Ухвала суду № 140345796, 06.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

по справі про банкрутство

06.10.2026 Справа № 42/152б

Господарський суд Донецької області у складі Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за заявою ініціюючого кредитора (заявника) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

до боржника Приватного підприємства «Кокс», м. Слов`янськ, Донецька область

про банкрутство

Представники сторін:

від кредиторів: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 18.10.2010 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Слов`янському районі господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Приватного підприємства „КОКС внаслідок його фінансової неспроможності, введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Гартенко В.Ф.

Ухвалою від 15.11.2010 судом постановлено ухвалу за результатами підготовчого засідання.

Ухвалою від 08.02.2011 за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги конкурсних кредиторів Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську, ПАТ „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ «Промінвестбанк в Донецькій області, Слов`янського міського центру зайнятості, Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції, Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Слов`янську, Державного підприємства „Науково дослідний та констукторсько технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади, Промислово будівельної компанії „АлМар у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Постановою від 24.03.2011 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 24.09.2011 та призначений ліквідатор арбітражний керуючий Пашкова Т.Ю.

Ухвалою від 05.10.2011 звільнено активи боржника з податкової застави, строк ліквідаційної процедури продовжений до 24.03.2012.

Ухвалою від 29.03.2012 строк ліквідаційної процедури продовжений до 24.09.2012.

Ухвалою від 08.11.2012 припинені повноваження ліквідатора Пашкової Т.Ю., новим ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Карпенко А.А., встановлений строк ліквідаційної процедури до 08.03.2013.

Ухвалою від 03.09.2013 визнані кредиторські вимоги арбітражної керуючої Пашкової Т.Ю. з виплати заборгованості з оплати послуг.

У зв`язку з виниклою необхідністю строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався, про що судом були постановлені відповідні ухвали.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №42/152б були втрачені.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2015 відновлено втрачену справу №42/152б про банкрутство Приватного підприємства КОКС на стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалою від 22.09.2015 припинені повноваження ліквідатора Карпенка А.А., новим ліквідатором банкрута призначена арбітражна керуюча Харахаш С.Є.

Ухвалою від 03.02.2016 припинені повноваження ліквідатора Харахаш С.Є., новим ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Скалянський В.В.

Ухвалою від 05.09.2017 замінено кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Слов`янську Донецької області на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Ухвалою від 28.07.2020 замінено кредитора Слов`янську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883094) на його правонаступника Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028).

Ухвалою від 02.12.2021 постановлено здійснити заміну назви кредитора з управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську та Слов`янському районі Донецької області на Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою від 02.12.2021 замінено кредитора Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на його правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187).

Ухвалою від 08.12.2021 замінено кредитора Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258) на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).

Ухвалою від 11.12.2025 ліквідатору визначено у строк до 20.01.2026 повідомити суд про хід ліквідаційної процедури та проведені заходи, надати до суду на затвердження звіт про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури з документами в підтвердження проведених заходів та ліквідаційний баланс банкрута. Кредиторам у строк до 20.01.2026 - надати суду письмово викладену позицію з зазначенням аргументів, пояснень та міркувань, щодо подальшого провадження у справі.

Ухвалою від 22.01.2026 відсторонено арбітражного керуючого Скалянського В.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Кокс" за його заявою.

Ухвалою від 26.02.2026 ліквідатором у справі про банкрутство ПП "Кокс" призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли.

Ухвалою від 04.08.2026 відсторонено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Кокс". Зобов`язано комітет кредиторів вирішити на засіданні комітету кредиторів питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі. Протокол засідання комітету кредиторів та відповідне клопотання із заявою обраного арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду у строк до 04.09.2026. Водночас, судом здійснено електронний запит на автоматичне визнання кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі №42/152б про банкрутство ПП "Кокс".

Господарським судом Донецької області на відповідний запит суду отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Адамчука Назарія Володимировича.

Ухвалою від 05.08.2026 арбітражному керуючому Адамчуку Назарію Володимировичу запропоновано до 01.09.2026 надати суду заяву про участь у цій справі у відповідності до вимог частини 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства (за наявності згоди).

Станом 10.09.2026 арбітражним керуючим Адамчуком Н.В. заява про участь у цій справі про банкрутство до суду не подана.

Ухвалою від 10.09.2026 розгляд справи призначено в судовому засіданні 06.10.2026, зобов`язано комітет кредиторів у строк до дати судового засідання вирішити на засіданні комітету кредиторів питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі. Протокол засідання комітету кредиторів та відповідне клопотання із заявою обраного арбітражного керуючого про згоду на участь у справі надати суду. Повідомлено учасників справи про те, що участь у засіданні суду можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів згідно зі статтею 197 ГПК України шляхом подання до суду відповідної заяви/клопотання. Також, повідомлено про те, що з урахуванням обставин пов`язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м.Харків (повітряні тривоги, обстріли, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена, у зв`язку з цим запропонувати сторонам подати до суду письмово викладені пояснення, доводи, міркування, які вони планували надавати у засіданні суду. У разі неможливості проведення судового засідання 06.10.2026 в режимі відеоконференції, розгляд справи буде здійснюватися судом на підставі наявних матеріалів справи, поданих сторонами.

