Ухвала суду № 140338287, 02.10.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1708/26

Провадження № 1-кп/593/188/2026

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Бережани Тернопільської області в рамках кримінального провадження, внесеного 23 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211050000079 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Бережанського районного суду Тернопільської області 29 вересня 2026 року надійшло кримінальне провадження, внесене 23 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211050000079 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Одночасно із обвинувальним актом прокурор Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, термін дії якого спливає 05 жовтня 2026 року, оскільки розгляд справи ще не проведено, а змінювати обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою вважає недоцільним, бо інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть усунути ризики, які були передумовою для його обрання.

У поданому клопотанні прокурор зазначив, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на безоплатне надання приміщення літньої кухні за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для незаконного вживання особами, з числа його знайомих наркотичного засобу канабіс, який згідно Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 26 березня 2026 року, близько 12 годин 08 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_6 вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 30 березня 2026 року близько 22 години 28 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_7 , вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Також, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 31 березня 2026 року, близько 19 години 44 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_6 вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність 01 квітня 2026 року близько 16 годин 49 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_7 , вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу 01 травня 2026 року близько 17 години 53 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_6 вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Окрім цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу 14 червня 2026 року близько 20 години 08 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: в приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), діючи умисно, безоплатно, надав своєму знайомому ОСОБА_8 , вказане приміщення для незаконного вживання шляхом викурювання наркотичного засобу обіг якого обмежено - канабіс.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, а саме - у наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14 червня 2026 року, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичного засобу канабіс, який згідно Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, особам, схильним до їх вживання, з метою отримання за це грошових коштів та особистого збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 14 червня 2026 року, придбав з метою збуту канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) не менше 2,6068 грама та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (із змінами та доповненнями), незаконно зберігав його за місцем свого проживання у приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 до 14 червня 2026 року.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 , домовився із ОСОБА_8 про збут останньому наркотичного засобу - канабіс, обіг якого обмежено.

З метою реалізації зазначеної домовленості 14 червня 2026 року близько 20 години 50 хвилин, перебуваючи у приміщенні літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , маючи на меті збагатитись за рахунок продажу наркотичного засобу, керуючись корисливим мотивом, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій збув ОСОБА_8 , канабіс, який відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 2,6068 грама, за грошову винагороду в сумі 900 гривень.

Такими неправомірними діями, ОСОБА_4 , порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), та Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188 (із наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, про те, не пізніше 17 червня 2026 року, повторно виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичного засобу канабіс, який згідно Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, особам, схильним до їх вживання, з метою отримання за це грошових коштів та особистого збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 17 червня 2026 року, придбав з метою збуту канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) не менше 2,5674 грама та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (із змінами та доповненнями), незаконно зберігав його за місцем свого проживання у приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , до 17 червня 2026 року.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 , домовився із ОСОБА_8 про збут останньому наркотичного засобу канабіс, обіг якого обмежено.

З метою реалізації зазначеної домовленості 17 червня 2026 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , маючи на меті збагатитись за рахунок продажу наркотичного засобу, керуючись корисливим мотивом, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій повторно збув ОСОБА_8 , канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 2,5674 грама, за грошову винагороду в сумі 900 гривень.

Такими неправомірними діями, ОСОБА_4 , порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), та Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188 (із наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно.

Поряд з цим, при невстановлених слідством обставинах місці та часі, але не пізніше 11 липня 2026 року, у ОСОБА_4 , виник повторний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичного засобу канабіс, який згідно Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, особам, схильним до їх вживання, з метою отримання за це грошових коштів та особистого збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 11 липня 2026 року, придбав з метою збуту канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) не менше 1,7121 грама та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (із змінами та доповненнями), незаконно зберігав його за місцем свого проживання у приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , до 11 липня 2026 року.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 , домовився із ОСОБА_9 про збут останньому наркотичного засобу канабіс, обіг якого обмежено.

З метою реалізації зазначеної домовленості 11 липня 2026 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , маючи на меті збагатитись за рахунок продажу наркотичного засобу, керуючись корисливим мотивом, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій повторно збув ОСОБА_9 , канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 1,7121 грама за грошову винагороду в сумі 300 гривень.

Такими неправомірними діями, ОСОБА_4 , порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), та Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188 (із наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно.

Також, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 11 липня 2026 року, у ОСОБА_4 , повторно виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу канабіс, який згідно Таблиці ІІ Списку №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та психотропної речовини - амфетамін, яка згідно Таблиці ІІ Списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 11 липня 2026 року, придбав з метою збуту канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) 118,5281 грама та психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежено, загальною масою 0,6631 грама та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (з подальшими змінами і доповненнями), Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589 (з подальшими змінами і доповненнями), незаконно зберігав їх за місцем свого проживання у приміщенні літньої кухні, що за адресою: АДРЕСА_1 , до 11 липня 2026 року.

Під час проведення 11 липня 2026 року обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області, за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками відділу поліції №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області виявлено та вилучено канабіс, який відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) 118,5281 грама та психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежено, загальною масою 0,6631 грама.

Такими неправомірними діями, ОСОБА_4 , порушив вимоги ст. ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР (із наступними змінами та доповненнями), Таблиці ІІ Списку №1, Списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із наступними змінами та доповненнями), Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» та Таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року №188 (із наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиненому повторно.

Ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 22 год. 54 хв. 09 вересня 2026 року.

Також, ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до 05 жовтня 2026 року, включно.

Підставами обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.317, ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України є зібрані в ході досудового розслідування докази, які підлягають дослідженню в ході судового розгляду, найбільш вагомі з яких є:

-протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії, таких як: обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи від 30.03.2026, аудіо відео контроль особи від 30.03.2026, обстеження публічно недоступного місця, житла чи іншого володіння особи від 23.04.2026, - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 17.06.2026, аудіо відео контроль особи від 10.08.2026, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.08.2026. В ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій здобуто відомості про здійснення обвинуваченим протиправної діяльності, а саме: надання особам місця для вживання наркотичних засобів, а також здійснення ОСОБА_4 збуту наркотичних засобів;

-протокол обшуку від 11.07.2026 який проведено за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено упакування прозорих зіп-пакетів різних розмірів, пристрій для куріння наркотичних засобів у вигляді фрагменту пляшки з полімерного матеріалу прозорого кольору з пробкою та металевою вставкою, металевий пристрій для подрібнення речовини рослинного походження, зіп-пакети із наркотичним засобом - канабіс обіг якого обмежено, загальною масою 118,5281 грама, зіп-пакети із психотропною речовиною - амфетамін обіг якої обмежено, загальною масою 0,6631 грама, електронні ваги в корпусі сірого кольору;

-висновки експерта за результатами проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів;

- іншими матеріалами в своїй сукупності.

Сукупність представлених доказів об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином. На даному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висуненого звинувачення. Саме такий підхід застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для продовження застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 вдалось дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності здійснення позапроцесуальних дій зазначеною особою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, зокрема, позбавлення волі на строк до десяти років, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. При цьому, як встановлено, ОСОБА_4 не працює, не одружений, у будь-який момент він може змінити місце проживання.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що усвідомлюючи тяжкість вчинених ним правопорушень, обвинувачений ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння, схиляти їх до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду, адже обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та йому відомі анкетні дані свідків.

Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Момент безпосереднього отримання судом свідчень від свідків ще не настав.

3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Про наявність цього ризику свідчать обставини про те, що ОСОБА_4 ніде не працевлаштований, не має законного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових злочинів пов`язаних із збутом наркотичних засобів, з метою отримання коштів для забезпечення власного проживання.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час заявлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надалі продовжують існувати, а тому виправдовують подальше застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Строк тримання під вартою у обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 05 жовтня 2026 року.

Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Він відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, обсягу висунутого йому обвинувачення. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Більш м`який запобіжних захід буде неспроможний їх нівелювати, а тому його застосування є недоцільним.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене ним клопотання, просив його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 не погодився із вказаним клопотанням, просив суд залишити його без задоволення та обраний йому раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та продовження його підзахисному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своєї позиції послався не недоведеність та відсутність ризиків, вказаних у клопотанні; також звернув увагу суду на те, що мати обвинуваченого є інвалідом другої групи і потребує постійного догляду. А так як батько обвинуваченого є військовослужбовцем ЗСУ та у зв`язку із несенням служби не має можливості бути вдома, тому саме обвинувачений ОСОБА_10 , як син, може піклуватися про свою матір. Із зазначених підстав також просив змінити його підзахисному запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор ОСОБА_3 щодо клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу заперечив, підтримав подане ним клопотання про продовження строку діючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, наведених у ньому.

Суд, вивчивши заявлені клопотання та думку щодо їх задоволення інших учасників судового розгляду, прийшов до висновку, що запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слід продовжити із застосуваням до обвинуваченого застави у розмірі максимально наближеному до мінімального, який визначений ч.2 ст.182 КПК України, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 год. 54 хв. 09 вересня 2026 року, із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Також 08 вересня 2026 року ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 год. 54 хв. 05 жовтня 2026 року, із визначенням розміру застави у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 гривень із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Виходячи з наведеного, під час досудового розслідування суд вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, дійшов висновку про достатність обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України. Окрім цього, ОСОБА_4 не оспорив обґрунтованість такої підозри і свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю.

Вирішуючи заявлене клопотання суд відповідно до ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України враховує, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Як вбачається з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , аргументуючи свою позицію, прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає достатньо обґрунтованим вказане клопотання в частині наявності ризику щодо обвинуваченого, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, - можливість переховування обвинуваченого від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Суд вважає, що такі обставини, свідчать про можливу наявність мотиву та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду, адже суворість покарання, визначеного законом, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, суд погоджується із існуванням того ризику, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як свідки є відомими обвинуваченому. А тому, він може, як особисто, так і через третіх осіб незаконно впливати на них з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше даних показів або умисного ухилення від явки до суду, що негативно вплине на встановлення об`єктивної істини по справі.

Вирішуючи питання продовження обвинуваченому раніше обраного зпапобіжного заходу суд також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує особу обвинуваченого: його вік, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, те, що він не перебуває у зареєстрованому шлюбі, дітей немає, відомості про утриманців суду не надані, про наявність у нього нерухомого майна суду не повідомлено.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи із викладеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду і виправдовує подальше тримання його під вартою.

Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження обраного раніше до обвинуваченого запобіжного заходу також розглядав питання про можливість застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, у виді домашнього арешту, як про це просили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник, однак, враховуючи наявні ризики та тяжкість вчинених ним злочинів, прийшов до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає, що клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який, яким є домашній арешт є безпідставне.

Із врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобіганню знищення, переховування або спотворення будь-якої речі, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, запобіганню можливих спроб незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачується, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, клопотання прокурора слід задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою ще на 60 днів, тобто до 01 грудня 2026 року включно.

У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовженння обраного раніше до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу обвинуваченого, суд враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

А так як відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому враховуючи вищевказане при визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Також суд вважає необхідним в разі внесення застави, покласти на обвинуваченого, обов`язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181-183, 331, ч.2 ст. 369, 371, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задоволити частково.

Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб - до 01 грудня 2026 року включно.

Зменшити розмір визначеної застави із 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 593/1708/26, згідно ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2026 року.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 год. 54 хв. 01 грудня 2026року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 01 грудня 2026 року включно.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали буде складено та проголошено о 9 год. 05 хв. 06 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя: