, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті): внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вами на адресу ІНФОРМАЦІЯ_17 було надано копію витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00051473347 від 28.05.2025 року, в якому міститься інформація про батька військовослужбовця, а саме: його прізвище, ім`я та по-батькові.

Повідомляю, що заява та документи від батька загиблого військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_17 не надходили.

Підтвердження факту існування та місця перебування батька загиблого військовослужбовця встановити неможливо, оскільки у документах, які знаходяться в наявності у відділі відсутні відомості про дату народження батька».

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.05.2026 №7/18923/2 на запит №321/ЗПІ від 19.05.2026 позивачу повідомлено, зокрема, про наступне:

«У редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 16-3 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 статті 16-3, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, тобто, яким чином її частка (частка особи, що відмовилася) розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги.

Також Вас було проінформовано що, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до п. 2-1 ПКМУ №168 встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають «...порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди...»

Пунктом 4.3. Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану затвердженого Міністерством оборони від 25.01.2023 року №45 «...Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи...На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства...».

В наданому Вами комплекті документів відсутні документи, які підтверджують смерть батька загиблого військовослужбовця (у витязі ДРАЦСГ відсутній актовий запис про смерть батька); нотаріально завіреної відмови від призначення ОГД, передбаченою ПКМУ №168 від батька загиблого не надходило.

Отже, підстав для формування висновку щодо призначення ОГД ОСОБА_1 як єдиному отримувачу відсутні».

Позивач із наведеною позицією не погоджується, вважає, що є єдиним отримувачем одноразової грошової допомоги та відсутнім права у ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) на дату загибелі ОСОБА_3 містив такі норми.

Статтею 16 цього Закону визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно ч. 3 ст. 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Пунктом 2 Постанови №168 (у редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_3 ) було установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до Закону №2011-XII та пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (надалі - Порядок і умови №45), який містить такі норми:

«I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

1.3. Сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

1.4. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

1.5. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

1.6. Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

1.7. ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

1.10. Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_9 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:

- на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;

- залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.

IV. Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД

4.1. Члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

4.2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

4.3. Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.

4.4. В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

4.5. Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_14 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

4.6. Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

4.8. Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ цього Положення основними завданнями Комісії є, зокрема, вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов`язана: приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.

Згідно з пунктами 10, 12 розділу ІІІ цього Положення результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Суд установив, що батько позивача військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини. Відповідно до пункту 2 Постанови №168 така обставина є юридичною підставою для призначення та виплати членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у розмірі 15 млн. грн.

До членів сім`ї ОСОБА_3 , які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із його загибеллю, належать двоє осіб: батько ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 .

Ці особи мають можливість реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дати загибелі військовослужбовця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_18 .

Донька ОСОБА_3 ОСОБА_1 склала заяву від 11.11.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_2 батька старшого солдата ОСОБА_3 .

У матеріалах справи станом на момент розгляду її по суті відсутні докази на підтвердження звернення батька загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, так само відсутні й докази на підтвердження його звернення з заявою про відмову від отримання означеної допомоги, відсутні докази на підтвердження позбавлення його батьківських прав стосовно загиблого військовослужбовця, а також щодо його смерті.

Комісія Міноборони, яка розглядала заяву позивача врахувала наявність, окрім доньки загиблого військовослужбовця, ще його батька та розділила їхні частки між двома особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (оскільки строк для звернення останнього щодо виплати йому одноразової грошової допомоги або відмови від її отримання ще не сплинув) призначивши ОСОБА_1 1/2 частину грошової допомоги, а саме 7 500 000 грн. (пункт 14 протоколу №119/168 від 05.06.2024 року).

ІНФОРМАЦІЯ_1 розпочав поетапну виплату ОСОБА_1 коштів відповідно до пункту 1.10 Порядку та умов №45, виплативши на першому етапі 1/5 від призначеної суми ОГД (що склало 1 500 000 грн) та розділивши залишок невиплаченої суми (4/5 від призначеної суми) на 40 щомісячних часток (що склало 150 000 грн щомісяця).

Позивач у цій справі заперечує проти того, що батько загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 належить до кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, вважає, що він втратив таке право, оскільки спадщину за сином не приймав, стосунки з ним не підтримував, після припинення сімейних відносин він фактично залишив сім`ю та не брав участі у житті свого сина, відтак, не може вважатися членом сім`ї загиблого військовослужбовця.

Суд зазначає, що передбачена пунктом 2 постанови КМУ №168 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану є єдиною виплатою у фіксованому розмірі 15 000 000 грн., яка розподіляється рівними частками між усіма особами, які мають право на її отримання.

Перелік таких осіб наведений у статті 16-1 Закону №2011-XII. Коло осіб, які мають право на отримання ОГД, визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату.

Реалізація права на отримання ОГД здійснюється шляхом звернення отримувача чи його законного представника із відповідною заявою і така заява може бути подана протягом трьох років з дня загибелі (смерті) військовослужбовця.

Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. При цьому, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 10.08.2026 у справі №480/10066/24 зазначив, що передбачений абзацом 4 пункту 2 Постанови №168 механізм перерозподілу застосовується за сукупності двох умов: ОГД була призначена та фактично виплачена у повному розмірі, а інша особа, яка має право на її отримання, звернулася із відповідною заявою після завершення процесу призначення і виплати допомоги іншим отримувачам, які заявили про своє право раніше. Отже, сам факт прийняття рішення про призначення та розподіл усієї суми допомоги між визначеними отримувачами не є достатнім для застосування цього механізму, якщо допомога фактично не була виплачена у повному розмірі.

Призначення і виплата ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України здійснюється Міноборони, як розпорядником бюджетних коштів. На ТЦКСП як на уповноважені органи покладені функції щодо підготовки та оформлення необхідних для призначення ОГД документів. Рішення про призначення ОГД або про відмову у призначенні ОГД приймає комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Відповідно до статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на ОГД, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. У разі такому разі їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД, у рівних частках.

За своєю правовою природою заява про відмову від отримання ОГД є одностороннім волевиявленням особи. Такий вольовий акт є вираженням волі виключно одного суб`єкта - отримувача ОГД - та не потребує для свого вчинення участі, волевиявлення або згоди інших осіб, які також мають право на отримання ОГД, чи прийняття будь-якого рішення уповноваженими органами.

При цьому відмова від отримання ОГД не є відмовою від частки на користь конкретно визначеної особи. Особа, яка подає заяву про відмову, не визначає та не обирає особу, на користь якої має перейти її частка. Правовим наслідком такої відмови є подальший розподіл відповідної частки між іншими особами, які мають право на ОГД, що визначаються безпосередньо законом, а не волевиявленням особи, яка відмовляється.

Отже, відмова від отримання ОГД не є правочином щодо передачі права іншій особі та не створює між особою, яка відмовилася, і іншими отримувачами ОГД договірних чи інших багатосторонніх правовідносин.

Відповідно до статті 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

Тож вчинення такої нотаріальної дії лише підтверджує факт підписання заяви відповідною особою, однак саме по собі не надає такому волевиявленню незворотного характеру та не припиняє відповідного права особи.

Комісія Міноборони не приймає рішення про «відмову особи від ОГД» та не надає такій відмові юридичної сили своїм рішенням. Вона лише враховує подану особою заяву при визначенні кола отримувачів та розміру належних їм часток відповідно до вимог законодавства. Рішення Комісії, прийняте з урахуванням заяви особи про відмову від отримання ОГД, не є рішенням, яким Комісія надає згоду на відмову або остаточно її затверджує, виключаючи таку особу з кола отримувачів ОГД, встановленого Законом. Воно є адміністративним рішенням щодо призначення та розподілу ОГД, прийнятим на підставі документів і відомостей, наявних у Комісії на відповідний момент.

Законодавство не містить положень, які б визначали заяву про відмову від отримання ОГД як безвідкличну або таку, що остаточно припиняє право особи на її отримання. За відсутності прямої законодавчої заборони особа вправі змінити своє волевиявлення до моменту закінчення встановленого законом строку реалізації права, якщо така зміна не суперечить закону та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до положень Закону №2011-XII ОГД є гарантованою державою виплатою, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання ОГД виникає у осіб з моменту загибелі (смерті) військовослужбовця, а його реалізація може бути здійснена шляхом звернення до уповноваженого органу із відповідною заявою протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Серед передбачених статтею 16-4 Закону №2011-XII підстав, за яких ОГД не призначається або у її призначенні та виплаті може бути відмовлено, відсутня така підстава, як факт подання особою заяви про відмову від отримання ОГД.

Отже, до спливу трирічного строку, встановленого законом для реалізації права на отримання ОГД, особа, яка належить до кола отримувачів такої допомоги, не позбавлена можливості звернутися з заявою про отримання ОГД або відмови в отриманні такої ОГД, або ж змінити своє рішення щодо відмови від її отримання та звернутися із заявою про призначення допомоги. Це є реалізацією вже існуючого права особи, яке виникло в момент загибелі військовослужбовця, а не набуттям нового права.

У випадку, коли одноразова грошова допомога вже призначена і виплачена в повному обсязі (15 000 000 грн.), реалізація права здійснюється не через звернення до Міністерства оборони України із заявою про призначення відповідної частки, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл часток. У разі виникнення спору між отримувачами ОГД щодо перерозподілу її суми або повернення коштів, отриманих іншими особами, такий спір вирішується у судовому порядку.

Суд враховує, що Комісія Міноборони є органом, уповноваженим приймати рішення щодо призначення ОГД, визначати коло осіб, які мають право на її отримання, а також розмір (частку) допомоги, належної кожному отримувачу.

Тож ця Комісія може приймати рішення про внесення змін до раніше прийнятих рішень у разі зміни обставин, що мають юридичне значення для визначення кола отримувачів або розміру належних їм часток, якщо спірні правовідносини ще не набули приватноправового характеру (у разі виплати ОГД у повному обсязі).

На момент звернення доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 із заявою від 11.11.2025 про призначення і виплату їй одноразової грошової допомоги, а також на момент прийняття спірного рішення, трирічний строк для реалізації свого права батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на одноразову грошову допомогу не закінчився.

На момент прийняття спірного рішення позивачу фактично було виплачено 1/5 частину із призначених 7 500 000 грн, тобто виплата одноразової грошової допомоги у повному розмірі завершена не була.

Самого лише факту призначення допомоги (а не виплати її у повному обсязі) недостатньо для констатації того, що повноваження держави у цій сфері вичерпані, а правовідносини з розподілу одноразової грошової допомоги є завершеними.

За своєю правовою природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер та спрямована на матеріальну підтримку, наскільки це можливо, всіх членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що спірним рішенням порушено її право та право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн, як єдиному члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII право на отримання одноразової грошової допомоги виникло одночасно у всіх осіб, визначених законом, зокрема, у батька загиблого військовослужбовця та його доньки. Закон не встановлює різного обсягу такого права залежно від часу звернення особи за його реалізацією.

Разом із тим, суд наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків стосовно сина, присудження останньому свого часу аліментів до виплати, ухилення від виконання обов`язку щодо утримання сина, наявності кримінального провадження щодо злісного ухилення від сплати аліментів, позбавлення останнього батьківських прав щодо сина. Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 сімейні стосунки не підтримував жодними доказами не підтверджено.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що він може реалізувати своє право на отримання повного обсягу одноразової грошової допомоги у випадку, якщо до 09.06.2027 ОСОБА_2 не звернеться із відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги або із заявою про відмову в її отриманні. Відтак, позивач звернувся передчасно до суду з відповідною позовною заявою.

Зміна Комісією Міноборони розміру часток одноразової грошової допомоги не є зменшенням чи обмеженням права позивача, гарантованого Законом №2011-XII, а є приведенням розподілу єдиної фіксованої суми одноразової грошової допомоги у відповідність до фактичного кола осіб, які реалізували своє право на її отримання у межах установленого законом строку.

Після прийняття спірного рішення виплата одноразової грошової допомоги позивачу продовжується. У результаті позивачу фактично буде виплачено загалом 7 500 000 грн, що відповідає належній їй відповідно до Закону 1/2 частці від загальної суми одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

Відповідач при прийнятті спірного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушень прав позивач не вчиняв. Підстави для скасування спірного рішення відсутні, а у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат між сторонами справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 243-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька