Рішення № 140343946, 05.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/8589/26

Провадження № 2/552/4856/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді -Гончарової А.О.,

за участю секретаря - Обуховського В.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВ « ФК «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

??? ? ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна ТОВ « ФК «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що 04.11.2025 між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (надалі за текстом - Позивач, Кредитор, ТОВ «ФК «Суперіум»), було укладено Договір кредиту № 9068. Відповідно до п. 1.1. Договору позики Кредитор зобов`язувався надати Позичальнику грошові кошти у сумі 6000 грн. (надалі за текстом - Кредит) для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надається шляхом перерахування Кредитором грошових коштів у національній валюті України - гривня, на поточний рахунок (платіжна карта «VISA» та «MASTERCARD») відкритий на ім`я Позичальника в банківській установі на території України (за виключенням поточних рахунків для виплат по заробітній платі або пенсії, інших соціальних виплат).

В зв`язку з неналежним виконанням умов Договору кредиту, станом на 07.08.2026р. у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальному

розмірі 22020грн. яка складається з:

Заборгованість по тілу 6000грн.

Заборгованість по відстокам 5940грн.

Заборгованість по комісії 0грн.

Штраф10080грн.

Отже, позивач просив суд стягнути з Відповідача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в загальному розмірі 22020грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовомнадав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду цивільної справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подавав, жодних пояснень не надав. Рекомендоване поштове повідомлення, яке було направлено на адресу відповідача, повернулось до суду із позначкою: « адресат відсутній», суд прийшов до висновку що розгляд справи може бути здійснено, та винесено заочне рішення відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.11.2025 між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», було укладено Договір кредиту № 9068.

Також встановлено що Договір кредиту № 9068 підписно простим електронним підписом.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), так згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на вказане вище, суд вважає, що між сторонами правомірно укладений кредитний договір в електронній формі та у відповідності до вимог закону.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Щодо заборгованості по тілу кредиту та нарахованим відсоткам (заборгованість по тілу 6000грн, заборгованість по відстокам 5940грн) суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, надана позивачем в якості доказів, судом встановлно факт нарахування заборгованості в межах строку кредитного договору.

Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів. Прострочення виконання зобов`язання, в свою чергу, є його порушенням.

Відповідно до ч.1 ст. 1048, ч 1 ст. 1054 ЦК кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо застосування штрафу у розмірі 10080гривень, суд зазначає наступне.

За п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що вимоги щодо стягнення штрафу з боржника задоволенню не підлягають. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за заборгованість за тілом кредиту - 6000 гривень;заборгованість за нарахованими процентами - 5940 гривень;

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 54 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1437,70 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,12,81,141,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

?????? ВИРІШИВ:

Позов ТОВ « ФК «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в сумі 11940, 00 грн , яка складається з: тіла кредиту - 6000 гривень, заборгованості за нарахованими процентами - 5940 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) судовий збір в сумі 1437,70 гривень

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.

Суддя ?????????А.О. Гончарова

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (скорочена назва - ТОВ «ФК «Суперіум») ел. пошта fcsuperium@gmail.com тел. 380674049754 адреса Україна, 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23- А, нежитлове приміщення №35А ЄДРПОУ 42024152.

Відповідач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_1 , e-mail: невідомий РНОКПП НОМЕР_1