Участь представників учасників справи у судовому засіданні 06.10.2026 не визнавалася як обов`язкова.

Станом на 06.10.2026 ані комітетом кредиторів, ані окремими кредиторами пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатора банкрута та письмових пояснень щодо подальшого провадження у справі до суду не подано.

Суд зазначає, що всі учасники справи були повідомлені про місце, час та дату засідання суду засобом електронного зв`язку.

Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з матеріалами справи учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому числі, права на висловлення своєї позиції щодо стану провадження у справі про банкрутство.

Поряд з цим суд зазначає, що процедури банкрутства, мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Враховуючи належне повідомлення учасників про місце, час та дату засідання суду, не визнання явки учасників справи обов`язковою, поточну ситуацію щодо введення на території України воєнного стану, а також тривалість здійснення провадження у даній справі, підстави для відкладення чи оголошення перерви у судовому засіданні відсутні.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі з огляду на таке:

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі Кодекс України з процедур банкрутства, далі за текстом КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

Входячи зі змісту преамбули КУзПБ, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника у передбачених КУзПБ у справі про банкрутство процедурах.

Така процедура провадження у справі про банкрутство як ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, зокрема виявити та реалізувати виявлене майно боржника задля задоволення за рахунок отриманих від продажу коштів визнаних судом у справі про банкрутство вимог кредиторів (статті 61 - 64 цього Кодексу). Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Водночас КУзПБ закріплено принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство, який полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури. А така стадія провадження у справі про банкрутство як ліквідаційна процедура безпосередньо пов`язана з особою ліквідатора, на якого покладаються численні обов`язки у такій процедурі, зокрема, здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, організовує ліквідатор.

У відповідності до приписів статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 24.03.2011, не може перевищувати 12 місяців. Тобто, ліквідаційна процедура у цій справі триває понад 15 років.

Відповідно до пункту 4 абзацу 1 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Згідно з частиною 1 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Суд ухвалами від 04.08.2026 та від 10.09.2026 зобов`язував кредиторів надати до суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатора банкрута.

Однак станом на теперішній час кредиторами питання, щодо надання суду кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором, не вирішено. Кандидатура арбітражного керуючого для призначення ліквідатора банкрута не надана. Письмових пояснень щодо подальшого провадження у справі кредитори не висловили. Отже кредитори втратили інтерес щодо стану проведення ліквідаційної процедури та подальшої долі банкрута.

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 №8 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, автоматизований відбір кандидатів на призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з дотриманням Закону та цього Положення у всіх випадках призначення вперше арбітражного керуючого та може за ініціативою суду застосовуватись у разі необхідності заміни арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство.

З урахуванням вказаного, судом зроблений електронний запит до Автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство для визначення кандидатури арбітражного керуючого з метою призначення ліквідатором банкрута у справі №42/152б про банкрутство ПП Кокс.

Проте, арбітражний керуючий, кандидатура, який визначений автоматизованою системою, не подав до суду заяви про участь у справі №42/152б в якості ліквідатора банкрута.

Також відсутні заяви від арбітражних керуючих, які самостійно ініціювали би питання щодо їх призначення ліквідатором у справі про банкрутство ПП Кокс, шляхом звернення до суду з відповідною заявою.

При цьому, суд зазначає, що системний аналіз положень статті 28 Кодексу свідчить, що виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство юридичної особи чи неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за його згодою. Отже, арбітражний керуючий не може бути примушений судом до виконання повноважень у справі.

Таким чином, судом вичерпано передбачені процесуальним законом можливості для визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатора банкрута.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що відсутність предмета спору в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Норми статті 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то відсутність предмета спору (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Як встановлено судом у цій справі на час розгляду справи в судовому засіданні 06.10.2026 відсутня особа, яка б виконувала обов`язки та повноваження ліквідатора банкрута ПП «Кокс», тоді як проведення судової процедури ліквідації без участі ліквідатора банкрута є неможливим.

При цьому судом також враховано, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Згідно з матеріалами справи банкрут ПП «КОКС» зареєстрований за адресою: 84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Жовтневої Революції, будинок 16.

Як встановлено судом у цій справі на час розгляду справи в судовому засіданні кредитори письмових пояснень щодо подальшого провадження у справі не висловили. Матеріали справи відновлені лише частково у зв`язку з неможливістю їх відновлення у повному обсязі. Відомості щодо майнового стану банкрута та щодо стану проведення заходів з ліквідації банкрута станом на теперішній час, у суду відсутні.

Кредитори втратили інтерес щодо стану проведення ліквідаційної процедури та подальшої долі банкрута. Так, протягом ліквідаційної процедури кредитори не наводять жодних аргументів та доводів щодо необхідності продовження ліквідаційної процедури за встановлених обставин, з огляду на невизначеність строку ліквідаційної процедури для виконання необхідних дій. Тоді як, будучи учасниками провадження у справі про банкрутство кредитор(и) наділений(і) широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявами з процесуальних питань, реалізуючи які він(и) має(ють) діяти своєчасно та у належний спосіб. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог. Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредиторів, свідчить про відсутність у них зацікавленості в ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства розвитку громад та територій України, в тому числі №1700 від 08.12.2025), Слов`янська міська територіальна громада включена станом на теперішній час до переліку територій, які визначені як території, на яких ведуться (велися) бойові дії, територій можливих бойових дій.

Вказані обставини є перешкодою в проведенні подальших ліквідаційних заходів, внаслідок чого настала об`єктивна неможливість завершити процедуру ліквідації боржника за правилами КУзПБ.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №42/152б на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

У постанові від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Також, суд касаційної інстанції наголосив, що у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 частини 3 статті 65 КУзПБ).

Особливого значення для цієї справи набуває рішення ЄСПЛ у справі "Parinov v. Ukraine" від 10.12.2020, у якому Суд визнав, що тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років є несумісною з вимогою розумного строку, навіть з урахуванням складності відповідної процедури. ЄСПЛ прямо зазначив, що держава не може виправдовувати надмірну тривалість банкрутного провадження пасивністю учасників або особливостями національного законодавства.

Суд також бере до уваги підхід ЄСПЛ, викладений у рішенні "Sьrmeli v. Germany", відповідно до якого відсутність у національній правовій системі ефективних механізмів припинення надмірно тривалих проваджень сама по собі становить порушення ст. 6 Конвенції.

У цій справі зокрема державні органи - кредитори, протягом тривалого часу не вживали активних процесуальних дій, не забезпечили належної реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків у частині участі в процедурі та вирішення питань, необхідних для її продовження; за умов, коли суд вичерпував передбачені процесуальні можливості для визначення ліквідатора, така поведінка кредиторів у взаємозв`язку з іншими встановленими обставинами підтверджує безрезультатність подальшого провадження. За таких умов покладення негативних наслідків такої бездіяльності на суд або на інших учасників провадження суперечило б принципу належного урядування та стандартам ЄСПЛ.

Верховний Суд наголошує, що подальше формальне продовження провадження у справі про банкрутство за відсутності підтверджених даних про ліквідаційну масу боржника, ліквідатора та реальної перспективи задоволення вимог кредиторів не лише не відповідає завданням КУзПБ, а й створює ситуацію правової невизначеності, яка, згідно з практикою ЄСПЛ, є несумісною з принципом верховенства права.

Отже, закриття провадження у справі за таких обставин є не проявом обмеження доступу до правосуддя, а навпаки - засобом відновлення балансу між правом на суд та вимогою розумного строку, що відповідає як положенням статті 6 Конвенції, так і усталеній практиці ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що провадження у справі №42/152б про банкрутство ПП «Кокс» триває з 18.10.2010; понад 15 років на стадії ліквідаційної процедури; ліквідаційна процедура об`єктивно не здійснюється у зв`язку з відсутністю ліквідатора; при цьому відсутність дієвого ліквідатора унеможливлює виконання комплексу дій, передбачених розділом IV КУзПБ; відсутність інтересу кредиторів щодо стану проведення ліквідаційної процедури та подальшої долі банкрута; відсутність інформації щодо майнових активів банкрута та безперспективність очікування завершення судових процесів, результати яких за наведених обставин ніяким чином не вплинуть на збільшення (поповнення) ліквідаційної маси, а також для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ПП «Кокс», відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 та від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/104б, від 22.01.2026 у справі № 5027/805-б/2012.

Згідно із частиною 8 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому суд зауважує, що закриття провадження у справі про банкрутство за наведених умов та обставин не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості та виключення ПП «Кокс» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань, на судових захист.

Зазначені висновки відповідають меті та цілям здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема на стадії ліквідації боржника, а також такій ознаці як строковість здійснення провадження та відповідних процедур у справі про банкрутство як гарантії права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Також суд наголошує, що положення частина 3 статті 65 КУзПБ унормовують, що виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 2, 9, 41, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 42, 77-79, 86, 231, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №42/152б про банкрутство Приватного підприємства «Кокс» (код ЄДРПОУ: 13515237).

Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів Приватного підприємства «Кокс» (код ЄДРПОУ: 13515237).

Копію даної ухвали надіслати боржнику, кредиторам, податковому органу, органу ДВС за місцезнаходженням боржника, державному органу з питань банкрутства, а також державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття 06.10.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ГПК України.

Повний текс ухвали складено та підписано 06.10.2026.

Суддя М.О. Лейба