Рішення № 140346825, 29.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р.Справа № 916/4508/25Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Приватного акціонерного товариства Одесавинпром (вул. Французький бульвар, № 1А, с. Розівка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68262, код ЄДРПОУ 00412027),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Мар Тревел (проспект Будівельників, № 125, м. Маріуполь, Донецька обл., 87548; код ЄДРПОУ 32574219),

про стягнення 69865,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Обставини справи.

Приватне акціонерне товариство Одесавинпром звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мар Тревел, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 33608,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 27807,24 грн, 3% річних у розмірі 5743,70 грн та пеню в розмірі 2706,56 грн. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 32500,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2017 та договору про відшкодування витрат на утримання суборендованого майна та спожиті комунальні послуги від 22.12.2017 в частині повної та своєчасної оплати відповідних платежів за договорами у період з 31.01.2020 по 30.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 (суддя Цісельський О.В.) прийнято позовну заяву (вх.№ 4638/25 від 10.11.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу № 916/4508/25 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Надалі на підставі розпорядження керівника апарату Господарському суді Одеської області від 03.09.2026 № 461, відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду № 16-к від 02.09.2026 судді Цісельського О.В. зі штату суду, на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/4508/25, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 07.09.2026 прийнято справу № 916/4508/25 до провадження судді Нікітенка С.В. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.09.2026 об 11:00 год.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях ГПК України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: проспект Будівельників, № 125, м. Маріуполь, Донецька обл., 87548.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Маріупольської міської громади, код UA14140050000030588 знаходиться в зоні можливих бойових дій з 21.05.2022 і по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням такого оголошення відповідачі вважається повідомленими про дату, час і місце розгляду справи /абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону/.

Господарським судом Одеської області 08.09.2026 на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, повідомлено відповідача про постановлення ухвали від 07.09.2026 у справі № 916/4508/25 шляхом розміщення оголошення на сайті „Судової влади України.

Таким чином, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи № 916/4508/25 з 08.09.2026.

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідачем не було повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом також враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Ухвала Господарського суду Одеської області по цій справі була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач був обізнаний про розгляд справи № 916/4508/25, міг ознайомитись з текстом ухвал у справі, зокрема, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

16 вересня 2026 року до суду від Приватного акціонерного товариства Одесавинпром надійшла зав про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник просить суд розглянути справу № 916/4508/25 без участі представника, судове засідання провести за наявними у матеріалах справи доказами та письмовими поясненнями, у разі необхідності додаткових пояснень прошу суд повідомити про це у встановленому законом порядку.

Вказану заяву позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 29.09.2026 не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 29.09.2026 судом ухвалено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 22 грудня 2017 року між Приватним акціонерним товариством Одесавинпром (надалі орендар або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Дітревел Віп (далі суборендар або відповідач) був укладений Договір суборенди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір).

В подальшому, як слідує із реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування відповідача було змінено із ТОВ Дітревел Віп на Мар Тревел.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 42 (площею 26,6 кв. м) та № 43 (площею 5,1 кв. м) згідно технічного паспорту, загальна площа яких складає 31,7 кв. м, вартість якого згідно звіту з незалежної оцінки станом на 14.11.2017 становить 503855,00 грн без урахування ПДВ. Об`єкт знаходиться на першому поверсі двоповерхової будівлі цілісного майнового комплексу «Одесавинпром», наданого орендарю в оренду згідно договору з регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області від 25.12.1992 зі змінами та доповненнями, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10.

Мета використання об`єкту оренди - здійснення туроператорської діяльності суборендаря (п. 1.2. Договору).

Згідно умов п. 2.1. Договору суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до Розділу 3 Договору суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить за базовий (листопад 2017) місяць розрахунку 9320 (дев`ять тисяч триста двадцять) гривень 48 копійок. Розрахунок суборендної плати за базовий місяць є невід`ємною частиною цього Договору. Нарахування ПДВ на суму суборендної плати здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Сума суборендної плати за базовий місяць (листопад 2017) з ПДВ складає 11184,00 гривень.

Суборендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Суборендна плата перераховується Суборендарем на розрахунковий рахунок Орендаря та до Державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні згідно розрахунку суборендної плати, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Розрахунок суборендної плати за базовий місяць є невід`ємною частиною Договору оренди.

Розмір суборендної плати підлягає перерахунку у разі змін чинного законодавства, Методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Суборенда плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендарем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Суборендна плата, сплачена у розмірі, що перевищує встановлений цим Договором, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Відповідно до Розділу 5 Договору, суборендар зобов`язується:

Використовувати суборендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору (5.1. Договору).

Своєчасно і у повному обсязі сплачувати суборендну плату (5.2. Договору).

Укласти з Орендарем договір про відшкодування витрат на утримання суборендованого майна та надання комунальних послуг (5.6. Договору).

Відповідно до умов п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п. 9.2. Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов п. 5.6. Договору 22 грудня 2017 року між Приватним акціонерним товариством Одесавинпром (надалі балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мар Тревел (далі суборендар) було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання суборендованого майна та спожиті комунальні послуги (надалі Договір про відшкодування витрат).

Пунктом 1.1. Договору про відшкодування витрат передбачено, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання нежитлових приміщень № 42 (площею 26,6 кв. м) та № 43 (площею 5,1 кв. м) згідно технічного паспорту, загальна площа яких складає 31,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, на першому поверсі двоповерхової будівлі цілісного майнового комплексу «Одесавинпром», наданого Балансоутримувачу в оренду згідно договору з регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області від 25.12.1992 (зі змінами та доповненнями), а також утримання прибудинкової території, а Суборендар здійснює відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі згідно умов даного Договору.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору про відшкодування витрат балансоутримувач зобов`язується забезпечити: Виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утримуванням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі суборендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями (п. 2.1.1. Договору).

Надання суборендарю комунальних послуг водо- електро- та теплопостачання, телефонного зв`язку за діючими розцінками і тарифами (п. 2.1.2. Договору).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору про відшкодування витрат, суборендар зобов`язується дотримуватись встановлених правил користування будівлею та приміщеннями за цим Договором (п. 2.2.1. Договору).

Не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за спожиті комунальні послуги водо- електро- та теплопостачання, телефонного балансоутримувачем рахунків. зв`язку згідно виставлених (п. 2.2.3. Договору).

При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п. 2.2.4. Договору).

Згідно умов п. 4.1. Договору про відшкодування витрат, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори, які виникають за цим договором або у зв`язку із ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку (п. 4.2. Договору про відшкодування витрат).

Позивач зазначає, що за період з 31.01.2020 по 31.03.2021 позивачем нараховано до сплати відповідачем за Договором суборенди та надання комунальних послуг на загальну суму 33608,00 грн, що підтверджується рахунками на послуги (т.1, а.с. 21-23) та податковими накладними (т.1, а.с. 24-29).

Проте відповідачем не було виконано своїх зобов`язань щодо сплати наданих послуг, що призвело до виникнення основної суми заборгованості у розмірі 33608,00 грн.

Крім того, у зв`язку з невиконанням умов Договору, позивачем нараховано відповідачу інфляційні витрати у розмірі 27807,24 грн, 3% річних у розмірі 5743,70 грн та пеню у розмірі 2706,56 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Одесавинпром підлягають задоволенню, з таких підстав.

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат, суборендар зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за спожиті комунальні послуги водо- електро- та теплопостачання, телефонного балансоутримувачем рахунків. зв`язку згідно виставлених.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на послуги.

Проте в порушення умов п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач жодних оплат по вищевказаним рахункам разом не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 33608,00 грн.

Доказів сплати або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 33608,00 грн відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 33608,00 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 27807,24 грн, суми 3% річних у розмірі 5743,70 грн та суми пені у розмірі 2706,56 грн, суд дійшов до таких висновків.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних втрат основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Згідно умов п. 4.1. Договору про відшкодування витрат, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, 3% річних, пені (т. 1, а.с. 11-15), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 5743,70 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 27807,24 грн та суми пені у розмірі 2706,56 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мар Тревел (проспект Будівельників, № 125, м. Маріуполь, Донецька обл., 87548; код ЄДРПОУ 32574219) на користь Приватного акціонерного товариства Одесавинпром (вул. Французький бульвар, № 1А, с. Розівка, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68262, код ЄДРПОУ 00412027) суму основного боргу у розмірі 33608,00 грн, суму пені у розмірі 2706,56 грн, суму 3% річних у розмірі 5743,70 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 27807,24 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 05.10.2026.

Суддя Нікітенко С.В.