Рішення № 140317380, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Київ справа №320/3176/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом Ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кравчука Андрія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича (адреса: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а) до Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 33800777) та до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 05408846) про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

Перший заступник Ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кравчук Андрій Володимирович звернувся до суду з позовом до Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича, Ірпінської міської ради, комітету Ірпінської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича Про призначення т. в. о. старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району № 211-0 від 16.12.2024 року, в частині покладення тимчасового виконання обов`язків за посадою старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району, з 17 грудня 2024 року на адміністратора Центру надання адміністративних послуг Мельниченко Тетяну Михайлівну.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 постановлено заяву першого заступника Ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кравчука Андрія Володимировича про забезпечення адміністративного позову задовольнити. Зупинено дію пункту 2 Розпорядження Ірпінського міського голови № 211-о "Про призначення т.в.о. старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка_Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району" від 16.12.2024 року, яким тимчасове виконання обов`язків за посадою старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка_Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району, з 17.12.2024 покладено на адміністратора Центру надання адміністративних послуг Мельниченко Тетяну Михайлівну до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позовну заяву було залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення, який становив десять днів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Правова позиція сторін.

Позивач зазначає, що з листопада 2020 року обіймає посаду першого заступника Ірпінського міського голови та входить до складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради. ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування посада старости є виборною, а відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затвердження старости та формування персонального складу виконавчого комітету належать до повноважень міської ради. При цьому міський голова вносить відповідні пропозиції на розгляд ради. Позивач вказує, що рішенням Ірпінської міської ради від 27 листопада 2020 року старосту Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу було включено до складу виконавчого комітету за посадою. Надалі склад виконавчого комітету змінювався рішеннями міської ради, зокрема рішенням від 26 липня 2024 року передбачено входження старости відповідного старостинського округу до складу виконавчого комітету за посадою. Розпорядженням міського голови від 16 грудня 2024 року припинено тимчасове виконання обов`язків старости ОСОБА_2 та з 17 грудня 2024 року тимчасове виконання обов`язків за посадою старости покладено на адміністратора Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вважає протиправним це розпорядження в частині покладення тимчасового виконання обов`язків старости на ОСОБА_3 , оскільки, на його думку, таке рішення прийнято поза межами повноважень міського голови та з порушенням встановленого законом порядку. Зокрема, ОСОБА_1 посилається на статтю 54-1 та пункт 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, зазначаючи, що законом визначено порядок затвердження старости та вичерпні випадки, за яких міський голова може призначати особу, яка тимчасово виконує обов`язки старости. На думку позивача, припинення тимчасового виконання обов`язків старости ОСОБА_2 не є таким випадком, а тому питання щодо призначення старости мало вирішуватися міською радою у загальному порядку. Позивач також зазначає, що станом на дату подання позову питання про призначення ОСОБА_3 або іншої особи старостою Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу не було включено до порядку денного засідань Ірпінської міської ради та попередньо не оприлюднювалося. Крім того, позивач вказує, що 17 грудня 2024 року ОСОБА_3 , призначена тимчасово виконуючою обов`язки старости оскаржуваним розпорядженням, взяла участь у засіданні виконавчого комітету Ірпінської міської ради та голосуванні з питань порядку денного. На думку позивача, така участь особи, яка була призначена тимчасово виконуючою обов`язки старости з порушенням встановленого законом порядку, може впливати на законність рішень виконавчого комітету, прийнятих за її участю, та створює юридичну невизначеність щодо таких рішень. Позивач зазначає, що це може негативно вплинути на законність діяльності органу місцевого самоврядування та інтереси мешканців Ірпінської міської територіальної громади.

У вказаний строк відповідачі не надали суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.

У матеріалах справи містяться супровідні листи Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025, яким підтверджується направлення копії ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі на адресу відповідачів (Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича, Ірпінської міської ради, комітету Ірпінської міської ради).

Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує отримання Ірпінською міською радою та комітетом Ірпінської міської ради 12.03.2025 копії ухвали суду про відкриття провадження через електронний кабінет.

Щодо відповідача ОСОБА_4 суд встановив, що відповідно до рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи, поштове відправлення повернуто 26.03.2025 з відміткою відсутній за вказаною адресою.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.

Будь-яких заяв від відповідачів не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити їх правову позицію щодо предмета спору.

Згідно п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 року, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи адресатом.

Суд направляв на зареєстровану адресу відповідачів копію ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.

Отже для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. У тому числі законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що рішенням Другої позачергової сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27 листопада 2020 року № 5-2-VIII Про затвердження першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Андрія Кравчука ОСОБА_5 затверджено першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та визначено, що до виконання обов`язків він приступає після проходження спеціальної перевірки.

Рішенням Другої позачергової сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27 листопада 2020 року № 9-2-VIII Про подання міського голови щодо затвердження складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради затверджено склад виконавчого комітету Ірпінської міської ради згідно з додатком 1.

Відповідно до додатка 1 до зазначеного рішення до складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради увійшли, зокрема, міський голова ОСОБА_4 , перший заступник міського голови Кравчук Андрій Володимирович, секретар Ірпінської міської ради за посадою, заступники міського голови, керуючий справами, а також староста Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу Ірпінської міської ради за посадою.

Рішенням Ірпінської міської ради від 21 грудня 2023 року № 2974-37-VIII Про затвердження оновленого складу виконавчого комітету затверджено оновлений склад виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Відповідно до додатка 1 до цього рішення до складу виконавчого комітету, зокрема, увійшли міський голова ОСОБА_4 , перший заступник міського голови ОСОБА_1 , секретар міської ради Мекшун Анжела Георгіївна, заступники міського голови, керуюча справами Ярошенко Тетяна Юріївна, староста Козинцівського старостинського округу Вигнівий Володимир Миколайович та ОСОБА_2 як тимчасово виконуюча обов`язки старости Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу Ірпінської міської ради, а також інші особи, визначені додатком 1 до рішення.

Рішенням Сорок другої позачергової сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 26 липня 2024 року № 3284-42-VIII Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради № 2974-37-VIII від 21.12.2023 року внесено зміни до додатка 1 до рішення від 21 грудня 2023 року № 2974-37-VIII, а саме зі складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради виключено ОСОБА_6 та введено до складу виконавчого комітету ОСОБА_7 .

16 грудня 2024 року міським головою видано розпорядження Про призначення т.в.о. старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району № 211-0, яким припинено з 16 грудня 2024 року тимчасове виконання обов`язків старости ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а з 17 грудня 2024 року тимчасове виконання обов`язків старости покладено на адміністратора Центру надання адміністративних послуг Мельниченко Тетяну Михайлівну.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 23 квітня 2024 року № 41 Про внесення змін до Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області внесено зміни до Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 2 липня 2018 року № 136, та викладено його у новій редакції.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради виконавчий комітет утворюється на сесії міської ради нового скликання, а його кількісний та персональний склад визначається рішенням міської ради за пропозицією міського голови.

Рішенням Другої позачергової сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27 листопада 2020 року № 11-2-VIII Про затвердження Регламенту Ірпінської міської ради затверджено Регламент Ірпінської міської ради восьмого скликання згідно з додатком.

Судом встановлено, що станом на дату подання позову питання щодо призначення ОСОБА_3 або іншої особи старостою Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу Ірпінської міської ради не включалося до порядку денного засідань сесій Ірпінської міської ради, попередньо не оприлюднювалося та не розглядалося міською радою.

Судом також встановлено, що 17 грудня 2024 року на засіданні виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_3 , на яку з 17 грудня 2024 року було покладено тимчасове виконання обов`язків старости, брала участь у засіданні та голосувала з питань, внесених до порядку денного. Зазначене засідання проведено відповідно до порядку денного позачергового засідання виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 17 грудня 2024 року.

Позивач входить до складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради як перший заступник міського голови. Виконавчий комітет розглядає питання, пов`язані із забезпеченням життєдіяльності Ірпінської міської територіальної громади, а його рішення приймаються на засіданнях виконавчого комітету шляхом голосування.

В матеріалах справи також наявні копії та досліджені судом Регламент роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області затвердженого рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 №136 (у редакції рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 23.04.2024 р. № 41); Регламент Ірпінської міської ради затвердженого рішенням другої позачергової сесії восьмого скликання № 11-2-VIII від 27 листопада 2020 року; порядок денний позачергового засідання виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 17 грудня 2024 року.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2021 № 2493 (далі - Закон № 2493).

Відповідно до статті 1 Закону № 2493 служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положеннями статті 2 Закону № 2493 та статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280) визначено, що посадова особа місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону № 2493 передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 10 Закону № 2493 що приймання на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.

Згідно із частиною 2 статті 51 Закону № 280 кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 280 визначено, що утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск є виключною компетенцією міської ради і відповідно до приписів зазначеної статті вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Частиною 1 статті 51-1 Закону України № 280 передбачено, що староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Відповідно до ч. 1 ст. 54-1 Закону № 280 староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Відповідно до п. 2.1. Регламенту роботи виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області затвердженого рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.07.2018 № 136 (у редакції рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 23.04.2024 р. №41) (далі - регламент ВК IMP) виконавчий комітет утворюється на сесії міської ради нового скликання.

Відповідно до пункту 2.2. регламенту ВК IMP кількісний та персональний склад виконавчого комітету визначається рішенням міської ради за пропозицією міського голови. До складу виконавчого комітету входять міський голова, заступники міського голови, керуючий справами виконавчого комітету, секретар ради, а також визначені рішенням ради керівники відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, інші особи.

Приписами пункту 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280 вказано, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією сільського, селищного, міського голови на відкритому пленарному засіданні відповідної ради.

Крім цього, кандидатура старости може бути внесена на розгляд сільської, селищної, міської ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради, якщо рада не підтримала дві кандидатури старости, запропоновані сільським, селищним, міським головою.

Також, пунктом 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280 у абзаці 4 передбачено, що cільський, селищний, міський голова може одноосібно призначити старосту у разі, якщо сільською, селищною, міською радою не підтримано три кандидатури старости поспіль, внесені відповідно до підпунктів 2 і 3 цього пункту, або якщо сесії сільської, селищної, міської ради не проводяться без поважних причин понад три місяці.

Абзацом 6 пункту 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280 визначено, що у разі тимчасової відсутності старости у зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуванням у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або у зв`язку з перебуванням старости за межами України понад 90 календарних днів поспіль сільський, селищний, міський голова призначає тимчасово виконуючого обов`язки старости на час відсутності такого старости. Перебування старости за межами України протягом зазначеного строку підтверджується відомостями про перетинання особою державного кордону України, наданими Державною прикордонною службою України за заявою такої особи або на запит сільського, селищного, міського голови.

Ключовим питанням у цій справі є правомочність одноосібного призначення тимчасово виконуючого обов`язків старости Ірпінським міським головою.

Суд враховує, що Верховний Суд у своїй усталеній практиці послідовно виходить із того, що вичерпний перелік підстав, встановлений законом для здійснення повноваження в порядку винятку із загального правила, є остаточним і розширеному тлумаченню не підлягає, а вихід за його межі є неприпустимим.

Цей підхід підлягає застосуванню й у спірних правовідносинах. Перелік підстав пункту 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280, за яких міський голова вправі одноособово призначити особу, яка тимчасово виконує обов`язки старости, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню чи застосуванню за аналогією до інших, не передбачених законом випадків.

Крім того, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 9901/43/21, відповідно до якої вимога частини другої статті 19 Конституції України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, охоплює три самостійні складові.

Так, дія на підставі означає обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти на виконання закону та за наявності визначених ним умов і обставин; дія в межах повноважень передбачає прийняття рішень відповідно до встановленої законом компетенції та недопущення виходу за її межі; дія у спосіб означає обов`язок дотримуватися передбачених законом процедури, форми та засобів прийняття відповідного рішення. При цьому недотримання хоча б однієї із зазначених вимог є самостійною підставою для визнання акта суб`єкта владних повноважень протиправним.

Судом встановлено, що розпорядженням Ірпінського міського голови від 16 грудня 2024 року № 211-о з 17 грудня 2024 року покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою старости Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу на адміністратора Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_3 . Судом досліджено обставини, з якими закон пов`язує можливість одноособового призначення міським головою т.в.о. старости, та встановлено, що жодна з вичерпно визначених пунктом 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280 підстав у цьому випадку місця не мала: припинення тимчасового виконання обов`язків старости ОСОБА_2 не є тотожним жодній з підстав, передбачених абзацом 6 зазначеного пункту. Питання призначення ОСОБА_3 або іншої особи на посаду старости (т.в.о. старости) відповідного округу не вносилося на розгляд сесії Ірпінської міської ради, не включалося до порядку денного, попередньо не оприлюднювалося та радою не розглядалося, що відповідачем не спростовано.

За таких обставин, керуючись наведеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо змісту складових частини другої статті 19 Конституції України, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване розпорядження в частині покладення тимчасового виконання обов`язків за посадою старости на ОСОБА_3 , Ірпінський міський голова діяв не в межах повноважень: він вийшов за межі наданих йому законом дискреційних повноважень і підмінив собою виключну компетенцію міської ради з формування персонального складу виконавчого комітету, чим порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України.

Судом також враховано, що 17 грудня 2024 року ОСОБА_3 , призначена т.в.о. старости з порушенням встановленого законом порядку, фактично брала участь у засіданні виконавчого комітету Ірпінської міської ради та голосуванні з питань порядку денного, що об`єктивно створює правову невизначеність щодо повноважності складу виконавчого комітету та законності прийнятих за її участю рішень, а відтак безпосередньо стосується охоронюваного законом інтересу позивача як члена цього колегіального органу.

Як встановив суд, позивач з листопада 2020 року обіймає посаду першого заступника Ірпінського міського голови та входить до складу виконавчого комітету Ірпінської міської ради, рішення якого приймаються шляхом голосування його членів.

Відтак позивач є особою, права та законні інтереси якої безпосередньо пов`язані із правомірністю формування персонального складу виконавчого комітету та законністю участі його членів у голосуванні, а отже наділений правом на оскарження акта індивідуальної дії, який впливає на легітимність діяльності зазначеного колегіального органу.

Разом з цим, відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування доводів позивача та обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав, а тому відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи суд встановлює на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які відповідачем не спростовані.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах Пантелеєнко проти України від 29.06.2006, Дорані проти Ірландії від 31.07.2003 та Каіч та інші проти Хорватії від 17.07.2008, згідно з якими право на ефективний засіб юридичного захисту передбачає не лише формальну можливість звернення до суду, а й практичну можливість поновлення порушеного права.

Оскільки визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження саме в частині, що стосується покладення обов`язків старости на ОСОБА_3 , є єдиним і достатнім способом усунення виявленого перевищення повноважень та відновлення правової визначеності щодо складу виконавчого комітету, а в іншій частині розпорядження позивачем не оскаржується і предметом спору не є, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у заявленому обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, оцінені у їх сукупності, наведене правове регулювання та відповідну практику Верховного Суду щодо тлумачення меж повноважень суб`єктів владних повноважень і вичерпного характеру спеціальних переліків підстав для здійснення дискреційних повноважень, суд дійшов висновку, що розпорядження Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича № 211-о від 16.12.2024 року в частині покладення з 17 грудня 2024 року тимчасового виконання обов`язків за посадою старости на ОСОБА_3 прийнято поза межами наданих міському голові законом повноважень, а тому є протиправним і підлягає скасуванню в цій частині, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо визначення належного відповідача за заявленою вимогою.

Судом встановлено, що позивач звернувся з вимогою: визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови Маркушина О.Г. № 211-о від 16.12.2024 року в частині покладення обов`язків старости на Мельниченко Т.М. при цьому визначивши співвідповідачами одночасно Ірпінського міського голову ОСОБА_4 , Ірпінську міську раду та виконавчий комітет Ірпінської міської ради.

Відповідно до частини першої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважений, а у визначених законом випадках й інша особа, до якої звернена вимога позивача. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка звернулася до суду, може вимагати, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тобто акта, прийнятого конкретним суб`єктом владних повноважень.

Так, оскаржуване розпорядження № 211-о від 16.12.2024 року є одноособовим розпорядчим актом Ірпінського міського голови, виданим ним у межах реалізації повноважень, наданих пунктом 11-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Разом з цим, інші відповідачі (Ірпінська міська рада та виконавчий комітет Ірпінської міської ради) цього розпорядження не приймали, не погоджували та будь-яким чином у процедурі його видання участі не брали, воно є актом одноособового волевиявлення посадової особи, а не колегіальних органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд зазначає, що правові наслідки визнання протиправним та скасування розпорядження можуть настати виключно для суб`єкта, який його видав, Ірпінського міського голови Маркушина О.Г., оскільки саме він є суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, і саме на нього оскаржуваним актом покладено відповідні юридичні наслідки.

Ірпінська міська рада та виконавчий комітет Ірпінської міської ради не є авторами оскаржуваного акта, не затверджували його та не вводили в дію, а тому є неналежними відповідачами за заявленою позовною вимогою. Участь кількох суб`єктів у справі як співвідповідачів сама по собі не означає їх спільної чи солідарної відповідальності за оскаржуваний акт. Відповідачем має бути суб`єкт, який прийняв відповідне рішення, а його відповідальність визначається з урахуванням повноважень, реалізованих під час його прийняття.

Судом також враховано, що позивач не заявляв окремих самостійних вимог до Ірпінської міської ради чи виконавчого комітету, а обмежився єдиною вимогою про скасування розпорядження голови.

За відсутності таких самостійних вимог і клопотання позивача про заміну неналежного відповідача в порядку статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу в межах заявлених вимог і визначеного позивачем складу відповідачів.

Таким чином, позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню виключно щодо одного з трьох визначених позивачем відповідачів Ірпінського міського голови Маркушина О.Г.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що поданий позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 27.01.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи, що позовну вимогу задоволено виключно щодо одного з трьох визначених позивачем відповідачів Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок саме цього відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кравчука Андрія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича (адреса: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а) про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича Про призначення т. в. о. старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району № 211-0 від 16.12.2024 року, в частині покладення тимчасового виконання обов`язків за посадою старости Ірпінської міської територіальної громади, повноваження якої поширюються на територію сіл Михайлівка-Рубежівка та Забуччя Київської області Бучанського району, з 17 грудня 2024 року на адміністратора Центру надання адміністративних послуг Мельниченко Тетяну Михайлівну.

3. Стягнути з Ірпінського міського голови Маркушина Олександра Григоровича (адреса: 08205, Київська обл., Бучаснький р-н, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а) на користь Ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кравчука Андрія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

4. У задоволенні позовних вимог до Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 33800777) та до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 05408846) відмовити.

4. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вісьтак М.Я.