Рішення № 140324496, 05.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокусправа № 580/6994/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Демиденко М.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати акт № 5 форми Н-1/НПВ від 19.03.2026 розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025 з урахування висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно висновків, викладених в акті №5 від 19.03.2026, розслідування нещасного випадку, комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що травмування 29.12.2025 капітана поліції ОСОБА_1 настало внаслідок учинення ним діяння, яке є дисциплінарним проступком, тому розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (пп.3 п.8 розд. III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейським, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705. Позивач зазначає, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 29.12.2025, натомість наказ №132 «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку» підписаний 18.02.2026, тобто майже через два місяці після настання нещасного випадку. Так, у протокол огляду місця, де стався з ним нещасний випадок 29.12.2025 зазначено що у період часу з 13 год. 10хв. 19.02.2026 до 13 год. 40х6. 19.02.2026 оглянула місце, де стався нещасний випадок. Нещасний випадок стався на території лісового масиву адміністративних межах с. Леськи Черкаського району Черкаської області. Територія нерівною поверхнею, заросла чагарниками, освітлення природне. В момент настання нещасного випадку були складні погодні умови, а саме: слизька снігова поверхня. У зв`язку з проходженням тривалого проміжку часу з моменту настання нещасного випадку місце події не має необхідних для достовірного опису ознак. Таким чином, на думку позивача, протокол, який долучений до акту №5 розслідування нещасного випадку, не містить детального опису обстановки не долучено до протоколу: ескіз (схему) з прив`язкою до місця нещасного випадку ані фотозображень чи відеозйомки які б підтверджували б хоча б те, що даний протокол було складено на місці події а не формально складений та долучений. Позивач вважає, що підстав для віднесення нещасного випадку, що стався з позивачем до «нещасного випадку, що трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків» висновки службового розслідування не містять. Наголошено, що до настання нещасний випадок, що стався із позивачем, призвели саме обставини, що не залежали від волі позивача, рівня його обережності, або наявності службового демісезонного взуття. Крім того, відповідно до висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» Черкаського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 від 15.01.2026 вказав що в діях останнього є дисциплінарний проступок та відповідно до ч. 11 ст. 19 «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» обмежились лише попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни, однак згідно ст. 13 ЗУ «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», чітко визначаються види дисциплінарних стягнень та встановлює вичерпний перелік стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських за вчинення дисциплінарних проступків однак за результатами службового розслідування жодне з перелічених стягнень застосовано не було.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивача в позовній заяві помилково застосовує до спірних положення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків. професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2022 №1346 (далі - Порядок № 1346). Станом на 29.12.2025 (дата нещасного випадку) проведення розслідування нещасних випадків, які сталися з поліцейськими, регулювалося Порядком №705. Саме відповідно до вимог зазначеного Порядку було проведено розслідування нещасного випадку, оформлено його результати та прийнято відповідні рішення. Зазначено, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо допущення порушення капітаном поліції ОСОБА_1 вимог п. 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1. 3, 27 розділу 11 блоку «Інспектор СОБ зобов`язаний», Посадових інструкцій інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» Черкаського РУП ГУНІ, що виразилось у не інформуванні свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_2 про причини та умови, що ускладнюють виконання ним обов`язків поліцейського, а саме про відсутність у нього та не забезпечення його зі складу УЛМТЗ ГУНП відповідним взуттям, не сприянні останній в організації дотримання службової дисципліни, що призвело до порушення заходів безпеки та не забезпеченні особистої безпеки і здоров`я, під час несення служби, що призвело до зазначеного вище порушення вимог абз. 9 п. 3 розділу II Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 №718, та стало наслідком отримання ним тілесних ушкоджень. Отже, позивач 29.12.2025 під час несення служби, використовував однострій із іншими предметами цивільного одягу, а саме взуття, що могло стати причиною та умовою втрати ним рівноваги і подальшого падіння, що як наслідок призвело до травмування. Відповідачем вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 не видавався, оскільки таке попередження не є видом дисциплінарного стягнення. Однак, це не виключає самого факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке начальник ГУНП в Черкаській області, маючи дискреційні повноваження, розцінив як незначний та прийняв рішення не накладати дисциплінарне стягнення, а обмежитися попередженням. Комісією з розслідування нещасного випадку при кваліфікації нещасного випадку встановлюється саме наявність дисциплінарного проступку, а не наявність накладеного окремого виду дисциплінарного стягнення. Таким чином, на думку відповідача, оскільки під час отримання позивачем травми в його діях встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку за наслідками службового розслідування, що виразилось у порушенні вищевказаних норм, ГУНП в Черкаській області на підставі п.п. 3 п. 8 розділу III Порядку №705 правомірно складено Акт № 5 за формою Н-1/НПВ, відповідно до якого нещасний випадок трапився з позивачем в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, як наслідок відсутні підстави для зобов`язання ГУНП в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, оскільки ГУНП як суб`єкт владних повноважень, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення, оскільки ідентифікація нещасного випадку як такого, що пов`язаний або непов`язаний із виконанням службових обов`язків має відбуватися відповідно до тих положень законодавства, яке було чинним на момент настання такого нещасного випадку, яким в даному разі є положення Порядку №1346. Зазначено, що у матеріалах розслідування відсутні висновки експерта, дослідження або огляд взуття яким забезпечується поліцейський та взуття в якому був позивач на момент падіння, тобто відповідачем не доведено того, що якби позивач перебував під час падіння в «черевиках демісезонних», якими повинен був бути забезпечений капітан поліції ОСОБА_1 , то падіння позивача не відбулося. Наголошено, що капітан поліції ОСОБА_1 був вимушений виконувати доручення Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.12.2025 №123600-2025 «Про організацію діяльності служби освітньої безпеки під час канікулярного періоду» у власному зимовому взутті. Формулювання, яке міститься в акті а саме, що нещасний випадок, що стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, який ґрунтується виключно на тому, що позивач під час виконання доручення фактично виконував свої обов`язки, перебуваючи при цьому у власному зимовому взутті, в зв`язку з тим, що не був забезпечений УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області демісезонними черевиками має суперечливий та не обґрунтований характер.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач має звання «капітан поліції» та проходить службу на посаді інспектора відділу організації служби освітньої безпеки ГУНП в Черкаській області.

На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 06.01.2026 № 11 (зі змінами) проведено службове розслідування за фактом отримання ушкоджень інспектором відділу СОБ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 29.12.2025 під час виконання доручення Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.12.2025 №123600-2025 «Про організацію діяльності служби освітньої безпеки під час канікулярного періоду» в період часу з 14:00 до 15:00 год. перебуваючи в однострої поліцейського, позивач - ОСОБА_1 разом з інспекторами відділу СОБ Черкаського РУП лейтенантами поліції Писанко Л.С. та Джулай В.О., а також поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Черкаського районного управління поліції Савченком Вячеславом Вячеславовичем. Цього дня вони поїхали на службовому автомобілі Renault Duster, яким керував ПОГ ОСОБА_3 до Леськівської ТГ, щоб проводити превентивні заходи визначені вищезгаданим дорученням ГУНП. Близько 14:00-15:00 год. вони с. Леськи до лісового масиву, де знаходяться снігові гірки, які часто відвідують діти. Приїхавши до гірки, він разом із інспекторами СОБ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та пішли до снігової гірки, а ПОГ ОСОБА_3 залишився в автомобілі. Підійшовши до гірки вони впевнились, що там нікого не має та вони почали йти до службового автомобіля Renault Duster, та раптом ОСОБА_1 послизнувся на слизькій сніговій поверхні, внаслідок чого впав на ліве коліно і відчув сильний біль. Після цього, він самостійно підвівся, деякий час постояв і коли біль трохи втих він попрямував до службового автомобіля. Далі, ОСОБА_1 допрацював робочий день та попрямував додому. Вранці, наступного дня, 30.12.2025 він відчув ще сильніший біль в лівому коліні внаслідок падіння та спостерігав набряк лівого коліна, тоді він відразу повідомив про це свого безпосереднього керівника - начальника відділу СОБ Черкаського РУП майора поліції ОСОБА_2 та вирішив звернутися за медичною допомогою до лікувального закладу, де йому було встановлено наступний діагноз: «МР-ознаки розриву тіла та заднього рогу медіального меніска. Ексудативного-проліферативні явища синовіту Пошкодження сухожилка та волокон підколінного мяза. Стрес-реактивні зміни латерального відростка великогомілкової кістки та імпресійний перелом латерального виростка стегнової кістки. Лігаментопатія передньої хрестоподібної зв`язки». Після цього він знову зателефонував до безпосереднього керівника та розповів всі обставини події та медичний висновок, а також звернувся на спецлінію « 102» та повідомив про дану подію. Позивач з 31.12.2025 по 12.01.2026 перебував на лікарняному в ДУ ТВО МВС України 31.12.2025 позивач звернувся до ДУ ТВО МВС України. У подальшому 12.01.2026 позивача було госпіталізовано до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» де 13.01.2026 проведено оперативне втручання та встановлено діагноз: S83.2 Розрив меніска свіжий; 583.5 Розтягнення, розрив і перенапруження (передньої) (задньої) хрестоподібних зв`язок колінного суглобу. Розрив ПХЗ (29.12.2025) лівого колінного суглобу, та повздовжній розрив заднього рогу тіла медіального меніска. Синовіїт. Закінчення лікування - 19.01.2026. Позивач у період з 19.01.2026 по 08.06.2026 перебував на лікарняному в ДУ ТВО МВС України.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо допущення порушення капітаном поліції ОСОБА_1 вимог п. 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1. 3, 27 розділу 11 блоку «Інспектор СОБ зобов`язаний» Посадових інструкцій інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» Черкаського РУП ГУНІ, що виразилось у не інформуванні свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_2 про причини та умови, що ускладнюють виконання ним обов`язків поліцейського, а саме про відсутність у нього та не забезпечення його зі складу УЛМТЗ ГУНП відповідним взуттям, не сприянні останній в організації дотримання службової дисципліни, що призвело до порушення заходів безпеки та не забезпеченні особистої безпеки і здоров`я, під час несення служби, що призвело до зазначеного вище порушення вимог абз. 9 п. 3 розділу II Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, та стало наслідком отримання ним тілесних ушкоджень.

На підставі вищевикладеного дисциплінарною комісією складено висновок від 15.01.2026, затверджений начальником ГУНП в Черкаській області, згідно якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог:

- п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію;

- п. 5, п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці»;

- абз. 9 п. 3 розділу II Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718;

- п. 1, п. 3, п. 27 розд. II блоку «Інспектор СОБ зобов`язаний» Посадових інструкцій інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, капітана поліції ОСОБА_1 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно з наказом ГУНП в Черкаській області № 132 від 18.02.2026 створено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався 29.12.2025 з інспектором відділу організації служби освітньої безпеки ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

На підставі встановлених дисциплінарною комісією обставин, інша комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що травмування 29.12.2025 капітана поліції ОСОБА_1 настало внаслідок учинення ним діяння, яке є дисциплінарним проступком, тому розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (пп. 3 п. 8 розд. III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 (зі змінами та доповненнями). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422).

За результатами розслідування нещасного випадку комісією складено акт № 5 від 19.03.2026 за формою Н-1/НПВ, відповідно до якого нещасний випадок трапився з позивачем в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» (далі - Закон №2694) охорони праці як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно до Закону №2694 працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно статті 1 Закону № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII.

Частиною першою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок №1346, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Згідно з п. 2.2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Пунктом 3.4 Порядку №1346 передбачено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

Відповідно п. 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

Положеннями п. 3.8 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

З аналізу наведених положень Порядку №1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:

- раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;

- звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);

- повідомлення про нещасний випадок.

Разом з цим, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 №705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок №705, у редакції станом на час звернення позивача із рапортом до відповідача щодо проведення розслідування нещасного випадку), який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Відповідно до пункті 3 Розділу І Порядку № 705 нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Згідно пункту 6 Розділу І Порядку № 705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Згідно пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана, зокрема: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною); передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.

Згідно з пунктами 6 - 8 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Слід звернути увагу, що обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків та в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, визначені в Порядку №705, є вичерпними.

Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.

Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).

Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.

Із матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо допущення порушення капітаном поліції ОСОБА_1 вимог п. 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1. 3, 27 розділу 11 блоку «Інспектор СОБ зобов`язаний» Посадових інструкцій інспектора відділу «Служба освітньої безпеки» Черкаського РУП ГУНІ, що виразилось у не інформуванні свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_2 про причини та умови, що ускладнюють виконання ним обов`язків поліцейського, а саме про відсутність у нього та не забезпечення його зі складу УЛМТЗ ГУНП відповідним взуттям, не сприянні останній в організації дотримання службової дисципліни, що призвело до порушення заходів безпеки та не забезпеченні особистої безпеки і здоров`я, під час несення служби, що призвело до зазначеного вище порушення вимог абз. 9 п. 3 розділу II Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, та стало наслідком отримання ним тілесних ушкоджень.

На підставі встановлених дисциплінарною комісією обставин, інша комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що травмування 29.12.2025 капітана поліції ОСОБА_1 настало внаслідок учинення ним діяння, яке є дисциплінарним проступком, тому розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (пп. 3 п. 8 розд. III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 (зі змінами та доповненнями). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422).

За результатами розслідування нещасного випадку комісією складено акт № 5 від 19.03.2026 за формою Н-1/НПВ, відповідно до якого нещасний випадок трапився з позивачем в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Разом з цим, підпункт 3 пункту 8 розділу III Порядку № 705, який застосував відповідач, визначає обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом №. 580-VIII.

Однак, у підпункті 3 пункту 8 розділу III Порядку № 705 законодавець використовує словосполучення «не пов`язане», тобто, виходячи з висновку викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 прийнятій у справі №620/7671/23, під цей підпункт підпадає діяння яке взагалі не пов`язано з виконання завдань поліцейського.

Як зазначалось вище, під час отримання 29.12.2025 травми ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора відділу організації служби освітньої безпеки ГУНП в Черкаській області та виконував доручення Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.12.2025 №123600-2025 «Про організацію діяльності служби освітньої безпеки під час канікулярного періоду» в період часу з 14:00 до 15:00 год. перебуваючи в однострої поліцейського.

Отже, ОСОБА_1 отримав травми саме під час виконанням ним функціональних обов`язків, що безпосередньо випливає із завдань та функцій відділу організації служби освітньої безпеки ГУНП в Черкаській області, як наслідок вказує на те, що нещасний випадок стався у період проходження служби та пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Судом враховано, що відповідач кваліфікував нещасний випадок, як таки, що стався 29.12.2025 із ОСОБА_1 саме внаслідок учинення ним діяння, яке є дисциплінарним проступком (під час несення служби, використовував однострій із іншими предметами цивільного одягу, а саме взуття, що могло стати причиною та умовою втрати ним рівноваги і подальшого падіння, що як наслідок призвело до травмування).

Однак, суд звертає увагу, що у матеріалах розслідування відсутні висновки експерта, дослідження або огляд взуття яким забезпечується поліцейський та взуття в якому був позивач на момент падіння, тобто відповідачем не доведено тієї обставини, що за наявності на позивачу під час нещасного випадку (падіння) саме службового взуття «черевики демісезонні», якими повинен він був бути забезпечений, падіння позивача дійсно не відбулося.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивач не проінформував свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_2 про причини та умови, що ускладнюють виконання ним обов`язків поліцейського, а саме про відсутність у нього та не забезпечення його зі складу УЛМТЗ ГУНП відповідним взуттям - не приймається судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 у листопаді 2025 року звертався до УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області для отримання поліцейського однострою відповідно до норм належності однострою, які визначені наказом МВС України від 04.06.2020 №434, зареєстрованим в МЮ України від 23.06.2020 за №568/34851, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявною у матеріалах справи копією арматурної картки №0049.

Однак, із пояснень позивача, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, судом встановлено, що під час отримання однострою в листопаді 2025 року йому було повідомлено, що предмет однострою «черевики демісезонні», строк носіння (експлуатації) якого закінчився у квітні 2024 року він отримати не зможе, оскільки на складі УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області відсутній його 42 розмір.

Також суд зазначає, що згідно пункту 8 розділу III Порядку №705, обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є, зокрема, учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком.

Матеріалами справи підтверджено, що комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що травмування 29.12.2025 капітана поліції ОСОБА_1 настало внаслідок учинення ним діяння, яке є дисциплінарним проступком, тому розслідуваний нещасний випадок визначається таким, що стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно визначення, наведеного в статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Отже, аналіз наведених положень та Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Разом з цим, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Також за результатами службового розслідування жодне із перелічених стягнень заставано до позивача не було.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що кваліфікація відповідачем нещасного випадку, що стався 29.12.2025 з ОСОБА_1 , яка наведена в акті з розслідування нещасного випадку акт № 5 форми Н-1/НПВ від 19.03.2026 - є безпідставною, оскільки обставини нещасного випадку не підпадають під дію пункту 8 розділу III Порядку №705, так як при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішення, тому відповідно до завдань адміністративного суду, передбаченого у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати акт №5 форми Н-1/НПВ від 19.03.2026 розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025.

Відповідно до підпунктів 2, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 8 Конституції України, закріплено що в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;

- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.

Крім того, згідно з пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Застосовуючи механізм ефективного захисту права, порушеного суб`єктом владних повноважень, враховуючи зміст позовних вимог та приписи статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у даній справі буде зобов`язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати акт № 5 форми Н-1/НПВ від 19.03.2026 року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 29.12.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПетро ПАЛАМАР