Ухвала суду № 140317052, 02.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ РІШЕННЯ СУДУ

02 жовтня 2026 рокуСправа № 280/2211/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Дзіся Андрія Романовича (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 5, РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), представник позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 18.10.2024 у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 набрало законної сили 24.03.2026.

Виконавчий лист у справі отримано позивачем не отримувався.

24 вересня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Представник вказує на те, що відповідач на виконання рішення суду залишив без змін та не обрахував згідно нового розміру пенсії, доплату підвищення жінкам 22.5% ОРП, яка складає 251,26 грн. (вказане також підтверджується протоколом із матеріалів пенсійної справи від 25.02.2025 07:49 год.) А також відповідачем було застосовано обмеження індексації з 01.03.2023 в сумі 1203,94 грн. Позивач категорично не погоджується із відповідним виконанням рішення. Відповідач повинен перерахувати пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати наростаючим підсумком. Проіндексований показник середньої заробітної плати за 2017 - 2019 роки 7763,17 грн. на коефіцієнт 1.11х 1,14, х 1,197 х 1,0796 = 12 694,74грн. Відповідач на виконання рішення суду у справі скасував % і застосував підвищення у «твердому розмірі», як 2513.26 грн., вказане вбачається з матеріалів пенсійної справи станом на 24.04.2024 та станом на 02.04.2026. Заявник просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №280/2211/25 з поданням відповідачем звіту.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

30 вересня 2026 року до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на заяву представника позивача. Боржник зазначає, що з 18.10.2024 здійснено перерахунок з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 7763,14 грн., та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 42655,34 грн. (середній заробіток за три попередні роки проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (7763,17 грн. х 1,63525263 (1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) х 3,36008 = 42655,34). Розмір пенсії з 18.10.2024 складає 42655,34х0,41583 (коефіцієнт стажу) = 17 737,37 грн., а з урахуванням доплат та підвищень 19 306,4 грн. Питання встановлення та розміру підвищення пенсії згідно ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також застосування обмеження індексації не було предметом судового розгляду. Таким чином, боржник вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі № 280/2211/25 ним виконано в повному обсязі.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.03.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Тлумачення положень частини першої статті 382 КАС України із застосуванням лексичного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма закріплює два правила, за якими здійснюється судовий контроль в адміністративних справах:

- абзац перший визначає, що суд першої інстанції може (тобто закріплює диспозитивне право) зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, пов`язуючи таку можливість з поданням письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власною ініціативою суду;

- абзац другий визначає певний перелік справ, в яких суд за письмовою заявою стягувача зобов`язує у формі імперативу суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (близький за змістом висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 9901/459/21).

Тож законодавець установлює імператив для суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення лише у категорії адміністративних справ щодо пенсій та інших соціальних виплат (послуг, доплат, допомоги). Водночас в інших справах на суд не покладається такого імперативного обов`язку, а передбачається диспозитивне право суду на встановлення судового контролю через вживання конструкції «може зобов`язати».

Натомість визначене абзацом першим частини першої статті 382 КАС України диспозитивне право суду щодо встановлення судового контролю використовується залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами. При цьому встановлення судового контролю за цією нормою здійснюється з урахуванням стадійності порядку судового контролю.

Предметом розгляду стадії судового контролю щодо розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є виключно наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання рішення суб`єктом владних повноважень.

Іншими словами, метою цієї стадії є лише встановлення доцільності самого контролю, що прямо слідує зі змісту положень частини другої статті 382-1 КАС України, згідно з якою за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення та зобов`язання подати звіт. Для задоволення такої заяви суду не потрібно на цій стадії надавати остаточну оцінку діям суб`єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення, слід лише встановити ознаки його невиконання або неповного виконання.

Тлумачення норм статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з положеннями статті 372 цього Кодексу свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження). Зокрема, до таких підстав належать випадки, якщо: рішення суду ще не виконано, зокрема в порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку тощо (ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 754/12702/14-а, від 11.05.2023 у справі № 640/9835/20, від 07.05.2024 у справі № 160/5259/20, від 11.12.2024 у справі № 380/9974/23).

Тобто на стадії заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суд має перевірити лише наявність ознак невиконання (неповного виконання) судового рішення, на які вказує заявник, не вдаючись при цьому до аналізу причин невиконання чи правильності дій боржника. Факт невиконання судового рішення власне є достатньою і самостійною підставою для задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 990/282/24.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 18.10.2024 у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

З наданих представником відповідача пояснень та доказів вбачається, що боржником здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 18.10.2024 у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

Таким чином, судом встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі №280/2211/25 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.

З приводу доводів заявника про невірний обрахунок боржником окремих складових пенсії позивача суд наголошує, що за змістом висновків Верховного Суду у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25 застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж, якщо після формального виконання судового рішення, виникає окрема дія, яка є іншим об`єктом спірних відносин, то така має розглядатися в самостійному позові. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про неможливість застосування у даній справі механізму судового контролю передбаченого статтею 382 КАС України, а відтак заява про встановлення судового контролю до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Дзіся Андрія Романовича (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 5, РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), представник позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвала виготовлена та підписана 02 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз