Рішення № 140316248, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/19738/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 08.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_2 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 08.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 08.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_2 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_2 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.05.2019 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для визначення її розміру відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн. Позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. При цьому порядок такого збільшення визначається Кабінетом Міністрів України. На переконання позивача, у період з 2020 по 2026 роки його пенсія підлягала щорічній індексації відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України із застосуванням установлених ними коефіцієнтів збільшення, а саме: з 01.05.2020 року - 1,11; з 01.03.2021 року - 1,11; з 01.03.2022 року - 1,14; з 01.03.2023 року - 1,197; з 01.03.2024 року - 1,0796; з 01.03.2025 року - 1,115; з 01.03.2026 року - 1,121. Водночас позивач стверджує, що відповідач належним чином такої індексації не здійснив. У зв`язку із цим представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою усунути порушення та провести належний перерахунок пенсії. За результатами розгляду звернення відповідач листом від 07.04.2026 року №40344-25862/Р-01/8-0400/26 повідомив, що перерахунки пенсії проводилися із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки, збільшеного на відповідні коефіцієнти. Позивач не погоджується із таким порядком проведення індексації та вважає дії відповідача протиправними. Зазначає, що під час щорічної індексації відповідач фактично збільшував на відповідні коефіцієнти показник середньої заробітної плати, визначений станом на 01.10.2017 року у розмірі 3764,40 грн, тоді як, на думку позивача, збільшенню підлягав саме той показник, який безпосередньо був використаний при первинному обчисленні його пенсії, тобто показник середньої заробітної плати за 20162018 роки у розмірі 6188,89 грн. Обґрунтовуючи таку позицію, позивач посилається на положення статей 27, 40, 42 Закону №1058-IV та наголошує, що Кабінету Міністрів України делеговано повноваження визначати порядок проведення індексації та розмір відповідного коефіцієнта збільшення, проте, на його переконання, Уряд не уповноважений підміняти встановлений законом показник середньої заробітної плати іншою базовою розрахунковою величиною. Позивач вважає, що застосування для всіх пенсіонерів показника 3764,40 грн станом на 01.10.2017 року замість показника, фактично використаного при призначенні конкретної пенсії, не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV. На підтвердження своєї правової позиції позивач посилається, зокрема, на висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, відповідно до якого, як зазначено у позовній заяві, при проведенні індексації має використовуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії на момент її призначення. Відтак позивач вважає, що для відновлення його порушеного права відповідач має здійснити перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 20162018 роки у розмірі 6188,89 грн на коефіцієнти 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121. За наведеним у позові розрахунком такий послідовно збільшений показник станом на 01.03.2026 року становить 14 041,11 грн, тоді як застосований відповідачем показник - 9 992,40 грн. Крім того, позивач наполягає, що суми пенсії, які будуть визначені внаслідок такого перерахунку, повинні виплачуватися у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі, а не за рахунок окремо виокремлених, лімітованих чи чергових бюджетних асигнувань, передбачених для виконання судових рішень, оскільки перерахована на виконання судового рішення пенсія, на думку позивача, не є окремим видом пенсійної виплати. Позивач вважає, що інший підхід не забезпечуватиме реального та ефективного поновлення його порушеного права.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 10.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

14.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

05.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.05.2019 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Факт перебування позивача на пенсійному обліку та отримання пенсії також підтверджується наданим до матеріалів справи пенсійним посвідченням.

При первинному призначенні пенсії позивачу для визначення її розміру було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн. Вказана обставина безпосередньо визнається відповідачем та додатково підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивача. Водночас така сама вихідна величина зазначена безпосередньо у позовній заяві.

Як убачається з матеріалів пенсійної справи, у подальшому пенсійним органом проводилися перерахунки пенсії позивача, у тому числі у зв`язку з проведенням щорічної індексації.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що при проведенні індексації пенсії відповідач виходив не з показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, який був застосований при призначенні пенсії позивачу, а з показника середньої заробітної плати, визначеного станом на 01.10.2017 року у розмірі 3764,40 грн, із подальшим послідовним збільшенням такого показника на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти індексації.

Так, відповідно до наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформації, для проведення перерахунків застосовувався показник середньої заробітної плати за 20142016 роки, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Саме про такий механізм проведення перерахунків відповідач повідомив позивача у листі від 07.04.2026 року №40344-25862/Р-01/8-0400/26.

З наданих до матеріалів справи розрахунків пенсії судом також установлено фактичну динаміку проведених відповідачем перерахунків.

Так, згідно з розрахунком пенсії станом на 01.03.2022 року, страховий стаж позивача становив 42 роки 3 місяці 20 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,42250. Розмір пенсії за віком був визначений у сумі 3415,07 грн, доплата за понаднормовий стаж - 129,78 грн, а загальний розмір пенсійної виплати з урахуванням установлених доплат становив 3779,85 грн. Вказані відомості відображені у розрахунку пенсії на сторінці 7 наданих Пенсійним фондом матеріалів.

У подальшому, з 01.03.2023 року, відповідачем проведено черговий перерахунок пенсії. Згідно з відповідним розрахунком, розмір пенсії за віком визначено у сумі 4088,14 грн, доплату за понаднормовий стаж - 129,78 грн, а загальний розмір пенсії - 4215,92 грн.

З 01.03.2024 року проведено наступний перерахунок. З розрахунку пенсії, вбачається, що для визначення розміру пенсії використано відповідний проіндексований показник середньої заробітної плати, при цьому розмір пенсії за віком становив 4411,40 грн, доплата за понаднормовий стаж - 129,78 грн, а загальний розмір пенсійної виплати - 4541,18 грн.

Під час проведення перерахунку з 01.03.2025 року коефіцієнт страхового стажу позивача становив 0,42417. Розмір пенсії за віком визначено у сумі 4938,15 грн, доплату за понаднормовий стаж - 165,27 грн, у зв`язку з чим загальний розмір пенсії визначено у сумі 5103,42 грн.

Згідно з розрахунком, проведеним з 01.03.2026 року, страховий стаж позивача становив 42 роки 5 місяців 20 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,42417. При цьому розмір пенсії за віком визначено у сумі 5535,66 грн, доплату за понаднормовий стаж - 181,65 грн, а загальний розмір пенсійної виплати - 5717,31 грн.

Водночас із наданих матеріалів убачається, що зазначені перерахунки проводилися відповідачем із використанням єдиного базового показника середньої заробітної плати 3764,40 грн, послідовно збільшеного на відповідні коефіцієнти індексації. Так, згідно з наведеним у матеріалах справи розрахунком, такий показник становив: з 01.03.2019 року - 4404,35 грн; з 01.03.2020 року - 4888,83 грн; з 01.03.2021 року - 5426,60 грн; з 01.03.2022 року - 6186,32 грн; з 01.03.2023 року - 7405,03 грн; з 01.03.2024 року - 7994,47 грн; з 01.03.2025 року - 8913,83 грн, а з 01.03.2026 року - 9992,40 грн.

Разом із тим, показник середньої заробітної плати, який був безпосередньо застосований при призначенні пенсії позивачу у 2019 році, становив 6188,89 грн за 20162018 роки, що підтверджується не лише доводами позовної заяви, але й окремою відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит представника позивача.

За розрахунком позивача, у разі послідовного застосування коефіцієнтів індексації саме до показника 6188,89 грн, його величина мала становити: з 01.05.2020 року - 6869,67 грн; з 01.03.2021 року -7625,33 грн; з 01.03.2022 року - 8692,88 грн; з 01.03.2023 року - 10 405,38 грн; з 01.03.2024 року - 11 233,65 грн; з 01.03.2025 року - 12 525,52 грн; з 01.03.2026 року - 14 041,11 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що фактично спір між сторонами виник щодо визначення належної базової величини для проведення щорічної індексації пенсії позивача: позивач наполягає на необхідності збільшення показника середньої заробітної плати за 20162018 роки у розмірі 6188,89 грн, який був застосований при призначенні йому пенсії, тоді як відповідач при проведенні відповідних перерахунків застосовував показник 3764,40 грн станом на 01.10.2017 року з його подальшим послідовним збільшенням на встановлені коефіцієнти.

Не погоджуючись із таким порядком проведення індексації пенсії та вважаючи, що застосування відповідачем іншого показника середньої заробітної плати призвело до заниження належного йому розміру пенсійної виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктами 1 та 2 Порядку №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, Порядок №124 від 20.02.2019 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Як уже встановлено судом, з 05.05.2019 року позивач отримує пенсію за віком та під час її розрахунку відповідачем застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, у розмірі 6188,89 грн.

Відповідно до Постанов №251, № 127, №118, №168, №185, №209 та №236 Урядом запроваджені з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року відповідно, перерахунки пенсій, у зв`язку з щорічною індексацією, які проводяться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.05.2021, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року, у зв`язку з щорічною індексацією відповідно до запроваджених Урядом постанов, відповідач мав проіндексовати встановлений станом на момент призначення пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, в розмірі 6188,89 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121 відповідно.

Натомість, відповідач при вчиненні спірних дій врахував вимоги Порядку №124 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), чим припустився порушення вимог спеціального законодавства, у зв`язку з чим суд такі дії визнає протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 08.01.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 08.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 рр. в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник