Рішення № 140317668, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року справа №320/4362/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «А.Т.К.» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в м. Києві від 29.10.2025 № 10045624022;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в м. Києві від 29.10.2025 № 10051524022;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в м. Києві від 29.10.2025 № 10043424022.

Позиції сторін

В обґрунтування вимог позивач вказує, що не допускав факту неутримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з сум виплаченого доходу та зазначає, що податкові зобов`язання виконував своєчасно.

Вказує, що податковий борг у ТОВ «А.Т.К.» був та є відсутнім, а через подання уточнюючих розрахунків у позивача наявний надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб у розмірі 8 303 482,03 грн.

Посилається, що відповідач визначив суму податкового богу не на підставі дослідження документів під час перевірки, а з акта попередньої планової перевірки ТОВ «А.Т.К.» від 24.09.2021 № 4871/Ж6/26-15-07-10-02/32826820 та зазначає, що така є помилковою та не підтверджується наданими під час перевірки документами.

Наголошує на незаконності застосування штрафних санкцій у розмірі 25% за відсутності умислу позивача та зазначає на неможливості застосування штрафних санкцій на підставі пункту 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України.

Також, вказує, що у запереченні до акта перевірки та у скарзі на податкові повідомлення-рішення наводилися обставини, які свідчили про відсутність факту вчинення податкових порушень.

Крім того, посилається, що висновки відповідача про подання недостовірних відомостей податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб спростовані Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги.

Водночас, зазначає, що заниження доходу, про яке вказано у акті перевірки пояснюється тим, що відповідачем проігноровано вимоги абз. 5 п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України, а саме, суму документально підтверджених витрат на придбання відповідних земельних ділянок.

У зв`язку із зазначеними обставинами просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що за результатами перевірки позивача встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 160 558 402,03 грн та військового збору на загальну суму 3 869 982,21 грн.

Крім того, вказує, що перевіркою встановлено подання з недостовірними даними податкових розрахунків за період 1 кв. 2021 року, 2 кв. 2021 року, 3 кв. 2021 року, 4 кв. 2021 року, 1 кв. 2022 року, 2 кв. 2022 року, 3 кв. 2022 року, 4 кв. 2022 року, 1 кв. 2023 року, 2 кв. 2021 року, 3 кв. 2023 року, 4 кв. 2023 року, 1 кв. 2024 року, 2 кв. 2024 року, 3 кв. 2024 року, 4 кв. 2024 року.

Посилається, що доводи ТОВ «А.Т.К.» є безпідставними, у зв`язку із чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 відкрито провадження у адміністративній справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, запроповано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

16.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

18.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками.

19.02.2026 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 задоволено заяву ГУ ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 квітня 2026 року об 11:30.

13.04.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

15.04.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Орехівської Л.М., представника позивача Васільєва А.Г., представника відповідача Лущий В.С., судом на місці ухвалено витребувати від представника відповідача розшифровку по рахунку 6411 станом на 01.01.2021, у зв`язку із чим оголошено перерву у судовому засіданні.

Наступне судове засідання призначено на 05 травня 2026 року об 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

20.04.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.05.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Орехівської Л.М., представника позивача Васільєва А.Г., представника позивача Шматка О.Ю., представника відповідача Засімчук А.О., судом на місці ухвалено задовольнити частково клопотання представників позивача про виклик свідка та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 травня 2026 року о 12:30 год.

27.05.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.

Наступне судове засідання призначено на 29 червня 2026 року об 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

29.06.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 05 серпня 2026 року об 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

05.08.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Орехівської Л.М., представника позивача Васільєва А.Г., представника позивача Шматка О.Ю. (поза межами приміщення суду), представника відповідача Лукашенка Д.П., заслухавши пояснення сторін, судом на місці ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні у зв`язку із неможливістю свідка бути присутнім у судовому засіданні.

Наступне судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року об 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

22.09.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Орехівської Л.М., представника позивача Васільєва А.Г., представника відповідача Лукашенка Д.П., свідка ОСОБА_1 , заслухавши пояснення свідка, за відсутності заперечень, судом на місці ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини судом

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві у період з 08.08.2025 по 18.09.2025 проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, валютного - за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 25.09.2025 № 83255/Ж5/26-15-07-02-04-01/32826820.

