Рішення № 140320872, 05.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/12323/25

Провадження № 2/591/2244/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди і свої позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №377 від 01.12.2021 року та Договір оренди нежитлового приміщення № 234 від 01.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати визначено в сумі 7500 грн. на місяць. Відповідач належним чином виконував зобов`язання до березня 2025 року, однак з квітня 2025 року припинив сплачувати орендну плату та комунальні платежі. 31.03.2025 року сторони розірвали договір оренди.

21.08.2025 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2025 року. Ухвалою суду від 20.02.2026 року справу призначено до судового розгляду по суті на 04.05.2026 року, судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти вирішення справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Одночасно був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 01.12.2021 року між ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №377.

Згідно п. 1.1. Договору оренди № 377, Орендодавець передає Орендарю за плату на певний строк на умовах цього Договору у користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею, що орендується 40,0 кв.м.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. Договору оренди №377, Орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Загальний розмір орендної плати за об`єкт становить 7500,00 грн., в тому числі ПДВ, за місяць. Вартість комунальних послуг входить до орендної плати.

Згідно Додаткової угоди №1 від 01.09.2021 року до Договору оренди №377 від 01.12.2021 року, Сторони домовились викласти пункт 4.1. Основного договору в наступній редакції: «4.1. ОРЕНДАР за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Загальний розмір орендної плати за Об`єкт становить 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ, за місяць. ОРЕНДАР відшкодовує ОРЕНДОДАВЦЮ вартість комунальних послуг у строк - не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним згідно п. 3.1.6. цього Договору.».

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору оренди №377, Договір набирає чинності з 01 грудня 2021 року і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього Договору. Якщо за 30 календарних днів до спливу строку оренди жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжувати Договір, Договір вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах, на кожен наступний календарний рік, але не довше ніж до 30 листопада 2024 року. Так, строк дії Договору оренди №377 закінчився 30.11.2024 року.

Але за період дії Договору оренди №377 Відповідач як орендну плату так і витрати на комунальні послуги Позивачу у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2363 від 30.12.2021, № 98 від 31.01.2022, № 316 від 28.02.2022, № 318 від 31.03.2022, № 319 від 29.04.2022, № 475 від 31.05.2022, № 529 від 30.06.2022, № 597 від 29.07.2022, № 745 від 31.08.2022, № 835 від 30.09.2022, № 961 від 31.10.2022, № 1067 від 30.11.2022, № 1180 від 30.12.2022, № 106 від 31.01.2023, № 180 від 28.02.2023, № 255 від 31.03.2023, № 313 від 28.04.2023, № 381 від 31.05.2023, № 460 від 30.06.2023, № 540 від 31.07.2023, № 639 від 31.08.2023, № 740 від 30.09.2023, № 903 від 31.10.2023, № 1026 від 30.11.2023, № 1108 від 29.12.2023, № 93 від 31.01.2024, № 202 від 29.02.2024, № 368 від 31.03.2024, № 586 від 30.04.2024, № 750 від 31.05.2024, № 854 від 30.06.2024, № 935 від 31.07.2024, № 958 від 20.08.2024, № 1055 від 30.09.2024, № 1232 від 21.10.2024, № 1231 від 11.11.2024, № 1368 від 30.11.2024, підписаних обома сторонами, позивачем надано відповідачу послуги оренди та понесено витрати на комунальні послуги на загальну суму 284182,81 грн., сплачено відповідачем 255000 грн. Отже, заборгованість складає 29182,81 грн. (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 81 копійка) в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 6.4. Договору оренди №377, за порушення зобов`язань щодо оплати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення зобов`язання, від суми не виконаного (не своєчасно або не в повному обсязі виконаного) зобов`язання за кожний день прострочення. Окрім того за прострочення оплати орендних платежів більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів від граничного строку оплати, окрім пені орендар оплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 10 % від суми орендної плати за кожне порушення. Згідно, п. 5.3. Договору оренди №377, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Між ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 234 від 01.12.2024 року.

Згідно п. 1.1. Договору оренди № 234, орендодавець передає орендарю за плату на певний строк на умовах цього Договору у користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею, що орендується 40,0 кв.м.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. Договору оренди №234, орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Загальний розмір орендної плати за об`єкт становить 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ, за місяць. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних послуг у строк - не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним згідно п. 3.1.6. цього Договору.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору оренди №234, Договір набирає чинності з 01 грудня 2024 року і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього Договору.

Відповідно до Договору від 31.03.2025 року про розірвання Договору оренди №234 від 01.12.2024 року, Сторони дійшли згоди розірвати Договір оренди №234, у зв`язку з чим орендар повернув орендодавцю об`єкт оренди за Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.03.2025 року. Але за період дії Договору оренди №234 відповідач як орендну плату так і витрати на комунальні послуги позивачу у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1470 від 31.12.2024, № 84 від 31.01.2025, № 175 від 28.02.2025, № 305 від 31.03.2025, підписаних обома сторонами, позивачем надано відповідачу послуги оренди та понесено витрати на комунальні послуги на загальну суму 77927,52 грн. в т.ч. ПДВ.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги за Договорами оренди №377 від 01.12.2021 та №234 від 01.12.2024 становить 107110,33 грн..

Позивач направляв відповідачу Претензію №09/236 від 14.04.2025, яку останній не одержав, будь-яких перерахувань по сплаті орендної плати та відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг не здійснив.

Також позивач просить стягнути втрати від інфляції, неустойка (пеня), 3% річних та 10 % штрафу за період прострочення сплати заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № 377 від 01.12.2021 склали: період прострочення 16.11.2024 29.07.2025: сума заборгованості: 29182,81 грн., сума втрат від інфляції: 2092,27 грн., сума 3% річних: 557,67 грн., сума пені: 3897,52 грн., сума штрафу 10 %: 2888,29 грн. А також за Договором оренди нежитлового приміщення № 234 від 01.12.2024 за період прострочення 16.01.2025 29.07.2025: сума заборгованості: 77927,52 грн., сума втрат від інфляції: 2868,76 грн., сума 3% річних: 911,31 грн., сума пені: 9019,47 грн., сума штрафу 10 %: 7810,76 грн..

Приписами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 763 ЦК України - договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Отже, оскільки 01.07.2024 між сторонами був укладений Договір оренди нежитлового приміщення, і цього ж дня позивач фактично передав нежитлове приміщення у користування відповідача, між сторонами з 01.07.2024 виникли договірні правовідносини із найму (оренди) нерухомого майна із строком користування до 01.06.2027, відповідно до умов договору.

За приписами статей 525 і 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №910/4391/19 звернув увагу на те, що одним із найголовніших принципів цивільного права є забезпечення стабільності договору, яка забороняє односторонню відмову від договору, за виключенням випадків, передбачених законом або договором. Відмова від договору за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав, а тому не вимагає згоди другої сторони. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо одна сторона направила іншій стороні відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її іншою стороною.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища.

Зазначеними нормами встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Враховуючи наведені вимоги, договір оренди (найму) може бути розірваний у зв`язку з відмовою наймодавця від договору з підстав, передбачених статтею 782 Цивільного кодексу України (вчинення одностороннього правочину), або розірваний за згодою сторін шляхом укладення договору з урахуванням вимог статей 651, 654 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, пунктом 15.4. Договору передбачено, що у випадку припинення (скасування) Орендарем статусу суб`єкта підприємницької діяльності, цей Договір вважається припиненим з дати внесення до єдиного державного реєстру відомостей про припинення Орендаря як суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано будь-яких квитанцій, платіжних доручень з відміткою банку або інших банківських документі, касових чеків на сплату витрат за правничу допомогу відповідно до встановленого у договорі про надання правової допомоги розмірі суду не надано.

Заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. не підтверджена належними доказами, а тому в цій частині необхідно відмовити стороні позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 2422,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317-319, 358, 364, 365, 367 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , PHОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (місцезнаходження: 40022, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 25/1, код ЄДРПОУ 14005202), 107110,33 грн. боргу за договором оренди нежитлового приміщення, 4961,03 грн. втрат від інфляції, 12916,99 грн. неустойки (пені), 1471,38 грн. - 3% річних, 10699,05 грн. штрафу, та 2422,40 грн. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 05 жовтня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО