Вирок № 140340100, 06.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 760/20069/17

провадження № 1-кп/760/179/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 р. за № 12015100090006595, за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, заміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працевлаштованої адвокатом,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - у заподіянні потерпілому ОСОБА_12 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, формулювання якого викладене в обвинувальному акті, затвердженому 08.09.2017 прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області молодшим радником юстиції ОСОБА_13 , та яке за наслідками проведеного судового розгляду визнане судом недоведеним.

А саме, зі змісту обвинувального акту слідує, що:

04.07.2014 близько 12 години ОСОБА_5 та ОСОБА_12 перебували в приміщенні юридичної компанії « Центр конфліктології та права » за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 25/40 , де святкували день народження ОСОБА_12 , яке було напередодні.

Під час святкування за зазначеною вище адресою ОСОБА_12 та ОСОБА_5 вживали спиртні напої.

Цього ж дня, близько 17 години, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 власним автомобілем останньої «Тойота РАВ-4» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 поїхали додому за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_5 сіла за кермо автомобіля, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння.

Під час прямування додому між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 виникла побутова сварка на грунті того, що 03.07.2014 у кафе « Мафія » ОСОБА_12 начебто злякався осіб, які намагалися побити та ображали ОСОБА_5 під час їх перебування у вказаному вище кафе.

В подальшому сварка між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , які обоє перебували в стані алкогольного сп?яніння, продовжилась в квартирі АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 .

Під час зазначеної вище сварки ОСОБА_12 намагався залишити приміщення вказаної квартири з метою припинення сварки, однак ОСОБА_5 , маючи намір перешкодити ОСОБА_12 у цьому, зачинила вхідні двері на ключ, який у подальшому заховала від нього.

У ході подальшої сварки, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень.

З метою реалізації умислу, спрямованого на заподіяння ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 зайшла до кухні, де з підставки взяла кухонний ніж торгівельної марки «Вінзер», після чого відразу ж повернулася до коридору квартири, де на той час перебував ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 підійшла до ОСОБА_12 , тримаючи ніж у своїй правій руці, після чого умисно нанесла ОСОБА_12 один удар ножем у верхню частину черева.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тяжких тілесних

ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_5 умисно нанесла останньому другий удар ножем у ліву верхню частину його грудної клітки.

У подальшому, з метою знищення доказів своєї протиправної діяльності, пов?язаної з умисним заподіянням ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 заховала ніж торгівельної марки «Вінзер», за допомогою якого вона спричинила йому тілесні ушкодження, у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

Своїми протиправними діями, які виявились в умисному нанесенні ОСОБА_12 одного удару ножем у верхню частину черева та одного удару ножем у ліву верхню частину його грудної клітки, ОСОБА_5 заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки: рани на передній поверхні грудної клітки зліва по переднє-паховій лінії в проекції шостого - міжребер?я, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні до середини, по ходу якого ушкоджені м?які тканини грудної стінки, міжреберну артерію, шосте ребро, проникаючого у ліву плевральну порожнину з явищами гемопневмотораксу,

- проникаючого колото-різаного поранення живота: рани на передній черевній стінці по серединній лінії у верхній третині (епігастральна ділянка) з вистоянням прядки сальника, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні до середини, по ходу якого ушкоджені м?які тканини черевної стінки, проникаючого, у черевну порожнину з пораненням шлунково-кишкової зв?язки та задньої стінки шлунку,

які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2088/E від 27.10.2015 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

У кримінальному провадженні, потерпілим ОСОБА_12 до обвинуваченої ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов, відповідно до змісту якого потерпілий просив суд стягнути із ОСОБА_5 на свою користь матеріальну та моральну шкоду, спричинену йому внаслідок заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, у розмірі 1 000 000 грн. /т. 1 а. с. 28-29/.

31.01.2018 до суду надійшла уточнена позовна заява від потерпілого ОСОБА_12 , відповідно до змісту якої потерпілий просив суд стягнути із ОСОБА_5 на свою користь матеріальну та моральну шкоду, спричинену внаслідок заподіяння йому умисного тяжкого тілесного ушкодження, у розмірі 3 000 000 грн. /т. 1 а. с. 82-83/.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 04.07.2014 близько 18:30 ОСОБА_5 , з якою він на той час проживав у цивільному шлюбі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, та перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , умисно спричинила йому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого він переніс декілька хірургічних операцій, що призвело до втрати 1/3 працездатності та отримання ним 2 групи інвалідності, ряду захворювань, пов`язаних із серцево-легеневою недостатністю та захворювань шлунку.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, суду пояснила, що у 2014 році вона познайомилась з потерпілим ОСОБА_12 , який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини. Згодом їй стало відомо про ці факти його минулого життя, які він ретельно від неї приховував, та чому він перебував понад 11 років у місцях позбавлення волі. ОСОБА_12 не мав постійного місця роботи та стабільного доходу. Певний час він працював у адвоката ОСОБА_15 , однак той його звільнив за підозру у викраденні грошових коштів. Коли вона дізналася про це, між ними неодноразово виникали конфлікти, а стосунки суттєво погіршилися. Повідомила суду, що у липні 2014 року ОСОБА_12 запросив її на святкування свого дня народження до офісу адвоката ОСОБА_15 (приміщення юридичної компанії « Центр конфліктології та права »). Зважаючи на те, що вона була за кермом автомобіля, алкогольних напоїв у офісі ОСОБА_16 вона не вживала. Під час святкування ОСОБА_12 вжив значну кількість міцних алкогольних напоїв, після чого почав поводитися агресивно та неадекватно. У зв`язку з цим вона запропонувала припинити святкування та їхати додому. Під час поїздки додому з офісу між ними в автомобілі виникла словесна перепалка, ОСОБА_12 звинувачував її у зневажливому ставленні до себе. Аби не терпіти подальші образи від нього, вона зупинила автомобіль і висадила ОСОБА_12 в районі Індустріального мосту. На той момент у ОСОБА_12 були відсутні будь-які тілесні ушкодження. Після цього, вона самостійно доїхала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та деякий час перебувала у квартирі одна. Приблизно через дві години, орієнтовно між 19:30 та 20:00 04.07.2014 у домофон зателефонував ОСОБА_12 , вона відчинила йому двері, та побачила його закривавленим, в районі живота в нього мались поранення. На її запитання, що трапилось, ОСОБА_12 повідомив, що на вулиці біля магазину у нього виник конфлікт із невідомими особами, під час якого йому нанесли тілесні ушкодження, просив не викликати поліцію та швидку. Вона відвела його до зали, де він сів на пуф, і почала надавати первинну медичну допомогу. Повідомила суд, що у цей час ОСОБА_12 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, кричав на неї, вихопив з її рук телефон та викинув, потім вдарив її по обличчю. Після чого, вона викликала поліцію та швидку медичну допомогу, а також зателефонувала матері ОСОБА_12 . Згодом до квартири прибули працівники поліції, лікарі швидкої медичної допомоги, а також подружжя ОСОБА_17 , яких, як їй відомо, викликала мати ОСОБА_12 . Подружжя ОСОБА_17 допомогли транспортувати ОСОБА_12 до карети швидкої медичної допомоги. У квартирі та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_12 спочатку заявляв, що побився на вулиці, а потім почав стверджувати, що порізи йому нанесла обвинувачена. Вона поїхала разом із ОСОБА_12 до лікарні, де перебувала разом з ним у палаті, надавала кошти на його лікування. До лікарні приїздив слідчий, відбирав у ОСОБА_12 пояснення, та він пояснював, що обвинувачена ОСОБА_5 не має жодного відношення до нанесення йому тілесних ушкоджень. Повідомила суд, що огляд місця події 04.07.2014 чи протягом наступних двох тижнів у її квартирі не проводився, жодних речей не вилучалося. До нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 обвинувачена жодним чином не причетна. Зазначила, що фізично ОСОБА_12 був значно більшим та сильнішим за неї, і вона його побоювалася. Надалі, після виписки з лікарні вони з ОСОБА_12 продовжували спільне проживання до квітня 2015 року. Причиною цьому стало те, що у квітні 2015 року, після дня народження його матері, ОСОБА_12 викрав із сейфа ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 25 000 доларів США та втік до Білорусі, де витрачав ці кошти на власний розсуд. Вона у свою чергу звернулась до поліції із заявою про вчинення ОСОБА_12 відносно неї кримінального правопорушення, та було зареєстровано кримінальне провадження. Після цього випадку будь-які стосунки між ними було остаточно припинено. У подальшому, їй стало відомо, що ОСОБА_12 почав звинувачувати її у нанесенні йому тілесних ушкоджень, внаслідок чого у липні 2015 року було зареєстровано кримінальне провадження, в якому їй було повідомлено про підозру. Вважає, що ОСОБА_12 обмовив її, надавши органу досудового розслідування неправдиву інформацію про причетність ОСОБА_5 до нанесення йому тілесних ушкоджень, тим самим маючи на меті вимагати від неї грошові кошти, оскільки неодноразово під час спільного проживання він звертався до неї із проханнями проінвестувати кошти у його бізнес-ідеї, на що вона відмовляла, оскільки вони були побудовані на шахрайстві. З того часу, на її переконання, він мав на неї із цього приводу образу, а тому реєстрацію даного кримінального провадження та подальші показання ОСОБА_12 проти неї, на її думку, були спрямовані на вимагання від неї грошових коштів. Крім того, зазначила, що, на її думку, реєстрація вказаного кримінального провадження проти неї також пов`язана зі здійсненням нею професійної адвокатської діяльності. На той момент вона здійснювала захист російського розвідника ОСОБА_18 , а її колега та партнер ОСОБА_19 здійснював захист ОСОБА_20 . З боку Головної військової прокуратури та Київської обласної прокуратури здійснювався значний тиск на неї та ОСОБА_21 через відкриття ними матеріалів сторони захисту, якими спростовувалась версія сторони обвинувачення. Під час обшуку за місцем її проживання, який було проведено у грудні 2015 року (через півтора роки після подій 04.07.2014) у її квартирі вилучили кухонний ніж, який за описом та характеристиками не відповідав опису знаряддя та не був фірми "Winzer", про який зазначається в обвинувальному акті. При цьому, жодних слідів крові на ньому виявлено не було. Зазначила, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б вказували на її причетність до нанесення ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень. У зв`язку із чим, просила суд виправдати її за пред`явленим їй обвинуваченням за ч. 1 ст. 121 КК України, про що постановити виправдувальний вирок.

Пред`явлений до обвинуваченої цивільний позов, обвинувачена ОСОБА_5 не визнала з підстав непричетності останньої до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

До видалення суду до нарадчої кімнати, суд роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_5 , що на час розгляду кримінального провадження, а саме - 15.07.2025 року, сплили строки давності притягнення останньої до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України, що може бути підставою для закриття кримінального провадження відносно відповідно до приписів ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на що обвинувачена ОСОБА_5 повідомила суд, що просить продовжувати судовий розгляд у загальному порядку та за наслідками судового розгляду постановити відносно неї виправдувальний вирок, повідомила, що вона заперечує проти закриття кримінального провадження по причині закінчення строків давності.

В якості доказів, на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, стороною обвинувачення були подані наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду:

-Заява ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2015 р., відповідно до якої останній повідомляє, що в ході сімейної сварки з адвокатом ОСОБА_5 04 липня 2014 року йому були нанесені два удари кухонним ножем, один у серце, другий у шлунок. Наполягає на порушенні кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , просить надати йому державну охорону у зв`язку із погрозами вбивства /т. 1 а. с. 165/;

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2015, відповідно до якого ОСОБА_12 повідомляє, що 04.07.2014 у вечірній час доби за адресою: АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_5 нанесла йому кухонним ножем тілесні ушкодження /т. 1 а. с. 166/;

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.06.2015, відповідно до якого ОСОБА_22 04.07.2014 приблизно о 19:30 по АДРЕСА_3 ОСОБА_5 нанесла ножові поранення її сину ОСОБА_12 , чим спричинила йому фізичний біль /т. 1 а. с. 167/;

-Витяг з кримінального провадження № 12015100090006595, зі змісту якого слідує, що за заявою ОСОБА_12 09.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 1 ст. 125 КК України за обставинами того, що 04.07.2014 у вечірній час доби за адресою АДРЕСА_3 невстановлена особа завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_12 /т. 1 а. с. 168/;

-Клопотання ОСОБА_12 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12015100090006595 /т. 1 а. с. 170/;

-Постанова першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_23 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 слідчим слідчого відділу Головного управління Національної поліції у Київській області у зв`язку із неефективністю досудового розслідування /т. 1 а. с. 171-172/;

-Постанова прокурора Київської області від 24.12.2015 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015100090006595 /т. 1 а. с. 174-175/;

-Постанова заступника начальника Головного управління Національної поліції в Київській області про визначення групи слідчих від 02.12.2015 /т. 1 а. с. 176-177/;

-Протокол проведення слідчого експерименту від 15.10.2015 за участю потерпілого ОСОБА_12 та фототаблицю до нього, зі змісту якого слідує, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій особи, проведено слідчий експеримент у приміщенні службового кабінету № 205 Солом`янського РУГУМВС України у м. Києві за адресою м. Київ, пр. Повітрофлотський, 49 . Під час проведення вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_12 розповів про те, що 03 липня 2014 року в нього був день народження, який він святкував із ОСОБА_5 у кафе « Мафія », де вони спільно вживали алкогольні напої. У подальшому у кафе виник конфлікт, спровокований ОСОБА_5 , який він залагодив, після чого ОСОБА_5 почала ображати його чоловічу гідність, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт. 04.07.2014 ОСОБА_12 та ОСОБА_5 для продовження святкування його дня народження поїхали за місцем роботи ОСОБА_12 , після чого вони повернулись додому, перебуваючи обоє у стані алкогольного сп`яніння, та за місцем проживання між ними виник конфлікт, під час якого він вдарив ОСОБА_5 долонею руки у ліве вухо. Подія відбувалась біля вхідних дверей до квартири. Після чого, ОСОБА_5 побігла на кухню, звідки швидко повернулась, тримаючи у правій руці кухонний ніж «Вінзер», довжина леза якого становила приблизно 20-22 см. Тримаючи у правій руці ніж, від корпусу прямим ударом руки, ОСОБА_5 завдала різкий удар у верхню зону живота (надчеревину) ОСОБА_12 , після чого різко витягнула ніж та продовжила тримати його у правій руці. Після чого, він побачив своє поранення. Далі, він почав захищатись сумкою із речами, які були в його правій руці. Крім того, потерпілий ОСОБА_12 зауважив, що в момент завдання удару ОСОБА_5 знаходилась на відстані приблизно 1 метр від нього. Після цього, коли ОСОБА_12 відмахнувся сумкою, яку тримав у правій руці - ОСОБА_5 , яка знаходилась на відстані приблизно 1 м. від нього, ударом ножа, який тримала в правій руці, завдала тілесного ушкодження в бічну зону грудей, ребер лівої сторони тулуба потерпілого, після чого останні відчув слабкість, та сів на підлогу, спиною до стіни. Обидва удари, зі слів потерпілого, ОСОБА_5 завдавала, знаходячись в положенні обличчям до нього, а він знаходився навпроти ОСОБА_5 . Вказані дії ОСОБА_5 ОСОБА_12 продемонстрував за допомогою імітованого ніж предмету, удари та місце розміщення поранень показав на тілі статиста. Спосіб завдання тілесних ушкоджень сфотографовано. Крім того, потерпілий ОСОБА_12 звернув увагу на те, що сліди його крові були на підлозі біля входу та на стінах /т. 1 а. с. 178-179/;

-Протокол огляду від 24.12.2015 та фототаблицю до нього, відповідно до якого предметом огляду являється під`їзд будинку АДРЕСА_6 , вхід до під`їзду здійснюється через металеві двері. У подальшому, піднявшись на 12-й поверх, було оглянуто сходову клітину, та оглядом двері до квартири № 66 встановлено, що двері обладнані глазком та відео-домофоном. В лівому верхньому куті є таблична про те, що квартира належить адвокату. Оглядом двері квартири, стін та підлоги навколо дверей та вищевказаних приміщень слідів речовини бурого кольору, схожих на кров, не виявлено /т. 1 а. с.189-195/;

-Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2016, зі змісту якого слідує, що останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в заподіянні ОСОБА_12 умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та супровідні документи (протокол про відмову в отриманні повідомлення про підозру від 21.01.2016, DVD-диск із фіксацією подій вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, протокол огляду відеозапису від 21.01.2016 обставин вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру) /т. 1 а. с. 196-204/;

-Постанова слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 17.02.2016 про визнання та приєднання до провадження речових доказів, відповідно до якої DVD-диск з відеозаписом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 та допиту підозрюваної ОСОБА_5 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження /т. 1 а. с. 205-206/;

-Постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 22.06.2016 про зупинення досудового розслідування, відповідно до змісту якої досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 зупинено у зв`язку із тяжкою хворобою підозрюваної ОСОБА_5 . У постанові відображено, що 13.06.2016 від підозрюваної ОСОБА_5 надійшло клопотання про зупинення досудового розслідування у зв`язку із перебуванням у декретній відпустці /т. 1 а. с. 207-209/;

-Постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області про відновлення досудового розслідування від 20.01.2017, відповідно до змісту якої досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 відновлено з метою проведення слідчих (розшукових) дій /т. 1 а. с. 270-271/;

-Постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 23.01.2017 про зупинення досудового розслідування, відповідно до якої досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 зупинено у зв`язку із тяжкою хворобою підозрюваної ОСОБА_5 . Зі змісту постанови слідує, що від підозрюваної ОСОБА_5 13.06.2016 надійшло клопотання про зупинення досудового розслідування у зв`язку із перебуванням у декретній відпустці /т. 1 а. с. 212-214/;

-Постанова заступника прокурора Київської області від 18.01.2017 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 /т. 1 а. с. 215-216/;

-Постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області про відновлення досудового розслідування від 04.07.2017, зі змісту якої слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015 відновлено з метою проведення слідчих (розшукових) дій /т. 1 а. с. 217-218/;

-Клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві без дати про тимчасовий доступ до речей та документів стосовно отримання тимчасового доступу до медичної документації ОСОБА_12 /т. 1 а. с. 219/;

-Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.07.2015 по справі № 760/13916/15, на підставі якої надано старшому слідчому СВ Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_24 доступ до медичної картки амбулаторного хворого, медичної картки стаціонарного хворого, результатів рентген, КТ та МРТ досліджень ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8 , з можливістю їх тимчасового вилучення, які зберігаються в КЗ КОР Київська обласна клінічна лікарня , яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1 /т. 1 а. с. 220/;

-Постанова слідчого від 16.10.2015 про призначення судово-медичної експертизи стосовно заподіяних ОСОБА_12 тілесних ушкоджень /т. 1 а. с. 221-222/;

-Висновок експерта № 2088/Е від 27.10.2015, відповідно до змісту якого слідує, що дані наданої медичної документації на ім?я ОСОБА_12 , 1982 р.н., свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 04.07.2014 о 19:14 у нього мали місце тілесні ушкодження:

проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: рана на передній поверхні грудної клітки зліва по переднє-пахвовій лінії в проекції 6 міжреберія, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м?які тканини грудної стінки, міжреберна артерія, 6 ребро, проникає у ліву плевральну порожнину з явищами гемопневмотораксу (наявність у плевральній порожнині до 250мл крові, повітря);

проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці майже по серединній лінії в верхній третині (епігастральна ділянка) з вистоянням прядки сальника,від якої відходить рановий канал, направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м?які тканини черевної стінки, проникає у черевну порожнину з пораненням шлунково-кишкової зв?язки та задньої стінки шлунку.

У відповідності до п. 2.1.3 «й», «к» «Правил», зазначені тілесні ушкодження, відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони утворились внаслідок двох травматичних дій гострим предметом, якому притаманні колюче-ріжучі властивості по типу клинка ножа), не виключається при умовах на які вказує потерпілий ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту від 15.10.2015 за його участю, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 04.07.2014.

Характер, локалізація та тяжкість виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, не виключають можливість виконувати будь-які активні самостійні дії (рухатись, кричати і т.д.) після їх заподіяння, але тривалість їх пов?язана з індивідуальними особливостями організму.

Судово-медичних даних для відповіді на питання постанови «Чи можливо визначити у якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_12 , а також взаєморозташування і відстань нападника у момент заподіяння кожного із наявних у останнього тілесних ушкоджень?» за даними представленої медичної документації, немає /т. 1 а. с. 223-228/;

-Довідки №№ 59, 60 від 18.03.2016, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_12 не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога /т. 1 а. с. 229/;

-Характеристика на ОСОБА_12 від сільського голови Максимовицької сільської ради від 18.03.2016 за № 138, відповідно до якої ОСОБА_25 за місцем реєстрації у м. Максимовичі Поліського району Київської області не проживає, компрометуючих даних в виконкомі сільської ради відносно нього немає /т. 1 а. с. 230/;

-Постанова старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.05.2016 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_12 , на вирішення якої слідчим були поставлені питання: 1) Чи страждає потерпілий у кримінальному провадженні - ОСОБА_12 , психічними розладами, якщо так, то до якої категорії хворобливих станів належать дані психічні розлади - хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки? 2) Чи міг ОСОБА_12 у період звернення до правоохоронних органів з заявою щодо вчинення адвокатом ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України усвідомлювати свої дії та керувати ними? 3) Чи страждає ОСОБА_12 на даний час хронічними або тимчасовими розладами, та чи може він усвідомлювати свої дії та керувати ними? 4) Чи потребує ОСОБА_12 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме? 5) Яка загальна психологічна характеристика потерпілого ОСОБА_12 (темперамент, характер, нахили, потребо-емоційна сфера тощо)? 6) Які індивідуально-психологічні особливості (запальність, замкненість, крайня обережність, агресивність, жорстокість тощо) ОСОБА_12 мають яскраво виражений характер та чи могли вони суттєво вплинути на характер його дій щодо переслідування адвоката ОСОБА_5 .? 7) Чи здатен ОСОБА_12 з урахуванням рівня його розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

Зі змісту постанови слідчого слідує, що 11.05.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання ОСОБА_5 про проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи потерпілому у даному кримінальному провадженні ОСОБА_12 та зобов`язано орган досудового розслідування провести вище згадану експертизу з метою визначення психічного стану потерпілого в Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи /т. 1 а. с. 231-233/;

-Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.05.2016 у справі № 757/7880/16, на підставі якої було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12015100090006595 із переліком питань, викладених у подальшому у постанові слідчого від 27.05.2016. В ухвалі слідчого судді відображено, що в судовому засіданні, в обґрунтування зазначеного клопотання, адвокат ОСОБА_5 зазначила, що у зв`язку з особистим переслідуванням її як потерпілої у кримінальному провадженні - ОСОБА_12 , погрозами на її адресу, втручання в її адвокатську професійну діяльність, а також наявністю кримінальних проваджень №№420151000900000129, 12015100090005717, 12015100090007014 про вчинення ОСОБА_12 щодо неї кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 397 КК України, є підстави сумніватись у розумінні значення своїх дій потерпілим. Так, з метою з`ясування дійсних мотивів подання заяви про сфальсифіковане щодо неї, захисника громадянина рф ОСОБА_18 кримінального провадження за ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_12 та ведення подальшої діяльності, спрямованої на втручання та перешкоджання здійснення нею адвокатської діяльності, обов`язковим слід визнати призначення та проведення у кримінальному провадженні психолого-психіатричної експертизи щодо дій ОСОБА_12 /т. 1 а. с. 234-235/;

-Висновок судово-психіатричного експерта № 124 від 23.03.2016, відповідно до змісту якого слідує, що ОСОБА_12 у період під час скоєння відносно нього протиправних дій та в даний час на будь-які психічні захворювання не страждав і не страждає, в тому числі в тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився; ОСОБА_12 міг під час скоєння відносно нього протиправних дій усвідомлювати характер та значення цих дій; ОСОБА_12 може правильно сприймати характер та значення скоєних відносно нього протиправних дій та давати про них відповідні покази.

Відповідно до п. 17 Висновку вбачається, що на вирішення експерта були поставлені наступні питання, на які експерт надав відповіді у п. 23 Висновку, а саме: Чи страждав потерпілий ОСОБА_12 на час вчинення щодо нього кримінального правопорушення будь-яким психічним захворювання, в тому числі і тимчасовим розладом психічної діяльності ? ; Чи є у потерпілого ОСОБА_12 ознаки будь-якого психічного захворювання на даний час? ; Чи міг потерпілий ОСОБА_12 під час скоєння відносно нього протиправних дій усвідомлювати характер та значення цих дій? Чи може потерпілий ОСОБА_12 правильно сприймати характер та значення скоєних відносно нього протиправних дій та давати про них відповідні покази ? /т. 1 а. с. 236-239/;

-Протокол про здійснення перегляду та вивчення знятої інформації від 05.07.2017 року, відповідно до якого було здійснено перегляд інформації, що знаходиться на оптичному CD-RW диску «esperanza», унікальний номер DWDC48UC31073708, який було надано потерпілим ОСОБА_12 , на якому міститься 24 файли - фотографії ОСОБА_5 , її неповнолітнього сина ОСОБА_26 , сина рідної сестри ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_12 , а також скрін-шотів переписок між потерпілим та ОСОБА_5 в соціальній мережі Фейсбук, файл із зображенням Витягу з кримінального провадження № 12015100090008160 від 22.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, зі слів потерпілого ОСОБА_12 , зазначене кримінальне провадження розпочато Солом`янським УП ГУНП у м. Києві безпосередньо за його заявою з приводу крадіжки ОСОБА_5 статутних документів та печатки ГО « 13-й район », паспорту громадянина України для виїзду за кордон на його прізвище /т. 1 а. с. 240-250, т. 2 а. с. 1-3/;

- Постанова про визнання речовим доказом та його приєднання до матеріалів кримінального провадження від 05.07.2017, відповідно до якої вказаний носій інформації CD-RW диск «esperanza», унікальний номер DWDC48UC31073708 визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження /т. 2 а. с. 4-5/;

-Клопотання старшого слідчого про надання тимчасового доступу до речей та документів від 04.12.2015 /т. 2 а. с. 6-8/;

-Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.2015 по справі № 761/36631/15 за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 09.07.2015, на підставі якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю вилучення їх копій, в Управлінні поліції в Солом`янському районі Головного управління Національної поліції в м. Києві , що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 49 , зокрема до оригіналів матеріалів, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві за № 28165 від 04.07.2014 /т. 2 а. с. 9-11/;

-Висновок за результатами перевірки по рапорту ОСОБА_27 від 29.07.2014, затверджений заступником Начальника Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві , зі змісту якого слідує, що 04.07.2014 до Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшов матеріал по рапорту інспектора роти АПС-321 Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_27 щодо виїзду 04.07.2014 року близько 18:15 на адресу: АДРЕСА_3 , де колишній знайомий пошкодив майно в квартирі. В ході проведення перевірки встановлено, що в кв. АДРЕСА_4 мешкає гр. ОСОБА_5 , 1984 р.н., з співмешканцем ОСОБА_12 , 1982 р.н. Зазначається, що 04.07.2014 року близько 18:00 ОСОБА_5 за місцем мешкання викликала міліцію, в зв`язку з тим, що між нею та співмешканцем ОСОБА_12 , який прийшов додому побитий і відмовлявся звернутись за медичною допомогою, на грунті цього виникла сварка. Від подальшого розгляду матеріалу ОСОБА_5 та ОСОБА_12 відмовилися, так як один до одного ніяких претензій не мають. При перевірці ніяких протиправних дій по АДРЕСА_6 виявлено не було. Враховуючи викладене, перевірку по рапорту ОСОБА_27 вважати закінченою, матеріал ЄО № 28165 від 04.07.2014 року списати до справи /т. 2 а. с. 12/;

-Рапорт ОСОБА_27 від 04.07.2014 року, зі змісту якого слідує, що 04.07.2014 під час несення служби о 18:15 від чергового було отримано виклик про те, що по АДРЕСА_3 колишній знайомий пошкодив майно в квартирі. Прибувши за даною адресою, було встановлено, що між громадянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (зі слів) виникла сімейна сварка, яка переросла у бійку, в результаті чого ОСОБА_12 вдарив свою співмешканку по голові, а та у відповідь завдала ножового поранення в область живота та правої ноги. Від написання заяви обидві сторони категорично відмовились, було викликано швидку, яка в подальшому госпіталізувала ОСОБА_12 до лікарні /т. 2 а. с. 13/;

-Рапорт чергового Солом`янського РУ ГУ МВС ОСОБА_28 від 04.07.2014, відповідно до якого останній доповідає начальнику, що 04.07.2014 року о 20:35 до чергової частини Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшло повідомлення лікаря Дрягенцева БРГ № 146, що в лікарню у приймальне відділення надійшов ОСОБА_29 із колотою різаною раною грудної клітини та живота, підозра на алкогольне сп`яніння, який пояснив, що 04.07.2014 у АДРЕСА_3 поранив співмешканець /т. 2 а. с. 14/;

-Роздруківка стосовно надходження повідомлення на лінію 102, в якій зафіксовано, що 04.07.2014 о 19:01 надійшло повідомлення від лікаря, Бригада № 144, лікар ОСОБА_30 , про те, що за адресою АДРЕСА_3 жінку побив співмешканець, діагноз: закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку /т. 2 а. с. 15/;

-Роздруківка стосовно надходження повідомлення на лінію 102, в якій зафіксовано, що на лінію надійшло повідомлення від лікаря Дрягенцева, бригада № НОМЕР_2 , потерпілий: ОСОБА_12 , діагноз: колота різана рана грудної клітини та живота, підозра на алкогольне сп`яніння, пояснення: поранив співмешканець /т. 2 а. с. 16/;

-Письмові пояснення ОСОБА_5 , надані Начальнику Солом`янського ГУ ГУНП у м. Києві , в яких остання відобразила, що 04.07.2014 ОСОБА_12 близько 19:00 з`явився додому у стані алкогольного сп`яніння, побитий та з різаними ранами в області живота та з правої сторони біля серця. Вона запитала, що сталося, на що він відповів, що виник конфлікт з невідомими особами, по дорозі додому. Де саме, їй не відомо. Вона зазначила про необхідність виклику міліції, але він відмовився. В ході виклику допомоги між нею та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт, проте вона зобов`язана була викликати міліцію. Після прибуття працівників міліції, приїхала швидка медична допомога та госпіталізувала її співмешканця до лікарні. Зазначила, що фізичної сили вони один до одного не застосовували, претензії до ОСОБА_12 в неї відсутні, просить органи міліції з даного питання її не турбувати, від проходження судової експертизи відмовляється у зв`язку із відсутністю тілесних ушкоджень /т. 2 а. с. 17-18/;

-Письмова заява ОСОБА_5 , адресована Начальнику Солом`янського РУ ГУМВС у м. Києві , в якій остання зазначила, що просить не проводити перевірку за матеріалом ЄО № 28139 від 04.07.2014, так, як претензій до ОСОБА_12 з приводу сімейної сварки немає /т. 2 а. с. 19/;

-Клопотання старшого слідчого про надання тимчасового доступу до речей та документів від 04.12.2015 стосовно отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 120131110090000932 від 23.01.2013, які знаходяться в Управлінні поліції в Солом`янському районі Головного управління Національної поліції у м. Києві /т. 2 а. с. 20-22/;

-Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.2015 по справі № 761/36632/15 про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі якої надано дозвіл слідчому на тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення їх копій, по кримінальному провадженню № 12015100090006595 від 09.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в Управлінні поліції в Солом`янському районі Головного управління Національної поліції в м. Києві /т. 2 а. с. 23-25/;

-Протокол тимчасового доступу до документів від 07.12.2015, а саме: до матеріалів кримінального провадження № 12015100090006595 від 09.07.2015, та опис до нього, відповідно до якого з вказаних матеріалів були виготовлені копії /т. 2 а. с. 26-30/;

-Клопотання про надання тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться у провайдерів телекомункацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, в тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, від 28.03.2017 /т. 2 а. с. 31-34/;

-Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.03.2017 у справі № 761/10614/17, на підставі якої ухвалено: посадовим особам ПрАТ « МТС Україна », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_10 , надати старшому слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковнику поліції ОСОБА_31 тимчасовий доступ до речей та документів - оглянути оригінали з можливістю вилучити копії документів, які містять інформації про абонентів по номерам НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в період часу: з 11:00 год. 04.07.2014 по 15:00 год. 04.07.2014, з 15:00 год. 04.07.2014 по 19:00 год. 04.07.2014, з 19:00 год. 04.07.2014 по 23:00 год. 04.07.2014, з наступними відомостями: ідентифікаційні ознаки початкового обладнання (міжнародний ідентифікатор початкового обладнання (далі - ІМЕІ), з якого відбувалися сеанси зв`язку абонентів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (абонент А), адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок абонента А, типи з`єднання абонентів А: вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення без розкриття їх змісту), ММS (мультимедійні повідомлення без розкриття їх змісту), GРRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), GРS, інтернет з`єднання, службові з`єднання, з`єднання без тарифікації, переадресація тощо, дата, час та тривалість з`єднань, у тому числі з`єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентами А., ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувався сеанс зв`язку абонентів А (абонента Б). В ухвалі зазначається, що ОСОБА_5 на час вчинення нею кримінального правопорушення користувалася послугами мобільного оператора ПрАТ « МТС Україна », абонентський номер НОМЕР_3 /т. 2 а. с. 35-37/;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.04.2017, відповідно до якого при ознайомленні зі змістом документів встановлена інформація щодо з`єднань абонентів стільникового зв`язку, які діють в зоні базових станцій оператора мобільного зв`язку ПрАТ « МТС Україна » за період часу, зазначеного в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.03.2017, з долученим до нього Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 27.04.2017, згідно з яким інформацію щодо з`єднань абонентів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , за період часу, зазначений в ухвалі слідчого судді, скопійовано на диск Verbatim, сам електронний носій інформації, на якому зафіксовані локації можливого місце перебування обвинуваченої ОСОБА_5 НОМЕР_3 - 04.07.2014 період часу з 18:11 по 18:32 місце знаходження останньої охоплював азимут базової станції по АДРЕСА_11 /т. 2 а. с. 38-43/;

-Клопотання про надання тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, в тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, від 28.03.2017 /т. 2 а. с. 44-46/;

-Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.03.2017 у справі № 761/10617/17, на підставі якої посадовим особам ТОВ « лайфселл », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_12 , надати старшому слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області підполковнику поліції ОСОБА_31 тимчасовий доступ до речей та документів - оглянути оригінали з можливістю вилучити копії документів, які містять інформації про абонента НОМЕР_5 в період часу з 11:00 год. 04.07.2014 по 21:00 год. 04.07.2014, з наступними відомостями: Ідентифікаційні ознаки початкового обладнання (міжнародний ідентифікатор початкового обладнання (далі - ІМЕІ), з якого відбувався сеанс зв`язку абонента НОМЕР_5 (абонент А), адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок абонента А, типи з`єднання абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення без розкриття їх змісту), ММS (мультимедійні повідомлення без розкриття їх змісту), GРRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), GРS, інтернет з`єднання, службові з`єднання, з`єднання без тарифікації, пере адресація тощо, дата, час та тривалість з`єднань, у тому числі з`єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентом А, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувався сеанс зв`язку абонента А (абонента Б). Зі змісту ухвали суду слідує, що на час вчинення кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_12 користувався послугами мобільного оператора ТОВ « Лайфселл », абонентський номер НОМЕР_5 /т. 2 а. с. 47-49/;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.04.2017, відповідно до якого під час виконання ухвали слідчого судді встановлена інформація щодо з`єднань абонента стільникового зв`язку, який діє в зоні дії базових станцій оператора мобільного зв`язку ТОВ « Лайфселл » за період часу, зазначений в ухвалі слідчого судді, та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 28.07.2017, згідно із яким виявлену інформацію скопійовано на CD-R диск Verbatim; сам диск із доданою до нього роздруківкою, з якої вбачається, що 04.07.2014 у період часу з 18:05 по 18:28 мобільний телефон, належний потерпілому, фіксувався базовими станціями, розташованими по АДРЕСА_13 /т. 2 а. с. 50-56/;

-Протокол огляду від 04.07.2017, відповідно до якого старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Київській області було проведено огляд Об`єкту № 1: носія інформації, диск CD-R Verbatim, на якому мається напис «МТС Україна» № 761/10614/17, GD/KI-П/17/4440 від 27.04.2017 з інформацією оператора мобільного зв`язку ПрАТ « МТС Україна » щодо номеру мобільного терміналу НОМЕР_6 , яким користувалась 04.07.2014 ОСОБА_5 , яка була вилучена на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, згідно з якою 04.07.2014 о 18:05, 18:07, 18:08, 18:11, 18:14, 18:31, 18:32, 18:36, 18:41, 18:45, 20:24 зафіксовані вхідні дзвінки від свідка ОСОБА_22 на номер мобільного телефону, належного обвинуваченій ОСОБА_5 (тривалість 0); о 18:09 зафіксовано вихідний дзвінок на лінію НОМЕР_7 (місце розташування базової станції - АДРЕСА_14 ), тривалість 125 сек; о 18:32, 18:35, 18:42, 20:12, 20:52, 20:53, 21:01, 21:35, 22:05, 22:23, 22:24, 22:27 зафіксовані телефонні з`єднання із свідком ОСОБА_32 ; о 18:17 зафіксовано вихідний дзвінок до ОСОБА_22 тривалістю 632 сек, о 18:29 зафіксовано вихідний дзвінок до ОСОБА_22 тривалістю 139 сек, о 20:25 зафіксовано вихідний дзвінок до свідка ОСОБА_22 тривалістю 87 сек, о 22:21 - вихідний дзвінок до свідка ОСОБА_22 тривалістю 87 сек., о 22: 27 - вихідний дзвінок до свідка ОСОБА_22 тривалістю 78 сек. Базові станції, якими 04.07.2014 року у період часу з 18:05 по 21:01 охоплювався радіус знаходження мобільного терміналу, яким користувалась обвинувачена ОСОБА_5 , розташовані за адресами:

18:05м. Київ, вул. Виборзька, 8618:07 по 18:08м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 11-в (спорткомплекс Меридіан) 18 :09м. Київ, вул. Василенко, 1 18 :11АДРЕСА_1118:11 по 18:14м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 11-в (спорткомплекс Меридіан )18:17 по 18:32м. Київ, вул. Лепсе , 418:32 по 18:32м. Київ, проспект Перемоги, 53 18 :33м. Київ, вул. Виборзька, 8618:35 по 18:42м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 11-в (спорткомплекс Меридіан )18:45м. Київ, вул. Лепсе, 4 18 :АДРЕСА_2119:08 по 20:25м. Київ, вул. Лепсе , 420:25м. Київ, вул. Лепсе , 420:52м. Київ, вул. Шалет, 1 ( ЦОС КМД Укртелеком )20:53м. Київ, вул. Братиславська, 7-а 21 :01 м. Київ, вул. Шалет, 1 (ЦОС КМД)-Об`єктом огляду № 2 був електронний носій інформації, диск CD-R Verbatim, на якому мається надпис 10251вк, з інформацією оператора мобільного зв`язку ТОВ « лайфселл » щодо номеру мобільного терміналу НОМЕР_8 , яким користувався 04.07.2014 року потерпілий ОСОБА_12 , відповідно до якої, починаючи з 17:05 по 20:59 04 липня 2014 року вхідні та вихідні дзвінки, смс у вказаного номеру мобільного телефону були відсутні, у період часу з 18:05 по 20:59 радіус знаходження мобільного терміналу, яким користувався потерпілий, охоплювався базовими станціями, розташованими за адресами:

17:05м. Київ, вул. Нижній Вал, 5118:05 м. Київ, вул. Борщагівська, 1218:28 19:38 20:59м. Київ, вул. Гарматна, 38/т. 2 а. с. 57-60/;

-Заява обвинуваченої ОСОБА_5 від 13.07.2017, адресована старшому слідчому СУ ГУНП в Київській області, про відмову від участі в проведенні одночасного допиту з потерпілим ОСОБА_12 , участі в експертизі, в якій обвинувачена зазначає, що у зв`язку із сфальсифікованим кримінальним провадженням, направленого на отримання матеріальної вигоди ОСОБА_12 та чинення тиску на адвоката зі сторони прокуратури області у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності, ОСОБА_5 відмовляється брати участь у будь-яких процесуальних діях, ініційованих органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120151100090006595 /т. 2 а. с. 61/;

-Довідка № 376090 від 22.03.2017, згідно із якою ОСОБА_5 під наркологічним диспансерно-динамічним оглядом не перебуває /т. 2 а. с. 62/;

-Вимога УІАЗ ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_5 , з якої вбачається, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась /т. 2 а. с. 63/;

-Інформація з бази АРМОР відносно потерпілого ОСОБА_12 , з якої вбачається, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, 19.02.2013 звільнений з місць позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України /т. 2 а. с. 64/;

Під час судового розгляду судом також були допитані свідки з боку сторони обвинувачення:

-Свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що з обвинуваченою ОСОБА_5 знайомий, вони проживали в одному будинку приблизно років 10 тому, коли обвинувачена там проживала. По справі нічого не відомо, його опитував дільничний років 10 тому стосовно якогось інциденту. Знає, що у 2014 році із ОСОБА_5 проживав чоловік по імені ОСОБА_34 , жив там невеликий проміжок часу, прізвище даної особи не запам`ятав. Про те, що обвинувачена ОСОБА_5 завдала удару ножем своєму співмешканцеві свідкові нічого не відомо. Може позитивно охарактеризувати обвинувачену, нормальна, адекватна жінка, бачились у ліфті, як сусіди, із обвинуваченою конфліктів не було, нормальні сусідські відносини. Потерпілого ОСОБА_12 може охарактеризувати тільки зі слів сусідів, що він мав кримінальне минуле. Коли проживав у будинку ОСОБА_12 , на поверсі у сусідній квартирі, була спроба взлому квартири, та у свідка був закритий глазок жвачкою, та сусіди вважали, що ці дії міг вчинити ОСОБА_12 /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

-Свідок ОСОБА_35 суду повідомила, що працює приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу з 2004 року. З приводу обставин даного кримінального провадження свідкові нічого не відомо, осіб, які є учасниками даного провадження знала, як своїх клієнтів по нотаріальній практиці, вони звертались до неї неодноразово. Повідомила, що слідчий, який викликав її на допит під час досудового розслідування, цікавився в неї, чи не розповідала їй обвинувачена ОСОБА_5 про поранення, нанесені ОСОБА_12 . Однак про ці обставини свідкові нічого не відомо. Повідомила суду, що їй телефонував ОСОБА_12 із проханням, аби вона повідомила слідчому, що ОСОБА_5 розповідала їй про їхні із ОСОБА_12 взаємовідносини, та що ОСОБА_5 наносила йому поранення. Проте, про подібні події та обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 свідкові ніколи не розповідала та свідкові про ці обставини нічого не відомо, про що свідок повідомила ОСОБА_12 , проте останній все одно включив її до кола свідків сторони обвинувачення. У зв`язку із чим, її викликали до слідчого та зараз до суду. Свідкові було відомо, зі слів ОСОБА_5 , що вона юрист, та ОСОБА_5 приводила до неї своїх клієнтів для вчинення нотаріальних дій. Спілкування, яке мало місце між свідком та обвинуваченою ОСОБА_5 , носило суто діловий характер. Свідок пояснила, що обвинувачена ОСОБА_5 привозила до неї як до нотаріуса ОСОБА_12 , з приводу оформлення документів про заснування Громадської організації. Хто він їй, чи клієнт, чи пара, обвинувачена свідкові не повідомляла. Потім вони ще раз приїздили для вчинення нотаріальних дій, тобто, свідок бачила їх удвох, тільки на професійній основі, не в особистих справах. Свідок бачила ОСОБА_12 двічі, та за час спілкування може охарактеризувати його, як імпульсивного, запального чоловіка, спільної мови знайти із ним у свідка не виходило /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

-Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що працює старшим о/у Солом`янського УП ГУНП м. Києва , та у 2014 році працював командиром 1 взводу патрульної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві . Знає обвинувачену ОСОБА_5 , як особу, до якої виїздив за викликом за рік чи два до 2014 р. за адресою АДРЕСА_6 , причина виїзду були чи бійка, чи сварка ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем, іншим, не потерпілим у даній справі ОСОБА_12 . Повідомив суду, що влітку 2014 року отримав виклик від диспетчера лінії 102, прибувши на місце за адресою АДРЕСА_28 , двері квартири їм відкрила ОСОБА_5 . У цей час у квартирі, окрім неї, перебував її співмешканець, який був у положенні напівлежачи, тримався за ліву частину тулуба чи грудної клітини, ним виявився ОСОБА_12 . Потерпілий ОСОБА_12 тримав ганчірку, притискаючи її руками до тулубу, на цій ганчірці свідок бачив невелику кількість крові. Слідів крові у квартирі не було. Бачив у квартирі на кухні були ножі, однак, яким саме ножем було нанесене тілесне ушкодження ОСОБА_12 , свідок не знає. ОСОБА_5 перебувала у нетверезому стані, на що вказувала її поведінка та змазана мова, також, як і у ОСОБА_12 . Зі слів ОСОБА_12 , ОСОБА_5 вдарила його ножем, у подальшому потерпілого було госпіталізовано до лікарні. На місце події була викликана СОГ, чи приїхала вона, свідок не пам`ятає. В ході спілкування із присутніми в квартирі, хтось повідомив (чи ОСОБА_12 чи ОСОБА_5 ), хто саме свідок не пам`ятає, але сказали, що ОСОБА_12 підняв руку на ОСОБА_5 , вона, захищаючись, взяла до рук ножа, тримала ножа перед собою, ОСОБА_12 наблизився до неї та наштовхнувся на ніж. ОСОБА_5 повідомила свідкові, що вона адвокат, весь час казала, що вона захищалась. Разом із ним по цій події виїздив його напарник, хто саме - ОСОБА_36 , ОСОБА_37 не пам`ятає, але схиляється до того, що це був ОСОБА_36 . Участі в огляді місця події свідок він не приймав та не знає, чи він проводився, оскільки це виходило за межі його повноважень. Чи прибувала на місце події СОГ свідкові не відомо. Свідок на запитання суду повідомив, що інформація, викладена ним у рапорті, який міститься у томі 2, а. с. 13, стала відомою свідкові в ході спілкування із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , від кого точно вже не пам`ятає /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

-Свідок ОСОБА_38 суду повідомив, що з 2009 року працює водієм у Солом`янському УП ГУНП у м. Києві , та влітку 2014 року було отримано виклик за адресою АДРЕСА_6 , та він у складі екіпажу виїхали за цією адресою. До квартири піднявся старший екіпажу о/у ОСОБА_27 і ОСОБА_39 , свідок у цей час перебував в автомобілі та в квартиру не піднімався. У подальшому, о/у ОСОБА_27 повідомив свідкові, що жінка, дані якої він не називав, нанесла ножове поранення співмешканцеві. У присутності свідка нікого не виводили з під`їзду та не затримували, слідів крові на вулиці чи ножа він не бачив, обвинувачену ОСОБА_5 на місці виклику не бачив. Чи викликалась СОГ не пам`ятає /допит за 27.05.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

-Свідок ОСОБА_22 суду повідомила, що її син ОСОБА_12 знаходився у лікарні 04.07.2014 у зв`язку із ножовим пораненням у живіт та під ліву руку. Хто наніс ОСОБА_12 вказані тілесні ушкодження свідкові не відомо, в цей час вона перебувала у селі, та про перебування свого сина у лікарні довідалась від його керівника ОСОБА_40 , який їй зателефонував. Коли свідок приїхала до лікарні, її син ОСОБА_12 був в операційній, далі - в реанімації, де він перебував 3-4 доби, потім його перевели до лікарняної палати. Вона навідувала сина у лікарні та поцікавилась у нього, хто наніс йому ножові поранення, однак син їй нічого не відповів, та у подальшому не повідомив, хто саме та за яких обставин наніс йому ножові поранення. Свідок повідомила суду, що їй відомо, що у той період часу ОСОБА_12 проживав разом із обвинуваченою ОСОБА_5 у цивільному шлюбі, та ОСОБА_5 свідок бачила у лікарні, вона фактично жила у палаті разом із ОСОБА_12 , доглядала його. До того часу, як її син потрапив до лікарні, він разом із ОСОБА_5 близько двох років проживали в її квартирі по АДРЕСА_6 , та після виписки сина з лікарні - вони із ОСОБА_5 продовжували проживати разом, потім вони посварились та перестали проживати разом. Під час їхнього спільного проживання свідок часто спілкувалась і з ОСОБА_5 , і з сином, між ними були нормальні відносини. Стосовно нанесення ОСОБА_5 ножових поранень її синові ОСОБА_12 свідкові нічого не відомо. Додатково повідомила суду, що її син ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_23 , саме тому з цього часу не прибував у судові засідання /допит за 08.04.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

-Свідок ОСОБА_41 суду повідомив, що працює лікарем торокальним хірургом у Київському обласному онкодиспансері , у 2014 році працював лікарем Київської обласної клінічної лікарні , куди був доставлений пацієнт ОСОБА_12 із ножовим пораненням грудної клітини та живота, потерпілий був доставлений до приймального діагностичного відділення. Про обставини виникнення у ОСОБА_29 цих поранень свідкові нічого не відомо. Після операції ОСОБА_29 перебував у палаті разом із ОСОБА_5 , яка за ним доглядала, потім потерпілого виписали, та час від часу він приїздив в лікарню на перев`язки. У процесі спілкування, ОСОБА_29 не повідомляв свідкові, хто саме та за яких обставин наніс йому ножові поранення. Через деякий час ОСОБА_12 зателефонував свідкові та запропонував бути свідком у кримінальному провадженні, повідомив, що начебто він отримав травми, які йому нанесла ОСОБА_5 , після цього до свідка прийшов слідчий для відібрання показань /допит за 27.05.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

-Свідок ОСОБА_42 суду повідомив, що познайомився із ОСОБА_12 за 2-3 роки до цих подій, коли він знаходився у місцях позбавлення волі, свідок надавав йому правову допомогу, як практикуючий адвокат. Коли ОСОБА_12 звільнився із місць позбавлення волі, він прийшов до свідка із проханням працевлаштувати його. Свідок погодився працевлаштувати ОСОБА_12 кур`єром, і він певний час працював у свідка, розносив пошту, виконував такі доручення. Через 2-3 міс. ОСОБА_12 познайомив його з ОСОБА_5 , як із своєю дівчиною, вони приїхали разом до них в Бюро на якесь святкування. Під час спілкування, ОСОБА_12 повідомив свідкові, що ОСОБА_43 адвокат та вони планують працювати разом. У подальшому, свідок довідався, що ОСОБА_12 отримував від боржників кошти та не повертав їх кредиторам. Коли свідок про це довідався, він попросив, аби ті звертались до правоохоронних органів. Зазначає, що ОСОБА_12 був афористично налаштований, та через ці події свідок не планував більше із ним працювати. Зазначив, що ОСОБА_12 з ОСОБА_5 приїхали до них на фірму (Центр конфліктології та права), де ОСОБА_12 випивав спиртні напої, а ОСОБА_5 не випивала, оскільки була за кермом. Можливо, це був день народження ОСОБА_12 , був класичний фуршет. Далі - вони роз`їхались, та через 3-4 години, коли свідок разом із дружиною їхали в автомобілі в районі Подолу, йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що свідкові необхідно терміново приїхати до нього додому, бо його підрізали. Розмовляв по телефону дуже емоційно. Свідок поїхав додому до ОСОБА_5 , напевно ОСОБА_12 назвав йому адресу, оскільки до цього часу жодного разу за місцем проживання ОСОБА_5 свідок не бував. Свідок, під`їхавши на місце, піднявся на поверх, який вже не пам`ятає, та одночасно із ним на місце подій приїхала поліція. Вони зайшли до приміщення квартири, де побачили ОСОБА_12 , який сидів на дивані, після чого вставав з дивану, та знову сідав на нього, тобто - потерпілий рухався, не лежав. На животі у ОСОБА_12 були ножові поранення («декілька точок - маленьких розочок»), слідів крові свідок не бачив. Свідок повідомив суду, що обвинувачена ОСОБА_5 також перебувала у квартирі, вона перебувала на кухні в дуже емоційному стані, будь-яких пошкоджень на одязі, тілі чи на обличчі ОСОБА_5 свідок не побачив, вона була одягнена у халат, ОСОБА_5 не виглядала як така, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. На кухні він не бачив ніяких ножів чи інших знарядь злочину, він би помітив, оскільки працює адвокатом та є уважним до деталей. ОСОБА_12 показував свідкові свої тілесні ушкодження та повідомляв, що його підрізали, говорив, що ОСОБА_43 винна, однак деталей подій ОСОБА_12 свідкові не повідомляв. Коли вони перебували у квартирі, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 страшенно сварились між собою, повідомляла, що вона не має жодного відношення до тілесних ушкоджень, які були у ОСОБА_12 . Спілкування між ними супроводжувалось нецензурною лайкою. Поліція почала з`ясовувати обставини, поспілкувалась із ОСОБА_44 , далі приїхала швидка медична допомога, та ОСОБА_12 був доставлений до Київської обласної клінічної лікарні . Лікар повідомив свідкові, що у ОСОБА_12 маються ножові поранення, близько до життєво важливих органів, але хвилюватись не треба, він швидко одужає. У подальшому, довідавшись про шахрайські дії ОСОБА_12 із грошовими коштами боржників, про які свідок повідомляв раніше, свідок ОСОБА_42 припинив спілкування із ОСОБА_12 та ОСОБА_5 . Після того, як ОСОБА_12 вийшов із лікарні, він у спілкуванні із свідком звинувачував ОСОБА_5 у нанесенні йому тілесних ушкоджень, та просив свідка дати контакти адвоката, аби отримати від ОСОБА_5 гроші за цю подію. Свідок повідомив, що у поведінці ОСОБА_12 його вразило те, що вийшовши із місць позбавлення волі, він взяв кредити у декількох банках, та витрачав багато коштів, тому в нього були борги. Але, службові обов`язки по роботі він виконував сумлінно /допит за 05.09.2025, т. 4 а. с. 199-203/;

-Свідок ОСОБА_45 суду повідомила, що не була свідком події і все, що їй відомо про обставини цієї події, їй відомо зі слів інших осіб. Вона працювала в ТОВ « Центр конфліктології та права », та зі слів її тодішнього керівника ОСОБА_40 їй стало відомо, що їхній працівник ОСОБА_46 отримав ножове поранення від своєї співмешканки, за яких обставин, що трапилось, свідкові нічого не повідомляли та їй ці обставини не відомо. Коли у ОСОБА_47 був день народження, вони разом із ОСОБА_48 , яку вона тоді бачила вперше, приїздили до них в офіс на одному автомобілі. Від обох свідок відчула запах перегару. Під час святкування вони вживали алкогольні напої, але в якій кількості свідок не пам`ятає, при свідкові конфліктів між ОСОБА_49 та ОСОБА_44 не було. Всі колеги вживали алкоголь, чи шампанське, чи вино. Напередодні, ОСОБА_29 розповідав свідкові про ОСОБА_5 тільки позитивні речі, він пишався їхніми стосунками. На святкуванні представив її, як свою дружину. Відсвяткувавши день народження, вони поїхали додому, разом чи окремо свідок не пам`ятає. На наступний день, керівник повідомив, що співмешканка ОСОБА_47 поранила його ножем та він потрапив до лікарні. Особисто із потерпілим ОСОБА_12 про ці обставини не спілкувалась, після операції, свідок мала з ним один раз розмову, вона йому телефонувала, запитувала про його стан здоров`я. Про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_12 їй не повідомляв та вона його про це не розпитувала. Повідомила, що це була тепла пора року, але рік вже не пам`ятає. Після виписки з лікарні, коли вперше після цього він приїхав в офіс, ОСОБА_12 повідомив свідкові, що ОСОБА_5 намагається вирішити питання/відкупитись, аби закрити кримінальне провадження. Спочатку ОСОБА_12 повідомляв свідкові, що він сам винний у цій ситуації, а потім повідомляв свідкові, що ОСОБА_5 , з якою він приїздив в офіс, нанесла йому ножове поранення. Свідкові була не зовсім зрозуміла позиція ОСОБА_12 з приводу цих подій, повідомляв свідкові, що колишньому чоловікові ОСОБА_5 також нанесла ножове поранення. Коли ці події мали місце, свідок вже не пам`ятає /допит за 05.09.2025, т. 4 а. с. 199-203/;

-Свідок ОСОБА_50 суду повідомив, що він працював у складі фельдшерської бригади, працювали у Солом`янському районі міста Києва, отримали виклик на рахунок ножового поранення. По приїзду, побачили чоловіка із ножовим пораненням, якого транспортували до Київської обласної лікарні . Коли вони зайшли до квартири, їм відчинила двері обвинувачена ОСОБА_5 , по квартирі бачив плями крові, потерпілий лежав під холодильником на кухні, тримаючись за черевну порожнину, зовні були органи черевної порожнини, він тримав їх в руках, ножові поранення були в зоні черевної порожнини. Обвинувачена ОСОБА_5 була поруч із ним. Потерпілий був при свідомості, але інформації про отримані ним тілесні ушкодження не надавав, можливо це було через вплив алкоголю на стан потерпілого. Ножа біля пораненого не бачив, якби ніж був, то він би помітив. У присутності свідка потерпілий ОСОБА_12 працівникам поліції не повідомляв стосовно обставин спричинення йому поранень, він стогнав, та особливо з потерпілим комунікації не було. Медична бригада почала відразу надавати медичну допомогу, проводити дезінфекцію рани. Це тривало декілька хвилин, потім вони розгорнули ноші та почали транспортувати пораненого. Обвинувачена ОСОБА_5 бігала поруч по квартирі, імпульсивно розмовляла, поруч була поліція, яка допомагала зносити пацієнта. У подальшому - обвинувачена ОСОБА_5 супроводжувала ОСОБА_12 до лікарні у кареті швидкої медичної допомоги, плакала біля нього, обіймала його /допит за 21.10.2025, т. 5 а. ч. 7-10/;

-У судовому засіданні, яке відбувалось 25.11.2025, прокурор ОСОБА_8 відмовилась від подальшого виклику та допиту у судове засідання раніше заявлених свідків з боку сторони обвинувачення, та вказана відмова була прийнята судом /т. 5, а. с. 39-40, 73-74/;

-Під час судового розгляду було встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_23 , про що до суду подано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , актовий запис № 166 від 03.01.2022 /т. 2 а. с. 190/;

-За клопотанням прокурора, у зв`язку із смертю потерпілого ОСОБА_12 , та неможливістю у зв`язку із цим забезпечити його допит безпосередньо судом у судовому засіданні, судом були досліджені подані прокурором заява ОСОБА_12 від 20.07.2015 про залучення до провадження як потерпілого, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.07.2015, протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.12.2015 з додатками, протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.01.2016, протокол додаткового допиту ОСОБА_12 від 15.06.2016, копія паспорту потерпілого ОСОБА_12 :

-Протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.07.2015, зі змісту якого слідує, що потерпілого було допитано слідчим Солом`янського РУ ГУМВС у м. Києві ОСОБА_51 , та потерпілий повідомив, що у квітні 2014 року на сайті знайомств познайомився із ОСОБА_5 , через тиждень після знайомства вони почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_3 . По суті цієї справи пояснив, що 03.07.2014 в нього був день народження і разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_52 вони святкували в кафе Мафія. В приміщенні кафе ОСОБА_5 спровокувала конфлікт, який він залагодив мирним шляхом, на що негативним чином зреагувала ОСОБА_5 , по приїзду за місцем їхнього проживання сварка між ними продовжилась, після його погроз полишити ОСОБА_5 , сварка закінчилась, вона попросила вибачення. Вранці 04 липня 2014 року вони прокинулись разом із ОСОБА_5 та поїхали в офіс за місцем, де потерпілий на той час працював ( м. Київ, вул. Почайнинська, 25/40 , юридична компанія « Центр конфліктології та права ») для того, щоб відсвяткувати його день народження разом із колегами по роботі. В процесі святкування вони вживали алкогольні напої, після чого деякий час гуляли містом. Ввечері, приблизно о 20:00 вони повернулись додому за місцем проживання та сварка, яка виникла напередодні, знову продовжилась. Під час сварки він остаточно вирішив, що покине ОСОБА_5 , збере свої речі та піде від неї. В подальшому, він взяв дорожню сумку та почав збирати речі. ОСОБА_5 у відповідь зачинила вхідні до квартири двері на ключ, заховала його та повідомила, що нікуди його не відпустить. Поведінка ОСОБА_5 ще більше його обурила та конфлікт продовжився ще жвавіше, вони кричали один на одного та нецензурно лаялись. Після грубих та обурливих слів він не витримав, та вдарив ОСОБА_5 долонею руки в ліве вухо. Після чого, ОСОБА_5 побігла на кухню, звідки повернулась, тримаючи ніж в руці. На той момент, він подумав, що ОСОБА_5 хотіла пригрозити йому ножем, але остання, підійшовши до нього, тримаючи ніж у руці, завдала один удар в область живота, після чого він побачив сліди крові. Злякавшись, він почав відмахуватись від неї сумкою, яка була в нього в руках, в процесі чого ОСОБА_5 , тримаючи ніж у правій руці, завдала йому наступний удар в область серця. В подальшому, він фізично не міг чинити опору, та присів на підлогу в прихожій кімнаті. Далі, ОСОБА_5 почала телефонувати на 102, що говорила, він не пам`ятає. Як згодом йому стало відомо, ОСОБА_5 зателефонувала його матері ( НОМЕР_10 ) і попросила, щоб його мати заспокоїла його. Так, як мати у цей час знаходилась за 150 км. від Києва, вона зателефонувала його на той час начальнику - ОСОБА_53 . Пам`ятає, що коли був дзвінок у двері, ОСОБА_5 тривалий час їх не відчиняла, так, як не могла знайти ключ, який раніше заховала. Знайшовши ключ, ОСОБА_5 скинула його через вікно балкону ОСОБА_54 , який цим ключем відчинив двері до квартири. Самостійно ОСОБА_5 двері відчинити не змогла, так, як потерпілий відламав ручку, намагаючись вийти з приміщення квартири. В подальшому, як двері були відчинені, до квартири зайшли співробітники міліції та ОСОБА_55 зі своєю дружиною ОСОБА_56 . Побачивши отримані ним тілесні ушкодження, ОСОБА_17 та ОСОБА_17 викликали швидку медичну допомогу, що було далі він не пам`ятає, так, як втратив свідомість. До свідомості він прийшов, перебуваючи в реанімаційному відділенні КОКЛ № 2 , дуже погано себе почував. В подальшому лікуванні, його було переведено до палати, де він перебував сам. Біля нього постійно була його мати та ОСОБА_5 . Від написання заяви про злочин на той момент він відмовився, так як ОСОБА_5 попросила його про це, йому стало шкода її малолітнього сина. На питання лікарів про подію він розповідав, що ОСОБА_5 завдала йому тілесних ушкоджень, під час лікування працівники міліції його не відвідували та про подію не допитували. В подальшому, під час дачі пояснень він розповів дільничному інспектору міліції про те, що вказані тілесні ушкодженні він отримав від невідомих на вулиці. В січні 2015 року внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він переніс ще одну операцію в КОКЛ № 2 . Саме зараз він звернувся до міліції, тому, що ОСОБА_5 продовжила принижувати його честь і гідність, розповідала нікчемні речі спільним близьким та знайомим, друзям із соціальних мереж, викладала в інтернеті ганебні статті про нього. По телефону ОСОБА_5 він повідомив, щоб припинила свою ганебну діяльність, в противному випадку, він опублікує статтю із правдивими ганебними відомостями про неї. Крім того, 12.06.2015 ОСОБА_5 для того, щоб помститись йому за це, звернулась до правоохоронних органів із заявою, в якій вказала, що він ніби-то викрав у неї належні їй грошові кошти у сумі 20 000 дол. США. До матеріалів провадження, написавши відповідне клопотання, він додав лазерний диск із записами розмов, що мають значення по справі. Також, ОСОБА_5 викрала статутні документи на громадську організацію « 13-й район », головою якого він був, і перебуває на сьогоднішній день. Також ОСОБА_5 не повернула йому належний йому закордонний паспорт на його ім`я /т. 5 а. с. 43-46/;

-Заява потерпілого ОСОБА_12 про залучення до провадження як потерпілого від 20.07.2015, відповідно до якої останній зазначає, що 04.07.2014 у вечірній час доби за адресою АДРЕСА_3 , під час конфлікту, ОСОБА_5 під час конфлікту, тримаючи ніж у руці, умисно нанесла йому тілесних ушкоджень /т. 5 а. с. 47/;

-Протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 27.08.2015, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_12 надавав слідчому відповіді на поставлені перед ним запитання, в яких повідомив, що письмові пояснення від 28.07.2014 написані ним власноручно, повідомив, що такі показання надавав, оскільки не бажав притягувати до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , тому збрехав, так як йому було шкода її малолітнього сина. Хоча вказані тілесні ушкодження, про які він повідомляв під час свого попереднього допиту, він отримав 04.07.2014 у вечірній час від ОСОБА_5 . Зазначив, що мешканці сусідніх квартир не могли чути конфлікт, який відбувався між ними із ОСОБА_5 , так, як квартири облаштовані шумоізоляцією. Додає, що тілесні ушкодження йому були завдані кухонним ножем марки Вінзер, довжина леза якого приблизно 20 см, ручка ножа чорного кольору округлої форми, даний ніж з набору кухонних ножів Вінзер, які є у ОСОБА_5 . Повідомив, що зі слів колишнього чоловіка ОСОБА_5 - ОСОБА_57 , саме вказаним ножем, вона завдала йому тілесних ушкоджень до моменту знайомства із потерпілим ОСОБА_12 . Даний факт, як зазначає потерпілий ОСОБА_12 , підтверджує сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_58 під час телефонної розмови з ним, запис якої міститься на лазерному диску, який потерпілий надав до матеріалів провадження. Також, потерпілий зазначив, що особливістю цього ножа є його ручка округлої порожнинної форми та ймовірність того, що там можуть залишитись рештки його крові дуже висока /т. 5 а. с. 49-51/;

-Протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.12.2015, зі змісту якого слідує, що потерпілий надав показання старшому слідчому УГУ НП в Київській області ОСОБА_59 , якому повідомив, що станом на 04.07.2014 він проживав разом із ОСОБА_5 та її малолітнім сином у квартирі останньої за адресою АДРЕСА_29 . Зазначив, що 04.07.2014 він прокинувся разом із ОСОБА_5 близько 11:00, після чого вони вмилися, поснідали та почали збиратись до юридичної компанії « Центр конфліктології та права », в якій потерпілий колись працював, та яка розташована за адресою м. Київ, вул. Почайнинська, 25/40 , директором якої являється ОСОБА_60 . До вказаної юридичної компанії він мав намір поїхати з метою святкування його дня народження, який був напередодні, зі своїми колишніми колегами по роботі в згаданій компанії. З квартири ОСОБА_5 вони вийшли у період з 12 год. до 13 год. На той час в нього із собою був мобільний телефон із двома сім-картками на абонентські номери НОМЕР_8 , НОМЕР_11 . У ОСОБА_5 на той час був мобільний телефон з номером НОМЕР_6 . Він був одягнений у футболку з зелено-білими-чорними полосами та шорти сірого кольору. На ногах в нього були тапці. В що була одягнена на той час ОСОБА_5 він не пам`ятає. До офісу юридичної компанії « Центр конфліктології та права » вони з ОСОБА_5 поїхали на її власному автомобілі «Тойота РAВ-4» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 . До офісу юридичної компанії « Центр конфліктології та права » вони з ОСОБА_5 приїхали приблизно в період з 14 год. 30 хв. по 15 год. 30 хв. На той час в офісі перебували ОСОБА_42 , його дружина ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 та ОСОБА_64 . По приїзду в офіс колишні колеги подарували йому подарунки до дня народження, а він відповідно «виставив» своїм колишнім колегам «могорич» за його день народження. ОСОБА_42 фактично відразу ж поїхали по власним справам, а він залишився в офісі разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 та ОСОБА_68 святкувати свій день народження. Під час святкування особисто він вжив велику кількість спиртних напоїв, у зв?язку з чим вказати точного часу, коли він та ОСОБА_5 залишили приміщення офісу, не може. ОСОБА_5 також вжила велику кількість спиртного, скільки саме та яких напоїв сказати не може. Коли він та ОСОБА_5 перебували в офісі юридичної компанії « Центр конфліктології та права » між ними жодних сварок чи будь-яких інших конфліктних ситуацій не виникало.

Повернулися додому вони з ОСОБА_5 у вечірній час 04.07.2014, о котрій годині він сказати не може, так як не звернув на даний факт особливої уваги, але ще було не темно. Коли вони з ОСОБА_5 поверталися додому, остання перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, почала нагадувати йому про події, які відбулися у вечірній час 03.07.2014, під час святкування його дня народження, безпосередньо в кафе « Мафія » по вулиці Артема у м. Києві , про дані події він надавав детальні покази у своїх попередніх допитах. Між ними винила словесна перепалка. По приїзду додому, в квартирі окрім них нікого не було. Остання знову розпочала сварку з приводу як подій, які мали місце 03.07.2014 в кафе « Мафія », так і з інших побутових причин. У відповідь на що він знову почав із нею словесну перепалку з даного приводу. Під час сварки він сказав ОСОБА_5 , що поїде від неї до своєї матері ОСОБА_69 . Після цього, вона закрила вхідні двері на ключ та сховала ключі від вхідних дверей своєї квартири, сказала, що він нікуди не поїде. Він, не зважаючи на вказаний факт, пішов до спальної кімнати та почав мовчки збирати до сумки свої особисті речі. Коли він, зібравши сумку з своїми речами,вийшов до коридору, ОСОБА_5 почала обзивати його нецензурними словами та ображати його честь та гідність. При цьому, вона не реагувала на його прохання відчинити вхідні двері, щоб він мав змогу залишити квартиру, мотивуючи це тим, що вона його нікуди не відпустить. Після цього, він, намагаючись силоміць відчинити двері, почав з силою смикати за дверну ручку, у зв?язку з чим вона погнулась. На той момент на ньому був той же одяг, в якому він перебував на святкуванні свого для народження в офісі юридичної компанії « Центр конфліктології та права ». Який одяг був на ОСОБА_5 , вже не пам?ятає. Коли він намагався з силою відчинити вхідні двері квартири ОСОБА_5 , то остання почала обзивати його різними брутальними словами, у зв?язку з чим він не витримав та вдарив долонею своєї правої руки в область лівої щоки ОСОБА_5 , більше будь-яких протиправних дій по відношенню до неї він не вчиняв, після чого вона відразу ж, нічого на вказаний факт не сказавши, побігла до кухні, та відразу ж вибігши з неї та тримаючи в своїй правій руці кухонного ножа, детальний опис якого він зазначав у своєму допиті від 27.08.2015, підбігла до нього та нічого не говорячи, вдарила його ножем посередині живота, у зв?язку з чим з його черева «вивалися» внутрішності. Після цього, він ще нічого не розуміючи та перебуваючи в стані шоку, автоматично декілька разів відмахнувся від ОСОБА_5 сумкою, а точніше валізою, яку тримав в своїх руках, після чого остання знову нанесла йому удар ножем в область лівої верхньої частини його грудної клітини (в область серця). На момент нанесення ОСОБА_5 йому умисних тяжких тілесних ушкоджень він стояв поряд із дверима, які ведуть на вихід із квартири АДРЕСА_4 , тобто два ножових поранення, в область живота та лівої верхньої частини грудної клітини ОСОБА_5 нанесла йому саме перед виходом з її квартири. Після цього, він сів на підлогу поряд із дверима, які ведуть на вихід з квартири та знявши свою футболку, яка вся була в крові, зажав своїми руками рану на животі. Куди на той час він поклав футболку він не пам?ятає. Повідомив слідчому, що на стінах вітальні, поряд із дверима, які ведуть на вихід з квартири ОСОБА_5 , з правої та лівої сторін, були сліди його крові, які він залишив своїми руками, коли тримався за стіни. Плями крові були на підлозі вітальні. На момент нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він стояв до неї обличчям. Механізм нанесення йому 04.07.2014 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він детально зазначив при проведенні слідчого експерименту, який мав місце безпосередньо в приміщення Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві 15.10.2015. Окрім цього, у подальшому, наскільки він пам?ятав, він залишив сліди своєї крові на вхідних дверях - дитячої кімнати та спальні ОСОБА_5 .

Можливо він ще міг торкатися своїми руками, які були в крові, за якісь предмети в квартирі ОСОБА_5 , або стіни квартири, хоч даного факту він стверджувати не може, оскільки після заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 перебував у шоковому напівпритомному стані. Куди ОСОБА_5 поділа ніж, за допомогою якого вона спричинила йому ножові поранення відразу ж після їх нанесення, він не знає. Коли він присів на підлогу поруч з дверима, які ведуть з її квартири, то пам?ятає, як остання зателефонувала його мамі та сказала їй, щоб остання заспокоїла його, оскільки він перебував в стані алкогольного сп?яніння та влаштував сварку та погроми в її квартирі. Жодних слів проте, що вона спричинила йому тілесні ушкодження, ОСОБА_5 його мамі не повідомила. Надалі він чув, як ОСОБА_5 викликає працівників міліції, що вона саме їм повідомляла він не чув через стан, в якому перебував, в результаті спричинених йому тілесних ушкоджень. Потім, наскільки він пам?ятав, приїхали працівники міліції, які почали дзвонити до квартири ОСОБА_5 та говорити, щоб їм відчинили вхідні двері. Надалі він погано пам?ятає, як відбувалися події в кватирі, але пам?ятає, як ОСОБА_5 ходила по квартирі та шукала ключі від вхідних дверей, де вона їх знайшла він не знає. Пам?ятав, як до квартири зайшли працівники міліції та подружжя ОСОБА_17 . Скільки було працівників міліції він точно сказати не може, але їх було троє чи четверо чоловік, хоч впевнено цього стверджувати не може. Потім ОСОБА_70 чи ОСОБА_61 викликали працівників швидкої медичної допомоги, тобто на той час, коли до квартири ОСОБА_5 зайшли працівники міліції та подружжя ОСОБА_17 , медичних працівників не було, оскільки їх ніхто не викликав, а приїхали вони лише як їх викликав хтось із подружжя ОСОБА_17 . Коли до квартири зайшли працівники міліції та подружжя ОСОБА_17 , він перебував у вітальні квартири, поряд із дверима, які ведуть на вихід з квартири. Стояв він на той час, чи сидів на підлозі, точно сказати не може. Але може з впевненістю сказати, що саме тоді, коли вони зайшли до квартири, вся підлога вітальні квартири ОСОБА_5 була в плямах та слідах крові. Де на той час перебувала його футболка, він не знає. Як відбувалися події далі він сказати не може, так як перебував у напівпритомному стані, тобто не пам?ятає, чи він залишився сидіти в вітальні будинку, чи можливо самостійно дійшов, чи дійшов за допомогою сторонньої допомоги до дивана однієї з кімнат квартири ОСОБА_5 , саме тому він не виключає можливості того, що він міг залишити свої сліди крові на стінах та дверях кімнат квартири ОСОБА_5 , або на якихось предметах, які стояли в квартирі. Яким чином до квартири зайшли медичні працівники, він сказати не може, але пам?ятає, які хтось із медичних працівників надавав йому медичну допомогу, яку саме сказати не може. Можливо у подальшому він втратив свідомість, а можливо перебував у стані близькому до втрати свідомості, у зв?язку з чим не пам?ятає, як саме він залишив квартиру ОСОБА_5 та потрапив до Київської обласної лікарні . З того моменту, коли він та ОСОБА_5 після повернення разом додому з святкування дня народження зайшли до її квартири, до того моменту, доки ОСОБА_5 не нанесла йому тілесні ушкодження, він з її квартири не виходив. Станом на 04.07.2014 підлога вітальні ОСОБА_5 , де безпосередньо остання спричинила йому тілесні ушкодження, була виготовлена з мармурової плитки білого-сірого кольору. Аналогічною плиткою була вкрита підлога кухні. Підлога інших кімнат виготовлена з паркету. Тобто, на підлозі квартири ОСОБА_5 будь-яких килимків, паласів, доріжок не було. На стінах вітальні квартири ОСОБА_5 жодних шпалер не було, на них були подрібнені камінчики. На стінах великої вітальні були шовковичні шпалери червоного та білого кольорів. На стінах дитячої кімнати були шпалери з дитячими малюнками. На стінах спальної кімнати були шпалери сіро-білого кольору з якимись незрозумілими для мене візерунками. Як він вже говорив у своїх попередніх показах, пояснення щодо того, що тілесні ушкодження йому спричинили на вулиці невідомі особи він надав тому, що не хотів, щоб ОСОБА_5 було притягнуто до кримінальної відповідальності, окрім того йому було шкода її малолітнього сина, з яким у нього були дуже добрі відносини. За час його перебування в Київській обласні лікарні, де він перебував близько 14 днів у зв?язку з лікуванням тілесних ушкоджень, які йому спричинила ОСОБА_5 , жодного разу працівники міліції до лікарні не приходили та будь-яких пояснень з приводу отримання ним тілесних ушкоджень, він їм не надавав. Як він вже говорив у своїх попередніх показав, ОСОБА_5 , після спричинення йому тілесних ушкоджень регулярно відвідувала його в лікарні, оплачувала його подальше лікування, вибачалась за свій вчинок. У зв?язку з цим вони помирилися і після того, як він виписався з лікарні він знову почав сумісно проживати з ОСОБА_5 . Після того, як він на той час повернувся до квартири до ОСОБА_5 , то виявив, що на підлозі, вхідних дверях квартири, а також на речах, які знаходяться в квартирі жодних слідів, схожих на плями від крові, не було. Зі слів ОСОБА_5 , вона прибрала всі сліди його крові в своїй квартирі. Окрім цього, вона повідомила його про той факт, що футболку, в яку він був одягнений на момент спричинення нею йому тілесних ушкоджень, вона викинула. Куди саме та коли, вона йому не говорила. Ніж, за допомогою якого ОСОБА_5 заподіяла мені тілесні ушкодження знаходився в її квартирі, за його допомогою він навіть чистив та різав овочі та фрукти. Де на даний час знаходиться даний ніж він не знає, але може з впевненістю сказати, що він перебував там до червня 2015 року, до того часу, коли він знову не посварився із ОСОБА_5 та не залишив її помешкання. Також повідомив, що на стіні вітальні, з правої сторони, на той час, коли він повернувся з лікарні до квартири ОСОБА_5 , були плями крові, залишеної ним в результаті поранення 04.07.2014. Особисто він неодноразово намагався її вимити, але повністю зробити це не вдавалося. Чи є на даний час дана пляма на правій стіні вітальні він не знаю, але може з впевненістю сказати, що вона була на стіні до червня 2015 року, до того часу, доки він знову не посварився із ОСОБА_5 та не залишив її помешкання. У нього десь залишалися шорти, в яких він був одягнений на момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, але де вони знаходяться на даний час, він не знає. На даних шортах жодних слідів механічних пошкоджень від ножа немає. На той час, коли він їх бачив востаннє жодних слідів крові на них не було, оскільки вони неодноразово прасувалися за допомогою пральних засобів. В разі знаходження зазначених шортів він надасть їх органу досудового розслідування. В ході досудового розслідування кримінального провадження №12015100090006595 від 09 липня 2015 року він надавав органу досудового розслідування СД-диск з аудіо записами його телефонних розмов, зокрема із сестрою ОСОБА_5 , в якому остання зізнається про той факт, що їй відомо про те, що ОСОБА_5 нанесла йому тілесні ушкодження тим же ножем, яким нанесла тілесні ушкодження і своєму першому чоловіку ОСОБА_71 ; розмова з ОСОБА_72 , який розповів потерпілому про те, що у 2013 році ОСОБА_5 спричинила ножові поранення і йому, у зв?язку з чим вони

розлучилися, розмова з оперативним уповноваженим Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_73 , під час якої останній повідомив йому про те, що йому відомо про той факт, що ОСОБА_5 спричинила потерпілому ножові поранення. Зазначив, що на даний час в провадженні Солом?янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві мається кримінальне провадження за заявою ОСОБА_5 проте, що він нібито викрав у неї 20 000 доларів США. Дану заяву ОСОБА_5 написала на наступний день після того, як він виклав в мережу інтернет статтю, в якій написав правду про моральні та ділові якості ОСОБА_5 , факти нанесення йому та ОСОБА_74 тілесних ушкоджень. Після того, як ОСОБА_5 звернулася з заявою до правоохоронних органів в якій зазначила неправдиві відомості щодо вчинення ним крадіжки її особистих коштів, він звернувся з відповідною заявою про нанесення нею йому тілесних ушкоджень, які мали місце 04.07.2014. Зазначив, що станом на 04.07.2014 консьєржа в під?їзді будинку, де мешкає ОСОБА_5 не було. Прибирає даний під?їзд, як на той час, так і на даний час прибиральниця по імені ОСОБА_75 , яка мешкає в одному з будинків, розташованих поруч. Інших прибиральників в згаданому під?їзді не було та немає. Лікарем, який здійснював його безпосереднє лікування в Київській обласній лікарні у зв?язку з спричиненням йому ножових поранень ОСОБА_5 , був хірург ОСОБА_76 . До протоколу допиту просив долучити план-схему розташування кімнат квартири АДРЕСА_4 та меблів, які в них знаходяться, а також його місця знаходження на момент спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 /т. 5 а. с. 52-59/;

-Протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.01.2016, відповідно до змісту якого слідує, що у період часу з 04.07.2014 по 16.07.2014 він проходив курс лікування в окремій палаті в КЗ КОР « Київська обласна клінічна лікарня », окрім нього, в палаті перебували лише його мати та ОСОБА_5 , жодних інших хворих не перебувало. Потерпілому запропоновано оглянути ілюстративну таблицю із зображенням ножів торгівельної марки «Вінзер» та впізнати ніж, аналогічний ножу зазначеної торгівельної марки, за допомогою якого ОСОБА_5 04.07.2014 спричинила йому тілесні ушкодження. На що потерпілий повідомив, що впізнає ніж торгівельної марки «Вінзер» під № 3, саме аналогічним ножем згаданої торгівельної марки 04.07.2014, як повідомив слідчому потерпілий, ОСОБА_5 умисно спричинила йому тілесні ушкодження /т. 5 а. с. 60-61/;

-Протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 15.06.2016, відповідно до якого потерпілий повідомив слідчому, що ОСОБА_5 розповідала про нього погані та нікчемні речі своїм знайомим. Кому саме повідомляти слідчому не бажає, оскільки впевнений, що вони із ОСОБА_5 у дружніх стосунках, тому не підтвердять його слова. Зазначив, що коли вони разом із ОСОБА_5 повертались 04.07.2014 із офісу юридичної компанії, де святкували його день народження, на автомобілі ОСОБА_5 марки Тойота Рав-4 д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала ОСОБА_5 . Остання перебувала за кермом в стані алкогольного сп`яніння, так, як перед тим, як сісти за кермо, вона випила безпосередньо в офісі 150-200 грам коньяку. Про той факт, що саме ОСОБА_5 оплачувала його лікування, йому стало відомо від неї самої, та від своєї матері. Де знаходяться чеки від придбаних ОСОБА_5 ліків, потерпілому не відомо. Зазначив, що статист, який приймав участь під час проведення слідчого експерименту із ним 15.10.2015, мав зріст близько 175-180 см, приблизно такий самий зріст має ОСОБА_5 . Повідомив, що до квартири ОСОБА_5 станом на 04.07.2014 вело двоє металевих дверей. Зовнішні двері із внутрішньої сторони можна було зачинити на замок за допомогою фіксатора. Внутрішні, другі двері зачинялися на ключ. Тобто, як повідомляв потерпілий, у своїх попередніх показаннях, коли 04.07.2014 під час сварки із ОСОБА_5 , він вирішив залишити її квартиру, остання зачинила другі двері на металевий ключ, який у подальшому вийняла із замка та десь сховала. Іншим чином зазначені двері не відчинялися, або зачинялися. Потерпілий повідомив, що на даний час не знає, де проживає ОСОБА_77 , з яким вони та ОСОБА_5 03.07.2014 святкували йог день народження в кафе Мафія. Із соціальної мережі йому відомо, що останній може мешкати у м. Сімферополь. Абонентського номеру телефону у потерпілого немає. Повідомив, що за адресою АДРЕСА_3 він мешкав разом із ОСОБА_5 з початку травня 2014 року по червень 2015 рік, що можуть підтвердити сусіди ОСОБА_5 , які бачили його у будинку за час його проживання там. Крім цього, потерпілий повідомив слідчому, що має ряд фотознімків, спільних із ОСОБА_5 , зроблених за період їхнього спільного проживання, які він надасть органу досудового розслідування для подальшого приєднання до матеріалів провадження. Зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_40 від познайомив особисто. Це відбулося приблизно за місяць чи два до того випадку, коли ОСОБА_5 спричинила йому тяжкі тілесні ушкодження. При яких обставинах та де відбулося їх знайомство, він не пам`ятає, тоді ж вони обмінялись своїми телефонами /т. 5 а. с. 62-65/;

-Копія паспорту потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серії НОМЕР_12 /т. 5 а. с. 66-67/;

Під час судового розгляду сторона обвинувачення вважала, що прокурорами надано суду достатні та допустимі докази щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до статті 91 КПК, та формування у суду внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, та оцінці кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, згідно із статтею 94 КПК, та прокурор просила суд визнати обвинувачену ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити останній покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Сторона захисту обвинуваченої ОСОБА_5 наполягала на непричетності обвинуваченої до нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_12 за обставин, викладених в обвинувальному акті, просила виправдати ОСОБА_5 , та подала до суду наступні докази сторони захисту, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду :

-Письмові пояснення потерпілого ОСОБА_12 (копія), надані дільничному інспектору міліції Солом`янського РУ ГУМВС у м. Києві від 28.07.2014, зі змісту яких слідує, що по суті заданих йому питань, повідомив, що 04.07.2014 близько 21:00, він повернувся додому, відчинивши двері, його співмешканка побачила на ньому сліди крові, на що він пояснив, що по дорозі додому у нього виник конфлікт з невідомими особами, де саме не пам`ятає. Не розібравшись в ситуації, його співмешканка викликала міліцію, між ним та його співмешканкою жодних неправомірних дій вчинено не було, претензій до неї в нього немає /т. 2 а. с. 76/;

-Письмові пояснення потерпілого ОСОБА_12 від 14.07.2015 (копія), надані прокурору Іванківської міжрайонної прокуратури , відповідно до змісту яких слідує, що 04.07.2014 в ході сімейної сварки з ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , приблизно з 20:00 по 22:00, остання нанесла йому два ножових поранення у живіт та серце. Після цієї події його терміново було госпіталізовано у непритомному стані до Київської обласної клінічної лікарні №2 , де він знаходився на стаціонарному лікуванні /т. 2 а. с. 77/;

- Письмову заяву ОСОБА_22 від 16.06.2015 (копія), в якій остання просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв`язку із тим, що 04.07.2014 приблизно о 19:00 ОСОБА_5 зателефонувала їй на мобільний телефон та повідомила, що її син ОСОБА_12 зібрав свої речі та хоче від неї піти. Вона його не відпускала, закрила вхідні двері, ключі заховала. Син почав смикати за ручку, вона почала із ним бійку. Він дав їй ляпаса, у відповідь вона взяла кухонний ніж і вдарила його один раз в область серця, вдруге - у живіт. Вона у цей час перебувала за містом. Коли їй зателефонувала ОСОБА_5 , вона попросила ОСОБА_40 поїхати до них додому та розібратись у ситуації. Швидку медичну допомогу викликав ОСОБА_42 та ОСОБА_78 . До квартири не можна було увійти, ОСОБА_5 викинула ключі через вікно, щоб відкрили двері іззовні. За час перебування сина в лікарні ніхто із співробітників міліції пояснень від нього не відбирав. ОСОБА_22 у поданій заяві, повідомила, що з січня 2013 року ОСОБА_79 проживала у цивільному шлюбі та також вдарила кухонним ножем ОСОБА_80 у живіт три рази, повідомила, що ОСОБА_5 заплатила 10 тис. дол.. США за зміну тяжкості нанесених йому тілесних ушкоджень /т. 2 а. с. 78/;

-Копія відповіді на звернення ОСОБА_22 за підписом заступника начальника Солом`янського РУ , відповідно до якої повідомляється, що на даний час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 13.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України /т. 2 а. с. 74/;

-Копія супровідного листа за підписом заступника прокурора району від 27.07.2015, яким спрямовано до СВ Солом`янського РУГУ МВС в м. Києві матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 13.07.2015 /т. 2 а. с. 80/;

-Копія повідомлення заступника прокурора Солом`янського району міста Києва від 23.07.2015 про призначення прокурора у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 13.07.2015 /т. 2 а. с. 81/;

-Копія постанови заступника прокурора Солом`янського району міста Києва від 23.07.2015 про призначення прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_81 /т. 2 а. с. 82/;

-Копія постанови Іванківського міжрайонного прокурора Київської області від 14.07.2015 про визначення підслідності, на підставі якої визначено підслідність у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 13.07.2015 за Солом`янським РУ ГУМВС України в м. Києві /т. 2 а. с. 83-84/;

-Копії письмових вказівок за 27.07.2015 № 12/5-1510, за 08.10.2015 № 1302-15 у кримінальному провадженні № 12015100090006595 від 13.07.2015 за заявою ОСОБА_12 про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 /т. 2 а. с. 85-86, 87-88/;

- Копія вимоги УІАЗ ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_12 про судимість, з якої вбачається, що ОСОБА_12 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, останній раз 06.10.2011 за ч. 2 ст. 186 КК України, звільнений 13.02.2013 з місць позбавлення волі /т. 2 а. с. 89-90/;

-Копія клопотання в.о. прокурора м. Києві від 03.11.2015 про проведення обшуку /т. 2 а. с. 91/;

-Копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29.10.2015 у справі № 760/13916/15-к, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , оскільки прокурором не було доведено достатніх підстав вважати, що відшукувані речі і документи, які мають значення для досудового розслідування та судового розгляду, можуть знаходитись у зазначеному у клопотанні житлі (сліди крові ОСОБА_12 на одязі, постільній білизні, матраці, меблях чи стінах в приміщенні квартири, кухонний ніж «Вінзер») /т. 2 а. с. 92-93/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.11.2015 по справі № 761/34402/15, на підставі якої в задоволенні клопотання прокурора про проведення обшуку за місцем проживання адвоката ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 відмовлено, оскільки у досудового слідства відсутні дані для оголошення про підозру ОСОБА_5 /т. 2 а. с. 93-96/;

-Копія клопотання прокурора Київської області про надання дозволу на проведення обшуку від 24.11.2015 /т. 2 а. с. 97-100/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 761/35147/15, на підставі якої клопотання прокурора задоволено частково, надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , власником якої являється ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (слідів крові ОСОБА_12 на одязі, постільній білизні, матраці, меблях, інших предметах побуту чи стінах в приміщенні квартири), та знаряддя вчинення кримінального правопорушення (кухонного ножа «Вінзер») /т. 2 а. с. 101-103/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2015 у справі № 761/37061/15, на підставі якої відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської області про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , по причині, що наявна діюча ухвала слідчого судді від 26.11.2015, якою санкціоновано проведення обшуку /т. 2 а. с. 104/;

-Копія супровідного листа Директору Київського обласного НДЕКЦ МВС від 15.12.2015 за підписом заступника начальника ГУ НП в Київській області із проханням забезпечити на 16.12.2015 явку до адміністративної будівлі слідчого управління спеціаліста біолога та спеціаліста-криміналіста, із засобами фото та відео фіксації, для участі у проведенні обшуку /т. 2 а. с 105/;

-Копія доручення від 15.12.2015 стосовно виконання ухвали слідчого судді від 26.11.2015 /т. 2 а. с. 106/;

-Копія постанови прокурора від 16.12.2015 про залучення працівників спеціальних підрозділів міліції для участі у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних дій, на підставі якої постановлено залучити для участі при проведенні обшуку квартири адвоката ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 з метою забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, працівників відповідного підрозділу поліції в кількості 10 чоловік зі спеціальними засобами та засобами індивідуального захисту /т. 2 а. с. 107-108/;

-Копія протоколу обшуку від 16.12.2015, складеного прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_82 , за наслідками обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.11.2015 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , в якому зафіксовано, що під час обшуку приміщення було виявлено три плями бурого кольору, які позначені №№1, 2, 3, змиви з яких вилучені на фрагмент стерильної марлевої серветки та поміщені до коричневих паперових конвертів, ніж «Vinzer» з чорною ручкою розміром близько 22 см., який поміщений до поліетиленового спец. пакету, довжина леза близько 13 см клиновидної форми. Відображено, що квартира складається із наступних кімнат: прихожа, зліва навколо коридор до круглого холу, в якому зліва вхід до кімнати-шафи. У круглому холі зліва знаходиться вхід до дитячої, правіше від неї знаходиться вхід до спальні. На шпалері на відстані 1 см. від дверної коробки є пляма коричневого кольору у вигляді підтіку вниз на висоті 165 см. розміром 2,0х0,3 см., яка позначена, як №1. Вилучено на фрагмент стерильної марлевої серветки, яка просякнута дистильованою водою та поміщена у паперовий конверт. На дверній коробці зліва при вході до спальні на висоті 173, 5 см. є пляма світло коричневого кольору розміром 0,3х0,4 см., яка позначена №2. Вилучено на фрагмент стерильної марлевої серветки, яка просякнута дистильованою водою та поміщена у паперовий конверт. Там же правіше плями, на висоті 168 см від полу є пляма речовими бурого кольору розміром 0,5х0,5 см., яка позначена №3. Вилучено на фрагмент стерильної марлевої серветки, яка просякнута дистильованою водою та поміщена у паперовий конверт. Далі з входу є вхід до кухні, справа є кухонна стінка, де у шухляді справа від духовки, зверху, виявлено ніж «Vinzer» з чорною ручкою з клиновидним лезом розміром близько 7 см, який не вилучається. Зверху шухляди, на столі виявлено ніж Вінзер з чорною ручкою розміром приблизно 22 см, який обмотано папером та поміщено до поліетиленового спец. пакету. Інших ножів з чорною ручкою марки Viner на кухні не виявлено. До протоколу на окремих аркушах додано зауваження, в яких звертається увага на відсутність повноважень у прокурора на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 . Зазначається, що обшук було розпочато о 18:39, в подальшому прокурор у зв`язку із відсутністю спеціалістів, відмовився самостійно виконувати ухвалу суду, близько 20 год. 45 в. за адресою її місця проживання з`явився полк поліції особливого призначення разом із спеціалістом. Відображено, що спосіб збору змивів створює можливість для фальсифікації та подальшого пошкодження, зазначила про погрози з боку прокурора, про те, що обшук було завершено о 22:55, що є порушенням ч. 4 ст. 223 КПК України. Спеціалісти перед початком зняття змивів не вказали типи приборів, якими здійснювали зняття зразків, не вказані реактиви, які використовувались для виявлення слідів крові ОСОБА_83 . Спеціалісти не надали посвідчення особи. У протоколі зазначено час початку проведення обшуку о 07:00, фактично обшук було розпочато о 18:39, відео зйомка проводилась спец засобом, який не було відображено в протоколі, копію протоколу не було надано, доручення, надане прокурором, було прострочено, під час проведення обшуку видимих слідів крові не було виявлено /т. 2 а. с. 109-115/;

-Копія протоколу пред`явлення речей для впізнання та фото-таблиця до нього, відповідно до яких потерпілому ОСОБА_12 у присутності двох понятих слідчим було пред`явлено для впізнання ножі у кількості 6-ти штук, та перед пред`явленням речей для впізнання у потерпілого з`ясовано, чи може він впізнати ніж, на що потерпілий повідомив, що ніж кухонний, яким йому ОСОБА_5 нанесла 2 ножових поранення 04.07.2014 в квартирі за адресою АДРЕСА_3 був довжиною близько 30-35 см., пластикова ручка чорного кольору, овальна в розріз, довжина леза близько 22 см., на кінці ніж був погнутий під час нанесення йому ножового поранення. ОСОБА_12 заявив, що ножа, яким йому нанесені тілесні ушкодження 04.07.2015 серед пред`явлених йому ножів немає. Подібний ніж №6 за довжиною та № 5 за ручкою /т. 2 а. с. 116-119/;

-Копія постанови прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням від 18.12.2015 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якої у кримінальному провадженні призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського обласного НДЕКЦ МВС України , та на вирішення якої поставлено питання: 1) чи є на наданому для дослідження змиві речовини бурого кольору № 1, який вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , кров людини ? 2) Якщо так, то який ДНК-профіль ? /т. 2 а. с. 120-121/;

-Копія висновку експерта від 14.01.2016 за № 6-01/1160 у кримінальному провадженні № 12015100090006595, відповідно до якого на наданому на дослідження змиві речовини бурого кольору № 1 (об`єкт №1), який було вилучено за адресою АДРЕСА_3 , кров не виявлена /т. 2 а. с. 123-125/;

-Копія постанови прокурора про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 18.12.2015, відповідно до якої призначено у кримінальному провадженні судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: 1) чи є на наданому для дослідження змиві речовини бурого кольору № 2, який вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , кров людини ? 2) Якщо так, то який ДНК-профіль ? /т. 2 а. с. 126-127/;

-Копія висновку експерта № 6-01/1159 від 14.01.2016, відповідно до якого на наданому на дослідження змиві речовини бурого кольору № 2 (об`єкт №1), який було вилучено за адресою АДРЕСА_3 , кров не виявлена /т. 2 а. с. 128-130/;

-Копія постанови прокурора про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 18.12.2015, відповідно до якої призначено у кримінальному провадженні судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: 1) чи є на наданому для дослідження змиві речовини бурого кольору № 3, який вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , кров людини ? 2) Якщо так, то який ДНК-профіль ? /т. 2 а. с. 131-132/;

-Копія висновку експерта № 6-01/1161 від 14.01.2016, відповідно до якого на наданому на дослідження змиві речовини бурого кольору № 3 (об`єкт №1), який було вилучено за адресою АДРЕСА_3 , кров не виявлена /т. 2 а. с. 133-135/;

-Копія вимоги УІАЗ ГУНП в Київській області , відповідно до якої ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась /т. 2 а. с. 136/;

-Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2016 за ч. 1 ст. 121 КК України /т. 2 а. с. 137-141/;

-Копія клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 05.02.2016 про арешт майна, відповідно до якого слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на належний підозрюваній ОСОБА_5 транспортний засіб Тойота Рав -4 д.н.з. НОМЕР_1 /т. 2 а. с. 144-145/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09.02.2016 у справі № 761/4355/16-к, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна підозрюваної /т. 2 а. с. 146-148/;

-Копія клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 25.02.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 /т. 2 а. с. 149-150/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 761/7863/16, на підставі якої у задоволенні вказаного клопотання слідчого відмовлено /т. 2 а. с. 151/;

-Копія постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області від 13.07.2017 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_5 , на вирішення якої поставлені питання: Чи страждала підозрювана ОСОБА_5 на час вчинення кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням, в тому числі тимчасовим розладом психічної діяльності?; Чи є у підозрюваної ОСОБА_5 ознаки будь-якого психічного захворювання на даний час? ; Чи може підозрювана ОСОБА_5 усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто чи слід її вважати осудною? ; Чи перебувала підозрювана ОСОБА_5 в момент скоєння злочину у стані фізіологічного афекту (стані сильного душевного хвилювання)? ; Якщо підозрювана ОСОБА_5 страждає нині психічною хворобою, то яких заходів медичного характеру вона потребує? ; Якщо у підозрюваної ОСОБА_5 є відхилення у психічній діяльності, то чи не позбавляють вони її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними ? /т. 2 а. с. 152-154/;

-Копія заяви ОСОБА_5 про відмову в участі у проведенні одночасного допиту з ОСОБА_12 та участі у експертизі від 13.07.2017 р., в якій обвинувачена зазначає, що у зв`язку із сфальсифікованим кримінальним провадженням, направленого на отримання матеріальної вигоди ОСОБА_12 та чинення тиску на адвоката зі сторони прокуратури області у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності, ОСОБА_5 відмовляється брати участь у будь-яких процесуальних діях, ініційованих органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120151100090006595. Просить у найкоротші строки передати справу до суду /т. 2 а. с. 155/;

-Копія характеристики відносно обвинуваченої ОСОБА_5 від 20.03.2017 за місцем її проживання, відповідно до якої за місцем проживання від сусідів та мешканців будинку заяв та скарг на ОСОБА_5 не надходило /т. 2 а. с. 156/;

- Копія довідки 376090 від 22.03.2017, відповідно до якої ОСОБА_5 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває /т. 2 а. с. 157/;

-Копія характеристики на обвинувачену ОСОБА_5 від 22.01.2016 наданої за підписом в.о. Голови Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_84 , зі змісту якої слідує, що ОСОБА_5 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 3819, виданого 30.07.2009 року Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури , починаючи з 07 квітня 2015 року на підставі розпорядження № 27 Голови Національної асоціації адвокатів України , Ради адвокатів України на громадських засадах обіймає посаду члена секції оперативного виїзду та координації Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України . В професійній та громадській діяльності зарекомендувала себе як принципова, врівноважена, юридично досвідчена, сумлінна, що має достатній професійний досвід у здійсненні незалежної адвокатської діяльності, за сприяння розвитку та зміцненню адвокатури в Україні, сумлінну і плідну працю, спрямовану на захист конституційних прав громадян і зміцнення законності, високий професіоналізм та постійне вдосконалення адвокатської майстерності нагороджена Подякою Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України /т. 2 а. с. 158/;

-Копія довідки № 138/4 від 26.01.2016, відповідно до якої ОСОБА_5 перебувала на обліку з приводу вагітності в жіночій консультації № 3 КМПБ № 5, вагітність 11-12 тижнів /т. 2 а. с. 159/;

-Копія лікарського висновку № 18 про переведення вагітної на іншу роботу, відповідно до якого за станом перебігу вагітності, обвинуваченій рекомендована робота без фізичних навантажень /т. 2 а. с. 160/;

-Копія листка непрацездатності серії АГС № 811351 про перебування ОСОБА_5 на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, починаючи з 02.06.2016 р. по сто двадцять шостий день, стати до роботи 5.10.2016 р. /т. 2 а. с. 161/;

-Копія заяви ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованої 03.03.2016, стосовно скоєння щодо адвоката ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 372 КК України прокурором Київської області ОСОБА_85 , прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_86 , слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_87 /т. 2 а. с. 162-166/;

-Копія Витягу з кримінального провадження № 42016110000000309 від 02.06.2016, зі змісту якого слідує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва зобов`язано компетентну особу прокуратури Київської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами прокуратури Київської області та слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області , за ч. 1 ст. 372 КК України /т. 2 а. с. 199/; Копія Витягу з кримінального провадження № 42016110000000310 від 02.06.2016, зі змісту якого слідує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва зобов`язано компетентну особу прокуратури Київської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами прокуратури Київської області та слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області , за ч. 2 ст. 367 КК України /т. 2 а. с. 199/; Копія Витягу з кримінального провадження № 42016110000000311 від 02.06.2016, зі змісту якого слідує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва зобов`язано компетентну особу прокуратури Київської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами прокуратури Київської області та слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області , за ч. 2 ст. 364 КК України /т. 2 а. с. 200/;

-Копія вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 752/15787/15-к відносно ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , на підставі якого ОСОБА_18 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258 КК України, та призначено йому покарання згідно ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 14-ть років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 332-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України останнього визнано невинуватим та виправдано за обставин недоведеності, що у діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень. Із вступної частини вироку суду вбачається, що захисником засудженого ОСОБА_18 була ОСОБА_5 /т. 2 а. с. 167-183/;

-Копія довідки про звільнення серії КНВ № 001408 відносно потерпілого ОСОБА_12 , зі змісту якої вбачається, що 06.10.2011 ОСОБА_12 був засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, у період часу з 14.09.2011 по 13.02.2013 відбував покарання, звільнений умовно-достроково, підпадає під нагляд /т. 2 а. с. 184/;

-Клопотання ОСОБА_5 начальнику СУ ГУ НП в Київській області від 17.07.2017 про відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, в якому обвинувачена ОСОБА_5 просить негайно завершити досудове розслідування та надати доступ до матеріалів /т. 2 а. с. 186/;

-Лист за підписом старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 19.07.2017, в якому повідомлено обвинувачену про завершення досудового розслідування та про необхідність прибути до слідчого для виконання приписів ст. 290 КПК України /т. 2 а. с. 187/;

-Копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.10.2017 по справі № 761/26908/17, за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12015100090006595, на підставі якої скаргу задоволено частково, визнано бездіяльність слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_88 та прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_89 , яка полягає у нерозгляді клопотання адвоката ОСОБА_5 , зобов`язано розглянути клопотання сторони захисту від 17.07.2017 про відкриття матеріалів кримінального провадження /т. 2 а. с. 188-189/;

-Копія Листа за підписом Заступника начальника відділу СУ ГУ МВС в місті Києві від 05.09.2015 № 12/1-С-3811, адресований ОСОБА_5 , в якому повідомляється, що у слідчому управлінні в межах компетенції було розглянуто її звернення стосовно неналежного, на її думку, проведення окремими працівниками Солом`янського районного управління розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090005717, установлено, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12015100090005717 від 12.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Стан досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні вивчено у слідчому управлінні та надано письмові вказівки про проведення ряду слідчих дій. Зазначається, що керівництву слідчого відділу Солом`янського РУ доручено забезпечити належний контроль за ходом розслідування та прийняттям обґрунтованого рішення /т. 2 а. с. 190/;

-Копія пояснень ОСОБА_12 , наданих начальнику Солом`янського РУ ГУ МВС від 16.06.2015 у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_5 , відповідно до змісту яких останній повідомив, що проживав у цивільному шлюбі із ОСОБА_5 та 04.07.2014 остання нанесла йому два удари ножем, один раз у шлунок, другий у серце, що може підтвердити подружжя ОСОБА_17 , які викликали швидку до квартири ОСОБА_5 . Зазначив, що на той час не писав заяву відносно ОСОБА_5 через її малолітню дитину. На час лікування ОСОБА_5 була поруч із ним, та у присутності ОСОБА_90 та ОСОБА_91 та багато інших зізналась у скоєному, та щиро розкаялась. Він після звільнення з колонії зареєстрував громадську організацію « 13 Район », мета котрої була боротьба із корупцією, разом вели сімейний бізнес, ОСОБА_5 працювала адвокатом. Всі гроші від діяльності вони зберігали у сейфі за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 . Повідомив про отримання нею гонорарів у загальному розмірі 16 000 доларів США та спадщини від батька у сумі 10 000 доларів США. Зазначив, що 25.04.2015 вони з ОСОБА_5 приїхали до його матері, де святкували день народження його матері, де ОСОБА_5 ображала його нецензурною лайкою у присутності гостей. Після чого, він повідомив ОСОБА_5 , що більше із нею жити не бажає, сів у таксі та поїхав за адресою АДРЕСА_3 , де із сейфу взяв 20 000 доларів США, завіз до своєї бабусі 15 000 доларів США з метою через тиждень віддати ОСОБА_5 ці гроші. Із сумою 5 000 доларів США поїхав до Білорусі по бізнес справах, придбав золотий ланцюжок та золотий хрест на 3000 доларів США. Його товариш зателефонував йому та повідомив, що ОСОБА_5 збирається звертатись до міліції з приводу крадіжки коштів. Після чого, він повернувся до Києва 27.04.2015, по дорозі заїхав до бабусі, взяв гроші, у присутності ОСОБА_92 та брата ОСОБА_93 , та ОСОБА_94 віддав їм гроші для подальшого передання ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_5 зателефонувала йому, аби помиритись, і 14.05.2015 вони помирились, та продовжили разом проживати, подали заяву про реєстрацію шлюбу, та 07.07.2015 повинні були одружитись. Однак, через те, що ОСОБА_5 продовжила провокувати нові конфлікти, вони розійшлися на початку червня 2015 року. Повідомив, що вона вкрала статутні документи громадської організації, змінила доступ до сайту та вкрала його закордонний паспорт. Зазначив, що протягом останнього часу ОСОБА_5 його принижувала у соціальних мережах, він у відповідь на образи написав статтю про неї, де розповів про її удари ножем ОСОБА_71 , та ОСОБА_12 , про її адвокатську діяльність, що обурило ОСОБА_5 , чим пояснює написання нею цієї заяви про вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення /т. 2 а. с. 191-194/;

-Копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 16.06.2015 у кримінальному провадженні № 12015100090005117 від 12.06.2015, відповідно до змісту якого останній повідомив слідчому СВ Солом`янського РУ ГУ МВС у м. Києві про те, що в середині квітня 2014 року він познайомився із ОСОБА_5 в мережі інтернет. В кінці квітня 2014 року вони почали проживати разом за адресою АДРЕСА_3 , повідомив, що під час спільного проживання вони постійно сварились через гроші, ОСОБА_5 принижувала його. У червні 2014 року ОСОБА_5 , з пояснень ОСОБА_12 , розповіла йому про те, що на початку 2013 року вона нанесла ножові поранення своєму цивільному чоловікові, батьку її дитини ОСОБА_71 , та що вона заплатила за те, аби справу закрили. Зазначив, що 04.07.2014 при черговій сварці, ОСОБА_5 нанесла йому два удари великим кухонним ножем, один раз у шлунок, другий в серце, що можуть підтвердити ОСОБА_42 та його дружина ОСОБА_61 , які викликали швидку до квартири ОСОБА_5 . На той час він не писав заяву про злочин, оскільки у ОСОБА_5 була маленька дитина. За час його лікування в КОКЛ № 2 ОСОБА_5 була поруч із ним, та у присутності ОСОБА_95 НОМЕР_13 , ОСОБА_91 зізналась у скоєному, про що щиро розкаювалась. Після звільнення з Білоцерківської виправної колонії № 35 він зареєстрував громадську організацію 13 Район, мета якої була боротьба із корупцією. Вони із ОСОБА_5 займались діяльністю цієї організації, він допомагав їй у супроводженні кримінальних справ, так як вона адвокат, вони разом вели сімейний бізнес. Повідомив про отримання ОСОБА_5 гонорару по справі у сумі 15 000 доларів США, потім 1 000 доларів США, а в липні 2014 року у ОСОБА_5 помер батько, та остання отримала спадщину у розмірі 10 000 доларів США. Повідомив, що зароблені гроші тримали у сейфі за місцем проживання: АДРЕСА_3 . Повідомив, що 25.04.2015 вони разом приїхали на день народження до його матері, де ОСОБА_5 його ображала. Тому, він сів в таксі та поїхав додому до ОСОБА_5 , де із сейфу взяв 20 000 доларів США, з яких 15 тис. дол. США віддав своїй бабусі, щоб через тиждень їх повернути ОСОБА_5 , інші 5 тис. дол. США взяв із собою та поїхав до Білорусі, де за 3 тис. дол. США придбав хрестик та золотий ланцюжок. Під час його перебування у Білорусі, йому зателефонував його товариш ОСОБА_96 , та повідомив, що ОСОБА_5 зібралась писати на нього заяву до міліції, з приводу крадіжки грошей, на що він повідомив, що 27.04.2015 приїде до Києва. Коли він приїхав до Києва, зустрівся із ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , товаришем ОСОБА_99 , та його братом ОСОБА_100 , та передав ОСОБА_101 15 000 доларів США, щоб він передав їх ОСОБА_5 , так, як він не хотів її бачити. Повідомив, що 28.04.2015 вищевказані особи передали гроші ОСОБА_5 , собі він залишив 5000 дол. США, так, як також наповнював сімейний бюджет. Повідомив, що 14.05.2015 вони із ОСОБА_5 помирились та у подальшому подали заяву про реєстрацію шлюбу, на 07.07.2015. На початку червня 2015 року він розійшовся із ОСОБА_5 , по причині її зрад та постійного обману. Також, зазначив, що ОСОБА_5 викрала в нього статутні документи громадської організації та закордонний паспорт. У відповідь на образи з боку ОСОБА_5 він виклав у мережу Фейсбук статтю про їхнє життя, де розповів про нанесені удари ОСОБА_71 , про її адвокатську діяльність. ОСОБА_5 це обурило, тому, за поясненнями ОСОБА_12 , вона написала на нього заяву в міліцію /т. 2 а. с. 195-197/;

-Копія Витягу з кримінального провадження № 12015100090007014, відповідно до якого 21.07.2015 до Реєстру були внесені відомості за матеріалами правоохоронних органів за ч. 1 ст. 182 КК України, із зазначенням про те, що до Солом`янського РУ звернулась ОСОБА_5 та повідомила про те, що ОСОБА_12 шляхом використання соціальної мережі Фейсбук незаконно поширює конфіденційну інформацію стосовно приватного життя останньої /т. 2 а. с. 198/;

У судовому засіданні, яке відбувалось 29.09.2026, сторона захисту повідомила, що ними подано усі докази, на яких ґрунтується позиції сторони захисту, для спростування пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, доповнень до судового розгляду, заяв та клопотань, на вирішенні яких вони наполягають, сторона захисту не має.

Допитавши обвинувачену ОСОБА_5 , свідків сторони обвинувачення, дослідивши подані стороною обвинувачення докази, а також докази сторони захисту, здійснивши повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження й оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено перед судом, що саме обвинувачена ОСОБА_5 вчинила відносно потерпілого ОСОБА_12 кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.

А саме - не доведено, що тяжкі тілесні ушкодження, які відображені у Висновку судово-медичної експертизи № 2088/E від 27.10.2015, потерпілому ОСОБА_12 були спричинені саме обвинуваченою у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , а не іншими особами.

Як вбачається із сукупності поданих до суду стороною обвинувачення доказів, в основу обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, були покладені позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 , надані слідчому на стадії досудового розслідування, як під час допиту, так і під час слідчого експерименту, пред`явлення предметів до впізнання, проведених за участю потерпілого ОСОБА_12 , в яких останній наполягав на тому, що ножові поранення йому нанесла саме обвинувачена ОСОБА_5 під час сварки, яка мала місце між ними 04.07.2014 у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а також - показання з чужих слів, надані допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_27 , ОСОБА_102 , ОСОБА_22 , ОСОБА_103 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , які повідомили, що потерпілий ОСОБА_12 під час особистого спілкування з ними вказував на обвинувачену ОСОБА_5 , як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження за обставин, викладених в обвинувальному акті. Безпосередніми свідками подій та обставин, інкримінованих ОСОБА_5 відповідно до змісту обвинувального акту, жоден із допитаних під час судового розгляду свідків не був, джерелом їхньої обізнаності про обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 - був потерпілий ОСОБА_12 .

На стадії судового провадження потерпілий ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_23 , у зв`язку із чим суд з об`єктивних причин був позбавлений можливості провести безпосередній допит потерпілого.

На досудовому розслідуванні потерпілий ОСОБА_12 у порядку, визначеному ст. 225 КПК України, не допитувався.

Прокурор у свою чергу просила суд прийняти як допустимі докази винуватості ОСОБА_5 - письмові позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 , надані на досудовому розслідуванні, та зафіксовані в складених за наслідками проведення слідчих дій процесуальних документах: протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.07.2015, заяві потерпілого ОСОБА_12 про залучення до провадження як потерпілого від 20.07.2015, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 від 27.08.2015, протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.12.2015, протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.01.2016, протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 15.06.2016, та його показання під час проведеного за його участю слідчого експерименту від 15.10.2015 /т. 5 а. с. 43-46, а. с. 47, а. с. 49-51, а. с. 52-59, а. с. 60-61, а. с. 62-65, т. 1 а. с. 178-179/.

Вирішуючи питання стосовно можливості використання у якості належних, достовірних та достатніх, а головне - допустимих, доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, позасудових показань потерпілого ОСОБА_12 , наданих ним під час досудового розслідування, та показання з чужих слів, надані свідками ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_102 , ОСОБА_22 , ОСОБА_103 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 під час судового розгляду, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із статтею 8 КІІК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права за свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із ст. ст. 85, 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 95 КПК України слідує, що показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.

Якщо особа, яка дає показання, висловила думку або висновок, що ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 цього Кодексу, а суд не визнав їх недопустимими доказами в порядку, передбаченому частиною другою статті 89 цього Кодексу, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта.

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з послідовною практикою ЄСПЛ необхідним елементом справедливості судового провадження є наявність в обвинуваченого можливості реалізувати своє право за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції шляхом безпосереднього допиту свідка/потерпілого в присутності судді, який ухвалює остаточне рішення у справі.

Для оцінки процедури розгляду справи з точки зору дотримання вимог статті 6 Конвенції у випадках, коли суд позбавлений можливості безпосередньо допитати свідка/потерпілого в судовому засідання, ЄСПЛ розробив загальні критерії, зміст яких викладено в рішеннях у справах «Аль-Хавайа і Тахері проти Сполученого Королівства» від 15 грудня 2011року (заяви № 26766/05 та 22228/06, пункти 119147), Шачашвілі проти Німеччини від 15 грудня 2015 року (заява №9154/10, пункти 110131), «Боєць проти України» від 30 січня 2018 року (заява №20963/08, пункти 7476).

Виходячи з практики ЄСПЛ, для оцінки допустимості показань відсутнього свідка/потерпілого потрібно виконати триетапний тест («тест Аль-Хавайа і Тахері»), з`ясувавши такі обставини:

1) чи існували поважні причини для неявки свідка до суду та відповідно - для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів. Однією з поважних причин неявки особи ЄСПЛ визнає її смерть (наприклад, рішення у справі «Тіхак проти України», заява №59937/08, від 18.12.2018, §45);

2) чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого. Правило «єдиного або вирішального доказу» означає, що визнання вини обвинуваченого виключно або переважно ґрунтується на показаннях свідків, яких обвинувачений не може допитати на будь-якій стадії провадження. У цьому контексті слово «вирішальний» слід розуміти вузько як таке, що вказує на доказ такої значущості або важливості, який, вірогідно, може стати вирішальним для результату розгляду справи. Якщо неперевірені показання свідка підтверджуються іншими доказами, вирішення питання, чи є вони вирішальними буде залежати від сили підтверджуючих доказів: чим більш вагомими будуть інші обвинувальні докази, тим менша вірогідність визнання показань відсутнього свідка вирішальними. Тобто, суд має визначитись стосовно наявності у суду доказів, що підтверджують позасудові показання відсутнього свідка (показання осіб, яким відсутній свідок розповідав про те що сталось, одразу після події; речові докази, тощо);

3) чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу, та забезпечити щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.

Зокрема, суд має вжити заходи, які здатні забезпечити справедливу та належну оцінку надійності такого доказу (Schatschaschwiliv.Germany [GC], заява №9154/10, §125).

Обсяг врівноважуючих факторів, необхідних для того, щоб судовий розгляд вважався справедливим, буде залежати від вагомості показань відсутнього свідка.

Чим важливішими є ці показання, тим вагомішими мають бути врівноважуючі фактори для того, щоб провадження в цілому могло вважатися справедливим (зокрема, згадане рішення у справі Setonv. The United Kingdom, §59).

На необхідності застосування цього тесту при дослідженні позасудових показань померлого свідка наголосив Касаційний кримінальний суд у Складі Верховного Суду у постанові від 02.12.2020 у справі №279/746/17.

Так, надаючи оцінку надійності/достовірності показанням потерпілого ОСОБА_12 , в тому числі з точки зору можливості подальшого їхнього використання судом у якості допустимого, належного та достатнього доказу, який би підтверджував поза межами розумного сумніву пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України, використовуючи правила тесту «Аль-Хавайа і Тахері», суд зазначає слідуюче:

1)Судом встановлено, що існували поважні причини для неявки потерпілого у судове засідання та неможливості допиту останнього безпосередньо судом, - це смерть потерпілого ОСОБА_12 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_23 , що посвідчується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 /т. 2 а. с. 190/;

2) Показання потерпілого ОСОБА_12 , на переконання суду, були для сторони обвинувачення єдиною та вирішальною підставою для засудження обвинуваченої ОСОБА_5 . Оскільки, твердження сторони обвинувачення стосовно винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні, - виключно та переважно ґрунтувались саме на показаннях потерпілого ОСОБА_12 , якого суд не зміг допитати безпосередньо в судовому засіданні з об`єктивних причин. При цьому, за наслідками судового розгляду, судом встановлено, що досліджені в судовому засіданні письмові позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 , надані, як під час його допиту, так і в ході проведеного із ним слідчого експерименту, у процедурі пред`явлення для впізнання ножів, - не підтверджуються будь-якими іншими доказами сторони обвинувачення, які суд міг би визнати вагомими та які могли б перекривати позасудові показання відсутнього потерпілого в силу своєї достовірності та істинності, та об`єктивно пов`язати обвинувачену ОСОБА_5 із обставинами нанесення потерпілому ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, та спростували б показання обвинуваченої ОСОБА_5 стосовно нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_12 іншими особами, що мало місце поза межами місця проживання обвинуваченої та потерпілого.

А саме, відповідно до даних протоколу обшуку від 16.12.2015, за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 не було виявлено та вилучено будь-яких слідів, знарядь злочину, речей, інших доказів, які б могли об`єктивно пов`язувати обвинувачену ОСОБА_5 із обставинами/подіями нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 /т. 2 а. с. 109-115/.

Відповідно до висновків експертів від 14.01.2016 за № 6-01/1160, № 6-01/1159 від 14.01.2016, № 6-01/1161 від 14.01.2016 у кримінальному провадженні № 12015100090006595, - на наданих на дослідження змивах речовини бурого кольору № 1, №2, № 3, які було вилучено за місцем проживання обвинуваченої за адресою АДРЕСА_3 , під час обшуку, який проводився 16.12.2015, крові не виявлено /т. 2 а. с. 123-125, а. с. 128-130, т. 2 а. с. 133-135/.

Суду не було подано доказів, які б вказували на те, що ніж «Vinzer» з чорною ручкою розміром близько 22 см., який було виявлено та вилучено під час обшуку 16.12.2015 за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 , містив на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, такі, як: кров чи генетичні, біологічні частинки нашарувань, ДНК, в тому числі крові потерпілого ОСОБА_12 чи обвинуваченої ОСОБА_5 , відомості про наявність відбитків пальців обвинуваченої ОСОБА_5 на вилученому під час обшуку ножі суду також стороною обвинувачення подано не було.

Протокол огляду вказаного ножа в матеріалах кримінального провадження, наданих до суду стороною обвинувачення, також відсутній.

Крім того, під час пред`явлення ножів для впізнання 24.12.2015 потерпілий ОСОБА_12 заявив, що серед 6 пред`явлених ножів - знаряддя злочину немає /т. 2 а. с. 116-119/.

Огляд місця події, починаючи з 04.07.2014 по 24.12.2015, слідчими органу досудового розслідування за місцем проживання потерпілого та обвинуваченої не проводився, відомості про виїзд на місце події СОГ 04.07.2014 матеріали справи не містять.

Тільки, 24.12.2015 за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 у квартирі за адресою АДРЕСА_3 прокурором було проведено огляд місця події, в ході якого, як свідчать досліджені судом матеріали кримінального провадження, речей та документів, які мають значення для даного кримінального провадження, виявлено та вилучено не було, що підтверджується протоколом огляду від 24.12.2015 /т. 1 а. с. 189-195/.

Наданий суду стороною обвинувачення Висновок судово-медичного експерта № 2088/Е від 27.10.2015 підтверджує, що дані медичної документації на ім?я ОСОБА_12 свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 04.07.2014 о 19:14 у нього мали місце тілесні ушкодження, які у відповідності до п. 2.1.3 «й», «к» «Правил» відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), та які утворились внаслідок двох травматичних дій гострим предметом, якому притаманні колюче-ріжучі властивості по типу клинка ножа) /т. 1 а. с. 223-228/.

Водночас - зазначені у висновку експерта обставини та виявлені у потерпілого ОСОБА_12 тілесні ушкодження - не підтверджують та не свідчать про той факт, що вони були нанесені потерпілому саме обвинуваченою ОСОБА_5 .

Обставини перебування потерпілого ОСОБА_12 та обвинуваченої ОСОБА_5 в одному приміщенні на час приїзду наряду міліції, швидкої медичної допомоги, про що вказували у своїх поясненнях свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_42 , ОСОБА_50 , а також - дані, отримані за наслідками тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв`язку, не можуть самі по собі підтверджувати факт чи обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, проявляється не лише у наявності суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричиненого тяжкого тілесного ушкодження, а і - у вчиненні особою суспільно-небезпечного діяння (дії або бездіяльності). Що вказані докази не підтверджують.

Суд звертає увагу на те, що жоден із допитаних під час судового розгляду свідків з боку сторони обвинувачення, це, - свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_38 , ОСОБА_22 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_104 ,. ОСОБА_50 не були безпосередніми свідками подій, які відповідно до змісту обвинувального акту інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_5 , та не бачили, аби обвинувачена ОСОБА_5 наносила ножові поранення потерпілому ОСОБА_12 04 липня 2014 року за обставин, про які потерпілий ОСОБА_12 повідомляв слідчому під час свого допиту та проведеного за його участю слідчого експерименту на стадії досудового розслідування.

А саме:

Свідок ОСОБА_33 повідомив суду, що обізнаний тільки із тим, що потерпілий ОСОБА_12 у 2014 році проживав із обвинуваченою ОСОБА_5 , з якою у свідка були нормальні сусідські відносини /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

Свідок ОСОБА_35 під час свого допиту зазначила, що їй телефонував ОСОБА_12 із проханням, аби вона повідомила слідчому, що ОСОБА_5 розповідала їй про їхні із ОСОБА_12 взаємовідносини, та що ОСОБА_5 ніби-то наносила ОСОБА_12 ножові поранення. Однак, свідок зазначила, що не обізнана про подібні події та про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 обвинувачена ОСОБА_5 їй ніколи не повідомляла, між ними були ділові стосунки, так, як свідок працює нотаріусом, а обвинувачена час-від-часу зверталась до неї з приводу необхідності посвідчення тих чи інших документів по роду своєї адвокатської професійної діяльності /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

Свідок ОСОБА_22 суду повідомила про те, що її син ОСОБА_12 перебував у лікарні, починаючи з 04.07.2014, у зв`язку із нанесеним йому ножових поранень у живіт та під ліву руку. Водночас - хто саме та за яких обставин наніс її синові ОСОБА_12 вказані ножові поранення свідкові не відомо, та потерпілий ОСОБА_12 свідкові про ці обставини у ході спілкування не повідомляв /допит за 08.04.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

Свідок ОСОБА_50 суду повідомив, що у складі фельдшерської бригади виїздив на виклик за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 у Солом`янському районі міста Києва, та по приїзду надавав медичну допомогу чоловікові із ножовими пораненнями, якого у подальшому було транспортовано до Київської обласної лікарні , та яким виявився потерпілий ОСОБА_12 . Повідомив суду, що двері квартири їм відчинила обвинувачена ОСОБА_5 , по квартирі свідок бачив плями крові, потерпілий ОСОБА_12 лежав під холодильником на кухні, тримаючись за черевну порожнину, у нього мались ножові поранення в зоні черевної порожнини. Зазначив, що потерпілий був при свідомості, але інформації про обставини отримання ним тілесних ушкоджень не надавав, ножа біля пораненого ОСОБА_12 свідок не бачив /допит за 21.10.2025, т. 5 а. с. 7-10/;

Свідок ОСОБА_41 суду повідомив, що у 2014 році працював лікарем торокальним хірургом Київської обласної клінічної лікарні , куди був доставлений пацієнт ОСОБА_12 із ножовим пораненням грудної клітини та живота. Про обставини виникнення у ОСОБА_29 цих поранень свідкові нічого не відомо, у процесі спілкування під час перебування у лікарняній палаті, потерпілий ОСОБА_12 не повідомляв свідкові, хто саме та за яких обставин наніс йому ножові поранення. Проте, як повідомив суду свідок, через деякий час, йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що ножові поранення йому нанесла обвинувачена ОСОБА_5 , та попросив свідка посвідчити ці обставини слідчому /допит за 27.05.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що у складі патруля Солом`янського УП ГУНП м. Києва влітку 2014 році виїздив за викликом диспетчера лінії 102 за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 , зайшовши до квартири, свідок побачив потерпілого ОСОБА_12 , який перебував у положенні напівлежачи, тримався за ліву частину тулуба чи грудної клітини, потерпілий тримав ганчірку, притискаючи її руками до тулубу, на цій ганчірці свідок бачив невелику кількість крові. Як повідомив свідок, слідів крові у квартирі не було. Свідок зазначив, що зі слів ОСОБА_12 , обвинувачена ОСОБА_5 вдарила його ножем, у подальшому потерпілого було госпіталізовано до лікарні. Свідок вказав на те, що хтось, хто саме він не пам`ятає, коли свідок перебував у квартирі, йому сказав, що ОСОБА_12 підняв руку на ОСОБА_5 , вона, захищаючись, взяла до рук ножа, тримала ножа перед собою, ОСОБА_12 наблизився до неї та наштовхнувся на ніж. ОСОБА_5 повідомила свідкові, що вона адвокат, весь час казала, що вона захищалась. Свідок зазначив, що про обставини нанесення потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень йому відомо тільки зі слів ОСОБА_12 /допит за 24.06.2024, т. 4 а. с. 82-86/;

Свідок ОСОБА_38 суду повідомив, що влітку 2014 року як водій у складі патруля він виїздив на виклик за адресою АДРЕСА_6 в, та весь час перебував в автомобілі, в квартиру не піднімався. Свідок зазначив, що у подальшому, о/у ОСОБА_27 повідомив йому, що виклик пов`язаний із тим, що жінка, дані якої він не називав, нанесла ножове поранення співмешканцеві /допит за 27.05.2025, т. 4 а. с. 110-112/;

Свідок ОСОБА_42 суду повідомляв, що влітку 2014 року, коли свідок разом із дружиною їхали в автомобілі в районі Подолу, йому зателефонував потерпілий ОСОБА_12 та повідомив про необхідність терміново приїхати до нього додому, бо його підрізали. Свідок поїхав додому до ОСОБА_5 , піднявся на поверх до квартири ОСОБА_5 , та одночасно із ним на місце подій приїхала міліція, вони зайшли до приміщення квартири, де побачили ОСОБА_12 , який сидів на дивані, після чого вставав з дивану, та знову сідав на нього, тобто - потерпілий рухався, не лежав. На животі у ОСОБА_12 були ножові поранення, слідів крові у квартирі свідок не бачив. Обвинувачена ОСОБА_5 також перебувала у квартирі, ОСОБА_12 показував свідкові свої тілесні ушкодження та повідомляв, що його підрізали, говорив, що ОСОБА_105 винна, однак деталей подій ОСОБА_12 свідкові не повідомляв. Коли вони перебували у квартирі, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 сварились між собою, та ОСОБА_5 при цьому повідомляла, що вона не має жодного відношення до тілесних ушкоджень, які були у ОСОБА_12 . У подальшому, потерпілого ОСОБА_12 було транспортовано до лікарні. Після того, як ОСОБА_12 виписався із лікарні, він у спілкуванні із свідком звинувачував ОСОБА_5 у нанесенні йому тілесних ушкоджень, та просив свідка дати контакти адвоката, аби отримати від ОСОБА_5 гроші за цю подію /допит за 05.09.2025, т. 4 а. с. 199-203/;

Свідок ОСОБА_45 суду повідомляла, що зі слів її тодішнього керівника ОСОБА_40 їй стало відомо, що їхній працівник ОСОБА_46 отримав ножове поранення від своєї співмешканки, за яких обставин, що трапилось, свідкові нічого не повідомляли. Після операції, свідок мала із ОСОБА_12 один раз розмову, під час якої вона запитувала про його стан здоров`я, та на її запитання про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_12 їй нічого не повідомляв. У подальшому, після виписки з лікарні, коли ОСОБА_12 вперше приїхав в офіс, він повідомив свідкові, що ОСОБА_5 , з якою він приїздив в офіс на святкування свого дня народження, нанесла йому ножове поранення /допит за 05.09.2025, т. 4 а. с. 199-203/.

Оцінюючи показання допитаних свідків, суд керується приписами ст. 97 КПК України, відповідно до якої показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

При прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати: 1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; 3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; 4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; 5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; 6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.

Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Враховуючи викладене, приписи ст. 97 КПК України, оскільки показання з чужих слів, надані суду свідками ОСОБА_103 , ОСОБА_27 , ОСОБА_102 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , стосовно причетності обвинуваченої ОСОБА_5 до нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_12 , про що свідкам повідомив потерпілий ОСОБА_12 , не підтверджуються будь-якими іншими доказами, наданими суду стороною обвинувачення, перелік яких зазначений у вироку суду, - суд не може визнати та у підсумку не визнає їх допустимим доказом факту та обставин, викладених в обвинувальному акту, в тій частині - що саме обвинувачена ОСОБА_5 нанесла тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_106 за обставин, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, та про які повідомляв потерпілий на досудовому розслідуванні.

При цьому суд враховує суперечливість досудових показань самого потерпілого ОСОБА_12 , який у своїх первинних письмових поясненнях, наданих дільничному інспектору міліції Солом`янського РУ ГУМВС у м. Києві за 28.07.2014, повідомляв, що 04.07.2014 поранення йому були нанесені невідомими особами, коли він повертався додому, і що ОСОБА_5 відносно нього жодних протиправних дій не вчиняла, та претензій до останньої у потерпілого немає /т. 2 а. с. 76/. Водночас, у подальшому, після реєстрації кримінального провадження № 12015100090005117 від 12.06.2015 за заявою ОСОБА_5 стосовно викрадення в неї ОСОБА_12 грошових коштів, останній 15.06.2015 звертається до прокуратури м. Києва із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомляє, що саме ОСОБА_5 , а не невідомі особи, нанесла йому ножові поранення 04.07.2014, хоча про ці обставини раніше потерпілий ОСОБА_12 органу досудового розслідування не повідомляв /т. 2 а. с. 190 - 197, т. 1 а. с. 165-167/.

Також, відповідно до Висновку за результатами перевірки по рапорту ОСОБА_27 від 29.07.2014, затвердженого заступником Начальника Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві , слідує, що 04.07.2014 до Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшов матеріал по рапорту інспектора роти АПС-321 Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_27 щодо виїзду 04.07.2014 року близько 18:15 на адресу: АДРЕСА_3 , де колишній знайомий пошкодив майно в квартирі. В ході проведення перевірки встановлено, що в кв. АДРЕСА_4 мешкає гр. ОСОБА_5 , 1984 р.н., з співмешканцем ОСОБА_12 , 1982 р.н. Зазначається, що 04.07.2014 року близько 18:00 ОСОБА_5 за місцем мешкання викликала міліцію, в зв`язку з тим, що між нею та співмешканцем ОСОБА_12 , який прийшов додому побитий і відмовлявся звернутись за медичною допомогою, на грунті цього виникла сварка. Від подальшого розгляду матеріалу ОСОБА_5 та ОСОБА_12 відмовилися, так як один до одного ніяких претензій не мають. При перевірці ніяких протиправних дій по АДРЕСА_6 виявлено не було /т. 2 а. с. 12/;

Така ситуативна зміна пояснень з боку потерпілого ОСОБА_12 щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень, які він надавав уповноваженим особам правоохоронного органу, відразу після подій нанесення йому ножових поранень 04.07.2014, тобто 28.07.2014 (первинні пояснення), та вже після реєстрації кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 стосовно крадіжки грошових коштів, тобто - 15.06.2015, коли з часу події кримінального правопорушення минув майже один рік, викликають у суду обґрунтовані сумніви у достовірності та правдивості цих показань потерпілого ОСОБА_12 , які до того ж, як було встановлено судом за наслідками судового розгляду - не підтверджені будь-якими іншими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, здобутими у провадженні.

При оцінці позасудових показань потерпілого ОСОБА_12 у світлі їхньої достовірності, суд враховує неприязний характер взаємовідносин, який склався між ним та обвинуваченою ОСОБА_5 по завершенню їхнього спільного проживання, про що свідчать не тільки показання обвинуваченої ОСОБА_5 , позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 , який повідомляв, що ОСОБА_5 неодноразово його принижувала та ображала, як в ході особистого спілкування, так і у мережі фейсбук, що зафіксовано у протоколах його первинного та додаткових допитів /т. 5 а. с. 43-45, а. с. 52-59, 62-65/, реєстрація кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 про вчинення крадіжки належних їй грошових коштів ОСОБА_12 /т. 2 а.с. 190/, звернення ОСОБА_12 про викрадення статутних документів ГО « 13 район » ОСОБА_5 /т. 2 а. с. 191-194, а. с. 195-197/, а також і - встановлені судом факти звернення потерпілого ОСОБА_12 до свідків з тією метою, аби вони обмовили ОСОБА_5 , повідомивши про причетність останньої до нанесення ножових поранень ОСОБА_12 , що знайшло свій прояв у показаннях свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_107 , які повідомили суду, що після подій 04.07.2014 р. їм телефонував потерпілий ОСОБА_12 із проханням повідомити слідству невідомі даним свідкам обставини про ОСОБА_5 , а саме, що ножові поранення ОСОБА_12 04.07.2014 р. нанесла саме обвинувачена ОСОБА_5 . На що свідки відмовили ОСОБА_12 , зазначивши, що не обізнані про такі події.

При цьому, показання обвинуваченої ОСОБА_5 , як первинні, надані начальнику Солом`янського ГУ НП у м. Києві, так і ті, які були нею надані в судовому засіданні під час допиту, є послідовними, та обвинувачена зазначала, що потерпілий ОСОБА_12 ввечері повернувся додому із різаними ранами в області живота та з правої сторони біля серця /т. 2 а. с. 17-18, а. с. 19 та допит за 29.09.2026/.

Таким чином, суд оцінює критично та не приймає до уваги у якості достовірного доказу інформацію, викладену в заяві потерпілого ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2015, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.06.2015, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.06.2015, клопотанні, заяві про залучення до провадження як потерпілого, в частині повідомлених ним обставин нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_5 /т. 1 а. с. 165, 166, 167, 168, т. 5 а. с. 47/.

3)Стосовно третього критерію Тесту, суд зазначає, що хоча на стадії досудового розслідування і існували достатні врівноважуючі фактори, які дозволяли, з метою усунення протиріч між показаннями потерпілого та обвинуваченої, провести одночасний допит обвинуваченої та потерпілого, від чого обвинувачена ОСОБА_5 відмовилась, подавши відповідну заяву /т. 2 а. с. 61/, вказаний факт не нівелює того, що судом не встановлено другої, обов`язкової складової тесту «Аль-Хавайа і Тахері», такої, як підкріплення показань відсутнього потерпілого іншими доказами, які були б визнані судом допустимими, та поза межами розумного сумніву вказували б на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй діяння.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 не пройшли перевірку тестом «Аль-Хавайа і Тахері», тому суд не приймає у якості допустимих доказів, на підтвердження обставин нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_12 обвинуваченою ОСОБА_5 за обставин, викладених в обвинувальному акті, - позасудові показання потерпілого ОСОБА_12 , надані ним під час досудового розслідування, та які зафіксовані у наступних процесуальних документах:

протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 від 20.07.2015 /т. 5 а. с. 43-46/;

протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 від 27.08.2015 /т. 5 а. с. 49-51/;

протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.12.2015 /т. 5 а.с. 52-59/;

протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.01.2016 /т. 5 а.с. 60-61/;

протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 15.06.2016, /т. 5 а.с. 62-65/,

протоколі проведення слідчого експерименту від 15.10.2015 /т. 1 а. с. 178-179/,

протоколі пред`явлення речей для впізнання /т. 2 а. с. 116-119/.

Крім того, із врахуванням зазначеного вище, суд визнає недопустимими доказами показання з чужих слів, надані свідками ОСОБА_27 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , в частині їхніх свідчень про причетність обвинуваченої ОСОБА_5 до нанесення ножових поранень потерпілому ОСОБА_12 , оскільки в цій частині показання згаданих свідків не підтверджуються будь-якими іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень ч. 2 ст. 97 КПК України, що відповідає приписам ч. 6 ст. 97 КПК України, яку суд приймає до уваги при оцінці доказів сторони обвинувачення, у сукупності із іншими приписами вказаної статті Кримінального процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно до положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Змістом ст. 370 КПК України обумовлено, що судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час удового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Таким чином, аналіз наведених обставин та поданих до суду доказів дозволяє зробити висновок, що органом досудового розслідування та прокурором під час судового розгляду кримінального провадження не доведено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, що кримінальне правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_12 було вчинено обвинуваченою ОСОБА_5 , у зв`язку із чим суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_5 невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, та ухвалення відносно ОСОБА_5 виправдувального вироку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Докази, які б спростовували зазначені вище висновки суду, стороною обвинувачення подано не було та за наслідками судового розгляду судом не встановлено.

Оскільки судом за наслідками судового розгляду ухвалено виправдувальний вирок, суд не аналізує на критерій доведеності, обставину, зазначену прокурором в обвинувальному акті, яка, за твердженням сторони обвинувачення, обтяжує покарання обвинуваченої, адже покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не призначається в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 373, ст. 374 КПК України.

Стосовно доводів обвинуваченої ОСОБА_5 , зазначених під час її допиту в судовому засіданні, що кримінальне провадження, зареєстроване відносно неї за заявою ОСОБА_12 , було пов`язане із здійсненням нею незалежної адвокатської діяльності, то суд зазначає, що на спроможність ці показання обвинуваченої судом не оцінюються, оскільки їхня оцінка виходить за межі судового розгляду кримінального провадження, які визначені ч. 1 ст. 337 КПК України, та предмету доказування, визначеного ст. 91 КПК України, та можуть бути предметом дослідження в іншому кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 1 473, 12 грн.:

-Витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/1159 від 14.01.2016 у розмірі 491, 04 грн.;

-Витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 6-01/1160 від 14.01.2016 у розмірі 491, 04 грн.,

-Витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 6-01/1161 від 14.01.2016 у розмірі 491, 04 грн., які відповідно до ст. 124 КПК України у зв`язку із виправданням обвинуваченої покладаються на рахунок Держави.

Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_12 до обвинуваченої ОСОБА_5 цивільного позову на суму відшкодування у розмірі 3 000 000 грн., - то відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження за цивільним позовом потерпілого.

Приймаючи таке рішення суд керується тим, що хоча приписами ч. 3 ст. 129 КПК України передбачено, що в разі виправдання обвинуваченого у зв`язку із його непричетністю, позов залишається без розгляду, водночас - на стадії судового розгляду кримінального провадження, до постановлення судом виправдувального вироку, потерпілий помер, а спірні правовідносини, пов`язані із заподіянням шкоди у кримінальному провадженні, тісно пов`язані із особою потерпілого та після його смерті не допускають правонаступництва, саме тому - суд доходить до переконання, що до цієї ситуації слід застосувати приписи п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у світлі положень ч. 5 ст. 128 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна чи запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні не вживались, та підстави для їхнього застосування у суду відсутні в силу виправдання обвинуваченої ОСОБА_5 .

Крім того, обвинуваченою ОСОБА_5 на стадії підготовчого судового провадження були подані скарги:

-Скарга на постанову про відмову у задоволенні клопотання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень, відповідно до змісту якої обвинувачена просила суд визнати протиправними дії прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_108 щодо винесення незаконної постанови від 27.01.2016 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про об`єднання кримінальних проваджень; Скасувати постанову прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_108 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про об`єднання кримінальних проваджень від 27.01.2016; Зобов`язати прокуратури Київської області витребувати з Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві матеріали кримінальних проваджень №№ 12015100090005717, 12015100090007014, 420151000900000129 за фактом вчинення щодо неї кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 397 КК України ОСОБА_12 ; Винести ухвалу, на підставі якої об`єднати матеріали досудового розслідування № 12015100090006595, 12015100090005717, 12015100090007014, 420151000900000129 в одне провадження з визначенням єдиного номера кримінального провадження. Скарга мотивована тим, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 182, ст. 397, ч. 4 ст. 185 КК України, внесених до ЄРДР №№ 12015100090005717, 12015100090007014, 420151000900000129, потерпілий у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_12 , неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, шляхом чинення на неї тиску, використовуючи, як зазначила обвинувачена, політичну зацікавленість Генеральної прокуратури, у відстороненні її від виконання своєї професійної діяльності по захисту ОСОБА_18 , була подана заява проти неї про вчинення нею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України. Враховуючи факт існування щодо ОСОБА_12 ряду зазначених вище кримінальних проваджень, вона зверталась до прокурора із клопотанням про їхнє об`єднання із кримінальним провадженням відносно неї, проте прокуратурою Київської області їй було відмовлено у задоволенні клопотання, що вона вважає незаконним /т. 1 а. с. 101-119/;

-Скарга на постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу, в якій обвинувачена ОСОБА_5 просить суд визнати протиправними дії Першого заступника Генеральної прокуратури України ОСОБА_109 щодо винесення постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 13.11.2015; Скасувати постанову заступника Генеральної прокуратури України ОСОБА_109 щодо винесення постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 13.11.2015 у кримінальному провадженні № 12015100090006595. Скарга мотивована тим, що вказана постанова була винесена з порушенням правил територіальної підслідності, має ознаки втручання у її професійну діяльність як адвоката, яка захищає обвинуваченого ОСОБА_18 /т. 2 а. с. 120-136/.

За наслідками розгляду зазначених скарг, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на те, що в силу вимог ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Відповідно до ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються

У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Тобто, із врахуванням вищевикладеного, випливає, що рішення про необхідність об`єднання матеріалів кримінальних проваджень приймає прокурор, виходячи із потреб кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

Тому, суд не уповноважений на стадії судового розгляду приймати рішення про об`єднання в одне провадження матеріалів кримінального провадження, які передані до суду, із тими, які перебувають на стадії досудового розслідування, і такі процесуальні повноваження суду не передбачені приписами КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України, в редакції, чинній станом на 13.11.2015 р., прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Згідно з ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Із врахуванням вищевикладеного, суд відхиляє, як необґрунтовані скарги сторони захисту, подані на рішення та дії органу досудового розслідування, та відмовляє у їхньому задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.2, 11, 49, ч. 1 ст. 121 КК України, ст. ст.7, 10, 17, 22, 23, 84, 86, 89, 91, 94, 284, 368, ч. 1 ст.369, ч. 2 ст. 369, ст. ст. 370, 371, п. 2 ч. 1 ст. 373, ст. ст. 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та виправдати її у зв`язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні на проведення судових молекулярно-генетичних експертиз, у сумі 1 473, 12 грн., - віднести на рахунок Держави.

Вирішити долю речових доказів:

DVD-диск з відеозаписом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 та допиту підозрюваної ОСОБА_5 , CD-RW диск «esperanza», унікальний номер НОМЕР_14 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12015100090006595 від 09.07.2015 протягом усього часу його зберігання.

Провадження за цивільним позовом, заявленим потерпілим ОСОБА_12 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином, - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Скарги, подані ОСОБА_5 на стадії підготовчого провадження на постанову про відмову у задоволенні клопотання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень, на постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу від 13.11.2015, - визнати необґрунтованими та відмовити у їх задоволенні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1