Ухвала суду № 140317392, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

05 жовтня 2026 року Київ справа № 640/18525/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 640/18525/21, що набрало законної сили 26.12.2022 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати з 01 січня 2018 року та виплатити раніше призначену ОСОБА_1 пенсію, обчислену з грошового забезпечення, що включає нові збільшені щомісячні основні види грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця в календарному році з врахуванням відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), що виплачувалися згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2014 року № 125420 до моменту настання права на перерахунок пенсії у зв`язку з набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», обчислених з урахуванням зміни цією постановою розміру основних видів грошового забезпечення в календарному році відповідно Закону 2262-ХII в редакції на час призначення пенсії.

- У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

20.06.2025 від позивача надійшла заява про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в межах адміністративної справи № 640/18525/21.

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивач зазначив, що Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2022 у справі № 640/18525/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з 01.01.2018 з урахуванням збільшених розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки від 04.04.2014 № 125420 та постанови КМУ № 704.

Зазначене судове рішення Відповідачем у визначений судом спосіб фактично не виконано. Зокрема, перерахунок пенсії проведено без урахування нових розмірів додаткових видів грошового забезпечення та їх відсоткового значення, визначених у вказаній довідці, а також без належного врахування збільшених основних видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України та ст. 129-1 Конституції України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а держава гарантує його виконання.

З огляду на тривале фактичне невиконання судового рішення та проведення Відповідачем перерахунку у спосіб, що не відповідає встановленому судом порядку, наявні підстави для встановлення судового контролю за його виконанням.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2025 заяву про встановлення судового контролю призначив до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом протягом 5 днів з дня отримання ухвали подати до суду пояснення щодо виконання (причини невиконання) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2022 у справі № 640/18525/21.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало письмові пояснення, в яких вказало, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2022 у справі № 640/18525/21 у березні 2023 року здійснило перерахунок пенсії Позивача відповідно до судового рішення. Розмір пенсії з 01.01.2018 визначено у сумі 10 882,86 грн, а заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.03.2023 у сумі 181 729,10 грн нарахована та облікована.

Виплата зазначеної заборгованості не здійснена у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань. Головне управління зазначає, що не має повноважень самостійно формувати бюджет чи виділяти кошти на такі виплати, а виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України та відповідно до встановленого Порядку № 821.

Відомості про заборгованість Позивача у сумі 181 729,10 грн внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ, у зв`язку з чим Пенсійний фонд України був повідомлений про відповідне фінансове зобов`язання. Також Пенсійний фонд неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України щодо виділення необхідних асигнувань, однак відповідного фінансування у повному обсязі отримано не було.

Головне управління вважає, що вжило всіх заходів у межах своїх повноважень: здійснило перерахунок пенсії, визначило та облікувало суму заборгованості, внесло її до відповідного реєстру та повідомило про неї органи, відповідальні за фінансування. На думку відповідача, відсутні підстави для накладення штрафу на керівника, оскільки не встановлено його вини, умисного невиконання рішення чи ухилення від його виконання, а затримка виплати зумовлена виключно відсутністю необхідного бюджетного фінансування.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2026 за приписами ч. 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення повного розгляду поданої заяви постановив призначити судове засідання із викликом учасників справи (їх уповноважених представників).

Протокольною ухвалою суду від 26.12.2025 подальший розгляд вказаної заяви вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин другої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.

Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов`язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.

Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).

Крім того, в рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов`язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 382 КАС).

Частиною другою статті 382-1 КАС визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Як встановлено частиною шостою статті 382-1 КАС ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Враховуючи, що спір у даній справі стосується одержання пенсійних виплат, підтвердження матеріалами неповного виконання рішення, імперативність норми абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС, а також позицію заявника, суд доходить висновку, що подану заяву належить задовольнити та зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 243, 248, 382-1 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву позивача про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2022 у справі № 640/18525/21.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Сас Є.В.