Рішення № 140340098, 06.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8427/26

Справа №760/23626/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,

за участю:

представника позивача адвоката Кот Т.І.,

представника відповідача адвоката Дем`янова І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про захист прав споживачів, визнання банківських операцій недійсними, стягнення безпідставно списаних коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокат Кот Таїсія Ігорівна, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, визнання банківських операцій недійсними, стягнення безпідставно списаних коштів та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є клієнтом АТ «Ощадбанк», де на його ім`я відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , до якого емітовано основну платіжну картку № НОМЕР_2 та додаткову платіжну картку № НОМЕР_3 . Фінансовим номером мобільного телефону позивача, вказаним у заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, є номер НОМЕР_4 . Зазначила, що 07.03.2024, починаючи з 17:08, на мобільний телефон позивача НОМЕР_4 з міського номера НОМЕР_5 , зазначеного на звороті платіжної картки АТ «Ощадбанк», почали надходити телефонні виклики. Невідома особа назвалася представником служби безпеки АТ «Ощадбанк», звернулася до позивача за ім`ям та по батькові, повідомила його персональні дані та залишок коштів на рахунку, а також перші та останні чотири цифри платіжної картки, у зв`язку з чим у позивача не виникло сумнівів щодо спілкування з працівником банку. Посилаючись на необхідність ідентифікації клієнта та загрозу блокування картки, неуповноважена особа шляхом введення в оману позивача, отримала технічну можливість авторизації в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». У подальшому, 07.03.2024 у період з 18:03 по 18:25 без волевиявлення, розпорядження та згоди позивача з його карткового рахунку № НОМЕР_1 сторонніми особами було здійснено чотири несанкціоновані платіжні транзакції на загальну суму 213 000,00 грн та списано банківську комісію у розмірі 655,00 грн, а всього 213 655,00 грн, а саме:

- 07.03.2024 о 18:03 через систему NovaPay перераховано 29 000,00 грн та комісію 295,00 грн;

-07.03.2024 о 18:05 через систему NovaPay перераховано 28 000,00 грн та комісію 285,00 грн;

-07.03.2024 о 18:07 через систему NovaPay перераховано 7 000,00 грн та комісію 75,00 грн;

-07.03.2024 о 18:25 здійснено переказ на довільні реквізити за номером рахунку № НОМЕР_6 іншого клієнта АТ «Ощадбанк» ОСОБА_3 у розмірі 149 000,00 грн.

Дізнавшись про несанкціонований переказ коштів, син позивача ОСОБА_4 07.03.2024 о 19:49 зателефонував до контакт-центру АТ «Ощадбанк» та заблокував платіжні картки і доступ до системи «Ощад 24/7». У подальшому, як зазначає представник, 09.03.2024 позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, за наслідками розгляду якої 10.03.2024 зареєстровано кримінальне провадження № 12024100090000682 за ч. 4 ст. 190 КК України, у якому позивача визнано потерпілим. Зі змісту позову слідує, що 13.03.2024 позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» із письмовою заявою про повернення безпідставно списаних коштів, однак банк відмовив у задоволенні вимог. Позивач наголошує, що верифікація в мобільному застосунку «Ощад 24/7» відбулася з пристрою Xiaomi Redmi Note 11 (модель 2201117TG), яким позивач ніколи не користувався, оскільки він є особою похилого віку (74 роки) та використовував мобільний телефон Xiaomi НОМЕР_7 (ІМЕІ НОМЕР_8 ). Також банк без згоди позивача направляв повідомлення через месенджер Viber замість фінансового номера мобільного телефону, допустив аномальну поведінкову модель транзакцій та дозволив перевищення добового ліміту переказів у порушення Постанови Правління НБУ від 03.05.2023 № 58. Крім того, наголошує, що позивач ніколи не встановлював на своєму мобільному пристрої ані додатку Ощад 24/7, ніколи не мав електронного кабінету в АТ «Ощадбанк», не проходив авторизацію в чат-боті Банку через додаток Telegram, ані спілкувався з банком через Viber. Тому, твердження відповідача про те, що будь-які дії вчинялись саме Позивачем в мобільному додатку Ощад 24/7, через месенджери є безпідставними. Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо незабезпечення безпеки рахунку позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 50 000,00 грн., та яку обґрунтовує тим, що відповідачем не забезпечено безпеки банківських рахунків позивача, не вжито заходів на запобігання підозрілим операціям, після незаконного списання коштів з рахунків позивача, позивачем отримано душевні страждання. Після несанкціонованого списання коштів, позивач зателефонував своїй дружині ОСОБА_5 , яка проживала у Болгарії, через що дружина засмутилась, та через погіршення здоров`я померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не виключає, що погіршення стану здоров`я його дружини відбулось саме через несанкціоноване списання з його рахунків грошових коштів шахраями. Після відвідування відділення банку позивачеві стало зле, останній втратив свідомість у ванній кімнаті та розбив голову, та був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 17, де він був оглянутий лікарем нейрохірургом і накладено шви в області голови. Протиправна поведінка банку, яка проявилась у неналежному наданні позивачеві банківських послуг, незабезпеченні безпеки його банківських рахунків від дій зловмисників, невжиття заходів безпеки, недбале ставлення банку до звернень позивача, заподіяння в такий спосіб матеріальної шкоди, призвели до погіршення фізичного та емоційного самопочуття позивача, зниження працездатності, втрата великої суми коштів викликала у позивача відчуття відчаю, адже ці кошти складали сімейний бюджет позивача. Відповідно до вимог позову, Позивач просить визнати недійсними та безпідставними чотири банківські операції по рахунку № НОМЕР_1 , які відбулися: 07.03.2024 о 18:03 було списано з картки позивача № НОМЕР_9 грошові кошти у сумі 29 000,00 грн та комісія 295,00 грн; 07.03.2024 о 18:05 списано 28 000,00 грн та комісію 285,00 грн; 07.03.2024 о 18:07 списано 7 000,00 грн та комісію 75,00 грн; 07.03.2024 о 18:25 на довільні реквізити з рахунку позивача перераховано 149 000 грн.; Стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь позивача грошові кошти у розмірі 213 000,00 грн та 655 грн. банківської комісії, всього 213 655 грн.; Стягнути з АТ «Ощадбанк» на користь позивача 50 000,00 грн компенсацію моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

21.10.2024 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

09.01.2025 представник відповідача АТ «Ощадбанк» подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що 14.09.2018 між банком та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання заяви про приєднання № 2246901 та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Спірні операції здійснено в системі «Ощад 24/7» коректно, з використанням реквізитів платіжної картки, введенням одноразових паролів (ОТР-кодів), які надсилалися на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_4 . На думку відповідача, списання коштів стало можливим внаслідок розголошення позивачем конфіденційних даних третім особам, що виключає вину банку. Також відповідач заперечує проти вимог про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю. Зазначив, що 07.03.2024 о 17:08 до контакт центру Банку з номеру телефону НОМЕР_4 , який є фінансовим номером телефону позивача, здійснено вихідний IVR (технологія, яка автоматично обробляє вхідні дзвінки та перенаправляє виклики всередині організації на співробітників чи відділи через голосове меню) дзвінок щодо реєстрації/перереєстрації в мобільному додатку Ощад 24/7 з використанням реквізитів платіжної картки позивача № НОМЕР_10 . Дзвінок успішно прийнятий позивачем без з`єднання з оператором, та після обробки звернення на мобільний пристрій позивача було надіслано смс повідомлення: «17:08:54 «kod S (psw) dlya vho du v sistemu Ochad 24/7 #FLUMO#»; 07.03.2024 о 17:17 до контакт-центру Банку з номеру телефону НОМЕР_4 , якій є фінансовим номером Позивача здійснено вихідний IVR-дзвінок

щодо реєстрації/перереєстрації в Мобільному застосунку «Ощад 24/7» з використанням реквізитів платіжної картки №516780хххx5193. Дзвінок успішно прийнятий Позивачем, без з?єднання з оператором. Після обробки звернення на мобільний пристрій Позивача було надіслано смс-

повідомлення: «17:17:55 «kod S (psw) dlya vhodu v sistemu Ochad 24/7 #FLUMO#»;

07.03.2024 о 17:29 Позивач авторизувався в чат-боті через додаток «Telegram» підтвердивши авторизацію в чат-боті одноразовим паролем з смс-повідомлення. Позивач підтвердив

залишок коштів платіжній картці № НОМЕР_11 ), перевірив статус картки, де Позивача було проінформовано:: «За інформацією в системі, ваша картка в робочому стані, ви можете проводити операції. Про те, у вас заблокована можливість реєстрації та роботи в «Ощад 24/7». Позивачу було запропоновано підтвердити розблокування облікового запису одноразовим паролем з смс-повідомлення. Проте, Позивач завершив чат, не підтвердивши операцію». Без з?єднання з оператором. 07.03.2024 о 17:36 Позивач авторизувався в чат-боті через додаток «Telegram» підтвердивши авторизацію в чат-боті одноразовим паролем з смс-повідомлення. Позивач підтвердив залишок коштів по платіжній картці № НОМЕР_12 (КР НОМЕР_26), перевірив статус картки, де Позивача було проінформовано: «За інформацією в системі, ваша картка в робочому стані, ви можете проводити операції. Про те, у вас заблокована можливість реєстрації та роботи в «Ощад 24/7». Позивачу було запропоновано підтвердити розблокування облікового запису одноразовим паролем з смс-повідомлення. Після підтвердження операції обліковий запис було розблоковано та проінформовано Позивача про розблокування. Без з?єднання з оператором». 07.03.2024 о 17:38 до Банку надійшов вихідний IVR- дзвінок щодо реєстрації/перереєстрації в Мобільному застосунку «Ощад 24/7» з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_12 . Банком було здійснено вихідний дзвінок на номер телефону НОМЕР_4 , якій є фінансовим номером Позивача. Після обробки звернення на мобільний пристрій Позивача було надіслано смс-повідомлення: «17:38:25 «kod S (psw) dlya

vhodu v sistemu Ochad 24/7 #FLUMO#»; 07.03.2024 о 17:41 до Банку за допомогою мобільного пристрою надійшов вихідний IVR- дзвінок щодо реєстрації/перереєстрації в Мобільному застосунку «Ощад 24/7» з використанням реквізитів платіжної картки N? НОМЕР_12 . Банком було здійснено вихідний дзвінок на номер телефону НОМЕР_4 , якій є фінансовим номером Позивача.

Після обробки звернення на мобільний пристрій Позивача було надіслано смс-повідомлення: «17:41:18 «kod S (psw) dlya vhodu v sistemu Ochad 24/7 #FLUMO#»;

07.03.2024 о 17:51 до контакт-центру Банку Позивачем було здійснено вхідний дзвінок (через канал Vaiber) з запитом щодо неможливості встановити додаток. Запит Позивача було опрацьовано голосовим помічником «Софія». Для перевірки інформації Позивач ввів останні 4 цифри номера картки 5193 Голосовий помічник проінформував Позивача, що за інформацією в системі, при останній спробі реєстрації Вам надійшов дзвінок і Ви отримали одноразовий пароль для реєстрації в системі. Одноразовий пароль потрібно вводити у вікно реєстрації «Ощад 24/7», після чого Позивачу потрібно придумати логін в систему та підтвердити пароль. Пароль повинен містити не менше 6 символів, з яких має бути принаймні одна цифра, одна велика та одна маленька латинська літера. Будь-ласка ініціюйте нову спробу реєстрації і впевнена, що Ви легко впораєтесь». Голосовий помічник за запитом Позивача здійснила закриття облікового запису в «Ощад 24/7». Без з?єднання з оператором); 07.03.2024 17:54 Банку надійшов вихідний IVR- дзвінок реєстрації/перереєстрації в Мобільному застосунку «Ощад 24/7» з використанням реквізитів платіжної картки N? НОМЕР_13 . Банком було здійснено вихідний дзвінок на номер телефону НОМЕР_4 , якій є фінансовим номером Позивача. Після обробки звернення на мобільний пристрій Позивача було надіслано смс-повідомлення: «17:54:40 «kod S (psw) dlya vhodu v sistemu Ochad 24/7 #FLUMO#». 07.03.2024 18:11 до контакт-центру Банку Позивачем було здійснено вхідний дзвінок (через канал Vaiber) з запитом щодо зняття обмеження на переказ коштів на довільні реквізити. Запит Позивача було опрацьовано голосовим помічником «Софія». Для перевірки інформації Позивач ввів останні 4 цифри номера картки: 1235. Голосовий помічник проінформував Позивача, що «По картці, ліміт на переказ коштів на довільні реквізити встановлений у розмірі 150000 грн. Якщо загальна сума операцій з усіх рахунків Позивача буде перевищувати 150000 UA на день, то для зняття ліміту Позивачу необхідно звернутися до будь-якого відділення Банку в межах регіонального управління, де відкрито рахунок, з паспортом та карткою. Дистанційне зняття ліміту не передбачено. У разі неможливості особистого звернення до відділення Банку, рекомендуємо проводити операції впродовж декількох днів». Операція зняття обмеження не була здійснена, оскільки Позивач не вказав пароль для підтвердження операції та завершив розмову без з?єднання з оператором. 07.03.2024 18:14 до контакт-центру Банку Позивачем було здійснено вхідний дзвінок (через канал Viber) з запитом щодо зняття обмеження на переказ коштів на довільні реквізити. Запит Позивача було опрацьовано голосовим помічником «Софія». Для перевірки інформації Позивач ввів останні 4 цифри номера картки: 1235. Голосовий помічник проінформував Позивача, що «По картці, ліміт на переказ коштів на довільні реквізити встановлений у розмірі 150000 грн.. Якщо загальна сума операцій з усіх рахунків Позивача буде перевищувати 150000 UA на день, то для зняття ліміту Позивачу необхідно звернутися до будь-якого відділення Банку в межах регіонального управління, де відкрито рахунок, з паспортом та карткою. Дистанційне зняття ліміту не передбачено. У разі неможливості особистого звернення до відділення Банку, рекомендуємо проводити операції впродовж декольких днів». Позивач підтвердив операцію зняття обмеження одноразовим паролем з СМС-повідомлення, яке надійшло на фінансовий номер телефону. Після зняття обмеження Позивач завершив розмову, без з?єднання з оператором. Факти надсилання Банком смс- повідомлень на фінансовий номер Позивача з кодом доступу (ОТР-пароль) не заперечуються Позивачем та підтверджуються доданою до позовної заяви Довідкою від ПрАТ «ВФ Україна» від 26.07.2024. Таким чином, Позивачем за допомогою телефону з фінансовим номером НОМЕР_4 здійснено реєстрацію у системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та визначено спосіб входу в систему шляхом використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_12 та введенням отриманого ОТР-паролю. Крім того, ОСОБА_1 за допомогою телефону з фінансовим номером НОМЕР_4 здійснено зняття обмеження одноразовим паролем з використанням паролю з СМС-повідомлення, яке надійшло на фінансовий номер телефону. При цьому Позивачем особисто було введено дані картки, зокрема CVC та використано 3DS-паролю, який надходив після введення даних Платіжної картки на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_4 , номер не змінювався. Крім того, як вказує ОСОБА_1 у своєї позовній заяві ним підтверджено надання

невідомій особі даних власної платіжної картки ( арк.2 абз.2 позовної заяви).

Крім того, пунктом 1.7 Правил користування Платіжними картками, емітованими в АТ Ощадбанк» (Додаток 3 до ДКБО, Правила) визначено, що у разі здійснення оплати за товари, роботи або послуги в мережі Internet дуже уважно ставтесь до вибору сайту, що здійснює приймання Платіжних карток до сплати. Віддавайте перевагу відомим Вам торговцям і намагайтесь уникати розміщення інформації про Платіжну картку на невідомих сайтах. Використовуйте захищені сайти.

Відповідно до п.2.1 Правил Позивач повинен вживати всіх можливих заходів для

запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання Платіжних карток.

Згідно з Випискою по рахунку № НОМЕР_14 з використанням платіжної картки №516781ххххх1235 07.03.2024 проведено наступні операції по рахунку:

- 18:03 07.03.2024 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 29 000,00 грн., комісія за перерахунок 295,00 грн.; - 18:05 07.03.2024 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 28 000,00 грн., комісія за переказ коштів 285,00 грн.; - 18:07 07.03.2024 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 7 000,00 грн., комісія за переказ коштів 75,00 грн. Крім того, 07.03.2024 Позивачем здійснено операцію переказу по довільним реквізитам з рахунку N? НОМЕР_14 на рахунок іншого клієнта АТ

«Ощадбанк», а саме: 18:25 07.03.2024 операція поповнення карткового рахунку № НОМЕР_15 ОСОБА_3 у сумі 149000,00 грн. Зазначаємо, що операції відбулися після успішної верифікації (прив?язки) платіжної картки. Верифікацію проведені коректно за допомогою введення Позивачем даних Платіжної картки, та з використанням наданого під час реєстрації 07.03.2024 в системі «Ощад 24/7» коду ОТР-паролю (коду доступу-паролю), без введення яких операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити, без введення якого операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити. Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме Позивачу. Тому, із врахуванням викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

27.01.2025 до суду від Представниця позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник вказала, що вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення транзакцій здійснено сторонніми особами з іншого пристрою, позивач не володіє латиницею, не надавав згоди на інформування через Viber та не перераховував кошти на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3

19.06.2025 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва за клопотанням представника відповідача витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (код ЄДРПОУ: 38324133, вул. Столичне шосе, б.103, корп.1, 13-й поверх, оф. 1304, м. Київ, 03026) інформацію щодо спірних транзакцій з рахунку № НОМЕР_14 ОСОБА_1 : - 07.03.2024 18:03:45 переказ на картку іншого банку №517547xxxxx7709 (741548),

NovaPay на суму 29000,00 грн.; - 07.03.2024 18:05:26 переказ на картку іншого банку №517547xxxxx7709 (741548), NovaPay на суму 28000,00 грн.; - 07.03.2024 18:07:55 переказ на картку іншого банку №517547хxxxx7709 (741548), NovaPay на суму 7000,00 грн., із зазначенням власника рахунку, платіжним засобом до якого є платіжна картка № НОМЕР_16 ( НОМЕР_17 ) та його ідентифікаційних даних (ПБ, рік народження, РНОКПП, адреса реєстрації); Витребувано у акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( вул.Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ:00032129) інформацію щодо спірної транзакції з рахунку N? НОМЕР_14 ОСОБА_1 «07.03.2024 18:25:43 переказ по довільним реквізитам на рахунок № НОМЕР_15 іншого клієнта (поповнення карткового рахунку ОСОБА_3 ), відкритого в АТ «Ощадбанк» на суму 149000,00 грн.

29.08.2025 від представника відповідача до суду надійшла Копія Витягу з електронної системи повідомлень кол-центра АТ «Ощадбанк» стосовно дзвінків клієнта банку ОСОБА_1 та Банку до ОСОБА_1 , яка долучена до матеріалів справи.

02.09.2025 до суду надійшла відповідь від ТОВ «НоваПей» на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2025 року, відповідно до змісту якої картковий рахунок за номером № НОМЕР_18 повний номер НОМЕР_19 належить ОСОБА_2 , із поданням до суду інформації по транзакціям, з яких вбачається, що 07.03.2024 о 18:03, 07.03.2024 о 18:05, 07.03.2024 о 18:07 на рахунок ОСОБА_2 було перераховано 29 000 грн., 28 000 грн., 7 000 грн. відповідно.

15.09.2025 до суду надійшла інформація від АТ «Державний ощадний банк України» на виконання ухвали суду від 19.06.2025, відповідно до якої слідує, що мало місце перерахування коштів у сумі 149 000 грн. з банківського рахунку № НОМЕР_14 (UAH), який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , на рахунок № НОМЕР_6 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 .

09.01.2026 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва задоволено клопотання представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кот Таїсія Ігорівна, до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (АТ «ОЩАДБАНК») про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_20 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_21 , адреса: АДРЕСА_2 .

17.06.2026 суд ухвалою закінчив підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представниця позивача - адвокат Кот Т.І. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, просила позов задовольнити. Наголосила, що АТ «Ощадбанк» зобов`язане було здійснювати автентифікацію платіжних операцій відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України від 03.05.2023 № 58, а не лише посилатися на свої внутрішні правила. Вказала, що неодноразові спроби реєстрації в системі «Ощад 24/7», авторизація через месенджер Viber, спроби розблокування та зняття лімітів, використання нового мобільного пристрою та здійснення декількох послідовних транзакцій на значні суми є типовими ознаками ризикових та шахрайських операцій, та нетиповими операціями по рахунку позивача. Про ці ознаки банк не міг не знати з огляду на Постанову НБУ № 58 та був зобов`язаний заблокувати переказ коштів щодо всіх чотирьох транзакцій. Зазначені операції були нетиповими для рахунку позивача, адже ОСОБА_1 використовував його виключно для отримання заробітної плати, знімав кошти через банкомати та розраховувався в магазинах, і ніколи не здійснював переказів чи покупок через мережу Інтернет. Підтвердження позивачем лише останніх чотирьох цифр банківської картки не становить розголошення вразливих чи чутливих платіжних даних у розумінні Закону України «Про платіжні послуги». Позивач ніколи не встановлював на власний телефон мобільний застосунок «Ощад 24/7», не спілкувався з працівниками банку через Telegram та Viber і не надавав згоди на комунікацію через ці месенджери. У позивача повністю було відсутнє волевиявлення на вчинення спірних переказів, а банк не завадив нетиповим транзакціям, що призвело до безпідставного списання коштів.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Дем`янов І.Ю. проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та надав усні пояснення, зазначивши, що позивачем не надано жодних доказів вини банку у списанні коштів з рахунку позивача. Позовну вимогу про визнання банківських операцій недійсними вважає безпідставною, оскільки чинне законодавство про платіжні послуги не містить такого поняття, а транзакція є розрахунковою дією, а не правочином. Щодо вимоги про стягнення коштів у розмірі 213 655,00 грн вказав, що банк виконав операції за розпорядженням, яке пройшло успішну верифікацію в системі «Ощад 24/7» з використанням фінансового номера телефону позивача. Кошти надійшли на рахунки конкретних осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), до яких у правоохоронних органів немає процесуальних претензій чи підозр у вчиненні шахрайства. На рахунку ОСОБА_3 залишаються кошти в сумі 149 000,00 грн, щодо яких позивач як потерпілий протягом трьох років не вжив заходів для накладення арешту в межах кримінального провадження. Банк у свою чергу вказані грошові кошти на рахунку ОСОБА_3 заблокував. Відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування основним засобом ідентифікації клієнта є саме фінансовий номер телефону, а не мобільний пристрій, оскільки SIM-картку може бути вставлено в будь-який телефон, і банк не має технічної чи правової можливості відстежувати пристрої клієнтів або обмежувати напрямки використання їхніх коштів. Верифікація відбулася через IVR-виклики та авторизацію автоматизованою системою банку без втручання працівників. Працівники банку ніколи не телефонують клієнтам із вимогами надати конфіденційні дані. Заперечуючи проти вимог про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача вказав на відсутність доказів її розміру та причинно-наслідкового зв`язку, а також наголосив, що банк надавав позивачу вичерпні відповіді та поставився до нього з належною повагою.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв чи клопотань до суду не направили.

Із врахуванням позицій представників сторін, суд на місці ухвалив провести судовий розгляд цивільної справи у відсутність третіх осіб, які повідомлялись у встановленому законом порядку про місце, день та час судового розгляду, жодних заяв, клопотань чи заперечень на адресу суду не направили.

22.09.2026 суд перейшов до стадії постановлення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, на підтвердження таких обставин в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

14.09.2018 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання позивачем Заяви № 2246901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО) та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

До вказаного рахунку позивачу було видано основну платіжну картку № НОМЕР_22 xx xxxx 1235 та додаткову платіжну картку № НОМЕР_23 xx xxxx 5193.

При укладенні Договору позивач визначив номер мобільного телефону НОМЕР_4 як свій фінансовий номер.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Розділу III ДКБО цей Договір регулює відносини сторін при наданні клієнту банківських послуг і є змішаним договором у розумінні частини другої статті 628 Цивільного кодексу України, що містить елементи договору банківського рахунку та договору про надання платіжних послуг.

З наданої відповідачем виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2023 по 27.12.2024 вбачається, що вказаний рахунок використовувався ОСОБА_1 виключно для зарахування заробітної плати, отримання процентів на залишок коштів та зняття готівки через банкомати у м. Києві. Жодних операцій із переказу коштів на картки інших осіб, операцій у системі Інтернет-банкінгу чи оплат в інтернет-магазинах позивачем за увесь період користування рахунком не здійснювалося.

Судом встановлено, що 07.03.2024 у період часу з 18:03 по 18:25 з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 за допомогою дистанційного каналу обслуговування «Ощад 24/7» було здійснено чотири платіжні операції зі списання грошових коштів на загальну суму 213 000,00 грн. та утримано банківську комісію у розмірі 655,00 грн., а всього списано 213 655,00 грн., а саме: - 07.03.2024 о 18:03:45 - переказ коштів у сумі 29 000,00 грн. та комісії у сумі 295,00 грн. через сервіс NovaPay на картку № НОМЕР_24 xx xxxx 7700 (741548), володільцем якої є ОСОБА_2 ;

- 07.03.2024 о 18:05:26 - переказ коштів у сумі 28 000,00 грн. та комісії у сумі 285,00 грн. через сервіс NovaPay на картку № НОМЕР_24 xx xxxx 7700 ( НОМЕР_17 ), володільцем якої є ОСОБА_2 ;

- 07.03.2024 о 18:07:55 - переказ коштів у сумі 7 000,00 грн. та комісії у сумі 75,00 грн. через сервіс NovaPay на картку № НОМЕР_24 xx xxxx 7700 ( НОМЕР_17 ), володільцем якої є ОСОБА_2 ;

- 07.03.2024 о 18:25:43 - переказ коштів за довільними реквізитами у сумі 149 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_15 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з електронної бази Банку, реєстрація та вхід до системи «Ощад 24/7», через яку проведено оскаржувані списання коштів, відбулися 07.03.2024 о 17:56:57 з використанням нового мобільного пристрою Xiaomi Redmi Note 11 (ідентифікатор 2201117TG, OEMCE_ID 2201117TG 8eb52078741fc315).

Водночас згідно з відповіддю ПрАТ «ВФ Україна» від 18.07.2024 на адвокатський запит, абонентський номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , 07.03.2024 використовувався в мобільному терміналі з кодом ІМЕІ НОМЕР_8 , що відповідає мобільному телефону Xiaomi НОМЕР_7 .

Таким чином, судом належними докази підтверджено, що верифікація та авторизація в мобільному додатку «Ощад 24/7», з якого здійснювалися спірні транзакції, були виконані зі стороннього обладнання.

Після виявлення факту списання коштів син позивача ОСОБА_4 07.03.2024 о 19:49 зателефонував до Контакт-центру АТ «Ощадбанк» та подав розпорядження про блокування платіжних карток та закриття облікового запису в системі «Ощад 24/7».

09.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками розгляду якої 10.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12024100090000682 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а ОСОБА_1 залучено як потерпілого.

13.03.2024 позивач подав до АТ «Ощадбанк» письмове звернення з вимогою провести службове розслідування несанкціонованого списання коштів та повернути безпідставно списану суму у розмірі 213 655,00 грн.

Листом від 12.04.2024 № 11/5-16/2659/2024/с АТ «Ощадбанк» відмовило у задоволенні вимог клієнта, мотивуючи тим, що операції здійснені з коректним введенням авторизаційних даних.

Згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до частини першої статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_6 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Так, звертаючись до суду позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій АТ «Державний ощадний банк України», з його карткових рахунків відбулось несанкціоноване ним списання грошових коштів.

Правові засади функціонування платіжного ринку в Україні та порядок надання платіжних послуг визначені Законом України «Про платіжні послуги».

Згідно з п. п. 1, 62 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.

Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом.

Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом.

Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Відповідно до ч. ч. 1-5, 22 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за платіжними операціями, виконаними з порушенням установлених цим Законом строків, у разі:

1) порушення надавачем платіжних послуг платника строку виконання платіжної операції;

2) порушення надавачем платіжних послуг отримувача строку зарахування коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, виплати їх у готівковій формі та/або забезпечення доступності коштів;

3) порушення надавачем платіжних послуг отримувача строку повернення коштів у разі неможливості встановлення належного отримувача або у разі неявки отримувача готівкового переказу.

Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.

Відповідно до п. п. 143, 144 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 р. надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг.

Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткових рахунків чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з пунктами 3, 8, 9, 47, 66, 73, 95 Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.05.2023 № 58, надавач платіжних послуг зобов`язаний впровадити механізми і процедури моніторингу операцій для виявлення несанкціонованих або шахрайських дій на основі аналізу нетипової (аномальної) поведінкової моделі платника.

Дистанційна платіжна операція вважається такою, що має низький рівень ризику, лише за умови відсутності ознак нетипових витрат, використання платником пристроїв чи програмного забезпечення, які раніше ним не використовувалися, або застосування відомих сценаріїв шахрайства. Відповідальність за здійснення безпечного пов`язування особи користувача з вразливими платіжними даними та ризики використання багатоцільових пристроїв покладається виключно на надавача платіжних послуг.

Як вбачається з публічного повідомлення Національного банку України від 03.06.2024, за результатами безвиїзного нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг НБУ виявив систематичні порушення з боку АТ «Ощадбанк» вимог Закон України «Про платіжні послуги», Положення № 164 та Положення № 58 щодо незастосування посиленої автентифікації користувача під час дистанційного доступу до рахунку та блокування коштів неналежних отримувачів, у зв`язку з чим до АТ «Ощадбанк» застосовано захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 170 000,00 грн.

Суд оцінює доводи відповідача про те, що операції здійснені з введенням OTP-паролів, та зазначає, що за умовами пунктів 17.5.1, 17.5.2, 17.5.4 Розділу XVII ДКБО Банк зобов`язаний забезпечувати належне та безпечне функціонування системи «Ощад 24/7» і виконувати лише ті електронні документи, які підтверджені підписом або паролем самого клієнта.

Аналізуючи заперечення відповідача із посиланням на пункти 9.15, 9.16, 9.17, 9.18, 17.4.1, 17.4.3, 17.4.4 Розділу XVII ДКБО щодо відповідальності клієнта за збереження авторизаційних даних, суд зазначає, що вказані пункти ДКБО не створюють безумовного обов`язку відповідальності споживача за несанкціоноване списання коштів у разі недоведеності вини самого клієнта.

Відповідно до частини другої статті 614 Цивільного кодексу України та частини першої статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» саме на банк покладається обов`язок довести відсутність своєї вини та обставини, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми умисними діями чи недбалістю сприяв втраті або розголошенню вразливих платіжних даних.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.

В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Посилання АТ «Державний ощадний банк України» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, та умови укладеного договору, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що позивач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначена інформація також відсутня у відповідях, які надавались банком позивачеві.

Судом встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірних транзакцій та повернення несанкціоновано списаних з його рахунків коштів, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту його звернення з вимогою про скасування цих транзакцій.

Оцінюючи доводи відповідача, судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Зі змісту постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) слідує, що саме банк має довести вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за карткою.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18) вказану правову позицію підтримав.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Так, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що АТ «Державний ощадний банк України» не підтвердив належними і допустимими доказами обставини, які б безспірно доводили, що позивач, як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по карткам, його особових рахунках у банку, акаунту чи мобільного додатку «Ощад 24/7», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 07.03.2024 щодо перерахування з його карткових рахунків грошових коштів.

Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Отже, доводи представника відповідача про те, що мало місце порушення відповідачем Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Умов та правил надання банківських послуг та укладених із позивачем договорів, що призвело до несанкціонованого списання коштів з його карткових рахунків, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.

Натомість - здійснення чотирьох послідовних транзакцій на загальну суму 213 000,00 грн. протягом короткого проміжку часу з нового мобільного пристрою Xiaomi Redmi Note 11 особою віком 74 роки, яка раніше не здійснювала онлайн-переказів, є нетиповою (аномальною) поведінковою моделлю платника у розумінні пункту 47 Постанови НБУ № 58 від 03.05.2023, що зобов`язувало Банк негайно заблокувати проведення операцій.

А саме, як встановлено судом, позивач до здійснення спірних транзакцій використовував картковий рахунок виключно для отримання заробітної плати, розрахунків у магазинах та зняття готівки в банкоматах м. Києва, і не здійснював розрахунків чи переказів через мережу Інтернет або мобільні застосунки, застосунок Ощад 24/7 ним до 07.03.2024 встановлено не було.

Водночас, 07.03.2024 інсталювання та вхід до системи «Ощад 24/7», подальші перекази здійснено з пристрою Xiaomi Redmi Note 11 (2201117TG), який раніше не використовувався клієнтом, при цьому банк допустив проведення переказів на загальну суму 213 000,00 грн при встановленому добовому ліміті 150 000,00 грн без особистого звернення клієнта з паспортом до відділення банку та надсилав повідомлення через месенджер Viber замість фінансового номера мобільного телефону.

Ураховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з АТ «Ощадбанк» безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 213 000,00 грн. та банківської комісії у розмірі 655,00 грн., а всього 213 655,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У свою чергу Банк не позбавлений можливості звернутись із позовними вимогами про стягнення безпідставно набутих коштів до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рахунки яких несанкціоновано були перераховані грошові кошти із картки позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними та безпідставними банківських операцій (транзакцій) по рахунку від 07.03.2024, суд зазначає наступне.

Оскаржувані банківські транзакції є фактичними технічними діями з виконання платіжних інструкцій, а не самостійними цивільно-правовими правочинами.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права клієнта у разі несанкціонованого списання коштів є саме відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом стягнення (повернення) безпідставно списаних коштів з Банку відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України та статті 86 Закону України «Про платіжні послуги».

Враховуючи викладене, у задоволенні вимоги про визнання операцій недійсними слід відмовити у зв`язку з обранням неналежного способу захисту, оскільки відновлення прав позивача повністю забезпечується задоволенням вимоги про стягнення коштів. Оскільки, судом за наслідками судового розгляду цивільного позову було встановлено, що відбулось несанкціоноване з боку позивача списання грошових коштів із належних останньому банківських карток.

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Та статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

За наслідками судового розгляду, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок несанкціонованого списання його власних коштів, що призвело до порушення звичайного ритму життя, необхідності докладання додаткових зусиль для захисту своїх порушених прав та емоційного стресу. Враховуючи поважний вік позивача (74 роки), обсяг та тривалість душевних страждань, а також те, в який спосіб відбулось несанкціоноване списання коштів із рахунків позивача, суд із урахуванням засад розумності, співмірності та справедливості доходить висновку про часткове задоволення вимог у цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. Крім того, позивачем не доведено причинного зв`язку між смертю дружини позивача, обставинами проходження позивачем лікування та несанкціонованим списанням грошових коштів із банківського рахунку позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача АТ «Ощадбанк» на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2 257, 67 грн, що складається з:

2 136,55 грн за майнову вимогу про стягнення коштів у розмірі 213 655,00 грн (1% від повністю задоволеної майнової вимоги);

121, 12 грн за немайнову вимогу про відшкодування моральної шкоди пропорційно розміру задоволених вимог (10% від ставки судового збору 1 211,20 грн за часткове задоволення 5 000,00 грн із заявлених 50 000,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81,82, 89, 95, 247, 263, 264, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про захист прав споживачів, визнання банківських операцій недійсними, стягнення безпідставно списаних коштів та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_25 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) безпідставно списані грошові кошти у розмірі 213 000,00 грн та банківську комісію у розмірі 655,00 грн, а всього 213 655,00 грн (двісті тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_25 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь Держави судовий збір у розмірі 2 257, 67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суд .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.10.2026

Суддя К.С. Застрожнікова