Рішення № 140338040, 05.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6154/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Іванюк І.Д., розглянувши у приміщенні суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в особі представника адвоката Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в особі представника адвоката Кукси К.О. звернувся 13.07.2026 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 863770977 від 08.07.2025 року в розмірі 30591,88 грн, а також понесені судові витрати. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 08.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 863770977 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач перейшла на офіційний вебсайт www.moneyveo.ua, ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, після чого подала заявку на отримання кредиту та пройшла процедуру ідентифікації і верифікації. 08.07.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів відповідно до договору № 863770977 від 08.07.2025 року шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 . 07.10.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/56, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 863770977 від 08.07.2025 року в розмірі 30591,88 грн, з яких 9999,88 грн заборгованість за основною сумою боргу, 19992,00 грн заборгованість за процентами.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором та не погашає заборгованість, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.08.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала, заяви про поновлення строку для його подання до суду не подавала.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд виходить із такого.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 08.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 863770977.

Згідно з пунктом 2.2 договору загальний розмір кредиту становить 2500 грн, кінцева дата повернення кредиту 07.08.2030 року відповідно до пункту 7.3 договору, базова кредитна ставка 0,98 % відповідно до пункту 8.3 договору.

Пунктом 9.1.1.7 кредитного договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення або розірвання договору.

Кредитний договір укладено в електронній формі, відповідача ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ, а договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором EDCC /а.с. 51 зворот 63/.

09.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 1000 грн /а.с. 6465/.

10.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 1000 грн /а.с. 65 зворот 66/.

11.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 200 грн /а.с. 6768/.

12.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 1300 грн /а.с. 68 зворот 69/.

14.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 1000 грн /а.с. 7071/.

15.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 1000 грн /а.с. 71 зворот 72/.

20.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 300 грн /а.с. 7374/.

21.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 500 грн /а.с. 74 зворот 75/.

24.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 200 грн /а.с. 7677/.

25.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 200 грн /а.с. 77 зворот 78/.

26.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 200 грн /а.с. 7980/.

27.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 200 грн /а.с. 80 зворот 81/.

28.07.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 863770977, відповідно до якої сторони домовилися про надання відповідачу додаткових грошових коштів у розмірі 400 грн /а.с. 8283/.

Як убачається з платіжних інструкцій, за договором № 863770977 від 08.07.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кошти на загальну суму 9999,88 грн /а.с. 107120/.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

За приписами частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно, зокрема, від кредитного ризику, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За приписами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами першою та другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом розміщення відповідної пропозиції в мережі Інтернет або в інших інформаційно-комунікаційних системах. Акцепт може бути наданий, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі або вчинення інших дій, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено пропозицію.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ має юридичну силу, а його допустимість як доказу не може заперечуватися виключно на тій підставі, що він має електронну форму.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що кредитний договір № 863770977 від 08.07.2025 року укладено сторонами в електронній формі, а його підписання відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Із запропонованими умовами договору відповідач ознайомилася та погодилася, що підтверджується вчиненням нею дій, необхідних для укладення електронного договору, його підписанням та отриманням кредитних коштів.

Уклавши кредитний договір на погоджених сторонами умовах, відповідач взяла на себе зобов`язання виконувати його умови належним чином.

Згідно з розрахунком заборгованості загальна сума заборгованості становить 30591,88 грн, з яких 9999,88 грн заборгованість за основною сумою боргу та 19992,00 грн заборгованість за процентами /а.с. 2125/.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом встановлено, що 07.10.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/56, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром прав вимоги /а.с. 134136/.

27.02.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром боржників та після підписання акта приймання-передачі реєстру боржників /а.с. 1215/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перехід до позивача права вимоги за кредитним договором № 863770977 від 08.07.2025 року.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначається порядок дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Пунктом 9.1.1.7 кредитного договору визначено право кредитодавця достроково вимагати повернення заборгованості за кредитом.

27.04.2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до відповідача з досудовою вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до наданих суду доказів така вимога була направлена та отримана відповідачем /а.с. 4748/.

Відповідач у визначений законом строк заборгованість не погасила, у зв`язку з чим право позивача вимагати дострокового повернення кредиту стало таким, що підлягає реалізації.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність умовам кредитного договору. Відповідачем зазначений розрахунок не спростований.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 30591,88 грн.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що при поданні позовної заяви позивач сплатив 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 46524 від 26.06.2026 року /а.с. 137/.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг і виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити, зокрема, з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності їхнього розміру.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини при вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат. Зокрема, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як убачається з долучених представником позивача до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткової угоди № 25771551829 від 20.04.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року та акта приймання-передачі наданих послуг до договору № 20/01/26-02 від 05.05.2026 року, судом встановлено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в цій цивільній справі в розмірі 7000 грн.

Водночас заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає оцінці з урахуванням критеріїв співмірності, визначених статтею 137 ЦПК України.

З огляду на характер та складність справи, ціну позову, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності у вчиненні значної кількості процесуальних дій, а також з урахуванням принципів розумності та співмірності суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн є завищеними, а обґрунтованим та співмірним розміром таких витрат у цій справі є 2000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30591 (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн 88 коп., а також 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судових витрат, з яких 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судовий збір та 2000 (дві тисячі) грн витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, оф. 333, ЄДРПОУ 43541163, НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.Д. Іванюк