Рішення № 14032164, 25.02.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2 423/ 2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 р

Фрунзенський райсуд м. Харкова, у складі головуючого судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань Базарової А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю „ ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив :

Позивач ТОВ „ ОТП Факторинг Україна” звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору № МL -707/140/2008 від 28.07.2008 р., укладеного між ЗАТ ОТВ Банк”, правонаступником якого є ПАТ „ ОТП Банк” та відповідачкою, банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 90000 доларів США терміном до «26»липня 2018 р., зі сплатою процентів. Сторони домовилися, що буде використовуватись плаваюча процентна ставка у розмірі, який визначений сторонами як FIDR + 5,49% річних. Банк виконав свої обовязки належним чином, видав відповідачеві кошти в повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

27 липня 2009року між сторонами був укладений додатковий договір №1, яким було встановлено нові розміри процентної ставки, а саме за період з 27.07.2009р. по 28.12.2009р. до повного виконання боргових зобовязань - плаваючу процентну ставку у розмірі, який визначений сторонами як FIDR + 6,30% річних.

Відповідач взяв на себе зобовязання щомісяця, у встановлені договором строки, здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки з використання кредиту шляхом внесення готівки в касу банку, або безготівкового перерахування на поточний рахунок, але відповідач фактично односторонньо відмовився від виконання зобовязань і станом на 17.09.2010р. борг відповідача за кредитним договором складає: 780868,01грн., який складається із заборгованості за користування кредитом 86235,48 доларів США, що по курсу НБУ становить 682916,01 грн., заборгованість за відсотками 9505,70 доларів США, що згідно курсу НБУ -75277,53 грн. , пені за прострочення виконання зобовязання -22674,47 грн.

В якості забезпечення виконання відповідачем основного зобовязання за Кредитним договором, між Банком та відповідачем був укладений Іпотечний договір, посвідчений «28» липня 2008р. за № РМL.Предметом іпотеки за Іпотечним договором є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 123,2 кв. м, що розташовані за адресою м. Харків, проїзд Ужгородський, буд. № 3.

29.06.2010 р. між ПАТ „ ОТП Банк” та ТОВ „ ОТП Факторинг Банк” був укладений договір купівлі продажу кредитного портфелю за умовами якого покупець набув усі права вимоги за кредитними договорами. 01.07.2010р. між сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ „ ОТП Банк” передав позивачу сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звертати стягнення на заставне майно.

У звязку з тим, що відповідач порушив умови кредитного договору, а відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому вони просять стягнути звернення на предмет іпотеки, а також додаткові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засіданні не зявилася, про час та дату розгляду справи сповіщалася належним чином, про що свідчить розписка, причини неявки суду не повідомила. Відповідачем надані письмові заперечення до позову, де вона посилається на те, що дійсно нею був укладений кредитний договір від 28.07.2008р з банком ЗАТ „ОТП БАНК” правонаступником якого є ПАТ „ ОТП Банк”. Звертатися з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором має право тільки банк, а саме ПАТ „ ОТП Банк”. Вона не укладала договорів з ТОВ „ ОТП Факторинг Банк” про заміну кредитора за зобовязаннями, а тому право на стягнення заборгованості у позивача може виникнути лише щодо суми, яка була сумою боргу станом на 29.06.2010р, а не заборгованості на 29.06.2010р. Позивач не має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, так як таким правом наділений лише Іпотекодержатель, але ТОВ „ОТП Факторинг Банк” ні є. Іпотекодержателєм.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представник позивача та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошті позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, те що між ЗАТ ОТП Банк”, правонаступником якого є ПАТ „ ОТП Банк та відповідачкою був укладений кредитний договір № МL -707/140/2008 від 28.07.2008 р і за умовами цього договору, відповідач повинна сплачувати плаваючу процентну ставку у розмірі, який визначений сторонами як FIDR + 6,30% річних. 27.07.2009року між сторонами був укладений додатковий договір №1, яким було встановлено нові розміри процентної ставки, а саме за період з 27.07.2009р. по 28.12.2009р. до повного виконання боргових зобовязань - плаваючу процентну ставку у розмірі, який визначений сторонами як FIDR + 6,30% річних.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач виконав свої обовязки належним чином, видав відповідачеві кошти в розмірі 90000 дол. США, що підтверджується відповідними документами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем в супереч вимогам Договору та цивільного законодавства не виконуються належним чином зобовязання, встановлені кредитним договором та Додатковим договором №1 до нього стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, сплати сум нарахованих за користування кредитними коштами процентів та комісії у встановлені Кредитним договором терміни.

У разі прострочення позичальником строку повернення мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, та процентів визначеним кредитним договором, відповідно до п.4.1.1. кредитного договору , позичальник сплачує пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочки.

У звязку з тим, що з боку відповідача були порушені вищевказані зобовязання повернення кредиту, сплати процентів та пені за його користування, то виникла прострочена заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.09.2010р. складає: 780868грн., із них залишок заборгованості за кредитом у розмірі 86235,48 дол. США, що еквівалентне сумі 682916,01 грн., за офіційним курсом НБУ; відсотки за користування кредитному розмірі 9505,70 грн. що еквівалентне сумі 75277,53 грн. за офіційним курсом НБУ; пеня за прострочення виконання зобовязання -22674,47грн.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

В якості забезпечення виконання відповідачем основного зобовязання за Кредитним договором, між Банком та відповідачем був укладений Іпотечний договір за № РМL посвідчений «28»липня 2008р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р № 1824. Предметом іпотеки за Іпотечним договором є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 123,2 кв. м, що розташовані за адресою м. Харків, проїзд Ужгородський, буд. № 3.

29.06 2010 р. між ПАТ „ ОТП Банк” та ТОВ „ Факторинг Банк” був укладений договір купівлі продажу кредитного портфелю за умовами якого покупець набув усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсним з дати набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо суми сплати основного боргу , правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкції. 01.07.2010р. було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ „ ОТП Банк” передав ТОВ „ Факторинг Банк” сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно.

За вказаними договорами, до ТОВ „ Факторинг Банк” перейшли права вимоги за кредитним договором №МL -707/140/2008 від 28.07.2008р.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд не може погодитися з доводами відповідача, що звертатися з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором має право тільки банк, а не ТОВ „ Факторинг Банк”

Закон не вимагає, щоб при заміни кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню за наявності досліджених у судовому засіданні доказів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Відповідач не довила, що вона свої зобовязання перед первісним кредитором належним чином виконала, тому відповідає у повному обсязі за заборгованість, яка склалася як перед первісним кредитором, так і новим і тому треба стягнути загальну заборгованість 780868,01грн

В якості забезпечення виконання відповідачем основного зобовязання за Кредитним договором, між Банком та відповідачем був укладений Іпотечний договір, посвідчений «28» липня 2008р. за № РМL.Предметом іпотеки за Іпотечним договором є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 123,2 кв. м, що розташовані за адресою м. Харків, проїзд Ужгородський, буд. № 3.

01.07.2010р. було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ „ ОТП Банк” передав ТОВ „ПАТ Факторинг Банк” сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно. Відповідно до ст.1 п.1.2 договору - за цім договором до Фактора переходять всі права клієнта як сторони, що іменується „Іпотекодержатель у зобовязаннях, які виниклі на підставі договорів.

Іпотекодержатель це кредитор за основним зобовязанням, а як встановлено вище, основні зобовязання по кредитному договору перейшли відповідно договору купівлі продажу кредитного портфелю до ТОВ „ПАТ Факторинг Банк”, тому позивач у даному випадку виступає як іпотекодержатель.

Право позивача задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки передбачено відповідними нормами Закону України «Про іпотеку», положеннями Іпотечного договору та Цивільного кодексу України (ст. ст. 589, 590).

Так, згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3. ст. 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Право Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку встановлене Конституцією України та ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки, визначені положеннями ст. 38 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Так ст. 38 Закону України «Про іпотеку»встановлено такий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, як надання іпотекодержателю права на продаж предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі покупцеві за ціною, яка встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Ст. 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається окрім всього іншого спосіб реалізації предмета іпотеки і одним із способів є застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону (надання Іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки).

Таким чином, і Закон України «Про іпотеку» і положення Іпотечного договору передбачають такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як надання іпотекодержателю права продажу Предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі рішення суду за ціною, яка встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Суд вважає, що відповідач в своєї запереченнях на позов безпідставно посилається на норми закону, а саме ст. ст. 653,654 ЦК України про правові наслідки зміни або розірвання договору, так як в даному випадку не ідеться річ про розірванню договору:

12.12.2008р., 19.10.2009 р., 13.03.2010р. Банк письмово повідомив відповідача про порушення основного зобовязання з вимогою про усунення порушень сплати простроченої заборгованості за Кредитним договором та попереджався про наслідки невиконання зобовязань, зокрема за неналежне виконання умов договору може буде звернення стягнення на майно, але зазначена вимога відповідачем виконана не була.

Крім того, у порядку ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача додаткові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн., та 120 грн. за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60,81, 209, 212, 214-215, 224 -226 ЦПК України, ст.ст.512-516, 526, 530, 543, 549, 551, 554, 589, 590, 610 - 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

вирішив :

Позивні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІН НОМЕР_1) уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ТОВ„ ОТП Факторинг Україна” суму заборгованості за кредитним договором № МL -707|140\2008 від 28.07.2008 р. -780868,01грн.( сімсот вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят вісім грн.), яка складається із заборгованості за користування кредитом -682916,01грн.(шістсот вісімдесят дві тисячі девятсот шістнадцять грн..) заборгованості за відсотками за користування кредитом розмірі 75277,53 грн.( сімдесят пять тисяч двісті сімдесят сім грн.), пені за прострочення виконання зобовязання -22674,47 грн.( двадцять дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн.)

Звернути стягнення на нерухоме майно житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 123,2 кв. м, що розташований за адресою м. Харків, проїзд Ужгородський, буд. № 3 і є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору за № РМL, посвідченого «28»липня 2008р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1824 шляхом надання ТОВ „ОТП Факторинг Україна” права від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, яка буде визначена в експертному звіті субєкта оціночної діяльності; з наданням всіх повноважень продавця у тому числі, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», нотаріату, тощо.

З метою забезпечення збереження Предмету іпотеки та надання позивачу можливості вільно реалізувати своє право, передати житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 123,2 кв. м, що розташовані за адресою м. Харків, проїзд Ужгородський, буд. № 3 в управління ТОВ „ОТП Факторинг Україна” на період його реалізації з наданням право обладнання предмету іпотеки охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ„ОТП Факторинг Україна” судовій збір в сумі 1700гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 гривень

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова. протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, якій не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя