Ухвала суду № 140325059, 05.10.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1208/26

Провадження № 1-кп/451/161/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

05 жовтня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ;

представника потерпілого ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 ;

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12026110000000812 від 23.06.2026 відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,

встановив:

20.07.2026 захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 на розгляд суду подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, яке мотивоване його невідповідністю вимогам статті 291 КПК України, зокрема тим, що обвинувальний акт містить суперечливі дані щодо суми збитків, предмета злочину, не розмежовує закінчений злочин і замах.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам закону, а виявлені розбіжності такими, що підлягають з`ясуванню під час судового розгляду по суті.

Представник потерпілого підтримав доводи прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 3 ст. 110 КПК України).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. Таким чином, з урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Частиною 2 статті 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Більше того, суд позбавлений можливості перевірити правильність викладу фактичних обставин на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Викладені адвокатом аргументи підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному статтями 89, 94 КПК України.

Фактично, позиція сторони захисту є запереченням по суті проти обвинувального акта, розгляд яких може бути здійснений на етапі судового розгляду кримінального провадження.

Судом встановлено, що обвинувальний акт містить відомості, передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. До нього надано додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України.

Також судом встановлено що на останній сторінці обвинувального акта відповідні поля з датою складення і затвердження обвинувального акта не заповнені, а лише зазначено, що

«Обвинувальний акт складено ___.06.2026 у приміщенні ….», «обвинувальний акт затверджено___.06.2026 ….» (а.с. 16).

Однак, незважаючи на пропуск вказаних полів на останніх сторінках акта, датою складення і затвердження обвинувального акта є 26 червня 2026 року, оскільки цю інформацію вказано на першій сторінці обвинувального акта (а.с. 1). Не зазначення такої інформації на останній сторінці не є суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального закону, що не дозволяє здійснити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту.

Керуючись статтями 291, 314, 315, 337, 369-372 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у порядку ч. 1 ст. 392 КПК України.

СуддяОСОБА_8