Відповідачем встановлено, зокрема, наступні порушення:

- п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення рядка 21 декларації з ПДВ (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) за грудень 2024 року у розмірі 6 525 817 гривень;

- п. 201.1, абз. 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України щодо відсутності реєстрації податкових накладних;

- п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, розрахунків коригувань, виписаних на адресу контрагентів-покупців за вересень, жовтень 2024 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 34.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, п. 163.4.7, п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб в періоді за січень 2021, лютий 2021. березень 2021, квітень 2021, травень 2021, червень 2021, липень 2021, серпень 2021. вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022. жовтень 2022, листопад 2022, січень 2023, лютий 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, жовтень 2024 року;

- пп. 164.2.4 п. 164.2, пп. 164.2.17 п. 164.2, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, m. 168.1.5, п. 168.1, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді що перевірявся, на загальну суму 8 230 863,86 грн в тому числі за 2021 - 416 198,37 грн, за 2022 - 1 607 154,01 грн, 2023 - 2 450 388,53 грн, 2024 2 425 311,43 гривень;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ) за 1 кв. 2021, 2 кв. 2021, 3 кв. 2021, 4 кв. 2021, 1 кв. 2022, 2 кв. 2022, 3 кв. 2022, 4 кв. 2022, 1 кв. 2023, 2 кв. 2023, 3 кв. 2023, 4 кв. 2023, 1 кв. 2024, 2 кв. 2024, 3 кв. 2024, 4 кв. 2024 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. «е» п.176.1 ст.176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий військовий збір в періоді, за червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, січень 2023, лютий 2023 та квітень 2023;

- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, п. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ з урахування пп. 164.2.4 п.164.2, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 1 582 394,36 грн в тому числі за 2021 28 440,27 грн, за 2022 109 822,39 грн, 2023 167 443,52 грн, 2024 276 688,18 гривень;

- частина 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473- VIII «Про валюту і валютні операції», а саме, несвоєчасне повернення валютних коштів за контрактом від 25.10.2023 № CGRATK-2023 з компанією «Can-Gro Genetics Inc.» (Канада) у сумі 35 066,80 дол. США (еквів. 1 263 993,32 грн.);

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, а саме, п. 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку про автомобілі (взяття та зняття/продаж).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями, ТОВ «А.Т.К.» подало заперечення на акт перевірки від 25.09.2025 № 83255/Ж5/26-15-07-02-04-01/32826820.

Листом від 23.10.2025 № 45173/Ж12/26-15-07-02-04-07 «Про розгляд заперечення» висновки акта перевірки викладено у наступній редакції:

- п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення рядка 21 декларації з ПДВ (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) за грудень 2024 року у розмірі 6 525 817 гривень;

- п. 201.1, абз. 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України щодо відсутності реєстрації податкових накладних;

- п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, розрахунків коригувань, виписаних на адресу контрагентів-покупців за вересень, жовтень 2024 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 34.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, п. 163.4.7, п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб в періоді за січень 2021, лютий 2021. березень 2021, квітень 2021, травень 2021, червень 2021, липень 2021, серпень 2021. вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022. жовтень 2022, листопад 2022, січень 2023, лютий 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, жовтень 2024 року;

- пп. 164.2.4 п. 164.2, пп. 164.2.17 п. 164.2, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, m. 168.1.5, п. 168.1, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді що перевірявся, на загальну суму 8 230 863,86 грн в тому числі за 2021 - 416 198,37 грн, за 2022 - 1 607 154,01 грн, 2023 - 2 450 388,53 грн, 2024 3 757 122,95 гривень;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4-ДФ) за 1 кв. 2021, 2 кв. 2021, 3 кв. 2021, 4 кв. 2021, 1 кв. 2022, 2 кв. 2022, 3 кв. 2022, 4 кв. 2022, 1 кв. 2023, 2 кв. 2023, 3 кв. 2023, 4 кв. 2023, 1 кв. 2024, 2 кв. 2024, 3 кв. 2024, 4 кв. 2024 року;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. 87.9 ст. 87, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.4, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1 ст.171, пп. «е» п.176.1 ст.176, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено до відповідного бюджету утриманий військовий збір в періоді, за червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, січень 2023, лютий 2023 та квітень 2023;

- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, п. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ з урахування пп. 164.2.4 п.164.2, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1.5, п. 168.1, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 1 582 394,36 грн в тому числі за 2021 28 440,27 грн, за 2022 109 822,39 грн, 2023 167 443,52 грн, 2024 276 688,18 гривень;

- частина 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473- VIII «Про валюту і валютні операції», а саме, несвоєчасне повернення валютних коштів за контрактом від 25.10.2023 № CGRATK-2023 з компанією «Can-Gro Genetics Inc.» (Канада) у сумі 35 066,80 дол. США (еквів. 1 263 993,32 грн.);

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, а саме, п. 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку про автомобілі (взяття та зняття/продаж).

За результатом виявлених порушень, відповідачем складено, зокрема, наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 29.10.2025 № 10045624022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 890 227,71 грн;

- від 29.10.2025 № 10051524022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 967 495,55 грн;

- від 29.10.2025 № 10043424022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 01001430702, від 29.10.2025 № 01001510702, від 29.10.2025 № 10045624022, від 29.10.2025 № 10047424022, від 29.10.2025 № 10043424022, від 29.10.2025 № 10051524022 та від 29.10.2025 № 10048324022 в якій просив скасувати зазначені рішення.

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 09.01.2026 № 641/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задовольнила частково, скасувала податкові повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 01001430702, від 29.10.2025 № 01001510702, від 29.10.2025 № 10047424022 та від 29.10.2025 № 10048324022, а податкові повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 10045624022, від 29.10.2025 № 10051524022 та від 29.10.2025 № 10043424022 залишила без змін.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вирішуючи цей спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідальності до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 ПК України встановлено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

Положеннями п. 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є, зокрема, податковий агент.

Згідно із пп. 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У відповідності до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Пунктом 164.2 статті 164 ПК України визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Положеннями пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено, що податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Нормами пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до 168.1.5 п. 1681 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Підпунктом 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Так, відповідач стверджує, що ТОВ «А.Т.К.» несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 160 558 402,03 грн, а саме, за січень 2021 року у сумі 3 352 664,02 грн, лютий 2021 року у сумі 1 323 932,58 грн, березень 2021 року у сумі 1 606 404,03 грн, квітень 2021 року у сумі 2 590 477,88 грн, травень 2021 року у сумі 2 251 859,01 грн, червень 2021 року у сумі 1 709 264,14 грн, липень 2021 року у сумі 3 003 302,49 грн, серпень 2021 року у сумі 11 374 488,06 грн, вересень 2021 року у сумі 5 911 988,41 грн, жовтень 2021 року у сумі 2 539 636,83 грн, листопад 2021 року у сумі 1 846 660,15 грн, січень 2022 року у сумі 3 343 222,57 грн, лютий 2022 року у сумі 1 369 241,73 грн, березень 2022 року у сумі 1 317 485,05 грн, квітень 2022 року у сумі 1 456 864,24 грн, травень 2022 року у сумі 4 576 282,81 грн, червень 2022 року у сумі 2 120 205,26 грн, липень 2022 року у сумі 5 306 814,44 грн, серпень 2022 року у сумі 9 601 306,83 грн, вересень 2022 року у сумі 6 995 309,60 грн, жовтень 2022 року у сумі 3 532 961,52 грн, листопад 2022 року у сумі 9 107 195,28 грн, січень 2023 року у сумі 2 125 704,28 грн, лютий 2023 року у сумі 2 930 167,63 грн, квітень 2023 року у сумі 3 366 361,57 грн, травень 2023 року у сумі 5 380 420,42 грн, червень 2023 року у сумі 2 948 533,26 грн, липень 2023 року у сумі 15 398 352,94 грн, серпень 2023 року у сумі 11 455 033,72 грн, вересень 2023 року у сумі 4 115 615,57 грн, жовтень 2023 року у сумі 2 305 235,86 грн, листопад 2023 року у сумі 2 581 364,36 грн, січень 2024 року у сумі 3 225 928,15 грн, лютий 2024 року у сумі 1 639 270,88 грн, березень 2024 року у сумі 4 168 417,96 грн, травень 2024 року у сумі 2 798 592,65 грн, червень 2024 року у сумі 2 427 043,52 грн, липень 2024 року у сумі 4 633 389,88 грн, жовтень 2024 року у сумі 2 821 402,45 грн.

З матеріалів справи слідує, що ГУ ДПС у м. Києві проводилася документальна планова виїзна перевірка ТОВ «А.Т.К.», результати якої оформлено актом перевірки від 24.09.2021 № 4871/Ж6/26-15-07-10-02/32826820.

За змістом вказаного акта вбачається, що відповідачем зазначено заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2020 у розмірі 4 445 238,64 грн.

Разом з тим, з акта перевірки, який складено відповідачем за результатами перевірки у цій справі, ГУ ДПС у м. Києві визначено суму заборгованості з податку на додану вартість станом на 01.01.2021 у тій же сумі, а саме, 4 445 238,64 грн.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що у акті перевірки на підставі якої відповідачем винесено спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення, податковим інспектором використано відомості щодо заборгованості товариства станом на 31.12.2020 з акта перевірки від 24.09.2021 № 4871/Ж6/26-15-07-10-02/32826820.

Водночас, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Наказом Міністерства Фінансів України від 20.08.2015 № 727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (далі Порядок № 727).

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 727, акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

Згідно із п. 4 розд. ІІ Порядку № 727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п. 5 розд. ІІ Порядку № 727, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Разом з тим, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 727 встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення, у описовій частині, необхідно, серед іншого, викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Водночас, частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що достовірний висновок про існування тих чи інших фактів, що мають значення для правильного вирішення справи, можна зробити виключно із прямих неспростовних доказів чи із достатньої сукупності незаперечних непрямих, за умови, що вони не є суперечливими.

В той же час, судом встановлено, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6411 ТОВ «А.Т.К.» на кінець 2017 року кредит по рахунку складає 907 273,46 грн, 2018 1 129 060,16 грн, 2019 1 228 977,04 грн, 2020 1 028 568,85 грн, 2021 1 308 062,70 грн.

Вказані документи надавали перевіряючим під час перевірки, що підтверджується копією акта приймання-передачі від 21.08.2025, який містить розписку податкового інспектора Заборовець О.В.

З матеріалів справи також вбачається та не заперечувалося відповідачем, що розбіжності між нарахуванням та сплатою податку на доходи фізичних осіб за даними перевірки та даними бухгалтерського обліку позивача фактично відсутні, а несвоєчасна сплата податку виникла внаслідок визначення різного боргу підприємства станом на 01.01.2021.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає таке.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Водночас, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, суд зазначає, що ПК України визначено документи, які є підставами для висновків перевірки та які досліджуються податковим органом під час документальної перевірки.

Однак, як слідує з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві під час дослідження питання своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб надані до перевірки документи не досліджувалися, а висновки перевірки фактично ґрунтуються на відомостях, зазначених у попередньому акті перевірки.

В той же час, суд бере до уваги, що позивач вказані відомості заперечував та надавав відповідачу вищезазначені копії оборотно-сальдових відомостей. Проте, незважаючи на незгоду платника податків та надані ним копії документів, посадові особи ГУ ДПС у м. Києві не досліджували документи, передбачені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, що свідчить про необ`єктивність проведеної перевірки.

Крім того, висновки відповідача спростовуються також листом ТОВ «КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА» від 06.04.2026, зі змісту якого вбачається, що зазначене товариство виконувало аудит фінансової звітності ТОВ «А.Т.К.» за 2020 рік та яким підтверджено, що заборгованість позивача за 2020 рік з податку на доходи фізичних осіб становила 1 028 568,85 грн, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «А.Т.К.».

Разом з тим, суд відхиляє посилання відповідача на ненадання до перевірки помісячних оборотно-сальдових відомостей, адже спірним у цьому випадку є фактично сума заборгованості станом на 01.01.2021.

Більше того, суд звертає увагу, що у разі ненадання документів до перевірки, відповідач відповідно до приписів п. 85.6 ст. 86 ПК України зобов`язаний був засвідчити факт такого ненадання або відмови у наданні у встановлений законом спосіб, однак, матеріали справи таких документів не містять, а тому вказані посилання є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що з аналізу норм ПК України та Порядку № 727 вбачається, що акт перевірки являється носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. В той же час, суд зауважує, що акт перевірки контролюючого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.

Окрім того, як зазначено вище, частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на характер документальної перевірки, суд зазначає, що наявність того чи іншого податкового боргу позивача мало б встановлюватися на підставі відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Зважаючи на зазначене, суд вважає безпідставними висновки перевірки щодо несвоєчасної сплати податку доходи фізичних осіб у період з 01.01.2021 по 31.10.2024, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 10045624022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 890 227,71 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, відповідач зазначає, що ТОВ «А.Т.К.» несвоєчасно сплачено військовий збір на загальну суму 3 869 982,21 грн, а саме, за червень 2022 року у сумі 167 084,80 грн, липень 2022 року у сумі 105 377,02 грн, серпень 2022 року у сумі 189 171,36 грн, вересень 2022 року у сумі 773 796,52 грн, жовтень 2022 року у сумі 1 167 979,29 грн, листопад 2022 року у сумі 1 226 569,64 грн, січень 2023 року у сумі 60 879,70 грн, лютий 2023 року у сумі 121 132,75 грн, квітень 2023 року у сумі 57 991,13 грн.

Пунктом 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

За положеннями пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, платниками збору є, зокрема, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України).

У відповідності до пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Так, судом встановлено, що у акті перевірки відповідачем визначено суму заборгованості з військового збору станом на 01.01.2021 у сумі 71 485,70 грн.

Разом з тим, як і з податком на доходи фізичних осіб, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві визначено заборгованість позивача з військового збору на підставі даних акта перевірки від 24.09.2021 № 4871/Ж6/26-15-07-10-02/32826820 без дослідження документів безпосередньо під час документальної перевірки.

У зв`язку із зазначеним вище, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки й в частині несвоєчасної сплати військового збору з підстав вказаних вище.

Крім того, з податкових повідомлень-рішень від 29.10.2025 № 10045624022 та від 29.10.2025 № 10051524022 вбачається, що відповідачем застосовано штрафні санкції на підставі п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України.

Статтею 125-1 ПК України встановлена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Пунктом 125-1.1 статті 125-1 ПК України встановлено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Водночас, пунктом 125-1.2 статті 125-1 ПК України передбачено, що ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, пунктом 124.1 ст. 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених вище приписів дає підстави зробити висновки про те, що податковим правопорушенням відповідно до статті 124 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно). Відповідно до статті 125-1 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто не нарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Відтак, відповідно до змісту наведеної норми статті 125-1 ПК України відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 160/14551/21.

Суд зазначає, що факт ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків позивачем не є спірним у цій справі. Разом з тим, відповідачем у наданих до суду поясненнях наголошувалося, що спірним у цій справі є саме несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що зокрема, відображено й у акті перевірки.

Водночас, порушення щодо заниження сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору скасовано рішенням ДПС України від 09.01.2026 № 641/6/99-00-06-01-01-06.

Таким чином, суд зазначає про відсутність з боку позивача порушень, визначених статтею 125-1 ПК України та, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд звертає увагу, що пункт 124.1 статті 124 ПК України передбачає можливість застосування штрафних санкцій у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу (при затримці до 30 календарних днів включно) та 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (при затримці більше 30 календарних днів).

Однак, як зі змісту акта перевірки, так і з його додатків слідує, що відповідачем не досліджувався строк затримки сплати узгоджених грошових зобов`язань, що фактично унеможливлює застосування пункту 124.1 статті 124 ПК України до позивача.

Крім того, пунктом 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

У постановах від 03 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21, від 16 грудня 2024 року у справі №520/12978/23 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, що утворюють склад правопорушення, за яке платник може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Така позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що останній мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Однак, будь яких доказів умисності дій позивача відповідачем до суду не надано та матеріали справи таких не містять.

Відтак, зважаючи на вищезазначене, суд доходить висновку про безпідставність застосування до ТОВ «А.Т.К.» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а тому податкові повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 10045624022 та від 29.10.2025 № 10051524022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 10043424022 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Згідно із п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані, серед іншого, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У відповідності до п. 119.1 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З акта перевірки слідує, що перевіркою встановлено подання позивачем податкових розрахунків з недостовірними даними за період 1 кв. 2021 року, 2 кв. 2021 року, 3 кв. 2021 року, 4 кв. 2021 року, 1 кв. 2022 року, 2 кв. 2022 року, 3 кв. 2022 року, 4 кв. 2022 року, 1 кв. 2023 року, 2 кв. 2021 року, 3 кв. 2023 року, 4 кв. 2023 року, 1 кв. 2024 року, 2 кв. 2024 року, 3 кв. 2024 року, 4 кв. 2024 року.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, суд зазначає, що ні з акта перевірки, ні під час розгляду цієї справи податковий орган, всупереч статті 77 КАС України, не довів та не зазначив про те, які саме недостовірні дані зазначені позивачем у поданих розрахунках та що такі недостовірні відомості або помилки у звітності товариства призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, як того вимагають положення пункту 119.1 статті 119 ПК України, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн на підставі наведеної норми ПК України.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29.10.2025 № 10043424022, у зв`язку із чим таке підлягає скасуванню.

Інші доводи учасників справи є такими, що вивчені судом та не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесених рішень.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 33 280 грн 00 коп.

Враховуючи зазначене, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 33 280 грн 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 29.10.2025 № 10045624022.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 29.10.2025 № 10051524022.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 29.10.2025 № 10043424022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» (код ЄДРПОУ 32826820, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок 4/6, поверх 3, кабінет 34-А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.