Рішення № 140329527, 22.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/947/26

2/296/2249/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Анциборенко Н.М.,

з участю секретаря судового засідання - Любича В.Р.,

прокурора - Мітіної В.О.,

представників позивача Кравчук І.О.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Кур`яти В.Ц. ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконвчого комітету Житомирської міської ради, як орган опіки і піклування, який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , за участю Органу опіки та піклування Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, за змістом якого, просить позбавити ОСОБА_6 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з неї на утримання малолітніх дітей аліменти у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення старшою дитиною повноліття, на користь особи чи установи, яка буде здійснювати догляд за ними.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_6 має малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати дітей злісно ухиляється від своїх батьківських обов`язків з виховання та утримання дітей, не здійснює належного догляду за ними, не забезпечує необхідним харчуванням, речами першої необхідності, вчасним та необхідним лікуванням, вихованням, не займається розвитком дітей, не створює належних та безпечних умов проживання, виявляє до них фізичне та психологічне насильство.

З матір`ю дітей проводилася систематична профілактична робота щодо належного виконання батьківських обов`язків, надався необхідний супровід та допомога, однак позитивного результату робота не надала.

На даний час діти перебувають на обліку у службі у справах дітей Житомирської міської ради, які перебувають у складних життєвих обставинах, які проживають в сімї, у якій батьки або особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026, справа передана на розгляд судді Анциборенко Н.М.

Ухвалою від 27.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

06.08.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Прокурор в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи та представник заінтересованої особи просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких заяв чи клопотання до суду не подала.

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 03.08.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, підстав для відмови в їх задоволенні не вбачає.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтва про народження (а.с. 10-13). Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за заявою матері).

Відповідно Наказу № 365-П від 03.12.2024 діти перебувають на обліку у службі у справах дітей Житомирської міської ради, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, підстава - ухилення матері ввід виконання батьківських обов`язків.

Актами обстеження умов проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено незадовільні умови проживання у квартирі (22-28, 35-38).

Тому, з урахуванням інтересів дітей, виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_6 відносно її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дитина ОСОБА_3 в судовому засіданні, пояснила, що її мати ОСОБА_6 зловживає алкогольні напої та наркотики. Водила чоловіків, які били її і заставляли обманювати людей.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету від 18.03.2026 №387, визнав за доцільне позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду на встановлені під час обстеження обставини тривалого і систематичного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків (а.с. 61).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 03.12.2024 року малолітні діти взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків. Мати дітей ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями, не працює, проживає за рахунок випадкових заробіток, не вчиняє заходів щодо працевлаштування, протягом тривалого часу не забезпечує життєво необхідні потреби дітей, не створила належні умови проживання, виховання та розвитку дітей.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, неналежне забезпечення базових потреб дітей (харчування, безпечні умови проживання, догляд), що створює реальну та безпосередню загрозу життю і здоров`ю малолітніх дітей.

З огляду на викладене, враховуючи наявність факту ухилення ОСОБА_6 від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виходячи з найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про доцільність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дітей, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує працездатний вік відповідача, те що в матеріалах справи відсутні відомості про її доходи, наявність у відповідача рухомого чи нерухомого майна, враховуючи також розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого у 2026 році, суд вважає, що з відповідача на утримання дітей слід стягувати аліменти в розмірі 1/2 частки її заробітку (доходу), щомісяця, до досягнення старшою донькою повноліття.

При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду України у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17), у зв`язку із чим частково задовольняє позов.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 6656,00 грн., що відповідає сумі ставок судового збору за вимогами, які задоволено.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати із ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду 27.01.2026 і до досягнення старшою дитиною повноліття, на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати за ними догляд.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради,

як орган опіки і піклування,

адреса місцезнаходження: 10014,

м. Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2.

код ЄДРПОУ: 04053625

Відповідач:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_1

Заінтересована особа:

Орган опіки та піклування Житомирської міської ради,

10014, майдан С.П.Корольова, 4/2.

код ДРПОУ: 04053625

Cуддя Н. М. Анциборенко