Рішення № 140329500, 05.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7850/26

2-а/296/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокум.ЖитомирКорольовський районний суд м. Житомира в складі

головуючої судді Пилипюк Л. М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що постановою поліцейської Управління патрульної поліції у м. Києві капітана поліції Лелет В. В. серії ЕНА № 7324502 від 06 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови 06 червня 2026 року о 12:54 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz ЕQS 580, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Берестейському, рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 103 км/год при дозволеній швидкості руху не більше 50 км/год.

Заперечуючи наявність в своїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, позивач вважає вищевказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, покликаючись на істотні порушення порядку розгляду справи. Зокрема, позивач вказує, що поліцейська незаконно розглянула справу на місці зупинки транспортного засобу, чим позбавила його можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, та не дотрималася вимог ст. ст.278, 279 КУпАП. Окрім того, вважає, що докази, одержані за допомогою пристрою TruCAM є неналежними та недопустимими, оскільки вказаний вимірювальний засіб є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362. Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 року є нечинним з 02.11.2015.

Позивач також звертає увагу, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови перевищення швидкості руху допустив водій транспортного засобу Mercedes-Benz ЕQS 580, номерний знак НОМЕР_1 , тоді як він керував транспортним засобом Volkswagen ID.6, номерний знак НОМЕР_2 . Позивач вказує, що він не перевищував дозволену швидкість руху.

На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7324502 від 06 червня 2026 року, яка винесена поліцейською взводу №1 роти 5 батальйону 3 УПП у м. Києві капітаном поліції Лелет В. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

17 липня 2026 року до суду від представника відповідача Кубрака О.І. надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. В оскаржуваній постанові інспектор поліції допустив технічну описку та помилково зазначив неправильний номерний знак автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Така технічна описка не впливає на суть вчиненого правопорушення, його кваліфікацію та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Водночас факт керування позивачем транспортним засобом Volkswagen ID.4, державний номерний знак НОМЕР_2 , та здійснення ним руху зі швидкістю 103 км/год підтверджується належними та допустимими доказами, долученими до матеріалів справи. Окрім того, вказує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam ІІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Виробник приладу TruCam ІІ (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Як вбачається із сертифікату перевірки типу вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM II LTI 20/20, прилад відповідає типу засобів вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту. Даний сертифікат діючий до 26.12.2028. Можливість використання виробу «TruCAM II LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року № 04/05/02 3560 та від 24.12.2020 року № 04/05/02-3561, в яких зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. У ході розгляду справи позивач не мав перешкод для реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, позивачу були роз`яснені права та обов`язки у відповідності до статті 268 КУпАП, що зафіксовано на нагрудні відеорестратори, які додаються до матеріалів справи. На підставі наведеного представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач та представник відповідача у призначене судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом отримання судових повісток в Електронному кабінеті ЄСІТС.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Суд ураховує відсутність процесуальних перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені про розгляд справи, а також висловили свої позиції письмово. На підставі наведеного суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в справі докази, враховуючи доводи та аргументи сторін, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що постановою заступника командира роти 5 батальйону № 3 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Лелет В. В. серії ЕНА №7324502 від 06 червня 2026 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 06 червня 2026 року о 12:54:45 у м. Києві по проспекту Берестейському, керував транспортним засобом Mersedes-Benz EQS 580, державний номерний знак НОМЕР_1 , в межах населеного пункту зі швидкістю 103 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Водій перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. ОСОБА_1 порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась TruCAM TC 008389, БК-472007, 470547.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-Benz EQS 580, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до змісту позовної заяви та відзиву представника відповідача сторони визнають, що 06 червня 2026 року о 12:54:45 у м. Києві по проспекту Берестейському Романченко Є. Ю. керував транспортним засобом Volkswagen ID.4, державний номерний знак НОМЕР_2 . Наведене також об`єктивно підтверджено відеозаписами з місця події, які надані представником відповідача до відзиву на позовну заяву.

Таку невідповідність змісту оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи представник відповідача пояснює допущенням інспектором поліції технічної описки.

Натомість позивач заявляє, що він не порушував швидкісного режиму руху, оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно за перевищення дозволеної швидкості руху іншим автомобілем, яким він не керував.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У відповідності до частини четвертої статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

Згідно з частини другою статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За приписами частини третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У спірних правовідносинах суд ураховує, що оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП притягнуто водія транспортного засобу Mersedes-Benz EQS 580, державний номерний знак НОМЕР_1 . Тоді як дослідженими судом доказами об`єктивно підтверджено, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen ID.4, державний номерний знак НОМЕР_2 .

З наведеного вбачається істотна невідповідність змісту оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи.

На доведення правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та для доведення допущення технічної описки в оскаржуваній постанові щодо марки та номерного знаку, яким керував позивач, відповідач в силу вимог ст. 77 КАС України зобов`язаний надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Досліджені судом відеозаписи № БК 4705447 та № БК472007, які додані представником відповідача до відзиву на позовну заяву, фіксують лише спілкування між позивачем та інспекторкою поліції, а також розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Факт порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху, тобто порушення ним швидкісного режиму руху, вказаними відеозаписами не підтверджено. Позивачу не було пред`явлено для ознайомлення результати вимірювання його швидкості руху технічним приладом TruCAM TC 008389.

Також суд ураховує, що до свого відзиву на позовну заяву представник відповідача надав відеозапис з технічного приладу TruCAM TC 008389, на якому фактично зафіксовано безперервний та активний рух транспортних засобів. Долучені до відзиву відеозапис та фотознімок з технічного приладу TruCAM TC 008389 належним чином не фіксують номерний знак автомобіля, обраного як ціль для вимірювання швидкості руху.

Положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Матеріалами справи підтверджується, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM ІІ LTI 20/20 №ТС008389 отримав свідоцтво ДП «Укрметртестстандарт» № 22-01/35135 від 04.11.2025 про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювання техніки, який засвідчує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM ІІ LTI 20/20 № ТС008389 відповідає вимогам технічної документації.

Відповідно до експертного висновку №04/05/02-3560 у лазерних вимірювачах швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ІІ, у тому числі №ТС008389 в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п.5.1. ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).

Лазерний вимірювач швидкості TruCam є, насамперед, засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, а також листа ДП «Укрметтестстандарт» від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49.

Однак на наданих суду фото- та відео- записах з лазерного вимірювача швидкості не зафіксований номер автомобіля, що визначений приладом як ціль. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського марка, модель та реєстраційний номер автомобіля позивача зафіксовані, однак за відсутності такої ідентифікації приладом TruCam, а також, беручи до уваги наявність істотної невідповідності змісту оскаржуваної постанови фактичним обставинам, зокрема, щодо зазначення марки та номерного знаку транспортного засобу, неможливо стверджувати, що правопорушення вчинене саме позивачем.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів належними доказами правомірності оскаржуваної постанови та факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про незаконність розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу. Відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Отже, розгляд справи у таких випадках проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. З досліджених судом доказів також не вбачається наявності у позивача будь-яких перешкод реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, а тому суд відхиляє відповідні аргументи позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням указаної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову серії ЕНА №7324502 від 06 червня 2026 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Керуючись статтями 19, 72-77, 139, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову заступника командира роти 5 батальйону № 3 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції Лелет Валентини Володимирівни серії ЕНА №7324502 від 06 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду справи судом першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, будинок, 3, ЄДРПОУ: 40108646.

Суддя Корольовського районного суду

м. Житомира Лілія ПИЛИПЮК