Рішення № 140317728, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/39329/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «БУНГЕ ЮКРЕЙН» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «БУНГЕ ЮКРЕЙН» (попередня назва - Підприємство з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА») з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2025 №34234000701, №34534000701, №34134000701, №34434000701, №34334000701.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю проведення контролюючим органом документальної планової перевірки.

Крім того, позивач вважає, що ним виконано вимоги податкового законодавства щодо податкового обліку з податку на прибуток та під час формування податкового кредиту за операціями з контрагентами на підставі зареєстрованих податкових накладних; господарські операції позивача з контрагентами фактично здійснені, що підтверджено необхідними первинними документами.

Позивач також посилається на те, що ним правомірно не було складено компенсуючу податкову накладну у разі вибуття (списання) зернових культур на суму ПДВ 209 636 грн.

Позивач вказує, що ним правомірно було включено до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрати із ремонтів вагонів.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що під час документальної планової перевірки встановлено нереальність господарських операцій з придбання товару по взаємовідносинах з ПрАТ «Дружба» (код ЄДРПОУ 5414746), ПСП «Іскра» (код ЄДРПОУ 05418715), ТОВ «Прогрес.» (код ЄДРПОУ 39002838), ТОВ «Ванрес» (код ЄДРПОУ 43275008), ТОВ «Патока ЛТД» (код ЄДРПОУ 43985780), ТОВ «Пауер Корн Трейд» (код ЄДРПОУ 43088408), що призвело до:

збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 42 803 146,00 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 1 144 806,00 грн (відповідно до податкового повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025),

зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 13 436 458,00 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 6 718 229,00 грн (відповідно до податкового повідомлення-рішення №34534000701 від 29.04.2025),

зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 8 677 717,00 грн (відповідно до податкового повідомлення-рішення №34134000701 від 29.04.2025).

Окрім того, за твердженнями відповідача, податкове повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025 в частині суми збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 25 440 130 грн винесено у зв`язку із безпідставним включенням до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонтів вагонів.

Щодо податкового повідомлення-рішення №34434000701 від 29.04.2025, то відповідач зазначає, що позивачем не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 209 636 грн. Така податкова накладна нібито мала бути складена позивачем у зв`язку з втратами зерна.

Щодо податкового повідомлення-рішення №34334000701 від 29.04.2025, відповідач стверджує, що позивачем було несвоєчасно подано повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ПІІ «БУНГЕ ЮКРЕЙН» (попередня назва - Підприємство з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА») (код ЄДРПОУ 23393195) зареєстроване 21.04.1995 як юридична особа, що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10701200000011093, та перебуває на обліку у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі наказу від 15.11.2024 №228, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.1 ст. 77, пп. 69.35-2 п. 69 під. 10 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову перевірку ПІІ «БУНГЕ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 23393195), за результатами якої складено акт від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 23393195, 0445905533, medoc.ggu@viterra.com)».

Перевіркою встановлено порушення:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України (ПК України), пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 (із змінами та доповненнями), в порушення наказу від 02.01.2019 №64/1 «Про облікову політику для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ», пункту 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 42 803 146 грн, у тому числі:

за 2 квартал 2021 року - 10 084 715 грн;

за 3 квартал 2021 року - 17 858 887 грн;

за 4 квартал 2021 року - 9 577 129 грн;

за 1 квартал 2022 року - 703 191 грн;

за 1 квартал 2023 року - 2 660 985 грн;

за 2 квартал 2023 року - 1 228 029 грн;

за 3 квартал 2023 року - 53 928 грн;

за 1 квартал 2024 року - 38 765 грн;

за 2 квартал 2024 року - 146 268 грн;

за 3 квартал 2024 року - 451 249 грн.

п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2)» на суму ПДВ 13 436 458 грн, в т.ч.:

квітень 2022 року на суму 8 969 034 грн;

жовтень 2023 року на суму 4 467 424 грн;

та завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2024 року на суму 8 677 717 грн.

п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі компенсуючу податкову накладну на суму ПДВ 209 636 грн.

п. 63.3 ст. 63 ПКУ, п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, ПII «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» до контролюючого органу несвоєчасно подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

ПІІ «БУНГЕ ЮКРЕЙН» подано 15.04.2025 заперечення до акту перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195.

За результатами розгляду заперечень відповідач надав відповідь на заперечення на акт перевірки (лист №1083/6/34-00-07-01 від 24.04.2025), залишивши висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025 №34234000701, №34534000701, №34134000701, №34434000701, №34334000701.

Позивач 19.05.2025 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025 №34234000701, №34534000701, №34134000701, №34434000701, №34334000701.

ДПС України 27.05.2025 прийняла рішення №15067/6/99-00-06-01-01-06 про продовження строку розгляду скарги.

Позивачем 11.07.2025 надано додаткові пояснення в доповнення до скарги підприємства від 19.05.2025 №04/05/25 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 16.07.2025 №20407/6/99-00-06-01-01-06 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та, у разі проведення перевірки в іншому місці, адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, обов`язковою інформацією, що має міститися у наказі про проведення документальної перевірки, є: дата видачі, найменування контролюючого органу, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, яка перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 77.9).

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону №996-ХІV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Розумна економічна причина (ділова мета) може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зокрема, на необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов`язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також вказувати підтверджені належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності первинних документів; обліку з метою оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані із фактом виникнення податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність основних засобів та виробничих потужностей для досягнення результатів позитивної підприємницької, економічної діяльності; неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Втім, згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів, економічний результат їх вчинення та, як вказав Верховний Суд, також встановити обставини щодо виконання договорів поставки; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Так, предметом спору у даній справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентами: ПрАТ «Дружба» (код ЄДРПОУ 5414746), ПСП «Іскра» (код ЄДРПОУ 05418715), ТОВ «Прогрес.» (код ЄДРПОУ 39002838), ТОВ «Ванрес» (код ЄДРПОУ 43275008), ТОВ «Патока ЛТД» (код ЄДРПОУ 43985780), ТОВ «Пауер Корн Трейд» (код ЄДРПОУ 43088408), висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195.

Судом встановлено, що у рамках здійснення господарської діяльності позивач придбавав у ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» сільськогосподарську продукцію (соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь, ріпак) для подальшої реалізації (експорту) такого товару.

Відповідні документи, що підтверджують зазначені операції, були надані позивачем до матеріалів справи, а саме:

документи на підтвердження поставки товару - документи, складені безпосередньо між позивачем і контрагентами та за участі третіх осіб;

документи на підтвердження подальшого руху товару (експорт товару);

документи, отримані позивачем від контрагентів, які підтверджують джерело походження товару;

документи, отримані позивачем від контрагентів до початку співпраці з ними, що є свідченням належної обачності позивача при виборі ним своїх постачальників.

документи щодо поставки (закупівлі) товару - документи, складені безпосередньо між позивачем і контрагентами та за участі третіх осіб.

документи щодо подальшого руху товару (експорт товару).

Позивачем до матеріалів справи були надані первинні документи на підтвердження придбання позивачем у контрагентів ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» соняшнику, кукурудзи, пшениці, ячменю, ріпаку, а саме: договори; видаткові накладні; рахунки-фактури; податкові накладні; реєстри ТТН та залізничних накладних; товарно-транспортні накладні; залізничні накладні; складські квитанції; документи на підтвердження оплати за поставлений товар.

На підтвердження подальшого руху товару (експорт товару) позивачем до матеріалів справи надано: контракти; вантажно-митні декларації; повідомлення про фактичне вивезення; коносаменти; доручення на відвантаження та ін.

На підтвердження джерела походження товару, придбаного у контрагентів, позивачем до матеріалів справи надано:

договори поставки товару від третіх осіб контрагентам;

видаткові накладні, специфікації, податкові накладні;

документи на підтвердження можливості третіх осіб виростити поставлений товар (звіти про посівні площі с/г культур за ф. №4-сг, №29-сг).

Частина зазначених документів складалася не винятково між позивачем та контрагентами, але й за участі третіх осіб.

Так, позивачем надані до матеріалів справи складські квитанції, товарно-транспортні накладні, складені за участі третіх осіб - підприємств-автоперевізників, зернового складу. Тобто, товарність операцій підтверджується у тому числі документами, складеними за участі третіх (незацікавлених) осіб.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Прогрес.» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 21-27 акта перевірки) та у частині ПДВ (стор. 96-102 акта перевірки) суд зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що позивач придбавав у ТОВ «Прогрес.» ріпак 1 класу урожаю 2021 року та кукурудзу урожаю 2020 та 2021 років відповідно до договору поставки №OF-00472 від 05.03.2021 (з урахуванням специфікацій №ОР-27090 від 02.08.2021, №ОР-27471 від 17.08.2021, №ОР-27672 від 01.09.2021, №ОР-27671 від 01.09.2021, №ОР-26022 від 07.04.2021, №ОР-26047 від 14.04.2021, №ОР-26052 від 15.04.2021, №ОР-27057 від 30.07.2021, №ОР-27345 від 12.08.2021, №ОР-27958 від 20.09.2021, №ОР-28282 від 26.10.2021, №ОР-28397 від 05.11.2021, №ОР-28433 від 10.11.2021, №ОР-28458 від 11.11.2021, №ОР-28467 від 12.11.2021, №ОР-28511 від 16.11.2021, №ОР-28485 від 15.11.2021, №ОР-28563 від 19.11.2021, №ОР-28502 від 16.11.2021, №ОР-28578 від 22.11.2021, №ОР-28622 від 23.11.2021, №ОР-28679 від 26.11.2021, №ОР-28623 від 24.11.2021, додаткових угод).

ТОВ «Прогрес.» зобов`язувалося поставити позивачу 11 379,04 тон ріпаку 1 класу урожаю 2021 року та кукурудзи урожаю 2020 та 2021 року.

Поставка товару від ТОВ «Прогрес.» здійснювалася на умовах поставки:

DPU у редакції Інкотермс 2020; пункти поставки: ТОВ «ІЗТ» в порту Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 20А, 6А; ТОВ «Тіс-Зерно», порт Южний, Одеська обл., Візірка р-н, м. Южне, вул. Чапаєва, 60; ТОВ «ІЗТ» в порту Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1.

EXW у редакції Інкотермс 2020; пункти поставки: ТОВ «Сервіс Грейн», Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, буд. 3; ПрАТ «Березинський КХП», Одеська обл., Тарутинський р-н, смт. Березине, вул. Промислова, 130.

На виконання умов зазначеного договору у квітні, серпні - листопаді 2021 року ТОВ «Прогрес.» поставило позивачу 11 238,26 т ріпаку 1 класу урожаю 2021 року та кукурудзи урожаю 2020 та 2021 року.

Зазначене підтверджується:

договором поставки №OF-00472 від 05.03.2021 (з урахуванням специфікацій та додаткових угод);

видатковими накладними №100 від 02.08.2021, №99 від 02.08.2021, №126 від 18.08.2021, №127 від 18.08.2021, №137 від 01.09.2021, №138 від 01.09.2021, №139 від 01.09.2021, №140 від 01.09.2021, №141 від 01.09.2021, №142 від 01.09.2021, №36 від 07.04.2021, №37 від 08.04.2021, №38 від 09.04.2021, №39 від 10.04.2021, №40 від 11.04.2021, №41 від 12.04.2021, №42 від 13.04.2021, №43 від 14.04.2021, №44 від 14.04.2021, №45 від 15.04.2021, №101 від 01.08.2021, №111 від 02.08.2021, №112 від 03.08.2021, №115 від 04.08.2021, №123 від 13.08.2021, №124 від 13.08.2021, №125 від 14.08.2021, №156 від 22.09.2021, №180 від 30.10.2021, №181 від 31.10.2021, №182 від 01.11.2021, №183 від 03.11.2021, №187 від 04.11.2021, №189 від 05.11.2021, №188 від 06.11.2021, №190 від 07.11.2021, №196 від 12.11.2021, №197 від 12.11.2021, №194 від 12.11.2021, №195 від 14.11.2021, №198 від 16.11.2021, №200 від 17.11.2021, №205 від 19.11.2021, №206 від 20.11.2021, №199 від 18.11.2021, №201 від 20.11.2021, №202 від 21.11.2021, №204 від 20.11.2021, №207 від 21.11.2021, №203 від 21.11.2021, №208 від 23.11.2021, №210 від 24.11.2021, №213 від 24.11.2021, №215 від 26.11.2021, №209 від 22.11.2021, №211 від 23.11.2021, №212 від 23.11.2021, №218 від 27.11.2021, №214 від 24.11.2021, №216 від 25.11.2021, №217 від 26.11.2021, №219 від 28.11.2021;

рахунками №100 від 02.08.2021, №99 від 02.08.2021, №126 від 18.08.2021, №127 від 18.08.2021, №137 від 01.09.2021, №138 від 01.09.2021, №139 від 01.09.2021, №140 від 01.09.2021, №141 від 01.09.2021, №142 від 01.09.2021, №36 від 07.04.2021, №37 від 08.04.2021, №38 від 09.04.2021, №39 від 10.04.2021, №40 від 11.04.2021, №41 від 12.04.2021, №42 від 13.04.2021, №43 від 14.04.2021, №44 від 14.04.2021, №45 від 15.04.2021, №101 від 01.08.2021, №111 від 02.08.2021, №112 від 03.08.2021, №115 від 04.08.2021, №123 від 13.08.2021, №124 від 13.08.2021, №125 від 14.08.2021, №156 від 22.09.2021, №180 від 30.10.2021, №181 від 31.10.2021, №182 від 01.11.2021, №183 від 03.11.2021, №187 від 04.11.2021, №189 від 05.11.2021, №188 від 06.11.2021, №190 від 07.11.2021, №196 від 12.11.2021, №197 від 12.11.2021, №194 від 12.11.2021, №195 від 14.11.2021, №198 від 16.11.2021, №200 від 17.11.2021, №205 від 19.11.2021, №206 від 20.11.2021, №199 від 18.11.2021, №201 від 20.11.2021, №202 від 21.11.2021, №204 від 20.11.2021, №207 від 21.11.2021, №203 від 21.11.2021, №208 від 23.11.2021, №210 від 24.11.2021, №213 від 24.11.2021, №215 від 26.11.2021, №209 від 22.11.2021, №211 від 23.11.2021, №212 від 23.11.2021, №218 від 27.11.2021, №214 від 24.11.2021, №216 від 25.11.2021, №217 від 26.11.2021, №219 від 28.11.2021;

податковими накладними №4 від 02.08.2021, №5 від 02.08.2021, №23 від 18.08.2021, №24 від 18.08.2021, №1 від 01.09.2021, №2 від 01.09.2021, №3 від 01.09.2021, №4 від 01.09.2021, №5 від 01.09.2021, №6 від 01.09.2021, №1 від 07.04.2021, №2 від 08.04.2021, №3 від 09.04.2021, №4 від 10.04.2021, №5 від 11.04.2021, №6 від 12.04.2021, №7 від 13.04.2021, №8 від 14.04.2021, №9 від 14.04.2021, №10 від 15.04.2021, №3 від 01.08.2021, №8 від 02.08.2021, №9 від 03.08.2021, №12 від 04.08.2021, №20 від 13.08.2021, №21 від 13.08.2021, №22 від 14.08.2021, №17 від 22.09.2021, №22 від 30.10.2021, №21 від 31.10.2021, №1 від 01.11.2021, №2 від 03.11.2021, №3 від 04.11.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 06.11.2021, №9 від 07.11.2021, №12 від 12.11.2021, №13 від 12.11.2021, №10 від 12.11.2021, №11 від 14.11.2021, №14 від 16.11.2021, №16 від 17.11.2021, №24 від 19.11.2021, №25 від 20.11.2021, №15 від 18.11.2021, №20 від 20.11.2021, №21 від 21.11.2021, №23 від 20.11.2021, №26 від 21.11.2021, №22 від 21.11.2021, №27 від 23.11.2021, №28 від 24.11.2021, №31 від 24.11.2021, №35 від 26.11.2021, №32 від 22.11.2021, №29 від 23.11.2021, №30 від 23.11.2021, №37 від 27.11.2021, №33 від 24.11.2021, №34 від 25.11.2021, №36 від 26.11.2021, №38 від 28.11.2021;

реєстрами вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортними накладними №994753 від 07.04.2021, №994751 від 07.04.2021, №997304 від 07.04.2021, №994758 від 07.04.2021, №994757 від 07.04.2021, №994756 від 07.04.2021, №097223 від 07.04.2021, №097222 від 07.04.2021, №097100 від 08.04.2021, №097095 від 08.04.2021, №097096 від 08.04.2021, №097097 від 07.04.2021, №097094 від 08.04.2021, №097098 від 08.04.2021, №097203 від 08.04.2021, №097099 від 08.04.2021, №097209 від 08.04.2021, №097213 від 08.04.2021, №097212 від 08.04.2021, №097205 від 07.04.2021, №097208 від 08.04.2021, №097204 від 08.04.2021, №097207 від 08.04.2021, №097211 від 08.04.2021, №097090 від 08.04.2021, №097089 від 09.04.2021, №097021 від 09.04.2021, №097103 від 09.04.2021, №097102 від 09.04.2021, №097115 від 09.04.2021, №097104 від 09.04.2021, №098584 від 09.04.2021, №097107 від 09.04.2021, №097085 від 09.04.2021, №097024 від 09.04.2021, №097106 від 09.04.2021, №097022 від 09.04.2021, №097019 від 09.04.2021, №097112 від 09.04.2021, №097116 від 09.04.2021, №097079 від 09.04.2021, №097080 від 09.04.2021, №097083 від 09.04.2021, №097124 від 09.04.2021, №098969 від 10.04.2021, №097011 від 10.04.2021, №097016 від 10.04.2021, №097125 від 10.04.2021, №097009 від 10.04.2021, №098966 від 10.04.2021, №098968 від 10.04.2021, №098953 від 10.04.2021, №098974 від 10.04.2021, №097002 від 09.04.2021, №098963 від 10.04.2021, №098957 від 10.04.2021, №098960 від 10.04.2021, №097007 від 10.04.2021, №097010 від 10.04.2021, №097015 від 09.04.2021, №097014 від 09.04.2021, №097013 від 10.04.2021, №077328 від 10.04.2021, №098955 від 10.04.2021, №098954 від 09.04.2021, №097070 від 10.04.2021, №097063 від 10.04.2021, №097058 від 11.04.2021, №097059 від 10.04.2021, №097032 від 10.04.2021, №097060 від 10.04.2021, №097091 від 11.04.2021, №097076 від 10.04.2021, №097042 від 11.04.2021, №097045 від 11.04.2021, №097053 від 10.04.2021, №097047 від 10.04.2021, №098572 від 10.04.2021, №097049 від 10.04.2021, №097071 від 10.04.2021, №097074 від 10.04.2021, №098978 від 11.04.2021, №098994 від 11.04.2021, №097017 від 11.04.2021, №097031 від 10.04.2021, №098998 від 10.04.2021, №098983 від 11.04.2021, №099000 від 11.04.2021, №077724 від 10.04.2021, №098993 від 11.04.2021, 097028 від 10.04.2021, №098990 від 10.04.2021, №098996 від 11.04.2021, №098985 від 10.04.2021, №097027 від 10.04.2021, №098976 від 11.04.2021, №098992 від 11.04.2021, №077715 від 10.04.2021, №098982 від 11.04.2021, №098980 від 11.04.2021, №098977 від 11.04.2021, №097066 від 10.04.2021, №097064 від 10.04.2021, №097062 від 11.04.2021, №097057 від 10.04.2021, №097052 від 11.04.2021, №081381 від 10.04.2021, №098988 від 11.04.2021, №098867 від 12.04.2021, №098869 від 12.04.2021, №098863 від 12.04.2021, №077719 від 11.04.2021, №098864 від 11.04.2021, №098871 від 12.04.2021, №098984 від 12.04.2021, №098874 від 11.04.2021, №098995 від 11.04.2021, №098872 від 12.04.2021, №098855 від 12.04.2021, №077348 від 13.04.2021, №077611 від 13.04.2021, №077612 від 13.04.2021, №077625 від 14.04.2021, №098873 від 13.04.2021, №077620 від 13.04.2021, №098870 від 14.04.2021, №077615 від 14.04.2021, №077616 від 13.04.2021, №077617 від 13.04.2021, №077622 від 13.04.2021, №077651 від 14.04.2021, №077653 від 14.04.2021, №098939 від 01.08.2021, №098947 від 01.08.2021, №098943 від 01.08.2021, №098852 від 01.08.2021, №098945 від 01.08.2021, №098950 від 31.07.2021, №098853 від 01.08.2021, №098854 від 01.08.2021, №098942 від 01.08.2021, №987937 від 02.08.2021, №098935 від 02.08.2021, №098933 від 02.08.2021, №098932 від 05.08.2021, №098901 від 03.08.2021, №098931 від 03.08.2021, №098927 від 03.08.2021, №098929 від 03.08.2021, №098902 від 03.08.2021, №098906 від 03.08.2021, №098907 від 03.08.2021, №098903 від 03.08.2021, №098909 від 03.08.2021, №123007 від 11.08.2021, №123001 від 11.08.2021, №123002 від 11.08.2021, №123005 від 12.08.2021, №123006 від 12.08.2021, №123008, №123009 від 13.08.2021, №779756 від 21.09.2021, №779760 від 21.09.2021, №779753 від 21.09.2021, №779754 від 21.09.2021, №779758 від 21.09.2021, №779759 від 21.09.2021, №158430 від 30.10.2021, №158427 від 30.10.2021, №158432 від 30.10.2021, №158428 від 30.10.2021, №220501 від 30.10.2021, №158429 від 01.11.2021, №158426 від 01.11.2021, №220506 від 01.11.2021, №220524 від 01.11.2021, №220517 від 02.11.2021, №220518 від 02.11.2021, №220514, №220521 від 02.11.2021, №220522 від 02.11.2021, №158434 від 04.11.2021, №158433 від 04.11.2021, №158438 від 03.11.2021, №220502 від 02.11.2021, №158431 від 05.11.2021, №158445 від 05.11.2021, №158450 від 04.11.2021, №158441 від 04.11.2021, №158447 від 05.11.2021, №158442 від 05.11.2021, №158437 від 04.11.2021, №158446 від 05.11.2021, №220513 від 01.11.2021, №158451 від 05.11.2021, №220519 від 03.11.2021, №158435 від 05.11.2021, №158443 від 05.11.2021, №158407 від 05.11.2021, №220504 від 05.11.2021, №220503 від 05.11.2021, №158406 від 06.11.2021, №158448 від 06.11.2021, №158455 від 06.11.2021, №158456 від 06.11.2021, №158461 від 07.11.2021, №220554 від 10.11.2021, №220551 від 10.11.2021, №158463 від 10.11.2021, №220555 від 11.11.2021, №220558 від 11.11.2021, №220557 від 11.11.2021, №220559 від 11.11.2021, №220561 від 12.11.2021, №158465 від 16.11.2021, №158467 від 16.11.2021, №158464 від 16.11.2021, №220556 від 16.11.2021, №158471 від 17.11.2021, №158454 від 16.11.2021, №220553 від 17.11.2021, №197237 від 16.11.2021, №170189 від 17.11.2021, №145628 від 17.11.2021, №170188 від 16.11.2021, №170187 від 16.11.2021, №098821 від 18.11.2021, №170190 від 18.11.2021, №170192 від 18.11.2021, №098802 від 18.11.2021, №170197 від 18.11.2021, №098803 від 19.11.2021, №220573, №170137 від 18.11.2021, №170140 від 18.11.2021, №170126 від 18.11.2021, №098817 від 19.11.2021, №098810 від 20.11.2021, №098813 від 19.11.2021, №158468 від 19.11.2021, №170003 від 19.11.2021, №158469 від 19.11.2021, №098806 від 19.11.2021, №098815 від 20.11.2021, №170007 від 20.11.2021, №170024 від 21.11.2021, №170198 від 20.11.2021, №170009 від 20.11.2021, №170010 від 20.11.2021, №170018 від 21.11.2021, №170006 від 20.11.2021, №170143 від 18.11.2021, №170142 від 18.11.2021, №305786 від 19.11.2021, №220567 від 20.11.2021, №170177 від 20.11.2021, №170180 від 22.11.2021, №170183 від 22.11.2021, №170184 від 22.11.2021, №220560 від 22.11.2021, №123555 від 21.11.2021, №170130 від 22.11.2021, №170129 від 23.11.2021, №170011 від 21.11.2021, №170193 від 22.11.2021, №170021 від 20.11.2021, №170020 від 20.11.2021, №170017 від 21.11.2021, №170022 від 21.11.2021, №170015 від 21.11.2021, №170014 від 22.11.2021, №192815 від 22.11.2021, №192814 від 22.11.2021, №158457 від 22.11.2021, №192820 від 22.11.2021, №192805 від 22.11.2021, №192803 від 22.11.2021, №192802 від 22.11.2021, №192817 від 22.11.2021, №192818 від 22.11.2021, №192825 від 23.11.2021, №997396 від 22.11.2021, №192811 від 22.11.2021, №192810 від 22.11.2021, №192808 від 22.11.2021, №192812 від 22.11.2021, №170227 від 26.11.2021, №997399 від 25.11.2021, №997400 від 26.11.2021, №170156 від 23.11.2021, №170154 від 23.11.2021, №170153 від 23.11.2021, №170165 від 23.11.2021, №170159 від 23.11.2021, №170161 від 23.11.2021, №997397 від 23.11.2021, №170151 від 23.11.2021, №123105 від 23.11.2021, №123106 від 24.11.2021, №170195 від 20.11.2021, №170169 від 24.11.2021, №170172 від 24.11.2021, №170229 від 27.11.2021;

складськими квитанціями на підтвердження прийняття ріпаку урожаю 2021 року на зберігання зерноскладами ТОВ «Сервіс Грейн» та ПрАТ «Березинський КХП» (для поставок на умовах EXW) №705 від 02.08.2021, №704 від 02.08.2021, №787 від 18.08.2021, №785 від 18.08.2021, №890 від 01.09.2021, №891 від 01.09.2021, №892 від 01.09.2021, №1645 від 01.09.2021, №1646 від 01.09.2021, №1647 від 01.09.2021 (з витягами з Реєстру складських документів на зерно про їх «погашення»);

картками аналізу зерна на підтвердження якісних показників зерна за результатами його лабораторного дослідження №57 від 02.08.2021, №58 від 02.08.2021, №109 від 18.08.2021, №108 від 18.08.2021, №134 від 01.09.2021, №135 від 01.09.2021, №136 від 01.09.2021, №184 від 01.09.2021, №185 від 01.09.2021, №186 від 01.09.2021;

тристоронніми актами приймання-передачі товару, складеними між ТОВ «Прогрес.», позивачем та зерноскладом №78 від 02.08.2021, №90 від 02.08.2021, №130 від 18.08.2021, №129 від 18.08.2021, №157 від 01.09.2021, №158 від 01.09.2021, №159 від 01.09.2021, №СГ00183 від 01.09.2021, №СГ00184 від 01.09.2021, №СГ00185 від 01.09.2021.

Податкові накладні щодо поставки позивачу ріпаку та кукурудзи зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Оплата за поставлений контрагентом ТОВ «Прогрес.» товар на суму 134 864 531,22 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №8912 від 05.08.2021, №9672 від 13.08.2021, №10237 від 19.08.2021, №11444 від 06.09.2021, №11092 від 01.09.2021, №1254 від 16.09.2021, №13234 від 23.09.2021, №12127 від 14.09.2021, №11279 від 03.09.2021, №11278 від 03.09.2021, №12523 від 16.09.2021, №12901 від 21.09.2021, №3830 від 09.04.2021, №514 від 20.04.2021, №3877 від 12.04.2021, №592 від 22.04.2021, №574 від 21.04.2021, №262 від 13.04.2021, №265 від 13.04.2021, №547 від 21.04.2021, №259 від 13.04.2021, №6056 від 01.07.2021, №326 від 15.04.2021, №593 від 22.04.2021, №365 від 15.04.2021, №447 від 16.04.2021, №620 від 23.04.2021, №448 від 16.04.2021, №621 від 23.04.2021, №622 від 23.04.2021, №462 від 19.04.2021, №8617 від 04.08.2021, №9267 від 11.08.2021, №8853 від 05.08.2021, №9782 від 16.08.2021, №11424 від 06.09.2021, №374 від 06.08.2021, №9909 від 17.08.2021, №11401 від 06.09.2021, №13613 від 8.09.2021, №13873 від 29.09.2021, №973 від 02.11.2021, №16552 від 04.11.2021, №1135 від 03.11.2021, №1386 від 05.11.2021, №1788 від 10.11.2021, №1488 від 08.11.2021, №1650 від 09.11.2021, №2095 від 12.11.2021, №1663 від 06.11.2021, №1954 від 12.11.2021, №1656 від 09.11.2021, №2107 від 12.11.2021, №2473 від 16.11.2021, №4260 від 03.12.2021, №2476 від 16.11.2021, №4007 від 01.12.2021, №2450 від 16.11.2021, №3554 від 26.11.2021, №2857 від 19.11.2021, 3867 від 30.11.2021, №3126 від 23.11.2021, №4678 від 07.12.2021, №2901 від 19.11.2021, №3654 від 29.11.2021, №3091 від 23.11.2021, №4000 від 01.12.2021, №3092 від 23.11.2021, №4686 від 07.12.2021, №3125 від 23.11.2021, №4084 від 02.12.2021, №3090 від 23.11.2021, №4008 від 01.12.2021, №3533 від 26.11.2021, №16779 від 08.12.2021, №3543 від 26.11.2021, №3781 від 30.11.2021, №3552 від 26.11.2021, №4293 від 03.12.2021, №3542 від 26.11.2021, №4687 від 07.12.2021, №3540 від 26.11.2021, №4262 від 03.12.2021, №4812 від 08.12.2021, №3772 від 30.11.2021, №4818 від 08.12.2021, №3531 від 26.11.2021, №4821 від 08.12.2021, №3576 від 29.11.2021, №3769 від 30.11.2021, №16784 від 08.12.2021, №3782 від 30.11.2021, №4804 від 08.12.2021.

Судом встановлено, що перевезення партій кукурудзи та ріпаку підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «Прогрес.» поставляло позивачу зернові культури до пунктів розвантаження:

- ТОВ «ІЗТ» (порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1);

- ТОВ «Тіс-Зерно» (порт Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60).

Поставка товару до пунктів розвантаження - зернових терміналів ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно» відбувалася з метою подальшого експорту товару з морського торговельного порту «Чорноморськ» та морського торговельного порту «Південний».

При цьому експедиторами в портах, що приймали товар, були ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно», про що свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних.

Приймання товару в пунктах розвантаження - зернових терміналах ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно» - підтверджується даними, які зазначені в товарно-транспортних накладних, де вказано вагу прийнятого товару, зазначено посаду, ПІБ та підпис особи, що приймала товар (вагар), а також міститься штамп приймаючого підприємства.

Таким чином, поставка товару позивачу від ТОВ «Прогрес.» підтверджується третіми особами - ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Тіс-Зерно».

Контрагент ТОВ «Прогрес.» постачав позивачу ріпак на умовах поставки «EXW» до пунктів поставки ТОВ «Сервіс-Грейн», ПрАТ «Березинський КХП».

Тобто, виходячи із таких умов поставки, позивач отримував товар від контрагента саме на зерновому складі.

Відповідно до п. 9 специфікацій поставка партій товару підтверджується наступними документами:

«а) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво), зареєстрованим в ДП «Держреєстри України» у день його видачі;

б) актом приймання-передачі партії товару (частини партії), підписаним Сторонами і Зерновим складом».

Позивачем надано до матеріалів справи складські квитанції, акти приймання-передачі, картки аналізу зерна.

Складські квитанції, картки аналізу зерна, витяги з Реєстру складських документів на зерно свідчать про те, що позивач в конкретно визначений час на конкретному зерновому складі зберігав зерно, відповідно до договорів складського зберігання, а також про те, що таке зерно було переоформлено на позивача від контрагента. Статус складської квитанції «погашено» підтверджує, що зерно, яке належало поклажодавцю (позивачу), було йому видане, тобто це свідчить про рух такого зерна від ТОВ «Прогрес.» до позивача та про подальший рух такого товару після вибуття із зернового складу.

Зберігання ріпаку, придбаного позивачем у ТОВ «Прогрес.» на умовах поставки EXW, відбувалося на зернових складах ТОВ «Сервіс Грейн» (Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, буд. 3), ПрАТ «Березинський КХП» (Одеська обл., Тарутинський р-н, смт. Березине, вул. Промислова, 130).

Зерновий склад ТОВ «Сервіс Грейн» прийняв на зберігання ріпак від позивача на підставі договору складського зберігання №21-075 від 12.07.2021, що підтверджується актом надання послуг №487 від 21.09.2021, довідками зернового складу №01-04/179 від 02.09.2021, №01-04/183 від 03.09.2021, книгою кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (ф. 36) за 01.09.2021 - 02.09.2021.

Зерновий склад ПрАТ «Березинський КХП» прийняв на зберігання ріпак від позивача на підставі договору складського зберігання №11 від 10.06.2021, що підтверджується актами надання послуг №127 від 31.08.2021, №229 від 30.09.2021, листами зернового складу, книгами кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (ф. 36) за 02.08.2021 - 04.08.2021, 02.08.2021 - 18.08.2021, 02.08.2021 - 02.09.2021.

Ріпак, придбаний у контрагента ТОВ «Прогрес.» на умовах поставки EXW, був перевезений позивачем із зернових складів ТОВ «Сервіс Грейн», ПрАТ «Березинський КХП» для подальшого експорту до залізничної станції Ксенієво (експ.).

З цією метою позивачем були використані послуги експедитора ТОВ «Агрорейлс», що підтверджується документами, наданими у матеріали справи:

договором про транспортно-експедиторське обслуговування, укладеним з ТОВ «Агрорейлс», №ТЕП-02/21 від 11.08.2021;

актами здачі-прийняття робіт №5 від 23.09.2021, №8 від 30.09.2021;

реєстрами до актів;

залізничними накладними (з відомістю вагонів) №42022988 від 21.09.2021, №42049866 від 22.09.2021, №42098327 від 23.09.2021, №42140541 від 24.09.2021, №42305730 від 28.09.2021, №42353953 від 29.09.2021, №42349092 від 29.09.2021, №42021220 від 21.09.2021.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Патока ЛТД» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 35-43 акта перевірки), суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач придбавав у ТОВ «Патока ЛТД» соняшник урожаю 2021 року відповідно до договору поставки №NF-00139 від 01.11.2021 (з урахуванням специфікації та додаткових угод).

ТОВ «Патока ЛТД» зобов`язувалося поставити позивачу 500 т соняшнику урожаю 2021 року.

Поставка товару від ТОВ «Патока ЛТД» здійснювалася на умовах поставки DAP у редакції Інкотермс 2020; пункт поставки: ПрАТ «Вайтерра Колос» (Харківська обл., Дергачівський р-н, Пересічне, вул. Центральна, 1).

На виконання умов зазначеного договору у листопаді 2021 року ТОВ «Патока ЛТД» поставило позивачу 362,35 т соняшнику урожаю 2021 року.

Зазначене підтверджується:

договором поставки №NF-00139 від 01.11.2021 (з урахуванням специфікації

NP-00961 від 01.11.2021, додаткових угод №1 від 03.11.2021 на поставку 22,810 т соняшнику, №2 від 04.11.2021 на поставку 50,21 т соняшнику, №3 від 05.11.2021 на поставку 121,601 т соняшнику, №5 від 09.11.2021 на поставку 26,703 т соняшнику, №7 від 13.11.2021 на поставку 23,831 т соняшнику, №6 від 12.11.2021 на поставку 21,055 т соняшнику, №9 від 18.11.2021 на поставку 69,276 т соняшнику);

видатковими накладними №4 від 03.11.2021, №6 від 04.11.2021, №11 від 06.11.2021, №14 від 09.11.2021, №26 від 10.11.2021, №22 від 13.11.2021, №21 від 12.11.2021, №25 від 18.11.2021;

рахунками №8 від 03.11.2021, №9 від 04.11.2021, №15 від 06.11.2021, №19 від 09.11.2021, №29 від 10.11.2021, №23 від 13.11.2021, №20 від 12.11.2021, №28 від 18.11.2021;

податковими накладними №4 від 03.11.2021, №7 від 04.11.2021, №10 від 06.11.2021, №14 від 09.11.2021, №17 від 10.11.2021, №23 від 13.11.2021, №21 від 12.11.2021, №30 від 18.11.2021;

реєстрами вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортними накладними №147 від 03.11.2021, №10 від 03.11.2021, №78 від 03.11.2021, №1 від 05.11.2021, №2 від 05.11.2021, №001035 від 05.11.2021, №001036 від 05.11.2021, №7 від 05.11.2021, №18 від 08.11.2021, №177/2 від 10.11.2021, №222 від 13.11.2021, №153 від 11.11.2021, №17/11 від 17.11.2021, №13 від 18.11.2021, №14 від 17.11.2021.

Податкові накладні щодо поставки позивачу соняшнику зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Оплата за поставлений контрагентом товар на суму 7 936 873,99 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №1571 від 09.11.2021, №2311 від 15.11.2021, №3014 від 22.11.2021.

Крім того, розрахунок на суму 394 511,44 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується повідомленням позивача про вирахування штрафу із вартості товару за договором поставки №NF-00139 від 01.11.2021 та специфікації №NР-00961 від 01.11.2021 до нього (згідно п. 6.11 договору поставки покупець має право вирахувати суму штрафу за несвоєчасну реєстрацію продавцем податкової накладної із загальної вартості товару та в односторонньому порядку зарахувати зустрічні вимоги відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України).

Перевезення партій соняшнику підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «Патока ЛТД» поставляло позивачу соняшник до пункту розвантаження ПрАТ «Вайтерра Колос» (Харківська обл., Дергачівський р-н, Пересічне, вул. Центральна, 1).

При цьому про приймання партій вантажу на ПрАТ «Вайтерра Колос» свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних, які містять дані про вагу прийнятого товару, час прибуття та вибуття транспортного засобу на пункті охорони, ПІБ та підпис особи (оператора диспетчерської служби), що приймала товар, штампи ПрАТ «Вайтерра Колос».

Таким чином, поставка товару позивачу від ТОВ «Патока ЛТД» підтверджується третьою особою - ПрАТ «Вайтерра Колос».

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «Пауер Корн Трейд» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 43-50 акта перевірки) суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, позивач придбавав у ТОВ «Пауер Корн Трейд» кукурудзу урожаю 2021 року відповідно до договору поставки №CF-00246 від 07.12.2021 (з урахуванням специфікацій та додаткових угод).

ТОВ «Пауер Корн Трейд» зобов`язувалося поставити позивачу 500 тон кукурудзи урожаю 2021 року.

Поставка товару від ТОВ «Пауер Корн Трейд» здійснювалася на умовах поставки DPU у редакції Інкотермс 2020; пункти поставки: ТОВ «ІЗТ», порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 28.01.2022 до договору поставки №CF-00246 від 07.12.2021 альтернативним пунктом поставки визначено ТОВ «Тіс-Зерно» у порту Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60.

На виконання умов зазначеного договору у січні-лютому 2022 року ТОВ «Пауер Корн Трейд» поставило позивачу 494,16 т кукурудзи урожаю 2021 року.

Зазначене підтверджується:

договором поставки №CF-00246 від 07.12.2021 (з урахуванням специфікацій №CP-03161 від 04.01.2022, №CP-03166 від 11.01.2022, №CP-03195 від 20.01.2022, додаткової угоди №1 від 28.01.2022);

видатковими накладними №РН-0000001 від 06.01.2022, РН-0000002 від 09.01.2022, РН-0000003 від 11.01.2022, РН-0000004 від 13.01.2022, РН-0000005 від 13.01.2022, РН-0000006 від 18.01.2022, РН-0000008 від 26.01.2022, РН-0000009 від 28.01.2022, РН-0000010 від 31.01.2022, РН-0000011 від 01.02.2022;

рахунками №СФ-0000002 від 06.01.2022, СФ-0000003 від 09.01.2022, СФ-0000004 від 11.01.2022, СФ-0000005 від 13.01.2022, СФ-0000006 від 13.01.2022, СФ-0000007 від 18.01.2022, СФ-0000009 від 26.01.2022, СФ-0000010 від 28.01.2022, CФ-0000015 від 31.01.2022, СФ-0000017 від 01.02.2022;

податковими накладними №2 від 06.01.2022, №3 від 09.01.2022, №4 від 11.01.2022, №5 від 13.01.2022, №6 від 13.01.2022, №7 від 18.01.2022, №9 від 26.01.2022, №10 від 28.01.2022, №15 від 31.01.2022, №1 від 01.02.2022;

реєстрами вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортними накладними №050101 від 05.01.2022, №80101 від 08.01.2022, №100101 від 12.01.2022, №120101 від 12.01.2022, №120102 від 12.01.2022, №170102 від 17.01.2022, №170103 від 17.01.2022, №170101 від 17.01.2022, №240103 від 24.01.2022, №240102 від 24.01.2022, №240101 від 24.01.2022, №260102 від 26.01.2022, №260101 від 26.01.2022, №260103 від 26.01.2022, №280101 від 28.01.2022, №300103 від 30.01.2022, №300102 від 29.01.2022, №300101 від 29.01.2022, №290102 від 29.01.2022, №290101 від 29.01.2022.

Податкові накладні щодо поставки позивачу кукурудзи зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Оплата за поставлений контрагентом TOB «Пауер Корн Трейд» товар на загальну суму 4 174 767,58 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №7954 від 31.01.2022, №442 від 11.01.2022, №639 від 13.01.2022, №6952 від 18.01.2022, №6953 від 18.01.2022, №7957 від 31.01.2022, №7143 від 19.01.2022, №9356 від 16.02.2022, №7856 від 28.01.2022, №9562 від 17.02.2022, №8203 від 02.02.2022, №2212 від 09.06.2022.

Судом встановлено, що перевезення партій кукурудзи підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «Пауер Корн Трейд» поставляло позивачу зернові культури до пунктів розвантаження ТОВ «ІЗТ» (порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1), ТОВ «Тіс-Зерно» (порт Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60).

Поставка товару до пунктів розвантаження - зернових терміналів ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно» відбувалася з метою подальшого експорту товару з морського торговельного порту «Чорноморськ» та морського торговельного порту «Південний».

При цьому експедиторами в портах, що приймали товар, були ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно», про що свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних.

Приймання товару в пунктах розвантаження - зернових терміналах ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «Тіс-Зерно» - підтверджується даними, які зазначені в товарно-транспортних накладних, де вказано вагу прийнятого товару, зазначено посаду, ПІБ та підпис особи, що приймали товар (вагар), а також міститься штамп приймаючого підприємства.

Таким чином, поставка товару позивачу від ТОВ «Пауер Корн Трейд» підтверджується третіми особами - ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Тіс-Зерно».

Щодо взаємовідносин позивача з ПСП «Іскра» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 16-21 акта перевірки) та участині ПДВ (стор. 91-96 акта перевірки), суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач придбавав у ПСП «Іскра» кукурудзу урожаю 2020 року відповідно до договору поставки №VF 00231 від 27.04.2021 (з урахуванням специфікацій, додаткової угоди №1).

ПСП «Іскра» зобов`язувалося поставити позивачу 3 800 т кукурудзи урожаю 2020 року.

Поставка товару від ПСП «Іскра» здійснювалася на умовах поставки DPU у редакції Інкотермс 2020; пункт поставки: ТОВ «ІЗТ» в порту Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 20А, 6А.

На виконання умов зазначеного договору у квітні-червні 2021 року ПСП «Іскра» поставило позивачу 4 048,80 т кукурудзи урожаю 2020 року.

Зазначене підтверджується документами, що надані у матеріали справи:

договором поставки №VF 00231 від 27.04.2021 (з урахуванням специфікацій №VP-04775 від 27.04.2021, №VP-04859 від 01.06.2021, №VP-04904 від 10.06.2021, №VP-04908 від 11.06.2021);

видатковими накладними №79 від 27.04.2021, №80 від 28.04.2021, №81 від 29.04.2021, №82 від 30.04.2021, №83 від 01.05.2021, №90 від 01.06.2021, №91 від 02.06.2021, №92 від 03.06.2021, №94 від 04.06.2021, №95 від 05.06.2021, №96 від 06.06.2021, №98 від 10.06.2021, №99 від 11.06.2021, №100 від 12.06.2021, №101 від 13.06.2021, №102 від 14.06.2021, №103 від 15.06.2021;

рахунками №68 від 27.04.2021, №69 від 28.04.2021, №70 від 29.04.2021, №71 від 30.04.2021, №72 від 01.05.2021, №73 від 01.06.2021, №74 від 02.06.2021, №75 від 03.06.2021, №76 від 04.06.2021, №77 від 05.06.2021, №78 від 06.06.2021, №79 від 10.06.2021, №80 від 11.06.2021, №81 від 12.06.2021, №82 від 13.06.2021, №83 від 14.06.2021, №84 від 15.06.2021;

податковими накладними №70 від 27.04.2021, №71 від 28.04.2021, №72 від 29.04.2021, №73 від 30.04.2021, №76 від 01.05.2021, №80 від 01.06.2021, №81 від 02.06.2021, №82 від 03.06.2021, №83 від 04.06.2021, №84 від 05.06.2021, №85 від 06.06.2021, №86 від 10.06.2021, №87 від 11.06.2021, №88 від 12.06.2021, №89 від 13.06.2021, №90 від 14.06.2021, №91 від 15.06.2021;

реєстрами вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортними накладними №077262 від 27.04.2021, №098735 від 27.04.2021, №077070 від 27.04.2021, №098751 від 27.04.2021, №122003 від 27.04.2021, №081263 від 28.04.2021, №077260 від 28.04.2021, №081264 від 28.04.2021, №122005 від 27.04.2021, №081257 від 27.04.2021, №081290 від 29.04.2021, №081258 від 28.04.2021, №098708 від 29.04.2021, №081289 від 28.04.2021, №081319 від 30.04.2021, №081325 від 29.04.2021, №081321 від 29.04.2021, №081324 від 29.04.2021, №098769 від 28.04.2021, №098767 від 29.04.2021, №098768 від 29.04.2021, №081318 від 29.04.2021, №081285 від 29.04.2021, №098714 від 29.04.2021, №098723 від 29.04.2021, №081295 від 28.04.2021, №081294 від 28.04.2021, №081288 від 28.04.2021, №098770 від 29.04.2021, №097183 від 29.04.2021, №097181 від 29.04.2021, №098771 від 29.04.2021, №081296 від 29.04.2021, №098762 від 30.04.2021, №081308 від 29.04.2021, №081309 від 30.04.2021, №081307 від 30.04.2021, №081313 від 29.04.2021, №081314 від 29.04.2021, №081316 від 29.04.2021, №081312 від 29.04.2021, №098765 від 29.04.2021, №097179 від 29.04.2021, №081306 від 30.04.2021, №098761 від 30.04.2021, №081304 від 30.04.2021, №082857 від 30.04.2021, №082858 від 30.04.2021, №082851 від 30.04.2021, №081302 від 30.04.2021, №082872 від 30.04.2021, №082866 від 30.04.2021, №082868 від 30.04.2021, №082870 від 30.04.2021, №082865 від 30.04.2021, №082863 від 30.04.2021, №082917 від 01.06.2021, №082924 від 29.05.2021, №082922 від 01.06.2021, №082919 від 01.06.2021, №082874 від 01.06.2021, №082898 від 01.06.2021, №082900 від 02.06.2021, №082909 від 02.06.2021, №082901 від 02.06.2021, №082903 від 01.06.2021, №082906 від 02.06.2021, №082905 від 02.06.2021, №082890 від 03.06.2021, №082883 від 02.06.2021, №082897від 02.06.2021, №082885 від 02.06.2021, №082891 від 03.06.2021, №082894 від 03.06.2021, №082893 від 03.06.2021, №082926 від 02.06.2021, №082950 від 02.06.2021, №082927 від 02.06.2021, №082876 від 03.06.2021, №082882 від 02.06.2021, №082941 від 03.06.2021, №082947 від 02.06.2021, №082881 від 02.06.2021, №082880 від 02.06.2021, №082884 від 02.06.2021, №082915 від 03.06.2021, №082920 від 03.06.2021, №082935 від 04.06.2021, №082934 від 04.06.2021, №082931 від 05.06.2021, №082930 від 05.06.2021, №082968 від 06.06.2021, №082969 від 05.06.2021, №082970 від 05.06.2021, №082974 від 05.06.2021, №082962 від 09.06.2021, №082964 від 10.06.2021, №122464 від 11.06.2021, №122460 від 11.06.2021, №082929 від 11.06.2021, №122466 від 11.06.2021, №122463 від 11.06.2021, №122459 від 11.06.2021, №082951 від 11.06.2021, №082952 від 11.06.2021, №122469 від 11.06.2021, №122470 від 11.06.2021, №122454 від 12.06.2021, №122453 від 12.06.2021, №122071 від 12.06.2021, №122074 від 12.06.2021, №122452 від 12.06.2021, №122075 від 12.06.2021, №082956 від 12.06.2021, №122065 від 12.06.2021, №122058 від 13.06.2021, №122068 від 12.06.2021, №122465 від 12.06.2021, №122066 від 13.06.2021, №122069 від 12.06.2021, №122070 від 12.06.2021, №122062 від 12.06.2021, №122461 від 13.06.2021, №122055 від 13.06.2021, №122104 від 14.06.2021, №122054 від 14.06.2021, №122126 від 14.06.2021, №122102 від 14.06.2021, №122103 від 14.06.2021, №122119 від 14.06.2021, №122073 від 14.06.2021, №122053 від 14.06.2021, №122121 від 14.06.2021, №122124 від 14.06.2021, №122120 від 14.06.2021, №122125 від 14.06.2021, №122115 від 15.06.2021, №122117 від 14.06.2021, №122118 від 14.06.2021, №122101 від 14.06.2021, №122111 від 14.06.2021, №122112 від 14.06.2021, №122110 від 14.06.2021, №122106 від 15.06.2021.

Податкові накладні щодо поставки позивачу кукурудзи зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН та рішеннями про задоволення скарги про реєстрацію податкових накладних.

Оплата за поставлений контрагентом товар на загальну суму 35 075 070,59 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №75 від 23.06.2021, №4077 від 29.04.2021, №4126 від 30.04.2021, №4202 від 06.05.2021, №5882 від 24.06.2021, №5076 від 02.06.2021, №5123 від 03.06.2021, №5199 від 04.06.2021, №5255 від 07.06.2021, №7049 від 15.07.2021, №5266 від 08.06.2021, №5489 від 11.06.2021, №7024 від 15.07.2021, №7122 від 16.07.2021, №5599 від 15.06.2021, №7545 від 21.07.2021, №5612 від 15.06.2021, №7335 від 20.07.2021, №5656 від 15.06.2021, №7259 від 19.07.2021, №5703 від 16.06.2021, №7489 від 21.07.2021.

Судом встановлено, що перевезення партій кукурудзи підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ПСП «Іскра» поставляло позивачу кукурудзу до пункту розвантаження ТОВ «ІЗТ» (порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1).

Поставка товару до пункту розвантаження - зернового терміналу ТОВ «ІЗТ» відбувалася з метою подальшого експорту товару з морського торговельного порту «Чорноморськ».

При цьому експедитором у порту, що приймав товар, було ТОВ «ІЗТ», про що свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних.

Приймання товару в пункті розвантаження - ТОВ «ІЗТ» - підтверджується даними, які зазначені в товарно-транспортних накладних, де вказано вагу прийнятого товару, зазначено посаду, ПІБ та підпис особи, що приймала товар (вагар), а також міститься штамп приймаючого підприємства.

Таким чином, поставка товару позивачу від ПСП «Іскра» підтверджується третьою особою - ТОВ «ІЗТ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ванрес» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 27-35 акта перевірки), суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що позивач придбавав у ТОВ «Ванрес» кукурудзу урожаю 2021 року, пшеницю 3, 4 класу урожаю 2021 року відповідно до договору поставки №NF-00140 від 04.11.2021 (з урахуванням додаткових угод та специфікацій).

ТОВ «Ванрес» зобов`язувалося поставити позивачу 2913,857 т пшениці та кукурудзи урожаю 2021 року.

Поставка товару від ТОВ «Ванрес» здійснювалася на умовах поставки DPU у редакції Інкотермс 2020; пункти поставки: ТОВ «Тіс-Зерно», у порту Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60; ТОВ «Тіс-Міндобрива», у порту Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Візирка, вул. Олексія Ставніцера, 60.

На виконання умов договору у листопаді-грудні 2021 року ТОВ «Ванрес» поставило позивачу 3 014,471 т пшениці та кукурудзи врожаю 2021 року.

Зазначене підтверджується:

договором поставки №NF-00140 від 04.11.2021 (з урахуванням №NP-00965 від 04.11.2021, №NP-00968 від 15.11.2021, №NP-00982 від 26.11.2021, №NP-00985 від 02.12.2021, №NP-00986 від 03.12.2021, №NP-00991 від 20.12.2021, №NP-00992 від 24.12.2021);

видатковими накладними №267 від 06.11.2021, №268 від 07.11.2021, №269 від 08.11.2021, №270 від 09.11.2021, №271 від 10.11.2021, №287 від 11.11.2021, №294 від 12.11.2021, №295 від 14.11.2021, №310 від 18.11.2021, №316 від 20.11.2021, №326 від 20.11.2021, №327 від 27.11.2021, №346 від 28.11.2021, №381 від 03.12.2021, №382 від 04.12.2021, №383 від 05.12.2021, №384 від 06.12.2021, №372 від 02.12.2021, №385 від 06.12.2021, №386 від 06.12.2021, №400 від 08.12.2021, №404 від 09.12.2021, №406 від 09.12.2021, №407 від 10.12.2021, №409 від 11.12.2021, №410 від 12.12.2021, №414 від 13.12.2021, №415 від 14.12.2021, №418 від 14.12.2021, №419 від 16.12.2021, №420 від 16.12.2021, №437 від 20.12.2021, №438 від 21.12.2021, №441 від 21.12.2021, №442 від 22.12.2021, №408 від 11.12.2021, №416 від 14.12.2021, №417 від 14.12.2021, №424 від 18.12.2021, №425 від 19.12.2021, №448 від 24.12.2021, №465 від 30.12.2021, №436 від 20.12.2021, №449 від 24.12.2021, №461 від 28.12.2021, №462 від 29.12.2021;

рахунками №128 від 07.11.2021, №135 від 08.11.2021, №136 від 09.11.2021, №137 від 10.11.2021, №144 від 11.11.2021, №148 від 12.11.2021, №149 від 14.11.2021, №163 від 18.11.2021, №169 від 20.11.2021, №177 від 20.11.2021, №195 від 27.11.2021, №196 від 28.11.2021, №231 від 03.12.2021, №232 від 04.12.2021, №233 від 05.12.2021, №234 від 06.12.2021, №222 від 02.12.2021, №235 від 06.12.2021, №236 від 06.12.2021, №250 від 08.12.2021, №254 від 09.12.2021, №256 від 09.12.2021, №257 від 10.12.2021, №259 від 11.12.2021, №260 від 12.12.2021, №264 від 13.12.2021, №265 від 14.12.2021, №268 від 14.12.2021, №269 від 16.12.2021, №270 від 16.12.2021, №287 від 20.12.2021, №288 від 21.12.2021, №291 від 21.12.2021, №292 від 22.12.2021, №258 від 11.12.2021, №266 від 14.12.2021, №267 від 14.12.2021, №274 від 18.12.2021, №275 від 19.12.2021, №298 від 24.12.2021, №315 від 30.12.2021, №286 від 20.12.2021, №299 від 24.12.2021, №311 від 28.12.2021, №312 від 29.12.2021;

податковими накладними №13 від 06.11.2021, №14 від 07.11.2021, №16 від 08.11.2021, №17 від 09.11.2021, №18 від 10.11.2021, №26 від 11.11.2021, №33 від 12.11.2021, №40 від 14.11.2021, №53 від 18.11.2021, №62 від 20.11.2021, №63 від 20.11.2021, №96 від 27.11.2021, №99 від 28.11.2021, №19 від 03.12.2021, №24 від 04.12.2021, №30 від 05.12.2021, №33 від 06.12.2021, №10 від 02.12.2021, №34 від 06.12.2021, №35 від 06.12.2021, №39 від 08.12.2021, №41 від 09.12.2021, №42 від 09.12.2021, №43 від 10.12.2021, №46 від 11.12.2021, №49 від 12.12.2021, №50 від 13.12.2021, №51 від 14.12.2021, №54 від 14.12.2021, №58 від 16.12.2021, №59 від 16.12.2021, №75 від 20.12.2021, №76 від 21.12.2021, №77 від 21.12.2021, №78 від 22.12.2021, б/н від 11.12.2021, №52 від 14.12.2021, №53 від 14.12.2021, №67 від 18.12.2021, №69 від 19.12.2021, №85 від 24.12.2021, №102 від 30.12.2021, №74 від 20.12.2021, №86 від 24.12.2021, №98 від 28.12.2021, №99 від 29.12.2021;

товарно-транспортними накладними №0011 від 05.11.2021, №422037 від 06.11.2021, №422038 від 06.11.2021, №422039 від 06.11.2021, №422032 від 06.11.2021, №422033 від 05.11.2021, №0012 від 07.11.2021, №0014 від 07.11.2021, №422035 від 06.11.2021, №0013 від 07.11.2021, №0010 від 08.11.2021, №0015 від 08.11.2021, №0024 від 10.11.2021, №0023 від 10.11.2021, №0016 від 10.11.2021, №0017 від 10.11.2021, №0020 від 10.11.2021, №0022 від 10.11.2021, №0019 від 10.11.2021, №0021 від 10.11.2021, №0028 від 12.11.2021, №0029 від 12.11.2021, №0038 від 15.11.2021, №0037 від 15.11.2021, №0040 від 15.11.2021, №0034 від 16.11.2021, №0035 від 16.11.2021, №0036 від 17.11.2021, №0044 від 19.11.2021, №0042 від 19.11.2021, №0051 від 24.11.2021, №0041 від 25.11.2021, №0053 від 25.11.2021, №0017 від 01.12.2021, №00171 від 01.12.2021, №00172 від 01.12.2021, №102 від 02.12.2021, №0100 від 02.12.2021, №00175 від 01.12.2021, №00174 від 30.11.2021, №00176 від 04.12.2021, №00178 від 02.12.2021, №0151 від 03.12.2021, №064 від 29.11.2021, №0048 від 29.11.2021, №0043 від 29.11.2021, №0045 від 29.11.2021, №149 від 03.12.2021, №00501 від 03.12.2021, №00504 від 03.12.2021, №150 від 03.12.2021, №143 від 04.12.2021, №103 від 03.12.2021, №00502 від 03.12.2021, №0154 від 03.12.2021, №137 від 06.12.2021, №140 від 06.12.2021, №142 від 06.12.2021, №138 від 06.12.2021, №133 від 06.12.2021, №131 від 06.12.2021, №114 від 07.12.2021, №109 від 07.12.2021, №110 від 08.12.2021, №112 від 07.12.2021, №111 від 08.12.2021, №108 від 07.12.2021, №106 від 08.12.2021, №107 від 08.12.2021, №0055 від 09.12.2021, №0054 від 09.12.2021, №0056 від 10.12.2021, №0031 від 10.12.2021, №130 від 11.12.2021, №126 від 11.12.2021, №125 від 11.12.2021, №0156 від 12.12.2021, №0155 від 12.12.2021, №0259 від 14.12.2021, №0157 від 14.12.2021, №0158 від 14.12.2021, №0241 від 15.12.2021, №0227 від 17.12.2021, №0229 від 29.12.2021, №0230 від 17.12.2021, №0279 від 17.12.2021, №0281 від 17.12.2021, №0280 від 17.12.2021, №0283 від 17.12.2021, №0282 від 17.12.2021, №0224 від 17.12.2021, №0226 від 18.12.2021, №0228 від 20.12.2021, №0239 від 09.12.2021, №121 від 11.12.2021, №119 від 12.12.2021, №120 від 11.12.2021, №122 від 12.12.2021, №0237 від 12.12.2021, №0244 від 16.12.2021, №0242 від 16.12.2021, №0267 від 16.12.2021, №0243 від 16.12.2021, №0246 від 16.12.2021, №0245 від 16.12.2021, №0269 від 18.12.2021, №0274 від 17.12.2021, №0270 від 17.12.2021, №0273 від 17.12.2021, №0289 від 21.12.2021, №0290 від 22.12.2021, №0288 від 23.12.2021, №0301 від 29.12.2021, №0300 від 30.12.2021, №0299 від 29.12.2021, №0223 від 18.12.2021, №0287 від 23.12.2021, №0309 від 22.12.2021, №117 від 25.12.2021, №0302 від 25.12.2021, №118 від 25.12.2021.

Як встановлено судом, частина податкових накладних щодо поставки позивачу кукурудзи зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Інша частина податкових накладних не була зареєстрована контрагентом в ЄРПН, відповідно позивач не здійснював оплату за такі партії товару, керуючись п. 5.2 договору поставки:

«У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової(их) накладної(их) та/або розрахунку(ів) коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної та/або оформлення їх з порушенням чинного законодавства України, Покупець має право затримати оплату будь-якої партії Товару або, на розсуд Покупця, її окремої частини до дати такої реєстрації та/або виправлення помилок;».

Тож оплата за поставлений контрагентом товар на загальну суму 22 586 932,04 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №1794 від 10.11.2021, №1894 від 11.11.2021, №2346 від 16.11.2021, №3422 від 26.11.2021, №2821 від 19.11.2021, №6543 від 29.12.2021, №3712 від 30.11.2021, №4689 від 07.12.2021, №4403 від 06.12.2021, №4596 від 07.12.2021, №4739 від 08.12.2021, №4885 від 10.12.2021, №5018 від 13.12.2021, №5148 від 14.12.2021, №5479 від 16.12.2021, №5748 від 20.12.2021, №6003 від 22.12.2021, №590 від 12.01.2022, №5321 від 15.12.2021, №5848 від 21.12.2021, №6705 від 30.12.2021, №587 від 12.01.2022, №6704 від 30.12.2021, №6706 від 30.12.2021.

Судом встановлено, що перевезення партій кукурудзи та пшениці підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «Ванрес» поставляло позивачу зернові культури до пунктів розвантаження ТОВ «Тіс-Зерно» (порт Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60), ТОВ «Тіс-Міндобрива» (порт Южний, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60).

Поставка товару до пунктів розвантаження - зернових терміналів ТОВ «Тіс-Зерно» та ТОВ «Тіс-Міндобрива» відбувалася з метою подальшого експорту товару з морського торговельного порту «Південний».

При цьому експедиторами в портах, що приймали товар, були ТОВ «Тіс-Зерно» та ТОВ «Тіс-Міндобрива», про що свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних.

Приймання товару в пунктах розвантаження - зернових терміналах ТОВ «Тіс-Зерно» та ТОВ «Тіс-Міндобрива» - підтверджується даними, які зазначені в товарно-транспортних накладних, де вказано вагу прийнятого товару, зазначено посаду, ПІБ та підпис особи, що приймали товар (вагар), а також міститься штамп приймаючого підприємства.

Таким чином, поставка товару позивачу від ТОВ «Ванрес» підтверджується третіми особами - ТОВ «Тіс-Зерно» та ТОВ «Тіс-Міндобрива».

Щодо взаємовідносин позивача з ПрАТ «Дружба» у частині донарахувань податку на прибуток (стор. 9-16 акта перевірки) та у частині ПДВ (стор. 84-91 акта перевірки), суд зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що позивач придбавав у ПрАТ «Дружба» пшеницю 2, 3, 4 класу урожаю 2021 року, ячмінь урожаю 2021 року відповідно до договорів поставки №ОF-00570 від 02.07.2021, №OF-00801 від 02.11.2021 (з урахуванням додаткових угод до нього та специфікацій).

ПрАТ «Дружба» зобов`язувалося поставити позивачу 5 712,469 т ячменю урожаю 2021 року, пшениці 2, 3, 4 класу урожаю 2021 року.

Поставка товару від ПрАТ «Дружба» здійснювалася на умовах поставки DPU у редакції Інкотермс 2020; пункти поставки: ТОВ «ІЗТ», порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, будинок №20А, 6А; EXW у редакції Інкотермс 2020; пункт поставки: ТОВ «Сервіс Грейн», Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, буд. 3.

На виконання умов зазначеного договору у липні, вересні 2021 року ПрАТ «Дружба» поставило позивачу 5 370,625 т ячменю урожаю 2021 року, пшениці 2, 3, 4 класу урожаю 2021 року.

Зазначене підтверджується документами, що надані у матеріали справи:

договором поставки №ОF-00570 від 02.07.2021 (з урахуванням специфікацій №ОР-26480 від 02.07.2021, №ОР-26517 від 05.07.2021, №ОР-26536 від 06.07.2021, №ОР-26654 від 12.07.2021, №ОР-26660 від 12.07.2021, №ОР-26683 від 13.07.2021, №ОР-26819 від 20.07.2021, №ОР-26851 від 21.07.2021, №ОР-26876 від 22.07.2021, №ОР-26932 від 23.07.2021, №ОР-26957 від 26.07.2021, №ОР-26980 від 27.07.2021, №ОР-27052 від 30.07.2021, №ОР-27673 від 01.09.2021, додаткових угод);

видатковими накладними №95 від 07.07.2021, №96 від 08.07.2021, №98 від 09.07.2021, №100 від 10.07.2021, №101 від 11.07.2021, №108 від 12.07.2021, №118 від 20.07.2021, №121 від 21.07.2021, №122 від 22.07.2021, №154 від 23.07.2021, №155 від 24.07.2021, №156 від 25.07.2021, №161 від 26.07.2021, №162 від 27.07.2021, №164 від 28.07.2021, №109 від 12.07.2021, №110 від 12.07.2021, №112 від 13.07.2021, №117 від 20.07.2021, №120 від 21.07.2021, №123 від 22.07.2021, №157 від 23.07.2021, №158 від 24.07.2021, №159 від 25.07.2021, №160 від 26.07.2021, №163 від 27.07.2021, №169 від 30.07.2021, №187 від 02.09.2021;

рахунками №37 від 07.07.2021, №38 від 08.07.2021, №39 від 09.07.2021, №40 від 10.07.2021, №41 від 11.07.2021, №43 від 12.07.2021, №51 від 20.07.2021, №54 від 21.07.2021, №56 від 22.07.2021, №66 від 23.07.2021, №67 від 24.07.2021, №68 від 25.07.2021, №73 від 26.07.2021, №74 від 27.07.2021, №76 від 28.07.2021, №44 від 12.07.2021, №45 від 12.07.2021, №46 від 13.07.2021, №50 від 20.07.2021, №53 від 21.07.2021, №57 від 22.07.2021, №69 від 23.07.2021, №70 від 24.07.2021, №71 від 25.07.2021, №72 від 26.07.2021, №75 від 27.07.2021, №83 від 30.07.2021, №96 від 02.09.2021;

податковими накладними №10 від 07.07.2021, №11 від 08.07.2021, №12 від 09.07.2021, №13 від 10.07.2021, №14 від 11.07.2021, №15 від 12.07.2021, №49 від 20.07.2021, №10 від 21.07.2021, №27 від 22.07.2021, №53 від 23.07.2021, №55 від 24.07.2021, №57 від 25.07.2021, №60 від 26.07.2021, №61 від 27.07.2021, №65 від 28.07.2021, №16 від 12.07.2021, №17 від 12.07.2021, №18 від 13.07.2021, №50 від 20.07.2021, №48 від 21.07.2021, №26 від 22.07.2021, №54 від 23.07.2021, №56 від 24.07.2021, №58 від 25.07.2021, №59 від 26.07.2021, №63 від 27.07.2021, №66 від 30.07.2021, №2 від 02.09.2021;

складською квитанцією №1678 від 02.09.2021 на підтвердження прийняття ячменю урожаю 2021 року на зберігання зерноскладом ТОВ «Сервіс Грейн»; витягом Реєстру складських документів на зерно про «погашення»; тристороннім актом приймання-передачі №СГ00189 від 02.09.2021; карткою аналізу зерна №191 від 02.09.2021 (для поставки на умовах EXW);

реєстрами вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортними накладними №123653 від 08.07.2021, №123729 від 08.07.2021, №123604 від 08.07.2021, №098635 від 08.07.2021, №123601 від 08.07.2021, №123678 від 08.07.2021, №123651 від 07.07.2021, №123727 від 08.07.2021, №123630 від 09.07.2021, №123635 від 09.07.2021, №081327 від 09.07.2021, №123738 від 09.07.2021, №23737 від 09.07.2021, №123733 від 08.07.2021, №123637 від 09.07.2021, №097248 від 09.07.2021, №123728 від 09.07.2021, №098637 від 08.07.2021, №097245 від 09.07.2021, №097244 від 09.07.2021, №123606 від 09.07.2021, №123609 від 09.07.2021, №123611 від 09.07.2021, №123607 від 09.07.2021, №098641 від 08.07.2021, №098638 від 08.07.2021, №098633 від 08.07.2021, №123631 від 09.07.2021, №081344 від 09.07.2021, №123696 від 10.07.2021, №123745 від 10.07.2021, №123647 від 10.07.2021, №123691 від 10.07.2021, №081341 від 09.07.2021, №123687 від 09.07.2021, №123682 від 09.07.2021, №42 від 09.07.2021, №123681 від 09.07.2021, №097234 від 09.07.2021, №123747 від 09.07.2021, №097227 від 09.07.2021, №123690 від 10.07.2021, №123695 від 10.07.2021, №081334 від 10.07.2021, №081331 від 10.07.2021, №123688 від 09.07.2021, №47 від 10.07.2021, №45 від 09.07.2021, №46 від 09.07.2021, №123640 від 10.07.2021, №123656 від 10.07.2021, №081338 від 10.07.2021, №37 від 09.07.2021, №43 від 09.07.2021, №36 від 09.07.2021, №123638 від 09.07.2021, №38 від 09.07.2021, №31 від 09.07.2021, №44 від 09.07.2021, №123613 від 10.07.2021, №123612 від 10.07.2021, №39 від 09.07.2021, №35 від 09.07.2021, №40 від 09.07.2021, №097231 від 09.07.2021, №123689 від 09.07.2021, №34 від 09.07.2021, №123645 від 10.07.2021, №081337 від 10.07.2021, №32 від 09.07.2021, №123679 від 09.07.2021, №097233 від 09.07.2021, №123742 від 09.07.2021, №123684 від 09.07.2021, №097226 від 10.07.2021, №50 від 10.07.2021, №61 від 10.07.2021, №59 від 10.07.2021, №62 від 10.07.2021, №123624 від 10.07.2021, №123660 від 10.07.2021, №55 від 10.07.2021, №123616 від 10.07.2021, №54 від 10.07.2021, №123701 від 11.07.2021, №081329 від 10.07.2021, №123668 від 11.07.2021, №081330 від 10.07.2021, №123667 від 11.07.2021, №123709, 07.2021, №123702 від 11.07.2021, №63 від 10.07.2021, №123703 від 11.07.2021, №123625 від 10.07.2021, №49 від 10.07.2021, №48 від 10.07.2021, №123663 від 11.07.2021, №123671 від 11.07.2021, №081332 від 10.07.2021, №123670 від 11.07.2021, №56 від 10.07.2021, №123700 від 11.07.2021, №33 від 09.07.2021, №60 від 10.07.2021, №123706 від 10.07.2021, №57 від 10.07.2021, №123659 від 10.07.2021, №123658 від 10.07.2021, №123661 від 11.07.2021, №123621 від 10.07.2021, №123622 від 10.07.2021, №145517 від 12.07.2021, №145520 від 12.07.2021, №145744 від 19.07.2021, №145739 від 20.07.2021, №145740 від 20.07.2021, №145736 від 21.07.2021, №145732 від 20.07.2021, №145734 від 20.07.2021, №145733 від 20.07.2021, №145577 від 20.07.2021, №145729 від 20.07.2021, №145731 від 20.07.2021, №145579 від 21.07.2021, №145584 від 21.07.2021, №145585 від 21.07.2021, №145737 від 20.07.2021, №145735 від 21.07.2021, №145609 від 21.07.2021, №145602 від 23.07.2021, №145580 від 22.07.2021, №145610 від 23.07.2021, №145614 від 22.07.2021, №145615 від 22.07.2021, №145572 від 24.07.2021, №145573 від 24.07.2021, №145569 від 24.07.2021, №145605 від 23.07.2021, №145565 від 25.07.2021, №145606 від 23.07.2021, №145552 від 24.07.2021, №145554 від 24.07.2021, №203 від 24.07.2021, №145558 від 24.07.2021, №145563 від 25.07.2021, №145557 від 24.07.2021, №145619 від 25.07.2021, №145675 від 24.07.2021, №145561 від 25.07.2021, №145555 від 24.07.2021, №145668 від 25.07.2021, №145670 від 25.07.2021, №145658 від 26.07.2021, №09882 від 26.07.2021, №098831 від 26.07.2021, №098828 від 26.07.2021, №145661 від 25.07.2021, №098832 від 26.07.2021, №145665 від 25.07.2021, №098826 від 25.07.2021, №098838 від 26.07.2021, №098844 від 27.07.2021, №145667 від 27.07.2021, №098847 від 27.07.2021, №098850 від 28.07.2021, №098845 від 27.07.2021, №098848 від 28.07.2021, №123617 від 11.07.2021, №145509 від 11.07.2021, №145515 від 12.07.2021, №123646 від 11.07.2021, №145512 від 11.07.2021, №123705 від 11.07.2021, №123712 від 11.07.2021, №115 від 12.07.2021, №145742 від 20.07.2021, №145749 від 20.07.2021, №145525 від 19.07.2021, №145747 від 20.07.2021, №145743 від 20.07.2021, №145600 від 20.07.2021, №145589 від 20.07.2021, №145581 від 22.07.2021, №145625 від 21.07.2021, №145618 від 22.07.2021, №145574 від 24.07.2021, №145568 від 24.07.2021, №145575 від 24.07.2021, №145551 від 24.07.2021, №145672 від 24.07.2021, №145664 від 25.07.2021, №145654 від 25.07.2021, №098836 від 26.07.2021, №098841 від 26.07.2021, №098846 від 29.07.2021, №096379 від 30.07.2021, №098843 від 29.07.2021.

Податкові накладні щодо поставки позивачу пшениці та ячменю зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Оплата за поставлений контрагентом товар на загальну суму 35 792 873,79 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №6712 від 12.07.2021, №7053 від 15.07.2021, №7054 від 15.07.2021, №8219 від 29.07.2021, №8220 від 29.07.2021, №8221 від 29.07.2021, №7055 від 15.07.2021, №8222 від 29.07.2021, №8223 від 29.07.2021, №7385 від 20.07.2021, №7750 від 23.07.2021, №131 від 26.07.2021, №8126 від 9.07.2021, №8479 від 02.08.2021, №55 від 16.08.2021, №7596 від 22.07.2021, №8484 від 02.08.2021, №7386 від 20.07.2021, №8483 від 02.08.2021, №9645 від 13.08.2021, №7732 від 23.07.2021, №9622 від 13.08.2021, №132 від 26.07.2021, №9621 від 13.08.2021, №133 від 26.07.2021, №9712 від 16.08.2021, №8125 від 29.07.2021, №9713 від 16.08.2021, №8128 від 29.07.2021, №9620 від 13.08.2021, №9619 від 13.08.2021, №8480 від 02.08.2021 р, №9655 від 13.08.2021, №8739 від 04.08.2021, №11735 від 08.09.2021, №12626 від 17.09.2021.

Відповідно до договору поставки №OF-00801 від 02.11.2021 та специфікації №ОР-30049 від 18.02.2022 до нього, ПрАТ «Дружба» зобов`язувалося поставити позивачу 30 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року.

Поставка товару від ПрАТ «Дружба» здійснювалася на умовах поставки DPU («Поставка в місці з розвантаженням») у редакції Інкотермс 2020; пункт поставки: ТОВ «ІЗТ», порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, буд. №1.

На виконання умов зазначеного договору у лютому 2022 року ПрАТ «Дружба» поставило позивачу 29,50 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року на загальну суму 278 774,88 грн, в т.ч. ПДВ 34 235,51 грн.

Зазначене підтверджується документами, що надані у матеріали справи:

договором поставки №OF-00801 від 02.11.2021 (з урахуванням специфікації №ОР-30049 від 18.02.2022);

видатковою накладною №16 від 18.02.2022;

рахунком №17 від 18.02.2022;

податковою накладною №7 від 18.02.2022;

реєстром прийнятого автотранспорту в пункті поставки ТОВ «ІЗТ» №1 від 05.06.2025;

реєстром вантажу на відповідні обсяги поставок;

товарно-транспортною накладною №896588 від 18.02.2022.

Податкова накладна щодо поставки позивачу пшениці зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією про реєстрацію в ЄРПН.

Оплата за поставлений контрагентом товар на суму 278 774,88 грн (у т.ч. ПДВ) підтверджується платіжними дорученнями №10140 від 23.02.2022, №9926 від 22.02.2022.

Судом встановлено, що перевезення партій пшениці підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ПрАТ «Дружба» поставляло позивачу пшеницю до пункту розвантаження ТОВ «ІЗТ» (порт Чорноморськ, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Шмідта, 1).

Поставка товару до пункту розвантаження - зернового терміналу ТОВ «ІЗТ» відбувалася з метою подальшого експорту товару з морського торговельного порту «Чорноморськ».

При цьому експедитором у порту, що приймав товар, було ТОВ «ІЗТ», про що свідчать відповідні відмітки в товарно-транспортних накладних.

Приймання товару в пункті розвантаження - ТОВ «ІЗТ» - підтверджується даними, які зазначені в товарно-транспортних накладних, де вказано вагу прийнятого товару, зазначено посаду, ПІБ та підпис особи, що приймала товар (вагар), а також міститься штамп приймаючого підприємства.

Таким чином, поставка товару позивачу від ПрАТ «Дружба» підтверджується третьою особою - ТОВ «ІЗТ».

Наданими в матеріали справи документами підтверджується, що контрагент ПрАТ «Дружба» постачав позивачу ячмінь на умовах поставки «EXW» до пункту поставки ТОВ «Сервіс Грейн» (Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, буд. 3).

Відповідно до Правил Інкотермс 2020 термін «EXW» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на складі, заводі і т. ін.), без завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Тобто, виходячи із таких умов поставки, позивач отримував товар від контрагента саме на зерновому складі.

Відповідно до п. 9 специфікації №ОР-27673 від 01.09.2021 поставка партії товару підтверджується: складською квитанцією №1678 від 02.09.2021, актом приймання-передачі №СГ00189 від 02.09.2021, карткою аналізу зерна №191 від 02.09.2021.

Складська квитанція, картка аналізу зерна, витяг з Реєстру складських документів на зерно свідчать про те, що позивач в конкретно визначений час на конкретному зерновому складі зберігав зерно, відповідно до договору складського зберігання, а також про те, що таке зерно було переоформлено на позивача від контрагента, а статус складської квитанції «погашено» підтверджує, що зерно, яке належало поклажодавцю (позивачу), було йому видане, тобто це свідчить про рух такого зерна від ПрАТ «Дружба» до позивача та про подальший рух такого товару після вибуття із зернового складу.

Як встановлено судом, зберігання ячменю, придбаного позивачем у ПрАТ «Дружба» на умовах поставки EXW, відбувалося на зерновому складі ТОВ «Сервіс Грейн» (Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, буд. 3).

Зерновий склад ТОВ «Сервіс Грейн» прийняв на зберігання ячмінь від позивача на підставі договору складського зберігання №21-075 від 12.07.2021, що підтверджується актом надання послуг №489 від 22.09.2021, рахунком №491 від 22.09.2021, розрахунком плати за зберігання.

Ячмінь, придбаний у контрагента ПрАТ «Дружба» на умовах поставки EXW, був перевезений позивачем із зернового складу ТОВ «Сервіс Грейн» для подальшого експорту до залізничної станції Ксенієво (експ.).

З цією метою позивачем використані послуги експедитора ТОВ «Агрорейлс», що підтверджується договором про транспортно-експедиторське обслуговування, укладеним з ТОВ «Агрорейлс», №ТЕП-02/21 від 11.08.2021; актом здачі-прийняття робіт №6 від 23.09.2021; залізничною накладною (з відомістю вагонів) №42049858 від 22.09.2021.

Реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Прогрес.» та ПрАТ «Дружба» підтверджується документально, зокрема витягами з Реєстру складських документів на зерно.

Відповідно до Правил Інкотермс 2020 термін «EXW» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на складі, заводі і т. ін.), без завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Тобто, виходячи із таких умов поставки, позивач отримував товар від контрагента саме на зерновому складі.

Також на зерновому складі відбувався перехід права власності на товар: відповідно до умов договорів поставки та специфікацій (п. 9), поставка партії товару підтверджується такими документами: «а) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво), зареєстрованим у ДП «Держреєстри України» у день його видачі; б) актом приймання-передачі партії товару (частини партії), підписаним Сторонами і Зерновим складом».

Порядок обігу складських документів на зерно визначається Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 №198. Відповідно до зазначеного положення:

« 3.1. Складська квитанція є документом, який після набрання чинності цим положенням замінює прибуткову квитанцію (форма ПК-13) і який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках.

3.2. Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання.

3.3. Оригінал першого примірника складської квитанції вручається поклажодавцю. Оригінал другого примірника складської квитанції зберігається зерновим складом.

3.4. При витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом. На повернутій складській квитанції та на її другому примірнику, який зберігався на зерновому складі, проставляються відмітки "Погашено", про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно».

Тож у випадку зберігання зерна на сертифікованому зерновому складі (елеваторі), такий склад зобов`язаний оформити складську квитанцію. Екземпляр складської квитанції оформляється й на власника такого зерна. Тобто, має місце цивільний договір зберігання, а складська квитанція посвідчує факт зберігання конкретно визначеного майна.

Водночас, відповідно до ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна» (Закон про зерно) після припинення відносин зберігання та видачі зерна його власнику, зерновий склад на складській квитанції проставляє відмітку «погашено». Власник здає екземпляр оригіналу складської квитанції зерновому складу, оскільки повторний її обіг заборонено положенням тієї ж ст. 46 Закону про зерно. Саме після повернення оригіналу складської квитанції на зерновий склад (елеватор), останній ставить на ній відмітку «погашено».

Інформація щодо погашених складських квитанцій міститься в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, який є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах через електронну мережу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1569 «Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», якою затверджено «Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання», забезпечення ведення основного реєстру здійснює його держатель - Мінагрополітики.

Адміністратором основного реєстру є державне підприємство «Держреєстри України», що належить до сфери управління Мінагрополітики.

Відповідно до Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, реєстратор (зерновий склад) зобов`язаний передавати до основного реєстру інформацію, внесену до реєстру зернового складу, в тому числі і про «погашення» складських документів на зерно.

Відповідно до п. 14 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання:

« 14. Користування основним реєстром та реєстром зернового складу здійснюється шляхом видачі витягів на бланках та/або надання можливості для доступу до певної частини електронної бази даних відповідного реєстру. Підключення до цієї бази даних здійснюється адміністратором основного реєстру на підставі договору з користувачем».

Складські квитанції, які наявні в матеріалах справи та які підтверджують поставку товару позивачу від ТОВ «Прогрес.» та ПрАТ «Дружба», є «погашеними», про що свідчать відповідні витяги з Реєстру складських документів на зерно, надані в матеріали справи.

Відповідно до ст. 46 Закону про зерно після припинення відносин зберігання та видачі зерна власнику, зерновий склад на складській квитанції проставляє відмітку «погашено», тобто така партія зерна вибула із зернового складу, що свідчить про подальший рух партії товару.

Окрім того, на самих складських квитанціях наявна інформація про факт переоформлення товару від контрагента на позивача.

Зерновим складом проводилися дослідження якісних характеристик зерна, про що свідчать надані картки аналізу зерна, підписані працівником зернового складу та засвідчені печаткою підприємства.

Також між контрагентами, зерновими складами та позивачем оформлялися тристоронні акти приймання-передачі зерна, відповідно до яких позивач приймав від контрагентів партії зернових, а зерновий склад приймав їх від позивача на зберігання.

Таким чином, складські квитанції, картки аналізу зерна, тристоронні акти приймання-передачі, витяги з Реєстру складських документів на зерно свідчать про те, що позивач в конкретно визначений час на конкретному зерновому складі зберігав зерно, відповідно до договорів складського зберігання, а також про те, що таке зерно було переоформлено на позивача від контрагента.

А статус складської квитанції «погашено» підтверджує, що зерно, яке належало поклажодавцю (позивачу), було йому видане, тобто це свідчить про рух такого зерна від ТОВ «Прогрес.» та ПрАТ «Дружба» до позивача та про подальший рух такого товару після вибуття із зернового складу.

Подальший рух соняшника, кукурудзи, пшениці, ячменю, ріпаку, придбаних у контрагентів TOB «Прогрес.», ПСП «Іскра», ПрАТ «Дружба», TOB «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», TOB «Пауер Корн Трейд» підтверджується наступними документами.

Як встановлено із наданих у матеріали справи документів, соняшник, придбаний позивачем у ТОВ «Патока ЛТД» поставлявся для подальшої переробки на ПрАТ «Вайтерра Колос» (Харківська обл., Дергачівський р-н, Пересічне, вул. Центральна, 1).

На підтвердження того факту, що ПрАТ «Вайтерра Колос» було перероблено на олію саме той соняшник, що постачався позивачу від ТОВ «Патока ЛТД», надано акт приймання-передавання сировини по якості і кількості №11/21/С від 30.11.2021. Такий документ містить перелік ТТН, якими на переробне підприємство постачався соняшник, та серед таких ТТН наявні саме ті ТТН, якими постачався товар від ТОВ «Патока ЛТД».

На підтвердження переробки соняшнику на олію позивачем надано до суду: договір на переробку насіння соняшнику на давальницьких умовах, укладений позивачем та ПрАТ «Вайтерра Колос» №199К від 20.08.2021; узагальнений зведений акт здачі-приймання виконаних послуг №3 від 30.11.2021; акт приймання-передавання сировини по якості і кількості №11/21/С від 30.11.2021.

Надалі олія, виготовлена на ПрАТ «Вайтерра Колос», перевозилася на замовлення позивача до Миколаївського морського торговельного порту. На підтвердження цього до матеріалів справи позивач надав: договір транспортного експедирування вантажів із використанням власних вантажних цистерн, укладений позивачем та ТОВ «Амадеус Марин» №ОПЕР-01М від 01.06.2021; додаток до договору №39 від 05.11.2021; акти здачі-прийняття робіт №509 від 16.11.2021, №512 від 22.11.2021, №551 від 26.11.2021 (з додатками); залізничні накладні №44251817 від 13.11.2021, №44309003 від 18.11.2021, №44379204 від 24.11.2021, №44398782 від 26.11.2021, №44458156 від 01.12.2021.

Експорт олії, яка була вироблена із закупленого позивачем у контрагента ТОВ «Патока ЛТД» соняшнику, відбувався з Миколаївського морського торговельного порту, на підтвердження чого позивач надав:

контракти №РР572295 від 19.10.2021, №РР572297 від 25.10.2021, №РР572267 від 25.05.2021;

вантажно-митні декларації №UA504120/2021/104680 від 24.12.2021, №UA504120/2021/104682 від 24.12.2021, №UA504120/2021/104180 від 10.12.2021;

повідомлення про фактичне вивезення №UA504120/2021/104680 від 28.12.2021, №UA504120/2021/104682 від 28.12.2021, №UA504120/2021/103415 від 09.12.2021;

коносаменти B/L №1-CHR від 31.07.2024, B/L №2-CHR від 31.07.2024;

доручення на відвантаження №№2511-2 від 25.07.2024, 2511-3 від 25.07.2024, 2511-5 від 25.07.2024, 2511-4 від 25.07.2024;

коносаменти (внутрішні) №1 від 23.11.2021, №1 від 24.11.2021, №1 від 22.11.2021, №1 від 22.11.2021;

розписку капітана №1-CHR від 31.12.2021;

коносамент B/L №1 від 09.12.2021;

радіологічні сертифікати №190-1427 від 28.12.2021, №190-1265 від 09.12.2021;

сертифікати походження №0886034 від 28.12.2021, №0898156 від 09.12.2021;

повідомлення про готовність MS 17-23 Rev.00-31/03/19, MS 17-23 Rev.00-31/03/19, MS17-29 Rev.00-31/03/19.

Експедиторські послуги та послуги з оформлення вантажно-митних декларацій під час експорту олії здійснювали на замовлення позивача ТОВ «Евері», ТОВ «Юнікорн Мерітайм». На підтвердження надання таких послуг позивач надав: договір про надання послуг, укладений з ТОВ «Евері», №FT-05/2021-2022/sfo від 30.08.2021; акт надання послуг №328 від 03.12.2021; рахунок №185 від 03.12.2021; договір на виконання послуг з декларування та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, укладений з ТОВ «Юнікорн Мерітайм», №03/09/2021 від 03.09.2021; акти надання послуг №1206 від 24.12.2021, №1122 від 24.12.2021; рахунки №1182 від 24.12.2021, №1094 від 24.12.2021.

Поставка пшениці, ячменю від ПрАТ «Дружба», ТОВ «Пауер Корн Трейд», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.» відбувалася на зерновий термінал ТОВ «ІЗТ» (м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна 20а).

На підтвердження приймання товару від контрагентів зерновим терміналом ТОВ «ІЗТ» позивач надав до матеріалів справи:

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ПрАТ «Дружба» №1 від 05.06.2025;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ТОВ «Пауер Корн Трейд» №2 від 05.06.2025;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ТОВ «Прогрес» №3 від 05.06.2025;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ТОВ «Прогрес» №15/07 від 15.07.2022;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ПСП «Іскра» №4 від 05.06.2025;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника №5 від 05.06.2025, №6 від 05.06.2025 (щодо поставки від ПрАТ «Дружба», ТОВ «Прогрес.»).

Такі реєстри містять відомості про назву вантажовідправника (контрагента), дату розвантаження товару, номер транспортного засобу, номер ТТН, номенклатуру товару, вагу залікову, прийняту портом, а також підписані посадовою особою ТОВ «ІЗТ», на них проставлена печатка ТОВ «ІЗТ».

Також на підтвердження приймання товару від контрагентів зерновим терміналом ТОВ «ІЗТ» позивачем надано:

складські квитанції №46766 від 08.07.2021, №46771 від 09.07.2021, №46779 від 12.07.2021, №46791 від 12.07.2021, №46806 від 12.07.2021, №46807 від 12.07.2021, №46824 від 13.07.2021, №46844 від 14.07.2021, №48353 від 27.09.2021, №47746 від 02.08.2021, №47381 від 03.08.2021, №47408 від 04.08.2021, №47440 від 05.08.2021, №47441 від 05.08.2021, №47660 від 16.08.2021, №48354 від 27.09.2021, №48378 від 27.09.2021, №48488 від 04.10.2021, №48542 від 05.10.2021, №48561 від 06.10.2021, №46394 від 08.04.2021, №46395 від 08.04.2021, №46402 від 09.04.2021, №46403 від 09.04.2021, №46411 від 12.04.2021, №46412 від 12.04.2021, №46419 від 12.04.2021, №46420 від 12.04.2021, №46421 від 12.04.2021, №46422 від 12.04.2021, №46429 від 12.04.2021, №46430 від 12.04.2021, №46440 від 14.04.2021,№46441 від 14.04.2021, №46453 від 14.04.2021, №46462 від 15.04.2021, №46470 від 16.04.2021, №46566 від 28.04.2021, №46568 від 29.04.2021, №46575 від 30.04.2021, №46577 від 05.05.2021, №46579 від 05.05.2021, №46663 від 02.06.2021, №46669 від 03.06.2021, №46677 від 04.06.2021, №46686 від 07.06.2021, №46694 від 07.06.2021, №46703 від 07.06.2021, №46718 від 30.06.2021, №48810 від 09.11.2021, №48984 від 17.11.2021, №49012 від 18.11.2021, №49063 від 22.11.2021, №49080 від 22.11.2021, №49088 від 22.11.2021, №49089 від 22.11.2021, №49110 від 22.11.2021, №49134 від 23.11.2021, №49135 від 23.11.2021, №49153 від 24.11.2021, №49154 від 24.11.2021, №49182 від 25.11.2021, №49183 від 25.11.2021, №49202 від 26.11.2021, №49203 від 26.11.2021, №49227 від 29.11.2021, №49247 від 29.11.2021, №49270 від 29.11.2021, №49832 від 10.01.2022, №49870 від 10.01.2022, №49899 від 12.01.2022, №49937 від 14.01.2022, №50047 від 19.01.2022, №50204 від 27.01.2022, №50536 від 21.02.2022, №46823 від 13.07.2021, №47002 від 21.07.2021, №47024 від 22.07.2021, №47025 від 22.07.2021, №47026 від 22.07.2021, №47068 від 23.07.2021, №47069 від 23.07.2021, №47070 від 23.07.2021, №47091 від 26.07.2021, №47092 від 26.07.2021, №47093 від 26.07.2021, №47126 від 26.07.2021, №47127 від 26.07.2021, №47128 від 26.07.2021, №47152 від 26.07.2021, №47153 від 26.07.2021, №47154 від 26.07.2021, №47175 від 27.07.2021, №47176 від 27.07.2021, №47177 від 27.07.2021, №47214 від 28.07.2021, №47215 від 28.07.2021, №47237 від 29.07.2021, №47238 від 29.07.2021;

реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням якості кожної окремої партії (ф. №ЗХС-4);

реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (ф. №ЗХС-3);

картки аналізу зерна, протоколи лабораторних випробувань с/г сировини та ін.

Судом встановлено, що реєстри за ф. ЗХС-4 містять перелік ТТН, якими завозився товар на ТОВ «ІЗТ» в квоту позивача від контрагентів.

Поставка кукурудзи, пшениці, ріпаку від ТОВ «Ванрес», ТОВ «Пауер Корн Трейд», ТОВ «Прогрес.» відбувалася на зерновий термінал ТОВ «Тіс-Зерно» (Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60).

На підтвердження приймання товару від контрагентів зерновим терміналом ТОВ «Тіс-Зерно» позивач надав до матеріалів справи:

реєстр прийнятого транспорту від постачальників ТОВ «Ванрес», ТОВ «Прогрес» №13 07/02 від 13.07.2022;

реєстр прийнятого транспорту від постачальника ТОВ «Пауер Корн Трейд» №15 11/02 від 15.11.2022.

Судом встановлено, що такі реєстри містять відомості про назву відправника (контрагента), дату вивантаження товару, номер транспортного засобу, номер ТТН, номенклатуру товару, вагу вивантажену, а також підписані посадовою особою ТОВ «Тіс-Зерно», на них проставлена печатка ТОВ «Тіс-Зерно». Для прикладу в реєстрі №13 07/02 від 13.07.2022 наявні реквізити ТТН, якими товар постачався позивачу від ТОВ «Ванрес» №0011 від 05.11.2021, №422037 від 06.11.2021, №422038 від 06.11.2021, №422039 від 06.11.2021, №422032 від 06.11.2021.

Поставка кукурудзи від ТОВ «Ванрес» відбувалася на зерновий термінал ТОВ «Тіс-Міндобрива» (Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60).

На підтвердження приймання товару від контрагентів зерновим терміналом ТОВ «Тіс-Міндобрива» позивач надав до матеріалів справи: складську квитанцію №9668 від 24.11.2021; реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості кожної окремої партії (ф. №ЗХС-4) від 19.11.2021, який містить реквізити ТТН №0044 від 19.11.2021, №0042 від 19.11.2021, якими завозився товар на ТОВ «Тіс-Міндобрива» в квоту позивача від ТОВ «Ванрес».

Таким чином, поставка позивачу зернових від контрагентів підтверджується третіми особами - ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Тіс-Зерно», ТОВ «Тіс-Міндобрива».

Експорт пшениці, яка була придбана позивачем у ПрАТ «Дружба», ТОВ «Ванрес» відбувався з Морського торговельного порту «Чорноморськ» та Морського торговельного порту «Південний», на підтвердження чого позивач надав у матеріали справи:

контракти №P400801 від 08.07.2021, №P400800 від 06.07.2021, №P400806 від 20.07.2021, №P400802 від 12.07.2021, №P400802 від 12.07.2021, №P400809 від 27.07.2021, №P400810 від 27.07.2021, №P400809 від 27.07.2021, №P400806 від 20.07.2021, №P400806 від 20.07.2021, №P400913 від 19.08.2021, №P400885 від 22.12.2021, №P400887 від 04.01.2022, №P400889 від 10.01.2022;

вантажно-митні декларації №№UA500090/2021/200777 від 29.07.2021, UA500090/2021/20781 від 29.07.2021, UA500090/2021/200782 від 29.07.2021, UA500090/2021/200776 від 29.07.2021, UA500090/2021/201109 від 05.08.2021, UA500090/2021/201110 від 05.08.2021, UA500090/2021/201114 від 05.08.2021, UA500090/2021/201070 від 04.08.2021, UA500090/2021/200706 від 28.07.2021, UA500090/2021/201212 від 07.08.2021, UA500090/2022/009571 від 31.08.2022, UA500130/2022/001320 від 14.01.2022, UA500130/2022/001322 від 14.01.2022, UA500130/2022/003350 від 31.01.2022, UA500130/2022/003351 від 31.01.2022;

повідомлення про фактичне вивезення №№UA500090/2021/200572 від 26.07.2021, UA500090/2021/200571 від 26.07.2021, UA500090/2021/200450 від 26.07.2021, UA500090/2021/200319 від 26.07.2021, UA500090/2021/200319 від 02.08.2021, UA500090/2021/200748 від 02.08.2021, UA500090/2021/200848 від 02.08.2021, UA500090/2021/200748 від 31.07.2021, UA500090/2021/200450 від 24.07.2021, UA500090/2021/200450 від 04.08.2021, UA500090/2022/8649 від 26.08.2022, UA500130/2021/220130 від 10.01.2022, UA500130/2022/000409 від 10.01.2022, UA500130/2022/002017 від 22.01.2022, UA500130/2022/001594 від 22.01.2022;

доручення на відвантаження експортних вантажів №1032-12 від 23.07.2021, №1032-13 від 23.07.2021, №1032-14 від 23.07.2021, №1032-15 від 23.07.2021, №1032-16 від 23.07.2021, №1032-17 від 24.07.2021, №1032-41 від 25.07.2021, №1032-42 від 25.07.2021, №1032-43 від 25.07.2021, №1035-8 від 31.07.2021, №1035-9 від 31.07.2021, №1035-4 від 31.07.2021, №1035-5 від 31.07.2021, №1035-7 від 31.07.2021, №1034-16 від 29.07.2021, №1034-17 від 29.07.2021, №1036-20 від 03.08.2021, №1093-1 від 20.08.2022, №1093-3 від 20.08.2022, №1093-29 від 23.08.2022, №1093-42 від 24.08.2022;

коносаменти B/L №2 від 26.07.2021, B/L №1 від 02.08.2021, B/L №2 від 02.08.2021, B/L №3 від 02.08.2021, B/L №10 від 31.07.2021, B/L №1 від 24.07.2021, B/L №2 від 24.07.2021, B/L №1 від 04.08.2021, B/L №2 від 04.08.2021, B/L №3 від 04.08.2021, B/L №1 від 25.08.2022, B/L №2 від 25.08.2022, B/L №3 від 25.08.2022, B/L №4 від 25.08.2022, B/L №5 від 25.08.2022, B/L №6 від 25.08.2022, B/L №7 від 25.08.2022, B/L №8 від 25.08.2022, B/L №1 від 07.01.2022, B/L №2 від 07.01.2022, B/L №8 від 22.01.2022, B/L №9 від 22.01.2022;

фітосанітарні сертифікати, сертифікати походження, сертифікати якості, свідоцтва про відсутність радіоактивного забруднення, сертифікати про відсутність ГМО та інші супровідні документи, які оформлялися з метою експорту зернових.

Також судом встановлено, що в дорученнях на відвантаження пшениці на судна MED ISLAND, AMIS DOLPHIN, GORGOYPIKOOS, HEMUS, INCE EVRENYE, SEAEAGLE, DALIAN STAR D, ANASSA містяться реєстри транспортних засобів, якими постачався товар для подальшого експорту. В таких реєстрах вказано номери ТТН, номери автомашин, дата прибуття, вага зернових та ін.

Також у дорученнях на відвантаження вказано реквізити інших експортних документів (як-от контракту, ВМД), зазначені відправник, одержувач, назва судна, умови та порт поставки, порт вивантаження та ін.

Серед інших транспортних засобів у дорученнях також наявні номери транспортних засобів, якими товар постачався позивачу від контрагента ПрАТ «Дружба» та надалі був експортований.

Експедиторські послуги та послуги з оформлення вантажно-митних декларацій під час експорту пшениці у Морському торговельному порту «Чорноморськ» та Морському торговельному порту «Південний» здійснювали на замовлення позивача ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Морське Агентство Альтаїр», ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД».

На підтвердження надання таких послуг позивач надав договори на надання послуг з перевалки, накопичення та зберігання вантажів зернових, зернобобових і олійних культур, укладені з ТОВ «ІЗТ», №TRS-01/20 від 01.07.2020, №TRS-01/21 від 01.07.2021; акти надання послуг №203 від 26.07.2021, №231 від 02.08.2021, №224 від 31.07.2021, №198 від 24.07.2021, №241 від 04.08.2021; договори на надання митно-брокерських послуг, укладені з ТОВ «Морське Агентство Альтаїр», №001/21 від 03.07.2020, №001/22 від 14.07.2021; акти надання послуг №ОУ-000425 від 29.07.2021, №ОУ-000477 від 05.08.2021, №ОУ-000499 від 06.08.2021, №ОУ-000442 від 31.07.2021, №ОУ-000506 від 09.08.2021, №ОУ-000522 від 16.08.2021; договір на брокерські митні послуги, укладений з ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД», №РБ/064-21 від 01.07.2021; акти надання послуг №1896 від 31.12.2021, №63 від 31.01.2022.

Експорт кукурудзи, яка була придбана позивачем у ТОВ «Ванрес», ТОВ «Пауер Корн Трейд», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.» відбувався з Морського торговельного порту «Чорноморськ» та Морського торговельного порту «Південний», на підтвердження чого позивач надав у матеріали справи:

контракти №№P430737 від 30.03.2021, P430739 від 02.04.2021, P430745 від 14.04.2021, P430757 від 27.04.2021, P430758 від 29.04.2021, P430758 від 29.04.2021, P430764 від 03.06.2021, P430769 від 17.06.2021, P430766 від 08.06.2021, P430791 від 08.11.2021, P430791 від 08.11.2021, P430800 від 22.11.2021, P430801 від 23.11.2021, P430798 від 19.11.2021, P430800 від 22.11.2021, P430798 від 19.11.2021, P430801 від 23.11.2021, P430814 від 01.12.2021, P430814 від 01.12.2021, P430848 від 14.01.2022, P430851 від 19.01.2022, P430854 від 21.01.2022, P430795 від 11.11.2021, P430803 від 26.11.2021, P430804 від 29.11.2021, P430804 від 29.11.2021, P430829 від 17.12.2021, Р430821 від 07.12.2021, P430829 від 17.12.2021, P430840 від 30.12.2021, P430856 від 27.01.2022, P430867 від 02.02.2022;

вантажно-митні декларації №№UA500090/2021/002804 від 14.04.2021, UA500090/2021/002805 від 14.04.2021, UA500090/2021/003185 від 29.04.2021, UA500090/2021/003384 від 07.05.2021, UA500090/2021/003385 від 07.05.2021, UA500090/2021/004284 від 15.06.2021, UA500090/2021/004282 від 15.06.2021, UA500090/2021/004550 від 29.06.2021, UA500090/2021/004559 від 29.06.2021, UA500090/2021/206868 від 30.11.2021, UA500090/2021/206891 від 30.11.2021, UA500090/2021/206786 від 27.11.2021, UA500090/2021/207184 від 04.12.2021, UA500090/2021/207187 від 04.12.2021, UA500090/2021/207180 від 04.12.2021, UA500090/2021/207321 від 08.12.2021, UA500090/2021/207317 від 08.12.2021, UA500090/2021/207323 від 08.12.2021, UA500090/2021/207324 від 08.12.2021, UA500090/2021/208504 від 31.12.2021, UA500090/2022/001244 від 31.01.2022, UA500090/2022/001245 від 31.01.2022, UA500090/2022/001836 від 14.02.2022, UA500130/2021/216085 від 19.11.2021, UA500130/2021/218381 від 09.12.2021, UA500130/2021/218383 від 09.12.2021, UA500130/2021/218403 від 09.12.2021, UA500130/2021/221079 від 31.12.2021, UA500130/2021/221073 від 31.12.2021, UA500130/2021/221082 від 31.12.2021, UA500130/2022/001975 від 20.01.2022, UA500130/2022/001971 від 20.01.2022, UA500130/2022/004184 від 07.02.2022, UA500130/2022/004633 від 10.02.2022;

повідомлення про фактичне вивезення №№UA500090/2021/2483 від 09.04.2021, UA500090/2021/2541 від 09.04.2021, UA500090/2021/2880 від 26.04.2021, UA500090/2021/3159 від 04.05.2021, UA500090/2021/3274 від 04.05.2021, UA500090/2021/3274 від 11.06.2021, UA500090/2021/4113 від 11.06.2021, UA500090/2021/4392 від 25.06.2021, UA500090/2021/4164 від 25.06.2021, UA500090/2021/206154 від 24.11.2021, UA500090/2021/206154 від 20.11.2021, UA500090/2021/206612 від 27.11.2021, UA500090/2021/206643 від 27.11.2021, UA500090/2021/206578 від 27.11.2021, UA500090/2021/206612 від 02.12.2021, UA500090/2021/206578 від 02.12.2021, UA500090/2021/206643 від 02.12.2021, UA500090/2021/207013 від 02.12.2021, UA500090/2021/207013 від 29.12.2021, UA500090/2022/696 від 28.01.2022, UA500090/2022/886 від 28.01.2022, UA500090/2022/1003 від 08.02.2022, UA500130/2021/215284 від 14.11.2021, UA500130/2021/217175 від 03.12.2021, UA500130/2021/217175 від 03.12.2021, UA500130/2021/217401 від 03.12.2021, UA500130/2021/217401 від 29.12.2021, UA500130/2021/219743 від 29.12.2021, UA500130/2021/219312 від 29.12.2021, UA500130/2021/219743 від 13.01.2022, UA500130/2022/000356 від 13.01.2022, UA500130/2022/003143 від 01.02.2022, UA500130/2022/003742 від 05.02.2022;

доручення на відвантаження експортних вантажів №1020-6 від 02.04.2021, №1020-30 від 08.04.2021, №1020-45 від 09.04.2021, №1020-46 від 09.04.2021, №1022-1 від 18.04.2021, №1024-5 від 29.04.2021, №1024-6 від 30.04.2021, №1024-7 від 30.04.2021, №1026-5 від 04.06.2021, №1026-8 від 09.06.2021, №1028-5 від 17.06.2021, №1028-7 від 19.06.2021, №1067-3 від 20.11.2021, №1066-4 від 16.11.2021, №1066-12 від 18.11.2021, №1066-2 від 16.11.2021, №1066-3 від 16.11.2021, №1068-1 від 23.11.2021, №1068-3 від 23.11.2021, №1068-10 від 24.11.2021, №1068-11 від 24.11.2021, №1068-12 від 24.11.2021, №1068-13 від 24.11.2021, №1068-14 від 24.11.2021, №1068-23 від 25.11.2021, №1068-24 від 25.11.2021, №1071-7 від 28.11.2021, №1071-1 від 27.11.2021, №1071-27 від 01.12.2021, №1071-25 від 01.12.2021, №1071-24 від 01.12.2021, №1076-2 від 17.12.2021, №1085-2 від 20.01.2022, №1085-16 від 23.01.2022, №1086-3 від 03.02.2022, №2470 від 13.11.2021, №2701 від 20.11.2021, №2741 від 01.12.2021, №2742 від 01.12.2021, №2706 від 30.11.2021, №2702 від 30.11.2021, №2708 від 30.11.2021, №2734 від 01.12.2021, №2780 від 02.12.2021, №2781 від 02.12.2021;

коносаменти B/L №1 від 09.04.2021, B/L №5 від 26.04.2021, B/L №1 від 03.05.2021, B/L №1 від 11.06.2021, B/L №1 від 25.06.2021, B/L №2 від 25.06.2021, B/L №1 від 23.11.2021, B/L №21 від 23.11.2021, B/L №1 від 20.11.2021, B/L №2 від 20.11.2021, B/L №3 від 25.11.2021, B/L №1 від 02.12.2021, B/L №1 від 29.12.2021, B/L №1 від 27.01.2022, B/L №8 від 27.01.2022, B/L №1 від 08.02.2022, B/L №10 від 14.11.2021, B/L №1 від 03.12.2021, B/L №2 від 03.12.2021, B/L №3 від 03.12.2021, B/L №3 від 28.12.2021, B/L №4 від 28.12.2021, B/L №5 від 28.12.2021, B/L №6 від 28.12.2021, B/L №1 від 12.01.2022, B/L №1 від 12.01.2022, B/L №15 від 04.02.2022;

фітосанітарні сертифікати, сертифікати походження, сертифікати якості, свідоцтва про відсутність радіоактивного забруднення, сертифікати про відсутність ГМО та інші супровідні документи, які оформлялися з метою експорту зернових.

Судом встановлено, що у дорученнях на відвантаження кукурудзи на судна SOTKA, SEAGUARDIAN, NOVI, STAR HARMONY, SASEBO ECO, KAI OLDENDORFF, BW NARA, OLITA, MAZOWSZE, MARVELOUS STAR, AQUAHOLIC, NAVIOS GALAXY II, MY MERAY, NORD COLORADO, ALPHA, KARPATY, TZOUMAZ, DORIC ARMOUR містяться реєстри транспортних засобів, якими постачався товар для подальшого експорту. У таких реєстрах вказано номери ТТН, номери автомашин, дату прибуття, вагу зернових та ін.

Також у дорученнях на відвантаження вказано реквізити інших експортних документів (як-от контракту, ВМД), зазначені відправник, одержувач, назва судна, умови та порт поставки, порт вивантаження та ін.

Серед інших транспортних засобів у дорученнях також наявні номери транспортних засобів, якими товар постачався позивачу від контрагентів ТОВ «Пауер Корн Трейд», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.» та надалі був експортований.

Експедиторські послуги та послуги з оформлення вантажно-митних декларацій під час експорту кукурудзи у Морському торговельному порту «Чорноморськ» та Морському торговельному порту «Південний» здійснювали на замовлення позивача ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Морське Агентство Альтаїр», ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД».

На підтвердження надання таких послуг позивач надав договори на надання послуг з перевалки, накопичення та зберігання вантажів зернових, зернобобових і олійних культур, укладені з ТОВ «ІЗТ», №TRS-01/20 від 01.07.2020, №TRS-01/21 від 01.07.2021; акти надання послуг №111 від 09.04.2021, №127 від 26.04.2021, №142 від 04.05.2021, №158 від 11.06.2021, №163 від 25.06.2021, №461 від 23.11.2021, №448 від 20.11.2021, №470 від 26.11.2021, №492 від 02.12.2021, №523 від 29.12.2021, №35 від 27.01.2022, №44 від 08.02.2022; договори на надання митно-брокерських послуг, укладені з ТОВ «Морське Агенство Альтаїр», №001/21 від 03.07.2020, №001/22 від 14.07.2021; акти надання послуг №ОУ-0000256 від 21.04.2021, №ОУ-0000308 від 30.04.2021, №ОУ-0000331 від 11.05.2021, №ОУ-0000339 від 16.06.2021, №ОУ-0000359 від 30.06.2021, №ОУ-01066 від 30.11.2021, №ОУ-01055 від 29.11.2021, №ОУ-01125 від 06.12.2021, №ОУ-01140 від 15.12.2021, №ОУ-0001260 від 31.12.2021, №ОУ-0000069 від 31.01.2022, №ОУ-0000069 від 31.01.2022, №ОУ-0000117 від 16.02.2022; договір на брокерські митні послуги, укладений з ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД», №РБ/064-21 від 01.07.2021; акти надання послуг №1671 від 30.11.2021, №1671 від 30.11.2021, №1896 від 31.12.2021, №1671 від 30.11.2021, №1896 від 31.12.2021, №1896 від 31.12.2021, №1896 від 31.12.2021, №1896 від 31.12.2021, №1896 від 31.12.2021, №1896 від 31.12.2021, №63 від 31.01.2022, №63 від 31.01.2022, №240 від 28.02.2022.

Експорт ріпаку, який було придбано позивачем у ТОВ «Прогрес.» відбувався з Морського торговельного порту «Чорноморськ» та Морського торговельного порту «Південний», на підтвердження чого позивач надав:

контракти №№P550977 від 03.08.2021, P550977 від 03.08.2021, P550991 від 09.08.2021, P550034 від 10.09.2021, P550002 від 13.08.2021, P550034 від 10.09.2021;

вантажно-митні декларації №№UA500090/2021/201407 від 13.08.2021, UA500090/2021/202895 від 13.09.2021, UA500090/2021/204412 від 13.10.2021, UA500090/2021/204416 від 13.10.2021, UA500130/2021/209787 від 22.09.2021, UA500130/2021/213852 від 29.10.2021;

повідомлення про фактичне вивезення №№UA500090/2021/201039 від 08.08.2021, UA500090/2021/201039 від 05.09.2021, UA500090/2021/203842 від 07.10.2021, UA500090/2021/203910 від 07.10.2021, UA500090/2021/203839 від 07.10.2021, UA500130/2021/208057 від 19.09.2021, UA500130/2021/210407 від 27.10.2021;

доручення на відвантаження експортних вантажів №1037-52 від 05.08.2021, №1037-53 від 05.08.2021, №1037-54 від 05.08.2021, №1037-55 від 05.08.2021, №1045-11 від 31.08.2021, №1045-12 від 31.08.2021, №1045-18 від 03.09.2021, №1045-49 від 03.09.2021, №1045-50 від 03.09.2021, №1045-52 від 03.09.2021, №1054-46 від 06.10.2021, №1054-47 від 06.10.2021, №1054-49 від 06.10.2021, №1054-15 від 02.10.2021, №1054-18 від 02.10.2021, №1054-20 від 03.10.2021, №1054-21 від 03.10.2021, №1054-23 від 03.10.2021, №1054-33 від 05.10.2021, №1054-35 від 05.10.2021;

коносаменти B/L №1 від 07.08.2021, B/L №2 від 07.08.2021, B/L №1 від 05.09.2021, B/L №2 від 05.09.2021, B/L №3 від 05.09.2021, B/L №4 від 05.09.2021, B/L №5 від 05.09.2021, B/L №6 від 05.09.2021, B/L №1 від 19.09.2021, B/L №2 від 19.09.2021, B/L №3 від 19.09.2021;

фітосанітарні сертифікати, сертифікати походження, сертифікати якості, свідоцтва про відсутність радіоактивного забруднення, сертифікати про відсутність ГМО та інші супровідні документи, які оформлялися з метою експорту зернових.

Судом встановлено, що в дорученнях на відвантаження ріпаку на судна MACHERAS, METEOR, BBG ENDEAVOR, COTINGA, IOLCOS LEGACY містяться реєстри транспортних засобів, якими постачався товар для подальшого експорту. В таких реєстрах вказано номери ТТН, номери автомашин, дата прибуття, вага зернових та ін.

Також в дорученнях на відвантаження вказано реквізити інших експортних документів (як то контракту, ВМД) зазначені відправник, одержувач, назва судна, умови та порт поставки, порт вивантаження та ін.

Серед інших транспортних засобів в дорученнях також наявні номери транспортних засобів, якими товар постачався позивачу від контрагента ТОВ «Прогрес.» та в подальшому був експортований.

Експедиторські послуги та послуги з оформлення вантажно-митних декларацій під час експорту ріпаку у Морському торговельному порту «Чорноморськ» та Морському торговельному порту «Південний» здійснювали на замовлення позивача ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Морське Агенство Альтаїр», ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД».

На підтвердження надання таких послуг позивач надав договори на надання послуг з перевалки, накопичення та зберігання вантажів зернових, зернобобових і олійних культур, укладені з ТОВ «ІЗТ», №TRS-01/20 від 01.07.2020, №TRS-01/21 від 01.07.2021; акти надання послуг №243 від 07.08.2021, №298 від 05.09.2021, №324 від 07.10.2021; договори на надання митно-брокерських послуг, укладені з ТОВ «Морське Агенство Альтаїр», №001/21 від 03.07.2020, №001/22 від 14.07.2021; акти надання послуг №ОУ-000506 від 09.08.2021, №ОУ-00664 від 14.09.2021, №ОУ-00810 від 18.10.2021; договір на брокерські митні послуги, укладений з ТОВ «СМТ ЮЖНИЙ ЛТД», №РБ/064-21 від 01.07.2021; акти надання послуг №1209 від 30.09.2021, №1209 від 30.09.2021, №1482 від 31.10.2021.

Експорт ячменю, який було придбано позивачем у ПрАТ «Дружба», відбувався з Морського торговельного порту «Чорноморськ», на підтвердження чого позивач надав:

контракти №P460191 від 06.07.2021, №P460202 від 14.07.2021, №P460225 від 24.09.2021;

вантажно-митні декларації №UA500090/2021/200828 від 30.07.2021, №UA500090/2021/200832 від 30.07.2021, №UA500090/2021/204841 від 22.10.2021;

повідомлення про фактичне вивезення №UA500090/2021/200240 від 29.07.2021, №UA500090/2021/200609 від 29.07.2021, №UA500090/2021/204392 від 17.10.2021;

доручення на відвантаження експортних вантажів №1033-2 від 25.07.2021, №1033-5 від 26.07.2021;

коносаменти B/L №1 від 29.07.2021, B/L №2 від 29.07.2021, B/L №3 від 29.07.2021, B/L №1 від 17.10.2021;

фітосанітарні сертифікати, сертифікати походження, сертифікати якості, свідоцтва про відсутність радіоактивного забруднення, сертифікати про відсутність ГМО та інші супровідні документи, які оформлялися з метою експорту зернових.

Судом встановлено, що в дорученнях на відвантаження ячменю на судна BW RYE, DEM FIVE містяться реєстри транспортних засобів, якими постачався товар для подальшого експорту. В таких реєстрах вказано номери ТТН, номери автомашин, дата прибуття, вага зернових та ін.

Також в дорученнях на відвантаження вказано реквізити інших експортних документів (як то контракту, ВМД) зазначені відправник, одержувач, назва судна, умови та порт поставки, порт вивантаження та ін.

Серед інших транспортних засобів в дорученнях також наявні номери транспортних засобів, якими товар постачався позивачу від контрагента ПрАТ «Дружба» та в подальшому був експортований.

Експедиторські послуги та послуги з оформлення вантажно-митних декларацій під час експорту ячменю у Морському торговельному порту «Чорноморськ» здійснювали на замовлення позивача ТОВ «ІЗТ», ТОВ «Морське Агентство Альтаїр».

Надання таких послуг підтверджується: договором на надання послуг з перевалки, накопичення та зберігання вантажів зернових, зернобобових і олійних культур, укладений з ТОВ «ІЗТ», №TRS-01/21 від 01.07.2021; актом надання послуг №210 від 29.07.2021, №336 від 17.10.2021; договором на надання митно-брокерських послуг, укладеним з ТОВ «Морське Агентство Альтаїр», №001/22 від 14.07.2021; актами надання послуг №ОУ-000431 від 30.07.2021, №ОУ-00853 від 22.10.2021.

Таким чином, наданими документами щодо експорту товару підтверджується використання в господарській діяльності позивача придбаної ним у контрагентів ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» с/г продукції.

В акті перевірки контролюючий орган зазначає про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з вказаними вище контрагентами, оскільки на його думку у контрагентів позивача наявна недостатність земельних та трудових ресурсів «по ланцюгу» для виробництва того обсягу сільськогосподарської продукції, який фактично було поставлено на адресу.

З даного приводу суд зазначає таке.

Контрагенти ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Пауер Корн Трейд» є посередниками та придбавали товар, реалізований позивачу, у с/г виробників. Контрагенти ТОВ «Пауер Корн Трейд», ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.» є виробниками сільськогосподарської продукції, яка була поставлена позивачу.

Щодо джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Прогрес.»

ТОВ «Прогрес.» є виробником сільськогосподарської продукції, яка була поставлена позивачу. З метою довести реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Прогрес.» та джерело походження такого товару позивачем надано:

звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2020 рік, відповідно до якого ТОВ «Прогрес.» на території с. Лопатичі Олевського р-ну Житомирської обл. було засіяно 1749,29 га та зібрано 12070,1 т кукурудзи;

звіт про збирання врожаю с/г культур (ф. 37-сг) станом на 01.09.2021, відповідно до якого ТОВ «Прогрес.» на території с. Вознесенка Друга Тарутинського р-ну Одеської обл. було зібрано 6627,8 т ріпаку;

звіт про збирання врожаю с/г культур (ф. 37-сг) станом на 01.09.2021, відповідно до якого ТОВ «Прогрес.» на території с. Світлодолинське Саратського р-ну Одеської обл. було зібрано 340,8 т ріпаку;

звіт про збирання врожаю с/г культур (ф. 37-сг) станом на 01.12.2021, відповідно до якого ТОВ «Прогрес.» на території с. Лопатичі Олевського р-ну Житомирської обл. було зібрано 9661,8 т ріпаку.

Окрім того, на підтвердження наявності земельних ресурсів у ТОВ «Прогрес.» позивачем надано податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, відповідно до яких контрагент декларує земельні ділянки на території Одеської та Житомирської областей.

Судом встановлено, що відповідно до звітів за ф. 29-сг ТОВ «Прогрес.» вирощено 12 070,1 т кукурудзи урожаю 2020 року, 9 661,8 т кукурудзи урожаю 2021 року, 6 627,8 т та 340,8 т ріпаку урожаю 2021 року. У свою чергу позивачу від ТОВ «Прогрес.» поставлено 797,64 т кукурудзи урожаю 2020 року, 3 578,358 т кукурудзи урожаю 2021 року, 4 011,28 т ріпаку урожаю 2021 року. Таким чином надані до матеріалів справи позивачем документи підтверджують можливість контрагента ТОВ «Прогрес.» виростити та поставити позивачу задекларовані обсяги кукурудзи та ріпаку.

Щодо джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Патока ЛТД»

ТОВ «Патока ЛТД» постачав позивачу продукцію, придбану «по ланцюгу» у ТОВ «ТД Агро Старгет».

На підтвердження джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Патока ЛТД», позивачем надано:

договір купівлі-продажу, укладеного ТОВ «Патока ЛТД» з ТОВ «ТД Агро Старгет», №30-09 від 30.09.2021;

специфікації №1 від 30.09.2021, №2 від 01.11.2021, №3 від 16.11.2021;

видаткові накладні №70 від 01.10.2021, №83 від 01.11.2021, №95 від 08.11.2021, №99 від 10.11.2021, №103 від 11.11.2021, №108 від 16.11.2021, відповідно до яких ТОВ «Патока ЛТД» було поставлено 382,88 т соняшника урожаю 2021 року;

податкові накладні №1 від 01.10.2021, №1 від 01.11.2021, №56 від 08.11.2021, №66 від 10.11.2021, №68 від 11.11.2021, №110 від 16.11.2021.

договір на посів, вирощування та збирання с/г продукції, укладений ТОВ «Правда» з ТОВ «ТД Агро Старгет» №185/2021 від 18.05.2021.

Відповідно до п. 5 договору, усі посіви на полях, а також вирощена сільськогосподарська продукція вважається власністю виконавця ТОВ «ТД Агро Старгет»;

додаток №1 до Карти землекористування;

додаткова угода №3 від 18.05.2021;

повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 26.10.2021, яке свідчить про наявність у ТОВ «ТД Агро Старгет» земельних ресурсів;

звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2021 року (за ф. 4-сг), відповідно до якого ТОВ «ТД Агро Старгет» на території Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. було засіяно 924,18 га соняшника.

звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2021 року (за ф. 4-сг), відповідно до якого ТОВ «ТД Агро Старгет» на території Зміївського р-ну Харківської обл. було засіяно 1053,4 га соняшника.

Зазначені документи підтверджують, що с/г виробник ТОВ «ТД Агро Старгет» є постачальником ТОВ «Патока ЛТД», має достатньо ресурсів для поставки зерна ТОВ «Патока ЛТД». А ТОВ «Патока ЛТД» було придбано у с/г виробника ТОВ «ТД Агро Старгет» достатній обсяг с/г продукції для її подальшої реалізації позивачу.

Щодо джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Пауер Корн Трейд».

ТОВ «Пауер Корн Трейд» постачав позивачу як продукцію, придбану «по ланцюгу» у ФГ «Агромирянське», так і власно вирощену с/г продукцію.

На підтвердження джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Пауер Корн Трейд», позивачем надано:

договір поставки, укладений ТОВ «Пауер Корн Трейд» з ФГ «Агромирянське», №20/01/2022 від 20.01.2022;

специфікація №1 від 20.01.2022;

видаткова накладна №2 від 21.01.2022;

податкова накладна №1 від 21.01.2022;

звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2021 року (за ф. 4-сг), відповідно до якого ФГ «Агромирянське» на території с. Гмирянка Ічнянського р-ну Чернігівської обл. було засіяно 101,6 га кукурудзи.

Зазначені документи підтверджують, що с/г виробник є постачальником ТОВ «Пауер Корн Трейд», а ТОВ «Пауер Корн Трейд» було придбано у с/г виробника ФГ «Агромирянське» достатній обсяг с/г продукції для її подальшої реалізації позивачу.

Також з метою довести реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Пауер Корн Трейд» та можливість ТОВ «Пауер Корн Трейд» виростити поставлені позивачу обсяги с/г продукції позивачем надано:

звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021, відповідно до якого ТОВ «Пауер Корн Трейд» було засіяно 300 га кукурудзи (всього угідь - 357,4 га);

звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2021, відповідно до якого ТОВ «Пауер Корн Трейд» було засіяно 263 га та зібрано 2421,269 т кукурудзи.

Крім того, позивач надав документи щодо наявності земельних ресурсів у ТОВ «Пауер Корн Трейд»:

витяг «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» від 06.12.2021;

лист контрагента №22/02/22 від 22.02.2022, в якому наводиться перелік земельних ділянок, які оброблялися у 2021 році;

договори оренди земельних ділянок, укладені ТОВ «Пауер Корн Трейд» з ТОВ «Ріна-Агро Охіньки», ТОВ «Переволочне Агро».

Судом встановлено, що відповідно до звіту за ф. 29-сг ТОВ «Пауер Корн Трейд» було вирощено 2421,269 т кукурудзи урожаю 2021 року, у свою чергу позивачу від ТОВ «Пауер Корн Трейд» поставлено 271,34 т кукурудзи урожаю 2021 року.

Таким чином надані позивачем документи підтверджують можливість контрагента ТОВ «Пауер Корн Трейд» виростити та поставити позивачу задекларовані обсяги кукурудзи.

Щодо джерела походження товару, придбаного у ТОВ «Ванрес», суд зазначає таке.

ТОВ «Ванрес» постачав позивачу продукцію, придбану «по ланцюгу» у ТОВ «Кларікс Кварк» (попередня назва - ТОВ «Грогс Продукт»), ПП «ФГ «Мрія холдінг».

На підтвердження джерела походження товару, придбаного позивачем у ТОВ «Ванрес», позивачем надано:

договір купівлі-продажу, укладений ТОВ «Ванрес» з ТОВ «Грогс Продукт», №31/08/21 від 31.08.2021;

специфікація №13 від 07.11.2021;

видаткові накладні №557 від 13.11.2021, №558 від 13.11.2021, №559 від 13.11.2021, №560 від 13.11.2021, №546 від 14.11.2021, №547 від 14.11.2021, №548 від 14.11.2021, №550 від 14.11.2021, відповідно до яких ТОВ «Ванрес» було поставлено 227,72 т кукурудзи;

податкові накладні №551 від 13.11.2021, №552 від 13.11.2021, №553 від 13.11.2021, №554 від 13.11.2021, №540 від 14.11.2021, №541 від 14.11.2021, №542 від 14.11.2021, №544 від 14.11.2021

договір поставки, укладений ТОВ «Ванрес» з ПП «ФГ «Мрія холдінг» №120721 від 12.07.2021;

специфікація №8 від 04.10.2021;

видаткові накладні №115 від 05.11.2021, №116 від 06.11.2021, №118 від 07.11.2021, №119 від 08.11.2021, №122 від 10.11.2021, №123 від 10.11.2021, №127 від 12.11.2021;

податкові накладні №718 від 05.11.2021, №719 від 06.11.2021, №720 від 07.11.2021, №721 від 08.11.2021, №724 від 10.11.2021, №725 від 10.11.2021, №728 від 12.11.2021.

Окрім того, позивач надав в матеріали справи наступні документи щодо ТОВ «Грогс Продукт»:

звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021, відповідно до якого ТОВ «Грогс Продукт» на території Інгулецької с.р., Миролюбівської с.р. Білозерського р-ну Херсонської обл. було засіяно 985,35 га кукурудзи, 2800 га пшениці (всього земельних угідь - 7169,15 га);

лист відділу Держгеокадастру у Білозерському р-ні Херсонської обл. №1812-001-20 від 18.12.2020, відповідно до якого у ТОВ «Грогс Продукт» наявні 7169,15 га на території Інгулецької с.р., Миролюбівської с.р. Білозерського р-ну Херсонської обл.;

договір суборенди землі, укладений ТОВ «Грогс Продукт» з ПП «Криниця», №05/10/2020 від 05.10.2020;

додаток до договору суборенди землі №05/10/2020;

повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (ф. 20-ОПП) від 07.10.2020, відповідно до яких у ТОВ «Грогс Продукт» наявні земельні ділянки;

довідка Мелітопольської райдержадміністрації про наявність земель с/г призначення №03/03-12-2-21, відповідно до якої у ПП «ФГ «Мрія холдінг» наявні 2571,89 га земельних угідь;

звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021, відповідно до якого ПП «ФГ «Мрія холдінг» на території Вознесенської с.р. Мелітопольського р-ну Запорізької обл. було засіяно 1641,78 га кукурудзи (всього земельних угідь - 1721,36 га).

Всі зазначені вище документи підтверджують, що с/г виробники є постачальниками ТОВ «Ванрес», мають достатньо ресурсів для поставки зерна ТОВ «Ванрес», яке в подальшому було поставлено позивачу.

Щодо джерела походження товару, придбаного у ПрАТ «Дружба»

ПрАТ «Дружба» є виробником сільськогосподарської продукції, яка була поставлена позивачу. З метою довести реальність господарських операцій позивача з ПрАТ «Дружба» та джерело походження такого товару позивачем надано до матеріалів справи наступні документи:

податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік;

звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021, відповідно до якого ПрАТ «Дружба» на території с. Нове Тарутине Тарутинського р-ну Одеської обл. було засіяно 537,82 га ячменю, 817,64 га пшениці (всього земельних угідь - 2835,35 га).

Щодо джерела походження товару, придбаного у ПСП «Іскра»

ПСП «Іскра» є виробником сільськогосподарської продукції, яка була поставлена позивачу. З метою довести реальність господарських операцій позивача з ПСП «Іскра» та джерело походження такого товару позивачем надав до матеріалів справи наступні документи:

довідка Олевської міської ради №207 від 11.07.2021, відповідно до якої у ПСП «Іскра» наявні 2079 га земельних ділянок на території Олевської т.г. Житомирської обл.;

довідка Лугинської селищної ради, відповідно до якої у ПСП «Іскра» наявні 1874 га земельних ділянок на території Лугинської т.г. Житомирської обл.;

звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2020 рік, відповідно до якого ПСП «Іскра» на території с. Лопатичі Олевського р-ну Житомирської обл. було засіяно 2100 га кукурудзи (всього земельних угідь - 6096 га);

звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2020 рік, відповідно до якого ПСП «Іскра» на території с. Лопатичі Олевського р-ну Житомирської обл. було засіяно 2100 га та зібрано 15194,467 т кукурудзи.

Судом встановлено, що відповідно до звіту за ф. 29-сг ПСП «Іскра» було вирощено 15 194,467 т кукурудзи урожаю 2020 року. В свою чергу позивачу від ПСП «Іскра» було поставлено 4048,8 т кукурудзи урожаю 2020 року. Таким чином надані до матеріалів справи позивачем документи підтверджують можливість контрагента ПСП «Іскра» виростити та поставити позивачу задекларовані обсяги кукурудзи.

Також судом були досліджені та проаналізовані документи, надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження належної обачності позивача у виборі контрагентів та добросовісності контрагентів.

Так, суд встановив, що у рамках своєї діяльності позивач придбаває сільськогосподарські культури для подальшої переробки та/або продажу, у тому числі експорту.

Позивач у своїй господарській діяльності зосереджений на дотриманні високих стандартів підбору контрагентів, у яких придбаває для подальшої реалізації сільськогосподарську продукцію.

У зв`язку із цим позивач перед початком співпраці з кожним новим контрагентом перевіряє його статус, правосуб`єктність та репутацію на ринку України. При цьому, з постачальниками продукції позивач укладає договори типової форми, яка, від постачальників у відносинах з позивачем, вимагає достатнього рівня дотримання законодавства України.

Позивач вчиняє всіх необхідних та достатніх дій для перевірки своїх потенційних контрагентів: отримує статутні документи контрагентів; отримує фінансову та статистичну звітність таких підприємств; вивчає детально дані щодо потенційних контрагентів у відкритих джерелах.

Окрім реєстраційних документів позивач також перевіряє повноваження у підписантів договорів від імені контрагентів, запитуючи документи, що підтверджують наявність відповідних повноважень підписантів (накази про повноваження директорів, їх паспортні дані).

Додатково перед початком співпраці з контрагентами позивачем отримує документи на підтвердження належного ведення податкового обліку контрагентів та відсутності податкового боргу, зокрема фінансову звітність; податкову звітність (податкові декларації з плати за землю).

Щодо ТОВ «Патока ЛТД» позивачем додано до матеріалів справи:

анкету контрагента; роздруківку з Opendatabot станом на 20.10.2021; листи з реквізитами контрагента; витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 11.10.2021; витяг з реєстру платників ПДВ №2116015900422 від 11.10.2021; роздруківка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ; модельний статут; наказ про призначення директора ОСОБА_1 №1 від 01.09.2021; паспортні дані директора контрагента; протокол загальних зборів учасників №3 від 11.10.2021; рішення учасника №26/05 від 26.05.2021; фінансову звітність малого підприємства (ф. 1-м, 2-м) на 30.06.2021; фінансову звітність малого підприємства (ф. 1-м, 2-м) на 30.09.2021; податкові декларації з ПДВ за липень, серпень, вересень 2021 року; договір суборенди нерухомого майна (офісне приміщення), укладений з ФОП ОСОБА_2 , від 17.08.2021; акт прийому-передачі від 17.08.2021; договір суборенди приміщення, укладений з ТОВ «Прованс Агро», від 21.09.2021; акт прийому-передачі від 21.09.2021.

Щодо ПрАТ «Дружба» позивачем додано до матеріалів справи:

анкету контрагента; реквізити контрагента; витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 03.11.2021; протокол засідання наглядової ради №2 щодо надання права підпису договорів голові правління ОСОБА_3 ; статут; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020; звіт про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2020 рік; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2021; декларацію з ПДВ за вересень 2021 року; податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік; звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021 рік.

Щодо ПСП «Іскра» позивачем додано до матеріалів справи:

роздруківку із сайту Мінюсту щодо контрагента від 03.04.2020; роздруківку із сайту Opendatabot щодо контрагента від 11.03.2020; лист контрагента щодо призначення директора ОСОБА_4 ; рішення засновника (учасника) щодо права підпису №9 від 01.04.2020; наказ про призначення директора №66 від 11.12.2017; виписку з розпорядження про призначення бухгалтера; лист контрагента щодо зміни адреси №79 від 25.10.2017; витяг з реєстру платників ПДВ №170617450030 від 10.11.2017; статут (в ред. 2019); декларацію з ПДВ за лютий 2020 року; довідку Олевської міської ради №2071 від 11.07.2021; довідку Лугинської селищної ради; звіти про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2019, 2020, 2021 роки; звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2020 рік; звіт про збирання с/г культур (за ф. 37-сг) станом на 01.11.2019.

Окрім того, позивачем надано копію акта перевірки «Про результати документальної планової виїзної перевірки приватне (приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство «ICKРА», код 5418715 (тел. +380966024795)» №8192/06-30-07-01/05418715 від 28.08.2021.

Акт від 28.08.2021 №8192/06-30-07-01/05418715 (перевірка ПСП «Іскра» проводилася за період 01.07.2017 - 31.03.2021) містить інформацію про наявність у контрагента земельних ділянок, основних засобів, про сплату контрагентом податків за працевлаштованих осіб.

Щодо ТОВ «Прогрес.» позивачем додано до матеріалів справи:

форму для ініціювання співпраці; роздруківка з Opendatabot від 02.03.2021; реквізити контрагента; витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 19.01.2021; протоколу загальних зборів учасників №33/1 від 02.03.2021; протокол загальних зборів учасників №3 від 18.09.2014; наказ про призначення директора ОСОБА_5 №2-К від 18.09.2014; статут; довідки про банківські рахунки; податкову декларацію з ПДВ за січень 2021 року; податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 р. (з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок»); звіти про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2020, 2021 роки; звіти про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2020 рік; звіти про збирання с/г культур (за ф. 37-сг) станом на 01.09.2021, 01.12.2021.

Щодо ТОВ «Ванрес» позивачем додано до матеріалів справи:

анкету контрагента від 01.10.2021, 27.10.2021; роздруківку повної інформації про підприємство; роздруківка з Opendatabot за 30.08.2021; виписку з ЄДРЮО, ФОП та ГФ від 05.07.2021; витяг з реєстру платників ПДВ №2011234500065 від 18.02.2020; роздруківку з ЄДРЮО, ФОП та ГФ; протокол загальних зборів учасників №04/10 від 03.10.2019; протокол загальних зборів учасників №29/01 від 29.01.2020; протокол загальних зборів №31/01 від 31.01.2020; рішення учасника №07/10 від 07.10.2021; модельний статут; акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 29.01.2020; рішення єдиного учасника №30/06 від 30.06.2021; протокол загальних зборів засновників №01/10 від 01.10.2021; рішення єдиного учасника №2 від 30.01.2020; наказ про призначення директора ОСОБА_6 №01-К від 31.01.2020; наказ щодо права підпису №31/01-2020 від 31.01.2020; паспортні дані директора контрагента; фінансову звітність малого підприємства (ф. 1-м, 2-м) за 2020 рік; фінансову звітність малого підприємства (ф. 1-м, 2-м) на 30.06.2021; податкові декларації з ПДВ за серпень, вересень 2021 року; податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік; звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021 рік; лист ГУ ДПС у Кіровоградській області №6143/5/11-28-13-03 від 15.09.2021; повідомлення про погашення (сплату) боргу №157 від 15.09.2021.

Щодо ТОВ «Пауер Корн Трейд» позивачем додано до матеріалів справи:

реквізити контрагента; анкету для зовнішнього опитування від 20.01.2022; анкету для ініціювання співпраці за 2021 рік; анкету для ініціювання співпраці за 2022рік; роздруківку з реєстру Мінюсту від 02.12.2021; статут (в ред. 2021); протокол загальних зборів учасників №2 від 31.10.2019; наказ про прийняття на посаду директора та бухгалтера №1-К від 31.10.2019паспортні дані директора контрагента ОСОБА_7 ; протокол загальних зборів учасників від 30.11.2021; паспортні дані бенефіціарного власника; паспортні дані головного бухгалтера; фінансову звітність мікропідприємства (ф. 1-мс, 2-мс) на 31.12.2019; фінансову звітність мікропідприємства (ф. 1-мс, 2-мс) на 31.12.2020; податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2021 року; витяг «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» від 06.12.2021; лист контрагента №22/02/22 від 22.02.2022 з переліком земельних ділянок, які оброблялися у 2021 році; звіт про посівні площі с/г культур (за ф. 4-сг) за 2021 рік; звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду (за ф. 29-сг) за 2021 рік; договір оренди земельної ділянки, укладений ТОВ «Переволочне Агро» з ОСОБА_8 від 17.08.2020; договір суборенди земельної ділянки, укладений ТОВ «Пауер Корн Трейд» з ТОВ «Ріна-Агро Охіньки», від 01.03.2021; договір оренди земельної ділянки, укладений ТОВ «Ріна-Агро Охіньки» з ОСОБА_9 , від 23.11.2014; договір суборенди земельної ділянки, укладений ТОВ «Пауер Корн Трейд» з ТОВ «Переволочне Агро», від 01.03.2021; банківську виписку ТОВ «Ріна-Агро Охіньки» за 28.01.2022; банківську виписку ТОВ «Переволочне Агро» за 28.01.2022.

Отже, ще до початку господарських відносин з розглядуваними контрагентами позивач пересвідчився у їх правоздатності, перевіривши факт їх реєстрації у державних та податкових органах шляхом одержання відповідної інформації та копій документів, а також шляхом витребування та перевірки додаткових документів щодо господарської діяльності контрагентів.

Всі «спірні» контрагенти звітують в контролюючі органи, мають матеріальні ресурси для провадження господарської діяльності.

У позивача не було підстав ставити під сумнів достовірність наданих контрагентами інформації та документів. Відповідно, позивачем було у повній мірі дотримано вимоги щодо розумної обачності при виборі контрагентів.

Таким чином, позивач підтвердив, що діяв добросовісно, розумно, з дотриманням належної обачності та з повним дотриманням норм чинного законодавства, а відповідачем в акті перевірки не доведено зворотного.

Щодо тверджень відповідача про недостатність земельних ділянок з посиланнями на показники середньої врожайності суд зазначає таке.

Відповідач висуває до контрагентів та постачальників по ланцюгу претензію щодо нібито необхідного обсягу землі для вирощування культур (за розрахунковим підходом виходячи з середніх показників врожайності).

Для визначення «необхідного» обсягу землі використовуються не фактичні дані про зібраний сільськогосподарськими виробниками врожай відповідно до офіційної звітності виробників, а середні показники врожайності по регіону. Так, відповідач здійснює власний розрахунок нібито «необхідної» земельної площі для вирощування виробниками всієї с/г продукції, виходячи з обсягів загального обсягу проданої виробниками с/г продукції у певний період часу та враховуючи всіх його покупців, зокрема і позивача, та середніх показників врожайності по області. Порахувавши такий обсяг відповідач робить висновок, що сільськогосподарські виробники не мали достатньо землі аби виростити товар, поставлений позивачу.

На думку суду, методика, яку використовує відповідач для відстеження джерела походження товару із власниками розрахунками на підставі середньої врожайності, є помилковою і не доводить неможливість вирощування с/г продукції для поставки саме позивачу. Така методика не враховує первинні документи контрагентів щодо відпуску товару за датами та обсягами, залишки культур попередніх періодів, фактичні обсяги вирощених контрагентами культур, що підтверджується офіційною звітністю, особливості господарської діяльності кожного окремого с/г виробника. Всі означені претензії відповідача базуються на податковій інформації за відсутності безпосередніх перевірок контрагентів та їх первинних документів.

Відповідно до ПК України податковий орган не наділений повноваженнями здійснювати такий аналіз та/або розрахунки. Такі розрахунки є штучними, оскільки зроблені без використання фактичних даних щодо господарської діяльності контрагентів - с/г виробників, як для прикладу, родючість ґрунтів, погодні умови, наявність/відсутність поливу, сорт/гібрид насіння, якість та кількість внесених добрив тощо.

Для того, щоб бути коректними, і використовувати, принаймні як індикатор, який може свідчити про необхідність перевірки насамперед постачальників-с/г виробників, такі розрахунки мають базуватися на фактичних обставинах щодо зібраного сільськогосподарськими виробниками врожаю, що зазначається виробниками в офіційній статистичній звітності, яку вони подають до державних органів.

Означене підтверджується сталою судовою практикою. Так, у справі у Постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі №320/19917/23 зазначено про розрахунки, виходячи із середньої врожайності:

«Відповідач в обґрунтування своєї позиції стверджував, що у сільгоспвиробників не вистачило землі для вирощування зернової культури. При цьому, для обрахунку необхідної кількості земельних угідь податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.

З цього приводу суди обґрунтовано зауважили, що інформація про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках. На збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник може різнитися по кожному господарству в два, три рази».

У справі №160/10727/22 в Постанові Верховного Суду від 20.09.2024 зазначено про розрахунки, виходячи із середньої врожайності так:

«… для обрахунку необхідної кількості земельних угідь, податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.

23. Водночас за позицією суду першої інстанції інформацію про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках. Також, на збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність.

А відтак, цей показник різнитися по кожному господарству в два, три рази».

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №320/8996/22:

« 56. Окрім того, порівняння статистичних даних по Київській області та фактично вирощеної задекларованої позивачем сільськогосподарської продукції у кількості нижчій за середню врожайність по землях Сквирського району Київської області не можуть бути підставами для висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки відповідачем не було враховано, що середній статистичний показник формується на підставі як найвищих, так і найнижчих показників інших підприємств, зокрема даних щодо врожайності по області, тобто до складу формули входять і показники нижче середнього, тому використання саме лише середнього показника не може вказувати на рівень звичайної ціни, не нижче якої позивач міг реалізовувати продукцію власного виробництва.

57. Поряд з цим, статистичні дані, на які посилається відповідач у акті перевірки, не охоплюють та не містять інформації і відомостей про родючість земель тих районів, в яких позивачем вирощувалася продукція, не враховують технологій, які використовуються сільгосппідприємствами під час проведення робіт із засівання та збирання врожаю, погодних умов, можливості повторного посіву за сезон, наявності зрошування тощо.

<…>

60. Отже, суд касаційної інстанції погоджується з тим, що твердження відповідача є лише припущеннями, які жодними документами первинного бухгалтерського обліку не підтверджені, а статистичні дані по Київській області у порівнянні з фактично задекларованою кількістю врожаю отриманого позивачем не можуть служити належними доказами щодо заниження (завищення) об`єкту оподаткування ПДВ та податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки норми податкового законодавства не передбачають відповідальності платника податків за наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичних показників».

Також суд зазначає, що контролюючий орган, при здійсненні своїх розрахунків щодо загального обсягу проданих контрагентами технічних та олійних культур усім його покупцям за певний період у часі, не враховує рік урожаю культури та залишки культур на початок періоду, що аналізується. Відповідач не наводить аналіз первинних документів контрагентів щодо дат відпуску та обсягу товару. Перевірки первинних документів контрагентів проведені не були. Відтак висновки Відповідача про недостатність ресурсів для вирощування саме тих товарів, що були реалізовані позивачеві, є виключно припущеннями.

То ж суд робить висновок, що відповідач не дослідив належним чином спірні господарські операції, не здійснив аналіз придбаних позивачем у контрагентів культур, дат постачання. Висновки відповідача про нібито недостатність у контрагентів земельних ресурсів є необґрунтованими та не підтверджені належними та достовірними доказами.

Натомість документами, наданими позивачем до матеріалів справи, - статистичними звітами за ф. 4-сг, 29-сг, 37-сг підтверджується наявність земельних ресурсів у контрагентів та постачальників по ланцюгу, необхідних для вирощення с/г продукції.

Щодо розбіжностей у площі земельних ділянок за різними видами звітності суд зазначає, що за позицією відповідача недостача / розбіжність / відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виключає можливість використання земельних ділянок та, відповідно, вирощування певного обсягу сільськогосподарської продукції.

Проте для визначення обсягу вирощеної сільськогосподарської продукції має використовуватись площа фактично використаних земельних ділянок, відповідно, дослідженню підлягає фактичне використання земельних ділянок. Будь-які негаразди у оформленні та державній реєстрації використання земельних ділянок (якщо такі негаразди є) не впливають на фактично вирощений обсяг сільськогосподарської продукції.

Така позиція підтверджується сталою практикою Верховного Суду про те, що для цілей податкового обліку має значення саме фактичне використання земельних ділянок, а не державна реєстрація такого використання.

Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №819/3189/15:

«Отже, податковим законодавством для цілей оподаткування не встановлено обов`язковість оформлення договору суборенди землі. Підставою для оподаткування в даному випадку має значення саме вчинення конкретної господарської операції. Фактичне користування суб`єктом господарювання земельними ділянками, вирощування на них сільськогосподарської продукції, сплата за них орендної плати є господарською операцією, яка визначена Податковим кодексом України як оренда, незалежно від додержання формальної процедури реєстрації, яка є пріоритетною в цивільних правовідносинах.

Отже, податкове законодавство пов`язує виникнення прав та обов`язків платників податків не з фактом укладення договору (оскільки сам собою факт укладення договору не є об`єктом оподаткування), а з фактом здійснення господарської операції.

Тобто, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договорів оренди (суборенди) земельних ділянок як обов`язкової ознаки для кваліфікації відповідних ділянок як таких, що знаходяться в користуванні сільськогосподарського товаровиробника».

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №808/3612/16, від 20.10.2020 у справі №2а-3999/12/1470, від 12.12.2019 у справі №808/4490/14.

Щодо посилання відповідача про ненадання позивачем до перевірки документів, суд зазначає таке.

Відповідач в акті перевірки зазначає про ненадання до перевірки документів (ТТН та складських квитанцій) та про складання акта про ненадання документів від 19.03.2025 №1490, проте до матеріалів справи такий акт про ненадання документів не було надано.

Окрім того, позивачем такі претензії були спростовані (стор. 81-83 позовної заяви) - товарно-транспортна накладна передусім підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів для сторін, які беруть участь в такому перевезенні.

За правилами, визначеними в пункті 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно ст. 1, ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, що фіксує господарську операцію.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363), ТТН підтверджує факт перевезення товару, але не засвідчує факт купівлі або її вартості.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 03.06.2019 №413:

«товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Відповідно до абз. 2 п. 44.1 ПК України платникам заборонено формувати податкову звітність на основі документів, які не підтверджують господарську операцію належним чином. Ні ТТН, ні складські квитанції не використовувались Позивачем для цілей податкового обліку. ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей. Позивач надав в матеріали справи всі ТТН, які стосувалися отримання товару в спірних операціях виключно з метою доведення реальності здійснених операцій.

Відсутність товарно-транспортних накладних чи будь-які недоліки їх оформлення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність ТТН не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася.

Більше того, правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №804/644/16, у Постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №540/927/20, у Постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №580/1440/19, у Постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №805/559/17-а, у Постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №320/3865/19 передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у компанії товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Більше того, відповідно до п. 20.3 ПК України контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.

Позивач звертав увагу, що відповідні ТТН, про ненадання яких стверджував відповідач, вже надавалися, в тому числі і контролюючому органу, в рамках судового оскарження результатів інших перевірок позивача, зокрема у справах №640/14669/22, №420/5316/23. Відповідно, такі ТТН вже були наявні у відповідача та вимагати їх надання повторно відповідач не мав права.

Відповідачем такі твердження позивача спростовано не було.

Щодо ненадання позивачем складських квитанцій на зерно, то такі складські квитанції надавалися позивачем під час проведення попередніх перевірок та судового оскарження результатів попередніх перевірок (стосується контрагентів ТОВ «Прогрес.» (справа №640/14669/22), ТОВ «Ванрес» (справа №640/14669/22), ТОВ «Патока ЛТД» (судові справи №640/14669/22 та/або №420/5316/23), тож у відповідача була можливість з ними ознайомитись до/або під час проведення перевірок.

Щодо претензій відповідача до перевізників, вказаних в ТТН, суд зазначає таке.

На стор. 25 акта перевірки, в контексті взаємовідносин позивача з ТОВ «Прогрес.», відповідач зазначає, що перевізник за ТТН ТОВ «АГРОТРАНС ЛОГІСТИКА» (код ЄДРПОУ 39775317) не здійснював виплат водіям, вказаним у ТТН, також не здійснює виплат фізичним особам, яким належать транспортні засоби.

Щодо ТОВ «Ванрес» в акті перевірки зазначено, що перевізник за ТТН - ТОВ «Сарган С» - не подає звіти за ф. 4-ДФ.

Щодо контрагента ТОВ «Патока ЛТД» відповідач також зазначає, що перевізник (яким виступало ТОВ «Патока ЛТД») не виплачував кошти водіям чи перевізникам (як замовник перевезення).

Як зазначає позивач, та з чим погоджується суд, такі претензії не стосуються позивача, оскільки замовником перевезення виступали контрагенти - ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», які постачали товар на умовах DPU, за яких усі ризики, пов`язані з доставкою товару та його розвантаженням в зазначеному місці призначення, несе продавець. ТОВ «Патока ЛТД» постачало товару на умовах DAP, за яких усі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, покладаються на продавця.

Якщо і мали місце певні порушення з боку перевізника чи замовника перевезення, то таке порушення жодним чином не має впливати на права та обов`язки позивача та не може мати наслідком донарахування позивачу сум податків чи зменшення сум ПДВ до бюджетного відшкодування / зменшення від`ємного значення з ПДВ.

Більше того, припущення відповідача щодо відносин контрагентів з перевізниками / водіями базується на податковій інформації з внутрішніх баз даних.

У будь-якому разі відсутність виплат водіям може свідчити про можливе порушення трудового законодавства контрагентом / перевізником, а не про відсутність надання послуг з перевезення позивачу. Позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства його контрагентами чи перевізниками вантажу, тим паче якщо він не виступав стороною договірних відносин з перевезення.

У контексті посилання відповідача на податкову інформацію щодо ланцюгів постачання суд звертає увагу на необхідність врахування сталої позиції Верховного Суду з приводу того, що податкова інформація не може розглядатися у якості належного та самостійного доказу нереальності господарських операцій. Така позиція серед іншого викладена у Постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №817/891/18.

Посилання на податкову інформацію щодо ланцюгів постачання стосується господарських операцій позивача з:

ТОВ «Ванрес» - контрагент не декларує наявність власних основних засобів, не встановлено отримання послуг оренди/суборенди складських приміщень, транспортних засобів, основних засобів, водо, теплопостачання, зв`язку, інтернету, придбання канцелярських засобів тощо (стор. 34 акта перевірки).

Щодо ТОВ «Кларікс Кварк» (попередня назва - ТОВ «Грогс Продукт»), постачальника ТОВ «Ванрес», відповідач також зазначає про неподання податкової декларації з плати за землю, неподання податкової звітності (стор. 30 акта перевірки), відсутність с/г техніки (стор. 31 акта перевірки), відсутність придбання с/г продукції (стор. 31 акта перевірки) та ін.

Щодо ТОВ «Патока ЛТД» відповідач висуває претензії щодо відсутності виплат водіям, які вказані в ТТН, відсутності виписки податкових накладних за відносинами з перевізниками, які вказані в ТТН (стор. 42 акта перевірки).

Щодо ТОВ «ТД Агро Старгет», постачальника ТОВ «Патока ЛТД», відповідач також висуває низку претензій (неподання податкової декларації з плати за землю (стор. 38 акта перевірки), відсутність придбання послуг оренди с/г техніки та послуг посіву, відсутність податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року, балансу, відсутність с/г техніки (стор. 39 акта перевірки)).

Щодо ТОВ «Пауер Корн Трейд» - контрагент нібито орендує землю у ризикових підприємств або тих, які не мають ресурсів (стор. 45 акта перевірки), контрагент придбаває послуги посіву в не сезон (стор. 46 акта перевірки) тощо.

Тож з огляду на сталу позицію Верховного Суду про те, що податкова інформація не може розглядатися у якості належного та самостійного доказу нереальності господарських операцій, посилання відповідача на податкову інформацію щодо ланцюгів постачання та/або обставин діяльності контрагентів позивача / постачальників по ланцюгу (без дослідження документів та отримання пояснення від відповідних платників податків) є безпідставними.

Позивачем були надані та досліджені судом документи на спростування аргументів відповідача щодо ризиковості контрагентів.

Відносно деяких контрагентів та постачальників по ланцюгу контролюючим органом прийняті рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Так, на стор. 29 акта перевірки зазначено що відносно ТОВ «Ванрес» у грудні 2021 року комісією прийнято рішення про відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. При цьому операції позивача з таким контрагентом мали місце у листопаді 2021. Також щодо ТОВ «Ванрес» комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність ТОВ «Ванрес» п. 8 критеріїв ризиковості платників податків (стор. 34 акта перевірки) від 12.06.2020 №38964, від 01.06.2022 №22396, від 21.03.2023 №10708.

При цьому рішення про відповідність ТОВ «Ванрес» критеріям ризиковості від 12.06.2020 №38964 скасовано у судовому порядку - відповідно до Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №340/3238/20.

Рішення про ризиковість від 01.06.2022 №22396, від 21.03.2023 №10708 прийняті вже після здійснення господарських операцій з позивачем (у листопаді 2021).

Щодо ТОВ «Кларікс Кварк» (попередня назва - ТОВ «Грогс Продукт», постачальник ТОВ «Ванрес») комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Кларікс Кварк» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у травні, липні, грудні 2021 року (стор. 30 акта перевірки), а також рішення про відповідність п. 8 критерії ризиковості від 06.05.2021 №28379, від 08.12.2021 №51269 (стор. 35 акта перевірки), тобто такі рішення прийняті у періоди, відмінні від тих, коли здійснювалися господарські операції позивача з ТОВ «Ванрес».

Щодо ТОВ «Патока ЛТД» відповідач зазначає про те, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Патока ЛТД» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість у лютому, жовтні, грудні 2021 року (стор. 37 акта перевірки). Проте, операції позивача з контрагентом мали місце у листопаді 2021 року. Рішення від 15.12.2021 №89899 про відповідність ТОВ «Патока ЛТД» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість скасовано у судовому порядку відповідно до Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №440/18839/21.

Щодо ТОВ «ТД Агро Старгет» (постачальник ТОВ «Патока ЛТД») також прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості у лютому, квітні, листопаді 2021 року (стор. 38 акта перевірки).

Щодо ТОВ «ТД ЕРЛАЙНСОФТАГРО» та ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (постачальники ТОВ «Патока ЛТД» по ланцюгу) також прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості у січні, травні, липні, серпні, вересні 2021 року (стор. 40, 41 акта перевірки).

Такі рішення прийняті у періоди, відмінні від того, в який відбувалися господарські операції ТОВ «Патока ЛТД» з позивачем (листопад 2021 року).

Щодо ТОВ «Пауер Корн Трейд» було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку №364479 від 24.11.2020 (стор. 46 акта перевірки).

Проте, операції контрагента з позивачем мали місце у січні-лютому 2022 року, тобто більше ніж через рік після прийняття рішення про ризиковість.

Також позивачам надано щодо ТОВ «Прогрес.» рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2401 від 18.06.2021.

Суд робить висновок, що «ризиковий» статус контрагентів / постачальників по ланцюгу не має жодного відношення до операцій з позивачем, а визнання будь-кого з контрагентів чи постачальників по ланцюгу ризиковим не може спричиняти / бути підставою для настання будь-яких негативних наслідків для позивача з огляду на принцип індивідуальної відповідальності.

Також судом було проаналізовано претензії контролюючого органу, викладені в акті перевірки та які не стосуються позивача.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на результати попередніх перевірок позивача свідчить про те, що з низки питань відповідач не здійснював належних процедур саме в межах цієї перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України:

«Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків».

При цьому, пунктом пп. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, серед іншого, мають право:

«проводити перевірку проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

Такий висновок кореспондується із положеннями пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, який вимагає наступне:

«… факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства … викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, … що підтверджують наявність зазначених фактів».

В свою чергу, підпункт 1 п. 2 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 передбачає, що:

«у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: … зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення».

З акта перевірки слідує, що при встановленні більшості порушень відповідач продублював висновки актів перевірок позивача від 17.02.2022 №37/34-00-07-01/23393195, від 15.11.2021 №312/34-00-07-02/23393195, №320/34-00-07-01/23393195, від 18.11.2022 №218/34-00-07-02/23393195 (а щодо контрагента ПСП «Іскра» зробив посилання на акт перевірки від 03.09.2021 №303/34-00-07-01/32834564, який стосується зовсім іншого підприємства ТОВ «М.В.Карго»). При цьому відповідач не здійснив реального дослідження операцій, первинних документів; не врахував висновки судів за наслідками розгляду справ, в яких оскаржувалися результати зазначених перевірок позивача.

Додатково судом встановлено, що в акті перевірки щодо контрагента ТОВ «Пауер Корн Трейд» зазначено, що останній орендує земельні ділянки ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» (код ЄДРПОУ 42498276), ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (код ЄДРПОУ 42810031).

Відповідач зазначає, що ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» (тобто орендодавець) реалізує кукурудзу, «яка відсутня у придбанні, податковий кредит сформовано за рахунок придбання послуг з дискування ґрунту, посіву, внесенню добрив, збору врожаю, відсутнє придбання насіння кукурудзи, недостатня кількість трудових ресурсів (1 особа) з низьким рівнем заробітної плати, що унеможливлює ведення господарської діяльності».

При цьому сам же відповідач зазначає, що між ТОВ «Пауер Корн Трейд» та ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО» укладено договір суборенди землі.

Тож твердження відповідача є безпідставними, оскільки стосуються відносин щодо оренди землі, придбання / непридбання орендодавцем кукурудзи чи недостатньої кількості трудових ресурсів.

Також є безпідставними твердження щодо нескладання податкових накладних ТОВ «ПАУЕР КОРН ТРЕЙД» з номенклатурою - орендна плата за земельні ділянки, які підтверджують придбання послуг у ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ» та ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО», а саме, суборенду земельних ділянок.

Щодо претензій про те, що керівник ТОВ «Пауер Корн Трейд» Ромашко Роман Олександрович є засновником інших суб`єктів господарювання - ТОВ «Пауер Корн Трейд», ТОВ «РІНА-АГРО ОХІНЬКИ», ТОВ «ПЕРЕВОЛОЧНЕ АГРО», то суд зазначає, що фізичній особі закон не забороняє засновувати чи бути одночасно учасником декількох юридичних осіб.

Щодо посилання відповідача про відсутність складу зберігання зерна в пункті навантаження за ТТН (стосується контрагентів ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД»), то такі посилання не стосуються позивача, оскільки поставка товару від вказаних контрагентів відбувалася на умовах поставки DPU («поставка в місці з розвантаженням») та DAP («доставлено до») в редакції Інкотермс 2020. Такі умови поставки передбачають, що транспортування товару здійснюється продавцем або за його рахунок. Тобто позивач не брав участь у навантаженні товару на транспортні засоби та не контролював, з якого складу перевозився товар.

Щодо посилання відповідача на кримінальне провадження стосовно контрагента ТОВ «Прогрес.», яке внесене до Єдиного реєстру судових рішень №32019060000000034 від 23.10.2019 року, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд зазначає таке.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рух по кримінальному провадженню №32019060000000034 відсутній з 13.09.2021.

У рамках провадження №32019060000000034 до ТОВ «Прогрес.» висуваються претензії щодо реалізації газу вуглеводневого скрапленого за період 2018 року у контрагентів ТОВ «Енергоімпекс» (код ЄДРПОУ 31209468), ТОВ «Лаптоп» (код ЄДРПОУ 41674072) та ПП «ТАУ ПОДІЛЛЯ» (код 33088705).

Отже, жодна з цих компаній не фігурує у даній справі, фактично мова йде про інші операції ТОВ «Прогрес.» , які прямо не стосуються ні вирощування зернових, ні їх придбання, ні поставки покупцям.

Крім того, в кримінальному провадженні №32019060000000034 мова йде про розслідування злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто ухилення від сплати податків.

Відповідно, оскільки за Конституцією України та ПК України кожен має сплачувати податки в тих обсягах та в тому порядку, як це визначено законом, питання потенційного ухилення від сплати податків іншим суб`єктом господарювання не може мати жодного негативного впливу на питання оподаткування позивача.

Посилання відповідача на існування зазначеного кримінального провадження, досудове розслідування в якому можливо здійснюється стосовно контрагента ТОВ «Прогрес.», є очевидним порушенням принципу індивідуальної відповідальності платника.

Так, Верховний Суд у Постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вказав, що:

« 36.17. Набрання чинності 25 вересня 2019 року положеннями Закону України від 18 вересня 2019 року № 101-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» (далі - Закон № 101-IX) має вплинути на розгляд податкових спорів, у яких матеріали кримінальних проваджень за статтями 205, 212 КК України використовувалися для обґрунтування податкових донарахувань. Зокрема, у зв`язку з відповідними обставинами матеріали таких кримінальних проваджень є неналежними доказами, які не можуть обґрунтовувати здійснені податковими органами донарахування.

<…>

88. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому апеляційний суд урахував висновок Верховного Суду в указаній вище постанові про те, що частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

89. Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим такий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду».

Таким чином, посилання на існування кримінального провадження є очевидним порушенням принципу індивідуальної відповідальності.

Також судом з наявних в матеріалах справи пояснень позивача установлено, що господарські операції позивача за ті ж самі або суміжні періоди з контрагентами ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» уже були досліджені та підтверджені судами у судових справах №640/5105/22, №640/14669/22, №420/5316/23, №320/13637/23, №320/13785/23, №640/20146/22, предметом яких є оскарження позивачем перевірок в частині правомірності заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.

Претензії відповідача до господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами є аналогічними претензіям, що висуваються у даному акті перевірки (недостатність ресурсів, претензії по ланцюгу поставки).

За результатами розгляду судових справ №640/5105/22, №640/14669/22, №420/5316/23, №320/13637/23, №320/13785/23, 640/20146/22 суди в рішеннях, що набрали законної сили, підтвердили реальність господарських операцій позивача з контрагентами ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд», а претензії податкового органу визнали необґрунтованими.

З усього наведеного вище вбачається необґрунтованість претензій відповідача до операцій позивача із контрагентами ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд». Такі претензії відповідача в більшості стосуються контрагентів та їх постачальників по «ланцюгу» постачання, а отже є неправомірними з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податку.

Відповідно, висновки акта перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025 (в частині невизнання операцій з контрагентами), №34534000701 від 29.04.2025, №34134000701 від 29.04.2025, винесені на підставі акта перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195, є незаконним та підлягають скасуванню.

Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу IІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727:

« 4. Описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається так:

<…>

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;».

В даній справі акт перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 не містить висновків, в підсумках по кожному з порушень в частині взаємовідносин з контрагентами. Зокрема, в акті перевірки відповідачем наводяться лише загальні дані щодо операцій, попередніх перевірок (фактично акт перевірки в цій частині значною мірою є копіюванням попередніх актів перевірок позивача щодо ПДВ).

Однак, в акті перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 не наведено висновків щодо порушень в розрізі кожного з проблемних контрагентів, не визначена по кожному контрагенту конкретна сума операції, по яких відповідач має претензії.

При цьому, якщо орієнтуватися на перелік документів та операцій, наведених в тексті акта перевірки, то в частині податку на прибуток загальна сума операцій (без ПДВ), щодо яких міститься згадка як про непідтверджені в акті перевірки, неспівставна із сумою, на яку, як стверджує відповідач, позивач завищив об`єкт оподаткування податком на прибуток. І при чому в акті перевірки зазначено операції на суму, більш ніж вдвічі меншу, ніж про це зазначає відповідач в акті перевірки. В частині ПДВ, сума ПДВ по операціях, щодо яких міститься згадка як про непідтверджені в акті перевірки, неспівставна із даними відповідача в акті перевірки та, як наслідок - в податкових повідомленнях-рішеннях №34534000701 від 29.04.2025, №34134000701 від 29.04.2025 щодо завищення сум бюджетного відшкодування та від`ємного значення.

Також суд зазначає, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо податкового обліку з податку на прибуток. Позивач формував витрати за результатами операцій із контрагентами ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» як того вимагає чинне податкове законодавство, що підтверджено первинними документами, наданими у матеріали справи.

Зокрема, у п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено наступне:

« 44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

« 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Тобто, для формування витрат вимагається наявність первинних документів щодо господарської операції. Наявність відповідних первинних документів (видаткових накладних) не заперечується контролюючим органом.

Такі документи оформлені у відповідності до вимог ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (П(С)БО 16) «витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань». При цьому, згідно із пунктом 6 П(С)БО 16 «витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу позивача (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені».

Отже, згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 16 всі витрати, що були фактично здійснені позивачем і призвели до зменшення активів або збільшення зобов`язань, та підтверджені первинними документами, враховуються для цілей бухгалтерського обліку.

Щодо висновків відповідача про безоплатне отримання позивачем товару суд зазначає таке.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції чинній з 03.01.2017, тобто на момент спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону (у редакції чинній з 03.01.2017) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

При цьому, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі позивача.

Якісь первинні чи інші документи, на підставі яких можна було б стверджувати про безоплатне отримання позивачем товару (наприклад, результати проведеної інвентаризації, договір дарування) не існують в принципі через відсутність такого роду операцій у позивача. Отже, відсутні будь-які підстави для збільшення доходу.

Водночас товар, який ідентифікується відповідачем як безоплатно отриманий, був придбаний позивачем на підставі договорів поставки між позивачем та контрагентами. Отримання товару позивачем від контрагентів підтверджується первинними документами: видатковими накладними, оформленими між контрагентами ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» та позивачем.

Відповідно, відсутні підстави для визнання товару безоплатно отриманим, а відтак, відсутні підстави якихось коригувань показників бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Підпункт 1 п. 2 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, передбачає, що «у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: … зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення».

Суд зазначає, що в акті перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 не зазначено реальних документів, які б підтверджували висновки відповідача щодо безоплатного отримання товару та, відповідно, виникнення додаткового доходу у позивача.

Для нарахування доходу мають бути виконані наступні умови:

має відбутися господарська операція, що призвела до збільшення активу/зменшення зобов`язання позивача;

оцінка доходу може бути достовірно визначена (є ціна, зафіксована у первинному документі);

складений первинний документ, який є підставою для відображення у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: «дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників позивача), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції». Згідно з п. 21 П(С)БО 15 «Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню».

У даній же справі відсутні умови для визначення доходу як безоплатно отриманого:

відсутня господарська операція (як-то безоплатне отримання позивачем доходу);

відсутня оцінка безоплатно отриманого доходу;

відсутній первинний документ, який є підставою для відображення у бухгалтерському обліку операції з безоплатного отримання доходу.

Натомість, товари, які були оприбутковані позивачем, та які на думку контролюючого органу є безоплатно отриманими, були придбані на підставі договорів поставки з контрагентами за результатами фактично здійснених операцій, що підтверджено документально.

У зв`язку з цим перекваліфікація придбаного товару у безоплатно отриманий є незаконною та необґрунтованою, а застосування до даної операції п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та п.п. 134.1.1 ПК України - безпідставним.

Як слідує з акту перевірки, вартість оприбуткованих товарів, на суму яких відповідач нараховує дохід, фактично дорівнює вартості витрат позивача на придбання товарів за операціями з контрагентами.

Тобто, відповідач суперечить сам собі, використовуючи подвійні стандарти оцінки дійсності/недійсності первинних документів позивача. Так, з одного боку відповідач зазначає про наявність первинних документів позивача та контрагентів, з іншого боку - підтверджує надходження та оприбуткування цього ж самого товару, який в подальшому було використано позивачем у господарський діяльності на підставі цих же первинних документів.

Зокрема, згідно з п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, які застосовувалися позивачем у 2020 році:

« 9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;…».

У той же час, п. 12 П(с)БО 9 «Запаси» чітко встановлює, що «Первісною вартістю запасів, одержаних позивачем безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту)».

Аналогічні за своєю суттю положення містяться в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси», згідно з яким запаси оцінюються за собівартістю або за справедливою вартістю.

Отже, у разі безоплатно отриманих товарів (запасів) їх первісна вартість має дорівнювати їх справедливій вартості, яка визначається згідно з положеннями стандартів бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів).

Натомість відповідач використовує первинні документи та дані облікових регістрів позивача за операціями, які самим же відповідачем визнаються «юридично дефектними».

Таким чином, на підставі одних і тих самих первинних документів, відповідач робить діаметрально протилежні висновки.

Отже, суд робить висновок, що підстави для визначення позивачу доходу у зв`язку з встановленням отримання ним товару безоплатно без підтвердження будь-якими первинними документами, відсутні.

Позивачем виконано вимоги податкового законодавства під час формування податкового кредиту.

Для забезпечення здійснення господарської діяльності позивач придбавав у ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.» сільськогосподарську продукцію (кукурудзу, ріпак, ячмінь).

Господарські операції позивача підтверджуються документально - первинними документами з вказаними контрагентами.

Усі первинні документи мають обов`язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не ставиться під сумнів відповідачем.

Здійснення позивачем оплати за товар у відповідному розмірі не заперечується відповідачем.

Позивач, включивши сплачений своїми постачальниками ПДВ до складу податкового кредиту, діяв відповідно до ПК України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Таким чином, відповідно до вказаних норм ПК України позивач мав право на включення сплаченого згаданими контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту за виконання наступних умов:

1. придбання товарів/послуг;

2. нарахування/сплата сум 14/20% ПДВ в ціні товарів/послуг за відповідною ставкою податку;

3. пов`язаність витрат із господарською діяльністю (придбання з метою подальшого використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях);

4. наявність належним чином оформленої податкової накладної, виписаної продавцем товару/послуги - платником ПДВ.

У даній справі позивач формував податковий кредит (1) виключно стосовно придбаних товарів/послуг, (2) з 14/20% ПДВ в ціні таких товарів/послуг, (3) які було використано в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності, та (4) на підставі належно оформлених податкових накладних.

Як встановлено судом, у позивача наявні усі податкові накладні на розглядувані поставки товарів/послуг. Такі накладні відповідають вимогам ст. 201 ПК України. На момент їх виписки постачальники були (і є наразі) належним чином зареєстрованими платниками ПДВ.

Суд погоджується з доводами позивача, що стосовно контрагентів позивача та їх посадових осіб відсутні будь-які вироки та/або посилання на будь-які кримінальні провадження щодо посадових осіб контрагентів чи будь-які протоколи допитів, в яких би посадові особи контрагента заперечували свою причетність до діяльності підприємства.

Таким чином, позивач виконав всі вимоги ПК України щодо отримання права на податковий кредит. Отже, суми сплаченого ПДВ були правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту, а податкове повідомлення-рішення №34534000701 від 29.04.2025 є незаконним та підлягає скасуванню.

Сам факт реєстрації податкових накладних контролюючими органами свідчить про відсутність будь-яких претензій до господарських операцій позивача з його контрагентами.

Також підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №34534000701 від 29.04.2025 у частині зменшення позивачу суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з контрагентами стали висновки відповідача про нібито нереальність операцій позивача із контрагентами TOB «Прогрес.», ПСП «Іскра», ПрАТ «Дружба».

Відповідно до абз. 2 та 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України зареєстрована податкова накладна для покупця є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, за законом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту достатньо лише зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

На підтвердження належної реєстрації всіх податкових накладних в ЄРПН позивач долучив до матеріалів справи всі податкові накладні, складені за результатами господарських операцій з контрагентами.

Разом з цим, відповідно до пп. б) п. 200.4 ПК України встановлено:

« 200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

<…>

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку…».

Тобто, бюджетному відшкодуванню підлягає та сума податку, яка була фактично сплачена отримувачем товарів (в даному випадку позивачем) у попередніх та звітних податкових періодах постачальникам таких товарів (в даному випадку - контрагентами позивача).

Позивач, на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларацій з ПДВ, були фактично сплачені позивачем його контрагентам в складі вартості відповідного товару, надав до матеріалів справи копії платіжних документів, які підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту, є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІI цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з вказаними вище контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, зокрема, податковими накладними.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Як зазначає Верховний Суд в постановах від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 та від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів позивача обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі №21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2018 у справі №820/903/18, останній визнає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, проведення ремонтних робіт за наслідками яких сформовано витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Відповідно до частини 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Контролюючим органом до матеріалів справи не надано доказів наявності обвинувальних вироків по зазначених вище контрагентах.

Крім того, висновки контролюючого органу базуються на наявності відомостей в базах даних відповідача, що не може слугувати єдиним та достатнім доказом вчинення податкового порушення та про що неодноразово зазначалося Верховним Судом у постановах, зокрема, від 22.09.2023 у справі №160/5435/20, від 18.03.2021 у справі №826/9061/17, від 14.02.2020 у справі №820/5478/16.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вказаними вище контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися, у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар/послуги, які були використані останнім у власній господарській діяльності.

Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання (постачання) платником податків товарів (роботи, послуг) по господарським операціям з його контрагентами.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності, адже укладення договорів поставки не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо, або виконувати посередницькі функції при здійсненні операцій з купівлі продажу товарів (робіт/послуг).

Крім того, Верховний Суд в постановах від 19 січня 2022 року у справі №640/29168/20, від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19 дійшов до висновку про те, що відсутність у позивача або його контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Тобто, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі №440/3779/18.

Отже, висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини викладений в акті перевірки висновок податкового органу в частині взаємовідносин позивача з його контрагентами є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Окрім зазначеного вище епізоду, який стосується господарських операцій ПІІ «БУНГЕ ЮКРЕЙН» з контрагентами ПрАТ «Дружба», ПСП «Іскра», ТОВ «Прогрес.», ТОВ «Ванрес», ТОВ «Патока ЛТД», ТОВ «Пауер Корн Трейд» у даній справі предметом спору є також:

податкове повідомлення рішення №34134000701 від 29.04.2025 в частині встановлення завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ на суму в розмірі 209 636 грн та податкове повідомлення рішення №34434000701 від 29.04.2025, винесені у зв`язку висновками відповідача про те, що позивачем не було нараховано компенсуючі податкові зобов`язання при вибутті (списанні) зернових культур на суму ПДВ 209 636 грн;

податкове повідомлення рішення №34234000701 від 29.04.2025 в частині суми 25 440 130 грн обґрунтовується нібито безпідставним включенням до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонтів вагонів;

податкове повідомлення рішення №34334000701 від 29.04.2025, яким до позивача застосовано штраф на підставі п. 117.1 ПК України в сумі 77 520 грн, яке було прийняте відповідачем у зв`язку з порушенням позивачем термінів надання Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП.

Щодо заниження задекларованих показників ПДВ та не складання компенсуючої податкової накладної судом встановлено таке.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №34134000701 від 29.04.2025 (в частині) позивачу встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ на суму в розмірі 209 636 грн

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №34434000701 від 29.04.2025 до позивача застосовано штраф в сумі 3 400 грн за нескладення та нереєстрацію в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування у квітні 2024 року на суму ПДВ 209 636,00 грн.

В акті перевірки від 26.03.2025 №188/34-00-07-01/23393195 (стор. 77) контролюючим органом встановлено заниження задекларованих позивачем показників на загальну суму ПДВ 209 636 грн за квітень 2024 року. Під час перевірки відповідач встановив наявність записів Дт 93 Кт281 на суму 1 497 397 грн щодо вибуття (списання) зернових культур.

Такі висновки відповідачем зроблені на підставі довідок ТОВ «ІЗТ», відповідно до яких відбувалося списання втрат зерна (витяг з акта перевірки): «Під час проведення перевірки при дослідженні руху запасів (товарів) по рахунках період квітень 2024 року в бухгалтерському обліку П II «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 23393195) встановлено наявність записів Дт 93 Кт281 на суму 1497397 грн щодо вибуття (списання) зернових культур. Підставою для здійснення таких записів слугували: Довідка від 01.04.2024 №1 від ТОВ «І3Т» …».

Відповідачем зроблено висновок, що операції зі списання з балансу товарів у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України не є господарською діяльністю платника податку та як наслідок при здійсненні таких операцій на дату початку їх фактичного використання (списання на витрати платника податків) мають нараховуватися податкові зобов`язання, виходячи з вартості їх придбання.

На думку контролюючого органу позивачем в порушення п. 189.1, п. 198.5, п. 201.1, п. 201-10 ПК України, з урахуванням пп. 14.1.36, п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14 ПК України у квітні 2024 року не визначено податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 209 636 грн, виходячи з вартості придбання списаних товарів - 1 497 397 грн, як наслідок, за висновками відповідача, позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на суму ПДВ 209 636 грн.

З даного приводу суд зазначає таке.

Основним видом економічної діяльності позивача є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Позивач в рамках своїх діяльності придбаває сільськогосподарські культури для подальшої переробки та/або продажу, у тому числі експорту.

Для експорту морським транспортом позивач залучає, серед іншого, морські термінали, які здійснюють приймання зерна, поставленого позивачу, накопичення партій зерна, їх зберігання та відвантаження в поданий морський транспорт.

ТОВ «ІЗТ» є морським терміналом, який надає позивачу послуги приймання, накопичення та відвантаження зерна в морський транспорт в порту Чорноморська.

ТОВ «ІЗТ» як підрядник позивача здійснювало приймання зерна та його відвантаження в морський транспорт з метою виконання позивачем своїх зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами поставки. При цьому відповідно до умов договорів поставки станом на здійснення завантаження зерна в морський транспорт зерно перебувало у власності позивача.

Таким чином, завантаження зерна терміналом в морський транспорт та, відповідно, втрати зерна здійснено в рамках та з метою виконання позивачем господарської діяльності - оптова торгівля зерном.

Як зазначав позивач стосовно норм втрат, послуги морського термінала ТОВ «ІЗТ» включають специфічні послуги короткочасного зберігання зерна та його відвантаження в морський транспорт через підземні або надземні транспортні галереї різної довжини.

Оскільки зерно є сипучим товаром, то здійснення будь-яких технологічних операцій з ним призводить до зменшення його кількості внаслідок втрат, які є звичайними для такого роду операцій. Тобто на кожній стадії руху зерна з метою приймання, доробки, зберігання та відвантаження зерна відбуваються втрати зерна, які є нормальними для звичайної господарської діяльності.

Так, відповідно до п. 1 розділу І Порядку розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах, затвердженого Наказом Мінагрополітики України №316 від 12.06.2019 (Порядок №316):

« 1. Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки у разі зберігання на зернових складах та зернопереробних підприємствах (далі - норми природних втрат) розраховуються шляхом складання біологічних (пов`язані із життєдіяльністю зерна та продуктів його переробки і мікроорганізмів, що знаходяться у ньому) та механічних1 (розпил зернового пилу під час розвантажувально-навантажувальних операцій при прийманні і відпуску зерна) втрат».

Хоча вказаний Порядок №316 не містить норм втрат для робіт із відвантаження зерна в морський транспорт та не застосовується до таких відносин, в даному Порядку №316 чітко визначено складові та природа втрат зерна, у тому числі механічні втрати, викликані внаслідок розпилу зернового пилу під час розвантажувально-навантажувальних операцій при прийманні і відпуску зерна (у випадку позивача - при русі зерна через транспортні галереї та завантаження насипом у відкриті трюми суден).

Як зазначав позивач у позовній заяві та поясненнях щодо заниження задекларованих показників ПДВ та не складання компенсуючої податкової накладної на суму 209 636 грн, позивач наказом №121 від 11.01.2021 затвердив Положення про норми списання зерна та шроту при здійсненні операцій зі зберігання, транспортування та перевалки (Положення №121).

Відповідно до п. 2.2. Положення №121 позивач застосовує наступні норми списання у зв`язку із природніми втратами зерна:

« 2.2. У разі якщо законодавство України не встановлює норми втрат зерна, або у разі відсутності договору, або не визначення в ньому норм втрат, Підприємство застосовує такі норми списань:

Перевалка у порту Чорноморськ, що здійснюється ТОВ «ІЗТ» (стосовно будь-яких зернових, олійних культур): не більше 0,17%».

Згідно з п. 3.1. Положення №121 облік списання втрат зерна здійснюється на підставі даних, наданих постачальником послуг, суб`єктами господарювання, що здійснюють перевалку, або на підставі результатів власних вимірювань. Відповідно п. 3.2. втрати можуть підтверджуватися довідками, виданими суб`єктами господарювання:

« 3.1. Облік списання втрат зерна здійснюється на підставі даних, наданих постачальниками послуг, суб`єктами господарювання, що здійснюють перевалку, або на підставі результатів власних вимірювань.

3.2. Втрати мають підтверджуватися належним чином складеними документами. Втрати можуть підтверджуватись в тому числі, але не виключно довідками, виданими суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з зерном (транспортування, перевалка тощо), товарно-транспортними накладними, реєстрами портів, актами-розрахунками тощо».

Позивачем в матеріали справи було надано довідки ТОВ «ІЗТ» про втрати зерна щодо всіх відвантажень зерна.

Згідно з даними довідками втрати зерна не перевищують 0,17%, тобто знаходяться в межах визначеного рівня природніх втрат, які є звичайною складовою господарської діяльності позивача.

Таким чином, позивач при списанні зерна на суму придбання 1 497 397 грн у зв`язку з відвантаженням ТОВ «ІЗТ» зерна в морський транспорт, та не склавши при цьому компенсуючу податкову накладну на суму 209 636 грн, не вчинив порушення п. 189.1, п. 198.5, п. 201.1. ПК України, оскільки не відбулося жодних операцій, що не є господарською діяльністю позивача, а отже в принципі відсутні підстави для застосування зазначених положень ПК України до позивача.

По суті висновки відповідача щодо ненарахування податкових зобов`язань з ПДВ внаслідок втрат зерна в господарській діяльності позивача пов`язані з тим, що на законодавчому рівні не визначені гранично допустимі розміри втрат зерна при транспортуванні товару.

З аналізу нормативних документів можна зробити висновок, що під природним убутком (втратами) розуміється допустима величина безповоротних втрат ТМЦ, що виникають безпосередньо при товарно-транспортних операціях унаслідок фізичних процесів, що їх супроводжують, а також втрат, неминучих на цьому рівні стану технологічного обладнання, що застосовується (як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2008 року у справі №К-17021/06).

Відповідно до наявної судової практики, природний убуток - це об`єктивні втрати, які виникають при переміщенні, зберіганні та реалізації запасів, зумовлені їх фізико-хімічними властивостями. Норми природного убутку - це гранично допустима величина безповоротних втрат (зменшення початкової маси) майна, що виникають безпосередньо при товарно-транспортних операціях унаслідок фізичних, хімічних і механічних процесів, що супроводжують їх, а також втрат, неминучих на цьому рівні застосування технологічного обладнання або під час зберігання. Так, в Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №0340/1891/18 від 13 липня 2023 року зазначено:

«…аналізуючи положення чинних нормативно-правових актів, які встановлюють норми природного убутку, зокрема, наказ Мінторгівлі СРСР від 02.04.1987 №88 «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування», Постанову Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 07.01.1986 №4 «Про затвердження норм природного збитку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав`яних, штучно сушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР», слід дійти висновку про те, що природний убуток - це об`єктивні втрати, які виникають при переміщенні, зберіганні та реалізації запасів, зумовлені їх фізико-хімічними властивостями. Норми природного убутку - це гранично допустима величина безповоротних втрат (зменшення початкової маси) майна, що виникають безпосередньо при товарно-транспортних операціях унаслідок фізичних, хімічних і механічних процесів, що супроводжують їх, а також втрат, неминучих на цьому рівні застосування технологічного обладнання або під час зберігання».

Залежно від виду ТМЦ та діяльності суб`єкта господарювання фізичними процесами, котрі впливають на їх кількість, можуть бути: випарювання вологи, вивітрювання, втрати при транспортуванні, при зберіганні, під час обробки.

Отже природні втрати виникають у межах звичайної господарської діяльності позивача.

Суд, розглянувши позицію податкового органу щодо положень пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, звертає увагу на той факт, що дана норма вимагає у платника ПДВ нарахувати податкові зобов`язання та скласти і направити у ЄРПН для реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами які призначаються для їх використання або починають використовуватися в т.ч. в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Оскільки природні втрати зерна є невід`ємною складовою господарської діяльності підприємств зернової галузі, положення пп. «г» п. 198.5 ПК України взагалі незастосовне до розглядуваного випадку позивача.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

«а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом».

Тобто, об`єктом оподаткування ПДВ є операції із постачання товарів чи послуг.

Приписами пп.14.1.191. ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Природні втрати товару об`єктивно не є операцією із постачання товарів, оскільки відсутній юридичний факт переходу права власності на списаний товар до нового, іншого суб`єкта господарювання.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Тому списання втрат товарів, як природного убутку не є операцією з постачання товарів у контексті правового регулювання ст. 185 ПК України, оскільки не відбувається постачання товару (перехід права власності згідно визначення постачання товарів пп. 14.1.191 ПК України).

Крім того, положення пп. «г» п. 198.5 ПК України жодним чином не зобов`язують платника податку нарахувати ПДВ у випадку, якщо товар або його частина (тим більше природні втрати) не можуть бути використані в господарській діяльності в силу природних процесів, таких як, наприклад псування зернових культур.

Отже, «неможливість використання в господарській діяльності» і «використання у не господарській діяльності» є різними поняттями, тим паче, що втрачена частина товару не може бути використана в жодній діяльності.

Тому, у разі списання платником ТМЦ у зв`язку з визнанням їх непридатними для використання (через природні втрати такі як усушка, похибка вагів і т. ін.) такі ТМЦ не можуть бути використані взагалі, що в принципі позбавляє жодної можливості платника ПДВ використовувати такий товар «… в операціях, що не є господарською діяльністю», а отже відсутні і підстави для нарахування ПДВ відповідно до приписів пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Наведене відповідає і позиції самих контролюючих органів. Наприклад, відповідно до індивідуальної податкової консультації ДФС від 11.07.2017 №1121/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, якщо підприємство здійснює списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.

Окрім того, якщо розглядати, наприклад, подальший продаж зерна на території України, вартість природних втрат товару по факту покривається у кінцевій ціні продажу товару, тобто бере участь у формуванні податкових зобов`язань.

Отже, такі природні втрати не є і не можуть бути додатковим самостійним об`єктом оподаткування ПДВ, адже по своїй правовій суті оподаткування втрат ТМЦ призведе до подвійного оподаткування ТМЦ на які вже попередньо нараховано та сплачено ПДВ при придбанні такого товару.

Незважаючи на те, що товар позивача в подальшому був експортований, займати протилежний підхід до оподаткування втрат товарів, що йдуть на експорт, незаконно, адже суперечить принципу рівності усіх платників податків перед законом, визначеному в п.п. 4.1.2 ПК України.

Крім цього, при списанні природних втрат, що здійснюється за результатами зміни вологості сировини, її часткового подрібнення з видаленням пилової та іншої дрібної частини в процесі переміщень, мають місце не втрати сільськогосподарської сировини, а зменшення її кількісних показників за рахунок видалення вологи та дрібних фракцій.

Таким чином зменшення показника ваги зернових культур в результаті природнього видалення вологи чи дрібних фракцій зерна в процесі переміщень не можна класифікувати як операцію, що підлягає оподаткуванню ПДВ, позаяк таке природне зменшення ваги зерна не є постачанням продукції (товарів, робіт чи послуг) у контексті правового регулювання пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 та п. 185.1. ст. 185 ПК України.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №560/742/19, від 02.07.2020 по справі №560/711/19, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі №640/10521/19, постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №1840/2784/18, постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №420/373/24

Отже, висновки відповідача про заниження суми ПДВ на 209 636 грн та нескладання компенсуючої податкової накладної є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №34134000701 від 29.04.2025 (в частині завищення від`ємного значення з ПДВ на суму в розмірі 209 636 грн), №34434000701 від 29.04.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо включення до складу «Витрат на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонту вагонів суд зазначає таке.

Відповідачем в акті перевірки встановлено заниження позивачем об`єкту оподаткування у зв`язку з, за посиланнями відповідача, безпідставним включенням до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонтів вагонів.

За епізодом щодо включенням до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонтів вагонів загальна сума заниження об`єкту оподаткування, про яку стверджує відповідач в акті перевірки, становить 25 440 130 грн та стосується періодів 2023 року та 9 місяців 2024 року.

З акта перевірки суд доходить висновків, що за даним епізодом із включення до рядка 2150 «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) витрат із ремонтів вагонів загальна сума донарахувань з податку на прибуток, яку здійснює відповідач, становить 4 579 223 грн, розрахована як:

2 660 985 грн (за 1 квартал 2023 року), 1 228 028 грн (за 2 квартал 2023 року), 53 928 грн (за 3 квартал 2023 року), 38 765 грн (за 1 квартал 2024 року), 146 268 грн (за 2 квартал 2024 року), 451 249 грн (за 3 квартал 2024 року).

При цьому, з розрахунку до податкового повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025 вбачається, що за вказаним податковим повідомленням рішенням штрафні санкції застосовувалися саме за періоди, починаючи з 2023 року.

У зв`язку із цим, загальні донарахування за податковим повідомленням-рішенням №34234000701 від 29.04.2025 у зв`язку із цим епізодом становлять:

- зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4 579 223 грн;

- штрафні санкції в повному обсязі за податковим повідомленням рішенням - 1 144 806 грн.

Як встановлено судом, згідно з Положенням про облікову політику позивача, затвердженим наказом №64/1 від 02.01.2019, позивач веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» (далі - «МСБО 8»), метою цього МСБО 8 є визначення критеріїв до обрання та змінювання облікових політик разом з обліковим підходом та розкриттям інформації про зміни в облікових політиках, зміни в облікових оцінках та виправлення помилок. Стандарт призначений для покращання доречності та достовірності фінансової звітності суб`єкта господарювання та зіставності такої фінансової звітності через якийсь час, а також для зіставності з фінансовою звітністю інших суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 5 МСБО 8, облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб`єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Суб`єкт господарювання має обирати та застосовувати свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. Якщо МСФЗ вимагає або дозволяє таке визначення категорій, слід обирати прийнятну облікову політику та послідовно застосовувати її до кожної категорії.

Позивач, згідно з п. 1.4 Положення «Про облікову політику для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ», затвердженого наказом №64/1 від 02.01.2019 (Облікова політика), самостійно визначився з оцінкою ознак капіталізації витрат на ремонти у відповідності з приписами ч. 5 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 5 МСБО 8.

Позивач запровадив дворівневу систему оцінки ознак капіталізації витрат на ремонти та розділяє витрати, пов`язані з основними засобами після первісного визнання об`єкта основних засобів, на наступні види:

утримання і техобслуговування, поточний ремонт;

капітальний ремонт;

модернізація.

Згідно Облікової політики позивача, витрати на утримання і техобслуговування, поточний ремонт основних засобів пов`язані з підтриманням об`єкта в справному працездатному стані. Ці витрати визнаються витратами періоду, в якому вони понесенні.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.4 та додатком 1 Облікової політики, рішення про віднесення витрат до певного виду приймає комісія по роботі з необоротними активами, яка аналізує кожен ремонт (або групу ремонтів) та вирішує, чи принесуть відповідні виконані роботи підприємству майбутні економічні вигоди, або витрати були здійснені лише для підтримки об`єкта в робочому стані.

Склад комісії по роботі з необоротними активами затверджений наказом позивача №138 від 01.10.2022 «Про створення постійно діючої комісії з питань обліку та використання необоротних активів». До складу комісії входить головний бухгалтер, фахівець з координації перевезень, заступник головного бухгалтера.

Комісією, на підставі актів виконаних робіт, отриманих від ТОВ «АЙРОН ТРЕК», ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати», аналізувалися виконані роботи (їх суть та обсяг) та склад витрат, які були понесені в результаті проведених ремонтів, що підтверджується даними Протоколів засідання комісії щодо відповідності ремонтів критеріям, що передбачають збільшення балансової вартості відремонтованого об`єкта: від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 01.05.2023, від 13.05.2023, від 30.06.2023, від 31.08.2023, від 29.02.2024, від 29.03.2024, від 31.05.2024, від 28.06.2024, від 31.07.2024, від 30.08.2024, від 30.09.2024 (з таблицями з розшифровкою послуг, які були надані у ході проведення ремонтних робіт).

Згідно з висновками комісії позивача встановлено, що всі витрати на ремонти у періоді, що досліджується, були пов`язані лише з підтримкою обслуговування активу згідно з початковими очікуваннями (відомі як технічне обслуговування та ремонт) і були визнані як витрати в момент їх виникнення. Ці витрати не відповідають критеріям визнання капіталізації, так як не призвели ані до збільшення виробничої потужності, ані до додаткової здатності генерувати майбутні економічні вигоди, ані до продовження терміну корисного використання активу.

Також, за Обліковою політикою позивача, капітальний ремонт виконується для відновлення справності та/або відновлення ресурсу основного засобу з можливою заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. Витрати на проведення ремонтів об`єктів основних засобів, можуть збільшувати їх балансову вартість у випадках, коли проведені роботи відновлюють первісні характеристики об`єкта на строк, що перевищує 1 рік, та вартість таких робіт щодо окремого об`єкта перевищує 10 % від первісної вартості об`єкта. Такі витрати відображаються як зменшення суми нарахованого зносу відремонтованих об`єктів, а в сумі перевищення - на збільшення первісної вартості.

Модернізація об`єкта основних засобів призводить до отримання майбутніх економічних вигод, що перевищують спочатку розраховані нормативні показники існуючого об`єкта основних засобів.

Суд погоджується з позицією позивача та зазначає, що первісними критеріями, на підставі яких витрати на ремонт вагонів можуть бути віднесені до капітальних, а не до поточних витрат періоду, є:

відновлення первісних характеристик об`єкта на строк, що перевищує 1 рік, та

вартість робіт щодо окремого об`єкта перевищує 10% від первісної вартості об`єкта.

Проте такі критерії не є достатніми самі по собі, тому комісія по роботі з необоротними активами здійснює аналіз для визначення, чи є витрати капітальними, чи вони є витратами поточного періоду.

Судом досліджено документи щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «АЙРОН ТРЕК», ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати».

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «АЙРОН ТРЕК» (Виконавець) був укладений Договір №01КР-05/10/22 від 05.10.2022 про надання послуг з організації проведення ремонтних робіт вантажних вагонів. Відповідно до предмету Договору №01КР-05/10/22 від 05.10.2022 ТОВ «АЙРОН ТРЕК» зобов`язується на свій ризик за завданням Замовника виконати роботи з планового ремонту вагонів, подовження терміну служби вагонів Замовника або орендованих ним вагонів згідно СТП 04-032:2020 «Вагони вантажні. Настанова з деповського ремонту», СТП 04-016:2018 «Вагони вантажні залізничного транспорту колії 1520 (1524) мм. Настанова з капітального ремонту», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1 Договору). Пункт 1 Договору має умови про матеріали і комплектуючі та місце виконання робіт: Депо: Помічна, Знам`янка із залученням Одеської залізниці АТ «Укрзалізниця».

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ «АЙРОН ТРЕК» (Виконавець) був укладений Договір №01ДР-27/12/23 від 27.12.2023 про надання послуг з організації проведення ремонтних робіт вантажних вагонів. Договір має аналогічні основні умови з Договором №01КР-05/10/22 від 05.10.2022 на 2023 рік.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» (Підрядник) був укладений Договір підряду №ДМЗК-02КР-22/р від 12.12.2022.

Згідно з п. 1.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати згідно до діючої нормативно-технічної документації роботи по капітальному ремонту вагонів, а Замовник прийняти і оплатити роботи.

Виконання умов договорів підтверджується первинними документами: рахунками на оплату, актами надання послуг, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з довідками щодо ремонту вагонів і заміни деталей; калькуляціями ремонту зерновозів моделі 19-3054, дефектними відомостями на ремонт вантажних вагонів форми ВУ-22, розшифровками матеріалів.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, граничний строк експлуатації вагонів після зазначених ремонтів не збільшувався. Це додатково підтверджує, на думку суду, що ТОВ «АЙРОН ТРЕК» та ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» виконували саме поточний ремонт вагонів (в розумінні для цілей бухгалтерського обліку відповідних витрат). На підтвердження того, що граничний строк експлуатації вагонів після зазначених ремонтів не збільшувався позивач долучив до матеріалів справи, а суд дослідив Витяги з програмного забезпечення (Укрзалізниця ГIОЦ УЗ 2610У 24.01.2025).

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позивач правомірно визнав ці витрати поточними та відобразив їх у бухгалтерському обліку як витрати періоду.

Визначення характеру ремонтів (поточний чи капітальний) виключно на підставі їхньої назви у первинних документах призведе до необґрунтованого завищення вартості основних засобів позивача, що суперечить принципам бухгалтерського та податкового обліку. Також слід зазначити, що показники фінансової звітності позивача за період з 2021 по 2024 підтверджені аудиторськими висновками міжнародних аудиторських компаній.

Також суд звертає увагу, що у відповідача відсутні спеціальні знання та працівники, технічні знання та кваліфікація яких надавали б змогу належним чином кваліфікувати ремонт вагонів виходячи із суті здійснених робіт (кваліфікувати, наскільки виконані роботи можуть впливати на граничний строк експлуатації вагонів, чи відбулося збільшення економічних вигід позивача від здійснення таких робіт над вагонами, чи стосуються зазначені в актах роботи підтримки вагонів в робочому стані).

Відповідно, суд доходить висновку, що відповідач, стверджуючи в акті перевірки про те, що виконані з вагонами роботи належать до капітального ремонту, а не до поточного з відповідним визнанням витрат в бухгалтерському та податковому обліку - вийшов за межі повноважень, наданих законом.

Суд погоджується, що акти надання послуг, складені між позивачем та виконавцями робіт (ТОВ «ДОСЛІДНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД «КАРПАТИ», ТОВ «АЙРОН ТРЕК») містять згадки про «капітальний» та «деповський» ремонт не в розумінні бухгалтерської термінології, а згідно з вимогами галузевих транспортних нормативних актів, норм та стандартів.

Тому при визначенні, чи є витрати на ремонтні роботи витратами поточного періоду чи капітальними витратами для цілей бухгалтерського та податкового обліку, слід дослідити склад таких робіт і їх наслідки.

Із актів виконаних робіт слідує, що підрядники виконували щонайменше ряд робіт, які вочевидь не є капітальним ремонтом чи модернізацією в розумінні Облікової політики позивача та не можуть вважатися тими роботами, що в забезпечують збільшення економічних вигід позивача в майбутньому. Виходячи з суті здійснених робіт суд доходить висновку, що такі роботи направлені саме на підтримку вагонів в робочому стані.

Так, всі акти виконаних робіт, складені з ТОВ «АЙРОН ТРЕК» на підставі договору №01КР-05/10/22 від 05.10.2022 містять таку виконану роботу як фарбування вагонів. Такий ремонт пов`язаний з підтриманням об`єкта в працездатному стані, не виконується для відновлення справності та/або ресурсу. В результаті фарбування вагонів не очікується майбутніх економічних вигод, що перевищують спочатку розраховані нормативні показники існуючого об`єкта, у тому числі не підвищується продуктивність об`єкта, не збільшується термін корисного використання об`єкту.

Таким чином, витрати на фарбування вагонів відповідають всім ознакам витрат на утримання і техобслуговування, поточний ремонт вагонів, і навпаки - не відповідають ознакам капітального ремонту та модернізації, в тому числі, і відповідно до Облікової політики.

Аналогічно, вказані вище висновки відносяться до таких видів ремонтних робіт як:

відновлення надресорних балок шляхом наплавлення (зазначені у всіх Актах наданих послуг),

встановлення клинів фрикційних (зазначені в 66 Актах наданих послуг),

встановлення поглинального апарату Ш2В, встановлення тягового хомута (зазначено в Акті надання послуг від 15.02.2023).

Вказані ремонтні роботи є ремонтом окремих деталей вагонів; вони ні окремо, ні в сукупності не відповідають ознакам капітального ремонту або модернізації, та відповідно витрати на їх виконання правомірно віднесено позивачем до витрат на утримання, техобслуговування і поточний ремонт.

Акти наданих послуг, складені з ТОВ «АЙРОН ТРЕК» на підставі договору №01ДР-27/12/23 від 27.12.2023, крім деповського ремонту, містять згадку про такі виконані роботи:

встановлення клинів фрикційних (у всіх Актах наданих послуг),

фарбування вагонів (у 19 Актах наданих послуг),

пропарювання вагонів/цистерн (у 20 Актах наданих послуг),

Відновлення надресорних балок шляхом наплавлення (зазначені у 18 Актах наданих послуг).

Отже ремонт зазначених вище деталей вагонів не можна вважати капітальним ремонтом або модернізацією. При цьому пропарювання взагалі не є ремонтними роботами, а роботою з очищення вагону, спрямованою на дотримання санітарного стану транспортного засобу для перевезення окремих видів вантажів. Віднесення витрат на пропарювання до капітальних витрат є, на переконання суду, очевидною помилкою.

Акти наданих послуг, складені з ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» на виконання договору підряду №ДМЗК-02КР-22/р від 12.12.2022 містять згадку про такі роботи як «капітальний ремонт вагона-хопера бункерного типу для перевезення зерна». Наведений опис робіт не дає встановити точного переліку виконаних робіт для їх кваліфікації, а тому для належного визначення того, до яких саме робіт відносяться виконані роботи, документи, що стосуються ремонту вагонів ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» необхідно розглядати комплексно.

Суть виконаних робіт відображена в дефектних актах, калькуляціях, розшифровках матеріалів, складених до кожного акта, які були досліджені судом.

Також судом було досліджено наданий позивачем до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №09-25 від 16.01.2026.

У ході проведеної експертизи судовий експерт дійшов висновку, що надані позивачем документи не підтверджують висновки акта Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків «Про результати документальної планової виїзної перевірки Підприємства з іноземними інвестиціями "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 23393195), 0445905533, medoc.ggu@viterra.com)», з урахуванням наданих протоколів засідання комісії щодо відповідності ремонтів критеріям, що передбачають збільшення балансової вартості відремонтованого об`єкта, та Положення про облікову політику для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ, затвердженого наказом №64/1 від 02.01.2019, порушення ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ВАЙТЕРРА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 23393195, 0445905533, medoc.ggu@viterra.com)» п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 (із змінами та доповненнями), в порушення наказу від 02.01.2019 №64/1 «Про облікову політику для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ», пункту 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16, в результаті чого занижено податок на прибуток за операціями з ремонту вагонів на загальну суму 4 579 224 грн, у тому числі:

за 1 квартал 2023 року - 2 660 985 грн;

за 2 квартал 2023 року - 1 228 029 грн;

за 3 квартал 2023 року - 53 928 грн;

за 1 квартал 2024 року - 38 765 грн;

за 2 квартал 2024 року - 146 268 грн;

за 3 квартал 2024 року - 451 249 грн.

Також експерт зазначає, що згідно з наданими на дослідження регістрами бухгалтерського обліку, операції з ремонту вагонів знайшли відображення:

«- на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», про що свідчать дані Карток рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», субрахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» по контрагентах: ТОВ «АЙРОН ТРЕК» і ТОВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» за січень 2023 - вересень 2024, що відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.1999 року № 291, із змінами і доповненнями (далі - План рахунків, Наказ Мінфіну № 291).

Згідно з даними оборотно-сальдових відомостей за 2023 - 2024 роки по бухгалтерських рахунках: 93 «Витрати на збут» і 10 «Основні засоби», субрахунок 105 «Транспортні засоби, група ЖД вагони», витрати по ремонту вагонів за договорами №ДМЗК-02КР-22/р від 12.12.2022, №01КР-05/10/22 від 05.10.2022 і №01ДР-27/12/23 від 27.12.2023, віднесені у обліку на витрати на збут по бухгалтерському рахунку: 93 «Витрати на збут» на загальну суму 25 440 130 грн, у тому числі:

- за 1 квартал 2023 року на суму 14 783 250 грн;

- за 2 квартал 2023 року на суму 6 822 380 грн;

- за 3 квартал 2023 року на суму 299 600 грн;

- за 1 квартал 2024 року на суму 215 360 грн;

- за 2 квартал 2024 року на суму 812 600 грн;

- за 3 квартал 2024 року на суму 2 506 940 грн.

Вартість основних засобів по субрахунку 105 «Транспортні засоби, група ЖД вагони» рахунку 10 «Основні засоби» на суму ремонтів не збільшувалася».

Судом встановлено, що експертом під час проведення дослідження було застосовано законодавчі, нормативно-правові акти, а саме: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, із змінами і доповненнями; Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704 (із змінами та доповненнями); Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.1999 року № 291, із змінами і доповненнями; Концептуальна основа фінансової звітності, видана Радою Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 01.09.2010 року; Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»; Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів»; Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби»; Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм. Настанова з деповського ремонту. ВНД УЗ 32.2.04.037-2013. ЦВ-0142: Наказ № 468-Ц/од від 26.12.2013 та ін.

Також судом встановлено, що експертом при формуванні висновків експертного дослідження проаналізовано документи щодо діяльності позивача - документи щодо ремонту вагонів, Облікова політика, інші документи (всі такі документи, як було встановлено судом, було долучено до матеріалів справи як докази), а зведені дані було зіставлено із даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності позивача за відповідні періоди.

Судом встановлено, що експертом використано спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку та економічного аналізу для дослідження первинних документів щодо виконаних ремонтних робіт, встановлення характеру їх відображення в бухгалтерському обліку позивача та оцінки відповідності віднесення понесених витрат до витрат звітного періоду або збільшення балансової вартості відповідних основних засобів вимогам нормативного регулювання бухгалтерського обліку.

Таким чином, за результатами повного та всебічного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, та з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №09-25 від 16.01.2026, який суд бере до уваги при вирішенні даної справи, суд доходить висновків, що при віднесенні витрат на ремонт вагонів до витрат на утримання і техобслуговування, поточний ремонт позивач правомірно керувався вимогами п. 44.1, п. 44.2 ПК України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про облікову політику для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ, затвердженої наказом Позивача №64/1 від 02.01.2019.

А висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про необхідність віднесення витрат на ремонт вагонів до капітальних витрат є безпідставними, такими, що суперечать фактичним обставинам, зробленими в обхід Облікової політики позивача, а також без аналізу первинних та інших документів, що підтверджують суть виконаних ремонтних робіт вагонів.

Щодо несвоєчасного подання повідомлень про об`єкти оподаткування за ф. №20-ОПП суд зазначає таке.

Податкове повідомлення-рішення №34334000701 від 29.04.2025, яким до позивача застосовано штраф на підставі п. 117.1 ПК України в сумі 77 520 грн, прийняте відповідачем у зв`язку з порушенням позивачем термінів надання повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП.

В акті перевірки (стор. 113-114) відповідач робить висновок про порушення позивачем п. 63.3. ПК України, положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України №1588 від 09.12.2011 в частині несвоєчасного подання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП в кількості 76 об`єктів.

Суд погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Верховний Суд у постановах від 21 липня 2020 року (справа № 826/14197/17) та від 11 квітня 2023 року (справа № 260/2584/21) дійшов висновку, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

У постанові 25 вересня 2025 року (справа № 560/17705/24) Верховний Суд підтвердив, що порушення в частині неподання (несвоєчасного подання) інформації за формою № 20-ОПП є триваючим, відтак невиконання платником податків такого обов`язку станом на час проведення перевірки є підставою для притягнення відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Так, основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Пунктом 117.1 ст.117 ПК України визначено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно із пунктом 63.3. статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

При цьому, в абзаці 3 пункту 63.3. статті 63 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Тобто, вказаною нормою Податкового кодексу України хоча й безпосередньо не встановлено строку подання повідомлення за формою №20-ОПП, але передбачено що такий строк встановлюється порядком обліку платників податків.

Відповідний порядок обліку платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Пунктами 8.1 та 8.2 розділу VІІІ "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (форма 20-ОПП).

Повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Згідно із пунктом 8.4 розділу VІІІ "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого вказаним наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення за формою № 20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

При цьому, колегія суддів зауважує, що Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади України, який формує та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також визначає політику у митній та податковій сфері.

Відповідно до пп.19-2.1.2 п.19-2.1 ст.19-2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики, затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів.

Таким чином, в абзаці 3 пункту 63.3. статті 63 ПК України міститься бланкетна норма, яка відсилає до відповідних положень Порядку № 1588, які встановлюють строк подання повідомлення за формою №20-ОПП. Варто зауважити, що бланкетні норми використовуються для уникнення повторень та забезпечення узгодженості законодавства. Аналіз вказаних норм ПК України та Порядку № 1588 свідчить, що такі не містять неузгодженостей та послідовно визначають обов`язок платника податків подати повідомлення за формою №20-ОПП, а також строк такого подання. Водночас, певні недоліки законодавчої техніки під час формулювання тексту окремих положень вказаних норм не спростовують такого висновку.

З урахуванням наведеного суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою №20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно із пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19.02.2026 у справі № 580/12767/24 та від 25.09.2025 у справі № 560/17705/24.

Оскільки позивач не заперечує факт несвоєчасного подання повідомлення за формою №20-ОПП та не навів інших доводів протиправності податкового повідомлення-рішення №34334000701 від 29.04.2025, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Також судом розглянуто аргументи позивача щодо процедурних порушень, допущених відповідачем під час проведення перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Так, перевірка позивача проведена протиправно з огляду на той факт, що позивача було незаконно включено до плану-графіку перевірок на 2024 рік.

Наказ про призначення перевірки містить істотні недоліки - він складений з порушенням пп. 81.1 ПК України, оскільки не містить підстав для проведення перевірки.

Під час перевірки позивача відповідач вийшов за межі по часу щодо періодів, які можуть бути охоплені перевіркою. Податкові повідомлення-рішення прийняті 29.04.2025, тобто, враховуючи граничні строки для здійснення перевірки та донарахувань за її результатами, будь-які претензії відповідача могли стосуватися періоду: для ПДВ щодо декларацій, починаючи зі звітного періоду - квітень 2022 року; для податку на прибуток - щодо декларацій, починаючи з звітного періоду за півріччя 2022 року.

Натомість, податкове повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025, яким позивачу донараховано податок на прибуток та штрафні санкції, відповідно до розрахунку до такого податкового повідомлення-рішення, частково стосується періодів 2021 року та 1 кварталу 2022 року. Причому донарахування з податку на прибуток за періоди І півріччя 2021 року - 1 квартал 2022 року (включно) становлять 38 223 922 грн, що складає 89% загальної суми донарахувань з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням №34234000701 від 29.04.2025.

На встановлення періодів, які можуть бути охоплені перевіркою, впливають/обмежують і строки (попередні терміни) зберігання документів. «Початковий період» з призначеного до перевірки оцінюється як такий, що знаходиться за межами обов`язкового зберігання документів

Податкові повідомлення-рішення не відповідають обов`язковим вимогам до податкових повідомлень-рішень, встановленим п. 58.1 і п. 58.2 ПК України, зокрема не містять обґрунтованої підстави для визначення грошових зобов`язань та/або визначення податкових зобов`язань позивачу.

Застосування штрафу за податковими повідомленнями-рішеннями №34234000701 від 29.04.2025, №34534000701 від 29.04.2025 є неправомірним. Підстави для застосування штрафних санкцій за такими податковими повідомленнями-рішеннями відсутні, оскільки:

- контролюючим органом не доведено вину позивача; податкові повідомлення-рішення №34234000701 від 29.04.2025, №34534000701 від 29.04.2025 не містять належного обґрунтування наявності в діях позивача вини;

- також не доведено і умисел в діях позивача, а отже застосування 25% штрафу за податковим повідомленням-рішенням №34234000701 від 29.04.2025 та 50% штрафу за податковим повідомленням-рішенням №34534000701 від 29.04.2025 є незаконним;

- застосування штрафу у розмірі 50% за податковим повідомленням-рішенням №34534000701 від 29.04.2025 за п. 123.3 ПК України є незаконним, оскільки відсутня повторність порушення податкового законодавства позивачем;

- штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №34534000701 від 29.04.2025 не застосовні до позивача з огляду на порушення, допущені відповідачем.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від №34234000701 від 29.04.2025, №34534000701 від 29.04.2025, №34134000701 від 29.04.2025, №34434000701 від 29.04.2025 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 30 280,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 30 280,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2025 року №34234000701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2025 року №34534000701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2025 року №34134000701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2025 року №34434000701.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «БУНГЕ ЮКРЕЙН» (попередня назва - Підприємство з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА», ЄДРПОУ 23393195) витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.