Ухвала суду № 140350369, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 рокуСправа № 215/7043/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради з вимогами встановлення наявності компетенції (повноважень) Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні скарги від 29.05.2026 № С-279-П створювати штучні перешкоди для розгляду її та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю і зобов`язати надати запрошення з приводу розгляду заяви на сесії ради.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2026 у справі № 215/7043/26 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

27.08.2026 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 вищевказану адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.

Вищевказану ухвалу суду від 01.09.2026 надіслано судом в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу позивача, що зазначена в позовній заяві.

28.09.2026 на адресу суду повернувся конверт з вказаним відправленням у зв`язку з його неврученням, із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, з урахуванням положень частини 4 статті 124, частини 11 статті 126 КАС України позивач вважається таким, що повідомлений належним чином про постановлення ухвали суду від 01.09.2026.

Проте, станом на 06 жовтня 2026 року позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк.

Крім того, жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у строк визначений судом, також не надходило.

Також слід врахувати, що з моменту залишення позовної заяви без руху пройшло більше місяця, однак позивач за весь цей час провадженням у цій справі не цікавився.

Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28 - 36, Series A № 18)».

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, проте позивач не усунув недоліків позовної заяви, у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок