Рішення № 140336379, 05.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/12831/24

провадження № 2/753/3345/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретарів судового засідання - Петрової Т.О., Костенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСББ «Сонячний» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 76 510,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 29 520,19 грн. витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000,00 грн., а всього у розмірі 111 030,99 грн., а також судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 29.06.2021 року в квартирі АДРЕСА_1 сталася аварія, внаслідок якої квартиру за АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності, залило гарячою водою.

Причиною виникнення аварійної ситуації стало неналежне утримання відповідачкою внутрішньоквартирної системи гарячого водопостачання. Зокрема, було виявлено порушення при монтажі обладнання, а саме - неправильне встановлення шлангу в металевому обплетенні, який перебував у незадовільному технічному стані: був перекручений, мав недопустимий радіус вигину та недостатню прохідну здатність. Крім того, металева оплітка шлангу була проржавіла та пошкоджена (порвана), що в сукупності спричинило витік води та призвело до аварійної ситуації.

Після залиття квартири вона намагалася врегулювати питання щодо відшкодування завданої їй шкоди у позасудовому порядку, звернувшись до ОСОБА_2 з відповідною вимогою. Однак ОСОБА_2 відмовилася від добровільного відшкодування завданої шкоди.

Згідно висновку судової незалежної експертизи, в її квартирі АДРЕСА_2 були пошкоджені: 1) коридор (приміщення №1) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом; 2) туалет (приміщення №2) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що покрита кахелем; 3) кухня (приміщення №3) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом, дверна пройма на лоджію та кухонні меблі; 4) кімната (приміщення №4) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом, меблі, телевізор, власні речі; 5) ванна кімната (приміщення №5) залита стеля, стіни, що оздоблені шпалерами та підлога, що покрита кахелем.

Розмір матеріальної шкоди, яку завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , що трапилось 29.06.2021 року, становить 58 900,80 грн.

Внаслідок залиття квартири, вона не може користуватися побутовою технікою, зокрема телевізором вартістю 15 000,00 грн., який вийшов з ладу у зв`язку з потраплянням до нього вологи. Крім того, вона понесла витрати на хімчистку 2 (двох) килимів вартістю 2 610,00 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000,00 грн., які повинні бути відшкодовані відповідачкою.

З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду, яка завдана внаслідок залиття квартири у розмірі 76 510,80 грн., інфляційні нарахування у розмірі 29 520,19 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000,00 грн., а всього у розмірі 111 030,99 грн., а також судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (а.с. 1-51).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19.09.2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 57).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті (а.с. 102).

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду клопотання в якому вона просить суд проводити судовий розгляд без її участі, просить задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення не заперечує (а.с. 113-114, 117, 133-138, 141, 161-163, 182-183).

Відповідачка, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала, викликалась до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 62, 92, 111).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, правом на подання пояснень щодо позову не скористався, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с. 153-157).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , видане 05.12.2000 року Головним управління житлового забезпечення Київської міської ради на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 1455-С/КІ від 04.12.2000 року (а.с. 40).

29.06.2021 року сталося залиття квартири АДРЕСА_2 .

Того ж дня, 29.06.2021 року комісією у складі головного інженера ОСББ «Сонячний» Голякова М.Л. - голови комісії, слюсаря-сантехніка Кубрака С.М. складено Акт про аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_5 (а.с. 7-8).

Обстеженням комісії встановлено, що 29.06.2021 року в квартирі АДРЕСА_6 трапилась аварія із залиттям приміщень квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , підвалу секції «Д». У ванній кімнаті квартири АДРЕСА_5 , приміщення АДРЕСА_11 (3,1 м2), відбувся прорив внутрішньо-квартирного шлангу в металевій плітці, через який гаряча вода подається до змішувача води в раковині умивальника.

Наслідки аварії: залиті водою приміщення квартир АДРЕСА_5 (6 поверх), АДРЕСА_2 (5 поверх), АДРЕСА_7 ( АДРЕСА_12 , АДРЕСА_8 ( АДРЕСА_13 ), АДРЕСА_9 ( АДРЕСА_14 ), АДРЕСА_10 (1 поверх), підвал секції «Д». Причиною аварії та залиття квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , підвалу секції «Д» стало незадовільне технічне обслуговування та недбале відношення власниці квартири АДРЕСА_5 (6 поверх) ОСОБА_2 до утримання власного майна - трубопроводів внутрішньо квартирної системи гарячого водопостачання, а саме: неправильний монтаж та допущення фізичного зносу вищезазначеного шлангу в металевій оплітці (шланг перекручений, має недопустимий радіус загину та прохідної здатності, металева оплітка іржава і порвана).

Висновки комісії: залиття приміщень квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , підвалу секції «Д» відбулось з ванної кімнати квартири АДРЕСА_5 . Місце аварії знаходиться після першої запірної арматури на загально будинковому трубопроводі гарячого водопостачання, в межах відповідальності власниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 .

Рекомендації комісії: власникам квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 у залитих водою приміщеннях провести примусове провітрювання, просушування та антигрибкову обробку залитих стелі, стін та підлоги. Власниці квартири АДРЕСА_5 провести ремонт та технічне обслуговування внутрішньо квартирних інженерних систем.

09.08.2021 року на підставі заяви власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 - голови комісії, слюсаря-сантехніка Кубрака С.М. складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання (залиття кв. АДРЕСА_15 ) (а.с. 13-14).

Обстеженням комісії встановлено, що 29.06.2021 року трапилось залиття водою приміщень квартири АДРЕСА_16 . На 5 (п`ятому) поверсі будинку в квартирі АДРЕСА_2 залиті водою всі приміщення квартири (приміщення №1 (7,0 м2) коридор, приміщення №2 (1,9 м2) туалет, приміщення №3 (11,8 м2) кухня, приміщення №4 (19,7 м2) кімната, приміщення №5 (2,7 м2) ванна кімната. Наслідки залиття: в коридорі (приміщення №1) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом; в туалеті (приміщення №2) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що покрита кахелем; в кухні (приміщення №3) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом, дверна пройма на лоджію та кухонні меблі; в кімнаті (приміщення №4) залиті стеля та стіни, що оздоблені шпалерами, підлога, що застелена лінолеумом, меблі, телевізор, власні речі; у ванній кімнаті (приміщення №5) залита стеля, стіни, що оздоблені шпалерами та підлога, що покрита кахелем. Причиною залиття квартири АДРЕСА_2 (5 поверх) стала аварія на внутрішньо квартирній системі гарячого водопостачання у ванній кімнаті, приміщення №5 (3,1 м2) квартири АДРЕСА_5 (6 поверх). Причиною аварії у ванній кімнаті, приміщення №5 (3,1 м2) квартири АДРЕСА_5 (6 поверх) став прорив внутрішньо квартирного шлангу в металевій оплітці, яким гаряча вода підключена до змішувача води в раковині умивальника. Залиття квартири АДРЕСА_2 сталося внаслідок незадовільного технічного обслуговування та недбалого відношення власниці квартири АДРЕСА_5 (6 поверх) ОСОБА_2 до утримання власного майна - трубопроводів внутрішньо квартирної системи гарячого водопостачання, а саме: неправильний монтаж та допущення фізичного зносу вищезазначеного шлангу в металевій оплітці (шланг перекручений, має недопустимий радіус загину та прохідної здатності, металева оплітка іржава і порвана). Висновки комісії: залиття приміщень №1, №2, №3, №4, №5 квартири АДРЕСА_2 (5 поверх) водою відбулось з квартири АДРЕСА_5 (6 поверх). Місце аварії знаходиться після першої запірної арматури на загально будинковому трубопроводі гарячого водопостачання, в межах відповідальності власниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 . Рекомендації комісії: власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 у залитих водою приміщеннях АДРЕСА_17 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_11 демонтувати шпалери зі стін та стелі, демонтувати лінолеум, провести примусове провітрювання, осушування та протигрибкову обробку залитих водою стелі, стін та підлоги в усіх приміщеннях квартири.

В подальшому, на замовлення позивачки проведено будівельно-технічне експертне дослідження об`єкту, а саме квартири АДРЕСА_3 .

