Рішення № 140317382, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року справа №320/35486/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116; ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у якому просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309324021 від 11.04.2025;

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309424021 від 11.04.2025;

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309024021 від 11.04.2025;

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309224021 від 11.04.2025;

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309124021 від 11.04.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.

Правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві було ініційовано податковий контроль щодо позивача на підставі інформації, отриманої від Державної податкової служби України листом від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07. Як зазначає ОСОБА_1 , відповідно до вказаного листа відповідачу було передано інформацію, отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах міжнародної Конвенції про усунення подвійного оподаткування. Зазначена інформація містила відомості про можливе отримання позивачем, як резидентом України, доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2020-2022 роках. За даними, якими володів відповідач, загальна сума такого доходу становила 41 017,00 доларів США, з яких у 2021 році 33 800,00 доларів США, а у 2022 році 7 217,00 доларів США. Щодо проведення перевірки позивач зазначає, що 15.10.2024 відповідач направив на його адресу запит № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 про надання пояснень та документального підтвердження щодо отриманих доходів. Відповідно до відомостей, наведених в акті перевірки, зазначений запит було повернуто до податкового органу 04.11.2024 з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання». Пояснень та документів на цей запит позивач не надавав. У подальшому відповідач прийняв рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке оформлено наказом від 30.12.2024 № 8630-п. ОСОБА_1 вказує, що відповідно до акта перевірки копію зазначеного наказу та письмове повідомлення від 02.01.2025 № 41/26-15-24-02-01 про дату і місце проведення перевірки відповідач направив рекомендованим листом. Вказане поштове відправлення не було вручено позивачу та 18.01.2025 повернулося до відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 посадові особи відповідача провели у приміщенні контролюючого органу за адресою: місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 4. Участі позивача у проведенні перевірки забезпечено не було. За результатами перевірки відповідач склав акт від 03.03.2025 № 18409/5/26-15-24-02-01/3703005244. Позивач зазначає, що висновки акта перевірки ґрунтуються на даних, отриманих з листа Державної податкової служби України, та інформаційних баз контролюючого органу, оскільки первинні документи, зокрема договори та банківські виписки, позивачем не надавалися. Відповідач самостійно визначив базу оподаткування. Оскільки, на думку відповідача, позивач не надав документів із зазначенням точних дат отримання доходів, загальну річну суму доходу в доларах США було перераховано у гривню за офіційним курсом Національного банку України, що діяв станом на 31 грудня відповідного звітного року. За 2021 рік відповідач визначив дохід у розмірі 33 800,00 доларів США, що за курсом 27,2782 гривні за долар США становило 922 003,16 гривні. За 2022 рік відповідач визначив дохід у розмірі 7 217,00 доларів США, що за курсом 36,5686 гривні за долар США становило 263 915,59 гривні. Таким чином, за розрахунком відповідача, загальний оподатковуваний дохід становив 1 185 918,75 гривні. На підставі зазначеного розрахунку відповідач дійшов висновку про допущення позивачем таких порушень: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки; заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 213 465,38 гривні, з яких 165 960,57 гривні за 2021 рік та 47 504,81 гривні за 2022 рік; заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 17 788,78 гривні, з яких 13 830,05 гривні за 2021 рік та 3 958,73 гривні за 2022 рік; незабезпечення зберігання первинних документів та їх ненадання до перевірки; ненадання відповіді на запит контролюючого органу. За результатами перевірки 11.04.2025 відповідач прийняв п`ять податкових повідомлень-рішень. Податковим повідомленням-рішенням № 03309324021 збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 213 465,38 гривні та застосовано штраф у розмірі 25 відсотків, визначений у додатку до податкового повідомлення-рішення у сумі 11 876,20 гривні. Податковим повідомленням-рішенням № 03309424021 збільшено грошове зобов`язання з військового збору на 17 788,78 гривні та застосовано штраф у розмірі 25 відсотків, визначений у додатку до податкового повідомлення-рішення у сумі 989,68 гривні. Податковим повідомленням-рішенням № 03309224021 застосовано штраф у розмірі 680,00 гривні за неподання податкових декларацій. Податковим повідомленням-рішенням № 03309024021 застосовано штраф у розмірі 1 020,00 гривні за ненадання документів до перевірки. Податковим повідомленням-рішенням № 03309124021 застосовано штраф у розмірі 8 000,00 гривень за ненадання відповіді на запит. Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки та прийняття за її результатами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, а самі податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач також посилається на правові висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, відповідно до яких при оскарженні податкових повідомлень-рішень суди мають насамперед надати правову оцінку дотриманню контролюючим органом процедури проведення перевірки. На переконання позивача, перевірку проведено з істотним порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України. Позивач зазначає, що пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно на підставі наказу та за умови вручення платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення. На думку позивача, вручення зазначених документів до початку перевірки є обов`язковою вимогою закону та гарантією реалізації прав платника податків, зокрема права бути присутнім під час проведення перевірок, надавати пояснення та отримувати акти перевірок. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що сам відповідач в акті перевірки зазначив про направлення копії наказу від 30.12.2024 № 8630-п та повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом, який 18.01.2025 повернувся до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Позивач вважає, що повернення поштового відправлення з такою відміткою не може вважатися належним врученням у розумінні статті 42 Податкового кодексу України, оскільки не свідчить ні про відмову позивача від отримання кореспонденції, ні про його відсутність за податковою адресою. На переконання позивача, така обставина свідчить лише про те, що кореспонденцію фактично не було отримано, у зв`язку з чим позивач не знав про намір відповідача провести перевірку. Таким чином, позивач вважає, що відповідач, розпочавши перевірку, не пересвідчився у виконанні обов`язкової умови, передбаченої пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, чим допустив істотне порушення процедури проведення податкового контролю. Окремо ОСОБА_1 заперечує факт належного направлення йому запиту від 15.10.2024 № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08. Позивач зазначає, що в акті перевірки як доказ направлення запиту вказано номер поштового відправлення 0600974248597. Водночас під час перевірки зазначеного номера на офіційному ресурсі оператора поштового зв`язку акціонерного товариства «Укрпошта» було встановлено, що відправлення з таким трек-номером не існує. На думку позивача, доказ у вигляді трек-номера, якого не існує, не може вважатися належним доказом направлення запиту. Відповідач, відповідно, не довів виконання вимог статей 42 та 73 Податкового кодексу України щодо направлення запиту рекомендованим листом. Позивач вважає, що оскільки факт направлення, а відтак і отримання запиту не доведено, у нього не виник обов`язок надавати відповідь на такий запит, що виключає склад правопорушення, за яке застосовано штраф відповідно до податкового повідомлення-рішення № 03309124021 від 11.04.2025. ОСОБА_1 також зазначає, що внесення до акта перевірки відомостей, які, на його думку, не відповідають дійсності, ставить під сумнів об`єктивність та законність проведеної перевірки. З огляду на викладене позивач вважає, що перевірку проведено з істотним порушенням встановленого законом порядку, а тому її результати, зафіксовані в акті перевірки, не можуть породжувати правових наслідків. Відповідно, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такого акта, підлягають скасуванню. Крім того, ОСОБА_1 заперечує обґрунтованість висновків акта перевірки та зазначає про відсутність їх підтвердження первинними документами. Позивач зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою є перевірка, яка проводиться на підставі, зокрема, податкових декларацій, фінансової та статистичної звітності, регістрів обліку та первинних документів. На думку позивача, всупереч зазначеній нормі висновки акта перевірки у цій справі ґрунтуються на листі Державної податкової служби України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07, який містить узагальнену інформацію, отриману від компетентного органу іноземної держави. Позивач зазначає, що відповідач не досліджував, не витребовував та не аналізував первинних документів, зокрема договорів, банківських виписок, інвойсів або інших документів, які підтверджували б факт отримання позивачем доходу та його розмір. Щодо окремих штрафних санкцій позивач зазначає таке. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 03309124021, яким застосовано штраф у розмірі 8 000,00 гривень за ненадання відповіді на запит, позивач зазначає, що такий штраф застосовано на підставі пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що обов`язок надати відповідь на запит, передбачений статтею 73 Податкового кодексу України, виникає лише після належного вручення такого запиту платнику податків. Оскільки, за твердженням позивача, запит йому не вручався та повернувся до відповідача, обов`язок щодо надання відповіді на нього у позивача не виник, а тому, на його думку, відсутній склад правопорушення. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 03309024021, яким застосовано штраф у розмірі 1 020,00 гривень за ненадання документів до перевірки, позивач зазначає, що відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України обов`язок надати документи виникає у платника податків після початку перевірки. Позивач вважає, що оскільки він не був належним чином повідомлений про початок перевірки, передбачений законом обов`язок щодо надання документів для перевірки для нього не настав. ОСОБА_1 просить задовольнити позов у повному обсязі.

21.08.2025 представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подав письмовий відзив.

Відповідач зазначає, що перед прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 Податкового кодексу України та наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2024 № 8630-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з іноземних доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2022. За результатами перевірки складено акт від 03.03.2025 № 18409/Ж5/26-15-24-02-01/3703005244, яким встановлено, зокрема, неподання позивачем податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки; ненадання документів, пов`язаних із предметом перевірки, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у тому числі книги обліку доходів і витрат; незадекларування іноземного доходу від створення контенту на платформі OnlyFans за 2021 та 2022 роки на загальну суму 1 185 918,75 грн, унаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 213 465,38 грн; незадекларування зазначеного іноземного доходу та, відповідно, заниження зобов`язань зі сплати військового збору на 17 788,78 грн; а також ненадання відповіді та документального підтвердження щодо отриманого іноземного доходу на письмовий запит контролюючого органу. На підставі встановлених під час перевірки порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.04.2025, а саме: № 03309224021, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 680,00 грн за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки; № 03309324021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у загальному розмірі 225 341,58 грн, з яких 213 465,38 грн становить сума за основним платежем та 11 876,20 грн сума штрафної санкції; № 03309424021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір» у загальному розмірі 18 778,46 грн, з яких 17 788,78 грн становить сума за основним платежем та 989,68 грн сума штрафної санкції; № 03309024021, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн за ненадання контролюючому органу документів, пов`язаних із предметом перевірки; № 03309124021, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 000,00 грн за ненадання відповіді на письмовий запит про надання інформації та документального підтвердження щодо отримання іноземного доходу. Щодо дотримання порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою є перевірка, предметом якої є, зокрема, своєчасність, достовірність та повнота нарахування і сплати податків та зборів, що проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих у встановленому законом порядку документів та податкової інформації. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу та проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України. При цьому документальною невиїзною перевіркою є перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі отримання податкової інформації, що свідчить про можливе порушення платником податків податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Відповідач вказує, що 15.10.2024 направив позивачу за адресою його реєстрації письмовий запит № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 про надання інформації та документального підтвердження щодо отримання доходу протягом 2020 2022 років. Запит було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернулося до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві із зазначенням причини «За закінченням терміну зберігання». Посилання позивача на те, що зазначений запит фактично не направлявся, оскільки за вказаним у матеріалах перевірки номером поштового відправлення 0600974248597 на офіційному ресурсі оператора поштового зв`язку акціонерного товариства «Укрпошта» відправлення не відображалося, відповідач вважає необґрунтованим. Відповідач зазначає, що відповідно до правил акціонерного товариства «Укрпошта» інформація про поштові відправлення доступна для відстеження протягом шести місяців з моменту їх відправлення, після чого така інформація зазвичай видаляється із системи відстеження. На підтвердження направлення позивачу зазначеного запиту відповідачем надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600974248597 та довідку акціонерного товариства «Укрпошта» про причини його повернення. Крім того, відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі неподання платником податків у встановлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником, його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки і письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що письмове повідомлення від 02.01.2025 № 41/26-15-24-02-01 разом із копією наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2024 № 8630-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було направлено позивачу за адресою його реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказане поштове відправлення повернулося до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві із зазначенням причини «За закінченням терміну зберігання». Відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України у разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до штампа акціонерного товариства «Укрпошта» датою повернення поштового відправлення є 18.01.2025. Відтак відповідач вважає, що саме 18.01.2025 копія наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2024 № 8630-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вважається врученою позивачу. З огляду на те, що перевірку розпочато 18.02.2025, відповідач вважає, що її проведення розпочалося з дотриманням строку, встановленого пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Щодо отримання позивачем іноземного доходу відповідач зазначає, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи і приріст вартості майна від 11.08.1993, отримано інформацію про доходи позивача. Зазначена інформація надійшла до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві листом Державної податкової служби України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07, вхідний номер Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.10.2024 № 13129/8. Відповідно до отриманої інформації підтверджено факт отримання позивачем доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у період з 2020 по 2022 роки, а саме: у 2020 році 0,00 доларів США, у 2021 році 33 800,00 доларів США та у 2022 році 7 217,00 доларів США. Загальна сума доходу становить 41 017,00 доларів США. Відповідач також зазначає, що позивач на запит Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 15.10.2024 № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 не надала пояснень та документального підтвердження щодо дат і сум отримання доходів протягом 2020 2022 років за створення контенту на платформі OnlyFans, а також інформації про рух коштів за відкритими рахунками у банківських установах. У зв`язку з цим складено акти про ненадання документів від 18.02.2025 № 1249/Ж6/26-15-24-02-01 та від 24.02.2025 № 1519/Ж6/26-15-24-02-01. Відповідно до пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів, вартість яких визначена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, підлягають перерахунку у національну валюту України гривню за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на дату нарахування або отримання таких доходів. Відповідач зазначає, що податок на доходи фізичних осіб розраховується із загальної суми доходів, отриманих з іноземних джерел протягом відповідного звітного року. Зазначені доходи вважаються такими, що отримані в останньому календарному місяці звітного року, та перераховуються у гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на 31 грудня відповідного звітного року. З урахуванням офіційних курсів Національного банку України на останній робочий день відповідних податкових років, а саме 31.12.2020 28,2746 грн за долар США, 31.12.2021 27,2782 грн за долар США та 31.12.2022 36,5686 грн за долар США, загальна сума доходу у гривневому еквіваленті становить 1 185 918,75 грн. При цьому позивачем не подано податкових декларацій та документів, які б спростовували наведені обставини або підтверджували інший порядок оподаткування зазначених доходів. Щодо донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб відповідач зазначає, що відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих, виплачених або наданих, у тому числі у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а також інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв`язку з трудовими відносинами або цивільно-правовими договорами. Відповідач вказує, що в порушення підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України з урахуванням вимог пункту 163.1.3 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1, пункту 164.3 статті 164 та підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України позивачем не визначено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету за 2021 та 2022 роки, у сумі 213 465,38 грн, нараховані з отриманого іноземного доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб здійснено таким чином: за 2020 рік 0,00 грн Х 18 відсотків = 0,00 грн; за 2021 рік 922 003,16 грн Х 18 відсотків = 165 960,57 грн; за 2022 рік 263 915,59 грн Х 18 відсотків = 47 504,81 грн. Таким чином, за позицією відповідача, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету за 2021 2022 роки, становить 213 465,38 грн, з яких за 2021 рік 165 960,57 грн, за 2022 рік 47 504,81 грн. Щодо військового збору відповідач зазначає, що відповідно до підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, зокрема загальний місячний або річний оподатковуваний дохід, а також доходи з джерел їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування, виплати або надання. Ставка військового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування. За результатами перевірки встановлено отримання позивачем іноземного доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2021 та 2022 роках на загальну суму 1 185 918,75 грн, з якого податкові зобов`язання з військового збору позивачем не визначено та не сплачено. Розрахунок військового збору здійснено таким чином: за 2020 рік 0,00 грн Ч 1,5 відсотка = 0,00 грн; за 2021 рік 922 003,16 грн Х 1,5 відсотка = 13 830,05 грн; за 2022 рік 263 915,59 грн Х 1,5 відсотка = 3 958,73 грн. Отже, за результатами перевірки встановлено, що позивачем у 2021 2022 роках не задекларовано іноземний дохід у сумі 1 185 918,75 грн, що підлягає оподаткуванню військовим збором, унаслідок чого занижено податкові зобов`язання з військового збору на 17 788,78 грн, з яких за 2021 рік 13 830,05 грн, за 2022 рік 3 958,73 грн. Щодо ненадання позивачем документів відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин, зокрема, за наявності підстав за результатами аналізу податкової інформації, яка виявила факти, що можуть свідчити про порушення податкового, валютного законодавства та інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У запиті обов`язково зазначаються виявлені факти порушень. Відповідно до підпункту 73.3.2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит вважається належним чином врученим, якщо його направлено у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані надати запитувану інформацію та документи протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо їх надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто платнику податків чи його представнику. У разі неможливості вручення документа з причин відсутності платника податків за місцезнаходженням, відмови прийняти документ або з інших причин, відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України документ вважається врученим у день, зазначений у повідомленні поштової служби про невручення із зазначенням причини. Відповідач зазначає, що 15.10.2024 направив позивачу письмовий запит № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 про надання пояснень та документального підтвердження отриманого доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd». Відповіді на зазначений запит позивачем не надано. Крім того, відповідно до підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу, якщо вони зобов`язані подавати декларацію або мають право на її подання. Форма книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування, на підставі первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання відповідних документів не менше 1095 днів з дати подання звітності, а у разі її неподання з передбаченого законодавством граничного строку її подання. Відповідач вказує, що позивача було повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки наказом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2024 № 8630-п та письмовим повідомленням від 02.01.2025 № 41/26-15-24-02-01. Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати контролюючим органам у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після її початку. Однак позивачем не надано документів, пов`язаних із предметом перевірки, у тому числі книги обліку доходів і витрат та інших документів, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. У зв`язку з цим Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві складено акти про ненадання документів від 13.02.2025 № 1066/Ж6/26-15-24-02-01 та від 19.02.2025 № 1297/Ж6/26-15-24-02-01. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем допущено порушення вимог пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 та підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України щодо ведення обліку доходів і витрат, зберігання відповідних документів та надання їх під час перевірки. Отже, відповідач зазначає, що Головне управління Державної податкової служби у місті Києві діяло відповідно до вимог Податкового кодексу України та Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи і приріст вартості майна від 11.08.1993. За результатами міжнародного обміну податковою інформацією від компетентного органу Сполученого Королівства отримано інформацію про отримання позивачем у 2020 2022 роках іноземного доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у загальній сумі 41 017,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 185 918,75 грн. Відповідач вважає, що встановлені під час перевірки обставини підтверджують неподання позивачем податкових декларацій за 2021 та 2022 роки, незадекларування іноземного доходу, заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також ненадання запитуваної інформації та документів, пов`язаних із предметом перевірки. З огляду на наведене відповідач вважає прийняті 11.04.2025 податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті за результатами встановлених під час перевірки порушень та на підставі наведених у матеріалах перевірки обставин.

27.08.2025 скеровано письмову відповідь на відзив.

ОСОБА_1 вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що контрольний захід, який відповідач визначає як документальну перевірку, за своєю суттю такою перевіркою не був. На думку позивача, проведена процедура мала формальний характер та полягала у перенесенні відомостей з одного документа до іншого без належного аналізу, дослідження та встановлення відповідних фактичних обставин. Позивач зазначає, що відповідач фактично не провів належної перевірки, а лише сформував висновки на підставі припущень, не дотримавшись власних методичних рекомендацій. Наказом Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 444 затверджено Методику проведення перевірки, яка, на думку позивача, підлягала дотриманню посадовими особами контролюючого органу. Відповідно до пункту 1.3 цієї Методики процедура перевірки являє собою послідовність дій, спрямованих на отримання доказів з метою встановлення достовірності та повноти нарахування податків. Крім того, наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 № 244 передбачено, що акт перевірки має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо. Водночас, як зазначає ОСОБА_1 , в акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні документи. При цьому відповідач зазначає, що його висновки ґрунтуються на листі Державної податкової служби України. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не здійснював належного дослідження документів, не встановлював достовірність відповідних відомостей та не отримував доказів у розумінні проведення документальної перевірки. На думку позивача, відповідачем не було здійснено дій, які б відповідали суті документальної перевірки, чим не дотримано вимог методичних документів Державної податкової служби України. ОСОБА_1 також посилається на підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна перевірка проводиться, зокрема, на підставі первинних документів. При цьому, за твердженням позивача, висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на інформаційному листі Державної податкової служби України, який не є первинним документом. Відповідачем не було досліджено договорів, банківських виписок чи інших первинних документів, а тому, на думку позивача, зроблені ним висновки мають характер припущень. Позивач також вважає, що відповідач неправильно витлумачив зміст листа Державної податкової служби України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 та не встановив факту порушення податкового законодавства. На думку позивача, зазначений лист не є доказом отримання ним доходу, а є внутрішнім документом, який містить доручення місцевим органам контролюючого органу. При цьому в листі зазначено про необхідність у разі підтвердження фактів порушень вжити заходів щодо проведення документальних перевірок. ОСОБА_1 зазначає, що з наведеного вбачається необхідність для відповідача спочатку самостійно встановити та підтвердити факт відповідного порушення, а не сприймати інформацію, викладену в листі, як уже доведений факт. На думку позивача, підтвердження такого факту передбачає збирання та дослідження відповідних доказів. Натомість, як стверджує позивач, відповідач не встановив відповідний факт, а фактично переніс зазначену в листі суму доходу до акта перевірки, не здійснивши самостійного дослідження відповідних обставин. Позивач вважає, що таким чином відповідач не виконав вимогу щодо підтвердження факту порушення. Окремо позивач звертає увагу на порядок визначення суми доходу та розрахунку податкових зобов`язань, вважаючи його неправильним. На думку позивача, спосіб розрахунку, застосований відповідачем, свідчить про відсутність належної перевірки фактичних обставин отримання доходу. Так, відповідач в акті перевірки здійснив перерахунок доходу в іноземній валюті за курсом Національного банку України на кінець відповідного року. Водночас позивач посилається на пункт 164.4 статті 164 Податкового кодексу України, відповідно до якого під час нарахування або отримання доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів, вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування або отримання таких доходів. Позивач зазначає, що відповідач здійснив перерахунок іноземного доходу за курсом Національного банку України на кінець року, а не за курсом, який діяв на момент фактичного отримання доходу. На думку позивача, це призвело до завищення бази оподаткування. ОСОБА_1 пов`язує застосування відповідачем курсу на кінець року з тим, що відповідач не встановив конкретних дат отримання позивачем доходу. При цьому позивач зазначає, що відповідач не досліджував первинних документів, зокрема банківських виписок, у яких могли бути зазначені відповідні дати отримання доходу. Таким чином, позивач вважає, що застосована відповідачем методологія розрахунку свідчить про відсутність у нього належних доказів щодо фактичного отримання доходу та проведення необхідного дослідження первинних документів. Підсумовуючи наведене, ОСОБА_1 зазначає, що проведений відповідачем контрольний захід не можна вважати належною документальною перевіркою, оскільки, на його думку, така процедура мала формальний характер та не відповідала вимогам Податкового кодексу України і методичним документам Державної податкової служби України. Позивач стверджує, що відповідач не встановив належними доказами факт отримання ним відповідного доходу, а лише поклав в основу своїх висновків інформацію, викладену у внутрішньому листі Державної податкової служби України, без її самостійного підтвердження та дослідження. З огляду на викладене позивач вважає, що доводи, наведені відповідачем у відзиві, не спростовують обставин, на які він посилається як на підстави для задоволення позову.

01.01.2026 подано клопотання про долучення доказів.

З метою всебічного розгляду справи та з`ясування всіх обставин, що мають значення для її вирішення, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118, Державна податкова служба України є уповноваженим представником Міністерства фінансів України та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування. Відповідач зазначає, що листи, які готуються в рамках обміну податковою інформацією, підписуються Головою Державної податкової служби України, його заступником або керівником самостійного структурного підрозділу Державної податкової служби України, відповідального за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки, за умови наявності відповідного розпорядчого документа Державної податкової служби України. Відповіді компетентних органів іноземних країн на спеціальні запити надходять безпосередньо до Державної податкової служби України. Таким чином, з огляду на те, що Державна податкова служба України є компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією, спеціальний запит підписується керівником Державної податкової служби України, а відповідь на такий запит разом із доданими документами надходить безпосередньо до Державної податкової служби України. У зв`язку з цим відповідач зазначає, що інформація, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо отримання фізичними особами резидентами України доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2020 2022 роках, перебуває у розпорядженні Державної податкової служби України. З метою отримання копії листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо застосування Конвенції про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, щодо отримання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2020 2022 роках, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві направило лист від 24.10.2025 № 14987/8/26-15-05-03-03. Листом Державної податкової служби України від 29.10.2025 № 25814/7/99-00-24-05-07, який надійшов до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 29.10.2025 за № 13790/8, було надано копії документів та інформацію щодо запитуваних осіб, отримані в електронному вигляді від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Разом з тим Головне управління Державної податкової служби у місті Києві зазначає, що разом із вказаним листом не було надано належним чином засвідченого перекладу отриманої інформації. У зв`язку з необхідністю отримання та долучення до матеріалів справи нотаріально засвідченого офіційного перекладу інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві в особі начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Якушко Інни Валеріївни уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро перекладів «Макроглобал» договір про закупівлю послуг письмового перекладу та нотаріального засвідчення перекладу від 16.12.2025 № 376. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2025 № БП-373 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро перекладів «Макроглобал» надано Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві послуги з письмового перекладу та нотаріального засвідчення перекладу. З метою забезпечення належного супроводження судових спорів та недопущення безпідставних втрат бюджету Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчений офіційний переклад інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 79 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить суд врахувати надані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві документи під час ухвалення рішення у справі.

16.01.2026 ОСОБА_1 скеровувала заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів та додаткові пояснення, у яких заперечує проти задоволення зазначеного клопотання.

Позивач вважає надані відповідачем документи неналежними та недопустимими, а також такими, що подані з порушенням процесуального законодавства. Щодо дотримання процесуальних строків позивач зазначає, що відповідно до частини другої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний подати суду всі наявні у нього докази, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, разом із відзивом на позовну заяву. При цьому відповідач не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку та не навів об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали б поданню відповідних документів у встановлений строк. Позивач вважає, що отримання нотаріально засвідченого перекладу лише у грудні 2025 року для підтвердження рішень, прийнятих ще у квітні 2025 року, не є поважною причиною пропуску процесуального строку. Згідно з частиною восьмою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України докази, подані з порушенням встановленого строку, судом не приймаються. ОСОБА_1 також зазначає, що нотаріально засвідчений переклад листа датований 23.12.2025, що, на його думку, підтверджує відсутність у відповідача на момент проведення перевірки у лютому 2025 року та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у квітні 2025 року належним чином оформлених документів українською мовою. Позивач посилається на пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, відповідно до якого підставами для висновків під час проведення перевірок є, зокрема, податкова інформація. На думку позивача, використання під час перевірки інформації, викладеної іноземною мовою, без автентичного перекладу свідчить про недотримання принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, передбаченого частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивач звертає увагу на недоліки ідентифікації та достовірності даних, наведених у документах, поданих відповідачем. Так, у долученому відповідачем перекладі зазначено адресу реєстрації акаунта: АДРЕСА_2 . Водночас офіційною податковою адресою позивача є АДРЕСА_3 . Позивач посилається на пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковою адресою фізичної особи є місце її проживання. Також ОСОБА_1 зазначає, що в іноземних даних вказано поштовий код «2000», який, на його думку, не відповідає українській системі поштових індексів. Позивач вважає, що зазначене свідчить про довільне внесення відповідної інформації користувачем та не дає можливості використовувати її як належний ідентифікатор позивача. Позивач також звертає увагу на зміст листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у якому містяться застереження щодо достовірності наведених даних. Зокрема, у листі зазначено, що власник даних повідомив про відсутність певних даних у низці випадків, а також наведено таблицю з показниками рівня помилок. Крім того, компетентний орган Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії просить українську Державну податкову службу перевірити відповідні файли. На думку позивача, замість проведення такої перевірки та збору відповідних доказів відповідач механічно переніс цифри з текстового файлу у свої висновки. При цьому позивач зазначає, що такий текстовий файл не є первинним документом у розумінні статті 44 Податкового кодексу України. Окремо позивач вказує на незаконність, на його думку, застосованої відповідачем методології розрахунку податкових зобов`язань. ОСОБА_1 зазначає, що надані відповідачем документи містять лише загальну річну суму доходу, позначену як «Total_Value». Водночас пунктом 164.4 статті 164 Податкового кодексу України передбачено перерахунок доходу за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент фактичного отримання доходу. Позивач звертає увагу на те, що в долучених відповідачем документах відсутні конкретні дати здійснення відповідних транзакцій. На його думку, така відсутність унеможливлює здійснення законного розрахунку податкових зобов`язань, а застосування відповідачем курсу Національного банку України станом на 31 грудня відповідного звітного року є порушенням норм матеріального права. На підставі викладеного позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів у зв`язку з порушенням процесуальних строків та відсутністю поважних причин для їх поновлення.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві щодо ОСОБА_1 проводився податковий контроль з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з іноземних доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за період з 01.01.2020 по 31.12.2022.

Підставою для проведення податкового контролю стала інформація, отримана Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві від Державної податкової служби України листом від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07. Зазначеним листом передано інформацію, отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в рамках міжнародної Конвенції про усунення подвійного оподаткування.

Згідно з отриманою інформацією, ОСОБА_1 як резидент України могла отримувати доходи від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans у 2020 2022 роках. Загальна сума доходу за наявними у контролюючого органу даними становила 41 017,00 доларів США, з яких 33 800,00 доларів США за 2021 рік та 7 217,00 доларів США за 2022 рік. За 2020 рік дохід у зазначених відомостях не визначався.

Судом встановлено, що дані, отримані від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, ідентифікували отримувача доходу за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50, з поштовим індексом « 2000». Водночас податковою адресою позивача, зазначеною в усіх матеріалах справи, є: АДРЕСА_4 . Лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії містить застереження щодо можливої неповноти та недостовірності наведених у ньому відомостей, а також вказівку про необхідність додаткової перевірки цих даних податковим органом України.

15.10.2024 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві направило на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) письмовий запит № 37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо отриманих доходів.

Судом встановлено, що зазначений запит направлено рекомендованим поштовим відправленням № 0600974248597, поданим до відділення поштового зв`язку 18.10.2024. Згідно з відомостями, наведеними в акті перевірки, зазначений запит був повернутий до контролюючого органу 04.11.2024 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою акціонерного товариства «Укрпошта» форми П-01Н про причини повернення поштового відправлення. Пояснення та документи на зазначений запит ОСОБА_1 не надавалися.

30.12.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві видано наказ № 8630-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Наказом визначено проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_5 , тривалістю 5 робочих днів з 18.02.2025 по дату завершення перевірки, за період з 01.01.2020 по 31.12.2022. Підставою для видання наказу зазначено доповідну записку управління податкового аудиту фізичних осіб від 27.12.2024 № 7791/26-15-24-02-01-10.

02.01.2025 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві направило ОСОБА_1 копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення № 41/26-15-24-02-01 про дату і місце її проведення рекомендованим листом. Зазначене поштове відправлення не було вручено та 18.01.2025 повернулося до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою акціонерного товариства «Укрпошта» форми Ф.20 про причини повернення/досилання поштового відправлення.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводилася посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у місті Києві у приміщенні контролюючого органу за адресою: місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 4. Предметом перевірки були питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2020 по 31.12.2022. Участь ОСОБА_1 під час проведення перевірки не забезпечувалася.

Перевірку проведено на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 Податкового кодексу України та наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.12.2024 № 8630-п.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2025 № 18409/Ж5/26-15-24-02-01/3703005244.

Судом встановлено, що примірник зазначеного акта перевірки ОСОБА_1 особисто не отримувала та нікого не уповноважувала на його отримання. Про існування акта перевірки позивач дізналася від свого брата, якому цей акт було вручено з невідомих позивачу причин. Це підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 06 011 190 785 82), поданим до відділення поштового зв`язку 04.03.2025, тобто на наступний день після складення акта перевірки.

В акті перевірки зазначено, що його висновки ґрунтуються на даних, отриманих з листа Державної податкової служби України, та інформаційних баз контролюючого органу, оскільки первинні документи, зокрема договори та банківські виписки, ОСОБА_1 не надавалися.

Контролюючим органом самостійно визначено базу оподаткування. Оскільки документів із зазначенням точних дат отримання доходів не надано, загальну річну суму доходу в доларах США перераховано у гривню за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року.

За 2021 рік дохід у розмірі 33 800,00 доларів США перераховано за курсом 27,2782 гривні за долар США, що становило 922 003,16 грн.

За 2022 рік дохід у розмірі 7 217,00 доларів США перераховано за курсом 36,5686 гривні за долар США, що становило 263 915,59 грн.

Загальний оподатковуваний дохід за розрахунком контролюючого органу склав 1 185 918,75 грн.

В акті перевірки зазначено такі порушення:

1. Неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, що зазначено як порушення підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пункту 179.1 статті 179, з урахуванням підпункту 49.18.4 пункту 49.18 та пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України.

2. Незадекларування іноземного доходу за створення контенту на платформі OnlyFans за 2021 та 2022 роки на загальну суму 1 185 918,75 грн та, відповідно, заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягало сплаті до бюджету за 2021 та 2022 роки, на загальну суму 213 465,38 грн.

3. Незадекларування іноземного доходу за створення контенту на платформі OnlyFans за 2021 та 2022 роки на загальну суму 1 185 918,75 грн та, відповідно, заниження податкового зобов`язання з військового збору, що підлягало сплаті до бюджету за 2021 та 2022 роки, на загальну суму 17 788,78 грн.

4. Незабезпечення зберігання первинних документів та їх ненадання до перевірки, у тому числі книги обліку доходів і витрат.

5. Ненадання відповіді та документального підтвердження щодо отриманого іноземного доходу на письмовий запит контролюючого органу.

11.04.2025 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі висновків акта перевірки прийнято п`ять податкових повідомлень-рішень: № 03309224021 (штраф 680,00 грн за неподання декларацій), № 03309324021 (збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на 225 341,58 грн), № 03309424021 (збільшення грошового зобов`язання з військового збору на 18 778,46 грн), № 03309024021 (штраф 1 020,00 грн за ненадання документів до перевірки), № 03309124021 (штраф 8 000,00 грн за ненадання відповіді на запит).

Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням (трек-номер 06 011 360 956 53), поданим до відділення поштового зв`язку 16.04.2025, яке вручено особисто з відповідним підписом одержувача.

07.04.2025 ОСОБА_1 подала на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві заперечення на акт перевірки, в яких зазначила, зокрема, що:

акт перевірки їй особисто не вручався, а був отриманий її братом без встановлених повноважень, у зв`язку з чим, на думку позивача, він винесений стосовно неуповноваженої особи, а сама позивач вважається неналежним чином повідомленою про отримання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; на підтвердження цієї позиції позивач посилалася на постанову Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 820/6323/17;

вона не отримувала жодного доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», оскільки фактично не провадила і не провадить жодної діяльності на платформі OnlyFans, яка могла б приносити дохід; жодних практичних чи реальних дій, пов`язаних із такою діяльністю, позивач не здійснювала, а від її імені могли діяти треті особи, кошти від яких позивач не отримувала;

висновки акта перевірки ґрунтуються на необґрунтованих даних та суб`єктивних припущеннях контролюючого органу, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

У запереченнях позивач просила врахувати їх зміст під час винесення відповідного рішення та попередити про час і місце розгляду заперечень з метою забезпечення участі представника або самої заявниці.

Судом встановлено, що відповідь контролюючого органу на зазначені заперечення направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням (трек-номер 06 011 371 568 42), поданим до відділення поштового зв`язку 18.04.2025, з рукописною поміткою «Відмова на заперечення».

Позивач не погоджується з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку з чим подав до суду цей позов.

Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп.21.1.1 та пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).

Як вбачається з акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.03.2025 №18409/Ж5/26-15-24-02-01/3703005244, під час проведення перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві використано інформацію, отриману Державною податковою службою України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в порядку міжнародного обміну податковою інформацією.

Із листа Державної податкової служби України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 вбачається, що компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії надано інформацію, отриману від компанії Fenix International Ltd, щодо транзакцій за 2020 2022 роки. Зазначений лист складається з описової частини англійською мовою та доданих файлів Excel.

Судом встановлено, що надана інформація містить відомості щодо ОСОБА_1 як особи, яка могла отримувати дохід за створення контенту на платформі OnlyFans, а саме загальну суму коштів за 2021 рік у розмірі 33 800,00 доларів США та за 2022 рік у розмірі 7 217,00 доларів США.

Щодо допустимості використання інформації, отриманої в межах міжнародного обміну податковою інформацією, як джерела податкової інформації.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а, згідно з якою інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про усунення подвійного оподаткування та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 та підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України і може використовуватися під час здійснення податкового контролю, в тому числі під час призначення та проведення перевірок.

З огляду на це суд відхиляє необхідність окремої оцінки доводів щодо неможливості використання листа Державної податкової служби України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 як джерела податкової інформації з тієї підстави, що такий лист не є первинним документом у розумінні статті 44 Податкового кодексу України.

Разом із тим вказане не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести належними, допустимими та достатніми доказами факт фактичного отримання платником податку доходу у визначеному розмірі, що є самостійним предметом доказування, відмінним від питання допустимості самого джерела інформації.

Із зазначених документів не вбачається конкретних дат здійснення окремих транзакцій, сум кожної окремої транзакції, реквізитів платіжних операцій, відомостей про платіжні інструменти, за допомогою яких здійснювалося перерахування коштів, реквізитів банківських рахунків, на які були зараховані кошти, а також відомостей щодо фактичного надходження коштів у розпорядження ОСОБА_1 .

Крім того, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація містить лише узагальнені відомості про загальну вартість отриманих коштів за відповідні календарні роки, проте не містить первинних документів, банківських виписок, платіжних доручень, документів щодо зарахування коштів на конкретний рахунок чи інших документів, які б підтверджували фактичне отримання ОСОБА_1 коштів від Fenix International Ltd та набуття нею права розпорядження такими коштами.

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві не використано первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання ОСОБА_1 доходу від Fenix International Ltd, зокрема банківських виписок про зарахування коштів, платіжних документів, договорів, актів наданих послуг чи інших документів фінансово-господарської діяльності.

Окрім інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також листа Державної податкової служби України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, акт перевірки від 03.03.2025 №18409/Ж5/26-15-24-02-01/3703005244 не містить інших документальних підтверджень фактичного отримання ОСОБА_1 доходу від Fenix International Ltd.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №03309124021 від 11.04.2025 (штраф 8 000,00 грн за ненадання відповіді на запит).

Відповідно до підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідальність за ненадання відповіді на такий запит передбачена пунктом 121.2 статті 121 Податкового кодексу України. Застосування цієї відповідальності можливе лише за умови доведеності факту належного вручення платнику податків відповідного запиту.

Судом встановлено, що запит від 15.10.2024 №37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням №0600974248597 за адресою її податкової адреси: АДРЕСА_3 . Зазначене відправлення повернулося до відповідача 04.11.2024 з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою акціонерного товариства «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення.

Відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, якщо пошта не може вручити платнику податків документ з причин відсутності за місцезнаходженням, незнаходження фактичного місця розташування платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За встановлених судом обставин щодо факту подання відправлення до пошти, його направлення на податкову адресу позивача та документального підтвердження причини повернення, суд дійшов висновку, що запит від 15.10.2024 №37765/Ж12/26-15-24-01-17-08 вважається належним чином врученим позивачу 04.11.2024 відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України.

Ця обставина відповідає підходу, застосованому Верховним Судом у постанові від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а, де вручення аналогічного запиту було визнано належним.

Оскільки обов`язок надати відповідь на запит у позивача виник, а доказів надання такої відповіді матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність у діях позивача формальних ознак складу порушення, передбаченого пунктом 121.2 статті 121 Податкового кодексу України.

Таким чином суд не вбачає порушень у процедурі вручення запиту, які могли б бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №03309124021.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №03309024021 від 11.04.2025 (штраф 1 020,00 грн за ненадання документів до перевірки).

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після початку такої перевірки.

Обов`язок надання документів виникає лише за умови правомірного початку перевірки, що, своєю чергою, відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, вимагає вручення платнику податків у порядку статті 42 цього Кодексу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення.

Судом встановлено, що копія наказу від 30.12.2024 №8630-п та повідомлення від 02.01.2025 №41/26-15-24-02-01 направлені позивачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою її податкової адреси, яке повернулося до відповідача 18.01.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою акціонерного товариства «Укрпошта» форми Ф.20.

Застосовуючи до цих обставин пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України за аналогією з висновком, викладеним вище щодо запиту від 15.10.2024, суд вважає, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про дату і місце її проведення вважаються врученими позивачу 18.01.2025, тобто до дати фактичного початку перевірки (18.02.2025).

За таких обставин суд не встановлює порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо порядку ініціювання перевірки. Суд враховує, що в постанові від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а Верховний Суд визнав правомірність призначення та проведення аналогічної перевірки за подібних обставин фактичного вручення процесуальних документів, а тому відсутні підстави для іншого висновку в цій справі.

Враховуючи те, що перевірку розпочато правомірно, обов`язок надання документів на вимогу контролюючого органу в позивача виник. Позивачем не надано доказів надання документів, пов`язаних із предметом перевірки, ані до контролюючого органу, ані суду.

З огляду на викладене, за результатами оцінки суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №03309024021 від 11.04.2025.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №03309324021 (податок на доходи фізичних осіб) та №03309424021 (військовий збір) від 11.04.2025.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку є фізична особа резидент, яка отримує іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, іноземні доходи доходи, отримані з джерел за межами України. Отже, обов`язковою передумовою виникнення обов`язку задекларувати та сплатити податок є встановлений факт фактичного отримання платником податку відповідного доходу.

Суд враховує, що в постанові від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а Верховний Суд визнав доведеним факт отримання позивачем у тій справі доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» на підставі аналогічної інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, вказавши, що офіційний документ містив персональні дані позивача, суму нарахованого доходу та підтверджував факт її участі на платформі OnlyFans як отримувача виплат, тоді як позивач у тій справі не надала жодного доказу на спростування цієї обставини ані під час перевірки, ані в суді.

Разом з тим Верховний Суд у зазначеній постанові прямо визначив, що предметом доказування у справах цієї категорії є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо платника податків, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання платником саме доходу, який відповідно до Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.

Застосовуючи вказаний критерій до обставин цієї справи, суд встановлює, що вона відрізняється від справи №600/2950/25-а за фактичними обставинами, які саме Верховний Суд визначив юридично важливими для вирішення питання доведеності отримання доходу.

Так, у даній справі судом встановлено, що відповідно до інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, особа, яка отримувала кошти від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», зазначена за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас податковою адресою позивача, за якою вона зареєстрована та проживає, є: АДРЕСА_3 . Ця розбіжність відповідачем під час перевірки не досліджувалась та жодним чином не пояснена, тоді як у справі №600/2950/25-а подібних розбіжностей даних стосовно особи встановлено не було.

Окрім цього, судом встановлено, що на відміну від позивача у справі №600/2950/25-а, ОСОБА_1 не погодилася з висновками акта перевірки та ще до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у запереченнях від 07.04.2025 зазначила, що не здійснювала діяльності зі створення контенту на платформі OnlyFans та не отримувала відповідних коштів, а така діяльність могла здійснюватися третіми особами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у цій справі не доведено факт отримання позивачем доходу. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а, не підлягає застосуванню до цієї справи, оскільки відрізняються через фактичні обставини справ, зокрема щодо ідентифікації особи, яка отримала кошти, а також подання позивачем заперечень у встановлений строк.

Щодо доведеності факту отримання доходу.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України підставами для висновків під час проведення перевірок є, серед іншого, податкова інформація.

Разом з тим, зі змісту самого листа компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, наданого в перекладі, вбачається застереження щодо можливої неповноти чи недостовірності наведених у ньому даних і пропозиція здійснити додаткову перевірку відповідних відомостей. Контролюючий орган такої перевірки не здійснив, а лише переніс наведені у листі числові показники до акта перевірки.

Крім того, з наданих документів не вбачається конкретних дат здійснення окремих транзакцій, сум кожної окремої транзакції, реквізитів платіжних операцій, відомостей про платіжні інструменти, реквізитів банківських рахунків, на які були зараховані кошти, а також відомостей щодо фактичного надходження коштів у розпорядження ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять банківських виписок, платіжних документів, договорів, актів наданих послуг чи інших первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання ОСОБА_1 доходу від Fenix International Ltd у розмірах, визначених контролюючим органом.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відомості, отримані в межах міжнародного обміну податковою інформацією, за відсутності належних первинних документів та документального підтвердження фактичного отримання ОСОБА_1 доходу, у сукупності з наявною розбіжністю ідентифікаційних даних та своєчасно поданими запереченнями позивача, самі по собі не є достатніми доказами фактичного отримання такого доходу у розмірах, визначених контролюючим органом. Контролюючий орган зобов`язаний довести факт отримання платником податків доходу належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема документами, які підтверджують здійснення конкретних транзакцій, дату, суму та спосіб виплати коштів, чого в цій справі зроблено не було.

Окрім цього відповідно до пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України доходи, отримані у вигляді валютних цінностей, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Судом встановлено, що відповідач визначив базу оподаткування шляхом перерахунку загальної річної суми доходу за курсом Національного банку України станом на 31 грудня відповідного звітного року, оскільки не мав відомостей про конкретні дати отримання коштів.

Разом з тим матеріали справи містять лише загальні відомості про загальну суму доходу за 2021 та 2022 роки без зазначення дат кожної окремої транзакції та моменту фактичного отримання коштів. За таких обставин відсутня можливість перевірити правильність застосованого контролюючим органом валютного курсу Національного банку України та достовірність визначеного гривневого еквіваленту доходу, що безпосередньо впливає на правильність розрахунку податкових зобов`язань позивача.

Суд зазначає, що при оподаткуванні іноземних доходів застосуванню підлягає саме валютний курс Національного банку України, що діяв на момент фактичного нарахування (отримання) кожного окремого доходу, а не курс станом на кінець року чи на іншу довільну дату. У випадку здійснення декількох окремих платежів (транзакцій) контролюючий орган зобов`язаний встановити дату, суму та спосіб здійснення кожної конкретної виплати, оскільки без цього неможливо правильно визначити базу оподаткування та здійснити перерахунок іноземної валюти у гривню відповідно до вимог пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України.

Визначення податковим органом загальної суми доходу шляхом застосування курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 та 31.12.2022 до всієї річної суми доходу є неналежним способом обчислення податкових зобов`язань за відсутності встановлених дат фактичного отримання кожного окремого платежу. Застосування курсу на кінець звітного періоду замість курсу, що діяв на момент фактичного нарахування чи отримання доходу, суперечить імперативній вимозі пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України, а відсутність у відповідача точних дат отримання доходу свідчить про недостатність зібраних доказів для визначення бази оподаткування в порядку, встановленому законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено правильність визначення гривневого еквіваленту доходу та сам факт отримання позивачем доходу у розмірі, визначеному оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Такий висновок ґрунтується також на наведених вище обставинах щодо ідентифікації особи одержувача коштів та відсутності первинних документів.

Керуючись частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обов`язок доведення правомірності рішення покладається на суб`єкта владних повноважень, суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, дійшов висновку, що відповідач не довів ані факту отримання позивачем доходу від зазначеного джерела, ані належності доказів, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення станом на дату їх прийняття, ані дотримання встановленої законом методології визначення бази оподаткування.

З урахуванням наведеного, податкові повідомлення-рішення №03309324021 та №03309424021 від 11.04.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №03309224021 від 11.04.2025 (штраф 680,00 грн за неподання декларацій).

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України обов`язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає у платника податку, який зобов`язаний, згідно з розділом IV цього Кодексу, подавати таку декларацію. Обов`язок декларування іноземного доходу, встановлений підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України, є похідним від факту фактичного отримання платником податку такого доходу.

Оскільки судом встановлено недоведеність факту отримання позивачем доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» з підстав, викладених у мотивувальній частині щодо податкових повідомлень-рішень №03309324021 та №03309424021, відсутній об`єкт декларування, а відтак відсутній і обов`язок подання декларації, порушення якого поставлено позивачу за провину.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №03309224021 від 11.04.2025 є похідним від необґрунтованих висновків акта перевірки щодо факту отримання доходу, а тому також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись принципом обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень, правилом розподілу тягаря доказування у справах цієї категорії, а також враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а, застосовану судом з урахуванням встановленої відмінності фактичних обставин щодо ідентифікації особи одержувача доходу та своєчасності поданих позивачем заперечень, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5678,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 115 від 11.072025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 2839,30 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116; ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309324021 від 11.04.2025.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309424021 від 11.04.2025.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 03309224021 від 11.04.2025.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2839,30 (дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять) гривень 30 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116; ЄДРПОУ 44116011).

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Копію рішення направити сторонам у справі (їх представникам) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.