Рішення № 140346757, 29.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1185/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання А.С. Могилі

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Рамазанов Мубариз Абдурахман-огли звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання договору про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 № 4117, укладеного між фізичною особою-підприємцем Рамазановим Мубаризом Абдурахман-огли та Миколаївською міською радою, та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.04.2006 за № 040600100257, укладеним у запропонованій редакції. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2006 р. за № 43/30 між орендодавцем та позивачем 03.04.2006 р. укладено договір оренди землі № 4117, за умовами якого позивачу передано в оренду земельну ділянку для обслуговування автостоянки по вул. Комінтерна ріг вул. Новобузька/Ленінський район/, строк оренди визначено на 10 років з 28.02.2006 р. Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 25.04.2006, цього ж дня внесено до Державного реєстру земель запис за №040600100257. В день укладення договору (25.04.2006) за актом приймання-передачі земельної ділянки Миколаївською міською радою передано, а позивачем прийнято в оренду обумовлену в договорі земельну ділянку по вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької, площею 1700 кв.м.

Також позивач зауважує, що 13.05.2008 до зазначеного вище договору укладено договір про зміни № 543570, у відповідності до умов якого були внесені зміни до п. 4.2 договору оренди в частині, що стосується нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки та розміру орендної плати.

За ствердженням позивача, маючи намір продовжити дію договору оренди, він звернувся до відповідача з заявою від 30.03.2016 № 000227, якою просив видати рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 1700 кв.м для обслуговування автостоянки, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької, разом з тим, розгляд звернення тривав з 2016 року.

Позивач вказує, що листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 18.05.2017 №17-1662 на запит № 000227 від 04.05.2017 виконавчому комітету міської ради надано відповідь, якою визначено, що поновлення терміну дії договору оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 1700 кв.м по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі міста Миколаєва для обслуговування автостоянки є можливим.

Також позивач зауважує, що відповідач в особі свого виконавчого комітету протягом розгляду звернення позивача вчиняв дії, які свідчили про намір продовження зі ним орендних відносин щодо земельної ділянки площею 1700 кв.м; так, листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.12.2019 № 6902/020201-40/14/19 було попередньо погоджено розміщення мною на орендованій земельній ділянці тимчасових споруд у кількості 3 штук, площею по 20 кв.м кожна; у подальшому відповідачем було узгоджено паспорти тимчасової прив`язки зазначених вище тимчасових споруд.

Як вказує позивач, у зв`язку з тривалою відсутністю відповіді на звернення, ним у 2021 році повторно подавався відповідачу пакет документів, необхідних для продовження оренди, до якого знову було додано, зокрема, проект додаткової угоди до договору оренди.

Позивач зазначає, що поряд з цим у 2021 році Миколаївською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради було пред`явлено позов про зобов`язання повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 1700 кв.м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької у місті Миколаєві у придатному для використання стані шляхом демонтажу автостоянки та паркану. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 у справі № 915/457/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі та зобов`язано позивача повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку за кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 у придатному для використання стані шляхом демонтажу автостоянки та паркану.

Наразі позивач стверджує, що протягом усього періоду судового розгляду справи № 915/457/21 відповідач продовжував розгляд заяви позивача щодо продовження строку оренди земельної ділянки, і вже після розгляду справи № 915/457/21 судом апеляційної інстанції, а саме 11.01.2022 на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради за посиланням: https://mkrada.gov.ua/documents/39077.html було опубліковано рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м.Миколаєва, у відповідності до якого міська рада вирішила продовжити ФОП Рамазанову Мубаризу Абдурахман-огли на 10 років з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 1700 кв.м (кадастровий номер 4810136900:06:029:0014, код КВЦПЗ: В.03.07), відведеної рішенням міської ради від 24.02.2006 № 43/30 по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 22.11.2021 № 50276/12.01-47/21-2 (незабудована земельна ділянка). Також вказаним рішенням замовника зобов`язано укласти договір про зміни до договору оренди землі в управлінні земельних ресурсів Миколаївської міської ради; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Як вказує позивач, на даний час зазначене вище рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 не скасоване та не визнано недійсним у судовому порядку, а отже, є чинним, і передбачені ним зобов`язання є діючими.

Позивач зазначає, що попри прийняття зазначеного вище рішення, відповідач досі ухиляється від вчинення дій, спрямованих на його виконання, а саме від укладення з позивачем договору про зміни до договору оренди землі.

За ствердженням позивача, укладення договору про зміни до договору оренди земельної ділянки мало відбутися на початку 2022 року, проте укладення було зірваним внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Разом із тим, позивач зауважує, що після часткового відновлення господарської діяльності позивачем негайно були розпочаті дії, спрямовані на виконання рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149. У зв`язку з наведеним представником позивача було направлено адвокатський запит від 15.07.2024 р. №1 щодо надання роз`яснень порядку дій позивача для договору про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 № 4117.

Як стверджує позивач, відповідач листом від 24.07.2024 № 12032/02.02.01-40/11/3/24 відмовив йому у підписані договору про зміни до договору оренди землі, пославшись на недоотримання станом на 01.05.2024 коштів в загальній сумі 395534,45 грн. за користування двома земельними ділянками, а також преюдиційність обставин, встановлених рішенням Господарського суду Миколаївської області від у справі № 915/457/21, яке набрало законної сили 20.12.2021.

Відтак, позивач вважає, що викладені обставини свідчать про порушення відповідачем законних прав орендаря та законних очікувань на виконання Миколаївською міською радою свого ж рішення про продовження строку оренди земельної ділянки, яке є згодою на внесення змін до договору, у відповідності до п. 12.1 договору оренди.

Позивач також звертає увагу на наступне:

- Миколаївською міською радою з 2016 року розглядалося звернення позивача щодо продовження строку оренди земельної ділянки і, згідно листа Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 18.05.2017 № 17-1662 відповідач ще з 2017 року не мав заперечень щодо продовження орендних правовідносин; при цьому відповідач вчиняв і інші дії, які свідчили про його намір продовження орендних відносин, шляхом надання дозволів на розміщення тимчасових споруд на орендованій ділянці та узгодження паспортів їх прив`язки;

- позивач як суб`єкт господарювання не мав можливості жодним чином прискорити процедуру узгодження продовження строку оренди, оскільки зі свого боку вчинив для цього всі дії ще у 2016 році;

- обставини щодо закінчення строку дії договору оренди, встановлені судовими рішеннями у справі № 915/457/21, не можуть бути визнаними преюдиційними в даному випадку у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України, оскільки на момент встановлення цих обставин суду не було та не могло бути відомим про надання Миколаївською міською радою згоди на продовження оренди спірної земельної ділянки;

- в даному випадку сторонами узгоджено єдину істотну умову додаткової угоди до договору оренди, а саме умову щодо продовження строку його дії шляхом її викладення безпосередньо в рішенні орендодавця від 14.12.2021 № 12/149, і саме такий порядок узгодження є належним, виходячи з положень п. 12.1 договору оренди;

- прийняття орендодавцем рішення про поновлення договору оренди після закінчення строку його дії не суперечить положенням чинного земельного законодавства, оскільки частиною 2 статті 126-1 ЗК України передбачено, що якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах;

- обставини наявності заборгованості за договором оренди після прийняття Миколаївською міською радою в установленому законодавством порядку рішення про продовження строку оренди не можуть бути визнаними підставою для відмови в підписанні додаткової угоди, відносно чого вже існує рішення Миколаївської міської ради; натомість відповідача не позбавлено права вимагати сплати заборгованості в межах договору в судовому або позасудовому порядку. Разом з цим, позивач зауважує, що на даний час ним постійно вживаються заходи для погашення боргу, на підтвердження чого до даного позову додаються докази сплати заборгованості по оренді землі.

Наразі позивач зазначає, що з огляду на бездіяльність та ухилення Миколаївської міської ради від укладення з позивачем додаткової угоди (договору про зміни) до договору оренди землі, згідно прийнятого нею ж рішення від 14.12.2021 № 12/149, наявні передбачені законодавством підстави для захисту порушених прав позивача у судовому порядку, шляхом визнання додаткової угоди укладеною. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом, який обґрунтовано приписами ст. 19 Конституції України, ст. 3, 12, 83, 126-1 ЗК України, ст. 188 ГК України, ст. 638, 640, 642 ЦК України, ст. 10, 16, 24, 26, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» та правовими позиціями, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №139/409/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2024 р. по справі № 915/1185/24 (суддя Смородінова О.Г.) вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1185/24 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 05.11.2024 р. об 11:00, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

08.10.2024 р. від позивача до господарського суду надійшла заява (вх. № 12104/24), згідно з якою позивач на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 07.10.2024 р., зазначив належний йому реєстраційний номер облікової картки платника податків, а саме 2416302311.

05.11.2024 р. від представника позивача Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 13527/24), згідно з яким позивач надав для долучення до матеріалів справи докази внесення ним у жовтні 2024 року орендної плати за користування земельною ділянкою, орендованою за договором оренди землі від 03.04.2006 р. № 4117.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2024 р. у справі № 915/1185/24 підготовче засідання відкладено на 03.12.2024 р. об 11:00.

05.11.2024 р. після проведення підготовчого засідання у справі № 915/1186/24 від відповідача до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13558/24), згідно з яким відповідач просив визнати поважною причину пропуску подання відзиву та поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.

Так, відповідач зазначає, що 30.03.2016 позивач звернувся до Миколаївської міської ради із заявою від 30.03.2016 за № 000227, якою просив видати рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 1700 кв.м для обслуговування автостоянки, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької.

В подальшому, рішенням Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 продовжено ФОП Рамазанову Мубаризу Абдурахман-огли на 10 років з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 1700 кв.м (кадастровий номер 4810136900:06:029:0014, код КВЦПЗ: В.03.07), відведеної рішенням міської ради від 24.02.2006 № 43/30 по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 22.11.2021 № 50276/12.01-47/21-2.

При цьому відповідач зауважує, що відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 у справі № 915/457/21, яке набрало законної сили 20.12.2021, ФОП Рамазанову Мубаризу Абдурахман-Огли необхідно повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 1700 кв.м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької у місті Миколаєві у придатному для використання стані шляхом демонтажу автостоянки та паркану. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 915/457/21 апеляційну скаргу ФОП Рамазанова Мубариза Абдурахман-Огли залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 у справі № 915/457/21 залишено без змін.

Разом з цим, відповідач з посиланням на інформацію Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, що міститься у службовій записці від 01.11.2024 № 47449/12.02.18/24-2, зазначає, що договір про зміни щодо продовження строку оренди земельної ділянки площею 1700 кв.м по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 з ФОП Рамазановим Мубаризом Абдурахман-огли не укладався з урахуванням того, що судовими рішеннями у справі № 915/457/21 встановлений факт припинення договору оренди землі від 03.04.2006 № 4117, який має преюдиційний характер.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024 ухвалою суду від 11.11.2024 підготовче засідання у справі № 915/1185/24 було відкладено на 24 грудня 2024 року о 10:35.

12.12.2024 р. від Окружної прокуратури міста Миколаєва до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 15720/24), згідно з якою заявник повідомив суд про те, що Окружною прокуратурою міста Миколаєва до Господарського суду Миколаївської області скеровано позовну заяву в інтересах держави до Миколаївської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ФОП Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли про визнання незаконним і скасування рішення Миколаївської міської ради №12/149 від 14.12.2021 Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва. Як вказує заявник, підставами для пред`явлення вказаного позову стали порушення інтересів держави у зв`язку з винесенням рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 №12/149 про продовження ФОП Рамазанову М.А.-огли на 10 років, з дати прийняття рішення, оренди земельної ділянки площею 1700 кв. м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014, відведеної рішенням ради від 24.02.2006 №43/30, по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва, що не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує встановлений порядок набуття права оренди земельної ділянки комунальної власності.

17.12.2024 р. від представника позивача Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 15867/24), згідно з яким позивач просив відкласти підготовче засідання, призначене на 24.12.2024 р. о 10:35, у зв`язку з відпусткою представника та неможливістю прибуття в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2024 р. провадження у справі № 915/1185/24 було зупинено до вирішення іншої господарської справи № 915/1459/24 до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі; зобов`язано сторін вчасно повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення господарської справи.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 31 від 07.04.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ, зокрема, судової справи № 915/1185/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу № 915/1185/24 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 справу № 915/1185/24 за позовом фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі прийнято до провадження судді Ільєвої Л.М.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025 по справі № 915/1459/24 касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариз Абдурахман огли з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито, касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариз Абдурахман огли з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2025 у справі № 915/1459/24 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2026 р. провадження у справі № 915/1185/24 поновлено з 14.04.2026 р., при цьому підготовче засідання призначено на 14 квітня 2026 року о 12:35.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2026 р. у справі № 915/1185/24 підготовче засідання відкладено на 11 травня 2026 року о 09:00, з огляду на неявку представників сторін.

11.05.2026 від представника позивача Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. №6883/26), в якій заявник просив суд провести розгляд справи № 915/1185/24, призначений у підготовче засідання на 11.05.2026 о 09:00 год. за відсутності позивача та його представника, а у разі, якщо всі питання, визначені в ч. 2 ст. 182 ГПК України, не зможуть бути вирішені без присутності позивача та його представника відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю участі представника позивача у судовому засіданні Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/1573/26, яке також призначене на 11.05.2026 о 09:00 год.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2026 р. у справі № 915/1185/24 підготовче засідання відкладено на 01 червня 2026 року о 11:30 з огляду на неявку представників сторін, явку сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 р. у справі № 915/1185/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29 червня 2026 року о 11:30.

Так, у судовому засіданні господарського суду 29.06.2026 року по справі № 915/1185/24 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 29.07.2026 року о 14 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 29.06.2026 р. в порядку ст. 120 ГПК України.

29.07.2026 р. від представника позивача Бартошук В.О. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 11096/26), в якому заявник просить суд розгляд справи № 915/1185/24, призначений у судове засідання на 29.07.2026 о 14:00 год. провести за відсутності позивача та його представника.

У судове засідання 29.07.2026 р. представники сторін не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та враховуючи наявність заяв від сторін про розгляд справи в судовому засіданні 29.07.2026 р. без їх участі, суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на неявку представників сторін в судове засідання 29.07.2026 року, судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2006 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем Рамазановим Мубаризом Абдурахман-огли (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди за № 4117 від 25.04.2006, відповідно до умов п. 1.1. якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 24.02.06 за № 43/30 передає, а ПП Рамазанов Мубариз Абдурахман-огли приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування автостоянки по вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької / Ленінський район/.

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.3. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1700/одна тисяча сімсот/ кв.м, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться автостоянка, що належить ПП Рамазанову М. А.-огли. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів.

Відповідно до п. 3.1 договору договір діє протягом 10 /десяти/ років з 28.02.06. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що в п. 3.1 містяться виправлення наступного змісту: закреслено "з дати його державної реєстрації" та зазначено «з 28.02.06». Після умови договору, викладеної в п. 14.6 договору, зазначено: "Виправленому на "з 28.02.06" вірити", що засвідчена підписом та печаткою нотаріуса.

Пунктами 5.1. та 5.2. договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автостоянки. Цільове призначення земельної ділянки землі комерційного використання.

Відповідно до п. 12.1 договору всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткового правочину, що буде невід`ємною частиною цього договору та нотаріально посвідченого. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 12.3 договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 12.7 договору визначено, що поновлення договору:

- після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків має за рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- у разі поновлення строку на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 12.8. договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

Згідно з п. 14.6 договору невід`ємними його частинами є: план земельної ділянки; акт встановлення в натурі меж земельної ділянки; акт приймання-передачі земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки.

Договір підписано сторонами та посвідчено Лашиною О.П., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1415 від 03.04.2006, також договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040600100257 від 25.04.2006.

Відповідно до інформації з витягу з Державного реєстру правочинів №2239416 від 03.04.2006 вказаний договір оренди (номер у реєстрі нотаріальних дій 1415), який укладено між Миколаївською міською радою та приватним підприємцем Рамазановим Мубаризом Абдурахманом-Огли, зареєстровано в реєстрі за №1230303, строк дії 03.04.2016 р.

25.04.2006 відповідачем як орендодавцем передано, а позивачем орендарем прийнято в оренду земельну ділянку по вул. Комінтерна ріг вул. Новобузької, для обслуговування автостоянки, про що сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 25.04.2006.

В подальшому, до договору оренди укладено договір про зміни від 13.05.2008, який посвідчено Лашиною О.П., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1302. Договір про зміни зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі № 1437-08 від 29.09.2008 та у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.09.2008. Договором про зміни вносились зміни до умов договору в частині розміру та порядку сплати орендної плати. Вказаний договір про зміни зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру правочинів №5905178 від 13.05.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016 ФОП Рамазанов М.А. огли звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою № 00227 від 30.03.2016 про поновлення договору оренди землі для обслуговування автостоянки, земельна ділянка орієнтовною площею 1700 кв.м. за адресою вул. Комінтерна ріг вул. Новобузька.