У відповідності до Висновку експерта № ED-1727-1-1843.21 від 02.09.2021 року, розмір матеріальної шкоди, яку завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , що трапилось 29.06.2021 року, становить 58 900,80 грн. (а.с. 21-39).

Позивачкою понесено додаткові витрати на чистку килимів у розмірі 2 610,00 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі килимів №27/11-05 від 27.11.2021 року та №06/11-07 від 06.11.2021 року та Товарним чеком № 1 від 15.07.2021 року (а.с. 44-46).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли у позивачів внаслідок залиття їх квартири, суд зауважує таке.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 395/1360/15-ц (провадження № 61-77 св 18)

Отже, з огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить протиправність дій, наявність шкоди та її розмір й причинно-наслідковий зв`язок.

Згідно з частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. А статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

З додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.). В акті повинен міститися висновок про те, хто заподіяв шкоду.

Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.

У постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири, не заявляла та не надала інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачці майнової шкоди.

Суд враховує і те, що в добровільному порядку відповідачкою заподіяну шкоду не відшкодовано. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, суд вважає доведеним причинно-наслідковий зв`язок між шкодою заподіяною позивачці залиттям та неправомірними діями відповідачки, які підлягають у неналежному утриманні і обслуговуванні приладів водопостачання квартири, внаслідок чого позивачці заподіяно шкоду залиттям її квартири, тому позовна вимога в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в розмірі 58 900,00 грн., визначеної висновком експерта №ED-1727-1-1843.21 від 16.08.2021 року на користь позивачки.

Відповідачка не заявляла заперечень щодо експертного висновку, у зв`язку з чим суд оцінює його як належний і допустимий доказ відповідно до вимог процесуального закону.

Разом з тим, суд критично ставиться до тверджень позивачки, що внаслідок залиття квартири було пошкоджено телевізор вартістю 15 000,00 грн. На виконання вимог ст. 81 ЦПК України, позивачкою не надано жодних документів, які б підтверджували вартість телевізора, ступінь його пошкодження та рівень зносу. Крім того, в Акті про аварію від 29.06.2021 року, Акті про залиття квартири № 384 від 09.08.2021 року, а також у висновку експерта відсутні будь-які відомості щодо фіксації пошкоджень побутової техніки, що перебувала у зазначеному житловому приміщенні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд не бере до уваги надані позивачкою докази, що підтверджують витрати на хімчистку двох килимів у розмірі 1 610,00 грн, оскільки залиття квартири відбулося 29.06.2021 року, тоді як послуги хімчистки були надані лише 27.11.2021 року - через п`ять місяців після події. За таких обставин не встановлено прямого причинно-наслідкового зв`язку між залиттям квартири та понесеними витратами у цій частині.

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Таким чином, законодавець визначає підстави для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат на грошові кошти за неналежне виконання грошового зобов`язання (простроченої суми), яке в даному випадку відсутнє, а від так підстав для стягнення вказаних коштів не існує, а тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями статей 133, 139 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта №ED-1727-1-1843.21 від 16.08.2021 року було підготовлено за заявою позивачки в межах підготовки подання позовної заяви до суду та сплачено за таку екпертизу 5 000,00 грн., що підтверджується рахунком №ED-1727-1-1843.21 від 16.08.2021 року та квитанцією №000036790222 від 16.08.2021 року на суму 5 000,00 грн. (а.с. 41).

Також, при зверненні до суду з позовом позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується квитанцією №1381-5126-7249-8873 від 28.06.2024 року (а.с. 49).

За таких обставин, позивачкою понесено судові витрати у розмірі 6 211,20 грн. (з розрахунку: 5 000,00 грн. + 1 211,20 грн.).

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 3 450,32 грн. (з розрахунку: 6 211,20 х 55,55%), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 58 900 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 32 копійки, а всього у розмірі 62 350 (шістдесят дві тисячі триста п`ятдесят) гривень 32 копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_18 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_19 .

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний», код ЄДРПОУ 33398792, адреса місцезнаходження: 02232, Україна, місто Київ, проспект Маяковського, будинок, 91в.

Суддя: Осіпенко Л.М.