Рішення № 140345811, 01.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.Справа № 906/739/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального

позовного провадження справу

за позовом: Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

до: Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального

підприємства

про стягнення 4 920 542,15грн.

Процесуальні дії по справі.

Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (далі - відповідач) про стягнення 4 920 542,15грн, з яких: 4 502 353,26грн основного боргу, 107 210,92грн інфляційних втрат, 28 254,55грн 3 % річних, 282 723,42грн пені, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 23.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/739/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2026.

Ухвалою суду від 15.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 31.08.2026.

Ухвалою суду від 31.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2026.

01.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради надійшло клопотання, у якому позивач просить суд провести судове засідання, яке призначене на 01.10.2026 без участі представника позивача. Повідомляє, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Сторони повноважних представників у судове засідання 01.10.2026 не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 31.08.2026 до їх електронних кабінетів (а.с.45-46).

Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи без їх участі, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з частиною 9 ст.165 ГПК України та частиною 2 ст.178 ГПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (частина 4 ст.240 ГПК України).

Виклад позицій учасників судового процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію №1438 від 20.01.2010 в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги за період з грудня 2025 року по травень 2026 року, внаслідок чого у останнього утворився основний борг у розмірі 4 502 353,26грн. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства заборгованості у загальному розмірі 4 920 542,15грн, з якої: 4 502 353,26грн основного боргу, 107 210,92грн інфляційних втрат, 28 254,55грн 3 % річних, 282 723,42грн пені, а також судових витрат (а.с.1-3).

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.01.2010 між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (виконавець) та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (споживач) укладено договір №1438 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію (а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов`язався постачати споживачу воду із комунального водопроводу і приймати від нього стоки у комунальну каналізаційну систему міста Житомира.

За умовами договору споживач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі на умовах даного договору оплачувати надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами згідно виставлених рахунків, а також додержуватися встановленого порядку обліку води (п.п.1.2, 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що при його виконанні сторони зобов`язані керуватись діючими "Правилами користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", Правилами приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м. Житомира", а також рішеннями органів місцевого самоврядування.

Зняття показників водоміру проводиться помісячно представником виконавця в присутності представника споживача (п.3.2 договору).

Згідно з п.4.1.1 договору, виконавець зобов`язався забезпечити відповідача водою для господарсько-побутових потреб в обсязі 18 000 куб. м. на рік та 1500 куб. м. на місяць.

У п.5.1 договору передбачено, що розрахунок за воду і прийняті стоки проводиться згідно показань водоміра за рахунком відповідно договірним та затвердженим тарифами.

Розрахунковий період за послуги виконавця встановлюється в один календарний місяць, з першого календарного дня по останній календарний день місяця в якому споживач користувався послугами виконавця (п.5.4 договору).

Платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води, а також підвищений тариф за скид понаднормативних забруднень належить сплаті в п`ятиденний період з дня їх вручення (п.5.6 договору).

Відповідно до п.5.7 договору, у разі виникнення у споживача заборгованості за даним договором, виконавець має право всі кошти, перераховані споживачем за водопостачання та водовідведення, зараховувати в погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення.

Даний договір укладений терміном до 31.12.2010 і набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не заявлено однією із сторін про відмову від діючого договору або про його перегляд (п.7.1 договору).

Постановою НКРЕКП №2316 від 24.12.2024 для КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради встановлено з 01.01.2025 споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення тарифи: на централізоване водопостачання - 15,09грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 21,91грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Постановою НКРЕКП №2279 від 30.12.2025 для КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради встановлено з 01.01.2026 споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення тарифи: на централізоване водопостачання - 19,66грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 30,17грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

На виконання умов договору №1438 від 20.01.2010, у період з грудня 2025 року по травень 2026 року, позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 4 502 353,26грн , що підтверджується рахунками-фактурами, а саме (а.с.13-15):

- №1438/288620 від 31.12.2025 (за грудень 2025 року) на суму 590 631,74грн (який вручений відповідачу - 12.01.2025);

- №1438/291690 від 31.01.2026 (за січень 2026 року) на суму 840 510,83грн (який вручений відповідачу - 10.02.2026);

- №1438/294688 від 28.02.2026 (за лютий 2026 року) на суму 720 322,50грн (який вручений відповідачу - 25.03.2026);

- №1438/297712 від 31.03.2026 (за березень 2026 року) на суму 854 567,78грн (який вручений відповідачу - 09.04.2026);

- №1438/300787 від 30.04.2026 (за квітень 2026 року) на суму 739 521,91грн (який вручений відповідачу - 08.05.2026);

- №1438/303799 від 31.05.2026 (за травень 2026 року) на суму 756 798,50грн (який вручений відповідачу - 03.06.2026).

Доказів, які б підтвердили факт оплати відповідачем вказаних послуг, матеріали справи не містять.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно договору №1438 від 20.01.2010, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства заборгованість у розмірі 4 920 542,15грн, з якої: 4 502 353,26грн основного боргу, 107 210,92грн інфляційних втрат, 28 254,55грн 3 % річних, 282 723,42грн пені, а також судові витрати.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 20.01.2010 між КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (виконавець) та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (споживач) укладено договір №1438 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію, який за своєю правовою природою є договором надання послуг (а.с.11-12).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

Дія цього Закону, у відповідності до статті 2 Закону, поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел, систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Так, за умовами п.1.1 договору №1438 від 20.01.2010, виконавець зобов`язався постачати споживачу воду із комунального водопроводу і приймати від нього стоки у комунальну каналізаційну систему міста Житомира. У свою чергу, споживач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі на умовах даного договору оплачувати надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами згідно виставлених рахунків, а також додержуватися встановленого порядку обліку води (п.п.1.2, 2.2 договору).

За приписами статті 32 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Статтею 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що органом державного регулювання у сфері централізованого водопостачання є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, Постановою НКРЕКП №2316 від 24.12.2024 для КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради з 01.01.2025 встановлено споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 15,09грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення у розмірі 21,91грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

З 01.01.2026 Постановою НКРЕКП №2279 від 30.12.2025 для КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради встановлено тарифи споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання - 19,66грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 30,17грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

У п.5.1 договору передбачено, що розрахунок за воду і прийняті стоки проводиться згідно показань водоміра за рахунком відповідно договірним та затвердженим тарифами. Розрахунковий період за послуги виконавця встановлюється в один календарний місяць, з першого календарного дня по останній календарний день місяця в якому споживач користувався послугами виконавця (п.5.4 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач у період з грудня 2025 року по травень 2026 року (включно) надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 4 502 353,26грн , що підтверджується рахунками-фактурами:

- №1438/288620 від 31.12.2025 (за грудень 2025 року) на суму 590 631,74грн;

- №1438/291690 від 31.01.2026 (за січень 2026 року) на суму 840 510,83грн;

- №1438/294688 від 28.02.2026 (за лютий 2026 року) на суму 720 322,50грн;

- №1438/297712 від 31.03.2026 (за березень 2026 року) на суму 854 567,78грн;

- №1438/300787 від 30.04.2026 (за квітень 2026 року) на суму 739 521,91грн;

- №1438/303799 від 31.05.2026 (за травень 2026 року) на суму 756 798,50грн (а.с.13-15).

Платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води, а також підвищений тариф за скид понаднормативних забруднень належить сплаті в п`ятиденний період з дня їх вручення (п.5.6 договору).

Доказів, які б підтвердили факт оплати відповідачем вказаних послуг у строк, встановлений п.5.6 договору, матеріали даної справи не містять. При цьому, строк їх оплати є таким, що настав.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 4 502 353,26грн основного боргу за договором про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію №1438 від 20.01.2010 за надані позивачем послуги за період з грудня 2025 року по травень 2026 року, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 107 210,92грн інфляційних втрат та 28 254,55грн 3 % річних.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 107 210,92грн інфляційних втрат та 28 254,55грн 3 % річних, які нараховані за періоди:

- з 19.01.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 590 631,74грн,

- з 16.02.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 840 510,83грн,

- з 30.03.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 720 322,50грн,

- з 14.04.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 854 567,78грн,

- з 11.05.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 739 521,91грн,

- з 03.06.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 756 798,50грн (розрахунок а.с.7-10).

Здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивач провів їх нарахування невірно, з огляду на таке.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води належить сплаті в п`ятиденний період з дня їх вручення.

Як встановлено судом, у кожному із рахунків-фактур зазначено дату його вручення відповідачу, а саме:

- №1438/288620 від 31.12.2025 (за грудень 2025 року) на суму 590 631,74грн - вручений відповідачу 12.01.2025;

- №1438/291690 від 31.01.2026 (за січень 2026 року) на суму 840 510,83грн - вручений відповідачу 10.02.2026;

- №1438/294688 від 28.02.2026 (за лютий 2026 року) на суму 720 322,50грн - вручений відповідачу 25.03.2026;

- №1438/297712 від 31.03.2026 (за березень 2026 року) на суму 854 567,78грн - вручений відповідачу 09.04.2026;

- №1438/300787 від 30.04.2026 (за квітень 2026 року) на суму 739 521,91грн - вручений відповідачу 08.05.2026;

- №1438/303799 від 31.05.2026 (за травень 2026 року) на суму 756 798,50грн - вручений відповідачу 03.06.2026.

З даного приводу суд зауважує, що статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 255 ЦК України врегульовано, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Враховуючи наведене, господарським судом здійснено власний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням вірних періодів. Так, на переконання суду, обґрунтованим та арифметично вірним є нарахування 103 358,14грн інфляційних втрат та 27 573,47грн 3% річних, у такі періоди:

- з 20.01.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 590 631,74грн,

- з 17.02.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 840 510,83грн,

- з 31.03.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 720 322,50грн,

- з 15.04.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 854 567,78грн,

- з 12.05.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 739 521,91грн,

- з 09.06.2026 по 17.06.2026 на суму боргу 756 798,50грн

Відповідно, вимоги КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню. Так, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 103 358,14грн інфляційних втрат та 27 573,47грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 852,78грн інфляційних втрат та 681,08грн 3% річних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Щодо позовних вимог про стягнення 282 723,42грн пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 стаття 549 ЦК України).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в разі прострочки споживачем оплати платiжних документiв в термін, вказаний в договорi, за кожний прострочений день нараховується пеня в розмiрi подвiйної облікової ставки НБУ на день прострочки вiд суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Судом встановлено, що розрахунок пені позивачем здійснено у ті ж самі періоди, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. При цьому, позивачем допущено аналогічні помилки у її нарахуванні.

Господарський суд здійснив власний розрахунок пені, з урахуванням вірних періодів такого нарахування, які у даному випадку збігаються з періодами нарахування інфляційних втрат та 3% річних, визначених судом та встановив що загальний розмір становить 275 896,56грн, які підлягають стягненню з відповідача. Тому, у частині стягнення 6 826,86грн пені суд відмовляє.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства підлягають частковому задоволенню. Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 4 502 353,26грн основного боргу, 103 358,14грн інфляційних втрат, 27 573,47грн 3% річних та 275 896,56грн пені. В частині позовних вимог про стягнення 3 852,78грн інфляційних втрат, 681,08грн 3% річних суд та 6 826,86грн пені, суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Розподіл судових витрат за результатом розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 59 046,50грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №8214 від 17.06.2026 (а.с.6).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладається 58 910,18грн витрат по сплаті судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі через систему "Електронний суд".

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вулиця Миру, будинок 15, код ЄДРПОУ 30273396) на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Чуднівська, будинок 120, код ЄДРПОУ 03344065, р/р IBAN НОМЕР_1 у АТ "Укрексімбанк"):

- 4 502 353,26грн основного боргу,

- 103 358,14грн інфляційних втрат,

- 27 573,47грн 3% річних,

- 275 896,56грн пені,

- 58 910,18грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.10.26

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,

2 - відповідачу - електронний кабінет.