Ухвала суду № 140345520, 05.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 р. Справа № 902/1775/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1775/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1775/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання у справі на 07.09.2026 року.

06.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

17.06.2026 року до суду від ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 17.06.2026 року (вх. № 01-32/886/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 58 434,40 грн у справі №902/1775/25.

Ухвалою від 19.06.2026 року вказану заяву призначено до розгляду на 05.10.2026 року.

Натомість, 04.09.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення №02-1201/9622 від 04.09.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс", де зазначено про визнання заявлених вимог.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Так, заява мотивована тим, що відповідно до укладеного Договору № 2693810 про надання споживчого кредиту від 15.12.2021 року (далі - Кредитний договір) між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі - Первісний Кредитор) та Боржником, Боржник отримав кредит у загальному розмірі 10000,00 гривень, терміном на 10.12.2022 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітованою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Боржником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Боржника з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правил кредитування (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті Первісного кредитора.

На підтвердження переказу суми кредиту на платіжну картку Боржника, на підставі Кредитного договору, надано довідку надавача платіжних послуг про переказ коштів, що є належним доказом передачі грошових коштів Боржнику.

Боржник відповідно до умов Кредитного договору, Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 15.12.2021 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором надісланий на номер телефону Боржника (зазначений у договорі).

Кредитні кошти були перераховані Боржнику на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (завірена копія довідки надавача платіжних послуг про переказ коштів додається).

Згідно договору факторингу 28/06/23 від 28.06.2023 року укладеного між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (Клієнт) та ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" (Фактор), право вимоги за Договором № 2693810 про надання споживчого кредиту від 15.12.2021 року перейшло до ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс".

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

В порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором Боржник має заборгованість перед Кредитором у розмірі 58 434,40 грн, яка складається з:

10 000,00 гривень - заборгованість за кредитом;

41 012,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору;

2422,40 - витрати зі сплати судового збору;

5000,00 - витрати на професійну правничу допомогу.

Козятинським міськрайонним судом Вінницької області винесено заочне рішення по справі № 133/1344/24 від 16.04.2026 року за позовом ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено повністю.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" суму заборгованості за Кредитним договором №2693810 від 15.12.2021 в розмірі 51012 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 10000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 41012,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" 5000 тисяч гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На даний час Боржник продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за Кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав Кредитора.

Враховуючи наведене, ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" просить суд визнати його кредитором у даній справі з грошовими вимогами загальною сумою 58 434,40 грн., а також судовий збір в сумі 5 324,80 грн.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Арбітражний керуючий Белінська Н.О. в повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс", зазначає про визнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 06.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" б/н від 17.06.2026 року (вх. № 01-32/886/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1775/25 надійшла до суду 17.06.2026 року (сформована в системі "Електронний суд" 17.06.2026 року), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2026 року у справі №133/1344/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" суму заборгованості за Кредитним договором №2693810 від 15.12.2021 в розмірі 51012 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 10000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 41012,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" 5000 тисяч гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2026 року у справі №133/1344/24 набрало законної сили 19.05.2026 року.

Так, під час розгляду цивільної справи, судом встановлено, що 15.12.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2693810 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідачу було надано 10000,00 грн. строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,99% в день.

Відповідно до Договору, укладення цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ТС Товариства. Відповідач в особистому кабінеті підписав даний договір шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором К740.

28.06.2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" передало (відступило) ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №2693810 від 15.12.2021.

Відповідно до підпунктів 1.1.- 1.3. пункту 1, предметом договору є те, що на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта (Первісного кредитора) у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників, придбаних від Клієнта за цим Договором, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс") є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 51012,00 грн., із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 41012,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення загального залишку заборгованості за наданим кредитом в розмірі 51012,00 грн., із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 41012,00 грн., та яка утворилась в зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань.

Обставин, які б спростовували посилання представника позивача щодо наявності боргу суду не надано; проте з долученого розрахунку заборгованості судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає сума, заявлена у позові.

Отже, відповідач, не виконує своїх зобов`язань по кредитному договору, утворену заборгованість добровільно не погашає, а отже - є підстави для задоволення заявлених вимог.

Також у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при поданні позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн.

На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви долучено: копію договору про надання правової допомоги №03/07/2023 від 03.07.2023, укладений між позивачем та адвокатом Руденком К.В., копію акту №28 від 08.01.2024 про отримання правової допомоги адвокатом, копію рахунку за надані послуги та копію платіжної інструкції на суму 50000,00 грн.

В копії витягу з реєстру №1 акту про отримання правової допомоги від 08.01.2024 зазначено обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача та їх вартість: підготовка позовної заяви 5000 грн.

Суд приходить до висновку про задоволення компенсації витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".

Отже, встановлені вказаним вище рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2026 року у справі №133/1344/24, обставини щодо наявної заборгованості боржника за кредитним договором №2693810 від 15.12.2021 року, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" в загальній сумі 58 434,40 грн. не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Водночас, суд зауважує, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" не надано.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" б/н від 17.06.2026 року (вх. № 01-32/886/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1775/25 та визнання заявлених вимог в розмірі 58 434,40 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви у справі № 902/1775/25, підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" б/н від 17.06.2026 року (вх. № 01-32/886/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1775/25, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" (бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 41915308) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 58 434,40 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1775/25.

3. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1775/25.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Факторинг Партнерс" - office@factoringp.ua; представникам ТОВ "Факторинг Партнерс" адвокату Мікрюкову С.В.- ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" - legal@ukrglobal-finance.com.ua, представнику ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" адвокату Руденку К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.