Ухвала суду № 140331390, 05.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1067/26

381/5463/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

у присутності підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2026 за № 12026116460000065 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Василькова Київської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці у межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного визначених ч. 5 ст. 195 КПК України обов`язків.

Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання. Крім того додав, що, на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Крім цього, додав, що сукупність конкретних обставин правопорушення, усвідомлення підозрюваним характеру підозри та перспектива покарання у виді реального позбавлення волі об`єктивно створюють мотив для переховування, у тому числі й на території, де проводяться бойові дії. Також істотним підтвердженням ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є те, що йому відомі особи потерпілого та свідків, він обізнаний про обставини провадження, а тому, матиме фактичну можливість впливати на них, що може мати негативні наслідки для досудового розслідування та судового розгляду. Крім цього, відомості про те, що ця особа підозрюється у вчиненні трьох злочинів, свідчать про можливу причетність до інших кримінальних правопорушень, а також про наявність реальної можливості продовжити почату діяльність, вступити у змову з іншими особами для усунення слідів кримінального правопорушення.

Враховуючи вказане прокурор просив задовольнити клопотання повністю та обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків не залишати місце свого проживання, прибувати за вимогою слідчого, прокурора, суду, повідомляти про зміну свого місця проживання. На думку прокурора, більш м`який запобіжний захід недостатній для дієвості кримінального провадження, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання його підзахисному вказаного запобіжного заходу та пояснив, що вважає повідомлену підозру необґрунтованою, оскільки немає документів, які б свідчили, що його підзахисний підробив якісь документи, висновок експерта відсутній. Також підзахисний нікого не обманув, а твердження прокурора про це є необґрунтованими.

Наведені прокурором ризики вважає недоведеними, оскільки докази їх існування відсутні та не надані суду. Підзахисному не відомий перелік свідків і він не знає на кого впливати. Зауважив, що прокурор фактично просить суд завадити підозрюваному вирішити питання призову. Стосовно зазначення інших кримінальних правопорушень, також орган досудового розслідування не надав аргументів.

Просив долучити довідку МСЕК, згідно із якою син підозрюваного є особою з інвалідністю, потребує постійного нагляду та догляду, відвідування медичних закладів, а цілодобовий домашній арешт унеможливить це, оскільки саме підозрюваний забезпечує все це.

На запитання суду повідомив про відсутність доказів на підтвердження необхідності медичних оглядів дитини підозрюваного.

Також просив суд долучити довідку про те, що підозрюваний є ФОП, відомості про його КВЕД та пояснив, що він має замовлення, які повинен виконати, щоб мати дохід і засоби для проживання.

На запитання суду повідомив, що письмові угоди із замовниками надати суду не має можливості, також надані суду документи з відомостями станом на 2019 рік не має можливості замінити документами, що містять актуальну інформацію.

Просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який підозрюваний буде належно виконувати, не заперечує проти визначення йому лише обов`язків прибувати на вимогу слідчого органу, прокурора та суду, а також повідомляти про зміну місця свого проживання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив, що має на завтра замовлення, яке повинен виконати. Підтвердити вказану обставину документально він не може, мабуть вдома є відповідний договір із замовником, він точно не знає. Актуальні документи про йог діяльність як ФОП у нього відсутні.

Нормативно-правові акти, якими керувався слідчий суддя

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 176 КПК України, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила наступні обставини та дійшла таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

Встановлено, що слідче відділення відділення поліції ВП № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026116460000065 від 11.08.2026 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 29.07.2025 державний реєстратор виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_7 вніс записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221484000:06:010:1009, площею 0,0771 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Підставою виникнення права власності зазначено Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №879389, виданий 03.03.2008 Управлінням земресурсів у Васильківському районі Київської області; лист роз`яснення №Н-212/0-465/6-25 від 10.02.2025, виданий ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, та відомості з ДЗК № 91615274 від 29.07.2025.

Підставою видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ № 879389, виданого 03.03.2008 Управлінням земресурсів у Васильківському районі Київської області, стало рішення № 134 11-1 сесії 5-го скликання Крушинської сільської ради від 21.06.2007.

Прокурор зазначає, що за результатами проведених оперативно-розшукових дій встановлено, що є підстави вважати, що земельна ділянка могла незаконно вибути з комунальної власності або бути оформлена у приватну власність із використанням неналежних чи недостовірних документів. Крім цього, відомості, які повідомили допитані свідки, підтверджують обгрунтованість сумніву щодо дійсності підпису посадової особи на Державному акті на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЖ №879389), а також щодо дійсності рішення Крушинської сільської ради Васильківського району 11-ї сесії 5- го скликання за №134 від 21.06.2007, оскільки ОСОБА_4 не є жителем громади.

Відповідно до архівної інформації від 04.08.2026 № 05-02/230, наданої Архівним відділом Обухівської районної державної адміністрації Київської області та долученої до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 , відомостей щодо надання дозволу на передачу у приватну власність (безоплатну приватизацію) земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 в архівному відділі не виявлено.

Враховуючи викладене, прокурор стверджує про існування обґрунтованої підозри про те, що ця земельна ділянка набута на підставі підроблених документів, тобто злочинним шляхом.

Внаслідок використання ОСОБА_4 завідомо підробленого документу Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №879389-78132 від 03.03.2008, державний реєстратор Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_7 29.07.2025 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно вніс відомості про право власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку (номер запису про право власності 437649988), ділянці присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, який є індивідуальним номером №3180633432214.

29.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Того ж дня, повідомлення про підозру вручене ОСОБА_4 .

Дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на дані, які надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про те, що підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, аніж того, про яке стверджує прокурор.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор вказав, що зухвалість кримінального правопорушення, за яким висунута підозра, дає підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків та потерпілого, може вчинити інші кримінальні правопорушення задля усунення слідів вчиненого.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній, враховуючи, що перспектива реального тривалого позбавлення волі створює мотив для ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування і суду.

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_4 відомі особи потерпілого та свідків, показання яких покладені в основу обґрунтованої підозри. Підозрюваний обізнаний зі змістом обставин, щодо яких вони можуть давати показання, а тому, перебуваючи на волі, матиме фактичну можливість контактувати з ними особисто або через інших осіб та схиляти їх до зміни, спотворення чи відмови від раніше наданих показань.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний має можливість, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що утворить самостійний склад кримінального правопорушення, або ж продовжити розпочате. Зазначає, що наявність цього ризику підтверджується не абстрактним припущенням, а відомостями про підозру у вчиненні трьох кримінальних правопорушень. Така повторюваність характеру протиправної поведінки свідчить про підвищений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення у разі перебування на волі.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи поданого до суду клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), який відносяться до категорії нетяжких злочинів та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчини спроби впливу на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення,

Вказане переконує слідчого суддю у тому, що ці ризики стосовно ОСОБА_9 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо обраного виду запобіжного заходу

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК україни, та наявність декількох ризиків, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження об`єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Прокурор просив застосувати стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

На виконання вимог ст. 177-178 КПК України слідчий суддя встановила, що підозрюваний на обліку у лікарів не перебуває, з його слів має родину, неповнолітнього сина, який є особою з інвалідністю; раніше не судимий; підозрюється у вчиненні кількох умисних корисливих злочинів.

Водночас дані про особу підозрюваного, сталість його соціальних та сімейних зв`язків, наявність місця проживання у Фастівському районі, а також інші повідомлені ним обставини не переважають існуючих ризиків.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи, що не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенні підозрюваного, та не можуть їм запобігти.

Відомості, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчому судді не надані.

З огляду на вказане, на переконання слідчого судді, зазначений запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.

З огляду на вказане слідчий суддя дійшла висновку про те, що до ОСОБА_9 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, а також виконувати обов`язки, необхідність яких доведена прокурором.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язанням підозрюваного ОСОБА_4 не залишати місце свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Вирішуючи це питання, суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом під час обрання запобіжного заходу і суспільний інтерес у цьому конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Строк дії ухвали суду про цілодобовий домашній арешт не може перевищувати двох місяців.

Запобіжний захід може бути застосований у межах строку досудового розслідування.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити повністю клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з використання електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 листопада 2026.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

У задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відмовити.

Ухвалу передати для виконання Фастівському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Строк дії ухвали до 29 листопада 2026.

Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повна ухвала складена 05.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_10