Ухвала суду № 140337808, 01.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

УХВАЛА

01 жовтня 2026 рокуСправа № 322/924/23 Провадження № 1-в/331/82/2026Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Шептицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт у кримінальному провадженні

відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 липня 2023 року у справі № 322/924/23 за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000,00 грн.,

встановив:

11.08.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшло вищезазначене подання, в якому заявник просить розглянути питання про заміну покарання засудженому покаранням у виді громадських робіт.

В обґрунтування подання органом пробації зазначено таке.

Вирок Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13.07.2023 відносно засудженого ОСОБА_3 надійшов на виконання 28.08.2023.

28.08.2023 засудженому ОСОБА_3 надіслано виклик для ознайомлення із порядком та умовами відбування покарання.

11.02.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області скеровано заяву про видачу виконавчого листа відносно засудженого ОСОБА_3

20.02.2025 у Шептицький районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшли супровідна та виконавчий лист відносно ОСОБА_3

20.02.2025 до Шептицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було скеровано для примусового виконання виконавчий лист відносно ОСОБА_3 про несплату штрафу.

21.03.2025 до Шептицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_3

27.07.2026 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до Шептицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшли супровідна та постанова про повернення виконавчого документу стягувачу.

Виходячи з наведеного, посилаючись на ч. 6 ст. 26 КВК України, орган пробації просив задовольнити подання.

Представник органу пробації та засуджений, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули та не повідомили суд про причини неявки, а також не надіслали до суду будь-яких заяв.

Прокурор подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення подання, суд виходить з наступного.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.02.2025 у справі № 229/207/24 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 125191980) та зазначає таке.

Виконання вироку це діяльність органів виконавчої влади щодо виконання обвинувального вироку, яка пов`язана з реальним обмеженням визначених судом прав і свобод засудженої особи.

Відповідно до ст. 535 ч. 1, 2 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати судове рішення.

При цьому особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, оскільки це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже унеможливлює виконання покарання.

Строк виконання обвинувального вироку, за винятком випадків, передбачених частиною шостою статті 80 КК, має певний термін, після спливу якого держава не може застосовувати обмеження до особи за цим вироком.

Частинами 1, 2 статті 80 КК передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та імперативні строки, сплив яких, є підставою для звільнення засудженої особи від відбування призначеного їй цим вироком покарання, крім покарання у виді довічного позбавлення волі.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків.

Отже, застосування статті 80 КК вимагає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та відсутність фактів, які є підставою зупинення або переривання цих строків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 80 КК перебіг давності виконання обвинувального вироку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 4 ст. 80 КК).

Будь-яких інших умов та обмежень для застосування цих положень КК не містить.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом і питання його вирішення належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Редакція частини третьої статті 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання (постанова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року, провадження № 5 - 324 кс 15).

Стаття 152 Кримінально-виконавчого кодексу України також передбачає можливість звільнення засудженої особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Реалізується таке звільнення в порядку та на підставі ст. 537, 539 КПК на стадії виконання вироку.

Виходячи з вищезазначених висновків Верховного Суду, належні та допустимі докази вчинення засудженим нового кримінального правопорушення після постановлення вироку Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі №322/924/23 та його ухилення від відбування покарання, призначеного за цим вироком, відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що строк давності виконання вироку Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі №322/924/23, що набрав законної сили 15.08.2023, закінчився 15.08.2025, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, підстав для заміни призначеного засудженому покарання у виді штрафу іншим видом покарання не вбачається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 369 372, 392, 532, 537, 539, КПК України, суд

ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні подання Шептицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 липня 2023 року у справі № 322/924/23 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1