18.05.2017 листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради № 17-1662 від 18.05.2017 зазначило, що вважає за можливе поновлення Рамазанову М.А. огли терміну дії договору оренди на земельну ділянку, без права забудови, розміщення будівель та споруд і без права оформлення правових документів, які посвідчують право власності на майно.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 у справі № 915/457/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, позов Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до відповідача - ФОП Рамазанова Мубариза Абдурахман-Огли про повернення земельної ділянки задоволено в повному обсязі, зобов`язано ФОП Рамазанову Мубаризу Абдурахман-Огли повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 1700 кв.м з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014 по вул. Водопійній (Комінтерна) ріг вул. Новобузької у місті Миколаєві у придатному для використання стані шляхом демонтажу автостоянки та паркану.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду із заявленим позовом рішення суду у вищевказаній справі № 915/457/21 не було виконано, що підтверджується, зокрема листом Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві №130708 від 09.09.2024 р., ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.09.2024 р. у справі №489/2908/24 (провадження №1-кс/489/1020/24).

Водночас судом встановлено, що 18.11.2021 Рамазанов Мубариз Абдурахман-огли звернувся до Миколаївської міської ради через Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою (заява зареєстрована в книзі реєстрації за № 23064-000541146-007-03 від 18.11.2021) про поновлення договору оренди землі (земельна ділянка з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014).

Рішенням Миколаївської міської ради № 12/149 від 14.12.2021 «Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман огли оренди земельної ділянки по вул. Новобузькій в Інгульському районі м. Миколаєва» продовжено ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман огли на 10 років з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 1700 кв.м (кадастровий номер 4810136900:06:029:0014, код КВЦПЗ: В.03.07), відведеної рішенням міської ради від 24.02.2006 № 43/30 по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 22.11.2021 № 50276/12.01-47/21-2 (незабудована земельна ділянка).

Вказаним рішенням міської ради доручено замовнику:

- укласти договір про зміни до договору оренди землі в управлінні земельних ресурсів Миколаївської міської ради;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Як з`ясовано судом, вказане рішення міської ради було оскаржено в судовому порядку. Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2025 у справі №915/1459/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025 р., позов Окружної прокуратури міста Миколаєва задоволено та визнано незаконним і скасовано рішення Миколаївської міської ради № 12/149 від 14.12.2021 Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман-огли оренди земельної ділянки по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2024 р. представником позивача - адвокатом Бартошук В.О. скеровано до Миколаївського міського голови адвокатський запит №1 від 15.07.2024 р., в якому заявник просив надати інформацію щодо порядку дій Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли необхідних для підписання договору про зміни до договору оренди землі від 03.04.2006 р. №4117.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №12032/02.02.01-40/11/3/24 від 24.07.2024 р. останнім зазначено, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 р. у справі №915/457/21 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №915/457/21 встановлено, що договір оренди землі від 03.04.2006 №4117 відповідно до приписів ст. 31 Закону України «Про оренду землі» припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який був укладений. Також у листі зазначено, що суди дійшли висновку про відсутність правових підстав подальшого користування земельною ділянкою, адже позивач не дотримався процедури поновлення договору оренди землі на новий строк, яка передбачена вимогами ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Також виконкомом зауважено, що факти установлені в прийнятих судових рішеннях мають преюдиційний характер. Разом з цим, у листі зазначено, що станом на 01.05.2024 міська рада недоотримала за користування Рамазанови М.А.-огли двома земельними ділянками 395534,45 грн.

Наразі позивачем на підтвердження своєї правової позиції щодо існування підстав для продовження спірного договору оренди до суду надано:

- копію технічного паспорту на громадський будинок (автостоянка) по вул. Комінтерна ріг Новобузької, м. Миколаїв, виготовленого Миколаївським МБТІ станом на 14.12.2005;

- копію паспорту прив`язки на пересувної тимчасові споруди, без влаштування фундамента для обслуговування автостоянки на розі вул. Новобузької та вул. Першотравневої в Інгульському районі (паспорт прив`язки не містить зазначення терміну його дії та дати складання, паспорт підписано директором департаменту архітектури та містобудування головним архітектором міста А.А. Цимбалом та скріплено печаткою);

- лист Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №6902/020201-40/14/10 від 18.12.2019 р., згідно з яким виконавчим комітетом Миколаївської міської ради попередньо погоджено розміщення групи тимчасових споруд у кількості трьох штук, площею 20 кв.м кожна для обслуговування автостоянки по зазначеній вище адресі.

При цьому позивач, стверджуючи про продовження належного виконання умов договору оренди №4117 від 03.04.2006 р. щодо сплати орендної плати, надав до суду копії платіжних документів щодо перерахування на рахунок Головного управління УДКСУ у Миколаївській області грошових коштів у загальній сумі 63600,00 грн., а саме:

- дублікату квитанції №9343-0577-3313-7940 від 23.05.2024 р. на суму 500,00 грн. з призначенням платежу «Сплата оренди землі»;

- дублікату квитанції №9343-7379-1429-1836 від 30.05.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Сплата оренди землі»;

- дублікату квитанції №9344-4568-2832-8855 від 06.06.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Сплата оренди землі»;

- дублікату квитанції №9349-3558-9949-5600 від 25.07.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Сплата оренди землі»;

- дублікату квитанції №56882611-4547-4273 від 25.07.2024 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №3922-26147959-2169 від 28.07.2024 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №4725-2621-5892-7680 від 04.08.2024 р. на суму 3000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №6497-2622-1819-1391 від 05.08.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №5483-2636-9712-8406 від 10.08.2024 р. на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №9351-5693-4394-1664 від 16.08.2024 на суму 2000 грн. з призначенням платежу «Сплата орена земли. договор 4117»;

- дублікату квитанції №9322-2635-3529-6385 від 18.08.2024 р. на суму 8000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції від 01.09.2024 р. на суму 4000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №6061-2651-9119-8786 від 03.09.2024 р. на суму 1500,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №5062-2652-6103-4680 від 04.09.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- дублікату квитанції №5566-2650-4451-1130 від 07.09.2024 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №8106-2660-7043-4024 від 12.09.2024 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №5563-2660-6130-4936 від 12.09.2024 р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №5492-2664-11166-1806 від 16.09.2024 р. на суму 4500,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №4268-2668-4702-2134 від 20.09.2024 р. на суму 4300,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №5029-2698-1625-3498 від 20.10.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №2429-2700-3044-5948 від 22.10.2024 р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №7886-2701-1361-8766 від 23.10.2024 р. на суму 1000,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб»;

- квитанції №7446-2702-9177-2916 від 24.10.2024 р. на суму 4300,00 грн. з призначенням платежу «Орендна плата з фізичних осіб».

Як вказує позивач, з огляду на бездіяльність та ухилення Миколаївської міської ради від укладення з позивачем додаткової угоди (договору про зміни) до договору оренди землі згідно прийнятого нею ж рішення від 14.12.2021 № 12/149 наявні передбачені законодавством підстави для захисту порушених прав позивача у судовому порядку шляхом визнання додаткової угоди укладеною.

Так, відповідно до запропонованої позивачем редакції договору про зміни до спірного договору оренди землі:

«1. Миколаївська міська рада продовжує ФОП Рамазанову Мубаризу Абдурахман-огли на 10 років з дати прийняття рішення Миколаївської міської ради від 14.12.2021 № 12/149 оренду земельної ділянки площею 1700 кв.м (кадастровий номер 4810136900:06:029:0014, код КВЦПЗ: В,03.07), відведеної рішенням міської ради від 24.02.2006 № 43/30 по вул. Водопійній ріг вул. Новобузької в Інгульському районі м. Миколаєва відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 22.11.2021 № 50276/12.01-47/21-2 (незабудована земельна ділянка).

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

«Договір поновлено на 10 (десять) років до 14.12.2031. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж затри місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання додаткової угоди до спірного договору оренди землі укладеною.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України Про оренду землі.

Наразі слід зазначити, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі).

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Наразі господарський суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України Про оренду землі, а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України Про оренду землі врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі та статті 126-1 ЗК України). Положення частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі як до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, так і після цього залишилися схожими.

При цьому назву статті 33 Закону України Про оренду землі було змінено з Поновлення договору оренди землі на Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент звернення позивача 18.11.2021 до відповідача із заявою про поновлення спірного договору оренди землі, так і на момент подання позову) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді. У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України Про оренду землі на відміну від попередньої редакції цієї статті надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм мовчазної згоди, який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 ЗК України.

При цьому господарський суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за результатами розгляду справи № 906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 висловив правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України Про оренду землі, яку суд відповідно до статті 236 ГПК України повинен враховувати у подібних правовідносинах.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що стаття 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву Поновлення договору оренди землі та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

При цьому Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству істотно змінив редакцію статті 33 Закону України Про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України Про оренду землі) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

Відповідно до абзацу 4 розділу Перехідні положення Закону України Про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно із ч. 2 ст. 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до ч. 1 статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого письмовий правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Наведене свідчить про те, що зміст поняття поновлення договору оренди, про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України Про оренду землі, базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству відповідно до розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Як встановлено судом вище, за умовами п. 3.1. спірного договору оренди останній діє протягом 10 /десяти/ років з 28.02.06. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

При цьому судом враховано, що в п. 3.1 містяться виправлення наступного змісту: закреслено "з дати його державної реєстрації" та зазначено "з 28.02.06. Після умови договору, викладеної в п. 14.6 договору, зазначено: "Виправленому на "з 28.02.06" вірити", що засвідчена підписом та печаткою нотаріуса.

Відповідно до інформації з витягу з Державного реєстру правочинів №2239416 від 03.04.2006 вказаний договір оренди (номер у реєстрі нотаріальних дій 1415), який укладено між Миколаївською міською радою та приватним підприємцем Рамазановим Мубаризом Абдурахманом-Огли, зареєстровано в реєстрі за №1230303, строк дії 03.04.2016 р.

Відповідно до приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент закінчення дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Рамазанов М.А. огли вперше звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою № 00227 від 30.03.2016 про поновлення договору оренди землі для обслуговування автостоянки щодо земельної ділянки орієнтовною площею 1700 кв.м за адресою вул. Комінтерна ріг вул. Новобузька.

Як було встановлено судами під час розгляду справ №915/457/21 та 915/1459/24, спірний договір припинив свою дію 28.02.2016 р.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, встановлені господарським судом у справах №915/457/21 та 915/1459/24 обставини щодо припинення 28.02.2016 дії договору спірного оренди землі від 03.04.2006 не підлягають доведенню знов у даній справі.

В свою чергу з наведеного випливає, що позивачем було ініційовано питання щодо поновлення спірного договору оренди землі для обслуговування автостоянки щодо земельної ділянки орієнтовною площею 1700 кв.м за адресою вул. Комінтерна ріг вул. Новобузька вже після закінчення строку дії договору.

Таким чином, як на дату спливу строку дії договору, визначеного п. 3.1 договору (28.02.2016), так і на дату закінчення строку дії договору, що зазначена у витязі з Державного реєстру правочинів №2239416 від 03.04.2006 (03.04.2016), так і за спливом 10 річного строку, з моменту державної реєстрації договору оренди землі (25.04.2016), відповідачем не було дотримано узгодженого сторонами 3-х місячного терміну повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі.

Щодо подальшого повторного звернення позивача до відповідача у 2021 році із заявою від 18.11.2021 про поновлення договору оренди землі (земельна ділянка з кадастровим номером 4810136900:06:029:0014) слід зазначити, що рішення Миколаївської міської ради № 12/149 від 14.12.2021 «Про продовження ФОП Рамазанову Мубариз Абдурахман огли оренди земельної ділянки по вул. Новобузькій в Інгульському районі м. Миколаєва», на яке посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, було визнано незаконним та скасовано рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.04.2025 у справі №915/1459/24, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025 р.

Відтак, станом на момент розгляду справи відсутні будь-які правові підстави вважати, що відповідач протиправно ухиляється від продовження спірного договору оренди землі та зволікає із укладенням додаткової угоди до цього договору оренди землі.

Верховний Суд в постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 926/2720/21, узагальнюючи позиції Верховного Суду у аналогічних спірних правовідносинах, зробив висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції, сформульованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

В даній справі, враховуючи встановлення судом обставин щодо недотримання позивачем узгодженого сторонами 3-х місячного терміну повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі, обставин щодо закінчення строку спірного договору землі 28.02.2016 до моменту звернення позивача до відповідача із пропозицією про продовження строку дії вказаного договору, а також існування у відповідача обов`язку повернути орендодавцю земельну ділянку згідно із судовим рішення по справі № 915/457/21, яке набрало законної сили до моменту звернення позивача до суду із даним позовом, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводів сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця Рамазанова Мубариза Абдурахман-огли до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.10.2026 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості судді Ільєвої Л.М., а також у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці з 24.08.2026 по 03.09.2026 року та 14.09.2026 року, та у відрядженні з 30.09.2026 по 03.10.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва